Справа № 991/8843/26

Провадження 1-кс/991/8860/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

10 липня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисниці - адвокатки ОСОБА_4 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221180000343 від 29.03.2022, щодо: 

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Земо-Алвані Ахметського р-ну, Грузія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У своєму клопотанні детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто, за відсутності самого підозрюваного. 

В обґрунтування клопотання зазначено про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29.03.2022, у межах якого 10.06.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

За версією слідства, ОСОБА_5 надав ОСОБА_6 , який на час вчинення кримінального правопорушення був військовою службовою (посадовою) особою, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у сумі щонайменше 2 864 840,95 грн. у вигляді оплати від імені та за рахунок активів ТОВ «Техінкоммет» товарів, які призначалися для його особистого використання, за вчинення та невчинення ним дій з використанням свого службового становища в інтересах ОСОБА_5 та ТОВ «Техінкоммет». 

Також детектив зазначає про те, що на даний час забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків можливе лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зможе нівелювати ризики: переховування від органів досудового розслідування; незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 

Окрім цього, детектив зазначає, що ОСОБА_5 , з моменту повідомлення про підозру та по теперішній час перебуває за межами України. 10.06.2026 ОСОБА_5 у порядку, встановленому ст. 135 КПК України, викликано до Національного бюро на 17.06.2026, 18.06.2026 і 19.06.2026 для участі у процесуальній дії - допиті у процесуальному статусі підозрюваного. Водночас він на вказані виклики жодного разу не прибув. 

Після здійснення стороною обвинувачення усіх можливих дій для вручення повістки про виклик захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 клопотанням №11062026/3 від 11.06.2026 ініціювала відкладення слідчої дії, а згодом у клопотанні №15062026/3 від 15.06.2026 просила провести допит за допомогою відеоконференції. Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у задоволенні скарги захисника на цю постанову про відмову у проведенні допиту ОСОБА_5 у режимі відеоконференції. 

У зв`язку з цим детектив постановою від 02.07.2026 оголосив ОСОБА_5 у міжнародний розшук. 

З урахуванням обставин переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, наявністю інших ризиків та оголошення його у міжнародний розшук, детектив просить обрати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою. 

2.Позиції учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовольнити. Окремо прокурор звернув увагу на обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Зокрема, останній надав неправомірну вигоду ОСОБА_6 за створення можливості безперешкодно розкрадати майно військової частини шляхом його перепродажу за допомогою підконтрольних фізичних осіб-підприємців. На думку прокурора, обґрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження. 

Крім цього, прокурор звернув увагу, що у межах кримінального провадження також повідомлено про підозру ОСОБА_6 , а підозра ОСОБА_5 була вручена усіма можливими способами, оскільки він перебуває за кордоном та не з`являється за викликами до органу досудового розслідування. 

Захисниця ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити у його задоволенні. Зокрема, на її переконання, сторона обвинувачення не надала конкретних відомостей та доказів, які могли б свідчити про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Так, до клопотання не долучено жодних доказів, які б свідчили, що кошти, сплачені ТОВ «Техікоммет» були саме неправомірною вигодою ОСОБА_6 . Таким чином, підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою. 

Крім цього, захисниця зазначила, що постанова про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук є формальною, а тому неможливо обрати підозрюваному запобіжний захід у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Також, на переконання захисниці, сторона обвинувачення для проведення слідчих дій мала викликати  ОСОБА_5 в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, а саме на основі міжнародного договору про правову допомогу. Додатково захисниця стверджувала, що прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. 

Крім цього, захисниця зазначила, що ОСОБА_5 активно здійснював благодійну діяльність та допомагав Збройним силам України. 

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Водночас, враховуючи, що детектив просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного здійснюється лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. 

За змістом вказаних законодавчих положень, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчому судді необхідно з`ясувати:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи оголошена особа в міжнародний розшук?

4)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України? 

5)чи наявні інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення детектива, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного

На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. 

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Тобто, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Перевіряючи дотримання порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з таких міркувань.

Як встановлено, письмове повідомлення про підозру  ОСОБА_5 складене та підписане 10.06.2026 отже, за загальним правилом, воно мало бути особисто вручене останньому у вказаний день.

Водночас, у зв`язку з неможливістю вручення ОСОБА_5 особисто повідомлення про підозру, а саме відсутністю його за місцем проживання, представники сторони обвинувачення вчинили ряд дій, направлених на повідомлення про підозру у порядку ст. 135 КПК України, зокрема: 

- 10.06.2026 детективи НАБУ здійснили відвідування відомої адреси можливого місця проживання ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 . За цією адресою, підозрюваний та члени його родини не знаходились. Це, зокрема, підтвердив сам ОСОБА_5 в ході телефонної розмови 10.06.2026. У зв`язку з цим детективи НАБУ залишили повідомлення про підозру, пам`ятку про права та обов`язки та повістки про виклик на 17.06.2026, 18.06.2026, 19.06.2026 у поштовій скриньці за адресою АДРЕСА_1 ;

- 10.06.2026 детектив НАБУ ОСОБА_8 направив ОСОБА_5 повідомлення про підозру, пам`ятку про права та обов`язки підозрюваного, повістки про виклик на 17.06.2026, 18.06.2026, 19.06.2026 в електронному вигляді за допомогою месенджера «WhatsApp» на номери телефонів, якими користується ОСОБА_5 . Факт користування мобільним номером телефону НОМЕР_1 (на який також детектив НАБУ направляв зазначені документи) підтверджується довідкою від Державної міграційної служби України. 

- 10.06.2026 детектив НАБУ ОСОБА_8 направив повідомлення про підозру, пам`ятку про права та обов`язки підозрюваного та повістку про виклик на 17.06.2026, 18.06.2026, 19.06.2026 ТОВ «Нормаізол», оскільки ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах із вказаним товариством. Факт перебування підозрюваного у трудових відносинах з товариством підтверджується, зокрема, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідно до яких ОСОБА_5 систематично отримував дохід від цього товариства. 

- 10.06.2026 детектив НАБУ ОСОБА_8 направив повідомлення про підозру, пам`ятку про права та обов`язки підозрюваного та повістку про виклик на 17.06.2026, 18.06.2026, 19.06.2026 ТОВ «Техінкоммет», оскільки ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах із вказаним товариством. Факт перебування підозрюваного у трудових відносинах з товариством підтверджується, зокрема, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідно до яких ОСОБА_5 систематично отримував дохід від цього товариства. 

Зазначених заходів слідчий суддя вважає достатніми для підтвердження набуття статусу ОСОБА_5 підозрюваного, оскільки у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, важливим є не фактичне вручення такого повідомлення (процесуального документа), а вжиття органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел. 

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що сторона обвинувачення мала викликати ОСОБА_5 за правилами ч. 7 ст. 135 КПК, тобто з використанням інструментів міжнародного співробітництва, оскільки ОСОБА_5 , вже тривалий час проживає за кордоном. З наданих стороною захисту документів, не вбачається, що сторона обвинувачення, станом на 10.06.2026, була обізнана про те, що ОСОБА_5 у встановленому законодавством України порядку змінив своє місце проживання та зареєструвався за певною адресою у Грузії, за якою міг бути скерований відповідний виклик.

Крім цього, слідчий суддя також враховує, що після здійснення стороною обвинувачення усіх можливих дій для вручення повістки про виклик захисник  ОСОБА_5 - ОСОБА_7 клопотанням №11062026/3 від 11.06.2026 ініціювала відкладення слідчої дії, а згодом у клопотанні №15062026/3 від 15.06.2026 просила провести допит за допомогою відеоконференції. Вже сам факт отримання такого клопотання від адвокатки вказує про обізнаність, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру та доводить його здійснення в належний спосіб, оскільки було забезпечено досягнення мети такого повідомлення - обізнаність підозрюваного про факт вручення йому підозри та її суть. 

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, отже, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. У свою чергу ОСОБА_5 обізнаний про те, що йому було повідомлено про підозру у межах кримінального провадження № 12022221180000343 від 29.03.2022. 

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. 

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. 

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). 

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Зазначена норма передбачає відповідальність, зокрема за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або такі дії вчинені за попередньою змовою групою осіб. 

Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини ймовірного надання ОСОБА_5 неправомірної вигоди заступнику командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 . Відповідно до цієї схеми ОСОБА_5 мав забезпечити оплату від імені та за рахунок активів ТОВ «Техінкоммет» товарів, які призначались для особистого використання ОСОБА_6 , у межах суми до 4 млн. грн. 

Така неправомірна вигода мала характер «винагороди» за фактичне сприяння ОСОБА_6 в протиправному отриманні ОСОБА_5 військового майна, яке перебувало на зберіганні у в/ч НОМЕР_2 .

У подальшому ОСОБА_5 залучив до цієї схеми інших осіб, зокрема ОСОБА_9 , який контролював мережу суб`єктів господарювання, які виступали формальними постачальниками відповідних запчастин на державні підприємства ТОВ «Завод інноваційного машинобудування» та ТОВ «Харківський бронетанковий завод». 

Загальний обсяг товарів, поставлених на державні підприємства від імені підконтрольних ОСОБА_5 та ОСОБА_9 суб`єктів господарювання у 2022-2024 роках становить понад 370 млн. грн. 

Принаймні частина виробів, які були продані до державних підприємств належить до військового майна і до 2022 року перебувала на зберіганні у в\ч НОМЕР_2 . 

ОСОБА_6 умисно не організовував роботу підлеглих військовослужбовців у спосіб, який б забезпечував збереження військового майна, його достовірний облік та дотримання вимог нормативно-правових актів щодо порядку проведення операцій з військовим майном і контрольно-пропускного режиму на території військової частини. 

Крім цього, ОСОБА_6 у 2022 та 2023 роках ухилився від проведення інвентаризації бронетанкового майна, яке перебувало на зберіганні у в/ч НОМЕР_2 . Також ОСОБА_6 вчиняв дії в інтересах ТОВ «Техінкоммент», а саме сприяв участі цього товариства у процедурах закупівлі, які проводились в/ч НОМЕР_2 . 

З дослідження матеріалів клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками. 

Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів, зокрема: 

- витяг з розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 з логістичного забезпечення від 09.03.2022 №1дск про переміщення особового складу та ВТМ, а також про забезпечення збереження закріпленого військового майна та його достовірний облік. 

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 115 від 17.11.2022 про організацію проведення інвентаризації озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів.

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 250 від 16.10.2023 про організацію проведення інвентаризації озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів.

- наказу командира військової частини НОМЕР_2 №51 від 08.03.2024 про організацію служби військ і бойового навчання військової частини НОМЕР_2 у 2024 навчальному році. 

- акт позапланової інвентаризації від 21.03.2026 (реєстр. в/ч НОМЕР_2 № 962) та інвентаризаційний опис до нього. 

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №14 від 20.03.2026 про результати службового розслідування. 

- акт службового розслідування від 27.07.2023 (реєстр. в/ч НОМЕР_2 № 1577). 

- матеріали службового розслідування. 

- накладні на видавання (здавання) військового майна у в/ч НОМЕР_2 . 

- протоколи огляду від 11.05.2026, 12.05.2026, 25.05.2026, 11.02.2026, 24.03.2026, 20.10.2025, 21.03.2026, 17.12.2024, 11.07.2025, 12.02.2026, 15.02.2026, 07.06.2026, 12.12.2025, 16.03.2026. 

- протоколи огляду матеріалів НСРД за результатом проведення аудіоконтролю особи щодо ОСОБА_9 від 14.11.2024, 15.11.2024, 18.11.2024, 10.10.2024. 

- протоколи огляду матеріалів НСРД за результатом проведення аудіоконтролю особи щодо ОСОБА_10 від 18.11.2024, 18.10.2024. 

- протокол від 16.10.2024 за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_5 

- протокол від 27.12.2023 за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_9 

- протоколи від 09.10.2024 та 24.10.2024 за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_9 

- протокол від 24.10.2024 за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_11 

- протоколи від 06.04.2026 та 17.04.2026 за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_6 

- протоколи допиту ОСОБА_12 від 21.01.2025 та 23.01.2025. 

- протокол допиту ОСОБА_13 від 07.10.2025. 

- протокол допиту ОСОБА_14 від 23.01.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_15 від 23.01.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_16 від 26.01.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_17 від 02.02.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_18 від 03.02.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_19 від 17.02.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_20 від 18.02.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_21 від 07.03.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_22 від 07.03.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_23 від 08.03.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_24 від 08.03.2026. 

- протокол допиту ОСОБА_25 від 10.03.2026. 

- іншими долученими клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. 

В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні. 

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та наданими прокурором поясненнями, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин.

3.3.Щодо оголошення особи в міжнародний розшук 

У поданому клопотанні детектив та у судовому засіданні прокурор зазначає, що підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою є оголошення останнього у міжнародний розшук.

Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.

Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.

Із наданих матеріалів встановлено, що 02.07.2026 детектив НАБУ ОСОБА_26  виніс постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у міжнародний розшук. 

В обґрунтування вказаної постанови зазначено, що 10.06.2026 детектив НАБУ за погодженням з прокурором повідомив ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. 

Натомість, згідно з даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон ОСОБА_5 востаннє перетнув державний кордон України на виїзд 27.12.2024 і з того часу по дату винесення постанови до України не повернувся. Крім цього, факт перебування підозрюваного за межами України підтверджують і відомості, викладені його захисником ОСОБА_4 у клопотанні від 15.06.2026, згідно з якими ОСОБА_5 наразі мешкає у Грузії. 

Крім цього, ОСОБА_5 належним чином обізнаний про його виклик до НАБУ 17.06.2026, 18.06.2026, 19.06.2026 не прибув. Натомість сторона захисту ініціювала відкладення слідчих дій після здійснення стороною обвинувачення усіх дій для вручення повістки, а згодом просила провести допит ОСОБА_5 у режимі відеоконференції. У задоволенні цих клопотань детектив мотивовано відмовив. 

Таким чином, наразі відсутні будь-які поважні причини неприбуття за викликом детектива 17.06.2026, 18.06.2026 та 19.06.2026 ОСОБА_5 . 

Зазначені обставини щодо неявки підозрюваним на виклики детектива, а також перетин кордону свідчать про намагання уникнути кримінальної відповідальності та ухилитися від органів досудового розслідування. 

Слідчий суддя вважає, що така постанова винесена законно, оскільки за матеріалами клопотання, ОСОБА_5 було відомо про виклики детектива, однак він не прибув за таким викликами. 

При цьому, сторона обвинувачення має достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває закордоном, однак не встановлено точного місця знаходження, а станом на день розгляду клопотання відомостей про повернення на територію України не отримано. 

На переконання слідчого судді, поведінка підозрюваного з моменту переховування та ухилення від отримання повідомлення про підозру та подальші дії можуть свідчити про підготовчі заходи для переховування підозрюваного для унеможливлення притягнення до кримінальної відповідальності.

Неприбуття на виклики детектива розцінюється як ігнорування виконання процесуального обов`язку, обумовленого статусом підозрюваного у кримінальному провадженні. За таких обставин та з урахуванням даних про переміщення за кордон, слідчий суддя вважає, що оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_5 має правові підстави та є обґрунтованим.

3.4.Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування, (2) незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, (3) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

3.4.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду існує, з огляду на:

1)неявку підозрюваного за викликом детектива та відсутність відомостей про його місцезнаходження на території України, а також обставини переховування від органів слідства і виїзд за межі території України, що стало підставою для оголошення його у міжнародний розшук постановою від 02.07.2026;

2)обставини відсутності достовірних відомостей про місцезнаходження ОСОБА_5 ;

3)наявність достатніх майнових ресурсів, враховуючи доходи. Так, нараховані доходи ОСОБА_5 за останні роки - за 2022 р. - 16 727 068 грн, за 2023 р. - 31 567 325 грн, за 2024 - 59 989 334 грн, за 2025 - 35 301 353 грн. 

4) тяжкість і характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки. 

5) перебуваючи під тягарем підозри у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29.03.2022, особа може намагатися переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності. 

6) систематичний виїзд та в`їзд на територію України навіть під час дії воєнного стану. 

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування.

3.4.2.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на встановлені значні доходи ОСОБА_5 протягом 2022-2025 років, останній може використати ці фінансові можливості для здійснення відповідного впливу на свідків для схиляння їх до надання вигідних для нього показань, відмови від свідчень або перекручування фактичних обставин.

3.4.3.Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя бере до увагу, що наразі ОСОБА_5 повідомлено про підозру лише щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. 

Натомість у межах кримінального провадження № 12022221180000343 від 29.03.2022 розслідуються факти ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ст. 366-3, ч.ч. 3,4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 4 ст. 410 КК України. 

За таких обставин, з метою уникнення притягнення до відповідальності за ймовірне вчинення зокрема, особливо тяжкого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може вживати заходів, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню та встановленню усіх обставин розслідуваних кримінальних правопорушень. 

3.5. Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України; 

-пред`явлення йому підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_5 виповнилося 55 років, дані про стан здоров`я відсутні;

-достатньо забезпечений майновий стан підозрюваного.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного.

При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Крім того, керуючись положеннями абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.

Керуючись, ст. 131-132, 176-179, 193, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221180000343 від 29.03.2022, - задовольнити.

2.Обрати щодо підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

3.Після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , і не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин із часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя          ОСОБА_1