Справа № 991/854/24

Провадження № 11-кп/991/90/26

У Х В А Л А

07 липня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, 

за участю:

прокурора ОСОБА_7 

обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000169, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на вирок Вищого антикорупційного суду від 19.01.2026.

Цим вироком, суд першої інстанції визнав ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та призначив йому відповідне покарання. Також, серед іншого, суд першої інстанції застосував до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 19.03.2026.

13.03.2026 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду продовжила строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 вироком від 19.01.2026, до набрання цим вироком законної сили.

До суду звернувся захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 з клопотанням, в якому просить змінити його клієнту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або інший запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою. 

Узагальнено захисник посилається на те, що подальше застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим та не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Вказує, що обвинувачений протягом майже двох років дії запобіжного заходу у вигляді застави належно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, своєчасно з`являвся за викликами суду, а випадки відкладення судових засідань були зумовлені поважними причинами та не свідчили про порушення ним процесуальних обов`язків. Наведені судом першої інстанції обставини не підтверджують наявності ризику ухилення від суду та не можуть бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу. Також зазначає, що судом не було повною мірою враховано дані про особу обвинуваченого, зокрема наявність у нього постійного місця проживання, роботи, міцних соціальних зв`язків, відсутність судимостей, а також те, що всі свідки у кримінальному провадженні вже допитані. Крім того, захисник посилається на нові обставини щодо правової оцінки інкримінованого ОСОБА_5 діяння, які, на його переконання, свідчать про спірність застосованої кваліфікації та мають враховуватися при оцінці тяжкості обвинувачення і наявності ризиків. 

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 331 КПК України).

Частиною 1 статті 201 КПК України визначено, що, зокрема обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Таким чином, колегія суддів констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити питання існування обставин, про які не було відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про застосування чи продовження запобіжного заходу, та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

Колегія суддів дослідила доводи клопотання, матеріали, додані на їх підтвердження, врахувала дані про особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, призначене вироком покарання, який на час розгляду клопотання законної сили не набрав, та доходить висновку, що підстав для зміни запобіжного заходу немає.

Наведені захисником обставини щодо належного виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків під час перебування під заставою не є новими обставинами у розумінні ст. 201 КПК України. Зазначені доводи були відомі суду першої інстанції під час постановлення вироку, а також були предметом оцінки колегії суддів під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу. Самі по собі вони не спростовують висновків суду щодо існування ризиків, передбачених с. 177 КПК України.

Так само не можуть бути визнані новими обставинами посилання захисту на наявність в обвинуваченого постійного місця проживання, роботи, міцних соціальних зв`язків, відсутність судимостей та інші позитивні дані про його особу. Такі відомості існували на момент постановлення вироку та були враховані як судом першої інстанції, так і колегією суддів при вирішенні питання про подальше застосування запобіжного заходу.

Посилання захисника на те, що всі свідки у кримінальному провадженні вже допитані, також не свідчить про виникнення нових обставин, які б зумовлювали необхідність зміни запобіжного заходу. При вирішенні питання про застосування тримання під вартою суд виходив не лише з ризику незаконного впливу на свідків, а й з існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на цей час не втратили своєї актуальності.

Не заслуговують на увагу й доводи захисника щодо правової оцінки інкримінованого ОСОБА_5 діяння. Питання правильності правової кваліфікації, доведеності винуватості обвинуваченого та законності вироку є предметом апеляційного перегляду по суті й не можуть бути предметом оцінки під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу. Наведені захистом аргументи не свідчать про виникнення після постановлення попереднього судового рішення нових обставин, які б впливали на існування чи ступінь ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Інших обставин, які виникли після постановлення ухвали Апеляційної палати про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою та могли б свідчити про істотне зменшення встановлених ризиків або можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, стороною захисту не наведено.

Натомість колегія суддів враховує, що після постановлення обвинувального вироку, яким ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі, ризик ухилення від суду не зменшився, а об`єктивно посилився, оскільки до набрання вироком законної сили обвинувачений усвідомлює реальність призначеного йому покарання.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що наведені захисником доводи не є підставою для зміни застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 201, 331, 376, 405, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання сторони захисту залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя    ОСОБА_1 

Судді          ОСОБА_2 

ОСОБА_3