Справа № 991/9665/26

Провадження 1-кс/991/9681/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

30 липня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 20.07.2026 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024, 

ВСТАНОВИВ:

28.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 

1.Зміст поданої скарги

В обґрунтування своєї скарги адвокат зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000122 в межах якого його підзахисному ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України.

Адвокат зазначає, що 17.07.2026 він звернувся до Національного антикорупційного бюро України з клопотаннями про проведення у кримінальному провадженні №52024000000000122 процесуальних дій:

1)встановити особу начальника Олександрівської поліції Кіровоградської області, відомості про якого у заяві відображено як « ОСОБА_6 » з приводу організації ним зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_8 у 2021 році та допитати вказану особу з участю представника сторони захисту; 

2)допитати з участю представника сторони захисту ОСОБА_9 . 

3)Повідомити про наявність потерпілого, цивільного позивача у справі. 

27.07.2026 адвокат отримав відповідь детектива НАБУ з копією постанови про відмову у задоволенні клопотання, датованої 20.07.2026. 

На переконання адвоката, постанова детектива НАБУ є незаконною через її невмотивованість та необґрунтованість. Зокрема, відмова в частині допитати повторно свідка ОСОБА_9 суперечить вимогам ч. 2 ст. 9 КПК України. 

Крім цього, на переконання захисника, детектив у постанові не навів будь-яких доводів на спростування клопотання захисника в частині необхідності допиту керівника підрозділу поліції, який познайомив заявника у кримінальному провадженні з підзахисним адвоката. 

У зв`язку з викладеним, адвокат просить скасувати постанову від 20.07.2026 про відмову в задоволенні клопотання та зобов`язати уповноважених службових осіб НАБУ розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 17.07.2026 (вх. 296/22283-00) у порядку та спосіб, передбачений КПК України.

2.Позиції учасників судового засідання

У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, але перед початком судового засідання направив заяву, у якій просив розглянути скаргу без його участі, а її вимоги підтримав у повному обсязі. 

Детектив ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак до його початку на адресу суду надіслав письмові заперечення в яких повідомив, що вважає скаргу адвоката безпідставною, а тому просив відмовити в її задоволенні. Наголосив, що винесена постанова від 20.07.2026 є законною, вмотивованою та такою, що відповідає вимогам КПК України. 

Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження, відповідно до вимог Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється. Сам факт заявлення стороною захисту клопотання у порядку ст. 220 КПК України не породжує у детектива проводити запитувані слідчі дії. 

Крім цього, на переконання детектива, в оскаржуваній постанові обґрунтовано зазначено, що проведення допиту вказаних у клопотанні осіб на даному етапі є недоцільним та суперечить засаді розумних строків. Також детектив просив розглядати скаргу за його відсутності. 

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності вказаних осіб, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги. 

3. Мотиви та оцінка слідчого судді 

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. 

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

При цьому, згідно з роз`ясненнями наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.

Таким чином, під час розгляду заявленої скарги, поданої в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя має оцінити: 

1)дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду;

2)обґрунтованість та вмотивованість відмови слідчого у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій.

3.1. Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду 

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Як встановлено слідчим суддею, рішення детектива було прийнято у формі постанови від 20.07.2026, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення, але лише виключно в частині відмови у проведенні слідчої (розшукової) дії, а саме допиту ОСОБА_9 . Зокрема, детектив зазначив, що з огляду на наявність вже отриманих доказів проведення допиту ОСОБА_9 є процесуально необґрунтованим та таким, що суперечить засаді розумних строків. Наведені мотиви детектива, на переконання слідчого судді, є достатніми для відмови у задоволення клопотання сторони захисту про проведення допиту ОСОБА_9 . 

Водночас слідчий суддя встановив, що у постанові детектива від 20.07.2026 немає жодного обґрунтування відмови у задоволенні клопотання захисника про проведення слідчої (розшукової) дії, а саме допиту начальника Олександрівської поліції Кіровоградської області (згаданого у заяві як « ОСОБА_6 ») за участю сторони захисту. Зокрема детектив не наводить жодних підстав, чому він вирішив відмовити у задоволення клопотання захисника в цій частині. 

Слідчий суддя погоджується, що КПК України наділяє слідчого (детектива) правом самостійно визначати напрям розслідування, а також обсяг, послідовність та доцільність проведення тих чи інших слідчих дій. Водночас КПК України також вказує на те, що постанова повинна складатись з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування. 

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, про дотримання детективом процесуального порядку розгляду клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій виключно в частині проведення слідчої (розшукової) дії, а саме допиту ОСОБА_9 .

3.2. Щодо обґрунтованості та вмотивованості відмови детектива у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій

Зі змісту клопотання адвоката про необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя встановив, що захисник, зокрема, просив допитати ОСОБА_9 щодо обставин знайомства і взаємовідносин з ОСОБА_8 , наявністю у останнього повноважень узгоджувати його призначення на посаду директора, впливати на діяльність ДП ДГ «Ставидлянське», взаємовідносин Торгового дому та ДП ДГ «Ставидлянське», щодо обставин надання ОСОБА_8 коштів для «закриття питань» з працівниками правоохоронних органів, спосіб та обставин одержання коштів ОСОБА_8 , що мають ознаки злочинного походження та подальшого їх використання. 

Відмовляючи у проведенні такої слідчої дії, детектив у оскаржуваній постанові зазначив, що у сторони обвинувачення наявні інші докази, а тому проведення допиту ОСОБА_9 є процесуально необґрунтованим, що суперечить засаді розумних строків. 

Слідчий суддя відзначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії. Слідчий суддя під час розгляду скарги, у межах долучених до неї матеріалів, не має об`єктивної можливості визначити доцільність проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, якщо дана обставина не буде доведена належним чином.

Водночас, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не було переконливо доведено, що проведення допиту ОСОБА_9 є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої (розшукової) дії у цьому конкретному кримінальному провадженні.

Прийняття рішень про необхідність проведення слідчих дій є дискреційним повноваженням детектива, які він приймає з урахуванням відомостей про досудове розслідування та вже наявних доказів.

Крім цього, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Крім цього, згідно з ч.ч. 6-7 ст. 352 КПК України, під час розгляду справи по суті свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Після прямого допиту протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка.

Таким чином, сторона захисту матиме можливість допитати вказану особу під час судового розгляду, коли суд буде безпосередньо сприймати та оцінювати докази. 

Дослідивши зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя погоджується із наведеними у ній мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення в частині відмови у проведенні повторного допиту ОСОБА_9 .

Крім цього, як вже було зазначено вище, сторона захисту також просила провести слідчу (розшукову) дію, а саме допит начальника Олександрівської поліції Кіровоградської області (згаданого у заяві як « ОСОБА_6 ») за участю сторони захисту. У клопотанні захисник зазначає, що саме ця особа організувала зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у 2021 році. 

Водночас, як вже було встановлено слідчим суддею, детектив в оскаржуваній постанові не навів жодних мотивів, чому він не вважає за доцільне провести цю слідчу (розшукову) дію. Таким чином, слідчий суддя позбавлений можливості оцінити обґрунтованість постанови детектива про відмову у задоволенні клопотання від 20.07.2026 в частині проведення проведення слідчої (розшукової) дії, а саме допиту начальника Олександрівської поліції Кіровоградської області (згаданого у заяві як « ОСОБА_6 ») за участю сторони захисту. 

З огляду на наведене, слідчий суддя доходить висновку, що скарга захисника ОСОБА_3 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню. 

Керуючись, ст. ст. 2, 220, 223-224, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 20.07.2026 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024, - задовольнити частково.

2.Скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 20.07.2026 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024 в частині відмови у проведенні слідчої (розшукової) дії, а саме допиту начальника Олександрівської поліції Кіровоградської області (згаданого у заяві як « ОСОБА_6 ») за участю сторони захисту. 

3.Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 17.07.2026 (вх. 296/22283-00) в частині проведення слідчої (розшукової) дії, а саме допиту начальника Олександрівської поліції Кіровоградської області (згаданого у заяві як « ОСОБА_6 ») за участю сторони захисту.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя          ОСОБА_1