Справа № 991/8139/24

Провадження 2/991/9/24

 

 

 

 

 

 

 

РІШЕННЯ

Іменем України

 

23 липня 2026 року м.Київ 

 

Головуючого судді Мойсака С.М., 

суддів Михайленко В.В., Хамзіна Т.Р., 

за участю: 

секретарів судового засідання Яковенко Н.К., Фалкової О.К.,

представників позивача - прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гребенюк В.І., Польщикова І.В.,

відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третьої особи - ОСОБА_6 ,

розглянувши позовну заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до:

ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , 

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 та його правонаступника ОСОБА_9 , проживає: АДРЕСА_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 , проживає: АДРЕСА_1 , 

про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

 

ВСТАНОВИВ:

1.Суть справи

 

1.1.02.09.2024 Держава в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Позивач) звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Позивач стверджував, що ОСОБА_7 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави, набула у власність:

(а) квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м, вартістю 2 240 000 грн, шляхом оформлення права власності на ОСОБА_2 ; 

(в) транспортний засіб марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_5 , вартістю 1 470 480 грн - шляхом оформлення права власності на ОСОБА_1 ; 

(с) транспортний засіб марки LAND ROVER моделі Rang Rover Velar, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , вартістю 879 073,52 грн - шляхом оформлення права власності на ОСОБА_8 .

1.2. Позиція Позивача обумовлена тим, що ОСОБА_7 має зв`язок з наведеними активами. Крім цього, ОСОБА_7 надавала доручення на придбання активів за кошти, які нею надавалися. Стосовно квартири та транспортних засобів особа, уповноважена на виконання функцій держави вчиняла дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Водночас з отриманих відомостей щодо доходів, отриманих родиною ОСОБА_10 , встановлена відсутність законних доходів, які могли бути використані для придбання активів.

1.3. Просив визнати необгрунтованими активи вартістю 4 589 453,52 грн, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м, вартістю 2 240 000 грн; транспортний засіб марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_5 , вартістю 1 470 480 грн; транспортний засіб марки LAND ROVER моделі Rang Rover Velar, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , вартістю 879 073,52 грн.

Звернути стягнення в дохід держави на належний ОСОБА_2 необгрунтований актив - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м;

Звернути стягнення в дохід держави на належний ОСОБА_1 необгрунтований актив - транспортний засіб марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_5 ;

Звернути стягнення в дохід держави на належний ОСОБА_8 необгрунтований актив - транспортний засіб марки LAND ROVER моделі Rang Rover Velar, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_6 .

 

2.Відкриття провадження, письмові заяви та клопотання сторін, інші процесуальні рішення

 

2.1. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

2.2. Під час підготовчого провадження представники відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 подали відзиви на позовну заяву, в яких вважали позов безпідставним. Докази зібрано з порушенням законодавства і не можуть бути прийняті судом до уваги. По всім активам не дотримано різницю, передбачену ст. 290 ЦПК України, що є самостійною підставою для закриття провадження.

Представник Позивача у строк, встановлений судом, правом подати відповідь на відзиви не скористався.

2.3. Під час підготовчого провадження представник відповідачів подав клопотання про закриття провадження. 

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання. Згодом під час судового засідання подано повторно клопотання про закриття провадження з тих самих підстав. Представник просив вирішити це питання при постановленні остаточного рішення у справі.

2.4. Представники відповідачів подали клопотання про виклик та допит свідків. Ці клопотання судом були задоволені.

2.5. Судом задоволені клопотання сторін про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які скориставшись своїм правом подали письмові пояснення на позовну заяву.

2.6. Представник відповідача ОСОБА_3 подав клопотання про витребування доказів. Це клопотання було задоволено.

2.7. За клопотанням позивача забезпечено позов у справі на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 04.09.2024.

2.8. За клопотанням ОСОБА_7 продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 24.09.2024. 

2.9. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

2.10. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.11.2025 зупинене провадження у цивільній справі до залучення у справі правонаступника відповідача ОСОБА_8 у зв`язку із смертю останнього.

2.11. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.05.2026 поновлено провадження у цивільній справі № 991/8139/24 (провадження № 2/991/9/24). Суд залучив правонаступника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 . Визначив, що ОСОБА_9 набуває статусу відповідача у справі та користується всіма правами та обов`язками визначеними ЦПК України.

2.12. ОСОБА_9 подала відзив на позовну заяву, в якому вважала позов безпідставним.

 

3.Стислий виклад позицій учасників справи

 

3.1. Позивач зазначив, що ОСОБА_7 через перебування на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

3.2. 15.09.2020 ОСОБА_7 придбала двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м, вартістю 2 240 000 грн, шляхом оформлення права власності на ОСОБА_2 . Фактичний продаж квартири здійснювався за 120 000 дол. США, що включало в себе вартість квартири та меблів, техніки, які залишилися у квартирі. Водночас зібрані докази свідчать, що придбання ОСОБА_2 квартири здійснено за дорученням ОСОБА_7 та за надані нею кошти. За декларацією станом на 31.12.2019 родина ОСОБА_10 володіла сукупно в гривневому еквіваленті 910 907,10 грн. З урахуванням видатків ОСОБА_7 не мала законних доходів на придбання активу.

3.3. Крім цього 20.12.2022 за договором купівлі-продажу з ТОВ «Компанія «Стар Лайн», донька ОСОБА_7 . ОСОБА_1 придбала транспортний засіб марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, за ціною 1 470 380 грн.

Станом на час придбання транспортного засобу ОСОБА_1 була студенткою, навчалася на денній формі навчання та впродовж 2019-2021 років отримала доходи в сумі 1 476,66 грн, з яких утримано 265,84 грн податків.

За 2022 та 2023 роки відомості про доходи відсутні. З урахуванням відомостей в Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, та аналізу руху коштів за банківськими рахунками ОСОБА_1 , остання перебувала на утриманні батьків та не володіла коштами на придбання автомобіля. Тому ОСОБА_1 набула автомобіль у власність за дорученням ОСОБА_7 , яка, у свою чергу, може вчиняти щодо вказаного автомобіля дії, тотожні праву розпорядження ним.

3.4. Також за дорученням ОСОБА_7 її батько ОСОБА_11 23.10.2021 набув у власність транспортний засіб марки LAND ROVER моделі Rang Rover Velar, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , вартістю 879 073,52 грн. Після придбання автомобіля ОСОБА_7 здійснила дії, тотожні праву розпорядження ним на власний розсуд, шляхом надання його у користування своєму чоловіку ОСОБА_6 .

Фактичні витрати на придбання цього автомобіля з урахуванням сплачених митних платежів склали 1 164 192,71 коп.

При цьому майновий стан ОСОБА_8 не дозволяв йому здійснити придбання цього автомобіля. Сукупний дохід за період з 1998 по 2021 роки включно, склав 451 610,98 грн, який більш ніж удвічі менший за вартість автомобіля. 

3.5. Позивач зазначає, що активи у розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України набуті ОСОБА_7 , як особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

3.6. Відповідач ОСОБА_7 у відзиві на позовну заяву повідомила про відсутність повноважень у НАЗК на моніторинг способу життя за період до 30.12.2020, оскільки норми до цього часу були визнані неконституційними, а тому моніторинг є неправомірним. Всі докази, за наслідками неправомірного моніторингу способу життя за 2020 рік, одержані в результаті порушення конституційних прав. Також звертає увагу, що ОСОБА_2 , ОСОБА_8 не були членами родини і їх моніторинг способу життя є безпідставним.

У частині придбання квартири зазначає, що вартість квартири становила 2 240 000 грн, а дохід та заощадження родини склали 1 668 076,51 грн, тому різниця складає 571 923,49, що є меншою ніж передбачена ст. 290 ЦПК різниця. Через це, такі вимоги не повинні розглядатися судом.

Крім того сестра - ОСОБА_2 є досвідченим підприємцем з багаторічним стажем підприємницької діяльності, самодостатньою жінкою, яка взмозі самостійно, без будь-якої фінансової підтримки зі сторони придбати собі у власність нерухоме майно.

3.7. Щодо транспортного засобу Toyota C-HR відповідач зазначила таке. Він набутий та належить на праві власності доньці - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Погоджується з відзивом ОСОБА_1 щодо набуття цього активу.

Дохід на час набуття активу за декларацією склав 1 424 448 грн, водночас вартість транспортного засобу складає 1 470 380 грн, а різниця між цими сумами дорівнює 45 932 грн. Ця різниця не відповідає нормативно визначеної різниці для звернення до суду. Звертає увагу на те, що донька мала власні заощадження, що дозволяли їй набути актив. Крім того звертає увагу, що донька володіла більшою сумою на грудень 2022 рік - близько 44 900 дол. США, що в еквіваленті складало 1 796 000 грн.

Цим транспортним засобом користується виключно донька. Інші члени родини його не використовують.

3.8. З приводу транспортного засобу Land Rover звернула увагу на те, що за митною декларацією вартість транспортного засобу складала 879 073,52 грн. Актив набутий у 2021 році. 

Загальний дохід за 2021 рік членів родини склав 317 368 грн. Збереження на банківському рахунку відповідало 42 540 грн, а валютних заощаджень 35 500 дол. США, що в еквіваленті відповідало 968 440,00 грн. З урахуванням вартості активу 879 073,52 грн позивачем не дотримано вимог різниці, визначеної ст. 290 ЦПК України для звернення до суду. Також наголошувала на відсутності її зв`язку з цим транспортним засобом.

3.9. Відповідач ОСОБА_1 заперечувала обставини, описані у позовній заяві. Послалася на декларацію за 2021 рік ОСОБА_7 , а саме що доходи у цілому складали 1 424 448 грн. Загальний розмір заощаджень сім`ї в еквіваленті дорівнював 964 890 грн. Різниця між вартістю автомобіля та доходами родини відповідає сумі 45 932,00 грн. На момент 20-річчя були вже заощадження від дідуся ОСОБА_8 подарунок 150 000 та від бабусі ОСОБА_9 - 150 000 грн, що було відображено в декларації за 2018 рік. Їх обміняла на 12 500 доларів США.

Крім цього на 20-річчя мама та батько подарували 10 000 доларів США та тітка ОСОБА_2 - 10 000 доларів США. Станом на 06.11.2022 володіла 35 000 доларів США, що дорівнювало 1 188 200 грн

Витрати, що становили 5 000 доларів США, не є її витратами. Це витрати на лікування дідуся, що підтверджується медичною документацією.

Враховуючи наведене, стверджує, що транспортний засіб марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, за ціною 1 470 380 грн придбала за власні заощадження.

Просила відмовити у задоволенні позовної заяви.

3.10. Відповідач ОСОБА_2 повідомила, що на час купівлі квартири у 2020 році у ОСОБА_1 активи на 31.12.2020 дорівнювали 1 668 076,51 грн, а різниця в 571 923,49 грн є меншою ніж граничний розмір, що не дозволяв Позивачу звертатися із позовною заявою. 

Крім цього ОСОБА_6 при купівлі квартири був присутній, як юрист. Його послугами користувалася не один раз.

ОСОБА_2 не діяла за дорученням ОСОБА_7 . Пояснення власника квартири викликають підозру та сумніви у правдивості.

Кошти для набуття активу заощадила за рахунок підприємницької діяльності та спадку. Ніяких довіреностей від ОСОБА_10 і ОСОБА_10 не надавала.

Має близькі відносини із ОСОБА_1 . Разом перебували на квартирі в Києві, що спростовує будь-які твердження, що цим активом користувалася винятково ОСОБА_1 , як донька ОСОБА_7 .

Доходи, що підтверджують фінансову спроможність купити квартиру є: декларація за 2016 з прибутком 377 115 грн; за 2017 з прибутком 785 679 грн; за 2018 з прибутком 1 420 681 грн; за 2019 з прибутком 1 405 000 грн; за 2020 з прибутком 920 000 грн; за 2021 з прибутком 950 000 грн; за 2022 з прибутком 3 200 500 грн. Сплачувала єдиний податок, що вказує на те, що інші кошти є її прибутком. 

Здійснила подарунок ОСОБА_1 на 20-річчя - 10 000 дол. США для купівлі автомобіля. 

Просила відмовити у задоволенні позовної заяви.

3.11. Відповідач ОСОБА_8 заперечував проти позовних вимог. Подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що транспортний засіб марки LAND ROVER купив собі. Самостійно здійснив оплату, тому що кошти мав для його придбання.

ОСОБА_6 , як чоловік доньки, взяв на себе обов`язки із супроводу всіх питань, що стосуються придбання транспортних засобів. Доходи родини ОСОБА_10 за 2021 рік відповідали сумі 317 368 грн, а заощадження в еквіваленті на гривню дорівнювали 968 440 грн (з урахуванням коштів ОСОБА_12 ), вважає, що відсутня різниця, необхідна для звернення з позовною заявою з підстав визначених ст. 290 ЦПК.

Займався фермерським господарством. У володінні з дружиною мав дев`ять земельних ділянок. СФГ «Оксана» є успішним фермерським господарством. Отримано такі доходи: у 2020 році - 2 148 993 грн; у 2021 - 1 781 900 грн. З 2011 по 2023 доходи дорівнювали близько 14 млн грн. Враховуючи середній курс долара США - отримано доходи на понад 600 000 доларів США. СФГ «Оксана» перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Видатки у 2022 році, які позивач вважає видатками ОСОБА_13 на суму 1 173 586,22 грн та 6755,08 доларів США, є видатками на лікування, бо онучка супроводжувала ОСОБА_8 за кордон для лікування.

Просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

3.12. ОСОБА_9 , як правонаступник ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні позову. Звернула уваги, що позивачем не враховано її доходи, які вона отримувала і які використовувалися для придбання автомобіля, а також доходи від ведення фермерського господарства. 

3.13. Третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 , яка стала правонаступником відповідача ОСОБА_8 надала до суду письмові пояснення, в яких повідомила, що LAND ROVER купив її чоловік, який мав кошти на його придбання.

ОСОБА_6 , як чоловік доньки, взяв на себе обов`язки із супроводу всіх питань, що стосуються придбання транспортних засобів. Родина займається фермерським господарством. У володінні з чоловіком мають дев`ять земельних ділянок. СФГ «Оксана» є успішним СФГ. З 2011 по 2023 середній річний дохід СФГ становив - 50 000 дол. США на рік, тому логічно, що загальна сума доходів є близькою до 1 млн дол. США. 

Видатки ніби ОСОБА_13 у 2022 на 1 173 586,22 грн та 6 755,08 доларів США, це видатки на лікування її чоловіка, оскільки онука супроводжувала ОСОБА_8 під час лікування. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.14. У поясненнях ОСОБА_6 звернув увагу на те, що моніторинг способу життя його родини проведений з порушенням закону. НАЗК вводить САП в оману про наявність підстав для подання позову. Порушення порядку проведення моніторингу призвело до неправомірних висновків. В усіх вимогах по кожному активу недотримано різницю, передбачену ст. 290 ЦПК України.

Присутність при укладанні договору купівлі-продажу квартири обумовлена юридичним супроводом цього правочину. Його послугами користувалася вся родина. Через те, що між батьками та сестрами є близькі відносини, він як чоловік, допомагав у супроводі купівлі-продажу квартири. Присутність родини ОСОБА_10 при купівлі квартири свідчить про підтримку ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 проживала у квартирі тітки на її прохання. Відповідно і здійснювала оплату комунальних платежів.

Просив відмовити у задоволенні позову.

 

4.Заслухавши учасників, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, Суд дійшов такого

 

4.1.Специфікою законодавчого регулювання цивільної конфіскації є те, що суд визнає необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті на законній підставі. Позивач зобов`язаний навести дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та наявність різниці між вартістю таких активів та законними доходами відповідної особи. На час звернення із позовною заявою 02.09.2024 така різниця дорівнювала 1 003 500 грн, проте на час постановлення судового рішення різниця законодавцем була змінена до мінімальної суми 1 505 250 грн. З урахуванням приписів ч. 3 ст. 3 ЦПК України, абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України щодо доведення різниці, визначеної ч. 2 ст. 290 ЦПК України, суд на час розгляду справи та постановлення рішення має керуватися ч. 2 ст. 290 ЦПК України, чинною на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 

У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача. Отже, зв`язок суб`єкта декларування з активом та необґрунтованість активів є спростовними твердженнями. Вони можуть бути розв`язані шляхом встановлення необгрунтованості/законності набуття активу або спростування зв`язку з цим активом засобами та способами визначеними ЦПК України.

 

4.1.1.Чи має суб`єкт, який, за твердженням позивача, набув необґрунтований актив, статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?

4.1.1.1.Оскільки Позивачем заявлено про необґрунтованість трьох активів, зареєстрованих на ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , та останні діяли за дорученням ОСОБА_7 , яка може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні змісту права розпорядження ними, при розгляді цієї справи необхідно встановити приналежність ОСОБА_7 до особи, на яку поширюються положення ст. 290 - 292 ЦПК України.

4.1.1.2.ОСОБА_7 на дату укладання правочинів та набуття активів (15.09.2020; 23.10.2021; 20.12.2022) перебувала на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області, на підставі Наказів Голови Державної податкової служби України від 30.07.2019 № 42-о та Голови Державної податкової служби України від 02.02.2022 № 106- о та 107-о.

Відповідно до положень пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_7 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому вона є належним відповідачем при розгляді такого виду позовних заяв. Зазначене підтверджується:

-наказом Державної податкової служби України від 30.07.2019 № 42-о призначено ОСОБА_7 з 30.07.2019 на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській обл. у порядку переведення з Головного управління ДФС у Полтавській обл. (т. 2, а.с. 20);

-наказом Державної податкової служби України від 30.07.2019 № 68-о, яким покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Полтавській обл. на заступника нач. Головного управління ДС у Полтавській обл. ОСОБА_7 з 30.07.2019 (т. 2, а.с. 21);

-наказом Державної податкової служби України від 04.07.2022 № 852-о, яким покладено на ОСОБА_7 , як заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській обл., виконання обов`язків нач. Головного управління ДПС у Полтавській обл. з 04.07.2022 (т. 2, а.с. 23);

-наказом Державної податкової служби України від 02.02.2022 № 106-о, яким звільнено ОСОБА_7 , у зв`язку із переведенням до Головного управління ДПС Полтавської обл. (т. 2, а.с. 28);

-наказом Державної податкової служби України від 02.02.2022 № 107-о, яким призначено ОСОБА_7 на посаду заступника нач. Головного управління ДПС у Полтавській обл. з 03.02.2022, у порядку проведення з Головного управління ДПС у Полтавській обл. (т. 2, а.с. 22);

-наказом Державної податкової служби України від 01.09.2022 № 1419-о, ким визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 04.07.2022 № 852-о «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_7 з 01.09.2022» (т. 2, а.с. 25);

-декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020, 2021, 2022 рік (т. 2, 33 -38; т. 6, а.с. 120-176).

4.1.1.3.Отже, ОСОБА_7 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави та є належним відповідачем для розгляду питання про визнання активів необгрунтованими.

 

4.1.2.Чи поширюються на Актив, про необґрунтованість якого стверджує позивач, положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»?

4.1.2.1.Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов пред`являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Зазначений закон набрав чинності 28.11.2019.

4.1.2.2.Для цілей глави 12 ЦПК України термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України). Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).

4.1.2.3.Активами, що зазначені у позовній заяві, є:

(а) квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м, вартістю 2 240 000 грн набута на підставі договору купівлі-продажу 15.09.2020 шляхом оформлення права власності на ОСОБА_2 ;

(в) транспортний засіб марки LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019, вартістю 879 073,52 грн, зареєстрований 23.10.2021 ОСОБА_8 (на час його набуття);

(с) транспортний засіб марки TOYOTA модель C-HR Hybryd, вартістю 1 470 380 грн, набутий 20.12.2022 шляхом оформлення права власності на ОСОБА_1 .

4.1.2.4.За приписами ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. 

Право власності на майно за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388, власники транспортних засобів зобов`язані зареєструвати транспортні засоби протягом 10 днів після придбання.

4.1.2.5.Отже, зазначені у позовній заяві спірні активи набуті після 28.11.2019 року, у період часу, коли ОСОБА_7 перебувала на посаді.

4.1.2.6.Через те, що спірні активи стосуються єдиного вигодонабувача, придбані три роки поспіль, за час перебування на публічній службі, Суд розглядатиме їх, як сукупність активів. 

4.1.2.7.Щодо стягнення групи активів Суд звертає увагу на таке. Конструкція ст. 290 ЦПК України визначила звернення із позовною заявою до активів та визначення різниці між активами та законними доходами. 

Враховуючи наведене, питання дотримання різниці, визначеної ст. 290 ЦПК України має розраховуватися з урахуванням сукупної вартості заявлених активів, а не за кожний актив окремо.

4.1.2.8.Суд звертає увагу, що на час розгляду цього позову внесені зміни до ст. 290 ЦПК України (із змінами від 17.06.2025) щодо розрахунку різниці між вартістю активів та законними доходами особи, яка складає 1 505 250 грн. Проте не зважаючи на збільшення розміру різниці, загальна вимога набутих активів на суму 4 589 453,52 грн перевищує її. Це дозволяє Суду перейти до дослідження підстав щодо зв?язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави та відповісти на питання про законність походження коштів для їх набуття.

Тому твердження відповідачів та їх представників про недотримання вимог розрахунку різниці по кожному об`єкту є безпідставними. Клопотання про закриття провадження або відмову у задоволенні позовних вимог з цих підстав не підлягають задоволенню.

4.1.2.9.Отже, Активи, зазначені у позовній заяві, можуть бути предметом судового розгляду у порядку ст. 290 ЦПК України через дотримання різниці між вартістю активів та законними доходами особи.

 

4.1.3.Чи наявний зв`язок Активу, про необґрунтованість якого стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?

За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

4.1.3.1.Чинне законодавство не розкриває поняття «зв`язок особи з активом», щодо якого ставиться питання про необґрунтованість, не визначає критеріїв такого зв`язку. Разом з тим, у світлі обставин цієї справи мова йде про конкретні об`єкти матеріального світу. Такими об?єктами є:

(а) квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м, вартістю 2 240 000 грн; 

(в) автомобіль LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019, вартістю 879 073,52 грн;

(с) автомобіль TOYOTA модель C-HR Hybryd, вартістю 1 470 380 грн.

Отже, Суд має встановити певні ознаки взаємодії із зазначеними об?єктами, користуванні ними, прийнятті участі у їх придбанні, піклування ними, облаштуванням, несенням витрат, пов`язаних з їх експлуатацією тощо.

 

щодо зв?язку з квартирою

 

4.1.3.2 .Судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв.м., вартістю 2 240 000 грн, набута на підставі договору купівлі-продажу 15.09.2020. Договір купівлі-продажу квартири укладений між Продавцем ОСОБА_14 та Покупцем ОСОБА_2 (т. 3, а.с. 2-5). 

4.1.3.3.ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 86-88).

4.1.3.4.ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7 та племінницею ОСОБА_2 .

До придбання квартири, 11.09.2020 між ОСОБА_7 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка укладено договір № 219 про надання освітньої послуги (навчання).

4.1.3.5.Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив, що у серпні 2020 вирішив продати приналежну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . Приблизно на початку вересня 2020 року йому зателефонував чоловік, який представився ріелтором. Повідомив, що є зацікавлені люди в її придбанні. Домовилися про зустріч. На зустріч прийшла родина, яка складалася з чоловіка, жінки та їх доньки. Також був ріелтор. Чоловіка звали ОСОБА_15 . Під час огляду квартири вони розмовляли про особисті питання, про навчання доньки у Києві. Вони оглянули квартиру та поїхали. Через день зателефонував ріелтор і повідомив, що родина, яка оглядала квартиру, погодилася її придбати. Ріелтор надав дані нотаріуса і повідомив час, коли необхідно буде туди приїхати. 15.09.2020 свідок з дружиною прибув до нотаріуса. Там була раніше відома йому родина, нотаріус та ще одна невідома йому жінка. Цю, раніше невідому йому жінку, представили як особу, на яку необхідно буде оформити право власності.

Під час підписання договору ОСОБА_15 передав свідку визначену суму за продаж квартири, а ОСОБА_14 передав комплекти ключів від квартири.

4.1.3.6.Перебування ОСОБА_7 у м. Києві у день придбання квартири підтверджується виписками з карткового рахунку ПАТ «КБ «ПриватБанк» останньої. Так виписка за 15.09.2020, 16.09.2020 та 17.09.2020 містять відомості про те, що ОСОБА_7 купувала продукти у м. Києві (т. 2, а.с. 236), тобто у дні, коли набувався актив у власність.

4.1.3.7.Після придбання квартири донька ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , зареєструвалася в особистому кабінеті на офіційному сайті Комунального концерну «Центр комунального сервісу» для оплати комунальних платежів за адресою АДРЕСА_6 . Так у листі відповіді ДЖКІ Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» зазначено, що 26.01.2021 о 21:34 на офіційному сайті Концерну в мережі Інтернет було проведено реєстрацію в особистому кабінеті гр. ОСОБА_1 (облікові дані: моб. НОМЕР_7 та електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 ). 26.01.2021 о 21:37 в особистому кабінеті на офіційному сайті додано об?єкт, що розташований за адресою АДРЕСА_6 (т. 3 а.с. 11 - 14).

4.1.3.8.Із досліджених виписок про рух коштів по картковим рахункам ПАТ «КБ «ПриватБанк», Universal Bank ОСОБА_1 вбачається, що з 21.09.2020 ОСОБА_1 почала мешкати у м. Київ, користуватися метрополітеном, закладами харчування, магазинами, що знаходяться навколо квартири (т. 2, а.с. 233, 242).

Водночас з банківських виписок ОСОБА_2 , власниці квартири, вбачається, що остання головним чином розраховувалася у зазначений період у м. Полтава (т. 2, а.с. 141-158).

4.1.3.9.Відповідачі заперечували зв?язок ОСОБА_7 з активом. Посилалися на дружні відносини в родині та, зокрема з ОСОБА_2 , про близкість ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та намір ОСОБА_2 допомогти ОСОБА_1 із житлом у м. Києві. Також відповідачі звертали увагу на роль ОСОБА_6 , як адвоката, який супроводжує всі правочини у родині. Наприклад, він надавав правову допомогу у судових спорах ОСОБА_2 та з юридичних питань СФГ «Оксана».

4.1.3.10.Суд критично ставиться до позиції відповідачів, що ОСОБА_6 діяв винятково, як юрист у цьому правочині. Це обумовлено тим, що при перегляді квартири, саме родина ОСОБА_10 оглядала її за участю власника та ріелтора без потенційного власника ОСОБА_2 . 

Крім цього відсутність будь-якого зв?язку ОСОБА_2 із зазначеною квартирою, крім участі, як сторони у договорі купівлі-продажу у день нотаріального посвідчення правочину, може вказувати на те, що остання виступила, як титульний власник, а справжнім покупцем - є ОСОБА_7 , яка набувала житло для своєї доньки, що розпочала навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з вересня 2020 року.

На підставі наведеного, Суд встановив зв?язок ОСОБА_7 із набутою квартирою, через активну участь у підшуканні такого житла, присутність під час укладання угоди, користування квартирою донькою відповідачки, яка одразу розпочала мешкати у придбаному активі, понесені витрати на його утримання.

 

щодо зв?язку із автомобілем LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2020

 

4.1.3.11.Судом встановлено, що транспортний засіб LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019, вартістю 879 073,52 грн, первинно зареєстрований 23.10.2021 на ОСОБА_8 , батька ОСОБА_7 (т. 3, а.с. 54, 147; т. 2, а.с. 88) (у подальшому його переоформлено на ОСОБА_9 у порядку спадкування). Транспортний засіб набутий у США (т. 3, а.с. 55-56,70). 

4.1.3.12.ОСОБА_6 приймав безпосередню участь у набутті транспортного засобу на підставі доручення, виданого ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 30-31). 

ОСОБА_6 вчиняв дії із страхування транспортного засобу щороку, починаючи з жовтня 2021 року, що підтверджується інформацією по страхуванню, анкетами ОСОБА_6 , платіжними інструкціями, сертифікатом/заявою-акцептом до оферти добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів на LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019, анкетами на добровільне страхування, меморіальними ордерами (т. 3, а.с. 92, 95, 101, 103-106, 111, 121-143).

4.1.3.13.Родина ОСОБА_10 після купівлі транспортного засобу регулярно користувалася ним. Зазначене підтверджується: 

-декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2021-2023 рік, в якій зазначено, що автомобіль LAND ROVER модель Range Rover Velar перебуває у користуванні родини (т. 6, а.с. 120-176);

-відомостями про страхування транспортного засобу, які підтверджують, що починаючи з жовтня 2021 року щороку ОСОБА_6 особисто вчиняв дії по страхуванню транспортного засобу LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019. Ці відомості містяться в анкетах ОСОБА_6 , платіжних інструкціях, сертифікатах/заявах-акцептах до оферти добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (т. 3, а.с. 92, 95, 101, 103-106, 111, 121-143);

-фото зображеннями з системи «Безпечне місто», якими підтверджується, що родина ОСОБА_1 систематично використовувала автомобіль LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019 (т. 3 , а.с. 88-89).

4.1.3.14.Суд також звертає увагу на притаманну для родини ОСОБА_10 особливість - подібні державні номери на різних транспортних засобах, які перебували у їх власності. Так, транспортний засіб Toyota C-HR, який перебуває у власності ОСОБА_1 , має державний номер НОМЕР_8 , автомобіль Lexus ES300H, який перебуває у власності ОСОБА_6 , має державний номер НОМЕР_9 . LAND ROVER модель Range Rover Velar має державний номер НОМЕР_10 . Водночас транспортні засоби, які перебували у власності ОСОБА_8 мали відмінні державні номери, ніж у родини ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 147-151, 184). Ця обставина разом з іншими доказами підтверджує, що автомобіль LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019 придбавався винятково для особистого використання ОСОБА_1, а тому ОСОБА_7 має зв?язок із цим активом. Підтверджує цей висновок і той факт, що відсутні відомості про те, що титульний власник ОСОБА_8 використовував зазначений транспортний засіб для власних потреб або вчиняв будь-які дії відносно нього.

 

щодо зв?язку із автомобілем TOYOTA модель C-HR Hybryd

 

4.1.3.15.Судом встановлено, що цей транспортний засіб придбаний ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2022 № SLP_172/0408/1 та зареєстрований за ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 37 - 42, 148, 156,158 - 160, 170).

4.1.3.16.Досліджені докази у судовому засіданні дозволили встановити лише той факт, що транспортний засіб набутий та зареєстрований ОСОБА_1 . Єдиний зв?язок із цим транспортним засобом з ОСОБА_7 простежується через родинні відносини між ними, як мамою та донькою. 

4.1.3.17.Посилання позивача на зв?язок із цим активом через виявлені документи на транспортний засіб за місцем проживання ОСОБА_7 не можуть свідчити про те, що остання має будь-яке пряме відношення до цього активу (т. 3 , а.с. 25 - 35).

Судом не встановлено, щоб даним транспортним засобом користувалася ОСОБА_7 . 

Суд відхиляє аргументи позивача, про зв`язок ОСОБА_7 із цим активом те, що документи на TOYOTA C-HR Hybryd знаходилися за місцем проживання ОСОБА_7 . Такий висновок Суду грунтується на тому, що ОСОБА_1 з вересня 2020 року проживала окремо від батьків, головним чином у м. Києві. На час набуття активу власного житла не мала. Є обґрунтованим той факт, що цінні та особисті речі остання могла зберігати у батьків, за останнім своїм місцем проживання. З декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2021-2023 роки вбачається, що ОСОБА_1 не зазначалася як член родини починаючи з Декларації за 2022 рік, з урахуванням того, що остання проживала окремо від ОСОБА_7 .

Такі докази, як відомості про страхування транспортного засобу, оплата за страхування, платіжні інструкції, поліси обов`язкового страхування, платежі за набуття автомобіля підтверджують те, що відповідальність за цей транспортний засіб несла не ОСОБА_7 , а ОСОБА_1 . Зазначене свідчить про прямий зв`язок активу з ОСОБА_1 , а не з ОСОБА_7 (т. 3, а.с. 44 - 53, 92, 96 - 100, 107-110). 

Враховуючи такий висновок щодо відсутності безпосереднього зв`язку із цим активом ОСОБА_7 важливо вирішити, чи мала ОСОБА_1 фінансову можливість набути цей актив за власні заощадження та чи ОСОБА_7 має вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню праву розпорядження ним.

 

4.2.Щодо набуття активів ОСОБА_7 , про необґрунтованість яких стверджує Позивач, в один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України.

4.2.1.У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Тобто мова йде про прямий (безпосередній) або опосередкований (через інших осіб) спосіб набуття активів.

4.2.2.У питанні опосередкованого способу набуття активів нормативна конструкція має альтернативний характер - доведенню підлягає один із передбачених фактів:

-набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

-особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

4.2.3.Як встановлено під час судового розгляду, в цій справі ОСОБА_7 не була безпосереднім набувачем активів, про необґрунтованість яких стверджує Позивач. Власником квартири є ОСОБА_2 (сестра ОСОБА_7 ), власником транспортного засобу LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019 є ОСОБА_8 (батько ОСОБА_7 , а після його смерті у порядку спадкування ОСОБА_9 ), транспортного засобу Toyota C-HR є ОСОБА_1 (донька ОСОБА_7 ).

4.2.4.Враховуючи те, що активи набуті іншими особами, а не особою, уповноваженою на виконання функцій держави, постає питання, чи набуття було здійснено (а) за дорученням, чи ОСОБА_7 (в) може прямо чи (с) опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

4.2.5.Термін «за дорученням», використаний у п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, відмінний від визначених цивільним законодавством відносин довірителя і повіреного. Для визнання наявності певної домовленості учасників на здійснення відповідних дій (зокрема, набуття активу за дорученням) може бути достатнім встановлення наміру особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, погодити (скоординувати) поведінку набувача активу для подальшого його набуття у власне користування або вирішення долі активу. При оцінці факту набуття активів за дорученням у справах про визнання активів необґрунтованими слід брати до уваги саму ідею і природу відповідного провадження - держава через заявлений позов презюмує, що суб`єкт декларування в порушення свого обов`язку дотримання прозорості статків набуває активи через третіх осіб. Відповідно, очікувати або вимагати наявності в матеріалах таких проваджень доручень, оформлених відповідно до вимог цивільного законодавства, абсурдно з огляду на те, що цей суб`єкт намагається приховати набуття цих активів (через це, в тому числі, користується «послугами» третіх осіб на їх придбання). За таких обставин вчинення дії «за дорученням» у розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України може бути встановлене із сукупності вторинних ознак, які дозволяють дійти висновку, що третя особа діяла в інтересах суб`єкта декларування. 

 

4.2.6.Щодо набуття квартири ОСОБА_2 за «дорученням» ОСОБА_7 суд звертає увагу на таке.

4.2.6.1.Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_6 на праві власності належить ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.09.2020 (т. 3, а.с. 2-5), витягом з реєстру речових прав (т. 3, а.с. 1).

4.2.6.2.ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 86-87).

4.2.6.3. Показаннями свідка ОСОБА_14 підтверджується, що приблизно на початку вересня 2020 року на зустріч для огляду квартири прийшла родина, яка складалася з чоловіка, жінки та їх доньки. Під час огляду квартири вони розмовляли про особисті питання, про навчання доньки у Києві. Вони оглянули квартиру та поїхали. Через день зателефонував ріелтор і повідомив, що родина, яка оглядала квартиру погодилася її придбати. 15.09.2020 свідок з дружиною прибув до нотаріуса. Там була раніше відома йому родина, нотаріус та ще одна невідома йому жінка. Цю, раніше невідому йому жінку, представили як особу, на яку необхідно буде оформити право власності. Під час підписання договору чоловік передав визначену суму за продаж квартири, а свідок передав комплекти ключів від квартири.

4.2.6.4. У день підписання договору купівлі-продажу, 15.09.2020 року, ОСОБА_7 перебувала у місті Києві, що підтверджується банківськими виписками за цей день та за 16.09.2020, 17.09.2020 (т. 2, а.с. 236).

4.2.6.5. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7 , яка з вересня 2020 року навчалася у м. Києві (т. 3, а.с. 193-194) та проживала за адресою: АДРЕСА_6 .

Поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні 11.12.2024, 03.02.2025 підтверджено міцні довірливі відносини між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . 

4.2.6.6. Отже, довірливі родинні відносини, підшукування квартири у м. Києві для її набуття ОСОБА_7 , а не ОСОБА_2 , навчання у м. Києві та проживання у спірній квартирі доньки ОСОБА_7 , передачею коштів за набуття квартири у нотаріуса безпосередньо ОСОБА_6 , придбання квартири для доньки, яка навчалася з вересня 2020 року у м. Києві, відсутність будь-яких достатніх даних, які б вказували на самостійне користування квартирою ОСОБА_2 , як власником квартири або проживання у цій квартирі, дозволяє колегії суддів дійти висновку, що дійсним набувачем квартири є ОСОБА_7 , а ОСОБА_2 вчиняла дії в інтересах останньої і фактично діяла за її дорученням у розумінні приписів ст. 290 ЦПК України. Водночас суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_7 є дійсним набувачем активу, здійснювала оплату за його набуття, вона і має відносно цього активу опосередковано (через ОСОБА_2 ) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, нести витрати на її утримання, отримувати користь від цієї власності. Це обумовлено тим, що після набуття активу у квартирі за адресою: АДРЕСА_6 почала проживати її донька - ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 233 - 236, 242; т. 3, а.с. 11-14).

4.2.6.7. Суд не приймає до уваги позицію відповідачів, що ОСОБА_6 надавав правову допомогу ОСОБА_2 при набутті квартири. Суд не заперечує того факту, що ОСОБА_6 міг надавати, як адвокат (т. 6, а.с. 40-43) правову допомогу при укладанні цієї угоди ОСОБА_2 , якщо б остання діяла самостійно і не за дорученням ОСОБА_7 . Проте обставини огляду квартири, родиною ОСОБА_10 без ОСОБА_2 , початок навчання у Києві їх доньки - ОСОБА_1 напередодні набуття квартири, здійснення платежів за квартиру родиною ОСОБА_10 , оформлення особистого кабінету для обслуговування квартири ОСОБА_1 , відсутність даних про такі платежі від ОСОБА_2 спростовують це твердження. З цих самих підстав Суд не приймає до уваги близькість відносин між ОСОБА_2 та племіннецею - ОСОБА_1 для підтвердження того, що ОСОБА_2 придбала квартиру у Києві, у тому числі і для своєї племінниці, яка мала навчатися у Києві (ця обставина мала б значення, у випадку підтвердження, що саме ОСОБА_2 , придбала квартиру за власні кошти). Також з наведених підстав не приймаються до уваги показання свідка ОСОБА_16 , надані у судовому засіданні 07.07.2025, про обізнаність придбання ОСОБА_2 квартири у Києві та з приводу того, що остання проживала у ній місяцями до військової агресії Російської Федерації проти України. Крім показань цього свідка такі відомості не підтверджуються іншими дослідженими доказами, а деякими спростовуються.

4.2.6.8. Суд звертає увагу на виписки про рух коштів по банківським рахункам ОСОБА_2 , які мають систематичні платежі з вересня 2020 року у м. Полтава, та не містять, крім поодиноких випадків, платежі у м. Києві (т. 2, а.с. 141-158; т. 6, а.с. 68-71), які пов`язані із поїздкою за кордон разом з ОСОБА_1 у період з 28.02.201 по 08.03.2021 (т. 3, а.с. 202-203) через м. Київ. Це спростовує твердження свідка про тривале проживання ОСОБА_2 у м. Києві.

4.2.6.9. Також суд звертає увагу, що із відомостей про спільну поїздку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до м. Києва 05 серпня неможливо встановити рік поїздки (т. 6, а.с. 72). Водночас докази пов`язані із виїздом за кордон 06.08.2022 (т. 3, а.с. 203) дозволяють дійти висновку, що ця поїздка до Києва 05 серпня пов`язана із виїздом за кордон у серпні 2022 році.

 

Щодо фінансової спроможності ОСОБА_2 придбати квартиру за 2 240 000 грн, як один з критеріїв набуття

4.2.6.10. Судом досліджені відомості про доходи та витрати ОСОБА_2 з 1998 по 2020 рік (коли набутий спірний актив), а саме:

-інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків № 1057 від 21.11.2023, що дохід без врахування вартості спадкового майна складав 640 256,99 грн (т. 2, а.с. 80-85);

-інформацію з податкових Декларацій за 2016 - 2020 рік, де зазначено сукупний валовий дохід у сумі 4 908 476,66 грн (т. 6, а.с. 21 - 31);

-витрати по рахунку ФОП ОСОБА_2 у АТ «Полтава-банк», що склали 1 008 367,38 грн (т. 2, а.с. 218-219);

-витрати на придбання автомобіля Hyundai Accent, придбаного 22.11.2016 за 360 542 грн (т. 3, а.с. 81-82);

-витрати на придбання квартири у 2017 році за адресою: АДРЕСА_8 за 422 000 грн (2, а.с. 243);

-витрати на придбання автомобіля Mazda 3, придбаного 03.09.2018 за 540 000 грн (т. 3, а.с. 84-85).

Наведене дозволяє дійти висновку, що згідно з документально підтвердженими відомостями ОСОБА_2 на момент набуття квартири ймовірно володіла - 3 217 824,27 грн.

З урахуванням показань свідка ОСОБА_16 про передачу нею ОСОБА_2 коштів у сумі 27 000 доларів США (що складало приблизно 729 000 грн) після смерті ОСОБА_17 (т. 6, а.с. 47; т. 3, а.с. 217 - 218), остання могла володіти коштами у сумі майже 4 000 000 грн.

Суд не погоджується із твердженнями позивача, що з готівкових коштів, які ОСОБА_2 отримувала від підприємницької діяльності, вона могла нести у відсотковому відношенні такі самі витрати, що зафіксовані у безготівковому розрахунку. Такий висновок Суду ґрунтується на тому, що витрати на податки, збори, штрафи та оренду приміщення, де однією із сторін є бюджетна установа, а з іншої ФОП, здійснювалися у безготівковій формі і не могли бути проведені готівкою. Інші витрати, які могла понести ОСОБА_2 , є припущенням, яке не підкріплено будь-якими доказами.

Суд може припустити, що ОСОБА_2 несла витрати на поїздки за кордон, лікування, проживання тощо, так як ці обставини встановлені судом. Проте через відсутність доказів про суму понесених витрат, з урахуванням різниці між документально підтвердженими доходами з поточними видатками та витратами на придбання квартири, залишкова сума (без врахування спадкових коштів ОСОБА_17 ) складала (3 217 824,27 грн - 2 240 000 грн) 977 824,27 грн. З урахуванням неточностей в розрахунках позивача, про що зазначено у письмових поясненнях відповідачів та припущень щодо можливих витрат на лікування, проживання, витрати на відпустку за кордоном, можна дійти висновку, що ОСОБА_18 ймовірно володіла коштами для придбання спірного активу.

4.2.6.11.Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 мала фінансову можливість набути квартиру, у сукупності з іншими дослідженими доказами, Суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 діяла за дорученням ОСОБА_7 при набутті квартири.

4.2.6.12.У матеріалах справи відсутні дані, які б дозволили документально відстежити, що оплату за квартиру здійснено із заощаджень ОСОБА_2 .

Натомість факти, що ОСОБА_2 не використовувала набуте майно для задоволення своїх потреб, не проживала у ньому, не вчиняла платежі за його утримання, не реєструвалася в кабінетах платників, як користувач комунальних послуг, з моменту набуття квартири проживала, головним чином, у м. Полтава, свідчать про незацікавленість останньої у цьому активі. 

4.2.6.13.Поведінка родини ОСОБА_10 щодо підшукання квартири для її придбання без участі ОСОБА_2 , безпосередня участь родини ОСОБА_10 при оформленні договору купівлі-продажу, проживання доньки ОСОБА_7 у спірному активі одразу після його набуття, реєстрація ОСОБА_1 в кабінеті користувача комунальних послуг, оплата комунальних послуг з карткового рахунку ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , приховування цього активу, шляхом невідображення інформації у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2020 та 2021 рік, в розділі 2, 3 про те, що ОСОБА_1 , як член родини користується (проживає) квартирою за адресою: АДРЕСА_6 , свідчать про те, що зацікавленою особою та дійсним набувачем квартири є ОСОБА_7 . 

4.2.6.14.З урахуванням всього наведеного та керуючись положеннями ст. 291 ЦПК в частині набуття за рахунок законних доходів та ч. 4 ст. 89 ЦПК, в частині сукупності доказів які є більш переконливими порівняно з сукупністю доказів іншої сторони, Суд дійшов такого.

Суд враховує близькі відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що обумовлено родинними стосунками, спільними подорожами (т 3, а.с. 202 - 203), договором страхування життя (т. 6, а.с. 57 - 68), що ОСОБА_1 єдиний нащадок у родині ОСОБА_10 та ОСОБА_19 , що ОСОБА_2 є хрещеною мамою ОСОБА_1 (т. 6, а.с. 52-53) та остання перебувала на частковому утриманні ОСОБА_2 тощо. Такі відносини підтверджують довірливі стосунки між родиною ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і, навпаки, підкреслюють, що ОСОБА_2 без письмових доручень діяла в інтересах ОСОБА_7 .

Разом з цим приховування ОСОБА_7 цього активу від НАЗК при заповненні декларації про її використання ОСОБА_1 у деклараціях за 2020 та 2021 роки, як членом родини (т. 2, 33 -38; т. 6, а.с. 120-176) та ініціативність у його набутті родиною ОСОБА_10 , а не ОСОБА_2 , передачею коштів продавцю родиною ОСОБА_10 , дозволяє дійти висновку, що актив набутий ОСОБА_7 , за кошти останньої, походження яких неможливо визнати законними. 

Отже, ОСОБА_2 , укладаючи договір купівлі-продажу квартири, діяла за дорученням ОСОБА_7 . 

 

4.2.7.Щодо набуття транспортного засобу LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019 ОСОБА_8 за «дорученням» ОСОБА_7 суд звертає увагу на таке

4.2.7.1.Судом встановлено, що набувачем транспортного засобу LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019 є батько ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується:

-реєстраційною карткою ТЗ на Land rover range rover velar дата реєстрації 23.10.2021, власник ОСОБА_8 (т. 3, а.с. 54, 147);

-ВМД UA500030/2021/208615 із зазначенням, що одержувачем транспортного засобу є ОСОБА_8 , вартість 32 500,50 доларів США (879 073,524 грн) (т. 3, а.с. 55 - 56);

-квитанцією від 26.07.2021 про оплату за митне оформлення, здійснене ОСОБА_8 у сумі 285 395 грн (т. 3, а.с. 70);

-заявою ОСОБА_8 про реєстрацію Land rover від 23.10.2021 (т. 3, а.с. 171);

-квитанцією про оплату від 23.10.2021 (т. 3, а.с. 183);

-відомістю з реєстру посвідчень на право реєстрації транспортних засобів (т. 3, а.с. 179).

Після смерті відповідача ОСОБА_8 , транспортний засіб перейшов у власність до ОСОБА_9 у порядку спадкування (т. 9, а.с. 101). 

4.2.7.2.Із досліджених Судом матеріалів не встановлено, що набуття транспортного засобу відбулося за дорученням ОСОБА_7 .

Водночас суд звертає увагу, що в придбанні транспортного засобу LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019 важливу роль відіграв чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_6 .

Так, ще до реєстрації транспортного засобу, але після здійснення оплати за митне оформлення LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019, 17.09.2021 видано доручення від ОСОБА_8 на ОСОБА_6 щодо цього транспортного засобу (т. 2, а.с. 30-31). У сукупності із тим, що ОСОБА_6 був єдиним користувачем цього транспортного засобу тривалий час, має схожі державні номери, як і на інших транспортних засобах у родині, останній здійснював щорічне страхування (більш детально розкрито у п.п. 4.1.3.12 - 4.1.3.13 цього Рішення), Суд дійшов висновку, що набуття здійснено ОСОБА_8 на прохання та в інтересах ОСОБА_6 . Доручення, видане ОСОБА_8 , слугувало для того, щоб ОСОБА_6 міг безперешкодно вчиняти дії із обслуговування та використання транспортного засобу, здійснювати платежі, укладати угоди купівлі-продажу тощо (т. 5, а.с. 20-21). Ці ж дані переконують Суд, що ОСОБА_6 мав вчиняти стосовного транспортного засобу дії, тотожні за змістом праву розпорядження ним.

4.2.7.3.Іншою умовою на яку посилається позивач, є «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження» особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Позивач стверджує, що розпорядження з боку ОСОБА_7 цим активом відбулося шляхом надання його у користування своєму чоловіку ОСОБА_6 .

4.2.7.4.Оскільки процедура визнання активів необґрунтованими за цією умовою базується на правовій конструкції, що зареєстроване право власності на третю особу є формальним, а фактичним власником є відповідний суб`єкт декларування (п. 2 ч.8 ст. 290 ЦПК України), не можна вимагати підтвердження здійснення ним права розпорядження в класичному розумінні. 

Доповненням цієї тези може бути і той факт, що на законодавчому рівні відсутня дефініція «права розпорядження» як однієї із правомочностей права власності. У теорії право розпорядження - можливість самостійно вирішувати юридичну й фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом майно).

При регламентації інституту цивільної конфіскації мова йде не про право розпорядження як таке, а про тотожність йому вчинюваних по відношенню до активу дій, які можуть вчинятися як прямо, так і опосередковано (в тому числі як створення умов для набуття, так і саме набуття активу - через третю особу з подальшим оформленням на себе або членів своєї сім`ї або без такого, можливістю визначити долю активу). Також слід підкреслити, що для встановлення за цим критерієм умови набуття активів у власність третьою особою в інтересах відповідача не має значення, чи здійснював він щодо активу відповідні дії. Важливим є встановлення самої можливості їх вчинення. У справах про визнання необґрунтованими активів суд також повинен встановити, чи може (або міг) суб`єкт декларування контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності.

4.2.7.5.Можливість суб`єкта декларування прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, охоплює значне коло факторів: 

-користування активом, у тому числі без оформлення правових відносин між власником та суб`єктом декларування; 

-систематичність, тривалість, спосіб, обсяг та зміст користування активом суб`єктом декларування (при чому таке користування не обов`язково має бути постійним або безперервним); 

-наявність між власником та суб`єктом декларування родинних, дружніх або інших зв`язків, відносин підпорядкування тощо;

-набуття активу номінальним власником на підставі правочину, в якому задіяна повірена особа, що діє формально за дорученням від первісного власника та яка одночасно пов`язана із суб`єктом декларування в інтересах якої набувається актив;

-фінансова спроможність третьої особи самостійно набути актив у власність;

-створення суб`єктом декларування умов для набуття активів третьою особою;

-здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням витрат, пов`язаних з утриманням активу; 

-здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням правочинів, пов`язаних з ефективним використанням активу; 

-поліпшення властивостей активу або підлаштування умов його використання під власні потреби;

-можливість суб`єкта декларування визначати користування активом іншими особами (наприклад, членами своєї сім`ї);

-можливість суб`єкта декларування відмовитися від активу; 

-можливість суб`єкта декларування впливати на долю активу, в тому числі шляхом надання відповідного доручення власнику тощо.

 

4.2.7.6. З урахуванням довірливих родинних відносин між родиною ОСОБА_19 та ОСОБА_10 і того, що ОСОБА_6 є чоловіком ОСОБА_7 , Суд доходить висновку, що ОСОБА_7 може вплинути та розпорядитися транспортним засобом LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019, як через свого чоловіка - ОСОБА_6 , так і через батька - ОСОБА_8 .

4.2.7.7. Не зважаючи на це, суд має врахувати фінансову складову, хто виступив дійсним платником за набутий актив, та чи є він необґрунтованим, в розумінні походження коштів, сплачених за цей транспортний засіб.

У тому випадку, якщо актив набувається за дорученням, важливо розуміти, хто є такою особою, яка набувала його за дорученням, як і за чиї кошти набуто актив, та чи є будь-який зв`язок (родинний) між довірителем та повіреною особою, щоб стверджувати, що такий актив може мати ознаки необґрунтованого.

 

Щодо фінансової спроможності ОСОБА_8 придбати транспортний засіб LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019

 

4.2.7.8. Даний актив набутий за ринковою ціною членом родини, який мав фінансову можливість здійснити оплату і здійснив її.

4.2.7.9. Суд не погоджується із твердженням позивача, що майновий стан ОСОБА_8 не дозволяв йому здійснити придбання транспортного засобу LAND ROVER модель Range Rover Velar, 2019.

4.2.7.10. Про фінансову можливість родини ОСОБА_8 придбати автомобіль свідчить таке:

-податкова звітність з 1998 по 2021 роки, де ОСОБА_8 отримав 241 367,64 грн (т. 2, а.с. 107);

-відомості з Пенсійного фонду України, де зазначено виплати ОСОБА_8 210 243,34 грн (т. 2, 117 - 123);

-відомостями з податкових декларацій СФГ «Оксана» з 2011 по 2021 рік, в яких повідомлено про отримання доходів по рокам: 382 100 грн - за 2011 рік; 656 804,97 грн - за 2012 рік; 420 687,57 грн - за 2013 рік; 755 987 грн - за 2014 рік; 691 448 грн - за 2015 рік; 938 628 грн за 2016 рік; 909 628 грн - за 2017 рік; 1 268 726 грн - за 2018 рік; 852 000 грн - за 2019; 2 125 243 грн - за 2020 рік; 1 781 900 грн - за 2021 рік (разом - 10 783 152,54 грн);

- відомостями про оплату податків за 2012 - 529,61 грн; за 2013 - 529,61 грн; за 2014 - 529,61 грн; за 2015 - 11150,50 грн; за 2016 - 2007,09 грн; за 2017 -22 215,55 грн; за 2018 - 22 215,55 грн; за 2019 - 18 258,78 грн; за 2020 - 18 258,78 грн; за 2021 (1-3 квартал) - 12 781,15 грн (т. 5, а.с. 71 - 132) (108 476,23).

- витрати на купівлю автомобіля HYUNDAI TUCSON, зареєстрованого 20.04.2018, Власник ОСОБА_8 . Вартість витрат у судовому засіданні не встановлено. 

Вартість витрат у судовому засіданні не встановлено щодо ОСОБА_9 , як дружини ОСОБА_8 .

4.2.7.11.Суд враховує ту обставину, що значна частина доходів, отриманих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , пов`язані із діяльністю СФГ «Оксана» з 2011 по 2021 рік, які не враховані позивачем при зверненні до суду із позовною заявою. У статуті СФГ «Оксана» зазначено, що ОСОБА_8 володіє 29,41 %, а ОСОБА_9 23,53 % складеного капіталу господарства (т. 5, а.с. 152 -159). Закон України «Про фермерське господарство» у ч. 1 закріпив, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

4.2.7.12.У п. 2 ч. 3 статті 96-1 ЦК України передбачено, що учасник юридичної особи має право брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку. У п. 4.4. Статуту передбачено, що учасник має право брати участь у розподілі прибутку господарства і одержувати його частку (дивіденди).

Суд враховує, що прибуток СФГ «Оксана» на час купівлі автомобіля з відрахуванням сплачених податків дорівнював 10 674 676,31 грн. З урахуванням того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 володіють сукупно 52,94 % в капіталі СФГ «Оксана», ними міг бути отриманий прибуток у якості дивідендів у сумі 5 651 173,63 грн. У поєднанні із доходами отриманими ОСОБА_11 у загальній сумі 451 610,98 грн, сукупний розмір дорівнюватиме 6 102 784,61 грн. Суд припускає, що родина мала поточні витрати та витрати на придбання транспортних засобів, сільськогосподарської техніки тощо. Суду не надано належних доказів, які б дозволили із вказаної загальної суми відняти понесені витрати. Проте, порівнюючи доходи родини ОСОБА_8 та витрати на автомобіль, що складали 879 073,52 грн, Суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 мав фінансову можливість набути спірний актив.

4.2.7.13.Відсутність дій із приховування цього активу (відображення його у декларації, вчинення дій на підставі нотаріально-посвідченого доручення), та прозорість у його набутті, враховуючи, що ОСОБА_6 є зятем ОСОБА_8 , учасником СФГ «Оксана», допомагає родині ОСОБА_8 у здійсненні господарської діяльності, свідчить, що саме ОСОБА_8 набув за власні кошти спірний актив та надав його у користування ОСОБА_6 , що є чоловіком особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Крім цього, до видання наказу від 30.07.2019 № 42-о Про призначення ОСОБА_7 з 30.07.2019 на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській обл. у порядку переведення з Головного управління ДФС у Полтавській обл. ОСОБА_8 здійснював набуття вартісних активів: HYUNDAI TUCSON, зареєстрований 26.09.2012, HYUNDAI TUCSON, зареєстрований 20.04.2018, ГАЗ, зареєстрований 10.01.2004, трактор колісний Беларус-892, зареєстрований 10.11.2010 (т. 3, а.с. 149 - 152, т. 5, а.с. 62). 

4.2.7.14.Сукупно - це свідчить про те, що ОСОБА_8 мав фінансову можливість робити витрати на придбання транспортних засобів та сільськогосподарську техніку до призначення доньки на посаду, а тому така можливість цілком є ймовірною і при набутті автомобіля LAND ROVER модель Range Rover Velar.

Отже, цей актив не можна назвати необґрунтованим в контексті статей 290 - 291 ЦПК України.

4.2.7.15.Щодо показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , наданих у судовому засіданні 07.07.2025, Суд звертає увагу на таке. Свідки повідомили про тривале знайомство та співпрацю із ОСОБА_8 . Купували у нього сільськогосподарську продукцію за готівкові кошти. Їм відомо, що останній займався фермерським господарством. 

Такі показання можуть лише підтвердити, що ОСОБА_8 вирощував та продавав сільськогосподарську продукцію та, що родина ОСОБА_8 вела фермерське господарство. 

4.2.7.16.Суд не приймає розрахунки надані представником ОСОБА_5 .? про середні вирощені культури (т. 7, а.с. 212). У судовому засіданні надані відомості не дозволяють встановити або розмежувати, які культури вирощувалися окремо СФГ «Оксана», а окремо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їх річний обсяг. Які витрати понесли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вирощуючи, зберігаючи та реалізовуючи сільськогосподарську продукцію.

 

4.2.8.Щодо можливості ОСОБА_7 здійснювати щодо автомобіля TOYOTA C-HR Hybryd, дії тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним та набуття ОСОБА_1 TOYOTA C-HR Hybryd у власність за дорученням ОСОБА_7 .

 

4.2.8.1.У позовній заяві зазначено, що автомобіль придбаний ОСОБА_7 за грошові кошти та у подальшому нею вчинено щодо автомобіля дії, тотожні праву розпорядження ним, а саме прийнято рішення про реєстрацію права власності на автомобіль за ОСОБА_1 .

Щоб відповісти на питання, чи діяла ОСОБА_1 за дорученням та чи має можливість ОСОБА_7 вчинити щодо спірного активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, Суд має оцінити у першу чергу, чи мала ОСОБА_1 достатньо коштів для набуття спірного активу.

4.2.8.2.З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу. Це підтверджується таким:

-договором купівлі-продажу від 20.12.2022, в якому ОСОБА_1 зазначена «Покупцем», а ТОВ «Компанія «Стар Лайн», яка придбала автомобіль вартістю 1 470 380 грн (т. 3, а.с. 158);

-талоном реєстрації транспортного засобу 03.01.2023 (т. 3, а.с. 170);

-реєстраційною карткою ТЗ про реєстрацію автомобіля TOYOTA C-HR Hybryd за ОСОБА_1 03.01.2023 (т. 3, а.с. 76);

-квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки до Компанії ТОВ «Старлайн», платниками яких зазначена ОСОБА_1 (т. 3, 43 -53);

-актом прийому-передачі автомобіля від 28.12.2022 (т. 3, а.с. 42).

4.2.8.3.Судом встановлено, що ОСОБА_1 є набувачем спірного активу. 

4.2.8.4.На можливість ОСОБА_7 розпорядитися автомобілем ОСОБА_1. може вказувати лише їх родинний зв`язок та фінансова залежність останньої від ОСОБА_7 . Це підтверджується свідоцтвом про народження (т. 2, а.с. 91), довідкою від податкового органу (т. 2, а.с. 105 - 106), відомостями про навчання ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 190 - 194), оплатою за навчання ОСОБА_7 (т. 3, а.с. 195 - 198).

 

Щодо фінансової спроможності ОСОБА_1 придбати транспортний засіб TOYOTA C-HR Hybryd

 

4.2.8.5.Для вирішення питання, чи ОСОБА_7 здійснювала або може здійснити розпорядження цим майном, необхідно з`ясувати фінансову можливість ОСОБА_1 набути відповідний актив за власні кошти або за кошти ОСОБА_7 .

4.2.8.6.З досліджених у судовому засіданні документів вбачається, що ОСОБА_1 через термінал самообслуговувавання здійснювала оплату за автомобіль з 06.12.2022 по 21.12.2022 рік (т. 3, а.с. 46 - 53). Отже, суду необхідно встановити про наявність та використання коштів ОСОБА_1 починаючи з 06.12.2022. 

4.2.8.7.Станом на 06.12.2022 ОСОБА_1 володіла такими коштами.

Готівкові кошти у сумі 12 500 дол. США (в еквіваленті на грудень 2022 рік середній курс 1 долар США складав 40,15 грн (курс валют), що дорівнювало 501 875 грн). Зазначені кошти ОСОБА_1 відображені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2020, 2021 роки (т. 6, а.с. 139 - 162).

У декларації за 2022 рік зазначено, що ОСОБА_1 подаровано кошти 06.11.2022 - 146 274 грн та 01.12.2022 - 248 666 грн (т. 2, а.с. 55 - 59, т. 6, а.с. 120).

За картковим рахунком ОСОБА_6 у ПАТ «ПриватБанк» за № НОМЕР_11 вбачається, що останній 08.12.2022 перерахував ОСОБА_1 кошти у сумі 25 000 грн (т. 2, а.с. 236).

Поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (письмові та у вступній промові), що ОСОБА_2 подарувала кошти ОСОБА_1 на день народження ІНФОРМАЦІЯ_3 10 000 доларів США (т. 7, а.с. 15-16), які на 06.12.2022 в еквіваленті з розрахунку 40,15 грн за 1 долар США складали 401 500 грн.

Сукупно ОСОБА_1 на 06.12.2022, що підтверджується документально, володіла готівковими коштами у сумі 896 815 грн, без урахування коштів, які їй могла подарувати ОСОБА_2 .

4.2.8.8.Водночас суд звертає увагу на банківські карткові рахунки ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» по рахунку НОМЕР_12 на 31.12.2022, на якому зафіксовано 5,29 грн, в АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку НОМЕР_13 на 31.12.2022, на якому зафіксовано 0,00 грн (відкриття рахунку 26.05.2022), в АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку НОМЕР_14 на 31.12.2022, на якому зафіксовано 0,00 грн (т. 2, а.с. 234). У зазначених рахунках відсутні дані про те, що кошти на них використовувалися для придбання автомобіля.

4.2.8.9.У позовній заяві позивач звертає увагу, що згідно з декларацією ОСОБА_7 за 2021 рік, її донька на 31.12.2021 володіла 12 500 доларів США. З виписок ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 поповнила у продовж 2022 року свій картковий рахунок НОМЕР_15 у валюті доларів США на суму 7 750 доларів США та на суму 5 100 доларів США у 2023 році. У 2022 році ОСОБА_1 витратила 6 755,08 доларів США, а у 2023 - 5 530,17 доларів США. Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 щонайменше 7 750 доларів США з 12 500 доларів США не могла використати на купівлю автомобіля.

4.2.8.10.Суд не погоджується із таким твердженням, з огляду на те, що із досліджених банківських виписок та інших документів вбачається, що ОСОБА_1 супроводжувала свого дідуся ОСОБА_2 у поїздці до медичного центру у Тель-Авіві з 28.05.2022 по 11.08.2022 (т. 5, а.с. 35 - 54; т. 3, а.с. 201 -202). Значна частина коштів на цьому картковому рахунку витрачені за кордоном на проживання та лікування. Кошти для оплати лікування перераховувалися також від ОСОБА_2 на картковий рахунок ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 185 - 186), як до, так і під час подорожі. 

Це може вказувати на те, що оплата лікування та проживання за кордоном у 2022 році здійснювалася ОСОБА_1 не за рахунок власних заощаджень, а за кошти родичів. 

Зазначене підтверджується і тим, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2022 рік в розділі 12 відсутні будь-які відомості про залишок готівкових коштів у родини ОСОБА_10 . Водночас у декларації за 2021 рік у розділі 12 зазначено, що ОСОБА_6 володів готівковими коштами у розмірі 12 000 доларів США, ОСОБА_7 11 000 доларів США (т. 2, а.с. 51-52), що може свідчити про те, що родина ОСОБА_10 у 2022 році витратила заощадження у готівці, якими вони володіли на 31.12.2021.

Це може підтверджувати і позицію родини ОСОБА_10 про надання коштів доньці, через те, що їй не вистачало власних заощаджень для купівлі автомобіля. 

4.2.8.11.Тому без урахування коштів ОСОБА_1 у розмірі 12 500 доларів США (в еквіваленті 501 875 грн) та 394 940 грн (подарованих від батьків у 2022), разом 896 815 грн, ОСОБА_1 могла використати на придбання автомобіля кошти батьків. Це підтверджується відсутністю заощаджень ОСОБА_10 на 31.12.2022 року, що відображено у декларації за 2022 рік та їх поясненнями про передачу доньці коштів, яких їй не вистачало для купівлі автомобіля. Тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_6 могли використати власні задекларовані заощадження 23 000 доларів США, що в еквіваленті складало на 06 грудня 2022 рік 923 450 грн, як на купівлю автомобіля, так і на лікування ОСОБА_8 та його проживання з онукою за кордоном.

З огляду на те, що вартість автомобіля складала 1 470 380 грн, а документально підтверджених власних коштів у ОСОБА_1 було 896 815 грн, різницю у 573 565 грн, могли покрити батьки ОСОБА_1 за власні заощадження.

4.2.8.12.Суд окремо не оцінює твердження відповідачів, що для купівлі автомобіля ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 10 000 доларів США. Така позиція суду обумовлена тим, що наявних коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вистачало для придбання спірного активу.

4.2.8.13.В обґрунтування того, що ОСОБА_1 діяла за дорученням ОСОБА_7 через те, що остання не мала власних коштів та перебувала на утриманні батьків. Водночас досліджені документи свідчать про те, що ОСОБА_1 володіла коштами, які у поєднанні із відомостями про додаткову допомогу батьків здійснити оплату за автомобіль, спростовують твердження позивача про фінансову неспроможність ОСОБА_10 придбати автомобіль TOYOTA C-HR Hybryd.

4.2.8.14.Враховуючи те, що ОСОБА_1 використала значні власні заощадження для придбання автомобіля, особисто укладала угоду купівлі-продажу та страхування, самостійно ним користувалася, відсутні підстави вважати, що при купівлі активу ОСОБА_1 діяла за дорученням ОСОБА_7 , а остання може вчиняти дії щодо цього активу, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

4.2.8.15.Судом встановлено, що цей актив набутий за кошти, які мають законне походження.

Тому цей актив не можна назвати необґрунтованим в контексті статей 290 - 291 ЦПК України.

 

5.Чи є сукупність доказів позивача більш переконливою порівняно з сукупністю доказів відповідача

 

5.1. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Для кожного окремо взятого доказу законодавець установлює такі критерії, як належність, допустимість, достовірність, а для сукупності доказів, тобто для всієї доказової бази у справі, встановлені такі критерії, як достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що відповідає стандарту більшої переконливості.

Досліджені Судом докази стосуються обставин набуття Активу, щодо якого вирішується питання про необґрунтованість; пов`язаності зазначених активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та визначення законності доходів власника, що корелюється з предметом доказування, а отже, відповідає ознаці належності таких доказів (ст. 77 ЦПК України).

5.2. Допустимими є докази, що одержані без порушень порядку встановлених законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

5.3. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достовірність як критерій оцінки доказів дає змогу встановити таку модель існування обставин у справі, яка є єдино можливою та логічно обґрунтованою в умовах, викладених сторонами та з`ясованих Судом. Доказ визнається судом достовірним, якщо в результаті його дослідження та оцінки з`ясовується, що в ньому містяться відомості, що відповідають дійсності. 

5.4. Відповідачі у справі зазначили, що при проведенні НАЗК моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави, допущено порушення ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» та пунктів 6, 9, 11 Наказу НАЗК від 26.10.2023 № 236/23 «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу способу життя суб`єктів декларування» з таких підстав (далі - Порядок).

У НАЗК відсутні повноваження на здійснення моніторингу способу життя за період до 30.12.2020, адже норми, які надавали повноваження НАЗК на здійснення моніторингу способу життя були визнані неконституційними та виключені із Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно проведення моніторингу за такий період і складені матеріали за його результатами є протиправними, є такими, що не можуть стати підставою для визнання активів необґрунтованими. Тому всі докази та висновки, які були здобуті за 2020 рік не можуть бути підставою для прийняття рішення про визнання необґрунтованого активу, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_6 .

Крім цього НАЗК грубо порушило приписи, зазначені у Порядку, які пов`язані, як з проведенням моніторингу, так і зі збиранням доказів після його завершення (22.11.2023). 

Додатково зазначили про безпідставність збору інформації відносно осіб, які не є членами родини.

5.4.1. З приводу недопустимості доказів зібраних за 2020 рік, через те, що Конституційним Судом України ухвалено Рішення від 27.10.2020 справа № 1-24/2020(393/20) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): - пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 частини першої, частини другу - п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами (далі - Рішення КСУ). 

Суд звертає увагу на те, що підставою визнання окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» неконституційними, у тому числі питання здійснення моніторингу способу життя, стали норми, які зменшували рівень гарантій незалежності суддів та судової гілки влади від виконавчої. 

Після приведення положень Закону України «Про запобігання корупції» до вимог Рішення КСУ, Закон України «Про запобігання корупції» доповнено ст. 51-4 «Моніторинг способу життя суб`єктів декларування». 

Зміни до Закону України «Про запобігання корупції» набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 12.10.2023. Згідно з Порядком здійснення моніторингу способу життя суб`єктів декларування від 26.10.2023 моніторинг способу життя суб`єктів декларування здійснюється з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім`ї майну і одержаним ними доходам згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.

Перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 51-3 Закону). Отже, на час здійснення НАЗК моніторингу способу життя існували норми, які регламентували його проведення. Внесені зміни до закону не містять обмежень, а саме, що моніторинг способу життя не може проводитися до набуття цих змін чинності. З урахуванням положень ст. 51-3 Закону, що перевірки проводять у період здійснення суб`єктом функцій держави та тієї обставини, що ОСОБА_7 у 2020 році обіймала відповідну посаду, твердження відповідачів про те, що НАЗК не мало повноважень здійснювати моніторинг способу життя за період до 30.12.2020 та до 22.11.2023 є хибними. Зібрані матеріали за цей період є допустимими доказами.

5.4.2. З приводу порушення окремих положень Порядку Суд звертає увагу, що відсутність відомостей про інформування НАЗК особу, уповноважену на виконання функцій держави про початок та завершення моніторингу тощо безпосередньо не впливає на розгляд питання про визнання активів необґрунтованими. Ці можливі недоліки у дотриманні Порядку з боку НАЗК не можуть призвести до визнання зібраних доказів недопустимими з огляду на вимоги ст. 78 ЦПК України.

5.4.3. Щодо збору документів НАЗК після звершення моніторингу способу життя. Представники посилаються на те, що після того, як НАЗК направило до керівника САП лист від 27.11.2023, в якому повідомила, що за результатами моніторингу способу життя виявлені ознаки набуття необґрунтованих активів до якого надали матеріали на 634 арк та 1 диску, і флеш носія, 19.08.2024 в доповнення, до цього листа НАЗК скерувало копії декларацій ОСОБА_7 за 2020 - 2023 роки та копію витягу доручення. 

З приводу зазначених документів суд посилається на те, що декларація за 2020 рік, яка є у матеріалах справи, надсилалася НАЗК листом від 27.11.2023, що відображено в описі документів (т. 2, а.с. 8). Декларації за 2020-2023 роки, які досліджені судом у т. 6, а.с. 120- 177, надані ОСОБА_7 , як додатки до відзиву на позовну заяву. Суд також звертає увагу на те, що декларації перебувають у розпорядженні НАЗК, є у відкритому доступі (ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції»). Тому не можна надіслання документів, які перебувають у розпорядженні особи та у відкритому доступі, визнавати збором доказів. Отже, відсутні підстави не використовувати ці докази при ухваленні судового рішення.

5.4.4. Також відповідачі стверджували про безпідставність збору доказів стосовно осіб, які не є членами родини.

У приписах Порядку закріплено, що моніторинг способу життя охоплює форми поведінки суб`єкта декларування, що відображають рівень його життя і включають перебування у володінні або користуванні такого суб`єкта декларування активів, набуття активів, витрати для оплати послуг, робіт, фінансових зобов`язань, вчинення інших правочинів суб`єктом декларування.

Термін набуття активів визначено, як набуття активів суб`єктом декларування у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою у разі встановлення доказів, що таке набуття було здійснено за дорученням суб`єкта декларування або що суб`єкт декларування може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Отже, при вирішенні питання про набуття активів НАЗК реалізує права закріплені у п. 7 Порядку щодо збору доказів. Тому отримання інформації про набуття активів за дорученням охоплюється повноваженнями агентства збирати відомості щодо інших суб`єктів із дотриманням гарантій надмірно не втручатися в особисте і сімейне життя. 

Судом досліджувалися відомості, що стосувалися осіб, які не є членами родини ОСОБА_10 . Однак ці відомості не пов`язані із надмірним втручанням у приватне або сімейне життя, а стосувалися переважно інформації про прибутки від підприємницької діяльності, нараховану пенсію, зареєстровані транспортні засоби тощо, тобто інформацію, яка знаходилася у державних органах.

5.5. З урахуванням правил оцінки доказів, колегія суддів вважає, що більш переконливими є докази, надані Позивачем, які підтверджують, що ОСОБА_2 набула квартиру за адресою: АДРЕСА_6 за дорученням ОСОБА_7 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Крім цього ОСОБА_7 має опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним. Стосовно інших активів в розумінні статей 290 - 291 ЦПК України, з урахуванням ст. 81 ЦПК України, Позивач не довів, що активи набуті за рахунок незаконних доходів та їх необґрунтованість.

6.Висновок по суті позовних вимог

 

Стаття 291 ЦПК України передбачає, що суд визнає необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів. 

Наслідком визнання активів необґрунтованими відповідно до ст. 292 ЦПК України є їх стягнення в дохід держави.

З огляду на те, що судом не встановлено, що Відповідачі здійснювали оплату за квартиру за адресою: АДРЕСА_6 із законних джерел, та з урахуванням положень ст. 291 ЦПК України та ч. 1 ст. 292 ЦПК України, актив визнається необґрунтованим та підлягає стягненню в дохід держави. 

Суд зазначає, що вартість Активу 2 240 000 грн, який є предметом позовної заяви, відповідає вимогам різниці передбаченої ч. 2 ст. 290 ЦПК України.

 

7.Щодо судового збору

Одним з питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення, є розподіл між сторонами судових витрат (ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється.

Оскільки позовні вимоги у даній справі не є об`єктом справляння судового збору, судовий збір не може бути покладений на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами не заявлено.

За наведених обставин, керуючись статтями 81, 263-265, 290-292 ЦПК України, статтею 328 ЦК України, Суд

УХВАЛИВ:

1.Частково задовольнити позовну заяву держави в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 (правонаступник у порядку спадкування), третьої особи, яки не заявляєь самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 .

2.Визнати необґрунтованим актив - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1825631580000, вартістю 2 240 000 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

3.Стягнути в дохід держави квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 73,8 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1825631580000, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

4.Відмовити у задоволенні позову в частині визнання необґрунтованими активів: транспортний засіб марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_5 , належного ОСОБА_1 ; транспортний засіб марки LAND ROVER моделі Rang Rover Velar, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , належного ОСОБА_9 .

5.Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення в дохід держави транспортного засобу марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_5 , належного ОСОБА_1 ; транспортного засобу марки LAND ROVER моделі Rang Rover Velar, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , належного ОСОБА_9 .

6.Скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.09.2024 у справі № 991/8139/24, провадження 2-з/991/8/24 на транспортний засіб марки TOYOTA моделі C-HR Hybryd, 2022 року випуску, VIN: НОМЕР_5 , транспортний засіб марки LAND ROVER моделі Rang Rover Velar, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_6 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 

 

Позивач: держава в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гребенюк Валентини Ігорівни, місцезнаходження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: 01035, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 45252419.

Відповідач: ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Правонаступником ОСОБА_8 визначено ОСОБА_9 , проживає: АДРЕСА_5 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 , проживає: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складений 23 липня 2026 року.

 

 

 

Головуючий суддя Сергій МОЙСАК

 

 

 

Судді Віра МИХАЙЛЕНКО

 

 

 

Тимур ХАМЗІН