Справа № 991/8615/26

Провадження 1-кс/991/8631/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

02 липня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 , 

захисників- адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисниці ОСОБА_6 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001545 від 21.09.2023,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 . 

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні захисниця ОСОБА_6 просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід в частині зменшення розміру застави з 6 656 000 грн до 2 863 000 грн. Також адвокатка у клопотанні просила скасувати обов`язок не відлучатись за межі Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду. 

На переконання захисниці, у матеріалах клопотання відсутні вагомі докази вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України оскільки: 

- придбання об`єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_1 здійснене за рішенням комісії Лисичанської МТГ у складі 10 осіб з дотримання встановленої порядком процедури;

- ОСОБА_4 не брав участі у продажі об`єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_1 від ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» до Лисичанської МТГ. Він не був присутній під час укладення вказаних правочинів, не є ані фактичним контролером (бенефіціаром) ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», ані вигодонабувачем такої угоди;

- вартість об`єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_1 є ринковою, що підтверджується двома звітами про оцінку. У свою чергу, висновок будівельно-оціночної експертизи сторони обвинувачення має ряд недоліків, що впливає на вартість об`єктів нерухомості, зазначених у висновку. Зокрема експерт неправильно застосував коефіцієнт коригування ціни на торг, технічний стан, площу, дату продажу. 

Крім того, така експертиза має невірно визначений об`єкт оцінки - конкретну будівлю за адресою АДРЕСА_1 без врахування критеріїв майна, визначених у протоколі Комісії громади 1 від 30.11.2022.

З огляду на це, захисниця вважає, що підозра, повідомлена ОСОБА_4 є необґрунтованою. 

Крім того, захисниця у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 має зразкову процесуальну поведінку в межах кримінального провадження, тому відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. 

Зокрема, ОСОБА_4 дізнався про проведення досудового розслідування у межах кримінального провадження ще задовго до повідомлення про підозру. Незважаючи на це, він неодноразово виїжджав за кордон та повертався, що свідчить про відсутність у нього намірів покидати територію України на довгостроковий період. 

Також ОСОБА_4 під час повторного обшуку за місцем його проживання 30.04.2026 добровільно надав пароль доступу до мобільного телефону, що свідчить про відсутність намірів у останнього знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 

Додатково захисниця зауважила про наявність у підозрюваного хронічних хвороб, які потребують постійного медичного контролю та безперервного лікування. 

У клопотанні захисниця також стверджує, що розмір застави у сумі 6 656 000 грн є очевидно необґрунтованим, не відповідає обставинам кримінального провадження та є непомірним для ОСОБА_4 . На обґрунтування своїх тверджень адвокатка посилається на те, що більша частина його нерухомого майна та підприємств знаходиться на тимчасово окупованій території України. 

Крім цього, захисниця зазначає, що реальна сума доходів ОСОБА_4 за 2023-2024 роки становить лише 2 897 879 грн, оскільки як фізична особа-підприємець ОСОБА_4 систематично здійснював перерахування іншим особам та виплачував кредит. 

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також підозрюваний ОСОБА_4 просили задовольнити клопотання в частині зменшення розміру застави, але не підтримали клопотання в частині скасування обов`язку не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду. 

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що при розгляді питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу був врахований стан матеріального забезпечення підозрюваного, розмір збитків, а також можливість іншими особами внести заставу за підозрюваного. Крім цього, ухвала про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 була предметом апеляційного перегляду, за результатами якого суд апеляційної інстанції залишив ухвалу без змін. 

Також прокурор наголосив, що наразі за підозрюваного внесено лише частину визначеного йому розміру застави. Незважаючи на це, сторона обвинувачення не ініціювала зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , надаючи йому можливість поступово вносити заставу. 

3.Оцінка та висновки слідчого судді

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 12023121060001545 від 21.09.2023, в якому ОСОБА_4 30.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України. 

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.05.2026 у справі 991/4207/26 (провадження № 1-кс/991/4216/26) суд постановив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 (шість мільйонів шістсот п`ятдесят шість тисяч) гривень та поклав на нього ряд обов`язків. 

Вирішуючи питання про можливість зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із таких міркувань.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України захисник підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків. 

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Проаналізувавши вказане клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін щодо наявності таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що стороною захисту не наведено обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу. 

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Так, сторона захисту у клопотанні та судовому засіданні стверджувала про те, що підозра, повідомлена ОСОБА_4 є необґрунтованою, а ключовий доказ на підтвердження причетності ОСОБА_4 до інкримінованих подій - висновок експерта, виконаний з суттєвими недоліками. 

Слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтованість підозри вже неодноразово перевірялась слідчими суддями та судом апеляційної інстанції. Зокрема, ухвала про застосування запобіжного заходу була предметом апеляційного перегляду, за результатами якого суд апеляційної інстанції залишив ухвалу без змін. 

Крім цього, до матеріалів справи сторона захисту також долучила ухвалу слідчого судді ВАКС від 29.06.2026 у справі № 991/8582/26 (провадження № 1-кс/991/8598/26) про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . Таким чином, слідчий суддя під час продовження обов`язків також дійшов до висновку, що підозра є обґрунтованою. 

З огляду на це слідчий суддя доходить висновку, що обґрунтованість підозри неодноразово перевірялась слідчими суддями та судом апеляційної інстанції. Жодних нових доводів, які б свідчили про необґрунтованість підозри, сторона захисту не наводить. Крім того, на переконання слідчого судді, питання наявності достатніх доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, а також належності та допустимості окремих доказів будуть предметом дослідження під час розгляду кримінального провадження по суті. Саме суд під час розгляду справи по суті має встановити причетність або непричетність особи до вчинення кримінального правопорушення, оцінити наявність достатніх, належних і допустимих доказів тощо.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що як на достатні підстави для зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу в частині зменшення розміру запобіжного заходу, сторона захисту посилається на сумлінну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність ризиків, встановлених при застосуванні такого запобіжного заходу. 

Оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя зауважує, що посилання сторони захисту на сумлінне дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки не може свідчити про відсутність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню факт існування яких встановлено слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Дотримання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та утримання останнім від вчинення будь-яких протиправних дій не свідчить про відсутність чи істотне зменшення інтенсивності таких ризиків, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що застосований до нього запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні. 

Надаючи оцінку наведеним стороною захисту твердженням, щодо відсутності ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя зауважує, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, отже, триває і збір доказів, які можуть бути покладені в обґрунтування повідомленої ОСОБА_4 підозри та можливого обвинувачення. З огляду на це, слідчий суддя вважає, що доводи захисту про обізнаність ОСОБА_4 про кримінальне провадження з 2025 року, не є переконливим аргументом, адже саме з моменту вручення письмового повідомлення про підозру особа отримує офіційне підтвердження того, що орган досудового розслідування зібрав достатній обсяг доказів, який дає підстави вважати її причетною до кримінального правопорушення, після чого особа може реально оцінити зміст доказової бази та усвідомити ступінь імовірності притягнення її до кримінальної відповідальності. Тобто, саме усвідомлення реального ризику настання кримінальної відповідальності є тим чинником, який здатен спонукати особу до вчинення дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню. Відтак, поведінка особи до повідомлення їй про підозру, не може бути визначальним фактором при оцінці наявності чи відсутності таких ризиків.

Зокрема, слідчий суддя відзначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним, що обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочини, у яких підозрюється ОСОБА_4 , передбачають виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти (ч. 5 ст. 191 КК України) та від восьми до дванадцяти років (ч. 3 ст. 209 КК України), з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. В свою чергу, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 6 656 000 гривень, зменшує до мінімуму ризик переховування від слідства та суду, чого не здатен забезпечити менший розмір застави.

Так само сторона захисту не довела, що обставини, які були підставою для висновку про існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 потенційно може знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, на цей час відсутні чи змінилися настільки, що виключають такі ризики.

В контексті цього необхідно зауважити, що ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Твердження захисників про невідповідність визначеного розміру застави дійсному матеріальному стану ОСОБА_4 , слідчий суддя також вважає необґрунтованими. Питання співмірності розміру застави із офіційно підтвердженими доходами підозрюваного та вартістю належного йому майна, його розташування було предметом розгляду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, за результатом якого, оцінивши фінансовий стан підозрюваного, дані про його особу, а також обставини цього кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що загроза втрати застави у розмірі 6 656 000 гривень буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не буде для нього непомірною. Крім того, така ухвала була предметом апеляційного перегляду, за результатом якого суд постановив залишити її без змін. 

При цьому, слідчий суддя, зауважує, що станом на дату розгляду цього клопотання внесено лише частину визначеного розміру застави у сумі 2 863 000 гривень, більшу частину якої внесла третя особа. 

Крім цього, на переконання слідчого судді, доводи сторони захисту про неможливість внесення підозрюваним залишку суми застави (3 793 000 гривень) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не спростовують висновку про відповідність визначеного розміру застави його фінансовим можливостям.

Такого висновку слідчий суддя доходить з огляду на те, що матеріали клопотання не містять відомостей про доходи ОСОБА_4 за 2026 рік, а тому не дають можливості достовірно встановити його фактичний майновий стан на момент розгляду цього клопотання.

Водночас слідчий суддя враховує, що підозрюваний може володіти грошовими коштами чи іншими активами, які не відображаються в офіційній податковій звітності. Крім того, з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, пов`язаного, за версією сторони обвинувачення, із заволодінням коштами територіальної громади міста Лисичанськ в сумі понад 19 мільйонів гривень, не можна виключати наявність у нього грошових коштів, які, за твердженням сторони обвинувачення, могли бути одержані внаслідок вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання захисниці не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, 

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисниці ОСОБА_6 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001545 від 21.09.2023, - залишити без задоволення.

2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя   ОСОБА_1