Справа № 991/9273/26

Провадження № 2-з/991/25/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Крикливого В.В., Шкодіна Я.В.,

за участю: секретаря судового засідання Шило М.І., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Слабковської Ольги Олексіївни про забезпечення позову,

встановив:

14.07.2026 Держава Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом до  ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 зазначену позовну заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Задорожної Л.І., суддів Шкодіна Я.В. та Крикливого В.В. (далі - Суд).

Одночасно з позовною заявою до суду подано заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову від 13.07.2026. 

І. Обґрунтування заяви про забезпечення позову

Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду подано позовну заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з такими вимогами:

1) визнати необґрунтованими активи, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 :

- транспортний засіб марки «BMW» моделі «Х7», 2019 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю на дату набуття 2 900 732 грн; 

- частину транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 400», 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 4 510 534, 96 грн;

2) стягнути з ОСОБА_1 вартість необґрунтованих активів у розмірі 7 411 266, 96 грн у дохід держави. 

У позовній заяві прокурор зазначає, що ОСОБА_1 є депутатом Черкаської міської ради двох скликань (з 2015 - 2020 роки та з 2020 року по теперішній час). Окрім цього, рішенням першої сесії Черкаської міської ради від 10.12.2020 № 1-3 його обрано на посаду секретаря Черкаської міської ради. 

Прокурор зазначає, що на момент набуття активів, які є предметом спору, ОСОБА_1 був особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування в розумінні пп. «б», «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції». Активи, які прокурор вважає необґрунтованими, а саме два транспортні засоби загальною вартістю 7 411 266, 96 грн, були набуті після 28.11.2019 та відповідають визначенню «активів» у розумінні законодавства.

Обґрунтовуючи зв`язок зазначених активів із суб`єктом декларування, прокурор посилається на те, що автомобілі BMW X7 та MERCEDES-BENZ S 400 формально зареєстровані на  ОСОБА_2 (15.05.2020 BMW Х7 та 12.08.2024 MERCEDES-BENZ S 400), однак фактично використовуються в інтересах  ОСОБА_1 та членів його сім`ї. 

Існують підстави вважати, що ці автомобілі придбані  ОСОБА_2 за дорученням  ОСОБА_1 та членів його сім`ї, які мають можливість прямо та опосередковано вчиняти щодо них дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. На підтвердження цієї позиції прокурор зазначає, що ОСОБА_1 відображав право користування автомобілем BMW X7 у щорічних деклараціях за 2020 - 2023 роки, отримував довіреності на право розпорядження автомобілем, використовував його під час службових відряджень та поїздок за кордон, а також здійснював дії щодо зміни номерного знака. Крім того, посилається на фінансову неспроможність номінального власника  ОСОБА_2 придбати спірні транспортні засоби та наявність між ним і суб`єктом декларування особистих зв`язків. З огляду на сукупність наведених обставин прокурор дійшов висновку, що ОСОБА_2 діяв в інтересах суб`єкта декларування, а ОСОБА_1 фактично отримував вигоду від набутого активу та використання спірних  автомобілей. 

На підтвердження зв`язку автомобіля BMW X7 із суб`єктом декларування прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 двічі видавав на ОСОБА_1 довіреності на право розпорядження зазначеним транспортним засобом (31.08.2022 та 08.06.2024). Крім того, 19.03.2023 на автомобілі змінено номерний знак НОМЕР_3 на індивідуальну комбінацію з чотирьох однакових цифр НОМЕР_4 , аналогічну до номерних знаків інших автомобілів, якими користуються члени сім`ї ОСОБА_1 . Також, цей автомобіль використовувався ОСОБА_1 під час службових відряджень, поїздок за кордон та у повсякденній діяльності.

На думку прокурора, фактичне користування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується відомостями про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, які ним фактично вчинялись, що підтверджується банківською інформацією про здійснені транзакції за маршрутом руху автомобіля, а також обставинами дорожньо-транспортної пригоди за участю дружини ОСОБА_1 . 

Прокурор вважає досить сумнівними пояснення  ОСОБА_1 щодо передачі йому нового автомобіля в користування на умовах оплати на підставі усної домовленості за відсутності будь-яких доказів розрахунків. Також, звертає увагу на наявність дружніх і робочих відносин між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 , який є його водієм та «довіреною» особою.

Щодо автомобіля MERCEDES-BENZ S 400, зареєстрованого за ОСОБА_2 12.08.2022, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 почав користуватися ним одразу після придбання, що відображено у декларації. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ОСОБА_1 20.10.2022 та 21.04.2023 був внесений як належний користувач цього автомобіля. Також, посилається на зміну номерного знака на комбінацію з чотирьох однакових цифр, користування автомобілем ОСОБА_1 , відсутність підтвердження розрахунків за його оренду та невідповідність визначеної договором орендної плати ринковій вартості користування аналогічним автомобілем. Окрім цього, користування автомобілем підтверджується відомостями інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відеоматеріалами журналістського розслідування, накладенням штрафу на ОСОБА_1 . 

На переконання прокурора, спосіб та характер використання обох транспортних засобів свідчать про можливість ОСОБА_1 фактично контролювати їх використання та розпоряджатися ними, незважаючи на формальну реєстрацію права власності за  ОСОБА_2 . Додатково зазначає, що рівень доходів ОСОБА_2 був недостатнім для самостійного придбання спірних транспортних засобів, що додатково підтверджує їх набуття в інтересах суб`єкта декларування.

Прокурор вказує, що набуття ОСОБА_1 та членами його сім`ї спірних активів за рахунок законних доходів викликає обґрунтовані сумніви з огляду на їхній майновий стан, задекларовані доходи та наявні грошові заощадження. За результатами аналізу майнового стану ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 15.05.2020 встановлено, що він не мав достатніх законних доходів для придбання автомобіля BMW X7 вартістю 2 900 732 грн. У зв`язку з цим прокурор вважає зазначений актив необґрунтованим. Також, за період з 01.01.2022 по 12.08.2022 ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 не мали можливості сформувати достатній обсяг законних доходів для придбання автомобіля MERCEDES-BENZ S 400, вартістю 4 653 076 грн. На думку прокурора, необґрунтованою є частина вартості цього транспортного засобу в розмірі 4 510 534, 96 грн. 

Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор посилається на результати аналізу доходів, витрат та банківських операцій подружжя, а також на відомості про задекларовані заощадження, які не могли використовуватись для придбання спірних активів. Зокрема, прокурор ставить під сумнів можливість використання доходів, задекларованих дружиною ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) від підприємницької діяльності, як джерела фінансування придбання автомобіля MERCEDES-BENZ S. , сукупний розмір доходів подружжя складає 505 515,49 грн, а сукупний розмір витрат родини ОСОБА_4 складає 362 974,45 грн станом на 2022 рік. Результат віднімання витрат від доходів становить 142 541, 04 грн. 

Різниця між вартістю автомобіля MERCEDES-BENZ S 400 на дату набуття вартістю 4 653 076 грн і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування з урахуванням витрат становить 4 510 534, 96 грн. 

За наведеними розрахунками загальна вартість необґрунтованих активів складає 7 411 266, 96 грн, з яких 2 900 732 грн - вартість автомобіля BMW X7 та 4 510 534, 96 грн - частина вартості автомобіля MERCEDES-BENZ S 400. У зв`язку з цим прокурор просить визнати зазначені активи необґрунтованими та стягнути їх вартість у дохід держави.

У своїй заяві про забезпечення позову прокурор зазначає, що накладення арешту безпосередньо на автомобіль BMW X7 є неможливим, оскільки, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 09.11.2024 його подаровано дружині ОСОБА_5 , а 12.11.2024 - відчужено третій особі. Водночас прокурор вважає співмірним та адекватним заходом забезпечення позову накладення арешту на автомобіль MERCEDES-BENZ S 400, зареєстрований за ОСОБА_2 , у межах суми позовних вимог (4 510 534, 96 грн), а також на інші належні відповідачу ОСОБА_1 активи, вартість яких не перевищує ціну позову.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, за рахунок якого може бути забезпечене виконання можливого рішення суду про стягнення активів у дохід держави. Зокрема, це нерухоме майно: 

- житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 529387271249), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012021047 від 06.07.2026 (з офіційного порталу ФДМУ) оціночна вартість становить 960 699,31 грн; 

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:003:0226, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125544671249), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012020938 від 06.07.2026 (з офіційного порталу ФДМУ) оціночна вартість становить 354 858,89 грн; 

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:003:0379, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 317050171249), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012020965 від 06.07.2026 (з офіційного порталу ФДМУ) оціночна вартість становить 131 234,77 грн; 

- 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:009:0052, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 113675271101), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012021313 від 06.07.2026 (з офіційного порталу ФДМУ) оціночна вартість частки вказаної земельної ділянки становить 8 015,31 грн.

Сукупна вартість майна, на яке прокурор просить накласти арешт, становить 1 454 808, 28 грн та не перевищує ціну позову (7 411 266, 96 грн). Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, зазначає, що після початку моніторингу способу життя суб`єкта декларування ОСОБА_1 вчинив дії щодо відчуження належного йому майна. Зокрема, 08.08.2025 перереєстровано на іншу особу автомобіль AUDI A6, а 12.11.2024 відчужено один зі спірних активів - автомобіль BMW X7. За інформацією, отриманою від ТОВ «Інтернет-реклама РІА», 28.02.2025 на спеціалізованому вебресурсі було розміщено оголошення про продаж іншого спірного активу - автомобіля MERCEDES-BENZ S 400. На переконання прокурора, це свідчить про наявність наміру щодо його подальшого відчуження.

Прокурор також вказує, що доходи  ОСОБА_1 не є співмірними із сумою позовних вимог та не забезпечать виконання можливого рішення суду, а інших транспортних засобів, на які може бути звернено стягнення, у відповідача немає. Звертає увагу, що належні відповідачу ОСОБА_1 житловий будинок та земельні ділянки (кадастрові номери 7124986000:04:003:0379, 7124986000:04:003:0226) перебувають під арештом у межах кримінального провадження № 12016250000000178. Водночас, такий арешт може бути скасований у порядку, передбаченому КПК України, а тому не гарантує збереження майна для цілей виконання можливого рішення у цій справі.

З огляду на викладене прокурор вважає, що існує реальний ризик подальшого відчуження майна відповідачами та утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, у зв`язку з чим просить накласти арешт на майно відповідачів у межах цього цивільного провадження з метою забезпечення позову , а саме накласти арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ S 400 (належний ОСОБА_2 , предмет спору), а також на житловий будинок, земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:04:003:0226, 7124986000:04:003:0379 та на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:009:0052, як на інші активи ОСОБА_1 , за рахунок яких може бути забезпечене виконання можливого рішення суду.

ІІ. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову

Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу (ч. 5 ст. 153 ЦПК України).

Прокурор просить розглянути заяву без повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову. Така позиція обґрунтована тим, що внаслідок їх повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу. Відповідачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обізнані про проведення Національним агентством з питань запобігання корупції моніторингу способу життя, у зв`язку із чим можуть передбачати наслідки у вигляді визнання активів необґрунтованими. Прокурор зауважує, що один із активів, який є предметом позову, вже відчужено. Водночас, інші активи відповідачів можуть бути відчужені у будь-який час, що не сприятиме захисту інтересів позивача та унеможливить здійснення належного захисту майнових прав та законних інтересів держави.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що повідомлення власників активів, законність набуття яких наразі оспорюється, про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність відповідного заходу, враховуючи наявний ризик їх відчуження. Надання інформації про розгляд такої заяви могло б створити їм можливість вчинити дії, спрямовані на ускладнення та / або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог, що, своєю чергою, суперечить завданням цивільного судочинства та меті розгляду справ про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Зазначені висновки стали підставою для ухвалення Судом рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є відповідачами у справі, з метою забезпечення ефективного судового розгляду та запобігання можливим діям, що можуть перешкодити виконанню судового рішення (у разі його ухвалення).

Прокурор Слабковська О.О. до початку судового засідання направила на електронну пошту суду клопотання про розгляд заяви про забезпечення позову за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі (Вх. № 35154/26 від 14.07.2026).

Крім того, 15.07.2026 від прокурора Слабковської О.О. надійшла заява про уточнення заяви про забезпечення позову (Вх. № 35197/26), в якій зазначено про арифметичну помилку, яку допущено у цифрових показниках. Просить вважати вірною «ціну позову 7 411 266, 96 грн», «частину транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 400», 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 4 510 534, 96 грн», «стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави вартість необґрунтованих активів 7 411 266, 96 грн», «загальний розмір доходів ОСОБА_1 505 515, 49 грн за січень-липень 2022 рік», «результат віднімання витрат від доходів становить 142 541,04 грн». Враховуючи викладене, прокурор просила врахувати зазначену інформацію щодо допущеної в заяві арифметичної помилки в розрахунках під час розгляду заяви про забезпечення позову по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду заяви про забезпечення позову за відсутності сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 23, п. 2 ч. 1 ст. 152 та ч. 1 ст. 290 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана одночасно з пред`явленням позову, надійшла від належного суб`єкта (прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повноваження якого підтверджуються копією наказу заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Клименка О. від 08.09.2025 за № 400к) та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.

Вичерпний перелік суб`єктів, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, передбачений ч. 4 ст. 290 ЦПК України.

Відповідачами у цій справі відповідно до змісту поданої позовної заяви є:

- ОСОБА_1 , який є депутатом Черкаської міської ради двох скликань (з 2015 по теперішній час) та секретарем Черкаської міської ради, є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, відповідно до положень пп. «б», «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»  (підтверджується рішення Черкаської міської ради від 10.12.2020 № 1-3, протоколом Черкаської міської ради від 01.12.2020, постановою Черкаської міської територіальної виборчої комісії від 20.11.2020 № 164). За твердженням позивача, ОСОБА_1 за допомогою  ОСОБА_2 , з яким перебуває у дружніх та робочих стосунках, набув у власність активи, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість;

- ОСОБА_2 , який набув у власність активи, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість за дорученням ОСОБА_1 та щодо яких останній може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Підстави для забезпечення позову та порядок розгляду заяви про забезпечення позову встановлені Главою 10 Розділу І ЦПК України. 

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 567/459/23 йдеться про те, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Проте, суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 760/34352/21).

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, - також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи.

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47-48).

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів вбачається, що вартість активів, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість, на дату їх набуття у власність складала:

- транспортний засіб марки «BMW» моделі «Х7», 2019 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 - 2 900 732 грн за мінімальною ринковою вартістю на сайті auto.ria.com, інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз стосовно довідкової вартості цього автомобіля. Також, мінімальна ринкова вартість автомобіля визначається з урахуванням вартості цього ж транспортного засобу, зазначена при первісній реєстрації, відповідно до акту прийому-передачі ТОВ «АВТ Баварія Київ» № UK19-774 від 23.04.2019, договору купівлі-продажу нового транспортного засобу № KU19-2230A від 05.08.2019. Проте, 15.05.2020 цей автомобіль був придбаний ОСОБА_2 за 500 000 грн, тобто за ціною, яка визначена за домовленістю сторін відповідно договору купівлі-продажу № 8047/2020/1998015; 

- частини транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 400», 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 4 510 534, 96 грн за мінімальною ринковою вартістю на сайті auto.ria.com, інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз стосовно довідкової вартості цього автомобіля. Також, мінімальна ринкова вартість автомобіля визначається з урахуванням вартості цього ж транспортного засобу, зазначена при первісній реєстрації цього транспортного засобу (повна вартість 4 654 076 грн), відповідно до акту огляду реалізованого транспортного засобу № 6645/22/000095 від 08.02.2022, договору купівлі -продажу автомобіля № 0152620286 від 07.02.2022 зі специфікацією. При цьому, 12.08.2022 цей автомобіль був придбаний ОСОБА_2 за 50 000 грн, тобто за ціною, яка визначена за домовленістю сторін відповідно договору купівлі-продажу № 8095/22/003513.

Вартість об`єктів нерухомого та рухомого майна визначена з врахуванням приписів ч. 3 ст. 290 ЦПК України (у разі набуття активів, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість, безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, для визначення їх вартості застосовується мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату їх набуття). З огляду на викладене та положення ч. 3 ст. 290 ЦПК України, позивачем визначена мінімальна ринкова вартість таких активів (транспортних засобів), оскільки вони були придбані за нижчою ціною ніж мінімальна ринкова. 

З урахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 290 ЦПК України, позов про визнання необґрунтованими актів та стягнення їх в дохід держави подається у разі, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 1 505 250 грн. Сукупна вартість активів, щодо яких буде порушуватися питання про їх необґрунтованість, становить 7 411 266, 96 грн.

За твердженням прокурора, зазначені вище активи не могли бути набуті  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 у власність за рахунок законних доходів. Такий висновок обґрунтовано результатами аналізу відомостей про доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , членів їх сімей, які відображені у щорічних деклараціях суб`єкта декларування і Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (щодо джерел та сум доходів), відомостей про рух коштів на банківських рахунках, зокрема здійснені витрати, а також інформації про наявні грошові заощадження.

У заяві про забезпечення позову прокурор зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та члени їх родин не мали достатньої фінансової можливості понести витрати на придбання об`єктів рухомого майна, мова про які йде вище, за рахунок законних доходів. 

Суд звертає увагу, що у межах розгляду заяви про забезпечення позову не оцінює доведеність тверджень про необґрунтованість активів, що може бути здійснене виключно у ході розгляду позовної заяви згідно з положенням ст. 291 ЦПК України.

У заяві про забезпечення позову Позивач просить накласти арешт на актив, що є предметом спору: 

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 400», 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 ;

а також на інші активи відповідача ОСОБА_1 , за рахунок яких може бути забезпечене виконання можливого рішення суду, власність на які підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 484705130 від 06.07.2026, а саме: 

- житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 529387271249), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012021047 від 06.07.2026 (отримана на офіційному порталі ФДМУ) оціночна вартість вказаного житлового будинку становить 960 699,31 грн; 

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:003:0226, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 125544671249), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012020938 від 06.07.2026 (отримана на офіційному порталі ФДМУ) оціночна вартість вказаної земельної ділянки становить 354 858,89 грн; 

- земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:003:0379, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 317050171249), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012020965 від 06.07.2026 (отримана на офіційному порталі ФДМУ) оціночна вартість вказаної земельної ділянки становить 131 234,77 грн; 

- 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:009:0052, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 113675271101), згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260706-0012021313 від 06.07.2026 (отримана на офіційному порталі ФДМУ) оціночна вартість частки вказаної земельної ділянки становить 8 015,31 грн.

Враховуючи необхідність дослідження всіх обставин набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 активів, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість (двох транспортних засобів), а також ризик відчуження активу, який зареєстрований за ОСОБА_2 , та інших активів, належних ОСОБА_1 на праві власності, Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову щодо активів може призвести до унеможливлення виконання рішення суду (у разі задоволення позовної заяви).

Позов забезпечується шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ЦПК України у разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

Із заяви про забезпечення позову та долучених до неї матеріалів вбачається, що актив, щодо якого порушується питання про його необґрунтованість (транспортний засіб BMW Х7) 09.11.2024 був подарований дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , а в подальшому 12.11.2024 був реалізований третій особі. Проте, у власності ОСОБА_1 перебувають інші активи (житловий будинок, земельні ділянки), які не є предметом спору, однак, з огляду на їх вартість, можуть частково забезпечити заявлені позовні вимоги та виконання судового рішення (у разі задоволення позову).

Отже, Суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на актив, який предметом спору (транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ S 400) та інші активи, що на праві власності належать ОСОБА_1 (житловий будинок, земельні ділянки), з огляду на те, що їх загальна вартість (5 965 343, 24 грн) не перевищує суми заявлених позовних вимог ( 7 411 266, 96 грн), а також існує ризик відчуження цього майна, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у разі задоволення позову).

Верховний Суд у постанові від 06.05.2026 у справі № 991/8752/25 зазначив, що у випадку подання позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися такими активами, відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною, і такі дії у майбутньому можуть утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь прокурора і якщо у відповідача відсутнє інше майно. У разі звернення прокурора із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави саме відповідач має доводити недоцільність, неспівмірність заходів забезпечення, про вжиття яких просить у суду прокурор. 

Слід зауважити, що на житловий будинок та земельні ділянки (кадастрові номери 7124986000:04:003:0379, 7124986000:04:003:0226) раніше накладено арешт у межах кримінального провадження № 12016250000000178. Разом з цим застосування у цивільній справі заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені активи є самостійним процесуальним заходом, передбаченим ЦПК України, який має на меті забезпечення ефективного захисту прав та інтересів держави, збереження предмета спору та гарантування виконання можливого рішення суду. При цьому, положення діючого законодавства (зокрема, ЦПК, Закону України «Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») не містять заборони накладення публічного обтяження у виді арешту майна у випадку, якщо нерухоме чи рухоме майно вже обтяжене (зокрема, на підставі ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні).

Вирішуючи подану заяву, Суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 

Так, Суд у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини», оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. 

Отже, накладення арешту у цій справі не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право розпоряджатись ним на певний час до вирішення судом спору по суті. Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки майно залишається у їхньому володінні та користуванні.

Суд зауважує, що арешт майна не є перешкодою для реалізації права користування таким майном, оскільки заборона на користування майном є окремим видом забезпечення позову, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, який у цьому випадку не розглядається.

Підстав для зустрічного забезпечення відповідно до положення ч. 1 ст. 154 ЦПК України Суд не вбачає, оскільки власники майна не обмежуються у праві володіння та користування ним та, як наслідок, збитки, пов`язані з забезпеченням позову, відсутні.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі та накладення арешту на майно, що на праві власності належить  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 149-150, 153 ЦПК України, суд

постановив:

1. Задовольнити заяву про забезпечення позову.

2. Накласти арешт на актив, який є предметом спору, а саме транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 400», 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

3. Накласти арешт на активи, які можуть забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення цивільного позову, що на праві власності належать  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , а саме:

- житловий будинок, за адресою:  АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 529387271249); 

- земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:003:0226, за адресою:  АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125544671249); 

- земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:003:0379, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 317050171249); 

- 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:009:0052, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 113675271101).

4. Арешт накладається без заборони користування майном.

5. Копію ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також відповідним державним органам для виконання.

6. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці.

Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, адреса: 01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17), 

а боржниками:

ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ); 

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ).

8. Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

9. Роз`яснити учасникам, що згідно зі статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

10. Повну ухвалу складено 15.07.2026.

Головуюча суддя:       Л.І. Задорожна

Судді:         В.В. Крикливий

Я.В. Шкодін