Справа № 991/9700/26

Провадження 1-кс/991/9716/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

30 липня 2026 року          м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора  ОСОБА_3 ,

підозрюваного  ОСОБА_4 , 

захисниці - адвокатки ОСОБА_5 ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024, 

ВСТАНОВИВ:

 

28.07.2026 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 . 

 

1.Зміст поданого клопотання 

 

У поданому клопотанні прокурор просить змінити запобіжний захід, застосований щодо підозрюваного  ОСОБА_4 у виді застави виді застави на тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 22.06.2026  ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

На переконання прокурора обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до цього клопотання. 

Також прокурор зазначає про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 

Прокурор зазначає, що 02.07.2026 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 у справі №991/8506/26 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 998 400 грн та покладено ряд обов`язків.

Водночас, прокурор зауважує, що незважаючи на встановлені та підтверджені слідчим суддею ризики кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 у визначений законом строк заставу не вніс. 

Відтак, прокурор вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання наявним ризикам, існує об`єктивна необхідність у зміні раніше обраного запобіжного заходу.

 

2.Позиції сторін у судовому засіданні

 

У судовому засіданні прокурор  ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.

Захисниця підозрюваного - адвокатка ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначала, що підозрюваний належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, не перешкоджає досудовому розслідуванню та не вчиняє жодних дій, спрямованих на протидію кримінальному провадженню.

Крім того, захисниця стверджувала, що ОСОБА_4 не має реальної фінансової можливості внести визначену у цьому кримінальному провадженні заставу, оскільки в іншому кримінальному провадженні за нього вже внесено заставу у розмірі майже 5 мільйонів гривень, а кошти для внесення ще майже 1 мільйонів гривень у нього відсутні.

Підозрюваний  ОСОБА_4  підтримав доводи своєї захисниці та просив відмовити у задоволені клопотання. 

 

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

 

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому, частиною другою цієї статті передбачено, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу мають бути обов`язково зазначені обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати. 

Зі змісту вказаних положень, при розгляді клопотання прокурора, слідчого про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя має встановити:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий/прокурор;

3)наявність нових обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий/прокурор на той час не знав і не міг знати. 

Перевіряючи наявність вказаних обставин при розгляді поданого прокурором клопотання, слідчий судь виходить з такого.

 

3.1.Щодо наявності обґрунтованої підозри 

За змістом ст. 184 КПК України, підставою застосування будь-якого запобіжного заходу і відповідно продовження строку його дії, є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. 

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). 

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що  ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті. 

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за обставинами можливого одержання першим заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 , який відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

За версією органу досудового розслідування, протягом 2022-2024 років ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з іншими особами та поєднуючи свої дії з вимаганням неправомірної вигоди, одержав для себе автомобіль Tesla Model X P100D вартістю 2 019 680 грн, а також вимагав та одержав частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США із загальної обумовленої суми 44 500 доларів США.

За даними сторони обвинувачення, зазначена неправомірна вигода надавалася за непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також за здійснення впливу на хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що перебували у провадженні органів Національної поліції України.

Так, за матеріалами клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що у 2024 році ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з підлеглим ОСОБА_11 та за посередництва ОСОБА_4 , вимагав у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неправомірну вигоду за непритягнення останніх до кримінальної відповідальності та здійснення впливу на хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42022120040000098 та № 12024120000000028.

Як убачається з долучених до клопотання матеріалів, у межах зазначених кримінальних проваджень досліджувалися обставини можливої розтрати бюджетних коштів службовими особами ДП ДГ «Ставидлянське» Кіровоградської сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, а також можливого зловживання службовим становищем директором цього підприємства ОСОБА_10 .

За версією сторони обвинувачення, усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ,  ОСОБА_4 добровільно погодився на участь у злочинній діяльності та виконував роль посередника між співучасниками та потерпілими.

Зокрема,  ОСОБА_4 підтримував постійний зв`язок з ОСОБА_9 , передавав вимоги щодо надання неправомірної вигоди, повідомляв про необхідність сплати чергових траншів, а також забезпечував комунікацію між потерпілими та ОСОБА_8 .

За змістом повідомленої ОСОБА_4 підозри, останній реалізуючи спільний злочинний умисел, 26.03.2024 організував отримання частини неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США через свого сина, який за його вказівкою прийняв зазначені кошти від ОСОБА_10 . Крім того, у подальшому ОСОБА_4 продовжував вимагати передачу решти обумовленої неправомірної вигоди, підтримуючи постійний контакт з потерпілим та діючи відповідно до вказівок ОСОБА_8 .

Відтак, сторона обвинувачення стверджує, що  ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , забезпечував комунікацію між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , брав участь у переговорах щодо умов передачі неправомірної вигоди, організовував зустрічі між ними, а також 26.03.2024 безпосередньо одержав від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_8 та надалі передав зазначені кошти останньому.

Описана роль  ОСОБА_4 та його ймовірна причетність до розслідуваного злочину на даному етапі досудового розслідування підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були дослідженні слідчим суддею, а саме: 

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_9 (вх. № 294/6232-08-2 від 10.03.2024), відповідно до якої ОСОБА_8 , використовуючи службове становище працівника органів прокуратури, умисно вимагав та одержував від заявника неправомірну вигоду;

- відповіддю Національної академії аграрних наук України № 11-1/280 від 23.12.2024, наданою на запит НАБУ № 533-295/37183 від 13.12.2024, з доданими копіями наказів та контракту, відповідно до якої підтверджується факт перебування ОСОБА_10 на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» у період з 26.03.2021 по 24.03.2023;

- відповіддю Кіровоградської обласної прокуратури № 07-380ВИХ-25 від 05.08.2025 з доданими копіями наказів, наданою на запит НАБУ № 533-004/25/21188, відповідно до якої підтверджено службове становище та обсяг повноважень ОСОБА_8 у період вчинення кримінальних правопорушень;

- протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 22.04.2024, відповідно до якого зафіксовано зміст телефонних розмов між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ;

- протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.05.2024, відповідно до якого зафіксовано зміст телефонних розмов між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ;

- протоколом про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 28.03.2024, відповідно до якого задокументовано обставини передачі частини неправомірної вигоди через посередника;

- протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 28.03.2024, відповідно до якого в межах спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_4 задокументовано обставини передачі частини неправомірної вигоди; 

- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 23.03.2024, 25.03.2024, 28.03.2024, 12.04.2024, 20.05.2024, 18.09.2024, відповідно до яких підтверджуються обставини використання ОСОБА_8 наданих йому службових повноважень для здійснення тиску на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою одержання неправомірної вигоди;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 (начальника управління прокуратури Кіровоградської області) від 28.08.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини використання ОСОБА_8 свого службового становища та адміністративного ресурсу для контролю за ходом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що перебували у провадженні слідчих органів Національної поліції України;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 (прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області) від 06.08.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини реєстрації, об`єднання та подальшого виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, пов`язаних із діяльністю ДП ДГ «Ставидлянське»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 (слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області) від 01.08.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини здійснення ОСОБА_8 фактичного контролю за ходом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, пов`язаних із діяльністю ДП ДГ «Ставидлянське»;

- протоколом одночасного допиту свідків ( ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ) від 09.08.2024, проведеного з метою усунення суперечностей у їхніх показаннях, відповідно до якого слідчий ОСОБА_14 підтвердив свої попередні показання щодо обставин здійснення ОСОБА_8 фактичного контролю за ходом досудового розслідування; 

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 (керівник Кіровоградської обласної прокуратури) від 28.08.2024, відповідно до якого підтверджуються службові повноваження ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 04.02.2025, відповідно до якого підтверджуються обставини фактичного використання та вчинення дій, спрямованих на відчуження автомобіля Tesla Model X P100D, який раніше був переданий ОСОБА_8 як неправомірна вигода;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 17.04.2025, відповідно до якого підтверджуються обставини вибуття автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , з фактичного володіння подружжя ОСОБА_18 та подальшого переходу контролю над ним до інших осіб;

- протоколом обшуку квартири АДРЕСА_1 - за місцем проживання ОСОБА_8 від 06.06.2024, відповідно до якого зафіксовано обставини, що свідчать про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на знищення потенційних доказів;

- протоколом обшуку кабінету ОСОБА_8 від 06.06.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини цілеспрямованого збирання та зберігання ним інформації щодо діяльності державних аграрних підприємств;

- протоколом обшуку приміщення Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури (робочого місця ОСОБА_11 ) від 09.10.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини фактичного володіння та розпорядження предметом неправомірної вигоди, а також координації дій між співучасниками;

- протоколом огляду договорів оренди від 10.10.2024, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_8 у 2021 році, а ОСОБА_11 у 2022 році орендували одну й ту саму квартиру;

- протоколом огляду мобільного телефону «iPhone 14 Pro» (належить ОСОБА_11 ) від 16-22.10.2024, відповідно до якого за допомогою виявлених цифрових даних (листування, фотоматеріалів та метаданих) підтверджуються обставини одержання, використання, приховування та спроб подальшого розпорядження автомобілем Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- протоколом огляду мобільного телефону «iPhone 12 mini» (належить ОСОБА_11 ) від 21-29.10.2024, відповідно до якого зафіксовано цифрові докази тривалого володіння, утримання, фінансового обслуговування та фактичного контролю над автомобілем Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , одержаним як предмет неправомірної вигоди;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_19 (тещі ОСОБА_11 ) від 09.10.2024 та протоколом огляду від 11.10.2024 відповідно до яких підтверджуються обставини приховування засобів доступу до автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , одержаного як предмет неправомірної вигоди;

- протоколом огляду мобільного телефону «iPhone 12 Pro Max» (вилученого у тещі ОСОБА_11 ) від 29.10.2024, відповідно до якого виявлено цифрові дані, що підтверджують обставини використання та приховування автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , одержаного як предмет неправомірної вигоди;

- відповіддю інтернет-порталу «AUTO.RIA», наданою на запит органу досудового розслідування, відповідно до якої підтверджуються факти вчинення активних дій, спрямованих на відчуження автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , одержаного як предмет неправомірної вигоди;

- висновком автотоварознавчої експертизи від 23.09.2025 № СЕ-19/124-25/11191-АВ, відповідно до якого встановлено ринкову вартість автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був одержаний ОСОБА_8 як предмет неправомірної вигоди;

- висновком портретної експертизи від 05.03.2025 № 1/1, відповідно до якого підтверджено безпосередню присутність ОСОБА_8 під час одержання предмета неправомірної вигоди;

- протоколом огляду месенджера «SIGNAL» на мобільному телефоні ОСОБА_20 від 10.06.2026, відповідно до якого зафіксовано цифрові сліди, що підтверджують продовження злочинних дій, спрямованих на одержання решти неправомірної вигоди, а також роль ОСОБА_4 як посередника між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 

- протоколом огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_20 від 12.01.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини використання ОСОБА_4 як посередника у комунікації між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також факти, що свідчать про продовження вимагання неправомірної вигоди;

- протоколом огляду трафіків мобільних з`єднань ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , телеметричної системи автомобіля «Tesla» та інших осіб (складеним у період з 20.03.2025 по 13.05.2025), відповідно до якого підтверджуються обставини спільної діяльності співучасників, їхніх особистих контактів, а також фактичного володіння та використання автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- протоколом огляду відкритих джерел (сторінки Facebook БО «БФ Світових Союзників») від 20.05.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини існування особистих та довірчих відносин між ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_21 , на ім`я якого була оформлена довіреність на автомобіль Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 . Зокрема, під час огляду сторінки фонду за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено фотоматеріали, опубліковані у листопаді 2022 року, на яких ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_21 спільно зафіксовані під час публічних заходів, пов`язаних із передачею транспортних засобів для потреб Збройних Сил України. Крім того, зміст публікацій свідчить про співпрацю Кіровоградської обласної прокуратури з вказаною благодійною організацією, керівником якої є ОСОБА_21 ;

- протоколом огляду Єдиного реєстру довіреностей від 17.09.2024, відповідно до якого встановлено наявність тривалих та довірчих відносин між керівником Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_11 та ОСОБА_21 , на ім`я якого в подальшому було оформлено довіреність на право володіння, користування, розпорядження та відчуження автомобіля Tesla Model X P100D, що був предметом неправомірної вигоди;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою ( ОСОБА_4 ) від 22.04.2024, відповідно до якого підтверджуються обставини координації дій між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 після одержання частини неправомірної вигоди;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи (слідчого поліції Вовка) від 12.04.2024, відповідно до якого зафіксовано обставини втручання керівництва Кіровоградської обласної прокуратури у хід досудового розслідування кримінального провадження № 12024120000000028. 

- інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій  ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Разом з тим заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої  ОСОБА_4  підозри не спростовують вказаного висновку, оскільки не усувають обґрунтованого припущення про його можливу участь у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. На даному етапі досудового розслідування повноваження слідчого судді обмежуються перевіркою наявності достатнього рівня вірогідності причетності особи до злочину, необхідного для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, а не встановленням факту вини або аналізом усіх обставин справи по суті.

Оцінка конкретних дій підозрюваного, їх правова кваліфікація та питання доведеності вини підлягають подальшій перевірці з урахуванням усієї сукупності доказів, зібраних у кримінальному провадженні. Водночас сторона захисту не надала доказів, які б однозначно та беззаперечно виключали причетність підозрюваного до інкримінованого йому діяння.

 

3.2. Щодо продовження існування ризиків

Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні зазначається про продовження існування щодо  ОСОБА_4  ризиків (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; (3) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

 

3.2.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований йому злочин. Так, санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання щодо наявності вказаного ризику, окрім тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує також інші обставини. Насамперед слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 вже є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні № 42023000000001875 від 23.11.2023, у межах якого йому інкримінується участь у заволодінні майном державного підприємства на суму понад 27 млн грн. Наявність підозр у двох окремих кримінальних провадженнях, що стосуються особливо тяжких корупційних злочинів, об`єктивно підвищує ймовірність призначення йому тривалого покарання у виді позбавлення волі, а відтак істотно посилює мотиви до ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, встановлено, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та упродовж 2024 року неодноразово перетинав державний кордон в умовах воєнного стану. При цьому, за матеріалами досудового розслідування, саме можливість безперешкодного виїзду за межі України була однією з причин його залучення до інкримінованої злочинної діяльності, а окремі дії, пов`язані з реалізацією злочинного умислу, він вчиняв, перебуваючи за кордоном.

Додатково слідчий суддя враховує поведінку підозрюваного після застосування до нього запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні. Замість виконання покладених судом процесуальних обов`язків, зокрема внесення застави, він мобілізувався на військову службу, що за встановлених обставин обґрунтовано викликає сумніви у добросовісності його процесуальної поведінки.

У сукупності наведені обставини дають достатні підстави вважати, що, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих злочинів, перспективу призначення суворого покарання та маючи реальну можливість залишити територію України, ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

 

3.2.2. Щодо ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Оцінюючи доводи прокурора щодо наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає їх обґрунтованими.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що під час огляду мобільного телефону ОСОБА_4 виявлено ознаки видалення ним листування з потерпілим, яке, за версією сторони обвинувачення, стосувалося передачі неправомірної вигоди. Наведені обставини свідчать про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на усунення інформації, яка може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Крім того, зі змісту матеріалів досудового розслідування вбачається, що під час спілкування з іншими учасниками інкримінованих подій підозрюваний використовував умовні вислови та завуальовані формулювання, що, у сукупності з іншими встановленими обставинами, свідчить про вжиття ним заходів конспірації.

Слідчий суддя також бере до уваги, що, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 виконував роль посередника у передачі неправомірної вигоди та безпосередньо контактував з іншими учасниками ймовірної злочинної діяльності. За таких обставин не виключається, що йому відомі місця зберігання речей і документів, які мають доказове значення.

Наведені обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що вказаний ризик продовжує існувати.

 

3.2.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У цьому кримінальному провадженні розслідуються злочинна діяльність до якої окрім підозрюваного причетні й інші особи, при цьому з відомостей, отриманих в результаті проведення Н(С)РД, протоколи яких долучені до матеріалів цього клопотання, вбачається, що вказані особи діяли узгоджено й послідовно, що може свідчити про те, що підозрюваний може продовжити координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку, або за їх вказівками вчиняти такий вплив на інших осіб.

Зокрема, слідчий суддя також бере до уваги доводи прокурора про те, що за матеріалами досудового розслідування, до передачі частини неправомірної вигоди був залучений син підозрюваного - ОСОБА_20 , який, за версією сторони обвинувачення, 26.03.2024 отримав від потерпілого грошові кошти у сумі 13 500 доларів США.

Також, слідчий суддя бере до уваги обізнаність підозрюваного про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, що свідчить про можливість ОСОБА_4 шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, а також впливати на свідків, які на даний час ще не були допитані, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. 

 

3.2.4. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином 

Оцінюючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує, що характер та спосіб вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється  ОСОБА_4 , за версією сторони обвинувачення, свідчать про його ретельну підготовку, узгодженість дій між учасниками та використання заходів конспірації, спрямованих на приховування протиправної діяльності та її окремих елементів. Такі обставини дають підстави вважати, що підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню й після повідомлення йому про підозру.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний перебуває у тісних довірчих стосунках із ОСОБА_8 , який володіє спеціальними знаннями щодо методики розслідування корупційних кримінальних правопорушень, що створює реальну можливість узгодження ними позицій захисту, у тому числі шляхом створення штучних доказів на підтвердження цивільно-правового характеру передачі грошових коштів.

Крім того, з огляду на роль ОСОБА_8 та наявність у нього професійних і особистих зв`язків у правоохоронних органах, не можна виключити можливість незаконного отримання інформації про хід досудового розслідування, що може бути використано для протидії кримінальному провадженню.

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є підозрюваним іншому кримінальному провадженні (№ 42023000000001875) щодо розкрадання державного майна на суму понад 27 млн грн спільно з впливовими особами (зокрема, народним депутатом України ОСОБА_22 ), що свідчить про наявність у нього зв`язків та можливостей, які потенційно можуть бути використані для неправомірного впливу на перебіг цього кримінального провадження.

Відтак наведені обставини у своїй сукупності підтверджують наявність реального ризику перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином.

 

3.2.5. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється 

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо існування цього ризику.

Так, прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 також є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні № 42023000000001875 за підозрою у пособництві у заволодінні майном ДП «ДГ «Іванівка» в особливо великих розмірах, яким, за версією сторони обвинувачення, державі завдано збитків на суму понад 27 млн грн.

Крім того, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди.

Наведені обставини у своїй сукупності, з огляду на корисливий характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

 

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики перешкоджання кримінальному провадженню, передбаченні статтею 177 КПК України.

 

3.3. Щодо наявності нових обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу

Слідчим суддею встановлено, що 02.07.2026 слідчий суддя у справі № 991/8506/26, встановивши обґрунтованість підозри, наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, застосував щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі 998 400 гривень, з покладенням строком на два місяці, але не довше строку досудового розслідування, обов`язків: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора слідчого судді; (2) не відлучатись за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ; (5) утримуватися від спілкування (як особисто, так і через третіх осіб) із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя врахував вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , міцність його соціальних зв`язків, наявність державних відзнак, перебування на його утриманні малолітньої дитини та матері похилого віку, майновий стан, відсутність судимостей, а також ризик повторення протиправної поведінки.

Разом із тим, з урахуванням встановлених фактичних обставин та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені обставини не є достатніми для нівелювання встановлених ризиків або їх зменшення до такого рівня, який би виключав необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При визначенні розміру застави слідчий суддя взявши до уваги вагомі обставини, що доводять встановлені ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме узгодженість дій співучасників, значний розмір неправомірної вигоди, яку ймовірно за сприяння останнього отримав ОСОБА_8 , а також майновий стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному слід визначити заставу в розмірі, який становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 998 400 гривень, оскільки такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків. На думку слідчого судді застава у меншому розмірі на даному етапі кримінального провадження, не могла б запобігти встановленим ризикам. Втім, зауважив, що з огляду на майновий стан підозрюваного визначений у клопотанні детектива розмір застави у сумі 4 992 000 гривень є непропорційно завищеним.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Зазначена норма встановлює обов`язок підозрюваного виконати ці дії у визначений законом строк, що узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 113 КПК України, відповідно до яких процесуальні дії мають бути виконані без невиправданої затримки та не пізніше граничного строку, встановленого законом.

Водночас зі змісту ч. 6 ст. 182 КПК України вбачається, що внесення застави після спливу п`ятиденного строку саме по собі не виключається, однак невиконання цього обов`язку у визначений законом строк може бути підставою для вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

Слідчий суддя переконаний, що підозрюваний, користуючись правовою допомогою захисників, був обізнаний про такий обов`язок та наслідки його невиконання у строк, беручи до уваги ще й те, що про обґрунтованість розміру застави, необхідність її внесення підозрюваному у п`ятиденний термін наголошувалось в ухвалі слідчого судді від 02.07.2026.

Отже, не вносячи відповідну заставу, підозрюваний повинен був усвідомлювати, що назване дає підстави стороні обвинувачення у будь-який момент клопотати про зміну запобіжного заходу на більш суворий, адже недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів встановлена рішенням про застосування запобіжного заходу.

Невнесення застави підозрюваним після постановлення ухвали слідчим суддею протягом майже трьох тижнів, стало підставою для звернення стороною обвинувачення із клопотанням про зміну запобіжного заходу з покликанням прокурора на вказане як нову обставину.

З огляду на вищевикладені положення ч. 6 ст. 182 КПК України, обов`язок внесення застави підозрюваним чи забезпечення його внесення заставодавцем у розмірі визначеному судом є беззаперечним.

Слідчий суддя не вправі перегляди рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу відповідно до принципу правової визначеності.

Водночас, вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язана перевірити, чи були у підозрюваного об`єктивні обставини, які перешкодили виконанню відповідного обов`язку, у тому числі, викликані новими обставинами, які не були враховані під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Сторона захисту такими причинами називала загалом відсутність у підозрюваного необхідних коштів. Водночас з такими твердженням сторони захисту слідчий суддя не погоджується, адже наявність у підозрюваного достатніх майнових ресурсів для внесення чи забезпечення внесення заставодавцем відповідного розміру застави, встановлено ухвалою слідчого судді станом на 02.07.2026.

Так, вирішуючи наявність підстав застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та обґрунтованості її розміру слідчий суддя виходив з того, що згідно з дослідженими матеріалами клопотання ОСОБА_4 у період 2020-2025 роки офіційно отримав доходи в сумі понад 353 741 грн. Також співмешканка ОСОБА_4 ОСОБА_24 за період з 2020 по 2025 роки отримала 834 512 грн сукупного доходу.

Також слідчий суддя врахував, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та НАІС ОСОБА_25 на праві власності належить:

- квартира площею 53,6 кв.м., розташована за адресою:  АДРЕСА_2 ;

- квартира площею 76,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- автомобіль Infititi QX30 2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 .

Окрім того, слідчим суддею було враховано, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_4 є засновником ТОВ «Леон» (код СДРПОУ 25133624, статутний капітал 5 000 000 грн) та ТОВ «Буд-сервіс ДАКТ» (код ЄДРПОУ 34193021, статутний капітал 43 750 грн), що зареєстровані на території АР Крим.

Також, слідчий суддя, взяв до уваги, що з огляду на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується, зокрема щодо фактів ймовірного пособництва  ОСОБА_4 в одержанні ОСОБА_26 неправомірної вигоди у розмірі 13 500 доларів США із загальної обумовленої суми 44 500 доларів США, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може приховано володіти сумами коштів у значних розмірах.

Поряд із цим, оцінюючи доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_4 можливості внести заставу, слідчий суддя враховує, що підозрюваний є пенсіонером та, за його власними поясненнями, не працює і не здійснює підприємницької діяльності. Водночас він також є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні (№ 42023000000001875 від 23.11.2023) щодо вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення корисливої спрямованості, яким, за версією сторони обвинувачення, державі завдано збитків на суму понад 27 млн грн.

Відтак, слідчий суддя не виключає, що підозрюваний володіє грошовими коштами чи іншими активами, розмір яких не відповідає його офіційно підтвердженими доходами.

Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку, що реальний майновий стан підозрюваного є значно вищим, ніж це вбачається з відомостей про його офіційні доходи.

Отже, за викладеного, слідчим суддею не встановлено обставин, які б вказували на наявність у підозрюваного об`єктивних причин для невиконання рішення слідчого судді чи обставин, які б суттєво погіршили його майнове становище після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у виді застави. З огляду на викладене, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваним безпідставно не виконано обов`язок внесення застави.

Водночас слідчий суддя звертає увагу, що після застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави останній не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо її внесення. При цьому матеріали провадження не містять відомостей про вжиття ним будь-яких заходів, спрямованих на виконання ухвали слідчого судді, зокрема шляхом внесення застави хоча б частинами, звернення із відповідними клопотаннями чи повідомлення про об`єктивну неможливість виконання такого обов`язку.

Натомість після постановлення ухвали слідчого судді ОСОБА_4 був оформлений на військову службу через ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду солдата.

При цьому слідчий суддя враховує, що станом на момент оформлення на військову службу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг 60-річного віку, що саме по собі потребує критичної оцінки обставин такого оформлення з огляду на вимоги законодавства.

Крім того, з наданих стороною захисту пояснень вбачається, що фактичної участі у виконанні бойових завдань ОСОБА_4 не бере. У сукупності з невиконанням обов`язку щодо внесення застави такі обставини дають підстави вважати, що оформлення на військову службу було використано ним як спосіб уникнення виконання ухвали слідчого судді.

Водночас слідчий суддя вважає, що з огляду на встановлений майновий стан підозрюваного відсутні підстави пов`язувати невнесення застави з об`єктивною неможливістю виконання ухвали суду. Навпаки, така процесуальна поведінка свідчить про свідоме невиконання рішення суду з метою домогтися зміни запобіжного заходу або зменшення розміру застави не у передбачений КПК України спосіб, а шляхом ігнорування покладеного процесуального обов`язку. Зазначене є недопустимим, адже за такого порядку фактично підозрюваний сам собі визначатиме запобіжний захід, який не виконуватиме поставленої законом мети - забезпечити дієвість кримінального провадження, зокрема, запобігання встановленим ризикам.

Сама по собі процесуальна поведінка підозрюваного щодо невиконання рішення суду про застосування запобіжного заходу є недобросовісною та підвищує ймовірність настання ризиків, встановлених судом при вирішення питання застосування запобіжного заходу, що є підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворіший.

Слідчий суддя також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш суворим запобіжним заходом після застави є домашній арешт. Разом із тим застосування такого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не забезпечить досягнення його мети. Так, за поясненнями самого підозрюваного, наразі він проходить військову службу та проживає у казармі, що саме по собі ускладнює можливість застосування та контролю за дотриманням домашнього арешту. Крім того, з моменту застосування застави минуло менше місяця, досудове розслідування триває, а будь-яких обставин, які б свідчили про зменшення або відпадання встановлених ризиків, слідчим суддею не встановлено.

Більше того, враховуючи свідоме невиконання підозрюваним ухвали суду про застосування застави, слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що останній добросовісно виконуватиме процесуальні обов`язки, пов`язані із застосуванням домашнього арешту. За таких обставин лише запобіжний захід, виконання якого не залежить від добровільного дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та ефективно запобігти встановленим ризикам.

З огляду на викладене слідчий суддя доходить висновку, що єдиним запобіжним заходом, який за наведених обставин здатний забезпечити досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, є тримання під вартою.

Водночас, враховуючи, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні спливає 22.08.2026, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Застосування запобіжного заходу на такий строк призвело б до його виходу за межі строку досудового розслідування, тоді як відомості про продовження останнього в порядку, встановленому КПК України, матеріали провадження не містять.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що необхідним і достатнім є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.08.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя зобов`язана врахувати: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу; (3) встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України; (4) можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; (5) те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Відтак слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є пенсіонером, військовослужбовцем, розлученим, має двох повнолітніх синів від першого шлюбу та малолітню доньку, на його утриманні перебуває мати похилого віку. Крім того, підозрюваний є учасником бойових дій та ветераном війни в Афганістані, нагороджений низкою державних нагород, зокрема відповідно до Указу Президента України від 15.02.2016 № 46/2016 - орденом «За заслуги» III ступеня. Станом на день розгляду клопотання підозрюваному виповнилося 60 років, при цьому відомості про те, що стан його здоров`я перешкоджає застосуванню запобіжного заходу, відсутні.

Також слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судимий, однак є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні № 42023000000001875 від 23.11.2023 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у межах якого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.02.2026 у справі № 991/991/26 до нього застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 4 992 000 грн.

Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а саме в пособництві в одержанні першим заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_26 неправомірної вигоди у розмірі 13 500 доларів США із загальної обумовленої суми 44 500 доларів США.

Слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя переконаний, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. 

Відтак, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у його вчиненні, розміру ймовірної неправомірної вигоди, а також встановлених ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, його особи та інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, є достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання встановленим ризикам та водночас не є завідомо непомірним.

При цьому визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженим майновим станом підозрюваного, належним йому майном, а також відповідає обставинам інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема ймовірному розміру предмета неправомірної вигоди.

Слідчий суддя зауважує, що саме такий розмір застави було визначено слідчим при застосуванні запобіжного заходу і слідчий суддя, оцінивши майновий стан підозрюваного, констатував, що такий розмір застави не є явно непомірним нього. Водночас, буде достатнім для виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

У той же час, як уже зазначалось вище, сторонами не надано та не встановлено слідчим суддею обставин, які б вказували на суттєве погіршення майнового стану підозрюваного або ж відсутність одного або декількох ризиків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки: 

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 

2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема із підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , а також свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 

6) носити електронний засіб контролю.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. 

Таким чином, сукупність встановлених обставин дає підстави слідчому судді дійти висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, оскільки зміна застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою є необхідною для забезпечення дієвості кримінального провадження та запобігання реалізації встановлених ризиків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182-184, 193-197, 198, 200, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, 

 

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024, - задовольнити частково.

2.Змінити застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі №991/8506/26 від 02.07.2026 запобіжний захід щодо підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 24 (двадцять чотири) дні з дня постановлення цієї ухвали (30.07.2026), тобто, до 22 серпня 2026 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

3.Підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взяти під варту в залі суду.

4. Строк тримання під вартою з урахуванням строку досудового розслідування визначити на 24 дні, тобто до 22 серпня 2026 року включно. 

5. Одночасно визначити підозрюваному  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

5. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: 

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави,

згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

6. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі підозрюваний звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. 

7. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення, в якому утримуватиметься підозрюваний. 

8. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув`язнення, в якому утримуватиметься підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

9. У разі звільнення підозрюваного  ОСОБА_4  з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки: 

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 

2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема із підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , а також свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 

6) носити електронний засіб контролю.

10. Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави, але не довше строку досудового розслідування. 

11. В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

12. Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. 

13. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

14. Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам, а також направити для виконання адміністрації місця попереднього ув`язнення, в якому утримуватиметься підозрюваний.

15. Виконання ухвали в частині взяття під варту та доставлення до місця попереднього ув`язнення доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024 та детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

16. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

17. Строк дії ухвали - до 22 серпня 2026 року включно.

18. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

 

Слідчий суддя    ОСОБА_1