Справа № 991/14/25

Провадження 1-кп/991/1/25

У Х В А Л А

31 липня 2026 року м.Київ 

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , та клопотання адвоката  ОСОБА_7 про зміну додаткового обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, 

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою Суду від 14.01.2025 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.

Засобами електронного зв`язку 27.07.2026 до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . У зв`язку з цим у судовому засіданні 31.07.2026 Судом вирішувалося таке клопотання.

30.07.2026 до суду від захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення на клопотання прокурора та клопотання про зміну додаткового обов`язку, покладеного на ОСОБА_6 .

2. Доводи клопотання прокурора

Відповідно до клопотання прокурора ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2024 до обвинуваченого ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 

26.02.2024 ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 26.02.2024 ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , продовжувався згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє 04.06.2026 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 продовжено такі обов`язки: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Наразі, посилаючись на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду), продовжує існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Актуальність ризику переховування прокурор обґрунтовує тяжкістю можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, відсутністю міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого на території України через проживання дружини та дітей за кордоном, наявністю у родини ОСОБА_10 житла за кордоном, матеріальним становищем родини, що підтверджується проживанням родини за кордоном протягом тривалого часу.

3. Доводи клопотання захисника

Відповідно до клопотання захисника ОСОБА_7 фактичними підставами, що обумовили звернення до суду з клопотанням про зміну додаткового обов`язку, покладеного на ОСОБА_6 , є те, що (1) ризики, встановлені відносно ОСОБА_6 на 21.02.2024 року, суттєво знизилися або повністю нівелювалися; (2) погіршився стан здоров`я сина обвинуваченого, що вимагає негайного прибуття ОСОБА_6 за викликом лікарів протягом 24 годин. 

Посилаючись на це, захисник просив скасувати (не продовжувати) додатковий обов`язок «не відлучатися за межі території України без дозволу суду», або змінити (пом`якшити) його, замінивши на один із таких варіантів обов`язків: (1) «не відлучатися за межі території України без попереднього письмового повідомлення суду, із зазначенням: дат виїзду та повернення в Україну, назви країни до якої буде здійснено виїзд та адреси перебування в цій країні»; (2) «не відлучатися за межі території України без дозволу суду в дні, на які призначено судові засідання»; (3) «прибувати до суду на першу вимогу».

4. Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні та просив його задовольнити. Водночас заперечив проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Водночас наполягав на задоволенні клопотання про зміну додаткового обов`язку, покладеного на ОСОБА_6 , з підстав наведених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Наполягав на тому, що ризик, на існування якого посилається прокурор, відсутній. Повідомив, що через погіршення стану здоров`я дитини, виникає необхідність в оперативному виїзді за кордон.

Захисник ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали позиції захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 та заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

5. Оцінка та висновки Суду

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, Суд встановив таке.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2024 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно з цим ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

26.02.2024 ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 26.02.2024 ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.

Обов`язки, передбачені до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладаються на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців та, за наявності підстав, підлягають продовженню згідно із положеннями ч. 7 ст. 94, ст. 199 КПК України.

Востаннє у відповідності до положень ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.06.2026 ОСОБА_6 продовжено такі обов`язки: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

За змістом ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.

Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Крім цього, Суд бере до уваги, що питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .

Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Існування ризику переховування обвинуваченого від суду констатувалося у попередніх судових рішеннях. Сторона обвинувачення стверджує, що на час розгляду цього клопотання вказаний ризик залишається актуальним.

Аналізуючи доводи сторін, Суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень прокурора щодо продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду з огляду на таке.

Інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України, належить до категорії тяжких корупційних злочинів. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна або без такої. Оскільки закон виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності чи відбування покарання з випробуванням за корупційні злочини, у разі доведення винуватості ОСОБА_6 до нього може бути застосовано виключно реальне позбавлення волі. Суд вважає, що суворість та безальтернативність можливого покарання є вагомим чинником, який може мотивувати обвинуваченого до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окремо Суд враховує, що на теперішній час судовий розгляд перебуває на завершальному етапі. Всі докази сторін досліджені, а свідки допитані.

Наближення стадії ухвалення вироку у сукупності з неминучістю й суворістю потенційного реального покарання підвищує актуальність ризику переховування обвинуваченого від правосуддя саме на цьому етапі.

Також у контексті ризику переховування Суд зважає на те, що найближчі родичі обвинуваченого - дружина та двоє малолітніх дітей не проживають на території України.

Зазначена обставина, на переконання Суду, свідчить про те, що на теперішній час в Україні об`єктивно відсутні міцні сімейні зв`язки, які б надійно утримували обвинуваченого  ОСОБА_6 від зміни місця проживання. Навпаки, тривале проживання дружини та дітей за кордоном суттєво знижує рівень його соціальної прив`язаності до теперішнього місця перебування та полегшує можливість інтеграції в іноземній державі.

Цей висновок підтверджується також і тим фактом, що родина обвинуваченого забезпечена житлом за кордоном, що є самостійним фактором, який полегшує його потенційну легалізацію та тривале перебування в іноземній державі.

Водночас Суд бере до уваги доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 має на території України постійне місце роботи, здійснює політичну, громадську, волонтерську та наукову діяльність, що свідчить про наявність у нього певних соціальних зв`язків із Україною.

Однак зазначені обставини Суд оцінює у сукупності з іншими відомостями, що мають значення для вирішення питання про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Самі по собі вони не спростовують існування такого ризику, оскільки не виключають можливості зміни обвинуваченим місця перебування з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ба більше, за встановлених обставин проживання найближчих членів його сім`ї за межами України, завершальної стадії судового розгляду та перспективи призначення реального покарання у виді позбавлення волі, наведені відомості не мають такої переконливої стримувальної сили, яка б дозволяла дійти висновку про відсутність або істотне зменшення ризику переховування.

Крім цього, з огляду на характер обставин, якими обумовлений ризик переховування від суду, належна процесуальна поведінка  ОСОБА_6 не спростовує існування вірогідності вчинення ним дій із переховування. Водночас може свідчити про те, що застосований запобіжний захід разом з покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та виконання ним процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що заявлений у клопотанні прокурора ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) на теперішній час залишається актуальним. 

Зазначене спростовує твердження сторони захисту про необхідність зміни чи скасування обов`язку «не відлучатися за межі території України без дозволу суду». Оскільки правовою підставою для зміни раніше покладеного обов`язку в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України, є саме доведене зменшення або відсутність відповідного ризику.

У зв`язку з цим, клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Натомість у задоволенні клопотання захисника про зміну додаткового обов`язку покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 належить відмовити.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необхідності оперативного виїзду обвинуваченого ОСОБА_6 за кордон до хворого сина, Суд вважає, що вони не є підставою для повного скасування відповідного обов`язку чи його зміни.

Водночас Суд зазначає, що покладений на обвинуваченого обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, не є абсолютною забороною на виїзд. Його правова природа полягає в забезпеченні належного судового контролю. У разі виникнення нагальної потреби у поїздці до сина, обвинуваченому неодноразово надавався дозвіл на виїзд.

Таким чином, збереження обов`язку «не відлучатися за межі території України без дозволу суду» залишається необхідним і дієвим способом контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_6 , який забезпечує баланс між його сімейними інтересами та завданнями кримінального провадження. З огляду на це, підстави для зміни або скасування цього обов`язку на теперішній час відсутні.

Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 201, 369-372 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну додаткового обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 ..

Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії ухвали встановити до 31 вересня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя        ОСОБА_11