Справа № 991/8149/26

Провадження 1-кс/991/8166/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 

про скасування арешту майна

у кримінальному провадженні №52024000000000495 від 25.09.2024 

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

16.06.2026 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 (далі-заявник) в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 

17.06.2026 заявник подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від розгляду справи №991/8149/26 у кримінальному провадженні № 42024000000000495 від 25.09.2024,

18.06.2026 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_5 у справі №991/8149/26 (провадження 1-кс/991/8243/26) відмовлено у задоволенні заяви про відвід.

08.07.2026 здійснено судовий розгляд клопотання.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Заявник у клопотанні просив: «1. Скасувати арешт одноквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внесений у свідоцтво про право власності за АДРЕСА_2 , та земельні ділянки за номером будівлі НОМЕР_1 (забудована територія та подвір`я) і за номером НОМЕР_6 (сад), на яких він розташований і які використовуються для його обслуговування, накладений Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2025 по справі № 991/7054/25 2. Для забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи витребувати з Вищого антикорупційного суду матеріали справи № 991/7054/25 за клопотанням детектива НАБУ про арешт майна ОСОБА_4 . 3. Розгляд цього Клопотання провести за участі представника власника арештованого майна - адвоката ОСОБА_6 .»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000495 від 25.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2025 по справі № 991/7054/25 (провадження № 1-кс/991/7123/25) (далі - Ухвала суду) частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 про арешт майна, погоджене з прокурором САП ОСОБА_8 , накладено арешт на майно ОСОБА_4 шляхом зоборони розпоряджатися і відчужувати таке: - одноквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , внесений у свідоцтво про право власності за № НОМЕР_2 , кадастрова територія: АДРЕСА_7), та земельні ділянки за номером будівлі НОМЕР_1 (забудована територія та подвір`я) і за номером НОМЕР_6 (сад), на яких він розташований і які використовуються для його обслуговування.

У вищевказаній Ухвалі суду метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зазначив забезпечення можливої конфіскації майна.

Вважаємо, що арешт накладено необґрунтовано на підставі наступного.

Відповідно до Ухвали суду слідча суддя мотивувала наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_4 з метою забезпечення можливої конфіскації наступним доводом.

Описані в клопотанні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт направлення ОСОБА_4 18.09.2024 повідомлення про підозру дають підстави визнати факт набуття ним статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.209 КК України, що дає підстави для арешту майна підозрюваного з метою конфіскації майна.

При цьому, слідчий суддя констатував в Ухвалі суді про відсутність мети арешти майна, про яку зазначив у своєму клопотанні детектив, а саме забезпечення можливості спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Категорично не погоджуємося з вищевказаними висновками суду щодо наявності підстав для арешту майна ОСОБА_4 з метою конфіскації майна.

Розгляд клопотання про арешт майна відбувався за відсутності власника майна або його представника, у зв`язку з чим власник був позбавлений можливості висловити свою позицію щодо наявності підстав для арешту майна.

По-перше, повідомлення про підозру щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.209 КК України, є незаконним, ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52024000000000495 від 25.09.2024 відповідно до порядку, встановленого кримінально процесуальним законодавством…

Вважаємо, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки орган досудового розслідування грубо порушив процедуру вручення письмового повідомлення про підозру.

На день складання письмового повідомлення про підозру в розпорядженні НАБУ була документально підтверджена інформація, що ОСОБА_4 постійно проживає за кордоном.

Зокрема, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 14.06.2023 року поліцією чеської республіки ОСОБА_4 повідомив, що має адресу місця проживання та реєстрації в АДРЕСА_3 . Згідно пункту 3 показання свідка того ж протоколу, останній повідомляв, що проживає в Чеській республіці з 1994-1996 років. Додатково, даний факт підтверджується листом консульства України у місті Брно від 08.10.2024 року №016/27660-00.

Таким чином, орган досудового розслідування повинен був вручити ОСОБА_4 повідомлення про підозру та здійснити його виклик у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, згідно з процедурами, передбаченими міжнародними договорами про правову допомогу…

Також, доводи щодо грубого порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_4 додатково підтверджує той факт, що працівниками НАБУ в рамках виконання запиту України на надання правової допомоги тільки 13.10.2025 було вручено особисто ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 18.09.2024, складеного старшим детективом Національного бюро Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 за погодженням з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .

Так, 13.10.2025 у відділі кіберзлочинності Національного центру боротьби з тероризмом, екстремізмом та кіберзлочинністю Поліції Чеської Республіки (м. Прага Чеська Республіка) за участі детектива НАБУ ОСОБА_10 особисто ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру від 18.09.2024, складеного старшим детективом Національного бюро Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 за погодженням з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .

Вважаємо, що таким чином сторона обвинувачення фактично підтвердила, що раніше обрані способи повідомлення про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні є необґрунтованими та незаконними, якби ці способи повідомлення про підозру були б належними, то сторона обвинувачення не вручала би особисто ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 18.09.2024 більше ніж через рік від дати його складання.

Вищевказане свідчить про те, що на момент прийняття Ухвали суду, якої було накладено арешт на майно ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , не мав статусу підозрюваного, і це, зокрема, виходить із дій самої сторони обвинувачення.

Враховуючи те, що на момент накладення арешту на майно ОСОБА_4 (10.07.2025) останній не мав статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, такий арешт майна і сама Ухвала суду є незаконними.

Крім того, набуття у власність одноквартирного будинку, належного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , внесений у свідоцтво про право власності за № НОМЕР_2 , кадастрова територія: АДРЕСА_7), та земельної ділянки за номером будівлі НОМЕР_1 (забудована територія та подвір`я) і за номером НОМЕР_6 (сад), на яких він розташований і які використовуються для його обслуговування, не пов?язані із вчиненням будь-якого одержані кримінального правопорушення; не призначалися (використовувалися) ОСОБА_4 для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; не були предметом кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_4 ; не були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані ОСОБА_4 , як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 , за 30 років до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, 14.06.1994 року на підставі договору купівлі продажу придбав вище перелічене майно, що в свою чергу підтверджується доданим до цього Клопотання витягом з кадастрового реєстру».

2.2. В судове засідання заявник ОСОБА_3 не прибув, надіславши клопотання про відкладення судового розгляду через участь в іншій судовій справі, втім з огляду на необов`язковість участі представника володільця майна, який належним чином повідомлений про судове засідання, таке не перешкоджало судовому розгляду.

Детектив НАБУ ОСОБА_7 , який входить до групи детективів у кримінальному провадженні №52024000000000495 від 25.09.2024, в судове засідання не прибув, завчасно надіславши письмові заперечення, де просив відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши зокрема таке: «У своєму клопотанні адвокат зазначає, що нібито повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено з порушенням норм КПК України і лише 13.10.2025, а отже накладення арешту 10.07.2025 є незаконним. Внаслідок накладеного арешту майна суттєво обмежуються права ОСОБА_4 .

Однак, це клопотання є необґрунтованим, безпідставним та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та має зареєстроване місце проживання, згідно з даними Державної міграційної служби України, за адресою: АДРЕСА_4 .

У матеріалах кримінального провадження наявні докази фактичних обставин, які є достатніми для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України, що, зокрема, неодноразово перевірялося суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу, надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, накладення арештів на майно підозрюваного тощо.

18.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

У зв`язку із тим, що місце перебування ОСОБА_4 не було встановлено, а за останнім відомим місцем проживання та реєстрації останній був відсутній, вжито наступні заходи щодо вручення ОСОБА_4 письмового повідомлення про підозру від 18.09.2024, а також повісток про виклик на 23, 24 та 25 вересня 2024 року для допиту ОСОБА_4 як підозрюваного у даному кримінальному провадженні, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень:

1. Здійснено виїзд за останнім відомим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 . Встановлено, що ОСОБА_4 є власником вказаної квартири. Під час виїзду двері квартири ніхто не відчинив. Сусідка з кв. АДРЕСА_5 повідомила, що ОСОБА_4 у кв. 69 давно не проживає. Дії зафіксовано на відеокамеру.

2. Здійснено доступ до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають Державний кордон України (система «АРКАН»), у результаті чого встановлено, що ОСОБА_4 покинув територію України 15.02.2022 пасажирським літаком рейсом 919 Київ-Прага, після чого в Україну не повертався.

3. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 направлено поштою з описом цінного вкладення на адресу реєстрації ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ).

4. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 вручено представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи ( АДРЕСА_4 ), а саме комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

5. Сканкопії письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 , засвідчені електронним цифровим підписом детектива, направлено на електронну скриньку ОСОБА_4 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ОСОБА_4 користується вказаною електронною скринькою, що підтверджується матеріалами кримінального провадження).

6. Сканкопії письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 з мобільного телефона детектива направлено за абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ( ОСОБА_11 володіє та користується вказаними абонентськими номерами, що підтверджується матеріалами кримінального провадження) за допомогою мобільних додатків, що дозволяють дзвонити і відправляти електронні повідомлення іншим користувачам: «WhatsApp», «Telegram», «Viber», «Signal». При цьому у месенджерах «Telegram», «Viber», «Signal», зареєстровані за абонентським номером НОМЕР_4 , отримано сповіщення щодо прочитання ОСОБА_4 отриманих повідомлень.

Таким чином, органом досудового розслідування вжито усі передбачені законом заходи для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а тому, у розумінні ч. 1 ст. 42 КПК України він набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Твердження адвоката ОСОБА_3 про те, що нібито 13.10.2025 в Чеській Республіці відбулося вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру за участі детективів Національного антикорупційного бюро України не відповідає дійсності. Насправді у вказану дату на виконання запиту про міжнародну правову допомогу Національного бюро працівники поліції Чеської Республіки за участі детективів Національного бюро провели допит підозрюваного ОСОБА_4 . З метою отримання показань щодо обставин вчинення злочинів, у яких він підозрюється, під час допиту ОСОБА_4 було пред`явлено повідомлення про підозру від 18.09.2024, де ці обставини зазначені, а також міститься інформація про дії та роль інших осіб, з якими, за версією органу досудового розслідування, він у співучасті вчиняв кримінальні правопорушення. Жодних процесуальних документів про вручення повідомлення про підозру не складалося. Вказану слідчу дію було оформлено протоколом допиту обвинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_4 . Копію такого протоколу сам же адвокат і надає в додатках до свого клопотання.

Адвокат зазначає, що нібито внаслідок накладеного арешту майна суттєво обмежуються права ОСОБА_4 , однак не наводить жодних обставин, які б це підтверджували».

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням

3.2. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

3.3. Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом . Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто учасники кримінального провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та/ або відпадіння подальшої потреби в його застосуванні.

3.4. Суд встановив такі обставини:

11.03.2020 Головним слідчим управлінням Національної поліції України внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 364 КК, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000236.

13.10.2020 постановою прокурора Офісу Генерального прокурора (ОГП) ОСОБА_12 змінено підслідність у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК, визначивши таку за детективами НАБУ.

22.03.2023 у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 повідомлено про підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 

23.11.2023 у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 повідомлено про зміну раніше повідомлених підозр та про нову підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 

12.12.2023 у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_23 

18.09.2024 у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 28/частиною 2 статті 364, частиною 4 статті 28/частиною 3 статті 209 КК.

25.09.2024 постановою прокурора САП ОСОБА_8 виділено з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 в окреме провадження №52024000000000495 матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_4 .

25.09.2024 постановами детектива НАБУ ОСОБА_9 оголошено розшук і міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_4 .

02.07.2025 ухвалами слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/6678/25 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000495 від 25.09.2024 стосовно ОСОБА_4 (нар\одився 07.09.1969), підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 28/частиною 2 статті 364, частиною 4 статті 28/частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, й також обрано щодо підозрюваного  ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, й після затримання підозрюваного ОСОБА_4 не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження буде розглянуто питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

02.10.2025 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС у справі №991/6678/25 залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника та без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.07.2025, оскільки «Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею під час перевірки було дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування… Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра»… На переконання колегії суддів стороною обвинувачення наведені достатні відомості про обставини вчинення ОСОБА_4 , кваліфікованих за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали, на які слідчий суддя послався при ухваленні оскаржуваного рішення. Доводи апеляційної скарги сторони захисту не спростовують вищенаведеного. Не залишились без оцінки слідчого судді й доводи сторони захисту щодо вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, дійшовши обґрунтованого висновку про належне виконання органом досудового розслідування вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України із вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру та набуття ним у цьому кримінальному провадженні процесуального статусу підозрюваного…Колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильних висновків про наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на: наявність обґрунтованої підозри; набуття статусу підозрюваного; наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України; перебування підозрюваного в міжнародному розшуку».

10.07.2025 також ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/7054/25 з метою забезпечення можливої конфіскації накладено арешт на майно ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) (як підставу для звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Чеської Республіки) шляхом заборони розпоряджатися і відчужувати таке: - одноквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , внесений у свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 , кадастрова територія: АДРЕСА_7), земельні ділянки за номером будівлі НОМЕР_1 (забудована територія та подвір`я) і за номером НОМЕР_6 (сад), на яких він розташований і які використовуються для його обслуговування.

02.10.2025 ухвалою АП ВАКС у справі №991/7054/25 залишено без задоволення апеляційну скаргу прокурора та без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 10.07.2025 про накладення арешту, оскільки «Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді дійшла висновку, що висновки слідчого судді про не доведення стороною обвинувачення наявності підстав для накладення арешту на спірне майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації є правильними. Слідчий суддя правильно зазначив, що положення статей 96-1, 96-2 КК України чітко визначають перелік випадків, коли може бути застосована спеціальна конфіскація. Разом з тим, у матеріалах провадження відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що одноквартирний будинок у м. Брно та земельні ділянки, на яких він розташований, набуті ОСОБА_4 унаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доходами від такого майна, використовувалися для його фінансування чи іншим чином відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 96-2 КК України. Доводи прокурора про можливість застосування так званої «еквівалентної конфіскації» не спростовують цього висновку, оскільки прокурором не доведено вжиття вичерпних заходів для встановлення об`єкта, який набутий підозрюваним внаслідок кримінального провадження, що давало б підстави для накладення арешту на будинок у м. Брно для забезпечення спеціальної конфіскації, як її альтернативи. Колегія суддів бере до уваги також те, що спірне майно набуте ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу ще 14.06.1994, тобто майже за 30 років до інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Ця обставина підтверджується витягом з кадастру нерухомості Чеської Республіки, наданим стороною захисту, і прокурором не спростована. Такий факт свідчить про відсутність будь-якого зв`язку спірного майна з подіями кримінального провадження. Щодо доводів захисту про неможливість накладення арешту на майно, яке розташоване за кордоном, колегія суддів зазначає, що арешт у цьому випадку був накладений слідчим суддею з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). Таке рішення відповідає положенням кримінального процесуального закону, оскільки дозволяє зберегти майно підозрюваного до вирішення питання про застосування конфіскації у вироку суду. Питання фактичного виконання арешту іноземного майна належить до компетенції органів міжнародної правової допомоги й не може бути підставою для відмови у його накладенні. Таким чином, ухвала слідчого судді про відмову в арешті майна з метою спеціальної конфіскації є законною і обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують цих висновків».

13.10.2025 працівники поліції Чеської Республіки за участю детективів НАБУ допитали підозрюваного ОСОБА_4 з метою отримання показань щодо обставин вчинення злочинів, у яких він підозрюється, та під час допиту ОСОБА_4 пред`явлено повідомлення про підозру від 18.09.2024, де ці обставини зазначені, а також міститься інформація про дії та роль інших осіб, з якими, за версією органу досудового розслідування, він у співучасті вчиняв кримінальні правопорушення.

3.5. Тобто 02.07.2025 під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , 10.07.2025 під час накладення арешту на майно слідчим суддею досліджувалось питання належного вручення такому повідомлення про підозру, зокрема встановлено, що детективами НАБУ складено протокол від 18.09.2024 щодо повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, а саме:

- здійснено виїзд за останнім відомим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 . Встановлено, що ОСОБА_4 є власником вказаної квартири. Під час виїзду двері квартири ніхто не відчинив. Сусідка з кв. АДРЕСА_5 повідомила, що ОСОБА_4 у кв. АДРЕСА_6 давно не проживає. Дії зафіксовано на відеокамеру;

- письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 направлено поштою з описом цінного вкладення на адресу реєстрації ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ). Поштові документи про відправку додаються.

- письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 вручено представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи ( АДРЕСА_4 ), а саме комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва». Відповідний супровідний лист з відміткою про отримання додається.

- сканкопії письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 , засвідчені електронним цифровим підписом детектива, направлено на електронну скриньку ОСОБА_4 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ОСОБА_4 користується вказаною електронною скринькою, що підтверджується матеріалами кримінального провадження). Відповідний скріншот з електронної скриньки детектива додається.

- сканкопії письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.09.2024 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 23, 24, та 25 вересня 2024 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_4 з мобільного телефона детектива направлено за абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ( ОСОБА_11 володіє та користується вказаними абонентськими номерами, що підтверджується матеріалами кримінального провадження) за допомогою мобільних додатків, що дозволяють дзвонити і відправляти електронні повідомлення іншим користувачам: «WhatsApp», «Telegram», «Viber», «Signal». При цьому у месенджерах «Telegram», «Viber», «Signal», зареєстровані за абонентським номером НОМЕР_4 , отримано сповіщення щодо прочитання ОСОБА_4 отриманих повідомлень. Скріншоти щодо відповідних відправлень з телефону детектива додаються».

Окрім того, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_4 як громадянин України не перебував на будь-якому консульському обліку, відтак жодним чином не підтверджувалось сталість його проживання в Чеській Республіці, та що орган досудового розслідування станом на 18.09.2024 будь-яким чином не міг бути обізнаний про точну адресу ОСОБА_4 в Чеській Республіці.

З огляду на вищенаведені обставини слідчий суддя виснував, що 18.09.2024 орган досудового розслідування вжив усі можливих за законом заходів для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, а тому у розумінні статті 42 КПК ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52024000000000495 від 25.09.2024., з чим погодилась 02.10.2025 апеляційна інстанція ВАКС, відтак є неспроможними посилання заявника на те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного.

3.6. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. В той же час обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96), та будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000495 від 25.09.2024 здійснюється за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255 КК (санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), - частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 28/ частиною 2 статті 364 КК (санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), частиною 2 статті 28/частиною 3 статті 209 КК (санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).

Згідно із статтею 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Тобто конфіскація майна - це вид кримінального покарання злочинця, за якого вилучається все або частина власного майна засудженого, незалежно від законності джерел набуття цього майна.

Окрім того, в цьому випадку право власності обмежено лише в частині розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміні чи знищенню, оскільки розпорядження майном - це можливість його власника визначати долю такого майна, що зокрема полягає в можливості зміни фізичної сутності майна аж до його повного знищення або шляхом відмови від права на майно, а право відчуження полягає у можливості переходу прав власності від однієї особи до іншої.

Дослідивши клопотання з доданими матеріалами, суд вважає, що втручання у право власності ОСОБА_4 пов`язано із здійсненням кримінального провадження щодо тяжкого і двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, тому таке обмеження права власності не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необхідним для досягнення мети цього кримінального провадження.

3.7. Відтак суд вважає належним відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 13.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________