Справа № 991/9711/26

Провадження 1-кс/991/9727/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

31 липня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України  ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: 

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нове село, Хмельницької області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 

та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, 

у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000050000034 від 29.11.2024,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 

1.Зміст поданого клопотання

В обґрунтування поданого клопотання вказано, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000050000034 від 29.11.2024 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що воно подане у межах кримінального провадження № 42024000050000034 від 29.11.2024, досудове розслідування в якому здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України, зокрема за фактом ймовірного прохання та одержання ОСОБА_4 , який на момент подій обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , від ОСОБА_8 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі у вигляді грошових коштів та нерухомого майна за вчинення дій з використанням наданих йому службових повноважень, а саме створення умов для будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 площею 7,3608 га, що розташована на території військового містечка АДРЕСА_2 .

Детектив зазначає, що з огляду на встановлені обставини та наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4  під вартою, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На думку детектива, встановлені під час досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування. Відтак, просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4  запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

З огляду на тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий стан та особисті обставини, детектив вважає, що необхідно визначити останньому заставу в розмірі 70 001 152 гривень, адже внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на думку детектива, обґрунтованою є необхідність покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор  ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовольнити. Додатково зазначив про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На думку детектива жоден інший запобіжний захід крім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та утримання від дій щодо перешкоджання кримінальному провадженню. Також прокурор уточнив обов`язок не спілкуватись з певними особами, а саме зазначив відповідний перелік осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що всі його дії були законними та спрямованими на забезпечення житлом військовослужбовців. Також він зазначив, що він не отримував неправомірної вигоди, а все його майно куплено за рахунок законних доходів. Крім цього, підозрюваний повідомив, що в листуванні жодним чином не завуальовував прохання та одержання неправомірної вигоди. Таким чином, на переконання ОСОБА_4 повідомлена йому підозра є необґрунтованою. 

Захисниця ОСОБА_5 також стверджувала, що повідомлена підозра ОСОБА_4 є необґрунтованою та не підтверджується жодними належними доказами. Захисник ОСОБА_6 з посиланням на практику ЄСПЛ зазначив, що ризики перешкоджання кримінальному провадженню з`являються ще до моменту повідомлення про підозру, а саме з моменту коли особа дізналась про наявність щодо неї кримінального провадження. 

Так, ОСОБА_4 дізнався про досудове розслідування щодо нього у іншому кримінальному провадженні ще в січні 2024 року. Водночас, підозрюваний не вчиняв жодних дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню. 

Додатково захисник зазначив, що сторона обвинувачення просить застосувати виключний запобіжний захід встановивши лише наявність трьох ризиків. При цьому, жодного з цього ризику немає, а ОСОБА_4 не збирається перешкоджати кримінальному провадженню жодним чином. Також адвокат додатково зазначив, що події, які є предметом досудового розслідування відбулись у період з 2021 по 2023 року, що є додатковим фактом, який свідчить про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім цього, на переконання сторони захисту, розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 . 

З огляду на наведене, сторона захисту просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. Якщо ж слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона захисту просить визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави розміром від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_4 28 липня 2026 року о 11 год. 05 хв., що підтверджується особистим підписом останнього, проставленим у тексті повідомлення в присутності його захисника. 

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. 

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. 

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). 

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. 

Зокрема, у межах вказаного кримінального провадження розслідуються обставини ймовірного прохання та одержання начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на забезпечення забудови земельної ділянки площею 7,3608 га, розташованої на території військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 .

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 організував схему одержання неправомірної вигоди, до реалізації якої залучив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Предметом неправомірної вигоди були грошові кошти та нерухоме майно, які надавалися в обмін на забезпечення погодження необхідної технічної документації, зміни цільового призначення земельної ділянки, її поділу, укладення договору про спільну діяльність між військовою частиною НОМЕР_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 , а також створення інших умов для безперешкодної реалізації проєкту житлової забудови.

За даними досудового розслідування, у період з березня 2021 року по липень 2023 року ОСОБА_9 , діючи як посередник, отримував від ОСОБА_8 окремі частини неправомірної вигоди, про що оформлювалися відповідні розписки, після чого передавав одержані кошти ОСОБА_4 для їх подальшого розподілу між учасниками схеми. Після виїзду ОСОБА_9 за межі України частину неправомірної вигоди отримував ОСОБА_10 , а одну із передач грошових коштів за дорученням ОСОБА_9 здійснив його батько, який, за версією сторони обвинувачення, не був обізнаний про злочинний характер таких дій.

Крім грошових коштів, неправомірна вигода, за твердженням сторони обвинувачення, надавалася у вигляді майнових прав на об`єкти нерухомості, зокрема квартиру, паркомісце та нежитлові приміщення, які оформлялися на ОСОБА_4 та його дружину. Для цього використовувалися договори дольової участі та документи про нібито повну сплату пайових внесків, на підставі яких у подальшому було зареєстровано право власності на відповідні об`єкти нерухомості.

Загалом, за версією сторони обвинувачення, упродовж 2021-2023 років ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_9 та ОСОБА_10 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду на загальну суму 65 966 569 грн, яка складалася з готівкових коштів у сумі 2 065 000 доларів США та 70 000 євро, а також нерухомого майна загальною вартістю 4 088 000 грн, що відповідно до пункту 1 примітки до ст. 368 КК України становить особливо великий розмір. 

Викладені обставини, у сукупності з наданими детективом поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що могло мати місце вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та з огляду на посаду та обумовлені нею повноваження, такий злочин міг бути вчинений ОСОБА_4 .

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв`язок між описаними діями та наслідками. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів: 

- Договору про надання послуг щодо юридичного супроводу в процесі виділення, підготовки документів на проведення конкурсу та забудову земельної ділянки від 19.03.2021, який був укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

- Договору № 2 про надання послуг щодо юридичного супроводу в процесі виділення, підготовки документів на проведення конкурсу та забудову земельної ділянки від 29.04.2021, який був укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

- Договору № 3 про надання послуг щодо юридичного супроводу в процесі організації підписання договору про спільну діяльність у будівництві від 30.07.2021, який був укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

- розписок ОСОБА_9 наданими ОСОБА_8 про одержання від ОСОБА_8 у період з 19.03.2021 по 20.07.2023 року грошових коштів на суму 2 050 000 доларів США та 70 000 Євро;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 10.07.2025;

- листа № 674/9/1395 від 06.04.2021;

- Договору про спільну діяльність з будівництва об`єкта: «Житловий комплекс «Корсар»» на земельній ділянці по вул. Городоцька, Шевченка, Ярослава Мудрого у м. Львові від 16.08.2021;

- листа ОСОБА_9 на адресу Міністра оборони України; 

- Договору дольової участі у будівництві № 136 від 30.08.2021 відповідно який був укладений дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_12 з ОК «ТІЗ «ЖК Краківський» в особі ОСОБА_8 ;

- Договору дольової участі у будівництві № 2П від 15.02.2022 відповідно який був укладений між ОСОБА_4 та ОК «ТІЗ «ЖК Краківський» в особі ОСОБА_8 ;

- Договору дольової участі у будівництві № 3П від 15.02.2022 відповідно який був укладений між ОСОБА_4 та ОК «ТІЗ «ЖК Краківський» в особі ОСОБА_8 ;

- Договору дольової участі у будівництві підземного паркінгу № 134 від 14.02.2022 відповідно який був укладений між ОСОБА_4 та ОК «ТІЗ «ЖК Краківський» в особі ОСОБА_8 ;

- висновку Національного агентства з питань запобігання корупції № 282-01/74069-25 від 03.09.2025 року відповідно якому зафіксовано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_12 не мали законних джерел походження коштів для придбання нерухомості: квартиру АДРЕСА_3 ; 

- висновку експерта № 8980/25-42 від 22.05.2026 відповідно якому встановлено ринкову вартість майнових прав на нерухомість набутих ОСОБА_4 та ОСОБА_12 в будинку № АДРЕСА_4 в м. Львів;

- протоколу огляду документів - комп`ютерних даних від 11.03.2026 року відповідно якому встановлено періоди проведених між собою зустрічей ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 ; 

- протоколу огляду речей (зовнішнього накопичувача на жорстких магнітних дисках на який скопійовано та збережено, за участю спеціаліста, побітову копію мобільного телефону ОСОБА_9 ) від 05.-08.06.2026;

- відповідь Виконавчого комітету Львівської міської ради № 29-57378 від 24.04.2026; 

- протоколу огляду речей (зовнішнього накопичувача на жорстких магнітних дисках на який скопійовано та збережено, за участю спеціаліста, побітову копію мобільного телефону ОСОБА_8 ) від 15.-17.06.2026;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 28.11.2025;

- інших матеріалів в їх сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_4 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетним ОСОБА_4 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри.

Разом з тим заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої  ОСОБА_4  підозри не спростовують вказаного висновку, оскільки не усувають обґрунтованого припущення про його можливу участь у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. На даному етапі досудового розслідування повноваження слідчого судді обмежуються перевіркою наявності достатнього рівня вірогідності причетності особи до злочину, необхідного для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, а не встановленням факту вини або аналізом усіх обставин справи по суті.

Оцінка конкретних дій підозрюваного, їх правова кваліфікація та питання доведеності вини підлягають подальшій перевірці з урахуванням усієї сукупності доказів, зібраних у кримінальному провадженні. Водночас сторона захисту не надала доказів, які б однозначно та беззаперечно виключали причетність підозрюваного до інкримінованого йому діяння.

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний  ОСОБА_4  може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, оскільки  ОСОБА_4  підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язано з корисливою спрямованістю та використанням службового становища. Злочин, який інкримінується  ОСОБА_4  є особливо тяжким, його санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. 

Вирішуючи питання щодо наявності вказаного ризику, окрім тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється  ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує також інші обставини, якими в цьому випадку є дані про наявність фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України (описаний у п. 3.6. цієї ухвали), наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, наявність широкого кола знайомств серед службових осіб в Збройних Силах України і Міністерства оборони України, органів державної влади. Зокрема, підозрюваний у судових засіданнях підтвердив факти знайомства з колишніми головнокомандувачами Збройних Сил України, а саме з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

На думку слідчого судді, наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. 

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність зазначеного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- у межах кримінального провадження також є інші підозрювані, у зв`язку з чим він може координувати їх дії та показання або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;

-характер та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень свідчать про наявність ризику його незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні;

-на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

-в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження. 

3.3.4. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Оцінюючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя зазначає, що сторона обвинувачення не довела належним чином наявність ризику того, що  ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зокрема, детектив у клопотанні посилався та обставини того, що у кримінальному провадженні досліджуються обставини ймовірного впливу ОСОБА_4 на посадових службових осіб Збройних сил України на здійснення заходів оповіщення та призову громадян України на військову службу під час мобілізації, з метою забезпечення уникнення такої служби під час мобілізації особами. 

Крім цього, детектив зазначає, що у кримінальному провадженні також досліджуються факти висловлення прохання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_4 від інших забудовників за забезпечення їх перемоги в конкурсах щодо будівництва житла для військовослужбовців. 

Водночас, ні прокурор, ні детектив не надали слідчому судді доказів, що підозрюваний дійсно може вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зокрема, підозрюваний із моменту повідомлення про підозру обізнаний про проведення щодо нього досудового розслідування за фактом ймовірного вчинення кримінального правопорушення. Отже, він усвідомлює, що будь-які його подальші протиправні дії будуть зафіксовані правоохоронними органами та потягнуть за собою відповідне обвинувачення.

За таких обставин, слідчий суддя доходить до висновку щодо відсутності ризику того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Окремо слідчий суддя вважає за необхідне надати оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема спроб виїхати за кордон, незаконно вплинути на свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

У цьому контексті слід зазначити, що ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним відповідних дій у майбутньому. Кримінальний процесуальний закон не вимагає доведення того, що підозрюваний неодмінно вчинить такі дії, а лише наявності достатніх даних, які свідчать про його реальну можливість та схильність до їх вчинення за конкретних обставин кримінального провадження.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних. 

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; 

-пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-достатній майновий стан, який описаний у 3.6. цієї ухвали;

-активно займається благодійною та волонтерською діяльністю, допомагає Збройним Силам України, за що відзначний грамотами та відзнаками;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилось 58 років;

-відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім. 

В обґрунтування необхідності застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою прокурор зазначає тяжкість імовірного покарання за інкримінований підозрюваному злочин, а також наявні ризики.

Водночас, з урахуванням даних про особу підозрюваного, зокрема активної громадської позиції, тривалої служби у Збройних Силах України, міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, а також з огляду на недосягнення встановленими ризиками такого рівня інтенсивності, який би обумовлював необхідність ізоляції підозрюваного, позиції прокурора, який у судовому засіданні обмежився загальним твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без наведення належного обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх та вагомих підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, однак не досягає такого рівня інтенсивності, який би виправдовував обмеження свободи підозрюваного. Це зумовлено наявністю у нього стійких соціальних зв`язків і стримуючих від втечі факторів. Зокрема, про це свідчить відсутність з його боку спроб ухилення від органу досудового розслідування до моменту повідомлення про підозру, коли він мав реальну можливість для цього, адже у період, коли йому вже було відомо про кримінальні провадження щодо обставин, які є предметом цього кримінального провадження (з січня 2024 року). На переконання слідчого судді, наведені обставини свідчать про можливість мінімізації встановленого ризику переховування шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу та покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків, які забезпечать належний контроль з боку сторони обвинувачення за його пересуванням. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, як запобіжний захід, який передбачає обмеження перебування та пересування особи також є надмірним заходом у світлі обставин, наведених вище. 

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. 

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховує характер і ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння, яке пов`язане з ймовірним одержанням неправомірної вигоди в розмірі понад 65 млн. грн, а також специфіку цього кримінального провадження і корисливу спрямованість дій ОСОБА_4 . Відтак, зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного.

Так, відповідно до протоколу огляду від 14-20 липня 2026 року, протягом 1998-2026 років ОСОБА_4 отримав дохід у розмірі 6 665 201 грн. Також йому на праві власності належить транспортний засіб Honda CR-V 2014 року випуску, машино-місце, два нежитлових приміщення у м. Львів, земельна ділянка у Чернівецькій області, земельна ділянка у Хмельницькій області та земельна ділянка у Львівській області. 

Крім цього, дружина підозрюваного - ОСОБА_12 має на праві приватності власності автомобіль Volkswagen Golf 2018 року випуску, дві квартири та гараж у м. Львові. 

Поряд з цим, слідчий суддя бере до уваги, що кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про особливо тяжкий корупційний злочин, предметом якого є ймовірне отримання неправомірної вигоди у розмірі понад 65 млн. грн. 

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Відтак, з урахуванням винятковості обставин справи, розміру шкоди, ролі підозрюваного, з огляду на наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 (шість мільйонів шістсот п`ятдесят шість тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних характеристик зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна, а також відповідним з огляду на розмір ймовірного предмета кримінального правопорушення.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного. 

Водночас, слідчий суддя зауважує, що розмір застави, про який просить сторона обвинувачення є безпідставним та не виправданим, ані матеріалами кримінального провадження, ані відомостями про матеріальний стан підозрюваного. 

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 

1) прибувати до слідчого (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за першим викликом; 

2) не відлучатись із міста Львів без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 

4) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та підозрюваними: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з приводу обставин інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, викладених у повідомленні про підозру; 

5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю. 

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю на два місяці, тобто до 30 вересня 2026 року, але у межах строку досудового розслідування.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково. 

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000050000034 від 29.11.2024 - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 (шість мільйонів шістсот п`ятдесят шість тисяч) гривень. 

3. У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за першим викликом; 

2) не відлучатись із міста Львів без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 

4) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та підозрюваними: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з приводу обставин інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, викладених у повідомленні про підозру; 

5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю. 

4. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком на два місяці, тобто до 30 вересня 2026 року, але у межах строку досудового розслідування.

5. В іншій частині вимог клопотання - відмовити. 

6. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: 

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти

застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва

суду).

7. Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8. Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом. 

9. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10. Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024000050000034 від 29.11.2024 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. 

11. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12. Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.

13. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя        ОСОБА_1