Справа № 991/5059/26

Провадження 2/991/17/26

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мовчан Н.В., 

суддів Литвинко Т.В., Сікори К.О., 

за участю секретаря судового засідання Філіндаш Ю.В.,

представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Польщикова І.В.

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кадара А.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Жовнерука А.М.,

представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Жовнерука А.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Польщикова Ігоря Валерійовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 

про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, 

установив:

11 травня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Польщикова І.В. (надалі - позивач) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі - відповідачі) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, у якій, враховуючи заяву від 05 червня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив:

- визнати необґрунтованими активами: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; дохід в сумі 290 000 грн, отриманий від використання (здачі в оренду) квартири АДРЕСА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави: квартиру АДРЕСА_1 (надалі - квартира АДРЕСА_3 ); квартиру АДРЕСА_2 (надалі - квартира АДРЕСА_4 ); 

- стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави дохід в сумі 290 000 грн, отриманий від використання (здачі в оренду) квартири АДРЕСА_4 .

Як на підставу позову представник позивача посилався на те, що під час виконання повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 8-1, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 5 ст. 290 ЦПК України, за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави - голови Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1. прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури встановив підстави для звернення до Вищого антикорупційного суду із позовною заявою в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. 

Прокурор зазначив, що підставою позову є факт опосередкованого набуття ОСОБА_1 активів, щодо яких є підстави вважати, що вони є необґрунтованими, оскільки різниця між законними доходами та вартістю таких активів перевищує межу, встановлену ч. 2 ст. 290 ЦПК України.

Представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 у період набуття спірних активів у 2020 - 2021 роках та наразі є суддею, а тому, відповідно до підпункту «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, отже є належним відповідачем за цим позовом.

Іншим відповідачем за позовною заявою є ОСОБА_2 - теща суб`єкта декларування та номінальний власник активів. Також, пов`язаними з суб`єктом декларування особами є: ОСОБА_4 - дружина; ОСОБА_5 - дочка; ОСОБА_3 - брат дружини, на якого первинно було оформлено право власності на один з активів.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 4 387 461,00 грн, загальною площею 108,3 кв.м.

14 вересня 2020 року, тобто до укладання цього договору, ОСОБА_2 згідно з довіреністю уповноважила свою доньку - ОСОБА_4 строком на 5 років представляти інтереси довірителя з будь-яких питань без виключення. 

На переконання позивача сама по собі наявність такої довіреності, виданої незадовго до набуття об`єкта нерухомості, свідчить про попереднє делегування повноважень та фактичну передачу контролю над майбутнім активом члену сім`ї суб`єкта декларування. При тому, без наявності такої довіреності придбання спірного майна було б ускладнено або неможливо, оскільки оформленню договору купівлі-продажу передує етап пошуку квартири, спілкування із посередником (ріелтором) та власником, огляд квартири, сплата завдатку (авансу), підписання попередніх договорів тощо.

У подальшому, 27 листопада 2020 року ОСОБА_2 уповноважила онучку ОСОБА_5 представляти її інтереси як довірителя з усіма необхідними правами та повноваженнями в усіх державних та інших органах і організаціях незалежно від їх підпорядкування та форми власності, перед юридичними та фізичними особами, зокрема з питань управління та користування, що стосується довірителя як власника квартири АДРЕСА_3 .

Позивач вважає, що надання таких широких повноважень щодо повсякденного управління, користування та обслуговування спірною квартирою у короткий строк після її придбання свідчить про фактичну передачу контролю над активом довіреній особі незалежно від формального статусу власника. 

Представник позивача зазначив обставини, які, на його думку, підтверджують фактичне проживання ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_3 , а також свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про існування спірної квартири та фактичне неодноразове перебування у ній.

Також прокурор у позовній заяві посилався на те, що ОСОБА_1 у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019-2024 роки зазначає як члена своєї сім`ї доньку ОСОБА_5 та тещу - ОСОБА_2 , однак не декларує відомості про користування його дочкою квартирою АДРЕСА_3 та перебування цієї квартири у власності ОСОБА_2 . Вважав, що ці обставини можуть свідчити про бажання ОСОБА_1 приховати факт придбання та користування цим активом.

Представник позивача зазначив, що іншу квартиру, яка також є предметом позову, ОСОБА_1 теж набув опосередковано: спочатку через брата дружини - ОСОБА_3 , а згодом - через тещу ОСОБА_2 .

Так, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02 жовтня 2021 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру вартістю 2 355 649,00 грн за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 49,9 кв.м.

У подальшому, 22 січня 2022 року ОСОБА_3 подарував зазначену квартиру своїй матері ОСОБА_2 , яка вже 03 лютого 2022 року відповідно до довіреності уповноважила ОСОБА_5 строком на 5 років представляти її інтереси як довірителя стосовно належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_4 . 

Прокурор врахував, зокрема, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків загальна сума отриманого ОСОБА_3 доходу є очевидно недостатньою для придбання цього нерухомого майна. Також представником позивача враховано, що центр життєвих інтересів ОСОБА_2 зосереджений у Вінницькій області, де остання забезпечена житлом. У свою чергу саме ОСОБА_5 здійснювала регулярну оплату за надані житлово-комунальні послуги у квартирі АДРЕСА_4 . 

Окрім цього прокурор стверджує, що протягом 2022-2025 років дочка та теща ОСОБА_1 отримували на свої банківські рахунки грошові перекази від ОСОБА_6 на загальну суму 290 000 грн, а тому ці кошти є доходом, отриманим від здачі в оренду квартири АДРЕСА_4 , які також підлягають стягненню на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 290 ЦПК України.

Тобто, на переконання позивача, зазначені обставини однозначно свідчать про використання цієї квартири в інтересах сім`ї суб`єкта декларування, зокрема з метою забезпечення отримання певної вигоди дочкою (орендна плата), через яку ОСОБА_1 фактично здійснює опосередковане користування спірним активом.

Щодо фінансової спроможності суб`єкта декларування придбати спірні активи, то позивач, зокрема зазначив, що з огляду на законні доходи родини, ОСОБА_1 та члени його сім`ї не мали можливості у 2020-2021 роках придбати за рахунок законних доходів два об`єкта нерухомого майна в місті Києві на загальну суму 6 743 110,00 грн, оскільки їх реальний законний дохід (реальна сума коштів, яка могла бути використана на придбання активів) за цей період склав 1 179 673,30 грн.

Отже, різниця між вартістю активів і законними доходами ОСОБА_1 становить 5 563 442,70 грн, що перевищує визначену ч. 2 ст. 290 ЦПК України мінімальну межу виміру, та не перевищують межі, встановленої ст. 368-5 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08 червня 2026 року (т. 3 а.с. 67-71).

01 червня 2026 року, у визначений в ухвалі суду від 14 травня 2026 року строк, відповідач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до суду відзив на позовну заяву з додатками, серед яких клопотання про зупинення провадження, який зареєстровано судом 03 червня 2026 року за вх. № 28246/26-Вх (т. 3 а.с. 101-141).

05 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Польщиков І.В. подав відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 142-151).

Цього ж дня представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду заяву на підставі п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України про збільшення розміру позовних вимог до 7 033 110,00 грн в частині суми доходу, отриманого від використання (здачі в оренду) квартири АДРЕСА_4 з 142 172,02 грн до 290 000,00 грн, яка має бути стягнута з ОСОБА_5 на користь держави (т. 3 а.с. 152-164).

Також через систему «Електронний суд» 05 червня 2026 року представник позивача подав заяву про виклик для допиту як свідка ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 165-172).

08 червня 2026 року ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду, якою зокрема продовжено строк підготовчого провадження у цивільній справі на 30 (тридцять) днів; прийнято заяву від 05 червня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог; відкладено підготовче судове засідання на 05 серпня 2026 року та роз`яснено відповідачам право у 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву з урахуванням збільшених позовних вимог, позивачу право подати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов та відповідачам право протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів (т. 3 а.с. 201-204).

10 червня 2026 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. надійшло до суду:

відзив на позовну заяву з додатками від 03 червня 2026 року (т. 4 а.с. 1-139);

заяву про виклик для допиту як свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т. 4 а.с. 140-147);

клопотання про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (т. 4 а.с. 148-154);

клопотання про продовження строку на подання доказів (т. 4 а.с. 155-167).

12 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бондарчук Д.М. сформував та подав до суду клопотання про витребування доказів, яке зареєстровано судом 15 червня 2026 року за вх. № 30531/26-Вх (т. 4 а.с. 172-189).

14 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача - прокурор Польщиков І.В. сформував та направив відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_2., яке зареєстровано судом 15 червня 2026 року за вх. № 30574/26-Вх (т. 4 а.с. 190-220).

Цього ж дня представник позивача - прокурор Польщиков І.В. через систему «Електронний суд» також сформував та направив до суду заперечення на клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, яке зареєстровано судом 15 червня 2026 року за вх. № 30579/26-Вх (т. 4 а.с. 221-231).

22 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бондарчук Д.М. сформував та подав до суду заперечення на відповідь на відзив, яке зареєстровано судом 23 червня 2026 року за вх. № 31862/26-Вх (т. 4 а.с. 237-248).

24 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до суду відзив на уточнення до позовної заяви в частині збільшення позовних вимог, який зареєстровано судом 29 червня 2026 року за вх. № 32782/26-Вх (т. 5 а.с. 1-12).

04 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представник заявника ОСОБА_3 - адвокат Бондарчук Д.М. подав до суду клопотання про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, яке зареєстроване судом цього ж дня за вх. № 38178/26-Вх (т. 5 а.с. 13-18).

Цього ж дня представник позивача - прокурор Польщиков І.В. через систему «Електронний суд» сформував та направив до суду заперечення на клопотання представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Бондарчука Д.М. про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, яке зареєстровано судом 05 серпня 2026 року за вх. № 38314/26-Вх (т. 5 а.с. 19-29).

У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовані питання, передбачені ст. 197 ЦПК України, та вчинені інші процесуальні дії, необхідні для закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Щодо розгляду клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів.

Так, представник заявника ОСОБА_3 - адвокат Бондарчук Д.М. подав клопотання про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, посилаючись на ч. 1 ст. 53 ЦПК України, та обґрунтував тим, що предметом поданої позовної заяви є визнання необґрунтованими активів та стягнення їх дохід держави, зокрема квартири АДРЕСА_4 , яка 02 жовтня 2021 року була набута в особисту приватну власність ОСОБА_3 . У подальшому ця квартира була подарована ним його матері - ОСОБА_2 . Вчинення зазначеного правочину було зумовлене тим, що ОСОБА_3 мав бажання здавати цю квартиру в оренду, однак у зв`язку з його діяльністю як нотаріуса та обмеженнями, встановленими ст. 3 Закону України «Про нотаріат» він не мав можливості займатись підприємницькою діяльністю. У той же час ОСОБА_2 на момент укладення договору дарування вже була зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснювала діяльність за видом економічної діяльності 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). З огляду на це ОСОБА_3 дійшов висновку, що надання квартири в оренду через ОСОБА_2 є єдиним доцільним варіантом. Тому, якщо за наслідком розгляду справи № 991/5059/26 будуть встановлені підстави для стягнення квартири АДРЕСА_4 , то рішення суду в даній справі безпосередньо впливатиме на права ОСОБА_3 як особи, яка є первинним власником зазначеного активу та особою, яка за попередньою домовленістю з матір`ю вирішує подальшу долю цього активу.

Суд зазначає, що наведене вище клопотанн я тотожне за змістом клопотанню, поданому представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бондарчуком Д.М., про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 та заявника ОСОБА_3 - адвокат Жовнерук А.М. клопотання підтримав, та просив розглянути та задовольнити клопотання, подане від імені ОСОБА_3 .

Представник позивача - прокурор Польщиков І.В. просив відмовити у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів. Зазначив, що доводи представника Бондарчука Д.М. є необґрунтованими. Серед іншого звернув увагу, що відсутні правові підстави для залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, оскільки обов`язковою умовою такого вступу (залучення) є те, що рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Така третя особа має виключно процесуально-правову зацікавленість у розгляді справи, а не матеріально-правову, оскільки не є учасником спірних матеріальних правовідносин. Заінтересованість може полягати у необхідності захисту від можливих порушень, обмежень майбутнього існуючого права третьої особи або можливого покладання на неї додаткового обов`язку. Між третьою особою та однією із сторін існує правовий зв`язок, правовідносини, які можуть змінитися в майбутньому внаслідок ухвалення рішення суду у справі, яке матиме преюдиціальне значення, наприклад, відповідач отримує право зворотної вимоги до такої третьої особи. У даному випадку право власності на спірну квартиру спочатку було оформлено за ОСОБА_3 , а згодом - за ОСОБА_2 на підставі договору дарування. Будь-які інші правові відносини між ними щодо цього активу відсутні, як і докази того, що ОСОБА_3 отримував дохід від здачі спірної квартири в оренду, сплачував з такого доходу податки та декларував такий дохід як самозайнята особа. Отже, у даному випадку задоволення позовних вимог рішенням суду не вплине жодним чином на права чи обов`язки ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кадар А.М. підтримав позицію представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Жовнерука А.М.

Заслухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Порядок залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача визначено у ст. 53 ЦПК України.

Так, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі на стороні відповідача, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки. У заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 1, 4, 5 ст. 53 ЦПК України).

Матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_3 набув в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_4 .

Також у матеріалах справи наявна копія договору від 22 січня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_2 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_4 .

Так, за ч. 1 ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Отже особа, яка є власником майна, володіє, зокрема відповідними правами щодо нього, у тому числі і правом розпорядження.

Згідно із п . 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. 

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Тобто, вчинення такого правочину як дарування майна передбачає вибуття з власності дарувальника цього майна.

Отже, за результатом укладення 22 січня 2022 року договору дарування квартира АДРЕСА_4 вибула із власності ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 . Тобто, ОСОБА_3 вже не є особою, який володів би правами, передбаченими ст. 317 ЦК України.

Будь-яких доказів, які б спростувала зазначені обставини, представниками Бондарчуком Д.М. та Жовнеруком А.М. до суду не надано.

Окрім цього колегія суддів звертає увагу, що жодних доказів, які б підтверджували правові підстави та факт отримання саме ОСОБА_3 коштів за здачу квартири АДРЕСА_4 в оренду, у тому числі шляхом передання йому їх матір`ю, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 12, ч. 4, 5 ст. 53 ЦПК України, колегія суддів вважає, що клопотання представника Бондарчука Д.М. є необґрунтованим, оскільки не доведено наявність підстав для залучення до участі у справі ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, що позбавляє можливості суд визначити, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у цій справі.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Бондарчука Д.М. про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача належить відмовити.

Судом з`ясовано, що учасникам справи зрозуміло, які обставини входять до предмета доказування та які докази мають бути подані суду. Сторони повідомили про всі обставини справи, які їм відомі, надали докази, які були у їх розпорядженні.

У той же час від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. надійшло клопотання про продовження строку на подання інших доказів. 

Так, обґрунтовуючи клопотання представник, серед іншого, зазначив, що було направлено лист з проханням проведення судово-економічної експертизи з метою підтвердження наведених у відзиві обрахунків доходів ОСОБА_2., ОСОБА_15 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Відтак, враховуючи важливість повного та всебічного розгляду справи, а також необхідність дотримання принципів рівності та змагальності сторін, є необхідність у продовжені судом строку на подання доказів ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Жовнерук А.М. клопотання підтримав, додатково повідомив, що наразі експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України виконується судова економічна експертиза № 979/26-21 за заявою адвоката Бондарчука Д.М. у справі № 991/5059/26 та 03 серпня 2026 року адвокату ндійшло клопотання експерта № 979/26/21 про надання додаткових матеріалів.

Інші учасники судового провадження не заперечували щодо цього клопотання.

Колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 83 ЦПК України, зокрема відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Отже, як встановлено вище представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бондарчуком Д.М. вчинені дії на залучення експертів для проведення судової економічної експертизи у цивільній справі № 991/5059/26, що підтверджується копією заяви від 03 червня 2026 року до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо можливості проведення судово-економічної експертизи, копією рахунку № 6327 від 24 червня 2026 року на оплату послуг за проведення судової економічної експертизи та копією квитанції від 25 червня 2026 року до платіжної інструкції про оплату ОСОБА_2 послуг експерта.

Також встановлено, що 03 серпня 2026 року експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України направлено адвокату Бондарчуку Д.М. клопотання № 979/26/21 про надання додаткових матеріалів для проведення судової економічної експертизи. 

Отже, з огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що наявні об`єктивні причини неможливості надання стороною відповідача ОСОБА_2 до суду висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, тому з метою виконання завдань та основних засад цивільного судочинства суд вважає за можливим встановити додатковий строк для подання цього доказу до початку допиту свідків.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Обґрунтовуючи клопотання про витребування доказів, а саме: копій всіх наявних в Національному агентстві з питань запобігання корупції матеріалів, документів та відомостей, що стосуються здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бондарчук Д.М. зазначив, що ці документи необхідні для дослідження підстав, з яких Національне агентство з питань запобігання корупції встановило набуття необґрунтованих активів іншою фізичною особою за дорученням ОСОБА_1 , як особи, яка уповноважена на виконання функцій держави. Також задля повного та всебічного розгляду справи необхідно дослідити всі документи та інформацію, які зібрані Національним агентством з питань запобігання корупції в межах моніторингу способу життя ОСОБА_1. Зазначене надасть можливість ОСОБА_2 в повній мірі навести свої доводи на спростування позовних вимог та захистити своє право власності на активи. Зазначені документи та відомості перебувають у володінні Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до положень ч. 1 ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції». Представник відповідача 02 червня 2026 року звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції з адвокатським запитом щодо отримання матеріалів моніторингу, однак документи не були надані. Отже, отримати у інший спосіб зазначені документи та відомості не є можливим.

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Жовнерук А.М. підтримав подане клопотання про витребування доказів та просив задовольнити.

Представник позивача - прокурор Польщиков І.В. заперечував щодо задоволення клопотання про витребування доказів. Зазначив, що представник відповідача не конкретизував належним чином, які саме документи необхідно витребувати і які обставини вони будуть підтверджувати. Всі докази, які були направленні Національним агентством з питань запобігання корупції до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, прокурор визнав достатніми для звернення до суду з позовною заявою і вони долучені до неї як додатки.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кадар А.М. підтримав позицію представника відповідача - адвоката Жовнерука А.М.

Заслухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами в цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч. 2, 3 ст. 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 3 ст. 84 ЦПК України).

За матеріалами справи встановлено, що 02 червня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бондарчук Д.М. звернувся з адвокатським запитом до Національного агентства з питань запобігання корупції про надання копій матеріалів, документів та відомостей, які стосуються здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 

09 червня 2026 року у відповідь на адвокатський запит Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що станом на дату надання відповіді моніторинг способу життя ОСОБА_1 не завершено. Окрім цього, оскільки запитувана інформація є конфіденційною, містить відомості, що стосуються третіх осіб, то вона може бути надана лише за умови дотримання законодавства про захист персональних даних, а саме наявності згоди особи, якої вона стосується, на її поширення.

Представник відповідача - адвокат Жовнерук А.М. на запитання суду підтвердив, що Національне агентство з питань запобігання корупції проводило моніторинг способу життя не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 . Однак, на їх думку, у зазначених документах можуть міститись відомості щодо доходів ОСОБА_1 , на підставі яких Національне агентство з питань запобігання корупції встановило наявність підстав набуття спірних активів саме ОСОБА_1 . Водночас представник підтвердив, що матеріали справи містять відомості з Державної податкової служби щодо доходів відповідачів і неточностей чи неповноти даних ним не встановлено.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство здійснює вибірковий моніторинг способу життя суб`єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім`ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подається відповідно до цього Закону. У разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

Встановлено, що станом на 23 лютого 2026 року Національне агентство з питань запобігання корупції вже встановило набуття необґрунтованих активів у власність іншою фізичною особою за дорученням ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, про що відповідно до ч. 3 ст. 8-1, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомило Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Тобто, встановивши наявність достатніх підстав, саме прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури уповноважений звернутись до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, зокрема після виявлення за результатами моніторингу способу життя невідповідності рівня життя суб`єкта декларування задекларованим ним майну і доходам.

Обставини, на підставі яких Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами моніторингу способу життя дійшло такого висновку, зазначені у листі від 23 лютого 2026 року вих. №. 281-03/10830-26 з додатками, який долучений до матеріалів справи (т. 1 а.с. 35-53).

Колегія суддів звертає увагу, що центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику є Державна податкова служба України (п. 1 Положення про Державну податкову службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227).

Відповідно до п. 70.1, 70.3 ст. 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є громадянами України. До інформаційної бази Державного реєстру включаються, зокрема такі дані про фізичних осіб джерела отримання доходів.

Тобто, відомості щодо отриманих особою доходів наявні у розпорядженні Державної податкової служби України. 

Матеріали справи містять відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_16 , а також витяг з системи Пенсійного Фонду України (т. 2 а.с. 22-39).

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. про витребування доказів належить відмовити за необгрунтованістю.

Щодо розгляду заяв про виклик свідків.

Представник позивача - прокурор Польщиков І.В. та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бондарчук Д.М. подали до суду заяви про допит свідків.

Обґрунтовуючи заяву, представник позивача - прокурор Польщиков І.В. зазначив, що свідок ОСОБА_6 , як орендар квартири АДРЕСА_4 , може підтвердити період оренди, з ким з власників він домовлявся щодо оренди, яким чином здійснювалась оплата та в якій сумі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бондарчук Д.М. свою заяву обґрунтував тим, що ОСОБА_4 може підтвердити обставини придбання квартири АДРЕСА_3 ; ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_7 та подруга ОСОБА_9 зможуть надати детальні пояснення щодо проживання ОСОБА_5 з чоловіком у квартирі АДРЕСА_4 ; ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_8 зможуть пояснити обставини набуття у власність квартири АДРЕСА_4 ; ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обізнані про те, що у квартирі АДРЕСА_3 не було постійних мешканців з 2020 року до 2023 року, а ОСОБА_12 - ріелтор, вона зможе повідомити обставини щодо купівлі квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .

У судовому засіданні представник позивача - прокурор Польщиков І.В. підтримав подану ним заяву про виклик свідка, просив задовольнити. Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. вважав, що наявні підстави для її часткового задоволення. Оскільки обставини, які, на думку представника відповідача, можуть повідомити ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не мають значення для обставин цієї справи. 

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Жовнерук А.М. підтримав подану представником Бондарчуком Д.М. заяву про виклик свідків, просив задовольнити. Не заперечував щодо задоволення заяви представника позивача - прокурора Польщикова І.В.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кадар А.М. вважав, що наявні підстави для задоволення поданих заяв про виклик для допиту свідків.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема показаннями свідків.

За ч. 1 ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи (ч. 1 ст. 91 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, дослідивши заяви представника позивача та представника відповідача, враховуючи обґрунтування підстав для допиту свідків, а також з метою виконання завдань та основних засад цивільного судочинства щодо повного, справедливого та неупередженого розгляду, вважає за необхідне задовольнити подані представником позивача - прокурором Польщиковим І.В. та представником ОСОБА_2 - адвокатом Бондарчуком Д.М. заяви про допит свідків, оскільки їх показання можуть мати значення для з`ясування обставин, які входять до предмета доказування, а тому цих осіб належить допитати у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заяви представника позивача та представника відповідача про виклик свідків належить задовольнити.

Судом встановлено, що з метою забезпечення позову ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 травня 2026 року накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_6 (т. 3 а.с. 78-83).

У судовому засіданні прокурор повідомив, що ухвала про забезпечення позову виконана.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Як зазначено вище відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зупинення провадження у справі.

У той же час у підготовчому засіданні 05 серпня 2026 року, враховуючи висловлену представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Кадаром А.М. позицію, суд залишив зазначене клопотання без розгляду.

Суд на виконання п. 16 ч. 2 ст. 197 ЦПК України встановив такий порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті:

- з`ясувати обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень;

- дослідити докази, надані сторонами;

- допитати свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Згідно із п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України колегія суддів визначила дату проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 28 серпня 2026 року о 13 год 00 хв.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підготовче провадження належить закрити, а справу призначити до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 53, 189, 197, 200, 259, 260, 268 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити підготовче провадження.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 28 серпня 2026 року о 13 год 00 хв у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42- А.

Викликати у судове засідання сторони.

Відмовити у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Бондарчука Д.М. про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Задовольнити частково клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. та продовжити строк на подання доказів - висновку судово-економічної експертизи до початку допиту свідків.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. про витребування доказів.

Задовольнити заяви представника позивача - прокурора Польщикова І.В., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондарчука Д.М. та викликати у судове засідання свідків:

ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_1 ;

ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 ;

ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_8 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_3 ;

ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_9 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_4 ;

ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_5 ;

ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_6 ;

ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_11 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_7 ;

ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_12 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_8 ;

ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_13 , абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_9 .

Роз`яснити свідкам, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 69 ЦПК України, у разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з іншого приміщення суду за викликом суду, свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це суд.

Встановити такий порядок з`ясування обставин у справі та порядок дослідження доказів під час розгляду справи:

- з`ясувати обставини, на які учасники справи посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень;

- дослідити докази, надані сторонами;

- допитати свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Н. В. Мовчан 

Судді Т. В. Литвинко

К. О. Сікора