Справа № 991/8550/26

Провадження №11-сс/991/466/26

Суддя 1 інст. ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді       ОСОБА_2 ,

суддів:      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання     ОСОБА_5 ,

захисника      ОСОБА_6 , 

підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2026 року про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2026 року у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , яка подана на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 21 січня 2026 року у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 є обгрунтоване та стороною захисту не доведено порушення процесуального порядку його вручення.

06 липня 2026 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скаргазахисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , у якій він просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 21 січня 2026 року. Вважає, що повідомлення його підзахисного про підозру є необгрунтованим, оскільки ОСОБА_7 не є суб`єктом злочину, передбаченого ст.191 КК України. Так, його клієнт на момент вчинення інкримінованих дій був директором ТОВ «ВЕЗ», але не володів повноваженнями щодо розпорядження грошовими коштами ДП «Гарантований покупець»; у змову з будь-якими службовими особами (іншими працівниками) ДП «Гарантований покупець» з метою заволодіння коштами даного підприємства не вступав; грошові кошти ДП «Гарантований покупець» не перебували у його відданні та не були йому ввірені, що виключає кваліфікацію його дій за ст.191 КК України. Також стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 приховав факт виробництва електроенергії на окупованих територіях та надавав недостовірні відомості щодо обсягів виробленої електричної енергії.У діях ОСОБА_7 також відсутній склад злочину, передбаченого ст.209 КК України, оскільки відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона даного злочину.Його підзахисний діяв у межах дійсних договірних відносин між ТОВ «ВЕЗ» та ДП «Гарантований покупець». Крім того, відсутнє рішення про те, що електромережі Запорізької області на окупованих територіях необхідно відділити від електричних мереж ОЕС України, у тому числі припинити електропостачання фізичним та юридичним особами, які залишилися проживати на території Запорізької області. Факт здійснення виробництва електроенергії сонячними електростанціями ТОВ «ВЕЗ», які розташовані на окупованій території Запорізької області, у тому числі її відпуск, був відомий НЕК «Укренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ДП «Гарантований покупець», НКРЕКП, іншим уповноваженим особам та не приховувався.Повне або часткове від`єднання електромереж окупованої частини Запорізької області від ОЕС України не є беззаперечним юридичним фактом, який надає підстави для припинення зобов`язань ДП «Гарантований покупець» оплачувати вироблену та відпущену на окупованій території Запорізької області ТОВ «ВЕЗ» електричну енергію. Просить врахувати, що припинення виробництва електричної енергії на окупованій території Запорізької області могло мати наслідком настання смертей громадян України, заподіяння тяжкої шкоди їх здоров`ю через зупинку роботу комунальних служб, що стало єдиною причиною відсутності рішення Держави України про припинення виробництва електричної енергії, припинення постачання електричної енергії на окуповані території Запорізької області, а відповідно - від`єднання електромереж окупованої частини Запорізької області від ОЕС України. ОСОБА_7 не було відомо про будь-які незаконні дії інших підозрюваних, зокрема ОСОБА_9 , спрямованих на незаконне одержання оплати за вироблену та відпущену електричну енергію. Грошові кошти, одержані як оплата за електроенергію, не виводилися із підприємства з метою унеможливлення їх повернення ДП «Гарантований покупець», а спрямовувалися на погашення кредитів, які одержані для побудови сонячних електростанцій.Показники виробництва електричної енергії надавалися не завищені, та об`єктивні. Так, у випадку надання прогнозних показників, у подальшому, надсилалися фотографії для їх підтвердження. Показники про виробництво електричної енергії у періоди часу, коли електрична енергія не вироблялася, не надавалися. Стороною обвинувачення також не доведено наявність у діях ОСОБА_7 умислу, оскільки він не усвідомлював протиправність своїх дій, навіть за умови, що електромережі окупованої частини Запорізької області не входили в ОЕС України. ОСОБА_7 є юристом за освітою та не мав технічної освіти, знань, які б дозволяли йому надавати будь-яку оцінку щодо відпуску електроенергії зі станцій ТОВ «ВЕЗ» в ОЕС України, або оцінити, що електромережі окупованої частини Запорізької області не входять до ОЕС України. Крім того, він не займався технічними питаннями діяльності станцій ТОВ «ВЕЗ», не відстежував стан ліній ОЕС України, не надавав вказівок щодо формування показників діяльності станцій та виключно виконував свої функції як директор, зокрема: перевіряв у межах наявних у нього можливостей достовірність відомостей щодо виробленої та відпущеної електричної енергії, підписував документи від імені ТОВ «ВЕЗ» без наміру надавати недостовірну інформацію. Враховуючи дані обставини, ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки висновки слідчого судді не підтверджуються доками, дослідженими під час судового розгляду, у тому числі слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

20 липня 2026 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора у яких він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги стороні захисту та ухвалу слідчого судді від 29 червня 2026 року залишити без змін. На його думку, посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 не є суб`єктом злочину є необгрунтовані, оскільки від імені ТОВ «Відновлювальна Енергія Запоріжжя» підписував акти, які підтверджують обсяг відпущеної електричної енергії. ДП «Гарантований Покупець» не наділений повноваженнями перевіряти факт відпуску електроенергії в ОЕС України, у тому числі здійсненнями контролю за станом мереж системи розподілу та системи передачі. Електроенергія, вироблена, у тому числі й на ТОВ «ВЕЗ» (СЕС м.Дніпрорудне), фізично не могла надходити в ОЕС України. Відтак, держава в особі ДП «Гарантований Покупець», отримавши, у тому числі від ОСОБА_7 , недостовірні відомості про обсяг відпущеної в ОЕС України електроенергії, сплатила ТОВ «ВЕЗ» кошти за актив, який фактично не отримала, що свідчить про наявність складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності складу злочину за ст.209 КК України є необгрунтовані, оскільки отримані від ДП «Гарантований покупець» кошти, що надходили на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ», у подальшому перераховувалися на рахунки ТОВ «МК-Рітейл» під виглядом оплати за нібито надані послуги з обслуговування СЕС, які фактично не надавалися, при цьому підставою для таких перерахувань слугувало систематичне щомісячне «вигадування» обсягів робіт із подальшим оформленням підроблених актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), що створювало формальні підстави для незаконного виведення коштів із компаній-власників СЕС на користь підконтрольної ОСОБА_9 обслуговуючої компанії з їх подальшим використанням в його інтересах та його сім`ї. Також просить врахувати, що в Україні з 25 лютого 2022 року існує лише одна торгова зона «ОЕС України», у якій усі електроустановки мають працювати синхронно. З огляду на положення вказаних нормативних актів електроустановки, які не працюють синхронно з ОЕС України, не входять у торгову зону. При цьому, електростанції, якими є сонячні електричні станції (СЕС), з огляду на вимоги п.51 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», мають бути пов`язані з ОЕС України спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. Відсутність будь-якого із вказаних елементів свідчить про те, що електростанція не входить до ОЕС України. Отже, як вбачається, в Україні на час інкримінованих подій існувала лише одна торгова зона і одна ОЕС України, а тому посилання сторони захисту на правомірність дій ОСОБА_7 як керівника ТОВ «ВЕЗ» є необгрунтовані.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав повністю, просив апеляційну скаргу задовольнити з мотивів, зазначених у ній. 

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав доводи та позицію захисника.

Прокурор у судовому засіданні підтримав надані ним заперечення, просив відмовити у задоволенні апляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали апеляційного провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.  

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Вказані вимоги стороною захисту дотримано.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється у порядку, передбаченому ст.278 КПК України у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором згідно з ч.1 ст.277 КПК України та вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України). 

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч.1 ст.277 КПК України, та містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

З матеріалів судової справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364 КК України.

Так, за версією сторони обвинувачення внаслідок умисних протиправних дій, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організована злочинна група у складі заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 заволоділа коштами ДП «Гарантований покупець» через протиправне отримання на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» коштів за електроенергію, вироблену СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), яка не була відпущена в ОЕС України, чим ДП «Гарантований покупець» завдано збитки в сумі 141 312 064,30 грн (з урахуванням ПДВ).

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи безпосередню можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», діючи спільно з директорами цих компаній - ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , а також бухгалтером цих компаній ОСОБА_16 , реалізував протиправний умисел, який полягав у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, у загальній сумі 127 640 602 грн, шляхом проведення низки фінансових операцій через пов`язані юридичні особи, контрольовані одними й тими самими особами, та використання фіктивних господарських документів, спрямованих на надання коштам вигляду законних і приховування їх реального джерела походження.

СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), які фактично не здійснювали відпуск електричної енергії до ОЕС України у період щонайменше з вересня 2022 року по червень 2023 року, були безпідставно включені до балансуючого ринку. Подання недостовірних або завищених прогнозних/фактичних обсягів відпуску створювало хибне уявлення про доступну генерувальну потужність, що призводило до формування необґрунтованих балансуючих обсягів та відповідних фінансових зобов`язань. Такі дії спотворювали результати роботи балансуючого ринку та необґрунтовано покладали додаткові витрати на інших учасників ринку електричної енергії України.

З урахуванням викладеного, у період з липня 2022 року по 15 червня 2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, спільно зі ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , здійснили легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, шляхом проведення низки фінансових операцій та правочинів з коштами, отриманими через механізм штучного документального оформлення господарських операцій між суб`єктами ринку електричної енергії, включно з використанням коштів, отриманих від ДП «Гарантований покупець» як плату за вироблену електроенергію за «зеленим» тарифом.

У вказаний період часу службові та уповноважені особи виробників електричної енергії - ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», за попередньою змовою з іншими особами, що діяли в інтересах кінцевого вигодонабувача - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , організували цілеспрямований процес документального створення передумов для отримання надмірних грошових коштів від державного підприємства, яке відповідно до нормативно-правових актів на ринку електричної енергії здійснює оплату виробникам за обсяги виробленої та відпущеної електричної енергії. 

Використовуючи недоліки в системі контролю за достовірністю даних комерційного обліку електроенергії у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 організували внесення до технічної та фінансової документації виробника недостовірні показники обсягів виробленої електроенергії. Зокрема, відбувалося систематичне коригування показників приладів обліку, зміна параметрів звітності та формування актів приймання-передачі електроенергії з показниками, що перевищували фактичні технологічно можливі обсяги. Крім того, на рівні адміністратора комерційного обліку створювалася видимість коректності наданих даних, що унеможливлювало для державного підприємства виявлення завищених обсягів поставок.

Унаслідок такого документального оформлення ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» отримали на свої рахунки від ДП «Гарантований покупець» грошові кошти в обсязі, що суттєво перевищував економічно обґрунтовані та фактично вироблені й відпущені в ОЕС України обсяги електроенергії.

Загалом протягом липня 2022 року - червня 2023 року ДП «Гарантований покупець» сплатило зазначеним 3 суб`єктам господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, кошти за придбання електроенергії на суму 152 687 678,75 грн, у тому числі: ТОВ «КД Енерджі 2» за договором від 26 вересня 2019 року № 748/01 - 67 086 778,07 грн; ПП «Нацпрод» за договором від 18 квітня 2019 року № 16887/01 - 62 907 491,67 грн та ТОВ «ВЕЗ» за договором від 25 жовтня 2019 року №872/01 - 22 693 409,01 грн; частина з яких у розмірі 141 312 064,30 грн фактично є доходами, одержаними злочинним шляхом, оскільки є результатом вчинення заволодіння чужим майном - коштами ДП «Гарантований покупець» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Надалі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , усвідомлюючи незаконне походження отриманих коштів, вжили заходів, спрямованих на приховування їх фактичного джерела одержання. З цією метою було організовано багаторівневу систему фінансових операцій із типовими показниками й індикаторами відмивання коштів, які сформовані та узагальнені FATF відповідно до Конвенції Ради Європи про відмивання пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, ратифікованої Україною 17 листопада 2010 року.

Дії ОСОБА_7 сторона обвинувачення кваліфікує як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі та вчиненні фінансової операції з коштами в особливо великому розмірі, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, джерела їх походження, переміщення, а так само володіння та використання таких коштів особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненні за попередньою змовою групою осіб

21 січня 2026 року  ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 України.

Сторона захисту вказує, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 України, є необґрунтованою, яка не підтверджується конкретними фактами та обставинами.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами сторони захисту, виходячи з такого.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих колегії суддів доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів із точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав можливої причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Підозра є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч.1 ст.276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність (постанова Верховного Суду №683/694/20 від 15 січня 2024 року).

Обґрунтованість підозри вважається досягнутою, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватись тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Обґрунтованість підозри не може ґрунтуватись на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватись конкретними доказами в кримінальному провадженні. 

З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність причетності підозрюваного ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів. Зі змісту Статуту ТОВ «Відновлювальна Енергія Запоріжжя» вбачається, що директором вказаного товариства обрано ОСОБА_7 .. Одноосібним виконавчим органом Товариства є Директор, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, діє від імені Товариства без довіреності, укладає договори, підписує платіжні документи, приймає рішення з питань поточної господарської діяльності та видає обов`язкові для виконання накази і розпорядження (п.14.1, 14.5-14.7).

Отже, після надходження авансових платежів від ДП «Гарантований покупець» на рахунок ТОВ «Відновлювальна Енергія Запоріжжя» саме директор ОСОБА_7 як одноосібний виконавчий орган здійснював щодо цих коштів організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, забезпечуючи їх використання у поточній господарській діяльності Товариства, зокрема шляхом підписання платіжних документів та проведення розрахунків із контрагентами.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема актів купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «ВЕЗ» вбачається, що вказані акти від імені Товариства підписував ОСОБА_7 (т.2, а.с.156-165 зворот).

З 22 лютого 2021 року ОСОБА_7 почав виконувати у ТОВ «ВЕЗ» організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і, набув статусу службової особи згідно з ч.3 ст.18 КК України, а тому є суб`єктом злочину, передбаченого ст.191 КК України.

Зі змісту протоколу допиту директора ДП «ГарПок» ОСОБА_17 від 29 березня 2024 року вбачається, що сертифікація валідованих даних комерційного обліку електричної енергії віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого виконує НЕК «Укренерго». Таким чином, сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, надані АКО, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії продавцями за «зеленим» тарифом. ДП «ГП» не наділено повноваженнями здійснювати додаткову перевірку отриманих від АКО даних комерційного обліку, редагувати отримані від вказаного учасника ринку дані комерційного обліку, використовувати інші дані комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії виробниками, відмінні від тих, які отримані від НЕК «Укренерго». Отже, Гарантований покупець зобов`язаний проводити розрахунки з суб`єктами ВДЕ лише на підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії по кожній генеруючій одиниці виробника за «зеленим» тарифом, що включені до балансуючої групи гарантованого покупця, наданих НЕК «Укренерго.

Дані показання узгоджуються зі змістом ст.65 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідно до якої ДП «Гарантований Покупець» не наділений повноваженнями перевіряти факт відпуску електроенергії в ОЕС України, у тому числі здійснювати контролю за станом мереж системи розподілу та системи передачі. 

На думку колегії суддів, стороною обвинувачення доведено, що, підписуючи акти звірки загальної кількості відпущеної електричної енергії з суміжним ліцензіатом, ОСОБА_18 повідомляв недостовірні (викривлені) відомості щодо обсягу відпущеної в ОЕС України електроенергії, так як достовірні показники не могли бути йому відомі у зв`язку з окупацією території, де були розташовані сонячні електростанції, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості підозри є безпідставними.

Посилання сторони захисту на відсутність у діях ОСОБА_7 умислу на вчинення злочину є необгрунтованими, оскільки з протоколу огляду від 03 жовтня 2025 року вбачається він бувобізнаний щодо тимчасової непрацездатності СЕС ТОВ «ВЕЗ» у м.Дніпрорудне на тимчасово окупованій території, втрату фактичного контролю над об`єктом та неможливість його експлуатації у складі ОЕС України, проте продовжував підписувати акти до травня 2023 року (т.2, а.с.156-165).

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри в частині інкримінування  ОСОБА_7 злочину за ст.209 КК України, оскільки ОСОБА_7 як директор товариства був єдиною особою, наділеною правом першого підпису та одноособового розпорядження банківським рахунком, а відтак здійснював повний контроль за рухом коштів, у тому числі отриманих від ДП «Гарантований покупець» за «зеленим» тарифом. У свою чергу подальший рух коштів, які надійшли на рахунки ТОВ «ВЕЗ», свідчить про те, що вони, у тому числі виводилися на рахунки ТОВ «МК-Рітейл» під виглядом оплати за нібито надані послуги з обслуговування СЕС, які фактично не здійснювалися, та перераховувалися на користь підконтрольної ОСОБА_9 обслуговуючої компанії з їх подальшим використанням в його інтересах та його сім`ї (т.5, а.с.94-103).

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що слідчий суддя зазначив про те, що у цьому кримінальному провадженні повідомлення про підозру було складено та вручено неналежним суб`єктом. Водночас, з урахуванням мотивувальної частини оскаржуваної ухвали та наведених у ній висновків, колегія суддів доходить висновку, що зазначене формулювання є технічною опискою, яка не вплинула на правильність вирішення скарги по суті та не є підставою для скасування судового рішення з формальних лише міркувань.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.276-278, 303, 306, 309, 369-372, 404, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2026 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя     ОСОБА_2 

судді:         ОСОБА_3 

ОСОБА_4