Справа № 991/9313/26

Провадження 1-кс/991/9328/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скарги ОСОБА_3 

на бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і Національного антикорупційного бюро (НАБУ),

яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяв про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

15.07.2026 до ВАКС надійшли скарги від 15.07.2026 ОСОБА_3 (далі- скаржник) на бездіяльність САП і НАБУ стосовно невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколів автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судових справах №991/9313/26 (провадження 1-кс/991/9328/26), №991/9314/26 (провадження 1-кс/991/9329/26)., які ухвалою суду об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/9313/26 (провадження 1-кс/991/9328/26) та здійснено судовий розгляд 17.07.2026.

2. Короткий виклад скарг і позицій учасників судового провадження.

2.1. Скаржник у скаргах, які тотожні за змістом, просив: «1. Прошу суд, у строк передбачений ч. 2 ст. 306 КПК України (не пізніше 72 год) або у строк зручний шановному суду - скаргу задовольнити та постановити ухвалу «про зобов 'язання вчинити певну дію», а саме: зобов`язати уповноважену особу вказаного суб`єкта оскарження внести відомості до ЄРДР згідно вказаної заяви про кримінальне правопорушення та надіслати витяг з ЄРДР. 2. Прошу розглянути скаргу за відсутності (без участі) заявника задля оперативності та безпеки шановного суду і учасників із врахуванням можливих повітряних тривог, екстрених чи стабілізаційних відключень електроенергії, зв`язку та інтернету, а також з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, оскільки Суд справедливості Європейського Союзу у справі «FP and Others» C-760/22 від 04.07.2024 (Перша Палата, https://surl.lu/tqkugp / Переклад https://surli.cc/rpdkfj) визнав, що така участь на прохання сторони не порушує Директиву Європейського Союзу 2016/343 за умови дотримання права на справедливий суд та оскільки ВСІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ПОДАНІ, правова позиція чітко викладена і з урахуванням, що така форма участі не впливає на ефективність розгляду, беручи до уваги, що: заявник повністю підтримує і просить задовольнити скаргу та довіряє суду, відводів не заявляє, сумнівів щодо неупередженості чи необ`єктивності суду не має. 3. Прошу, тільки у разі, якщо суду не зможе розглянути за відсутності (без участі) заявника та вбачатиме за необхідне розглядати за участі заявника - прошу, ухвалою, задовольнити заяву про участь у засіданнях у режимі ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ з можливістю використання поза межами приміщення суду власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС (https://vkz.court.gov.ua), з урахуванням того, що: 1) Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення; 2) Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом; 3) Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Беллє проти Франції»). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд; 4) У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом; 5) При цьому, Суд справедливості Європейського Союзу у справі «FP and Others» C-760/22 від 04.07.2024 (Перша Палата, https://surl.lu/tqkugp / Переклад https://surli.cc/rpdkfj) визнав, що дистанційна участь на прохання сторони не порушує Директиву Європейського Союзу 2016/343 за умови дотримання права на справедливий суд. 6) Постановою Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №905/2371/21 визначена можливість звернення до шановного суду з єдиним (одним) заявою (клопотанням) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції та забезпечення можливості брати участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. При цьому заявник усвідомлює всі технічні ризики - повітряні тривоги, ракетні атаки, екстрені відключення електроенергії чи перебої мобільного зв?язку, інтернету, електропостачання, тощо і несе повну відповідальність за їх можливий вплив на участь та у разі переривання чи відключення - просить прийняти до уваги, що скаргу підтримає і просить задовольнити та повністю довіряє складу суду, відводів не заявляє, жодних сумнівів щодо неупередженості чи необ`єктивності суду не має. 4. Прошу, у разі можливості, надати належну оцінку всім викладеним доводам та аргументам та релевантній судовій практиці і зазначити мотиви прийняття або відхилення наведених аргументів заявника. 5. Прошу шановного вказаного суб`єкта оскарження відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України задля закриття провадження за скаргою - визнати та самостійно виправити допущену бездіяльність та самостійно припинити бездіяльність , яка стала предметом оскарження, до моменту розгляду скарги шановним слідчим суддею, оскільки таке процесуальне рішення не лише узгоджується з вимогами закону, але й сприяє ефективному, економному використанню процесуальних ресурсів держави, запобігає необґрунтованому навантаженню шановного суду, зберігає час і сили як суду, так і сторін провадження з урахуванням, що добровільне усунення виявлених порушень до розгляду справи судом є проявом належної правової культури, сумлінності та само корекції суб`єкта оскарження, що відповідає принципу верховенства права та загальним завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України та є належним способом реалізації процесуальної самостійності вказаного суб`єкта оскарження»,

що обґрунтовувалось зокрема таким, що 11.07.2026 заявник звернувся до НАБУ та САП з заявами про вчинення кримінального правопорушення, де зазначив таке: « ОСОБА_4 є чинною заступницею Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України (https://diam.gov.ua/kerivnictvo/zastupnykholovy-diam), призначеною Кабінетом Міністрів України, що підтверджується офіційною інформацією ДІАМ та відповіддю Голови ДІАМ на запит журналістів та Розпорядженням Кабміну від 26 січня 2022 № 83-р (ІНФОРМАЦІЯ_1).

Ця заява про можливе вчинення кримінального правопорушення подається з метою забезпечення перевірки у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, відомостей, отриманих із відкритих публічних джерел, які можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації).

Підставою для подання цієї заяви є оприлюднене журналістське антикорупційне розслідування, у якому наведено конкретні фактичні відомості щодо можливого внесення до декларацій недостовірної інформації посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

«ІНФОРМАЦІЯ_2

ІНФОРМАЦІЯ_3 

Відео: ІНФОРМАЦІЯ_4

Заява подається з метою забезпечення належної кримінально-процесуальної перевірки викладених обставин, надання їм правової оцінки в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, а також забезпечення виконання принципу невідворотності юридичної відповідальності у разі підтвердження відповідних фактів.

Необхідність проведення досудового розслідування обумовлена тим, що викладені у журналістському розслідуванні відомості можуть свідчити про можливе порушення встановленої державою системи фінансового контролю, принципів відкритості та прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також можуть створювати ризики підриву довіри суспільства до механізмів запобігання корупції та діяльності органів державної влади.

З огляду на викладене, наведені у цій заяві обставини з відкритої публікації відомого медіа потребують всебічної, повної та неупередженої перевірки засобами кримінального процесу, а за результатами такої перевірки - прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу.

Враховуючи, що наведені у журналістському розслідуванні відомості стосуються чинного заступника Голови центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері архітектурно-будівельного контролю, наглядові та дозвільні повноваження, перевірка зазначених обставин має особливе суспільне значення та повинна бути здійснена з дотриманням принципів повноти, всебічності, об`єктивності й неупередженості»,

проте відомості про кримінальне правопорушення за поданими скаржником заявами не внесено.

2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його згоду на таке у скаргах.

Представники САП і НАБУ як органів, гіпотетична бездіяльність яких оскаржувалась, попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання в таке не прибули, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.

Разом з тим, детектив НАБУ ОСОБА_5 надіслав лист, де зазначив зокрема таке: «повідомляю, що у Національному антикорупційному бюро України розглянуто заяву ОСОБА_3 , а також аналогічні за змістом заяви, які направлені іншими державними органами за належністю за вх. Х-9306 від 13.07.2026, вх. Х-9251 від 13.07.2026, вх. Х-9372 від 14.07.2026, вх. Х-9406 від 14.07.2026 та надано відповідь ОСОБА_3 , яка зареєстрована за вих. 531-294/22789 від 15.07.2026. За результатами розгляду заяви повідомляємо, що детективами Національного антикорупційного бюро України вже здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000402 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, щодо фактів, які викладені у вказаних заявах. Крім того, повідомляємо, що матеріали заяви ОСОБА_3 долучено до матеріалів вищевказаного кримінального провадження. Таким чином, орган досудового розслідування просить відмовити у скарзі ОСОБА_3 .. Також у зв`язку із зайнятістю детективів групи детективів у інших кримінальних провадженнях, прошу здійснювати розгляд вказаної скарги без участі детектива» із доданим листом скаржнику від 15.07.2026.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК не здійснювалось фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник електронною поштою 11.07.2026 направив до САП і НАБУ тотожні заяви про кримінальні правопорушення, відтак ним не пропущено визначений статтею 304 КПК формальний строк на подання скарги.

3.4. Норми щодо підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

3.5. Скаржник в скаргах стверджував про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК «Декларування недостовірної інформації» заступником Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України, тобто державним службовцем, посада якого належить до категорії «А» відповідно до статті 6 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Згідно із повідомленням детектива НАБУ у кримінальному\ провадженні №52026000000000402 вже здійснюється досудове розслідування зазначених у скаргах фактів, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК, відтак обставини, на які посилається скаржник є предметом перевірки в межах відкритого кримінального провадження.

Статтею 214 КПК не передбачено обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за поданою заявою про вчинення кримінального правопорушення, у разі, якщо щодо певних обставин такі відомості вже внесено і триває досудове розслідування щодо цих же обставин, які вже перевіряються в межах розпочатого кримінального провадження, що вочевидь має запобігати дублювання кримінальних проваджень для впорядковування діяльності слідчих органів та оптимізації державних ресурсів.

3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З огляду на те, що скаржником не доведено обов`язок посадових осіб САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення та як наслідок їх бездіяльність, в задоволенні скарг належить відмовити.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарг.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 17.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________