Справа № 991/9412/26

Провадження 1-кс/991/9426/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

22 липня 2026 року           Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017000000001245,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. 20 липня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

Зміст поданої скарги.

2. У поданій скарзі адвокат підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просить скасувати постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 10 липня 2026 року, якою було відмовлено у проведенні допиту ОСОБА_6 за участі адвоката ОСОБА_3 в порядку ч. 6 ст. 223 КПК України.

3. Так, адвокат зазначає, що 02 липня 2026 року звернувся до прокурора із клопотанням про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.

3.1. 10 липня 2026 року прокурор виніс постанову про відмову у задоволенні зазначеного клопотання. У вказаній постанові прокурор дійшов висновку про те, що допит ОСОБА_6 вже здійснювався у кримінальному провадженні, і обставини, які підлягають доказуванню вже з`ясовувались. Вказану постанову адвокат отримав 16 липня 2026 року.

4. Адвокат стверджує, що постанова детектива є необґрунтованою та невмотивованою. Адвокат стверджує, що: 1) показання свідка ОСОБА_6 суперечать версії слідства та пред`явленій ОСОБА_5 підозрі; 2) свідок ОСОБА_6 ніколи не допитувався у провадженні № 42017000000001245; 3) неодноразовий допит свідка ОСОБА_6 у провадженні № 12014000000000164 суперечить доводам прокурора у постанові про те, що дублювання одних і тих самих слідчих дій чинним законодавством не передбачене.

5. На переконання адвоката, детектив виніс формальну постанову, без будь-якого спростування, викладених у клопотанні доводів, а тому вона підлягає скасуванню.

Позиції сторін у судовому засіданні.

6. Адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити.

7. Прокурор ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення скарги. Також подав письмові заперечення, в яких зазначив: 1) ОСОБА_6 допитувався як свідок у кримінальному провадженні № 12014000000000164, відповідні матеріали щодо здійснення допитів виділено з цього провадження разом з іншими матеріалами за підозрою ОСОБА_5 ; 2) надані свідком показання, як і будь-які інші докази у кримінальному провадженні, є предметом оцінки в порядку ст. 94 КПК України, результатом якої є висновок про їх достовірність чи недостовірність, переконливість чи непереконливість, достатність чи недостатність для прийняття процесуальних рішень; 3) незгода сторони захисту з показаннями, отриманими під час досудового розслідування, а тим більше - з процесуальною оцінкою доказів щодо інших підозрюваних в інших кримінальних провадженнях, не є безумовною підставою для повторного проведення відповідних слідчих дій, натомість ця правова позиція є предметом самостійного обстоювання під час судового розгляду на основі змагальності. 

8. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Нормативне обґрунтування.

9. Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.

10. Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

11. При цьому, згідно з роз`ясненнями наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.

Для вирішення цього клопотання слідчому судді потрібно перевірити таке:

1) дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду;

2) обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та доцільність здійснення відповідних слідчих (розшукових) дій;

3) обґрунтованість та вмотивованість відмови прокурора у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій.

Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду.

12. Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

13. Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

14. При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

15. Як встановлено слідчим суддею, рішення прокурора ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 було прийнято у формі постанови від 10 липня 2026, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені прокурором у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для її винесення.

16. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання прокурором процесуального порядку розгляду клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій.

Щодо обґрунтованості внесеного клопотання та доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій.

17. Дослідивши зміст заявленого адвокатом клопотання від 02 липня 2026 року, слідчий суддя встановив, що у ньому порушується питання про проведення допиту свідка ОСОБА_6 за участі адвоката ОСОБА_3 . В обґрунтування необхідності проведення такої слідчої дії адвокат зазначив, що показання ОСОБА_6 від 06.11.2014 року, на які посилається прокурор в постанові, суперечать подальшій версії слідства та підлягають повторному дослідженню. Повторний допит вказаного свідка важливий для реалізації справедливого права на захист його клієнта - ОСОБА_5 .

18. Водночас, захисником у своєму клопотанні не зазначено, чи змінилась позиція свідка ОСОБА_6 за час його допитів органом досудового розслідування. Як зазначив адвокат у судовому засіданні, їм не відомо і з документів не вбачається, що позиція свідка змінювалась. 

19. У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність її проведення. 

20. Слідчий суддя констатує, що стороною захисту не надано документів, які б свідчили про суттєву неузгодженість показань між собою та, відповідно, необхідність усунення таких розбіжностей шляхом допиту свідка. 

21. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не було переконливо доведено, що повторний допит свідка є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої дії у цьому конкретному кримінальному провадженні та можливості встановлення важливих для нього обставин.

Щодо обґрунтованості та вмотивованості відмови прокурора у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій.

22. Зважаючи на зміст постанови прокурора та співставляючи їх із викладеними у клопотанні, слідчий суддя погоджується із наведеними у ній мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

23. Так, зі змісту оскаржуваної постанови слідчий суддя встановив, що підставою для відмови у задоволенні прокурором відповідного клопотання є: 1) ОСОБА_6 допитувався як свідок у кримінальному провадженні № 12014000000000164, відповідні матеріали щодо здійснення допитів виділено з цього провадження разом з іншими матеріалами за підозрою ОСОБА_5 ; 2) надані свідком показання, як і будь-які інші докази у кримінальному провадженні, є предметом оцінки в порядку ст. 94 КПК України, результатом якої є висновок про їх достовірність чи недостовірність, переконливість чи непереконливість, достатність чи недостатність для прийняття процесуальних рішень; 3) незгода сторони захисту з показаннями, отриманими під час досудового розслідування, а тим більше - з процесуальною оцінкою доказів щодо інших підозрюваних в інших кримінальних провадженнях, не є безумовною підставою для повторного проведення відповідних слідчих дій, натомість ця правова позиція є предметом самостійного обстоювання під час судового розгляду на основі змагальності.

24. З відповідними твердженнями слідчий суддя погоджується, оскільки як встановлено клопотання жодним чином не містило обґрунтування необхідності проведення слідчої дії, а здебільшого було покликано вказати на необґрунтованість підозри ОСОБА_5 та розбіжності щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Вказаним доводам прокурор надав оцінку та вмотивовано зазначив причини відмови у проведенні повторного допиту свідка.

25. У цьому контексті, слідчий суддя зазначає, що виходячи з положень ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

26. Кримінальне процесуальне законодавство не покладає на прокурора обов`язку проводити або доручати проведення усіх слідчих (розшукових) дій, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

27. Слідчим суддею встановлено, що з наданих документів не вбачається, що позиція свідка ОСОБА_6 змінювалась у ході його допитів органом досудового розслідування. Незгода сторони захисту ОСОБА_5 з показаннями вказаного свідка і обставинами, викладеними у повідомленні про підозру ОСОБА_5 , є предметом дослідження судом у ході судового розгляду. Сторони в праві доводити перед судом у процесі змагальності свою позицію. 

28. Відтак, на даній стадії слідчому судді не доведено наявність розбіжностей у показаннях свідка та необхідності його повторного допиту органом досудового розслідування.

29. За таких обставин, слідчий суддя погоджується, що доводи адвоката ОСОБА_3 самі по собі не можуть обґрунтовувати необхідність проведення відповідної слідчої дії, а тому вважає, що прокурор правомірно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту.

Керуючись, ст. ст. 2, 220, 223-224, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя постановив:

1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017000000001245 залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя       ОСОБА_7