Справа № 991/14/25

Провадження 1-кп/991/1/25

У Х В А Л А

31 липня 2026 року м.Київ 

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , 

захисників ОСОБА_5 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Краматорськ Донецької області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, 

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою Суду від 14.01.2025 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.

Засобами електронного зв`язку 27.07.2026 до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . У зв`язку з цим у судовому засіданні 31.07.2026 Судом вирішувалося таке клопотання.

31.07.2026 до суду від захисника ОСОБА_5 надійшли заперечення на клопотання прокурора про продовження строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

2. Доводи клопотання 

Відповідно до клопотання прокурора ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2024 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього низки обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. 

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , продовжувався згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє 04.06.2026 ухвалою Вищого антикорупційного суду  ОСОБА_4 , продовжено такі обов`язки:1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наразі, посилаючись на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду), продовжує існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .

Актуальність ризику переховування прокурор обґрунтовує тяжкістю можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, відсутністю міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого на території України через проживання дружини та доньки за кордоном, матеріальним становищем родини, що підтверджується проживанням родини за кордоном протягом тривалого часу.

3. Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Наполягав на його безпідставності з огляду на недоведення прокурором існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. 

Обвинувачений ОСОБА_4 позицію захисника підтримав і просив повністю відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_9 , обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позиції захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 та заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

4. Оцінка та висновки Суду

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, Суд встановив таке.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Під час досудового розслідування внаслідок зміни запобіжного заходу ухвалою слідчого судді від 13.08.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Зміст особистого зобов`язання як запобіжного заходу розкривається через обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Такі обов`язки покладаються на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців та , за наявності підстав, підлягають продовженню згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Востаннє у відповідності до положень ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.06.2026  ОСОБА_4 продовжено такі обов`язки:1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 .

За змістом ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_10 , Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.

Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Крім цього, Суд бере до уваги, що питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу, його зміну та продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Існування ризику переховування обвинуваченого від суду констатувалося у попередніх судових рішеннях. Сторона обвинувачення стверджує, що на час розгляду цього клопотання вказаний ризик залишається актуальним. Зі свого боку, захист заперечує його існування. 

Аналізуючи доводи сторін, Суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень прокурора щодо продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду з огляду на таке.

Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України, належить до категорії тяжких корупційних злочинів. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна або без такої. Оскільки закон виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності чи відбування покарання з випробуванням за корупційні злочини, у разі доведення винуватості ОСОБА_4 до нього може бути застосовано виключно реальне позбавлення волі. Суд вважає, що суворість та безальтернативність можливого покарання є вагомим чинником, який може мотивувати обвинуваченого до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окремо Суд враховує, що на теперішній час судовий розгляд перебуває на завершальному етапі. Всі докази сторін досліджені, а свідки допитані.

Наближення стадії ухвалення вироку у сукупності з неминучістю й суворістю потенційного реального покарання підвищує актуальність ризику переховування обвинуваченого від правосуддя саме на цьому етапі.

Також у контексті ризику переховування Суд зважає на те, що у обвинуваченого ОСОБА_4 наявні соціальні зв`язки за межами України. Адже дружина і донька не проживають на території України. 

Проживання найближчих родичів обвинуваченого ОСОБА_4 за кордоном, на переконання Суду, значно знижує силу стримуючих факторів (наявність постійного місця роботи, участь у волонтерській діяльності), які б могли утримати обвинуваченого від виїзду за межі України, та полегшує можливість тривалого перебування обвинуваченого за кордоном. При цьому перебування сина ОСОБА_4 в Україні не розцінюється Судом як такий соціальний зв`язок, що безумовно утримує обвинуваченого від переховування. Суд зауважує, що оскільки син обвинуваченого не досяг віку, з яким закон пов`язує обмеження щодо виїзду чоловіків за межі України в період дії правового режиму воєнного стану, він не має юридичних перешкод для перетину державного кордону.

Крім цього, з огляду на характер обставин, якими обумовлений ризик переховування від суду, належна процесуальна поведінка  ОСОБА_4 не спростовує існування вірогідності вчинення ним дій із переховування. Водночас може свідчити про те, що застосований запобіжний захід разом достатньою мірою забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних обов`язків.

Оцінивши обов`язки, про продовження яких просить прокурор, Суд дійшов висновку про їх релевантність та пропорційність встановленому ризику переховування. Обов`язок повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також обов`язок здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із запобіганням ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому Суд переконаний, що встановлені обмеження є мінімально необхідними, водночас достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , оскільки вони створюють дієвий механізм контролю за його пересуванням та позбавляють його фактичної можливості безперешкодно та оперативно залишити територію України для уникнення правосуддя.

На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . У зв`язку з цим, клопотання прокурора належить задовольнити.

Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали встановити до 31 вересня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1