Справа № 991/8716/26

Провадження № 1-кс/991/8729/26

У Х В А Л А

08 липня 2026 року місто Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

детектива - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» (далі - ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС») - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 (далі - кп № 52024000000000305),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло зазначене клопотання представника ТОВ « БИСТРИЦЯ ПЛЮС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000305 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, частинами 3, 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.Адвокат зазначала, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.05.2025 накладено арешт, зокрема на готівкові кошти у сумі 1 600 000 грн, вилучені 09.05.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

4.Водночас ОСОБА_5 є власником 600 000 грн із цієї суми, що було зазначено в протоколі обшуку.

5.В ухвалі від 28.05.2025 слідчий суддя відхилив твердження ОСОБА_5 про належність його коштів у сумі 467 733 грн, отриманих від ФОП ОСОБА_6 , позаяк такі кошти він отримав як директор ТОВ «Бистриця Плюс», тож вони є власністю товариства, а не його директора, та мають обліковуватися саме на балансі товариства.

6.Тому вилучені 09.05.2025 під час обшуку у ОСОБА_5 кошти частково є коштами ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС», про що зауважив слідчий суддя в ухвалі від 28.05.2025.

7.Адвокат покликалася на те, що в ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» існували та наразі існують господарські правовідносини із ФОП ОСОБА_6 на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 2 від 19.05.2025.

8.Відповідно до цього договору 01.05.2025 за чергову поставку грибів ФОП ОСОБА_6 сплатив готівкою 467 733 грн.

9.Оплати були здійснені на підставі рахунків № 3 від 24.03.2025 (на суму 111 971,60 грн), № 4 від 01.04.2025 (на суму 260 000 грн), № 5 від 08.04.2025 (на суму 172 255,80 грн), № 6 від 14.04.2025 (на суму 58 600,30 грн), № 7 від 15.04.2025 (на суму 123 989,60 грн), № 8 від 17.04.2025 (на суму 112 886,90 грн), а відвантаження грибів підтверджується видатковими накладними.

10.Ці кошти не є власністю підозрюваного або обвинуваченого, тож вони не можуть підлягати конфіскації як виду покарання.

11.Проте слідчий суддя наклав арешт на кошти, які є майном третьої особи, яка не має будь-якого стосунку до цього кримінального провадження, що підтверджує необґрунтованість накладеного арешту.

12.Крім цього, кошти ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» не є доказами на підтвердження вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, частинами 3, 4 ст. 368 КК.

13.В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені кошти дійсно могли бути набутими ОСОБА_7 кримінально протиправним шляхом, тому з метою збереження речових доказів на це майно може бути накладений арешт.

14.Водночас такий висновок слідчого судді є лише припущенням та зі сторони обвинувачення не підтверджений будь-якими доказами.

15.Також адвокат покликалася на те, що досудове розслідування триває невиправдано довгий час без установлення будь-яких даних, які б підтверджували, що ці кошти одержані злочинним шляхом в результаті вчинення кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування, яке б мало наслідком застосування до цього майна спеціальної конфіскації.

16.Тому адвокат ОСОБА_3 просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.05.2025 на кошти у сумі 467 733 грн.

Позиція учасників у судовому засіданні

17.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, здебільшого покликаючись на обставини, викладені у ньому.

18.Детектив НАБУ ОСОБА_8 проти клопотання заперечувала та зазначила, що під час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна було досліджено відеозапис, на якому зафіксовано проведення 09.05.2025 обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 . На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_7 повідомив, що він проживає у цьому будинку разом зі своєю дружиною та дітьми, тут знаходяться його речі. Надалі детективами відшукано кошти у сумі 1,6 млн грн, котрі перебували у шафі та усі разом (однією сумою) поміщені до одного пакета. У протоколі обшуку ОСОБА_5 зазначив, що частина із відшуканих коштів у сумі 600 тис. грн належить йому та вони отримані від підприємницької діяльності. Водночас про те, що частина коштів належить ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» ОСОБА_5 не зазначав. Також детектив зазначила, що відповідно до наданих адвокатом документів оплата за гриби у сумі 467 733 грн ФОП ОСОБА_6 була здійснена готівкою 01.05.2025, проте ОСОБА_5 як директор ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» чомусь не вніс ці кошти на рахунок підприємства, а, нібито, зберігав їх вдома у сукупності з іншими коштами сім`ї, які відшукані 09.05.2025. Водночас реальним власником та бенефіціаром ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» є ОСОБА_7 , котрий відповідно до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій стверджував лише про юридичне оформлення цього підприємства на свого сина. Тому ці кошти можуть належати останньому та бути набутими внаслідок вчинення кримінальних правопорушень. Крім цього, наступного дня після розгляду слідчим суддею клопотання про арешт цього майна ОСОБА_5 вчинив дії щодо відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС». Тому детектив просила відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу

Факти та обставини, установлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження

19.Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000305 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, частинами 3, 4 ст. 368 КК.

20.28.04.2025 слідчий суддя ВАКС постановила ухвалу у справі № 991/3769/25, якою надала дозвіл на проведення обшуку житла та іншого володіння за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться у власності ОСОБА_9 та перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_7 .

21.09.05.2025 на підставі цієї ухвали детективами НАБУ проведений обшук, за результатами якого складений протокол, додатком до якого є опис вилучених документів та тимчасово вилучених речей.

22.Згідно із протоколом обшуку від 09.05.2025 та описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей, під час обшуку відшукано та вилучено, зокрема, кошти у сумі 1 600 000 грн.

23.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.05.2025 у справі № 991/4274/25 накладено арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_7 , зокрема на кошти у сумі 1 600 000 грн з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

24.Постановляючи ухвалу від 28.05.2025 слідчий суддя дійшов висновку, що: (1) враховуючи майновий стан ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та фактичні обставини цього кримінального провадження, недоведеною є належність їм вилучених під час обшуку коштів; (2) версія детектива про ймовірну належність цих коштів саме ОСОБА_7 навпаки є достатньо обґрунтованою; (3) вилучені кошти дійсно могли бути набуті ОСОБА_7 кримінально протиправним шляхом, а тому вони відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (4) за версією сторони обвинувачення, фактичним власником коштів є ОСОБА_7 , який міг набути їх внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статями 209, 368 КК, що, з огляду на встановлені обставини, слідчий суддя вважав не безпідставним; (5) стосовно цього майна можливо застосувати спеціальну конфіскацію, якщо за наслідками судового провадження буде встановлено факт незаконності набуття речей.

25.Ухвалою Апеляційної палати ВАКС (далі - АП ВАКС) від 12.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 - без змін.

26.Крім того, ухвалою АП ВАКС від 23.06.2025 апеляційні скарги ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , представника ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» - ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 - без змін.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

27.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.

28.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК). 

29.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. 

30.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

31.Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 

32.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 

33.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

34.Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

35.Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

36.Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя установлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні власник майна вказує на необґрунтованість накладеного арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

37.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, із заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.

Мотиви, з огляду на які слідчий суддя постановив ухвалу

38.Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом: (1) одержання службовими особами, які обіймають посади в органах державної влади, державних підприємствах, установах, організаціях та займають відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі, з використанням наданого їм службового становища, в інтересах та за попередньою змовою службових осіб приватних підприємств; (2) заволодіння службовими особами, які обіймають посади в органах державної влади та у державних установах, за попередньою змовою зі службовими особами приватних підприємств, коштами у сумі понад 50 млн грн шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великому розмірі; (3) заволодіння службовими особами, котрі обіймають посади в органах державної влади та у державних установах, за попередньою змовою зі службовими особами приватних підприємств, коштами в сумі понад 140 млн грн шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великому розмірі; (4) заволодіння службовими особами, які обіймають посади в органах державної влади та у державних установах, за попередньою змовою зі службовими особами приватних підприємств, коштами в сумі понад 5 млн грн шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах; (5) заволодіння службовими особами, які обіймають посади в органах державної влади та у державних установах, за попередньою змовою зі службовими особами приватних підприємств, коштами в сумі понад 33 млн грн шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах; (6) набуття та розпорядження службовими особами, які обіймають посади в органах державної влади та у державних установах, а також службовими особами приватних підприємств, майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. Крім того, такі особи здійснювали фінансові операції, вчиняли правочини з таким майном, а також вчиняли дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження та місцезнаходження; (7) одержання службовими особами, які обіймають посади в органах державної влади та у державних установах, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах службових осіб приватних підприємств дій щодо визнання переможцями у процедурах закупівель товарів, робіт та послуг, вчинене за попередньою змовою, з використанням наданого їм службового становища, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, частинами 3 та 4 ст. 368 КК.

39.Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, частинами 3 та 4 ст. 368 КК та ймовірної причетності до них ОСОБА_7 , представник власника майна у клопотанні не оспорює, а тому слідчий суддя ці обставини не досліджує.

40.Свою позицію представник мотивувала належністю цих коштів ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС», не доведенням стороною обвинувачення наявності будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що вилучені кошти набуті злочинним шляхом, є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення, мають причинно-наслідковий зв`язок із подіями, а також, що вони належать ОСОБА_7 .

41.Оцінюючи ці доводи представника, слідчий суддя враховує, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя ВАКС та колегія суддів АП ВАКС дійшли висновку про те, що власником цих коштів, ймовірно, є ОСОБА_7 , а не ОСОБА_5 чи ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС».

42.Зокрема, слідчим суддею встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.07.2023 у справі № 369/8239/23 розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .

43.Водночас на підставі оглянутого відеозапису обшуку від 09.05.2025 слідчий суддя встановив, що ОСОБА_12 на запитання детектива повідомила про їх спільне проживання з ОСОБА_7 у цьому будинку та ведення спільного господарства. ОСОБА_7 під час проведення обшуку повідомив, що вони з ОСОБА_12 проживають в одній кімнаті.

44.Крім того, у протоколах про результати здійснення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30.01.2025, 01.04.2025 зафіксовано спілкування ОСОБА_7 із ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та іншими особами, під час якого ОСОБА_7 надавав вказівки ОСОБА_10 та ОСОБА_5 щодо встановлення на їх будинку сонячних панелей; займався організаційними питаннями щодо цього; спілкувався щодо купівлі та оформлення на ОСОБА_10 апартаментів «Glacier Premium Apartments», що розташовані у курортному комплексі Буковель, вартістю близько 300 000 доларів США; обговорював час закінчення службових справ та поїздку додому, придбання продуктів харчування.

45.Відповідно до договору на туристичне обслуговування № 02/25-12049 від 10.02.2025, укладеного між ТОВ «Арістея Тур» та ОСОБА_7 , у період 12.07.2025-23.07.2025 на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 заброньовано відпочинок в Індонезії вартістю 871 380 грн.

46.Тобто наведені вище обставини у своїй сукупності спростовували доводи ОСОБА_10 та ОСОБА_7 про те, що вони не проживають однією сім`єю та не ведуть спільного господарства.

47.Оцінюючи доводи адвоката про те, що частина вилучених коштів (467 733 грн) належить ОСОБА_5 , слідчий суддя врахував, що отримані від ФОП ОСОБА_6 кошти ОСОБА_5 отримав як директор ТОВ «Бистриця Плюс», а тому вони є власністю товариства, а не його директора, та мають обліковуватися саме на балансі товариства. Крім цього, будь-яких доказів того, що серед відшуканих 1,6 млн грн була частина саме цих коштів, слідчому судді не надано.

48.Отже, у цьому випадку слідчий суддя дійшов висновку про те, що отримані ОСОБА_5 від ФОП ОСОБА_6 на підставі розписки про передачу коштів від 01.05.2025 467 733 грн як попередня оплата за гриби печериці (шампіньйони) згідно із рахунками на оплату: № 8 від 17.04; № 7 від 15.04; № 6 від 14.04; № 5 від 08.04 є власністю товариства, а не ОСОБА_5 .

49.Тобто у цьому випадку слідчий суддя не піддавав сумніву товарність та оплатність правовідносин між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС», проте констатував, що під час розгляду клопотання не надано доказів того, що серед відшуканих 1,6 млн грн була частина коштів ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС».

50.Додані до цього клопотання договір поставки № 2 від 19.03.2025, рахунки на оплату та видаткові накладні не доводять належність ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» саме частини коштів із вилучених 1,6 млн грн.

51.Слідчий суддя звертає увагу, що кошти у сумі 1,6 млн грн, котрі вилучені під час проведення обшуку, перебували разом та 467 733 грн не були відділені будь-яким чином, що робить малоймовірною версію про змішування коштів ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС», ОСОБА_5 , ОСОБА_10 і спільне їх зберігання в одному пакеті та однією сумою рівно 1,6 млн грн.

52.Крім того, у цьому аспекті також підлягають врахуванню встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна обставини про те, що відповідно до Податкових декларацій платника єдиного податку - ФОП за 2023, 2024 роки ОСОБА_14 у 2023 році отримала дохід у сумі 1 105 935,25 грн, у 2024 році - 4 889 921,80 грн.

53.Тоді як на підставі протоколу огляду від 02.04.2025-21.05.2025 установлено, що: (1) різниця між сукупним доходом ОСОБА_7 за 2022-2025 роки та його видатками склала 1 815 858 грн; (2) різниця між сукупним доходом ОСОБА_10 за 2022-2025 роки та її видатками є від`ємною та склала - 4 813 583 грн; (3) різниця між сукупним доходом ОСОБА_5 за 2022-2025 роки та його видатками склала 330 487 грн (т. 2 а.п. 195-207).

54.Тобто видатки сім`ї ОСОБА_15 за 2022-2025 роки перевищують їх офіційні доходи на суму 2 667 238 грн, що викликає об`єктивні сумніви у можливості ОСОБА_10 та ОСОБА_5 накопичити кошти у сумі 1,6 млн грн.

55.Також у протоколах про результати здійснення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30.01.2025, 01.04.2025 зафіксовано спілкування ОСОБА_7 з іншими особами, під час якого останній повідомляв співрозмовників про те, що усією господарською діяльністю його сина та дружини насправді володіє та керує саме він, здійснював безпосереднє управління цією діяльністю, розподілом фінансів, зокрема:

(1) розмова від 27.03.2025 з 

Ж.: Ж. : так, а що в тебе та з тим, ну, з цим бізнесом з грибами? Що там таке?

ОСОБА_7 : Та що? Тим керуючий ... Взяв я ж своєї, виходить, там троюрідної, п`ятиюрідної сестри чоловіка.

Ж.: Угу.

ОСОБА_7 : Поки було будівництво, поки не дійшла справа до грибів, як би все було нормально. І як тільки почалися гриби, він не може людьми керувати, він не керівник зовсім.

Ж.: А, зрозуміло.

ОСОБА_7 : Там на роботі у мене хоч налагоджено усе. Там були якісь питання, проте вони не суттєві. Проте ... гриби мене вибили із колії.

Ж.: Угу

ОСОБА_7 : ОСОБА_17 … ну якийсь ..., розумієш. Ще ж купа об`єктів які я будую. Там на території у мене окрім цих грибів, у мене ще два комплекси будуються наразі. Ну, це великі гроші, великі, як би, весь час і так далі. Ну плачу ж людям гроші, і не малі гроші, а вони все одно не хочуть працювати. Ну як так може бути?

(2) Розмова від 28.03.2025 з ОСОБА_18 :

ОСОБА_18 : А чому ти взагалі гриби вирішив?

ОСОБА_7 : Дивися, із тими кентами, яким я заходив в цей бізнес, то я зайшов сам, це все моє…

ОСОБА_7 : Да, це малий телефонує, за гриби хвилюється.

ОСОБА_18 : Добре, що хоч хвилюється, знаєш, не байдуже йому.

ОСОБА_7 : Та він таких ... отримує. Він же директор, розумієш. Взагалі він власник, не я ж (сміється). Я як ОСОБА_19 , це, розумієш - у мене ніколи нічого ніде не було.

ОСОБА_18 : Так, найбідніша людина він був.

ОСОБА_7 : Це прямо про мене, я тобі відповідаю. У мене така ж ситуація: у мене на всіх усе і разом із тим нічого.

56.Тому слідчий суддя вважає небезпідставними доводи детектива про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 лише формально здійснюють таку діяльність, тоді як фактично господарську діяльність та контроль над ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» здійснює саме ОСОБА_7 .

57.З огляду на це, враховуючи майновий стан ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та фактичні обставини цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає малоймовірною версію про те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_5 мали заощадження та зберігали їх разом із обіговими коштами ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» в одному місці та однією сумою.

58.Отже, адвокатом у цьому випадку не надано доказів на спростування обставин, установлених слідчим суддею в ухвалі від 28.05.2026 та того, що вилучені під час обшуку кошти частково належать ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС».

59.Водночас версія детектива про ймовірну належність цих коштів саме ОСОБА_7 навпаки є достатньо обґрунтованою.

60.За версією сторони обвинувачення, придбання НГУ майна за завищеною ціною відбувалося на користь суб`єктів господарювання, котрі перебувають у фактичному управлінні ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які могли надавати службовим особам НГУ, зокрема ОСОБА_7 неправомірну вигоду.

61.У зв`язку із цим, вилучені кошти дійсно могли бути набутими ОСОБА_7 кримінально протиправним шляхом, а тому вони відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.

62.Стаття 209 КК передбачає відповідальність за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

63.Згідно із ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, частинами 2, 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. 204, 209-1, 210, частинами 1, 2 ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, частинами 1, 2 ст. 300, ч. 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 КК.

64.Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: (1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; (4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

65.Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, за фактом вчинення яких наразі здійснюється досудове розслідування, можуть бути вчинені лише з прямим умислом та за їх вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

66.Отже, такі кримінальні правопорушення охоплюються випадками, передбаченими у ч. 1 ст. 96-1 КК, за яких може бути застосована спеціальна конфіскація.

67.За версією сторони обвинувачення, фактичним власником коштів є ОСОБА_7 , який міг набути їх внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статями 209, 368 КК, що, з огляду на встановлені вище обставини, слідчий суддя вважає не безпідставним.

68.Отже, стосовно цього майна можливо застосувати спеціальну конфіскацію, якщо за наслідками судового провадження буде встановлено факт незаконності його набуття.

69.Доводи адвоката про відсутність доказів злочинного походження цих коштів та неможливість застосування до них спеціальної конфіскації, слідчий суддя відхиляє, оскільки наразі не вирішується питання про спеціальну конфіскацію цих коштів.

70.Такі докази мають бути зібрані під час досудового розслідування, котре наразі триває.

71.Водночас наведена вище сукупність обставин свідчить про те, що доводи детектива про ймовірне злочинне походження цих коштів та цього достатньо для вирішення питання щодо їх арешту.

72.Оцінюючи доводи адвоката про неспівмірність строку арешту (майже рік) із тим, що у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, зокрема ОСОБА_7 , що свідчить про свавільне втручання в право власності, слідчий суддя зазначає таке.

73.Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється з 20.06.2024 за вісьмома різними епізодами самостійних кримінальних правопорушень, зокрема: (1) п`ять епізодів щодо вчинення кримінальних правопорушень проти власності за ч. 5 ст. 191 КК, під час яких досліджуються питання заволодіння коштами Центральної бази ВТК внаслідок проведення п`яти самостійних закупівель; (2) один епізод щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 209 КК, під час якого досліджуються питання легалізації та використання коштів, здобутих внаслідок вчинення попередніх п`яти кримінальних правопорушень; (3) два епізоди щодо вчинення кримінальних правопорушень за частинами 3 та 4 ст. 368 КК, під час яких досліджується питання отримання службовими особами Центральної бази ВТК та Національної гвардії України неправомірної вигоди за сприяння у вчиненні вищезгаданих кримінальних правопорушень.

74.Отже, сам факт проведення досудового розслідування за п`ятьма епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК, під час яких досліджуються обставини п`яти окремих закупівель, вказує на певну складність цього кримінального провадження.

75.Крім цього, листом від 13.04.2026 № 522-380/12044 детектив НАБУ звернувся до Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України з проханням повідомити орієнтовні строки виконання призначених судових експертиз.

76.Листом від 23.04.2026 № 1010/2026 в.о. директора Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України повідомив, що орієнтовний термін виконання запитуваних судових оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертиз може складати два-три місяці після надання додаткових матеріалів та інформації, необхідних для проведення дослідження.

77.Отже, такий строк досудового розслідування викликаний об`єктивними обставинами - тривалим проведенням експертиз та після отримання відповідних висновків органом досудового розслідування будуть ухвалені процесуальні рішення щодо подальшого перебігу кримінального провадження.

78.Тому слідчий суддя погоджується із доводами детектива про те, що строк досудового розслідування та термін дії арешту майна у цьому випадку не є свавільним.

79.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

80.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування, накладення арешту на речі, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.

81.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням. 

82.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

83.Крім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - коштів, котрі могли бути набуті кримінально протиправним шляхомта щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони можуть підлягати спеціальній конфіскації, а також є речовим доказом, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

84.Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

85.Під час розгляду клопотання адвокатом не доведено обставини, на які вона покликалася, як на підставу для скасування арешту майна, що свідчить про те, що підстав для скасування арешту наразі немає.

86.Необхідно зауважити, що під час розгляду клопотання представник власника майна наводила й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

87.З огляду на це, у задоволенні клопотання адвоката належить відмовити.

Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БИСТРИЦЯ ПЛЮС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1