Document No. 138728964

Proceeding № 52024000000000305
Case № 991/9506/26
Date of the hearing 27/07/2026
Date of the decision 27/07/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Bitsiuk A.V.

Справа № 991/9506/26

Провадження 1-кс/991/9520/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27 липня 2026 року м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника/володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшл а скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), який здійснює досудове розслідування (далі - Скарга) у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3, 4 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якій він просить:

- зобов`язати детектива НАБУ, який здійснює досудове розслідування у Кримінальному провадженні, виконати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2026 у справі № 991/7265/26 та повернути ОСОБА_4 або його представникам тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Iphone 16, модель MYEF3HN/A, версія IOS 18.2.1, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та мобільний телефон Iphone 14 Pro, модель MQ1L3J/A, IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 (далі - Мобільні телефони), володільцем яких є ОСОБА_4 .

Скарга мотивована тим, що у межах Кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2026 у справі № 991/7265/26 скасовано арешт з Мобільних телефонів. 29.06.2026 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , направив до НАБУ клопотання про негайне виконання вищезазначеної ухвали та повернення тимчасово вилученого майна (Мобільних телефонів). У клопотанні зазначалося, що отримати зазначене майно уповноважений ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11.06.2026. Водночас, листом детектива НАБУ № 522-296/21678 від 06.07.2026 повідомлено про неможливість повернення Мобільних телефонів уповноваженому представнику з підстав того, що майно може бути повернуто виключно особі, у якої воно було вилучене, - ОСОБА_4 . Представник вважає таку позицію безпідставною, оскільки цивільне законодавство України передбачає інститут представництва, який надає представнику право вчиняти від імені особи, яку він представляє, відповідні юридично значимі дії на підставі відповідних документів, зокрема довіреності. Посилаючись на бездіяльність детективів НАБУ, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна всупереч ухвалі слідчого судді, представник звернувся до суду зі Скаргою.

У судовому засіданні особа, яка звернулася зі Скаргою, - адвокат ОСОБА_3 доводи Скарги підтримав, просив задовольнити із викладених у ній підстав.

Уповноважена особа НАБУ, бездіяльність якої оскаржується, про дату, час та місце розгляду Скарги була повідомлена належним чином, до суду не з`явилась, причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань/заяв до суду не надходило.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Скарги за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, заслухавши позицію учасників судового провадження, дійшов до такого висновку.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

09.05.2025 у межах Кримінального провадження проведено обшук транспортного засобу ОСОБА_4 - автомобіля марки «PORSCE CAYENNE», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , у ході якого вилучено Мобільні телефони.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2025 у справі № 991/4260/25 з метою забезпечення збереження речових доказів на Мобільні телефони накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2026 у справі № 991/7265/26 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2025 у справі № 991/4260/25 у Кримінальному провадженні, на Мобільні телефони, оскільки відпала потреба у подальшому арешті майна (далі - Ухвала).

29.06.2026 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подано до НАБУ клопотання про повернення тимчасово вилученого майна (Мобільних телефонів).

Відповідно до листа детектива НАБУ ОСОБА_6 від 06.07.2026 № 522-296/21678 тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої його було вилучено. За такого, ОСОБА_4 , попередньо узгодивши дату та час з детективом НАБУ, якому доручено здійснення досудового розслідування у Кримінальному провадженні, може отримати майно, на яке скасовано арешт Ухвалою. При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено довіреності як документа, що підтверджує повноваження представника фізичної особи (володільця майна). 

З урахуванням вищевикладеного, вбачається, що Мобільні телефони не були повернуті ОСОБА_4 або його представнику.

Таким чином, представник, шляхом подання даної Скарги, ставить питання про повернення вилученого в ході обшуку майна (Мобільних телефонів) його власнику ( ОСОБА_4 ) або його представникам, а тому в ході розгляду даної Скарги вирішенню підлягає саме питання правомірності подальшого перебування вказаного майна у розпорядженні детективів НАБУ та питання наявності/відсутності підстав для повернення такого майна його власнику та/або його представникам.

Частиною 7 статті 236 КПК України встановлено, що при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Так, арешт на вилучені під час обшуку Мобільні телефони накладався з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Частиною 1 статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, речовий доказ, який вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю такого майна, крім випадків вилучення його на підставі ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів або накладання на нього арешту.

Правовий статус вилученого майна, яке входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не визначений, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, таке майно (речовий доказ) повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю за відсутності підстав передбачених статтями 170-174 (арешт майна).

Оскільки Ухвалою арешт Мобільних телефонів скасовано, на підставі ч. 1 ст. 100 КПК України, вказане майно підлягає поверненню його власнику (володільцю).

Зі змісту листа детектива НАБУ ОСОБА_6 від 06.07.2026 № 522-296/21678 вбачається, що детектив, посилаючись на відсутність у кримінальному процесуальному законодавстві поняття довіреності як документа, що підтверджує повноваження представника фізичної особи (володільця майна), відмовив у поверненні Мобільних телефонів представнику ОСОБА_4 за довіреністю .

Право власності є цивільно-правовою категорією.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.1, ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. (ч. 1, ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України).

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України).

До матеріалів Скарги додано копію довіреності ОСОБА_4 від 11.06.2026, складеної у місті Варшава (республіка Польща), якою довіритель уповноважує ОСОБА_5 представляти його інтереси, у тому числі в НАБУ, отримувати будь-які матеріальні цінності (телефони, комп`ютери, тощо). Довіреність дійсна до 11.06.2029. 

Враховуючи положення ч. 1 ст. 100 КПК України, беручи до уваги, що арешт Мобільних телефонів скасовано Ухвалою, та зважаючи на інститут представництва, передбачений цивільним законодавством України, слідчий суддя дійшов до висновку, що Мобільні телефони підлягають поверненню особі, у якої вони були вилучені ( ОСОБА_4 ), або уповноваженим на отримання майна представникам такої особи.

За ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчогодізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Слідчий суддя за результатами розгляду скарг здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом постановлення однієї з ухвал, визначених положеннями ст. 307 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, не наділений повноваженнями за результатами розгляду Скарги, зобов`язати детектива НАБУ виконати Ухвалу.

За такого, Скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 2, п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 100, статтями 16, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України, який здійснює повноваження у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024, повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його уповноваженим на отримання майна представникам, вилучене 09.05.2025 під час обшуку автомобіля марки «PORSCE CAYENNE», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 майно, а саме:

- мобільний телефон Iphone 16, модель MYEF3HN/A, версія IOS 18.2.1, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон Iphone 14 Pro, модель MQ1L3J/A, IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

 

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7