УХВАЛА
4 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 761/9536/23
провадження № 51-4695 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 4 травня 2026 року,
установив:
Цiєю ухвалою апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2025 року скасовано. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001761 від 20 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення останнім про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 370, ч. 1 ст. 369-2 КК України, закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні. В іншій частині апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, захисник подав касаційну скаргу.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, у зв`язку з чим її слід залишити без руху.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте у касаційній скарзі не наведено конкретних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, не визначено, які саме положення КПК були порушені судом апеляційної інстанції, а також не наведено належного обґрунтування незаконності чи необґрунтованості ухвали апеляційного суду щодо мотивів закриття кримінального провадження.
У цьому кримінальному провадженні апеляційний суд скасував виправдувальний вирок суду першої інстанції та закрив провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Тобто ухвала апеляційного суду постановлена не щодо винуватості чи невинуватості осіб, а щодо закриття провадження за строками досудового розслідування.
У зв`язку з цим мотиви виправдання не є предметом касаційної перевірки. Суд касаційної інстанції не має права перевіряти висновки суду першої інстанції після скасування вироку.
Таким чином, у межах касаційного перегляду ухвали апеляційного суду предметом перевірки може бути лише правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права щодо визначення строків, які стали підставою для закриття кримінального провадження.
Однак захисник не наводить жодних доводів щодо законності встановлення апеляційним судом цих строків, що не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху, встановивши захиснику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
При повторному зверненні необхідно підтвердити, що цей строк не пропущено.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 4 травня 2026 року залишити без руху, встановивши адвокату десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги в установлений строк така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3