УХВАЛА

29 липня 2026 року

справа № 729/1248/18

провадження № 51-9206 ск 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 27 березня 2023 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2026 року стосовно останнього,

установив:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 27 березня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 27 березня 2023 року -без зміни.

До Касаційного кримінального суду звернулася захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого з касаційною скаргою на зазначені судові рішення. 

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що цю касаційну скаргу належить залишити без руху та встановити захиснику строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК України, при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується ст. 412-414 цього Кодексу.

Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції наведені у ст. 415 КПК України.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та направити кримінальне провадження на новий розгляд до суду першої інстанції. 

Проте, вимога про направлення на новий розгляд може бути задоволена лише за наявності підстав, визначених ст. 415 КПК України, тобто істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які неможливо усунути в апеляційній інстанції.

Захисник посилається на незаконний склад суду та порушення ст. 35 КПК України, стверджуючи про відсутність належного автоматизованого розподілу клопотання, поданого в порядку ст. 247 КПК України. 

Однак, ці твердження викладені узагальнено, без наведення фактичних даних щодо характеру порушення, його впливу на визначення слідчого судді, який має повноваження розглядати такі клопотання, та наслідків для законності ухваленого вироку. Питання автоматизованого розподілу саме по собі не утворює підстав для скасування судових рішень, якщо не доведено, що порушення порядку розподілу вплинуло на можливість реалізації процесуальних прав або призвело до сумніву неупередженості суду. Такий підхід неодноразово висловлювався у практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

При цьому відповідно до ст. 247 КПК України повноваження слідчого судді щодо розгляду клопотань і здійснення судового контролю визначені законом. Касаційна скарга не містить доводів про порушення цих норм, які могли б утворювати підстави для застосування ст. 415 КПК України. Тому наведені у скарзі посилання на ст. 35 КПК України не підтверджують наявності істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що могло б бути підставою для направлення кримінального провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на наведене касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 427 КПК України, оскільки не містить належного обґрунтування заявлених вимог та, в якій не зазначено підстав касаційного оскарження, передбачених ст. 412 у взаємозв`язку із ст. 415 КПК України. 

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

Тому, касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, встановивши їй десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисником має бути підтверджено, що вона не пропустила цей строк.

Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника  ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 27 березня 2023 року та ухвалу Апеляційної палати вищого антикорупційного суду від 12 травня 2026 року стосовно останнього - залишити без руху, встановивши їй десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3