Справа № 991/9253/26

Провадження 1-кс/991/9268/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваних  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022040000000519 від 26.09.2022,

В С Т А Н О В И В:

14.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного  ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022040000000519 від 26.09.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження) (справа № 991/9253/26, провадження № 1-кс/991/9268/26), у якому він просить:

- скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.11.2025 у справі № 991/11870/25 на майно, що вилучене 13.11.2025 за результатами проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Ухвала № 1), а саме на мобільний телефон Iphone 12, серійний номер НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 (далі - Мобільний телефон № 1) та повернути ОСОБА_5 вказане майно.

Також, 14.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваногоОСОБА_6  - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у Кримінальному провадженні (справа № 991/9254/26, провадження № 1-кс/991/9269/26), у якому він просить:

-скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.11.2025 у справі № 991/11871/25 на майно, що вилучене 13.11.2025 за результатами проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Ухвала № 2), а саме на мобільний телефон Iphone 13 ProMax, модель MLL53LL/A, серійний номер НОМЕР_5 , ІМЕ1 1: НОМЕР_6 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_7 (далі - Мобільний телефон № 2) та повернути ОСОБА_6 вказане майно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2026 провадження за вказаними клопотаннями об`єднано в одне провадження з номером провадження 1- кс/991/9268/26 та номером справи - 991/9253/26 (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовані тим, що у межах Кримінального провадження 13.11.2025 за місцями фактичного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено обшуки, під час яких вилучено Мобільний телефон № 1 та Мобільний телефон № 2. У подальшому, 19.11.2025 Ухвалою № 1 та Ухвалою № 2 на вказане майно накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів. Сторона захисту вважає арешт необґрунтованим, оскільки мобільні телефони вилучено за відсутності передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України підстав. Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали доступ до мобільних телефонів, однак детективи їх вилучили, посилаючись на необхідність проведення експертного дослідження у зв`язку з наявністю на носіях інформації функції автоматичного видалення повідомлень. При цьому, питань щодо відновлення видаленої інформації експерту не поставлено. Разом з тим, сторона захисту також зазначає, що на даний час потреба у подальшому застосуванні арешту відпала. З моменту вилучення мобільних телефонів минуло понад сім місяців, а з урахуванням п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, максимально можливий строк проведення експертизи сплив. Крім того, доказове значення має інформація, що міститься на носіях, а не самі мобільні телефони. За таких обставин, подальше обмеження права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не відповідає вимогам необхідності та співмірності, порушуючи справедливий баланс між інтересами кримінального провадження та правом особи на мирне володіння майном.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 доводи Клопотань підтримав, просив задовольнити із викладених у них підстав. 

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 , за клопотаннями якого накладено арешт на вилучене майно, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Клопотань, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_4 , який діє на підставі доручень прокурора САП від 23.07.2026, просив відмовити у задоволенні Клопотань. Зазначив, що органом досудового розслідування проведено огляд мобільних телефонів, під час якого виявлено інформацію, що має значення для Кримінального провадження. Водночас, повністю скопіювати вміст мобільних телефонів не вдалося, у зв`язку з чим їх повернення власникам унеможливить подальше відновлення видаленої інформації.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

За ч. 1-2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, при зверненні захисника до суду у порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту такого майна, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які він посилається, покладається саме на нього.

Зі змісту Клопотань вбачається, що, на думку захисника, арешт накладено необґрунтовано, оскільки мобільні телефони вилучено за відсутності передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України підстав, з огляду на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надали паролі доступу до них.

Також захисник вказує на те, що відсутня подальша потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки з моменту вилучення мобільних телефонів пройшов тривалий час, протягом якого сторона обвинувачення мала час і можливість провести експертне дослідження.

Під час судового розгляду Клопотань встановлено, що 13.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено Мобільний телефон № 1.

Відповідно до протоколу обшуку від 13.11.2025 за вищевказаною адресою, під час огляду Мобільного телефону № 1 виявлено листування із рядом абонентів. Водночас, повідомлення у зазначених листуваннях видалені, оскільки абонентом активовано функцію тимчасових повідомлень із таймером повідомлень 24 години, які автоматично зникають через 24 години після відправлення. За такого, відповідний телефон вилучено у зв`язку з необхідністю проведення експертного дослідження.

Також 13.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено Мобільний телефон № 2.

Відповідно до протоколу обшуку від 13.11.2025 за вищевказаною адресою, під час огляду Мобільного телефону № 2 виявлено відомості, що мають значення для Кримінального провадження. За такого, відповідний телефон вилучено у зв`язку з необхідністю дослідження вказаного мобільного телефону із залученням спеціаліста/експерта.

Постановами детектива НАБУ від 13.11.2025 зазначені у Клопотаннях носії інформації визнано речовими доказами у Кримінальному провадженні.

Ухвалою № 1 та Ухвалою № 2 на Мобільний телефон № 1 та Мобільний телефон № 2 накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зі змісту ухвал, якими на вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 накладено арешт, вбачається, що слідчим суддею при вирішенні питання про арешт надано оцінку та встановлені всі обставини, з якими Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує можливість накладення арешту. Зокрема, слідчий суддя врахував: 1) наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким злочином, 2) існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вилучені мобільні телефони можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, тобто відповідають визначеним ст. 98 КПК України критеріям речового доказу, 3) необхідність проведення експертного дослідження з метою з`ясування обставин, які мають значення для досудового розслідування у даному Кримінальному провадженні, зокрема для повного виявлення та скопіювання у належному процесуальному порядку вмісту мобільних телефонів; 4) існування ризиків щодо пошкодження, псування, знищення та перетворення зазначених носіїв інформації; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна. Таким чином, арешт на Мобільний телефон № 1 та Мобільний телефон № 2 накладено обґрунтовано.

При цьому, положення ч. 2 ст. 168 КПК України передбачають можливість вилучати, зокрема мобільні термінали систем зв`язку за умови проведення експертного дослідження.

Відповідно до наданих стороною захисту документів, 18.11.2025 постановами детектива НАБУ ОСОБА_9 призначено комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій, об`єктами дослідження яких є вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мобільні телефони. 

При цьому, положеннями ст. 110, 242 КПК України передбачено, що визначення переліку питань, які підлягають вирішенню експертом, належить до дискреційних повноважень детектива. Відтак, саме по собі непоставлення експерту питань щодо відновлення видаленої інформації не може свідчити про необґрунтованість накладення арешту на мобільні телефони чи відсутність правових підстав для їх вилучення.

Разом з тим, відповідно до протоколів огляду від 18.11.2025 та пояснень спеціаліста від 18.11.2025, детективом НАБУ ОСОБА_10 за участю спеціаліста ОСОБА_11 проведено огляд Мобільного телефону № 1 та Мобільного телефону № 2. За допомогою апаратно-програмного комплексу «Cellebrite Kiosk» створювалася часткова копія даних вказаних носіїв інформації. Однак, у процесі огляду не вдалося за можливе подолати систему логічного захисту, створити повну копію файлової системи мобільних телефонів.

При цьому, спеціаліст зазначає, що мобільний телефон є складним комплексним пристроєм, що поєднує апаратне і програмне забезпечення для обробки, зберігання та представлення інформації, захисту інформації та обміну нею. Створення копії даних мобільного телефона, у більшості випадків, пов`язане з подоланням системи логічного захисту. Надання користувачем паролю доступу до телефона спрощує процес подолання системи логічного захисту, але не гарантує можливості створення копії даних та самого подолання. Враховуючи викладене, дані з мобільного телефона можуть бути скопійовані та/або видобуті зі створеної копії частково, що ускладнює повне відтворення та фіксацію відомостей, які можуть мати значення для досудового розслідування. У зв`язку із зазначеним вище, спеціалістом рекомендується збереження не лише копії даних телефона, але й самого пристрою.

Таким чином, хоч мобільні телефони і вилучено у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 13.11.2025 (майже дев`ять місяців тому), однак станом на день розгляду Клопотань вміст вказаних носіїв інформації повністю не скопійовано, у зв`язку з чим не досягнуто мети накладення арешту. При цьому, беручи до уваги пояснення спеціаліста, вказані обставини не залежать від сторони обвинувачення, а зумовлені технічною складністю мобільних телефонів як комплексних пристроїв.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що 1) зазначені у Клопотаннях мобільні телефони було вилучено за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України (необхідність проведення експертного дослідження); 2) вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 носії інформації є речовими доказами у Кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває; 3) на час розгляду Клопотань вміст вказаних носіїв інформації повністю не скопійовано, у зв`язку з чим мети накладення арешту не досягнуто; 4) повернення мобільних телефонів власникам без повного копіювання їх вмісту не відповідає інтересам досудового розслідування, слідчий суддя дійшов до висновку, що арешт на мобільні телефони накладено обґрунтовано та у подальшому їх арешті потреба не відпала. 

За такого, Клопотання не підлягають задоволенню.

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотань відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12