Справа № 991/9362/26

Провадження № 1-кс/991/9376/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

23 липня 2026 року          Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000165 та

ВСТАНОВИВ:

Вступ

1. 17 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000165 від 09 квітня 2024 року.

2. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20 липня 2026 року клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .

Доводи клопотання

3. Адвокат зазначає, що 24 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , яке було вилучене 11 грудня 2024 року в ході проведення обшуку, зокрема мобільного телефону Apple Iphone 13 Pro, ІМЕІ НОМЕР_1 . Арешт накладено з метою збереження речових доказів.

10 лютого 2026 року слідчий суддя відмовив у задоволенні попереднього клопотання про скасування цього арешту. Згодом виникли нові істотні обставини, які не були предметом оцінки при постановленні ухвали, а саме: у період з 07 по 17 квітня 2026 року детектив провів огляд телефону та його цифрового образу з використанням програмного забезпечення Cellebrite Inseyets PA, скопіював доступну частину інформації, здійснив її аналіз та сформував UFDR-звіт.

17 квітня 2026 року детектив постановив визнати телефон речовим доказом та приєднати його до матеріалів провадження. Отже, саме після попередньої відмови орган досудового розслідування виконав дії з отримання, фіксації й аналізу доступних даних, на необхідність яких він посилався для продовження арешту.

З поданих стороною обвинувачення заперечень і доданих до них матеріалів убачається, що доступні дані з телефона вже отримано, скопійовано та проаналізовано, а результати зафіксовано у цифровому звіті. Водночас сторона обвинувачення не зазначила жодної конкретної процесуальної дії, яку неможливо провести без подальшого фізичного утримання телефона.

Зокрема, не надано відомостей про призначення нової експертизи, конкретний метод або засіб подолання логічного захисту, строк проведення такого дослідження чи об`єктивні дані, що технічна можливість доступу до решти інформації реально існує найближчим часом. Посилання лише на потенційну появу такої можливості в невизначеному майбутньому не є доведенням актуальної процесуальної потреби в арешті.

Представника власника зазначав, що подальший арешт є непропорційним.

Телефон перебуває під арештом понад 18 місяців. За цей час проведено призначену експертизу; у висновку від 23 червня 2025 року зафіксовано неможливість отримати повний доступ через систему логічного захисту. Надалі орган розслідування здійснив огляд, створив цифровий образ, скопіював доступні дані, провів їх аналіз та сформував UFDR-звіт.

Таким чином, подальше обмеження права власності ґрунтується не на конкретному невиконаному завданні, а на припущенні про можливість майбутнього технічного доступу. За таких обставин, на переконання адвоката, баланс між інтересами розслідування та правом третьої особи на мирне володіння майном порушено. Невизначене в часі позбавлення власника можливості користуватися телефоном не є необхідним та співмірним засобом.

Враховуючи вищевикладене, нові обставини, що виникли після ухвали від 10 лютого 2026 року, підтверджують досягнення процесуальної мети арешту: доступні відомості одержані, скопійовані, проаналізовані та процесуально зафіксовані. Сторона обвинувачення не довела наявності конкретної подальшої дії, для якої необхідне фізичне утримання телефона. Тому в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Отже, адвокат просить скасувати арешт з мобільного телефону Apple Iphone 13 Pro, ІМЕІ НОМЕР_1 та зобов`язати прокурора повернути майно власнику.

Позиції сторін

4. Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

5. Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що арештований телефон необхідний для виконання службових обов`язків.

6. Детектив НАБ України ОСОБА_5 у своїх запереченнях і судовому засіданні зазначив таке.

11 грудня 2024 року детективом призначено комплексну судову комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій мобільного телефону Apple Iphone 13 Pro.

23 червня 2025 року отримано висновок експерта, відповідно до якого на мобільному телефоні Apple Iphone 13 Pro виявлено систему логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам?яті, яка вимагає уведення шестизначного числового коду допуску в якості ключа. Крім цього, у висновку експерта зазначено, що не вдалось скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку, доступ до якого пов?язаний з подоланням системи логічного захисту.

З метою подоланням системи логічного захисту мобільного телефону Apple Iphone 13 Pro подано заявку № 00969041 від 28 жовтня 2025 року для надання технічної допомоги з подолання системи логічного захисту доступу до лабораторії Cellebrite на території Федеративної Республіки Німеччина.

У подальшому 09 лютого 2026 року з метою отримання оновленої інформації я звернувся зі службовою запискою до керівника Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії. Службовою запискою керівник Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії від 09 лютого 2026 року повідомив, що станом на 09 лютого 2026 року інформація про строк реалізації технічної можливості подолання системи логічного захисту доступу, результатом якого є встановлення значення коду допуску телефона Apple iPhone 13 Pro з версією iOS 18.1.1. відсутня.

Орієнтовно в березні 2026 року у органу досудового розслідування з`явились нові технічні можливості для копіювання телефону.

07-17 квітня 2026 року детектив цифрової криміналістичної лабораторії НАБ України провів огляд спірного телефону та створив копію лише доступної частини даних. Отже, інформація, яка міститься на вбудованому носії пам`яті телефону, була отримана слідством не в повному обсязі.

Відповідно, твердження представника про те, що потреба в подальшому застосуванні арешту відпала, спростовується його ж власним викладом обставин: частина інформації, доступ до якої пов?язаний з подоланням системи логічного захисту, органом досудового розслідування не отримана і мобільний телефон продовжує залишатися єдиним джерелом доступу до неї.

Також, у ході огляду образу спірного телефону у розділі Emails виявлено листування ОСОБА_4 , зокрема з абонентами «[email protected]» « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В той же час, адвокат ОСОБА_3 не наводить жодного доказу того, що система логічного захисту подолана або що доступ до всієї захищеної частини даних отримано. Факт огляду частини даних не спростовує, а підтверджує, що підстава арешту - необхідність доступу до захищеної інформації залишається чинною.

Крім цього, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 08 квітня 2025 року, останній зазначив, що не погоджується надати паролі до телефону Apple Iphone 13 Pro.

Таким чином, тривалість неможливості отримання повного доступу до інформації, яка міститься на вказаному мобільному телефоні, обумовлена не бездіяльністю органу досудового розслідування, а свідомою поведінкою самого власника. Особа, яка власними діями створює та підтримує перешкоду в доступі до речового доказу, не може посилатися на тривалість існування такої перешкоди як на підставу для скасування арешту майна. Заявник має безпосередню процесуальну можливість усунути обставину, на яку сам же посилається як на надмірну тривалість обмеження права власності, - шляхом надання коду доступу до мобільного телефону, чого він свідомо не робить.

Процесуальним законодавством передбачені виключні випадки, коли комп?ютерні системи або їх частини можуть арештовуватися, зокрема, у разі якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У контексті попередніх висновків суду про те, що розумним строком утримання спірного майна є 18 місяців, адже саме стільки часу законодавець відводив слідству для розслідування «фактових» проваджень, детектив зазначив, що орган досудового розслідування мав можливість проводити досудове розслідування понад 18 місяців при проведенні судового контролю.

Арешт спірного телефону необхідний у вказаному кримінальному провадженні або ж до подолання системи логічного захисту, або ж до надання ОСОБА_4 паролю до вказаного мобільного телефону.

З урахуванням викладеного, детектив просив відмовити у задоволенні клопотання.

Нормативне регулювання

7. Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон передбачає можливість скасування арешту майна шляхом подання відповідного клопотання.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

8. З огляду на зазначені положення, для вирішення цього клопотання слідчому судді потрібно перевірити, чи відпала потреба у арешті.

Мотиви та висновки слідчого судді

9. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2024 року в справі № 991/14009/24 накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 11 грудня 2024 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , зокрема на: мобільний телефон Apple Iphone 13 Pro, IMEI НОМЕР_1 із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном, з метою збереження речових доказів, у зв`язку із наявністю достатніх підстав вважати, що мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

10. У межах розгляду цієї справи суд вважає за необхідне проаналізувати заходи, яких орган досудового розслідування вживав щодо спірного мобільного телефону.

З матеріалів провадження вбачається, що телефон було вилучено 11 грудня 2024 року. Того ж дня призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, на дослідження експерту надано зазначений пристрій.

23 червня 2025 року отримано висновок експертизи. Проведене дослідження не стало результативним, оскільки здійснити копіювання інформації з телефону експерту не вдалося.

24 жовтня 2025 року орган досудового розслідування звернувся до лабораторії Cellebrite із запитом про надання технічної допомоги з подолання системи логічного захисту пристрою. Станом на теперішній час вжитий захід не призвів до позитивного результату.

Проміжок часу з моменту отримання висновку експертизи спірного телефону, проведеної підрозділом детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБ України, до подачі заявки до лабораторії Cellebrite для надання технічної допомоги з подолання системи логічного захисту телефону (з 23 червня 2025 року до 24 жовтня 2025 року) орган досудового розслідування використав не ефективно. До такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на відсутність у матеріалах справи відомостей про те, у вказаний проміжок часу детективи вживали заходи щодо подолання системи логічного захисту телефону та копіювання його вмісту.

07-17 квітня 2026 року, враховуючи нові технічні можливості органу досудового розслідування, детектив цифрової криміналістичної лабораторії НАБ України провів огляд спірного телефону та створив копію лише доступної частини даних. Водночас, доступ до частини даних та їх копіювання відсутній.

Матеріали клопотання не містять відомостей про вчинення після 17 квітня 2026 року будь-яких дій, спрямованих на отримання доступу до недоступної частини даних телефону, що не дає підстав дійти висновку про належну процесуальну активність органу досудового розслідування щодо цього речового доказу.

11. Із положень статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п. 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Досліджуючи питання розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Протягом понад 19 місячного строку перебування майна у володінні органу досудового розслідування не було можливості вилучити з нього всю слідову інформацію, повністю скопіювати вміст спірного телефону.

Разом з тим, суд вважає за необхідне прийняти рішення про повернення майна внаслідок надмірної тривалості його утримання понад розумний строк.

Слідчий суддя переконаний, що розумним строком утримання спірного майна стороною обвинувачення є вісімнадцятитисячний строк - саме стільки раніше відводилося часу на проведення досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину у «фактових» справах (див. Закон № 2617-VIII). Оскільки такий строк минув, то слідчий суддя вважає необхідним скасування арешту на підставі відпадіння потреби у ньому.

Варто зазначити, що наведений 18-місячний строк не розглядається слідчим суддею як процесуальний строк, прямо встановлений законом для утримання майна третіх осіб, а використовується виключно як орієнтир для оцінки розумності тривалості такого обмеження в конкретних обставинах справи. Після спливу зазначеного періоду подальше втручання у право власності потребує особливо переконливого обґрунтування, якого у цьому випадку стороною обвинувачення не наведено.

Сама по собі ймовірна технічна можливість отримання у майбутньому доступу до недоступної частини інформації, яка ймовірно міститься на телефоні, не може виправдовувати безстрокове обмеження права власності. Інакше арешт майна набув би невизначеного у часі характеру та залежав би виключно від розвитку технічних можливостей органу досудового розслідування або інших осіб, що суперечить принципу правової визначеності та вимозі пропорційності втручання у право мирного володіння майном. Не варто виключати і ситуацію, за якої в осяжній часовій перспективі у сторони обвинувачення взагалі не з`являться технічні спроможності отримати доступ до «закритої» частини пам`яті мобільного терміналу.

Слідчий суддя також враховує, що сторона обвинувачення зобов`язана здійснювати кримінальне провадження із належною процесуальною сумлінністю та організовувати проведення процесуальних дій таким чином, щоб втручання у права власника майна тривало не довше, ніж це є об`єктивно необхідним. Негативні наслідки відсутності технічної можливості отримати доступ до інформації не можуть покладатися на власника майна шляхом подальшого безстрокового обмеження його права власності.

Подальше збереження арешту ґрунтується не на наявності реальної та обґрунтованої потреби кримінального провадження, а лише на припущенні про можливість отримання доказової інформації у невизначеному майбутньому. Таке припущення саме по собі не є достатньою підставою для продовження обмеження права власності, оскільки не забезпечує справедливого балансу між інтересами кримінального провадження та правом особи на мирне володіння своїм майном.

12. Стосовно посилання детектива на те, що процесуальним законом передбачено можливість арешту комп`ютерних систем або їх частин у разі, якщо доступ до них обмежується власником або пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя зазначає таке.

Дійсно, наведені обставини відповідно до положень КПК України можуть бути підставою для накладення арешту на таке майно. Водночас, сама по собі наявність передбачених законом умов для накладення арешту не означає, що такий арешт може зберігатися необмежений час. Під час вирішення питання про його подальше застосування слідчий суддя зобов`язаний перевірити, чи не відпала потреба у такому заході забезпечення кримінального провадження, а також оцінити його розумність, необхідність і співмірність із втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У цій справі саме тривалість обмеження права власності, відсутність реальної перспективи отримання повного доступу до інформації у визначений строк та непропорційність подальшого утримання майна під арештом свідчать про відпадіння потреби у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

13. Слідчий суддя відхиляє доводи детектива про те, що тривалість обмеження права власності обумовлена відмовою власника мобільного телефону повідомити код доступу до пристрою з огляду на принцип nemo tenetur se ipsum accusare.

Насамперед право особи не сприяти стороні обвинувачення у збиранні доказів проти себе є складовою права на захист та привілею не свідчити проти себе. Тому відмова повідомити код доступу до мобільного телефону сама по собі не може розцінюватися як недобросовісна процесуальна поведінка або бути підставою для покладення на власника негативних наслідків у вигляді невизначеного у часі обмеження його права власності.

14. За таких обставин клопотання слід задовольнити.

15. Щодо прохання представника власника про зобов`язання уповноваженого детектива НАБ України або прокурора САП негайно повернути мобільний телефон його законному власнику, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 169 КПК України після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна слідчий, прокурор зобов`язані негайно вжити заходів щодо виконання такого судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Отже, обов`язок щодо негайного повернення майна після скасування арешту безпосередньо встановлений кримінальним процесуальним законом, а тому не потребує окремого покладення його ухвалою слідчого судді. У зв`язку з цим підстави для додаткового зобов`язання детектива чи прокурора вчинити дії, прямо передбачені законом, відсутні.

Керуючись статтями 98, 99, 170, 173, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:

1. Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000165 - задовольнити.

2. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2024 року (справа № 991/14009/24, провадження № 1-кс/991/14102/24) на мобільний телефон Apple Iphone 13 Pro, IMEI НОМЕР_1 - скасувати.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя         ОСОБА_6