Справа № 991/8300/26

Провадження №11-сс/991/454/26

Суддя 1 інст. ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

представників власника майна - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52025000000000651 від 14 листопада 2025 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2026 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт(шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Max cерійний номер G6TF2NY90D46, який вилучено 12 червня 2026 року під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Судове рішення мотивоване тим, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, є необхідність у проведенні експертного дослідження,накладення арешту є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження, а тому не порушує право власності ОСОБА_6 

29 червня 2026 року та 03 липня 2026 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга та доповнення до неї представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , у якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. На його думку, судове рішення є незаконним, оскільки його ухвалено з істотним порушенням вимог КПК України та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, слідчим суддею постановлено ухвалуз порушенням правил предметної підсудності, що згідно п.6 ч.2 ст.412 КПК України є підставою для її скасування. З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що кримінальні правопорушення, за версією сторони обвинувачення, вчинені прокурором САП, а тому відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.216 КПК України розслідування має здійснювати ДБР та судовий контроль належить до повноважень слідчих суддів Солом`янського районного суду м.Києва. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ст.387 КК України, не входить до переліку злочинів, визначених ст.33-1 КПК України як таких, що підсудні Вищому антикорупційному суду. Стороною обвинувачення не надано доказів існування події кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.387 КК України. У клопотанні про арешт майна сторона обвинувачення не навела конкретні відомості, які б підтверджували розголошення відомостей досудового розслідування. Зокрема, не зазначено, яка саме інформація становила предмет розголошення, коли, за яких обставин, у який спосіб та в якому обсязі вона стала відома ОСОБА_10 , а також яким чином її розголошення могло вплинути на хід чи результати досудового розслідування. Твердження про існування будь-яких «домовленостей» із прокурором групи прокурорів щодо розголошення відомостей досудового розслідування в інтересах ОСОБА_10 , є безпідставним, так як характер і зміст проведених після червня 2023 року слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №52021000000000287, у тому числі затримання ОСОБА_10 , свідчать про його необізнаність із обставинами досудового розслідування та забезпечення органом прокуратури усіх необхідних заходів для притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності. У матеріалах справи відсутні будь-які докази надання ОСОБА_10 грошових коштів у якості неправомірної вигоди ОСОБА_11 для подальшої передачі прокурору САП ОСОБА_12 через ОСОБА_6 . Протокол показання свідка ОСОБА_10 та протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_13 , у якому виявлено листування з ОСОБА_6 , не підтверджує ані факту одержання коштів вищевказаними особами, ані висловлення ним відповідного прохання. Просить врахувати, що наявність комунікації між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 обумовлена виключно їх професійними відносинами у сфері надання правничої допомоги. Як адвокати, вони неодноразово залучали один одного до консультування з окремих правових питань, підготовки процесуальних документів та обговорення правових позицій у різних кримінальних провадженнях. Стороною обвинувачення не доведено причетність ОСОБА_6 до ймовірних злочинів, оскільки у матеріалах справи відсутні докази її безпосереднього спілкування з ОСОБА_10 , участі у відповідних домовленостях або будь-якої обізнаності щодо їх змісту. Тобто відсутні правові та фактичні підстави стверджувати, що ОСОБА_6 знала чи могла знати про можливі шахрайські дії ОСОБА_11 , характер його домовленостей із ОСОБА_10 або будь-які дії, пов`язані з можливим наданням неправомірної вигоди чи умовами надання юридичних послуг. На його думку, було порушено гарантії адвокатської діяльності ОСОБА_6 , оскільки відомості, які містяться на її особистому телефоні, є об`єктом адвокатської таємниці згідно ст.22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а їх розкриття, огляд чи вилучення є незаконними. Проведення обшуку, вилучення та арешт мобільного телефону разом з інформацією клієнтів, яким ОСОБА_6 надає правову допомогу як адвокат, не відповідає легітимній меті та здійснено виключно з метою збору доказів проти її клієнтів. Крім того, органом досудового розслідування не дотримано гарантії адвокатської діяльності під час проведення комп`ютерно-технічно експертизи, оскільки пошук інформації за абревіатурою «НАБУ», «САП», «ВАКС» є загальновживаними назвами органів антикорупційної юстиції. ОСОБА_6 є адвокатом, ці слова присутні в її робочих переписках з колегами та клієнтами, у тому числі у текстах процесуальних документів. Пошук за такими ключовими словами призведе до того, що слідство автоматично отримає доступ до конфіденційних розмов та документів сторонніх осіб, які не мають відношення до кримінального провадження. Слідчий суддя не зобов`язав орган досудового розслідування проводити дослідження телефону за обов`язкової участі самої ОСОБА_6 або представника Ради адвокатів. Оскільки суд не встановив такого порядку захисту інформації, сторона обвинувачення має змогу без жодного контролю копіювати будь-які файли з пристрою, що призведе до розголошення адвокатської таємниці.

03 липня 2026 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора, в яких він проситьзалишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін. На його думку, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку щодо необхідності накладення арешту, оскільки мобільний термінал ОСОБА_6 є об`єктом, який містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, на даний час призначено експертизу, під час якої надання вказаного мобільного телефону з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення цього дослідження, доступ до них обмежено власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Просить врахувати, що дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду на підставі п.1 ч.5 ст.216 КПК України. Питання наявності події вчинення злочинів потребує перевірки шляхом дослідження інформації, що міститься в арештованому мобільному телефоні, а тому вимоги апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для накладення арешту є необгрунтовані. Відсутність прямого спілкування між ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та іншими особами не є доказом непричетності ОСОБА_6 до досліджуваних подій. На даному етапі стороною обвинувачення серед іншого розглядає версію, яка викладена у протоколі допиту ОСОБА_10 , відповідно до якого спілкування між ОСОБА_10 і ОСОБА_6 відбувалося виключно через ОСОБА_11 . Вилучення телефону відбувалося із дотриманням усіх гарантій адвокатської діяльності, визначених відповідним законодавством та із урахуванням дій власниці майна, яка особисто заблокувати доступ до інформації в телефоні під час проведення обшуку. Сторона обвинувачення не заперечує проти покладення судом будь-яких додаткових умов щодо огляду та копіювання інформації з метою створення додаткових гарантій непорушності адвокатської таємниці.

У судовому засіданніпредставник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, та повідомив, що власник майна не заперечує проти огляду телефону за її присутності. 

Власник майна ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу. ОСОБА_6 повідомила, що погоджується надати доступ до телефону, але за її особистої участі з метою захисту інформації, яка становить адвокатську таємницю.

Прокурор у судовому засіданні підтримав надані заперечення.

Заслухавши суддю-доповідача, власника майна ОСОБА_6 , її представників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000651 за ч.4 ст.368, ч.2 ст.387 КК України за фактом розголошення відомостей досудового розслідування працівником правоохоронного органу та висловлення службовою особою прохання про надання неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у червні 2023 року після проведення обшуків у межах кримінального провадження №52021000000000287 за місцями проживання ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які були підлеглими працівниками ОСОБА_10 , йому стало відомо, що під час здійснення досудового розслідування у даному провадженні детективами НАБУ досліджується діяльність підконтрольних йому підприємств, а саме: ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВА БУДТОРГСЕРВІС», ТОВ «НОРД ТРЕЙДІНГ ФІШ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС-МАРКЕТ ХХ», ТОВ «ЄВРО СІЕТЛ», ФГ «ЗОЛОТО НИВИ», ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС».

З метою отримання правової допомоги із зазначеного питання, у червні 2023 року, ОСОБА_10 звернувся до свого знайомого адвоката ОСОБА_11 , який раніше повідомляв ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , що у нього є зв`язки з діючими та колишніми працівниками САП. У подальшому ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 , що за неправомірну вигоду в розмірі 90 000 дол. США прокурор САП згоден інформувати ОСОБА_10 про заплановані слідчі та процесуальні дії, як будуть проводитися у межах кримінального провадження №52021000000000287 та забезпечити не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ОСОБА_10 на запропоновану пропозицію погодився та передав ОСОБА_11 першу частину неправомірної вигоди в розмірі 50 000 дол. США.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів та кримінальне правопорушення за ч.2 ст.387 КК України є кримінальним проступком.

Колегія суддів уважає, що стороною обвинувачення до клопотання про арешт майна додано докази, які підтверджують, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема протокол допиту ОСОБА_10 .Доведення наявності чи відсутність події вчинення кримінальних правопорушень за ч.4 ст.368, ч.2 ст.387 КК України, на які посилається сторона захисту, підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті та згідно ч.1 ст.173 КПК України не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (ч.2 ст.168 КПК України). 

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого суддів Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 , що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_17 , з метою відшукання (за винятком інформації, що становить адвокатську таємницю), у тому числі мобільних терміналів зв`язку, що можуть містити відомості щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_10 ОСОБА_11 та подальшу передачу вказаних коштів ОСОБА_6 за вчинення службовими особами САП дій в інтересах ОСОБА_10 у межах кримінального провадження №52021000000000287.

12 червня 2026 року, у ході проведення обшуку домоволодіння, ОСОБА_6 на прохання детектива НАБУ надала свій мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 . У вказаному мобільному терміналі зв`язку у програмному застосунку - месенджері WhatsApp виявлено листування із ОСОБА_11 , у якого раніше у цьому кримінальному провадженні вже був проведений обшук. Дане листування містить ознаки видалення, оскільки у вилученому у ОСОБА_11 мобільному терміналі містилося більше інформації, ніж у телефоні ОСОБА_17 . Крім того, ОСОБА_11 відправив ОСОБА_6 скан-копію ухвали слідчого судді у межах кримінального провадження №52025000000000651 та протокол проведення у нього обшуку, що свідчить про попередження ОСОБА_6 про можливі слідчі дії. Після закінчення пошукових дій ОСОБА_6 , під приводом перепису необхідних контактів для роботи, заблокувала мобільний термінал, пароль для подолання системи логічного захисту повідомити відмовилася.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність накладення арешту на мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 , оскільки долучені до матеріалів справи докази, зокрема зміст переписок ОСОБА_6 із ОСОБА_11 у взаємозв`язку з показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджують, що вилучений мобільний телефон містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 

З матеріалів справи вбачається, що наявні постанова про визнання мобільного телефону речовим доказомвід 12 червня 2026 року та постанова про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 12 червня 2026 року, оскільки є необхідність у проведенні експертного дослідження щодо мобільного телефонуApple Iphone 12 Pro Мах із застосуванням спеціальних технічних знань та відповідного програмного обладнання для подолання системи логічного захисту, виявлення прихованих чи/та видалених файлів, так як у ході проведення обшуку ОСОБА_6 заблокувала мобільний термінал та відмовилася надавати пароль від нього. 

На думку колегії суддів, наявність вказаних обставин унеможливлює дослідження вмісту пам`яті мобільного телефонуApple Iphone 12 Pro Мах без застосування спеціальних технічних знань, а тому детективи НАБУ правомірно його вилучили, у зв`язку з чим доводи сторони захисту щодо порушення права власності ОСОБА_6 є необґрунтовані.

Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно до п.13.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень №53/5 від 08 жовтня 1998 року для дослідження інформації надається саме оригінальний носій. Тому вилучення мобільного телефону було обґрунтованою та необхідною умовою для проведення експертизи, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.168 КПК України.

З протоколу обшуку від 12 червня 2026 року вбачається, що спеціаліст для участі в слідчій дії не залучався, що унеможливлює виконання детективами НАБУ вимог, які передбачені абз.4 ч.2 ст.168 КПК України. 

Як свідчать відомості, наявні у матеріалах справи, мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Мах може містити дані, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні, а тому для надання консультацій та безпосередньої технічної допомоги є необхідність у залученні експерта, який має спеціальні знання та навички у сфері інформаційних технологій, а тому відсутні правові підстави для скасування ухвали слідчого судді.

Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту, що слідчим суддею не в повній мірі було враховано гарантії ОСОБА_6 як адвоката у контексті вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з огляду на таке.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.22Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Згідно з ч.1 ст.23 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокремапередбачено особливий порядок проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Також указаним законом встановлені заборони проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності, у тому числі втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом.

Частина 2 цієї статті конкретизує вимоги до проведення обшуку, огляду житла, інших володінь або приміщень, пов`язаних з адвокатською діяльністю. Зокрема, у відповідній ухвалі суду обов`язково має бути вказано перелік речей і документів, які підлягають відшуканню або вилученню, з урахуванням обмежень щодо адвокатської таємниці.

З метою дотримання цих гарантій під час відповідних процесуальних дій обов`язкова участь представника ради адвокатів регіону, про що службова особа, яка здійснює слідчу дію, завчасно повідомляє раду. Представник має право ставити запитання, висловлювати зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які фіксуються у протоколі. Неявка такого представника за умови належного повідомлення не перешкоджає здійсненню процесуальної дії.

У свою чергу, на думку колегії суддів, адвокатська таємниця в першу чергу захищає інтереси клієнта, але не виключає можливості доступу до речей і документів адвоката у межах розслідування ймовірної причетності адвоката до вчинення будь-яких правопорушень поза межами кола прав та інтересів клієнта. 

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення обшуку встановлені нормами чинного законодавства гарантії адвоката було дотримано, зокрема: дозвіл на проведення обшуку приміщень, де здійснюється адвокатська діяльність був наданий слідчим суддею на підставі клопотання заступника Генерального прокурора з чітким переліком речей і документів, що планувалося відшукати. Присутність представників ради адвокатів регіону під час обшуку підтверджена, обшук відбувався за їх участю, що свідчить про дотримання визначеної законом процедури і повагу до гарантій адвокатської діяльності. 

Проте, перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним визначити додаткові гарантії забезпечення захисту професійних прав та гарантій адвокатської діяльності ОСОБА_6 під час огляду її телефону та проведення експертизи шляхом проведення такого огляду даних телефону виключно за участі власниці майна ОСОБА_18 або її представниката представника ради адвокатів регіону, з метою виокремлення відомостей, що можуть становити адвокатську таємницю від тих, що підлягають з`ясуванню для перевірки обставин, які є предметом кримінального провадження.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. На думку колегії суддів право власності ОСОБА_6 не порушено, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення правил підсудності, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.

Згідно з ч.5 ст.216 КПК України умовами підсудності кримінальних правопорушень, визначених у ст.33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду, визначено, у тому числі наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному в п.1 ч.5 ст.216 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000651 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.387 КК України за фактами розголошення прокурором САП відомостей досудового розслідування та висловлення ним прохання про надання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто її надає, дій із використанням наданого службового становища в особливо великому розмірі. Згідно з п.5-1 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» посада керівника підрозділу САП належить до категорії службових осіб, зазначених у п.1 ч.5 ст.216 КПК України, у зв`язку з чим дане кримінальне провадження належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. 

На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2026 року змінити, доповнивши її резолютивну частину п.2-1 такого змісту: «Заборонити стороні обвинувачення здійснювати огляд мобільного телефону Apple Iphone 12 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 , а також скопійованої з неї інформації, за відсутності ОСОБА_6 або її представника та представника ради адвокатів регіону під час проведення такої процесуальній дії, крім випадку, коли цих осіб повідомлено про дату, час і місце її проведення у порядку, передбаченому для повідомлення про проведення обшуку в адвоката, але вони не прибули для участі в ній.»

В іншій частині преляційну скаргу залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2 

судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_4