Справа № 991/9821/26

Провадження 1-р/991/41/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

06 серпня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисника - адвоката  ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року (справа №991/9821/26) про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження №52025000000000607 від 23.10.2025,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 . 

1.Зміст поданої заяви

У своїй заяві адвокат зазначає, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року задоволено клопотання керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження №52025000000000607 від 23.10.2025.

В резолютивній частині вказаної ухвали зазначено про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня фактичного затримання, тобто, до 27 вересня 2026 року включно. 

Тобто, на переконання адвоката, слідчим суддею, в безальтернативному порядку було визначено установу, в якій підозрюваний ОСОБА_5 має утримуватись, під час застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Водночас, адвокат зауважує, що з моменту затримання і на момент звернення до суду з цією заявою, ОСОБА_5 утримується в ITT ГУНП у м. Києві з невідомих для сторони захисту підстав.

Відтак, за твердженням адвоката, стороні захисту ОСОБА_5 , є незрозумілою та такою, що потребує роз`яснення, можливість невиконання та/чи іншого тлумачення постановленої слідчим суддею ухвали від 31 липня 2026 року, а саме в частині визначення місця утримання під вартою ОСОБА_5 .

З огляду на це, адвокат просить роз`яснити ухвалу Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року, а саме щодо безальтернативності припису суду стосовно тримання під вартою ОСОБА_5 виключно у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

2.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Крім того, до початку судового засідання адвокат подав заяву, в якій просив здійснити судовий розгляд за відсутності підозрюваного ОСОБА_5 .

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суду не повідомили. 

Керуючись ст. 380 КПК України, відповідно до якої, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду заяви про роз`яснення рішення не перешкоджає проведенню судового засідання, слідчий суддя вирішив розглядати заяву за їх відсутності.

3.Оцінка та мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Так, зі змісту цієї норми вбачається, що роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

Фактично, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, тобто про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє у роз`ясненні рішення. Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 202/4467/14-к.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).

Вирішуючи питання про наявність підстав для роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року у справі № 991/9821/26 (провадження № 1-кс/991/9837/26), слідчий суддя виходить із такого.

Ухвалою від 31 липня 2026 року задоволено клопотання керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та у межах кримінального провадження № 52025000000000607 від 23.10.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із дня фактичного затримання, тобто до 27 вересня 2026 року включно.

Як вже було зазначено, роз`ясненню підлягає лише таке судове рішення, зміст якого є неясним або допускає неоднозначне тлумачення, що ускладнює чи унеможливлює його належне виконання. При цьому, здійснюючи роз`яснення, суд не вправі змінювати зміст постановленого рішення, доповнювати його новими висновками, надавати додаткове обґрунтування або роз`яснювати порядок застосування норм законодавства чи виконання судового рішення.

Водночас дослідивши зміст ухвали від 31 липня 2026 року, слідчий суддя дійшов висновку, що вона відповідає вимогам кримінального процесуального закону, викладена чітко, послідовно та зрозуміло, не містить суперечливих чи неоднозначних формулювань, які могли б викликати труднощі під час її сприйняття або виконання.

Як вбачається із заяви адвоката, фактично підставою для звернення стало не існування неясностей у тексті судового рішення, а необхідність отримання роз`яснень щодо порядку його виконання.

Зокрема, адвокат зазначає, що у резолютивній частині ухвали визначено місцем тримання під вартою Державну установу «Київський слідчий ізолятор», тоді як підозрюваний із моменту затримання і на час звернення із заявою продовжує утримуватися в ІТТ ГУНП у місті Києві, а підстави такого утримання стороні захисту невідомі. У зв`язку з цим адвокат просить роз`яснити, чи є визначення місця попереднього ув`язнення у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» безальтернативним.

Разом із тим наведені доводи не свідчать про незрозумілість чи неоднозначність змісту постановленої ухвали. Порушені стороною захисту питання стосуються виключно порядку її виконання, тоді як у межах процедури, передбаченої статтею 380 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями роз`яснювати послідовність, умови чи механізм виконання судового рішення, у тому числі щодо визначення місця попереднього утримання особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому контроль за виконанням ухвали покладено на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52025000000000607 від 23.10.2025, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. Саме до зазначених уповноважених осіб сторона захисту вправі звернутися для отримання інформації щодо причин утримання підозрюваного у відповідній установі.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що КПК України передбачає самостійні процесуальні механізми захисту прав учасників кримінального провадження. Зокрема, закон визначає порядок апеляційного оскарження судових рішень, можливість звернення з клопотаннями про зміну чи скасування запобіжного заходу, а також право особи, яка утримується під вартою, звернутися до слідчого судді в порядку ст. 206 КПК України для перевірки дотримання її прав. Відтак питання, порушені у заяві адвоката, не можуть бути вирішені шляхом роз`яснення судового рішення відповідно до ст. 380 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що доводи адвоката не свідчать про наявність перешкод для виконання ухвали, а тому не є обставинами, що унеможливлюють та/або свідчать про неможливість виконання такого судового рішення, у зв`язку з чим в його роз`ясненні слід відмовити. 

Керуючись статтями 7, 183, 372, 376, 380 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року (справа №991/9821/26) про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження №52025000000000607 від 23.10.2025, - відмовити.

2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя     ОСОБА_1