Справа № 991/4218/25

Провадження № 1-кп/991/151/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року         м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , 

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 , 

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000356 від 11.07.2024, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Петрівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, 

установив:

І. Історія кримінального провадження 

12.05.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 13.05.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

04.08.2025 прокурором через канцелярію суду подано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366-2 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 повернуто прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням, поданий до суду 04.08.2025 під час підготовчого провадження, у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2025 скасовано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 про повернення прокурору обвинувального акта із зміненим обвинуваченням в кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_5 , поданих в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (1), п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (2).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.03.2026 у цьому кримінальному провадженні призначено судовий розгляд. 

ІІ. Зміст та доводи клопотання захисника

31.07.2026 захисник ОСОБА_5 подав до суду клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Зазначив, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 366-2 КК України, відповідно до яких відомості, які подані обвинуваченим в деклараціях за 2021 - 2023 роки, відрізняються від достовірних на суму 1 517 618 грн (тобто, щонайменше на 501 прожитковий мінімум для працездатних осіб). 17.07.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX від 17.06.2025 (далі - Закон України № 4496-IX від 17.06.2025), яким внесено зміни до ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме в абзаці першому слова і цифри «від 500 до 2000» замінено словами і цифрами «від 750 до 2500». Оскільки на момент набрання чинності цим законом ОСОБА_4 інкримінувалося подання недостовірних відомостей у розмірі 501 прожиткового мінімуму, кримінальна протиправність інкримінованого діяння була усунута. На його переконання, при розгляді цього питання слід керуватися нормами ч. 3 ст. 479-2 та ст. 284 КПК України. 

На обґрунтування своєї позиції захисник також послався на роз`яснення НАЗК щодо відображення відомостей про об`єкти декларування, у яких йдеться про те, що у разі наявності в особи різних відомостей про вартість об`єкта декларування в одному чи різних документах їх пріоритетність визначається в такому порядку: вартість за грошовою оцінкою, зазначена у документах про оцінку майна чи правовстановлюючих документах; вартість згідно з правовстановлюючими документами (договори, свідоцтва тощо). Якщо у правовстановлюючому документі зазначено відомості про ціну і вартість об`єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування вказується вартість об`єкта за його грошовою оцінкою; вартість (наприклад, інвентаризаційна, балансова тощо) згідно з документами технічного характеру (наприклад, у технічному паспорті). З огляду на ці роз`яснення, адвокат вважає, що обвинувачений мав би декларувати вартість житлового будинку 1 517 618 грн, яка відображена у правовстановлюючих документах. На його думку, застосування до ОСОБА_4 нової редакції Закону від 17.07.2025 погіршує його становище. 

Захисник вказав, що після набрання чинності зазначеними змінами прокурор змінив обвинувачення та 04.08.2025 подав до суду змінений обвинувальний акт, відповідно до якого сума недостовірних відомостей становила вже 3 294 000 грн (1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). При цьому, на думку адвоката, під час судового розгляду сторона обвинувачення не надала належних доказів на підтвердження обов`язку ОСОБА_4 відображати у деклараціях саме таку вартість майна.

Також, захисник зазначив, що 21.04.2026 прокурор у судовому засіданні оголосив відомості, викладені у довідці НАЗК № 626/25 про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік (виправленої), поданої ОСОБА_4 , заступником голови Державної митної служби України, яка надійшла до суду на виконання ухвали від 09.03.2026. На думку захисника, зазначені обставини спростовують доводи сторони обвинувачення та свідчать про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого діяння.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на припинення чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння станом на 17.07.2025, а також положення ст. 284, ч. 3 ст. 479-2 КПК України, просить закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 . 

ІІІ. Позиції учасників кримінального провадження 

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання про закриття та просив задовольнити. Зазначив, що 04.02.2026 суд уже розглядав аналогічне клопотання, однак з того часу змінилися обставини кримінального провадження. На той момент прокурор заперечував проти його задоволення, посилаючись на необхідність дослідження доказів сторони обвинувачення. На сьогодні письмові докази сторони обвинувачення досліджені судом, а тому доводи прокурора втратили актуальність. Захисник наголосив на тому, що це клопотання не є тотожним попередньому, оскільки аргументоване новими обставинами, встановленими під час судового розгляду. Зокрема, прокурор не надав доказів на підтвердження вартості нерухомого майна у розмірі понад 3 млн грн, а також доказів здійснення його поліпшень. На переконання захисника, сторона обвинувачення змінила обвинувачення з метою недопущення закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Станом на 17.07.2025 у провадженні суду перебував обвинувальний акт, відповідно до якого ОСОБА_4 інкримінувалося внесення недостовірних відомостей на суму 1 517 618 грн, що відповідало 501 прожитковому мінімуму для працездатних осіб та не досягало нового порогу кримінальної відповідальності. Тому захисник вважає, що у цьому випадку підлягають застосуванню положення ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, а також положення ч. 7 ст. 284 та ч. 3 ст. 479-2 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав доводи, висловлені його захисником. 

Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання про закриття кримінального провадження, вважаючи його необґрунтованим. Зазначив, що аналогічне клопотання захисника вже розглядалося судом, і ухвалою від 04.02.2026 у його задоволенні відмовлено. Звернув увагу на те, що на даний час судовий розгляд не завершено. Хоча частину доказів уже досліджено, оцінка таким доказам має надаватися судом у нарадчій кімнаті за результатами всього судового розгляду. Крім того, у судовому засіданні ще не допитані свідки, зокрема свідок ОСОБА_6 , показання якого, на думку прокурора, підтверджують обставини пред`явленого обвинувачення. З огляду на викладене, вважає, що закриття кримінального провадження на даній стадії є передчасним, оскільки обставини, які були підставою для відмови у задоволенні попереднього клопотання, істотно не змінилися. 

IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Дослідивши зміст клопотання, матеріали справи, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, Суд дійшов таких висновків.

Виключний перелік підстав закриття кримінального провадження закріплено у статті 284 КПК України. Кримінальне провадження закривається зокрема, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння (п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України). 

З матеріалів кримінального провадження № 52024000000000356 від 11.07.2024 встановлено такі факти та обставини:

- 12.05.2025 до суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , в якому викладено таке формулювання обвинувачення: ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи суб`єктом декларування в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, вніс завідомо недостовірні відомості у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а саме у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» не відобразив відомості про житловий будинок загальною площею 236,8 м. кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, яка розташована по АДРЕСА_2 , щодо яких він з 12.05.2020 набув право користування, а з 25.09.2020 отримав можливість опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Також, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи суб`єктом декларування в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, повторно, вніс завідомо недостовірні відомості в поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 та 2023 роки, а саме не відобразив повторно у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» відомості про житловий будинок загальною площею 236,8 м. кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, яка розташована по АДРЕСА_2 , щодо яких він з 12.05.2020 набув право користування, а з 25.09.2020 отримав можливість опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Вартість нерухомості (житлового будинку загальною площею 236,8 м. кв. та земельної ділянки площею 0,12 га) відповідно до договору склала на загальну суму 1 517 618 грн, а фактично сплачена сума, з урахуванням попередньої оренди, становила щонайменше 122 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долару США становило 3 294 000 грн. Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом час подання ОСОБА_4 29.01.2024, 27.02.2024 та 31.03.2024 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування становив 3028 грн. Таким чином, відомості, які подані ОСОБА_4 в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму 1 517 618 грн, тобто щонайменше в 501 прожитковий мінімум для працездатних осіб; 

- 17.07.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX від 17.06.2025, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме в абзаці першому слова і цифри «від 500 до 2000» замінено словами і цифрами «від 750 до 2500»;

- 04.08.2025 прокурором ОСОБА_7 до суду подано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, в якому прокурором зазначено, що встановлено підстави для зміни обвинувачення у кримінальному провадженні, зокрема з огляду на Закон України № 4496-IX від 17.06.2025 (набув чинності 17.07.2025), яким внесено зміни до ст. 366-2 КК України. Водночас, як установлено досудовим розслідуванням, 25.09.2020 ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_8 придбали в ОСОБА_6 житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га за цією ж адресою, загальною вартістю, з урахуванням попередньої оренди 122 000 доларів США, що за офіційним курсом на дату придбання становило 3 294 000 грн. Відтак, з огляду на цей факт, ОСОБА_4 була відома реальна вартість нерухомого майна (3 294 000 грн), яку було оплачено ОСОБА_6 та яку він, як суб`єкт декларування, повинен був вказати в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік. Ця сума коштів на момент подання ОСОБА_4 декларацій становила 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказана інформація (реальна вартість майна) була відома ОСОБА_4 на момент укладення правочинів з купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_6 , а також на час подання ОСОБА_4 щорічних декларацій. Відтак, вартість майна, яка зазначена в договорі, не є визначальною для кваліфікації дій ОСОБА_4 , водночас, визначальною є фактично сплачена сума за нерухоме майно ОСОБА_6 , зокрема 3 294 000 грн. Ця сума коштів є підставою для обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366-2 КК України. З урахуванням наведеного положення Закону України № 4496-IX від 17.06.2025 не можуть бути застосовані до кримінального провадження № 52024000000000356. Отже, з метою конкретизації та уточнення фактичних обставин, а також формулювання обвинувачення ОСОБА_4 , їх слід змінити в частині визначення вартості майна, з якої слід обраховувати різницю незадекларованих відомостей, що відрізняються від достовірних, у прожиткових мінімумах для працездатних осіб. Формулювання обвинувачення змінено та викладено таким чином: «Відомості, які подані ОСОБА_4 в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік відрізняються від достовірних, відомих йому на момент подання декларацій, на загальну суму 3 294 000 грн, тобто в 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Отже, ОСОБА_4 , будучи суб`єктом декларування, обвинувачується в умисному внесенні завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму в 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021 рік, та вчиненні цих же дій повторно у деклараціях за 2022 рік та 2023 рік»;

- 04.02.2026 ухвалою Суду відмовлено у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_5 , поданих в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- 09.03.2026 ухвалою суду в цьому кримінальному провадженні призначено судовий розгляд. 

Положення п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України визначають, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу (ч. 7 ст. 284 КПК України). 

За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом установлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ст. 284 КПК, у порядку п. 1-2 ч. 2 цього ж положення Кодексу. Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 175/8265/24). 

Підсумовуючи, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією інкримінованого обвинуваченому діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України (на суму 1 517 618 грн), з огляду на те, що з урахуванням зміненого обвинувального акта обвинуваченому інкримінується кримінальне правопорушення на суму, яка перевищує мінімальний поріг кримінальної відповідальності, встановлений чинною редакцією зазначеної статті ( 3 294 000 грн.). Тобто, для застосування п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України відсутня умова - втрата чинності законом, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.

Отже, клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 372, 376, 479-2 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя          ОСОБА_9