Справа № 991/9646/26

Провадження 2-з/991/26/26

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі

головуючого судді Мойсака С.М., 

суддів Михайленко В.В., Хамзіна Т.Р., 

за участю: 

секретаря судового засідання Фалкової О.К., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Слабковської Ольги Олексіївни про забезпечення позову у справі

за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

В С Т А Н О В И В:

1. Суть справи 

27 липня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Слабковської О.О. (далі - Позивач) про забезпечення позову Держави Україна до  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на загальну суму 2 277 151,50 грн, у якій прокурор просить накласти арешт на актив, який є предметом спору, а саме: автомобіль BMW 320, 2025 року випуску, номер кузова (VIN-код): НОМЕР_3 , вартістю 2 277 151,50 грн, державний номерний знак  НОМЕР_4 .

Вимоги Позивача обґрунтовані тим, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою під час виконання повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 5 ст. 290 ЦПК України, а також за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК) щодо моніторингу способу життя ОСОБА_1 встановлено відомості, що можуть свідчити про набуття необґрунтованих активів.

Так, відповідно до тверджень Позивача, наказом Головного управління Державної податкової служби y Дніпропетровській області від 16.08.2023 № 727-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що з урахуванням приписів п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України зумовлює наявність у нього статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Прокурор зазначила, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів мати суб`єкта декларування ОСОБА_2 30.04.2025 зареєструвала право власності на транспортний засіб BMW 320, 2025 року випуску, VIN-код: НОМЕР_3 , днз НОМЕР_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2025 № U25-3439/1.

Незважаючи на те, що цей автомобіль придбаний та зареєстрований на ОСОБА_2 , у прокурора є підстави констатувати, що він придбаний нею за дорученням та в інтересах ОСОБА_1 , і суб`єкт декларування має можливість прямо та опосередковано вчиняти щодо нього дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, з огляду на (1) родинний зв`язок, (2) участь суб`єкта декларування у підборі та придбанні активу, (3) технічний (дистанційний) контроль суб`єкта декларування над транспортним засобом, (4) безперервність і систематичність користування, (5) спосіб розрахунку за актив, (6) cуперечність набуття активу власним інтересам і потребам номінального власника, (7) фінансову неможливість придбати актив ОСОБА_2 .

Прокурор додатково посилається на відсутність у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інших транспортних засобів аналогічної вартості, на які могло б бути звернено стягнення, а також на дані ДРФО та банківські виписки, відповідно до яких доходи відповідача  ОСОБА_1 не є співмірними до ціни позовних вимог та не зможуть забезпечити виконання судового рішення.

Тому, на думку Позивача, з урахуванням вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України є підстави для застосування заходу забезпечення позову. Крім того, накладення арешту суттєво не вплине на права відповідачів, оскільки останні матимуть можливість використовувати майно протягом дії заходу забезпечення позову.

Крім того, на виконання ст. 154 ЦПК України прокурор повідомила, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки немає достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачам можуть бути спричинені збитки.

2. Розгляд заяви 

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Прокурор висловила прохання про розгляд цієї заяви за відсутності відповідачів, посилаючись на фактичні обставини, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так, наразі відповідачі усвідомлюють можливість і наслідки визнання їхніх активів необґрунтованими, оскільки уповноважені особи НАЗК під час здійснення моніторингу способу життя  ОСОБА_1 надсилали йому запити про надання пояснень. 

Отже, на переконання позивача, повідомлення про розгляд цієї заяви ставить під загрозу ефективність такого заходу забезпечення позову, оскільки відповідачі задля збереження активів можуть вжити заходів щодо їх відчуження на користь інших осіб, що унеможливить їх стягнення.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що  ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У зв`язку із цим Суд переконаний, що він має бути обізнаним із антикорупційним законодавством та передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими.

Ця обставина дає достатні підстави вважати, що в разі повідомлення відповідачів про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову останні з метою збереження активів можуть у короткий строк вжити заходів щодо їх відчуження на користь інших осіб. Це може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає розгляду без повідомлення відповідачів. 

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує письмову заяву прокурора про розгляд такої заяви без її участі.

3. Оцінка та мотиви суду

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову. 

Накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є видом забезпечення позову (п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. 

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6- 605цс16 від 25.05.2016).

Розглянувши заяву та дослідивши долучені до неї документи, колегія суддів погоджується з твердженням Позивача, та констатує, що забезпечення позову відповідає розміру та обсягу заявлених вимог. За своєю суттю активи, про які позивач вказує у заяві про забезпечення позову, як необґрунтовані, можуть бути стягнутими у випадку доведеності цієї обставини з урахуванням вимог ст. 292 ЦПК України.

Безпосередньо питання необґрунтованості активів та інших вимог позивача будуть вирішуватися за результатами розгляду справи відповідно до приписів статті 291 ЦПК України.

Беручи до уваги вищезазначене та вимоги заяви про забезпечення та накладення арешту на транспортний засіб BMW 320, 2025 року випуску, номер кузова (VIN-код): НОМЕР_3 , вартістю 2 277 151,50 гривень, державний номерний знак НОМЕР_4 , колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення заяви Позивача про забезпечення позову. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Позивача через відчуження предмету спору третім особам. 

Окремо суд бере до уваги посилання позивача на відсутність підстав для зустрічного забезпечення, оскільки немає достатніх підстав вважати, що такими заходами відповідачам можуть бути спричинені збитки.

Керуючись статями 149, 150, 153, 154, 157, 247, 258-260, 268, 290, 353 ЦПК України, Суд, 

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву представника позивача - прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Слабковської О.О.

2. Накласти арешт на транспортний засіб BMW 320, 2025 року випуску, номер кузова (VIN-код): НОМЕР_3 , вартістю 2 277 151,50 грн, який на праві власності належить  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП  НОМЕР_2 ).

3. Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику - прокурору четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Слабковській О.О., відповідачам  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , для відома, а також відповідним державним органам для виконання.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.

6. Роз`яснити, що згідно із статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Головуючий суддя     Сергій МОЙСАК

Судді       Віра МИХАЙЛЕНКО

Тимур ХАМЗІН