Справа № 991/4179/25

Провадження № 1-кп/991/63/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А 

30 липня 2026 року м. Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , 

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , 

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про проведення допиту свідка, до якого застосовано заходи безпеки, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старий Яр Яворівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У Вищому антикорупційному суді на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження. 

Прокурор ОСОБА_11 09.06.2026 подав суду клопотання, у якому, посилаючись на норми ст. п. 5 ч. 2 ст. 27, ч. 9 ст. 352 КПК України, просив ухвалити рішення про допит свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію шляхом створення відповідних перешкод зображення свідка та його голосу; допит ОСОБА_12 з метою забезпечення його безпеки провести в закритому судовому засіданні.

Клопотання обґрунтоване тим, що свідком обвинувачення є ОСОБА_12 , який під час досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні був залучений за його згодою до конфіденційного співробітництва з Національним антикорупційним бюро України для проведення негласних слідчих (розшукових) дій і до якого були застосовані заходи безпеки, зокрема забезпечено конфіденційність відомостей про його особу, про що детективом у кримінальному провадженні прийнято відповідне рішення. Показання ОСОБА_12 мають важливе значення для кримінального провадження, оскільки підтверджують обставини інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення. 

Зважаючи на те, що згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом, і що ч. 9 ст. 352 КПК України передбачено, що у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за клопотанням сторін кримінального провадження постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них, прокурор просив прийняти рішення про допит свідка ОСОБА_12 у зазначений спосіб.. 

Від захисників обвинувачених до суду надійшли письмові заперечення на клопотання прокурора, у яких просили відмовити в задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_12 у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію останнього, а саме: від ОСОБА_8 - 15.06.2026, від ОСОБА_6 і ОСОБА_10 - 20.07.2026, від ОСОБА_13 - 24.07.2026.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_14 і ОСОБА_10 навели узагальнено такі аргументи проти клопотання прокурора: 

- стороні захисту раніше не відкривались відомості про залучення ОСОБА_12 до конфіденційного співробітництва, про його згоду на таке співробітництво, про наявність підстав і умов та про застосування до нього заходів безпеки , також захист не ознайомлений з відповідними документами, рішеннями (у т.ч. у порядку ст. 290 КПК України, такі документи не додані до клопотання прокурора);

- у зв`язку із зазначеним вище сторона захисту позбавлена можливості перевірити законність і обґрунтованість відповідних процесуальних рішень про застосування заходів безпеки до особи з точки зору дотримання вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та щодо залучення її до конфіденційного співробітництва;

- сторона обвинувачення не зазначила про наявність інформації про існування певних загроз свідку та отриманих у результаті проведення відповідних заходів даних, які б свідчили про існування будь-яких загроз, що існують на цей час. Факт прийняття рішення про застосування заходів безпеки під час досудового розслідування не свідчить про необхідність проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію під час судового розгляду;

- сторона захисту позбавлена можливості перевірити надійність і достовірність показань свідка ОСОБА_12 через приховування даних про нього. Вважають, що цим свідком насправді є ОСОБА_15 , який під час досудового розслідування відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України, однак заявлений свідком під час судового розгляду. Щодо ОСОБА_15 існує кримінальне провадження в НАБУ, через що він може бути залежним від цього органу та його показання під іншими анкетними даними не будуть достовірними, правдивими та був залежним від правоохоронного органу, брав участь у проведенні НСРД не добровільно, вимушено, щоб уникнути притягнення його самого до кримінальної відповідальності.

У запереченнях захисники обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_13 посилаються на обставини, аналогічні вказаним вище доводам захисників обвинуваченого ОСОБА_5 . 

Позиції сторін у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора ОСОБА_11 з наведених у ньому підстав і просив задовольнити. 

Захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання прокурора, пославшись на ті ж обставини, що зазначені ними в раніше поданих суду письмових запереченнях. 

Мотиви та висновки суду

У частині 2 ст. 318 КПК України визначено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Також у судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження, до яких належать і свідки (ст. 65 КПК України). 

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, встановленому законом.

За правилами пункту 2 ч. 1, ч. 2, 12 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності забезпечення безпеки осіб. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Окрім того, згідно з ч. 11 цієї статті особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати. 

Відповідно до абзацу першого ч. 7 ст. 336 КПК України допит свідка може здійснюватися у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду, визначеному судом. У виключних випадках в умовах воєнного або надзвичайного стану суд має право допитати свідка в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку, передбаченому частинами четвертою-шостою цієї статті. 

Частиною 9 ст. 352 КПК України, яка регулює порядок допиту свідка під час судового провадження та узгоджується зі ст. 15, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», передбачено, що у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов`язаний з`ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.

У клопотанні прокурора вказано, що свідок ОСОБА_12 (особа зі зміненими анкетними даними) надав згоду та був залучений до конфіденційного співробітництва з Національним антикорупційним бюро України для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у межах цього кримінального провадження. У зв`язку з цією діяльністю до свідка органом досудового розслідування застосовані заходи безпеки, зокрема забезпечено конфіденційність відомостей про його особу. 

Такий захід забезпечення безпеки передбачений п. «ж» ч. 1 ст. 7, ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

У ст. 15 Закону передбачено, що нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом: обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою уповноваженого органу чи за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Такі постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження; неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання; виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки. 

Головуючий суддя в Режимно-секретному відділі Вищого антикорупційного суду ознайомився із постановою про застосування до ОСОБА_12 за його заявою заходів безпеки, якій присвоєно гриф «цілком таємно». 

Доводи сторони захисту про можливу безпідставність застосування заходів безпеки до свідка не є предметом оцінки суду під час розгляду заявленого клопотання, тому суд лише вказує на наявність такої постанови та її винесення компетентним органом. 

Суд зауважує, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки на досудовому провадженні можуть бути оскаржені виключно особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом (п. 6 ч. 1 ст. 303 КПК України). Тобто сторона захисту не наділена правом оскарження рішень слідчого (детектива) про застосування заходів безпеки до інших осіб (свідків). 

Також, як зазначено вище, закони України не передбачають надання стороні захисту процесуальних рішень та інших документів, які стосуються застосування заходів забезпечення безпеки до особи та які містять відомості про її дійсні анкетні дані. У ч. 3 ст. 317 КПК України закріплено, що матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведені обставини та норми законодавства України суд вважає обґрунтованою позицію прокурора про необхідність допиту свідка ОСОБА_12 із застосуванням такого способу, що унеможливить ідентифікацію його зовнішності та голосу, адже існує необхідність зберігати в таємниці достовірні відомості про особу, яка була залучена до конфіденційного співробітництва і до якої застосовані заходи забезпечення безпеки, та водночас дотримуватись вимог закону (ч. 5 ст. 27 КПК України) про фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Доводи сторони захисту про позбавлення її можливості перевірити надійність і достовірність показань свідка ОСОБА_12 через приховування дійсних анкетних даних про нього суд вважає недостатніми для відмови у проведенні допиту цього свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію. 

Так, сторона захисту для з`ясування достовірності показань свідка має право, згідно з ч. 1 ст. 96 КПК України, ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. І свідок зобов`язаний відповідати на запитання, спрямовані на з`ясування достовірності його показань (ч. 3 ст. 96 КПК України). 

Також сторона захисту може ставити під сумнів і доводити недостовірність показань таємного свідка, використовуючи інші докази сторін щодо відповідних обставин, про які надасть показання свідок, висувати свої версії та збирати відомості на підтвердження своїх неодноразово висловлених заяв про провокацію злочину.

З огляду на зазначені положення закону, враховуючи застосування до особи заходів безпеки суд дійшов висновку про наявність та достатність підстав для задоволення клопотання прокурора і проведення допиту свідка ОСОБА_12 в режимі відеоконференції із перебуванням свідка в іншому приміщенні у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію зазначеного свідка шляхом створення акустичних та візуальних перешкод голосу і зображення свідка, але який забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України для забезпечення безпеки свідка ОСОБА_12 кримінальне провадження необхідно проводити у закритому судовому засіданні упродовж здійснення допиту цього свідка.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. 27, 336, 352, 369, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_11 задовольнити.

Здійснювати допит свідка ОСОБА_12 (особи зі зміненими анкетними даними) у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію його зовнішності та голосу (зі створенням акустичних та візуальних перешкод голосу і зображення свідка), але забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них.

Доручити Національному антикорупційному бюро України забезпечити прибуття ОСОБА_12 до суду для його допиту в якості свідка. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомити свідка з урахуванням вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Для організації виконання доручення копію ухвали направити Національному антикорупційному бюро України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя            ОСОБА_1