Справа № 991/9393/26

Провадження 1-кс/991/9407/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду   ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання    ОСОБА_2 ,

прокурора        ОСОБА_3 ,

підозрюваного       ОСОБА_4 ,

захисника        ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025000000000706 від 19.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть клопотання

20.07.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними, зокрема: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000000000706 від 19.08.2025.

05.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4

ст. 27, ч. 4 ст. 369Кримінального кодексу України (далі - КК). 08.12.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень з покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків строком на 2 місяці.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 18.05.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000000706 від 19.08.2025 продовжено до 7 місяців, тобто до 05.07.2026. При цьому, 26.06.2026 здійснено повідомлення підозрюваних про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. 

Водночас покладені на підозрюваного процесуальні обов`язки неодноразово продовжувалися ухвалами слідчих суддів ВАКС. Востаннє ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.05.2026 строк дії цих обов`язків було продовжено на два місяці, тобто до 28.07.2026, але в межах строку досудового розслідування.

З часу застосування до  ОСОБА_4 запобіжного заходу, встановлені судом ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не зменшилися та виправдовують вказаний запобіжний захід та застосування покладених на підозрюваного судом обов`язків. Крім цього, застосування вказаного запобіжного заходу з відповідними обов`язками себе виправдало як ефективний захід для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків. Так, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

Зважаючи на наведене, прокурор просив продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , терміном на 2 місяці. 

2. Позиції учасників судового засідання

Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК, що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити. Прокурор повідомив, що досудове розслідування у справі було завершено 26.06.2026, і наразі сторони виконують вимоги ст. 290 КПК. Також повідомив, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 виділено в інше кримінальне провадження та у цьому провадженні він допитаний в якості свідка.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання у частині продовження обов`язку не відлучатись із м. Києва, Київської, Чернігівської, Житомирської, Одеської областей без відповідного дозволу. Пояснив, що підозрюваний є помічником народного депутата України та часто перебуває у відрядженнях в інших областях України, також він сумлінно виконує свої процесуальні обов`язки, а тому є необхідність в розширенні цього обов`язку не відлучатись без відповідного дозволу до всієї території України. Окрім цього, захисник наголошував на відмінності понять «слідчий» на «детектив» згідно КПК.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, наголосивши, що він вніс заставу в повному обсязі та сумлінно виконує всі вимоги.

Прокурор не заперечував проти розширення обов`язку не відлучатись до меж території України, якщо це обґрунтовано службовою необхідністю, зауваживши, що раніше дозволи на виїзди надавалися оперативно. Захисник же пояснив, що відрядження часто бувають незапланованими (до 8 разів на місяць), і зняття обмежень зменшить навантаження на детективів та суд.

3. Мотиви слідчого судді

3.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК.

Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК).

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК орієнтують слідчого суддю додатково оцінити:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов`язків;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.2. Оцінка обґрунтованості підозри

3.2.1. Зміст повідомлення про підозру

05.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.

Не пізніше 18.07.2025 більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено ОСОБА_7 був залучений народним депутатом України ОСОБА_8 та її помічником-консультантом, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі ОСОБА_4 до підбурення ОСОБА_6 (дійсні анкетні дані змінено у зв`язку із застосуванням заходів безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами в інтересах ОСОБА_6 дії з використанням службового становища.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус народного депутата України», на урочистому засіданні Верховної Ради України 29.08.2019 новообрані народні депутати Верховної Ради України IX скликання, у тому числі ОСОБА_8 , склали присягу на вірність Україні перед Верховною Радою України та скріпили її особистим підписом.

Таким чином, 29.08.2019 ОСОБА_8 набула повноважень народного депутата IX скликання та є ним по теперішній час.

Так, ОСОБА_8 як народний депутат, будучи обізнаною у зв`язку із службовим становищем про підстави і механізм застосування санкцій до фізичних осіб та юридичних осіб відповідно до Закону України «Про санкції» № 1644-VII від 14.08.2014, а також суб`єктів, що уповноважені приймати рішення щодо застосування таких санкцій щодо юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи, передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», не пізніше 18.07.2025, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, прийняла рішення вчинити підбурення ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами в інтересах ОСОБА_6 дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб. 

У зв`язку з цим, а також з метою запобігання викриттю своєї злочинної діяльності та подальшого можливого притягнення її до кримінальної відповідальності, прийняла рішення про залучення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як осіб, які сприятимуть вчиненню кримінального правопорушення та виконуватимуть відповідні дії задля підбурення ОСОБА_6 .

Переслідуючи мету реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 не пізніше 18.07.2025, більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, довела зміст своїх злочинних намірів до відома ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , повідомивши їх про свій злочинний умисел, спрямований на підбурення ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням службового становища, а саме прийняття Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, як членом Ради національної безпеки і оборони України, рішення щодо застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко», та запропонувала ОСОБА_7 та ОСОБА_4 взяти участь у вчиненні вказаного вище корупційного умисного злочину.

Внаслідок чого не пізніше 18.07.2025, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , будучи обізнаними зі злочинним умислом ОСОБА_8 та відведеної їм, тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ролі і участі у відповідній протиправній діяльності, погодились на вказану пропозицію ОСОБА_8 .

Згідно із приміткою до ст. 368 КК, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище.

При цьому ОСОБА_8 визначила роль ОСОБА_7 , як особи, яка має здійснювати подальше безпосереднє спілкування із ОСОБА_6 з приводу: одержання неправомірної вигоди, роз`яснення строків накладення санкцій на ТОВ «Транспортна компанія Бласко» та з інших питань, що пов`язані із організацією передання неправомірної вигоди службовим особам Ради національної безпеки і оборони України, як необхідної умови застосування санкцій щодо

ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

У свою чергу, ОСОБА_4 визначено роль особи, яка має у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо під час зустрічей вчиняти активні дії у вигляді висловлювань з метою підбурення ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди.

Встановлено, що ОСОБА_8 призначила ОСОБА_6 зустріч у закладі громадського харчування по вул. Липська, 9 у м. Києві з метою обговорення усіх питань, визначивши датою зустрічі 18.07.2025.

У подальшому 18.07.2025 у приміщенні закладу громадського харчування по

вул. Липська, 9 у м. Києві відбулась зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на яку був запрошений ОСОБА_6 .

Під час вищевказаної зустрічі ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_6 про можливість організації нею застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», до ТОВ «Транспортна компанія Бласко», а також те, що необхідною умовою організації нею застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», до

ТОВ «Транспортна компанія Бласко» є надання ОСОБА_6 непрамовної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 250 тис доларів США.

У свою чергу, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що після передання грошових коштів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 має отримати від вказаної особи розписку про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в якості гарантії виконання обіцяного застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» або повернення грошових коштів, що будуть надані ОСОБА_6 .

У подальшому, 21.07.2025 близько 23 год 13 хвилин ОСОБА_8 у месенджері

««Whats App»» відправила на абонентський номер ОСОБА_6 повідомлення, в якому висловила прохання передати першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоду у розмірі 50 тис доларів США.

Надалі 25.07.2025 ОСОБА_8 у месенджері ««Whats App»» відправила на абонентський номер ОСОБА_6 повідомлення, в якому надала вказівку щодо подальшого спілкування з приводу застосування санкцій відносно ТОВ «Транспортна компанія Бласко» та надання неправомірної вигоди здійснювати із людиною, яка вийде із ОСОБА_6 на зв`язок. 

Після чого 25.07.2025 у месенджері ««Signal»» на абонентський номер ОСОБА_6 від ОСОБА_7 надійшло повідомлення про готовність проведення зустрічі. 

Під час подальшого листування з ОСОБА_6 у месенджері «Signal» ОСОБА_7 повідомляв ОСОБА_6 про подальші дії щодо застосування санкцій відносно ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції», а саме висловив ОСОБА_6 вимогу надати першу частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис доларів США, як необхідної умови застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», до ТОВ «Транспортна компанія Бласко», а також необхідності надання другої частини неправомірної вигоди у подальшому; також повідомив строки підготовки питання застосування санкцій відносно

ТОВ «Транспортна компанія Бласко.

Надалі 28.08.2025 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 , що в разі передання ним неправомірної вигоди у розмірі 250 тис доларів США, буде розпочато процес організації застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко». 

Також ОСОБА_7 повідомив про необхідність складення розписок про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в якості гарантії виконання обіцяного застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» або повернення грошових коштів, що будуть надані ОСОБА_6 згідно цих розписок, які зберігатимуться у ОСОБА_8 .

Надалі 03.09.2025 ОСОБА_7 запросив ОСОБА_6 на зустріч, яка мала відбутись 04.09.2025 у м. Києві та участь у який мала прийняти ОСОБА_8 .

Наступного дня 04.09.2025 у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у

м. Києві у період з 12 год 25 хв по 12 год 42 хв відбулась зустріч ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . 

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 висловили до ОСОБА_6 вимогу надати грошові кошти у сумі 250 тис доларів США в якості неправомірної вигоди, як необхідної умови застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

У ході зазначеної розмови 04.09.2025 у період 12 год 25 хв по 12 год. 42 хв. у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві ОСОБА_6 повідомив про можливість передання ним тільки половини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 125 тис доларів США. У відповідь на це, ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_4 висловила до ОСОБА_6 своє незадоволення таким рішенням і повідомила, що в разі не передання усієї наперед обумовленої суми у розмірі 250 тис доларів США, жодних дій щодо забезпечення застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції» здійснюватися не буде.

При цьому 04.09.2025 у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_8 спільно по черзі повідомили ОСОБА_6 про необхідність складення розписок про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та навпаки, що будуть гарантією повернення грошових коштів ОСОБА_6 в разі не застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

Отримавши відмову ОСОБА_6 04.09.2025 під час зустрічі передати усю суму наперед обумовленої неправомірної вигоди, ОСОБА_8 повідомила про небажання далі продовжувати розмову із ОСОБА_6 з цього приводу. Твердження аналогічного змісту у присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , висловив і ОСОБА_4 .

Як наслідок зустріч була завершена і ОСОБА_6 04.09.2025 залишив приміщення № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві.

У подальшому того ж дня, тобто 04.09.2025 близько 13 год. 44 хв. ОСОБА_7 , діючи згідно спільного із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 злочинного умислу, спрямованого на підбурення ОСОБА_6 до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто надає таку вигоду дії з використанням службового становища, у месенджері «Signal» повідомив ОСОБА_6 , що в разі передання ним 04.09.2025 першої частини неправомірної вигоди у розмірі 125 тис доларів США, буде розпочато процес організації застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції».

У ході подальшого листування із ОСОБА_6 у месенджері «Signal» ОСОБА_7 повідомив останнього, про місце та час зустрічі для передання ОСОБА_6 першої частини неправомірної вигоди. 

На виконання вказівок ОСОБА_7 , 04.09.2025 близько 17 год 02 хв ОСОБА_6 прибув до будинку № 19 по вул. Інститутській у м. Києві, де його зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та провели до приміщення АДРЕСА_1 .

У подальшому 04.09.2025 близько 17 год 20 хв до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та

ОСОБА_6 у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві приєдналась ОСОБА_8 , яка діючи згідно спільного зі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 злочинного умислу, спрямованого на підбурення ОСОБА_6 до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 надала ОСОБА_6 вказівки щодо змісту та оформлення раніше обумовлених розписок про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_7 до ОСОБА_6 і навпаки, як гарантії виконання обіцяного застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції» або повернення грошових коштів, що будуть передані ОСОБА_6 .

У подальшому, після складення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розписок про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та навпаки, 04.09.2025 приблизно о 17 год 35 хв ОСОБА_6 , діючи на виконання попередніх вказівок та вимог ОСОБА_8 ,

ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у

м. Києві передав ОСОБА_7 першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоду у розмірі 125 тис доларів США як необхідної умови прийняття службовими особами Ради національної безпеки і оборони України рішення щодо застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

У свою чергу, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 складені ними розписки з метою подальшої їх передачі для зберігання ОСОБА_8 .

Окрім того, під час вищевказаної зустрічі ОСОБА_7 після одержання першої частини раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 125 тис доларів США у присутності ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що вищевказані грошові кошти будуть переданні службовим особам Ради національної безпеки і оборони України.

Надалі, починаючи з 05.09.2025 до 05.12.2025 ОСОБА_7 повідомляв ОСОБА_6 інформацію щодо процесу підготовки та погодження документів, необхідних для застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження щодо неї дії обов`язків, продовжених до цього ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.05.2026 у справі № 991/6799/26.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими прокурором матеріалами, зокрема:

- витягом з ЄРДР від 19.08.2025, 20.08.2025 по кримінальному провадженню за №42025000000000706;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 20.08.2025;

- протоколом огляду телефону від 20.08.2025;

- протоколом огляду мережі інтернет від 20.08.2025;

- протоколом огляду телефону від 30.08.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 04.09.2025;

- протоколом огляду телефону від 04.09.2025;

- протоколом огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 04.09.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.09.2025;

- протоколом огляду телефону від 07.09.2025;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.10.2025;

- протоколом огляду телефону від 07.10.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 05.09.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо та відеоконтролю особи від 05.09.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням фотографування від 05.09.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за річчю від 08.09.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за річчю від 30.09.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням фотографування від 05.09.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо та відеоконтролю особи від 19.09.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо та відеоконтролю особи від 30.10.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо та відеоконтролю особи від 02.12.2025;

- протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо та відеоконтролю особи від 02.03.2026;

- протоколом за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 06.03.2026.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК. Також обґрунтованість підозри ОСОБА_4 перевірялась слідчим суддею ВАКС та Апеляційною палатою ВАКС у справі №991/12652/25.

3.3. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Отже, оцінивши обставини, які зазначені у клопотанні прокурора та які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, слідчий суддя зазначає наступне.

3.3.1. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК приміткою до ст. 45 КК віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК). 

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що свідчить про можливість підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхати за межі України. Окрім того, ОСОБА_4 протягом 2022-2025 років, тобто під час дії воєнного стану, неодноразово виїжджав за межі України.

ОСОБА_4 має широке коло зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Окрім того ОСОБА_4 під час вчинення і приховування злочину здійснював спілкування за допомогою месенджерів, встановлення автовидалення повідомлень. 

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів сторони обвинувачення щодо продовження існування цього ризику.

3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. 

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 матиме можливість впливати на ОСОБА_6 , оскільки спілкувався з ним з приводу обставин, викладених у клопотанні, та має набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , які діяли спільно із  ОСОБА_8 , керувалися та реалізовували один спільний злочинний намір. Як наслідок ОСОБА_4 може здійснювати вплив на іншу підозрювану у цьому провадженні -  ОСОБА_8 , з метою зміни останньою показань, або їх викривлення чи спотворення. Теж саме стосується ОСОБА_7 , матеріали щодо якого наразі виділені в інше кримінальне провадження, та який допитаний в якості свідка в цьому кримінальному провадженні. 

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та іншу підозрювану у цьому кримінальному провадженні з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань.

4. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовженнястроку дії обов`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає наступне.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 18.05.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000000706 продовжено до 7 місяців, а саме до 05.07.2026. Водночас у цьому кримінальному провадженні 26.06.2026 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання матеріалів для ознайомлення. Наразі у кримінальному провадженні триває виконання вимог ст. 290 КПК, що унеможливлює закінчення досудового розслідування до спливу строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора, оскільки наведені факти дійсно перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

5. Оцінка доводів сторони захисту та висновки слідчого судді

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про продовження існування вищезазначених ризиків, що обумовлює необхідність продовження процесуальних обов`язків. Хоча з плином часу ці ризики дещо знизились, але не припинили своє існування.

Стосовно доводів сторони захисту щодо обов`язку не відлучатись із м. Києва, Київської, Чернігівської, Житомирської, Одеської областей без відповідного дозволу, слідчий суддя враховує позицію сторони захисту та зазначає, що у зв`язку із виконанням своїх обов`язків помічника народного депутата України та необхідністю для цього пересуватися територією України, зважаючи на належну процесуальну поведінку підозрюваного, вказаний обов`язок підлягає розширенню до території України. Також слідчий суддя враховує позицію прокурора ОСОБА_3 , який в судовому засіданні не заперечував щодо зміни вказаного обов`язку в разі, якщо це обґрунтовано службовою необхідністю.

Щодо доводів захисника про відмінність понять «слідчий» на «детектив» згідно КПК слідчий суддя зазначає наступне. 

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий - це службова особа, зокрема, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю НАБУ, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. При цьому органам досудового розслідування є, зокрема, підрозділи детективів НАБУ (ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 38 КПК). Абзацем 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності НАБУ, а також в інших справах, витребуваних до НАБУ, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками НАБУ, проводять, зокрема, старші детективи та детективи НАБУ.

Отже, системне тлумачення положень КПК та Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» свідчить про те, що використання терміна «слідчий» при викладенні процесуальних обов`язків у тексті ухвали не може вважатися юридично некоректним у випадку, коли досудове розслідування здійснює детектив НАБУ. Відповідно, покладені на підозрюваного обов`язки прибувати за викликом до слідчого, повідомляти слідчого про зміну місця проживання чи роботи, а також не відлучатися за межі України без дозволу слідчого поширюються і на детектива НАБУ як службову особу, яка здійснює повноваження слідчого у відповідному кримінальному провадженні. Однак, з метою усунення можливих труднощів при тлумаченні змісту цих процесуальних обов`язків слідчий суддя вважає за необхідне конкретизувати це визначення у резолютивній частині ухвали.

Інші обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_4 , строк дії яких просив продовжити прокурор на два місяці, релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Слідчому судді не надано відомостей про існування фактів порушення ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків, що свідчить про їх ефективність, достатність та здатність забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому. Таким чином, визначених процесуальних обов`язків, в тому числі зміненого в частині обов`язку підозрюваного не відлучатись за межі території України без відповідного дозволу, буде цілком достатньо для забезпечення запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити на два місяці, тобто до 20.09.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- прибувати до слідчого (детектива Національного антикорупційного бюро України), прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого (детектива Національного антикорупційного бюро України), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива Національного антикорупційного бюро України), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зісвідками  ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , підозрюваною ОСОБА_8 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У решті клопотання відмовити.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути надані під час підготовчого провадження в суді.

 Слідчий суддя ОСОБА_1