Справа № 991/9212/26

Провадження 1-кс/991/9227/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скарги ОСОБА_3 

на бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяв про вчинення кримінальних правопорушень,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

13.07.2026 до ВАКС надійшли скарги  ОСОБА_3 на бездіяльність САП і НАБУ стосовно невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколів автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судових справах №991/9212/26 (провадження 1-кс/991/9226/26), №991/9213/26 (провадження 1-кс/991/9227/26), які ухвалою суду об`єднано в одне провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/9212/26 (провадження 1-кс/991/9226/26) і здійснено судовий розгляд 14.07.2026.

2. Короткий виклад скарг і позицій учасників судового провадження.

2.1. Скаржник у обох скаргах просив: «1. Прийняти цю скаргу до розгляду та відкрити провадження за скаргою на бездіяльність уповноважених прокурорів та службових осіб САП І НАБУ; 2. Зобов`язати уповноважену особу САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_3 від 05 липня 2026 року про вчинення кримінальних правопорушень та невиконання вимог ст. 214 КПК України за попередніми заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; 3. Зобов`язати уповноважену особу САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості, викладені у заяві від 06 липня 2026 року щодо можливої причетності судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 до використання судової процедури як інструменту незаконного тримання особи під вартою та перешкоджання реалізації права на захист; 4. Зобов`язати уповноважену особу САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості про можливі кримінальні правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_3 від 05 липня 2026 року щодо кримінального провадження №62025100130005697; 5. Зобов`язати уповноважену особу САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 від 09 липня 2026 року щодо можливих кримінальних правопорушень відповідальних посадових осіб Київського апеляційного суду; 6. Зобов`язати уповноважену особу САП і НАБУ внести до ЄРД відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 від 09 липня 2026 року щодо можливих незаконних дій та бездіяльності слідчої судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 ; 7. Зобов`язати уповноважену особу САП і НАБУ після внесення відповідних відомостей надати ОСОБА_3 витяг (витяги) з ЄРДР у порядку, передбаченому КПК України; 8. Витребувати у САП і НАБУ відомості та матеріали щодо реєстрації, руху і результатів розгляду зазначених заяв і звернень, У тому числі їх вхідні номери, дані про виконавців. пересилання за належністю та внесення або невнесення відомостей до ЄРДР; 9. Повідомити Скаржника про дату, час і місце судового засідання за контактними даними. зазначеними у скарзі, та забезпечити можливість його участі або участі представника»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Перелік заяв і звернень, за якими оскаржується бездіяльність

1. Заява ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень та невиконання вимог ст. 214 КПК України за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Дата подання: 05 липня 2026 року. За результатами розгляду відомості до ЄРДР не внесено, витяг з ЄРДР не надано.

2. Заява ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та перевірку можливої причетності судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 до використання судової процедури як інструменту незаконного тримання особи під вартою та перешкоджання реалізації права на захист. Подана 06 липня 2026 року. За результатами розгляду САП листом 07/2-4880вих-26, отриманим 08 липня 2026 року, повідомила про «невстановлення підстав» для внесення відомостей до ЄРДР.

3. Звернення ОСОБА_3 щодо необхідності перевірки обґрунтованості підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62025100130005697 та вжиття заходів прокурорського реагування - у частині повідомлених можливих кримінальних правопорушень. Дата подання: 05 липня 2026 року. Відомості до ЄРДР не внесено, витяг з ЄРДР не надано.

4. Заява ОСОБА_3 щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень і необхідності перевірки дій / бездіяльності відповідальних посадових осіб Київського апеляційного суду. Подана 08 липня 2026 року. Відомості до ЄРДР не внесено, витяг з ЄРДР не надано.

5. Заява ОСОБА_3 щодо можливих незаконних дій та бездіяльності слідчої судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 . Подана 08 липня 2026 року. Відомості до ЄРДР не внесено, витяг з ЄРДР не надано.

Фактичні дані, викладені у документах до САП і НАБУ

У заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень та невиконання вимог ст. 214 КПК України за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Від 05.07.26, заяві ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та перевірку можливої причетності судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 до використання судової процедури як інструменту незаконного тримання особи під вартою та перешкоджання реалізації права на захист від 06.07.26 та зверненні ОСОБА_3 щодо необхідності перевірки обґрунтованості підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62025100130005697 та вжиття заходів прокурорського реагування було викладено взаємопов`язану сукупність обставин щодо кримінального переслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яке, за твердженням заявника, могло бути штучно сформоване або використане як інструмент тиску після відмови сім`ї передавати неправомірну вигоду за «вирішення» питань, пов`язаних із мобілізацією, кримінальним переслідуванням і закриттям кримінальних проваджень.

? відомості про можливе вимагання грошових коштів у розмірах 18 000 доларів США, 33 000 доларів США, 400 000 доларів США та 1 650 000 доларів США / 71 400 000 грн;

? можливе використання матеріалів ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішень слідчого ДБР,

процесуального керівництва прокурора і судових процедур як механізму тиску;

? можливе складання або використання службових документів, достовірність яких викликає обґрунтовані сумніви, зокрема матеріалів службових розслідувань, наказів, листів, рапортів і документів, нібито складених від імені ОСОБА_4 або ОСОБА_5 ;

? відсутність належних доказів вручення довідок ВЛК, наказів, мобілізаційних розпоряджень, приписів, документів про направлення до місця служби, зарахування до списків особового складу та видачі військових квитків;

? обставини можливого притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, незаконного затримання, тримання під вартою та перешкоджання реалізації права на захист;

? можливе використання судової процедури суддею ОСОБА_6 у спосіб, який потребує перевірки в межах досудового розслідування, зокрема у зв`язку з нерозглядом або фактичним ігноруванням клопотань сторони захисту.

У документах були наведені конкретні дати, номери кримінальних проваджень, прізвища службових осіб, суми, реквізити процесуальних документів і посилання на докази. Отже, вони за змістом містили не абстрактні припущення, а відомості про обставини, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення» із доданими до скарги копіями такого: заяви ОСОБА_3 до САП і НАБУ від 05.07.2026 про вчинення кримінальних правопорушень та невиконання вимог ст. 214 КПК України за попередніми заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; заяви ОСОБА_3 до САП і НАБУ від 06.07.2026 про кримінальне правопорушення та перевірку можливої причетності судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_8 до використання судової процедури як інструменту незаконного тримання особи під вартою та перешкоджання реалізації права на захист; заяви ОСОБА_3 до САП і НАБУ від 05.07.2026 щодо необхідності перевірки обґрунтованості підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні №62025100130005697 та вжиття заходів прокурорського реагування; заяви ОСОБА_3 до САП і НАБУ від 08.07.2026 про можливе вчинення кримінальних правопорушень та необхідність перевірки дій / бездіяльності відповідальних посадових осіб Київського апеляційного суду при організації апеляційного розгляду у провадженнях щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; заяви ОСОБА_3 до САП і НАБУ від 08.07.2026 щодо можливих незаконних дій та бездіяльності слідчої судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , які призвели до фактичного блокування своєчасного апеляційного перегляду ухвал про тримання під вартою та звернення застав у дохід держави; електронного листа до САП і НАБУ із заявою ОСОБА_3 від 05.07.2026 про вчинення кримінальних правопорушень та невиконання вимог ст. 214 КПК України за попередніми заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; електронного листа до САП і НАБУ із заявою ОСОБА_3 від 06.07.2026 про кримінальне правопорушення та перевірку можливої причетності судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 до використання судової процедури як інструменту незаконного тримання особи під вартою та перешкоджання реалізації права на захист; електронного листа до САП і НАБУ із заявою ОСОБА_3 від 05.07.2026 щодо необхідності перевірки обґрунтованості підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні №62025100130005697 та вжиття заходів прокурорського реагування; електронного листа до САП і НАБУ із заявою ОСОБА_3 від 08.07.2026 про можливе вчинення кримінальних правопорушень та необхідність перевірки дій бездіяльності відповідальних посадових осіб Київського апеляційного суду при організації апеляційного розгляду у провадженнях щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_5 ; електронного листа до САП і НАБУ із заявою ОСОБА_3 від 08.07.2026 щодо можливих незаконних мій та бездіяльності слідчої судді Печерського районного суту м. Києва, які привели до фактичного блокування своєчасного апеляційного перегляду ухвал про тримання під вартою та звернення застав у дохід держави; відповіді САП №07/2-4880вих-26 за заявою від 06.07.2026 про невстановлення підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

2.2. В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 (у режимі відеоконференцзв`язку) підтримав скарги і просив такі задовольнити.

Представники САП і НАБУ попри належним чином здійснені повідомлення про судове засідання в таке не прибули, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.

Разом з тим начальник управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_10 надіслав письмові заперечення, де просив розглянути скарги без участі представника САП, врахувати викладене та відмовити у задоволенні скарги, зазначивши зокрема таке: «Повідомляю, що до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшло 5 звернень ОСОБА_3 від 05.07.2026 (реєстр. №17092-26 від 06.07.2026), від 05.07.2026 (рестр. №17104-26 від 06.07.2026), від 06.07.2026 (реєстр. №17126-26 від 07.07.2026), від 08.07.2026 (рестр. №17351-26 від 09.07.2026) та від 08.07.2026 (реєстр. №17354-26 від 09.07.2026). З огляду на те, що розгляд порушених у зверненнях питань не належить до компетенції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, вказані звернення від 05.07.2026 та від 08.07.2026 листами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 09.07.2026 №11-4921 ВИХ-26, від 10.07.2026 №11-4947ВИХ-26 та від 13.07.2026 №11-5005ВИХ-26 за належністю надіслано до Офісу Генерального прокурора. Заявника поінформовано вказаним листом та роз`яснено, що відповідно до частини третьої статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру» на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються такі функції: 1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України 2) підтримання державного обвинувачення в суді у відповідних провадженнях; 3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов`язаних із корупційними або пов`язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Крім того, звернення ОСОБА_3 від 06.07.2026 (реєстр. №17126-26 від 07.07.2026), розглянуто начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді ОСОБА_11 . Листом від 08.07.2026 №07/2-4880вих-26 заявника повідомлено про те, що після розгляду його заяви, вивчивши обставини та доводи, наведені в ній, не встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також ОСОБА_3 поінформовано про те, що у разі незгоди з прийнятим рішенням воно може бути оскаржено до суду згідно з вимогами чинного законодавства».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

З наявних матеріалів справи вбачається, що скаржник звертався до САП і НАБУ 05.07.2026, 06.07.2026, 08.07.2026 із заявами про кримінальні правопорушення, відтак формально не пропущено визначений КПК строк на подання скарг.

3.4. Норми щодо предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

3.5. Зі змісту скарг і заяв про вчинення кримінального правопорушення до САП і НАБУ вбачається, що скаржник вважав наявними ознаки низки кримінальних правопорушень у процесуальних і судових рішеннях судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 , слідчих Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в місті Києві, прокурорів Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, посадових осіб Київського апеляційного суду, слідчої судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 , які ухвалювались у рамках кримінальних проваджень №62025100130005697 і №62025100130005924 щодо підозр синів скаржника ( ОСОБА_5 і ОСОБА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 408 КК «Дезертирство», зокрема обґрунтованості повідомлень про підозри, застосування запобіжних заходів і несвоєчасної передачі матеріалів до Київського апеляційного суду для апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів.

Аналіз змісту скарг, заяв та доданих до таких матеріалів свідчить, що у таких не наведено реальних ознак складу будь-яких кримінальних правопорушень, окрім суб`єктивних припущень, обґрунтованих банальною незгодою скаржника із процесуальними рішеннями і діями зазначених суддів, службових осіб ТУ ДБР і органу прокуратури, що само по собі аж ніяк не свідчить про вчинення кримінальних правопорушень, й вочевидь має на меті намір дискредитації таких і тиску на них.

Тобто скаржник стверджував про вчинення низки кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання вищезазначеного висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Ба більше, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Також можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, або розміром завданої шкоди, що вимагає ретельного належного обґрунтування.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 191, 209, 364 КК чи завданої ним шкоди для підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС у 2026 році повинен становити не менше 16 640 000 грн. (3328 грн. х 5000), та розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 368, 369 КК для підслідності НАБУ і підсудності ВАКС у 2026 році повинен становити не менше 1 664 000 грн. (3328 грн. х 500).

Проте у скаргах і заявах скаржник не навів жодних реального ознак розміру предметів кримінальних правопорушень чи завданої шкоди на такі суми.

Таким чином, зі змісту скарг і заяв не вбачається будь-якої ознаки підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».

Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З огляду на те, що скаржником не доведено обов`язок САП і НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок бездіяльність, в задоволенні скарг належить відмовити.

Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарг.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 20.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 __________