Справа № 991/8842/26

Провадження №11-сс/991/480/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прокурор ОСОБА_8 ,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2026 про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29.03.2022.

Історія провадження

1.Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 263, статтею 366-3, частинами 2, 4 статті 368, статтею 368-5, частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.10.06.2026 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 410, частиною 4 статті 368, статтею 366-3 КК.

3.07.07.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу.

4.08.07.2026 слідчий суддя обрав підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (далі - ухвала слідчого судді).

5.14.07.2026 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 .

Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді

6.Оскаржуваною ухвалою: (1) задоволено клопотання детектива та (2) обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку частини 6 статті 193 КПК.

7.Ухвала мотивована таким: (1) ОСОБА_5 набув статус підозрюваного відповідно до частини 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак не вручено йому внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК. Так, 10.06.2026 щодо ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру та в цей же день воно було йому направлено: 1) за усіма адресами його ймовірного місця проживання, 2) житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_5 , 3) вручено під розписку дружині підозрюваного, 4) направлено на відомі слідству особисті адреси електронної пошти та номер телефону підозрюваного в месенджері «WhatsApp»; (2) адреса у Чеській Республіці, про яку зазначає сторона захисту, не охоплюється поняттям «місце проживання особи», що використовується у статті 135 КПК, оскільки є місцем тимчасового перебування ОСОБА_5 за кордоном. Вказане свідчить, що ОСОБА_5 не виїжджав на постійне місце проживання за кордон; (3) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів за частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 410, частиною 4 статті 368, статтею 366-3 КК та обґрунтованість підозри підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами; (4) наявні три ризики, передбачені статтею 177 КПК, а саме: 1) переховуватися від органу досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, 3) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; (5) встановлена частиною 6 статті 193 КПК процедура не передбачає можливості вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою; (6) постановою детектива від 02.07.2026 підозрюваний ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук, на неодноразові виклики детектива, будучи належним чином повідомленим, не з`явився без поважних причин.

Вимоги та доводи апеляційної скарги 

8.В апеляційній скарзі захисник просив: (1) скасувати оскаржувану ухвалу та (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

9.Доводи апеляційної скарги стосувалися: (1) необґрунтованості підозри; (2) незаконності застосування спеціальної процедури, передбаченої частиною 6 статті 193 КПК; (3) відсутності встановлених ризиків.

10.Щодо необґрунтованості підозри захисник посилався на те, що: (1) перелічені слідчими суддею документи не містять фактичних даних, які б доводили обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів; (2) сторона обвинувачення фактично підміняє доказування причетності підозрюваного до вчинення злочинів описом неналежної організації евакуації військового майна, недоліків документального оформлення та порушень військового обліку; (3) детектив зазначає, що у військовій частині існували численні порушення, проте це не доводить обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за відсутності конкретизації вчинених ним діянь; (4) повідомлення про підозру не містить усіх обставин вчинення інкримінованих злочинів (зокрема, періоду, способу вибуття військового майна, наявності прямого умислу підозрюваного, періоду отримання ним неправомірної вигоди, службових повноважень, які повинен був використати ОСОБА_5 тощо).

11.Щодо незаконності застосування спеціальної процедури, передбаченої частиною 6 статті 193 КПК, захисник зазначив таке: (1) факт перебування ОСОБА_5 за межами України не свідчить про ухилення від слідства; (2) матеріалами кримінального провадження підтверджується, що ОСОБА_5 залишив територію України законно, ще до повідомлення про підозру, його місце перебування відоме стороні обвинувачення, адреса проживання у Чеській Республіці була повідомлена детективу та слідчому судді, підозрюваний звернувся із клопотанням про забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції; (3) така процесуальна поведінка свідчить про прагнення підозрюваного брати участь у кримінальному провадженні; (4) детектив в свою чергу не навів жодних доказів того, що сторона обвинувачення зверталася із запитом про міжнародну правову допомогу, ініціювала міжнародне співробітництво, намагалася забезпечити участь підозрюваного у режимі відеоконференції; (5) наявність постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук сама по собі не підтверджує наявності підстав для обрання запобіжного заходу в порядку частини 6 статті 193 КПК та не свідчить про ухилення підозрюваного від кримінального провадження; (6) слідчим суддею безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про участь ОСОБА_5 під час судового розгляду в режимі відеоконференції, що обмежило права підозрюваного.

12.Апелянт стверджував, що заявлені стороною обвинувачення ризики відсутні: (1) щодо ризику переховування - сама по собі тяжкість злочину не може обґрунтовувати наявність ризику, факт перебування підозрюваного за кордоном не є доказом ухилення від кримінального провадження, при цьому процесуальна поведінка підозрюваного спростовує такі висновки; (2) щодо ризику впливу на свідків та інших учасників - у клопотанні не наведено жодного конкретного факту, який би свідчив про те, що ОСОБА_5 намагався контактувати зі свідками, схиляв їх до зміни показань, здійснював будь-який незаконний вплив, використовував службове становище після повідомлення про підозру; (3) щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - на момент звернення із клопотанням значна частина доказової бази вже сформована, тому твердження про існування такого ризику без належної конкретизації має декларативний характер.

13.Захисник також зазначив, що навіть за умови застосування частини 6 статті 193 КПК сторона обвинувачення повинна окремо довести неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

Позиції учасників провадження

14.Захисники та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

15.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

16.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

17.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

18.Відповідно до частини 6 статті 193 КПК слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК (обґрунтованої підозри та ризиків), а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

19.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги, Суд повинен перевірити чи наявні підстави для обрання запобіжного заходу в порядку, передбаченому частиною 6 статті 193 КПК, а саме: (1) чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук; (2) чи наявна обґрунтована підозра та (3) ризики, передбачені статтею 177 КПК.

(1) Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук

20.Сторона захисту вважає, що висновок слідчого судді про наявність підстав для розгляду клопотання в порядку, передбаченому частиною 6 статті 193 КПК, є помилковим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки: (1) стороні обвинувачення відома інформація про проживання підозрюваного в Чеській Республіці; (2) детектив не дотримався встановленого КПК порядку виклику підозрюваного в порядку отримання міжнародної правової допомоги; (3) органом досудового розслідування не доведено, що неприбуття підозрюваного за викликом детектива свідчило про його свідоме ухилення від слідства; (4) таким чином, сторона захисту фактично ставить під сумнів наявність підстав для оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а також стверджує, що існування такої постанови не підтверджує наявності підстав для обрання запобіжного заходу в порядку частини 6 статті 193 КПК. 

21.Суд погоджується з висновком слідчого судді про доведеність факту та наявності підстав для оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук та відхиляє наведені доводи сторони захисту з таких підстав.

22.Якщо під час досудового розслідування підозрюваний виїхав та/або перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного (частина 1 статті 281 КПК).

23.Відповідно до матеріалів справи та постанови від 02.07.2026 (том 1 а. с. 118-120 [далі в ухвалі зазначені посилання на томи, які містяться на долученому до клопотання DVD-диску, - а. с. 22 судової справи]) детектив оголосив ОСОБА_5 у міжнародний розшук з таких підстав: (1) 10.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру; (2) 10.06.2026 детектив викликав ОСОБА_5 на 17, 18 та 19.06.2026 для проведення допиту як підозрюваного в порядку статті 135 КПК; (3) після отримання повістки захисник ініціював питання про допит підозрюваного в режимі відеоконференції з огляду на неможливість прибуття підозрюваного на виклик у зв`язку перебуванням за межами України на лікуванні; (4) у задоволенні цього клопотання було відмовлено постановою детектива НАБУ від 16.06.2026; (5) 17, 18 та 19.06.2026 ОСОБА_5 для участі у допитах за викликом детектива не прибув.

24.Щодо мотивів прийняття постанови про міжнародний розшук детектив зазначив, що: (1) за даними з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон, ОСОБА_5 23.04.2026 перетнув державний кордон та до України не повертався; (2) факт перебування підозрюваного за межами України підтверджують відомості клопотання захисника, відповідно до яких підозрюваний фактично мешкає у Чеській Республіці; (3) відсутні поважні причини неприбуття підозрюваного на виклик детектива, оскільки перебування закордоном не є обставиною, яка унеможливлює повернення ОСОБА_5 на територію України.

25.Сторона захисту в апеляційній скарзі стверджує, що детективом не було здійснено виклик підозрюваного у спосіб, передбачений КПК.

26.З цього питання Суд зазначає, що сторона обвинувачення здійснила виклик підозрюваного  ОСОБА_5 у спосіб, передбачений статтею 135 КПК, а саме повістка про виклик була: (1) вручена дружині підозрюваного ОСОБА_9 (том 1 а. с. 33); (2) залишена у поштовій скринці та направлена засобами поштового зв`язку за усіма відомими адресами місця проживання підозрюваного (том 1 а. с. 35, 37, 42-45); (3) вручена житлово-експлуатаційній організації за місцем можливого проживання ОСОБА_5 (том 1 а. с. 36, 38); (4) направлена у месенджері «WhatsApp» на відомий номер телефону та на електронні адреси підозрюваного (том 1 а. с. 39-41).

27.При цьому декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою, зокрема, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (пункт 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»). Стороною обвинувачення здійснювалось повідомлення, зокрема, за зареєстрованою підозрюваним адресою місця його проживання в Україні, що підтверджується відомостями Державної міграційної служби України (том 1 а. с. 46).

28.Суд відхиляє довід захисту про необхідність виклику підозрюваного в порядку міжнародного співробітництва у зв`язку з тим, що він перебуває за кордоном, адже ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання в Україні та не вжив передбачених законодавством заходів щодо зміни місця проживання. Це свідчить, що ОСОБА_5 не виїжджав на постійне місце проживання до Чеської Республіки, а тимчасово перебуває за межами України. За даними Відомчої інформаційної системи Міністерства закордонних справ України відсутня інформація про перебування ОСОБА_5 на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України (том 1 а. с. 86). Долучений стороною захисту договір оренди житла у Чеській Республіці (а. с. 62-68), який укладений ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (батьками дружини підозрюваного), не спростовує цього висновку.

29.Захисник, підтверджуючи додатково фактично обізнаність підозрюваного щодо виклику до НАБУ, в окремому клопотанні повідомив детектива, що ОСОБА_5 не може прибути за викликом до НАБУ, оскільки перебуває за межами України на лікуванні (том 1 а. с. 105-108). Детектив обґрунтовано оцінив таку причину неявки підозрюваного на виклик неповажною, оскільки перебування закордоном та нездійснення повернення в Україну залежить виключно від власного рішення підозрюваного. При цьому наданий захисником документ медичного характеру (том 1 а. с. 107-108) не містить висновків, що підозрюваний має тяжку хворобу, перебуває в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням та не може тимчасово залишити цей заклад, а також стороною захисту не наведено належних відомостей, що підозрюваний не може повернутися на територію України та прибути за викликом детектива на допит до НАБУ.

30.Отже, Суд вважає, що в цілях застосування частини 6 статті 193 КПК постанова про оголошення  ОСОБА_5  в міжнародний розшук є законною та обґрунтованою.

31.Щодо доводів захисту про недостатність постанови про оголошення особи у міжнародний розшук для цілей обрання запобіжного заходу Суд звертає увагу, що: (1) КПК обумовлює можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фактом саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук [а не фактом перебування підозрюваного у такому розшуку чи здійснення такого розшуку]; (2) розшук особи оголошується слідчим (прокурором) відповідною постановою (стаття 281 КПК); (3) отже, в цілях застосування частини 6 статті 193 КПК достатньою підставою вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність постанови слідчого (прокурора) про оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук; (4) при цьому правила Інтерполу не регулюють питання оголошення осіб в міжнародний розшук. Фактичне перебування або не перебування особи в міжнародному розшуку, щодо якої такий розшук оголошено, не має правового значення для вирішення питання обрання запобіжного заходу.

32.Такий висновок Суду узгоджується з усталеною практикою Апеляційної палати ВАКС з цього питання (зокрема, ухвали АП ВАКС від 14.06.2022 у справі № 991/1619/22, від 15.07.2022 у справі № 991/8514/21, від 11.08.2022 у справі № 991/5913/21, від 23.08.2022 у справі № 991/7940/21, від 06.10.2022 у справі № 991/2461/20, від 20.02.2025 у справі № 991/619/25).

33.Враховуючи те, що: (1) 23.04.2026 ОСОБА_5 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Дзвінкове» та на територію України не повертався (том 1 а. с. 85), мешкаючи наразі за твердженням сторони захисту у Чеській Республіці; (2) постановою детектива від 02.07.2026 він оголошений у міжнародний розшук, - наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, тому щодо нього є можливим вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку частини 6 статті 193 КПК.

(2) Перевірка обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень 

34.Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (частина 2 статті 177, частина 6 статті 193 КПК).

35.Сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 410, частиною 4 статті 368, статтею 366-3 КК.

Епізод за частиною 4 статті 410 КК

36. ОСОБА_5 [на час подій заступник командира військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 з технічного забезпечення] підозрюється в тому, що він, зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, діючи за попередньою змовою у складі групи осіб, у період 2022-2024 років умисно ухилився від виконання завдань, пов`язаних зі збереженням та забезпеченням належного обліку військового майна у в/ч НОМЕР_1 , чим сприяв (шляхом усунення перешкод) невстановленим військовослужбовцям у викраденні військового майна, яке перебувало на зберіганні у цій військовій частині, загальною балансовою вартістю не менше 709 172,42 грн.

37.Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється у пособництві у викраденні військового майна за таких обставин.

38.За версією сторони обвинувачення протягом 2022-2024 років у м. Харкові під загальним керівництвом ОСОБА_12 діяла схема з постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу [передусім на ТОВ «Завод інноваційного машинобудування» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3»] запчастин до бронетанкової техніки, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом.

39.До функціонування цієї схеми ОСОБА_12 ймовірно залучав інших осіб, зокрема, ОСОБА_13 , який (1) контролював мережу суб`єктів господарювання, які були формальними постачальниками відповідних запчастин на державні підприємства, та (2) відповідав за маскування злочинного джерела походження цих запчастин (шляхом створення видимості їх правомірного придбання у третіх осіб, знищення або підміни ідентифікаційних ознак (заводських номерів) виробів тощо) і забезпечував їх зберігання до моменту продажу.

40.Загальний обсяг товарів, поставлених на заводи від імені підконтрольних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суб`єктів господарювання, становить понад 370 млн грн.

41.Сторона обвинувачення стверджує, що окремі вироби, які були продані або готувалися до продажу на заводи, належать до військового майна і до 2022 року перебували на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 (заступником командира цієї військової частини з технічного забезпечення був ОСОБА_5 ). Такі вироби, зокрема, були списані військовою частиною як такі, що знищені чи зазнали пошкоджень внаслідок ракетних ударів 24.02.2022 та 01.03.2022, проте в подальшому були поставлені на заводи підконтрольними підприємствами або були виявлені під час обшуку в приміщенні, що використовувалося ОСОБА_13 як склад.

42.Внаслідок заволодіння зазначеним майном невстановленими військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 державі завдано шкоди, а саме: (1) заподіяно матеріальних збитків у зв`язку із безпідставним вибуттям з володіння держави військового майна загальною балансовою вартістю не менше 709 172,42 грн; (2) втрачено можливість використати зазначене майно у відновленні та ремонті військової техніки, що призвело до зниження рівня обороноздатності держави в умовах збройної агресії російської федерації; (3) крім того, було безпідставно сплачено суб`єктам господарювання кошти у сумі понад 4,2 млн грн як оплату за товари, щодо яких вони не набули права власності та не мали права відчужувати.

43.Підозрюваний ОСОБА_5 за версією слідства сприяв невстановленим військовослужбовцям у викраденні військового майна шляхом усунення перешкод таким чином: (1) ОСОБА_5 не виконав низку завдань, пов`язаних зі збереженням та забезпеченням належного обліку військового майна у в/ч НОМЕР_1 ; (2) так, після призначення керівником оперативної групи не організував роботу підлеглих військовослужбовців таким чином, щоб забезпечити належний облік, охорону та збереження військового майна, а також дотримання контрольно-пропускного режиму; (3) будучи членом постійно діючої інвентаризаційної комісії, не забезпечив проведення у 2022 та 2023 роках інвентаризації бронетанкового майна, яке перебувало на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 ; (4) у 2024 році, будучи головою комісії по оцінці і списанню з обліку матеріальних цінностей, не забезпечив належне функціонування цієї комісії та не вжив заходів щодо перевірки достовірності відомостей, внесених до акта списання військового майна, внаслідок чого до нього було включено майно, яке насправді не було знищене у ході обстрілів 24.02.2022 та 01.03.2022; (5) при цьому за умови належного виконання підозрюваним своїх обов`язків мав бути встановленим точний обсяг знищеного та наявного бронетанкового майна, а усі наявні надлишки мали бути задокументовані та взяті на облік, а також до акта списання не повинно бути включеним майно, яке насправді не було знищене.

44.Таким чином, сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 410 КК.

45.Для підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 сторона обвинувачення надала ряд доказів.

46.Щодо здійснення обліку, евакуації та інвентаризації військового майна у в/ч НОМЕР_1 з порушенням вимог нормативно-правових актів:

(1) документи, які стосуються евакуації військового майна з в/ч НОМЕР_1 (том 2 а. с. 8-39 [далі в ухвалі зазначені посилання на томи, які містяться на долученому до клопотання DVD-диску, - а. с. 20 судової справи]); 

(2) накладні на видавання (здавання) військового майна у в/ч НОМЕР_1 , складені у зв`язку із його евакуацією та подальшим поверненням (том 4), із яких вбачається, зокрема, що: 1) перша накладна була складена лише у травні 2022 року, тобто вже по спливу тривалого часу після початку евакуації майна, 2) частина накладних не підписані матеріально відповідальними особами;

(3) матеріали службового розслідування, проведеного у в/ч НОМЕР_1 у 2023 році (том 3 а. с. 1-37), із яких вбачається, зокрема, що переліки знищеного майна визначали начальники складів самостійно, без будь-якого зовнішнього контролю;

(4) накази командира в/ч НОМЕР_1 із додатками (переліком знищеного майна), видані за підсумками службового розслідування (том 3, а. с. 38-177), які були підставою для віднесення знищеного майна до безповоротних втрат та його списання;

(5) протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2025 (том 2 а. с. 76-80), у якому зафіксовано відсутність у в/ч НОМЕР_1 інвентаризаційних описів та інших документів щодо інвентаризації бронетанкового майна за період з 2015 року по час складання протоколу;

(6) лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.01.2026 (том 2 а. с. 75), який містить відомості про відсутність актів інвентаризації у володінні органу військового управління;

(7) протокол обшуку від 25.02.2026 (том 2 а. с. 81-104), у якому зафіксовано: 1) відсутність книжок перепусток на ввезення (вивезення) військового майна за період до квітня 2023 року у зв`язку із тим, що вони фактично не велися, 2) розходження між даними обліку та фактичною наявністю майна у військовій частині, зокрема наявність великої кількості необлікованого майна;

(8) акт позапланової інвентаризації від 21.03.2026 та інвентаризаційний опис до нього (том 2 а. с. 105-135), у якому зазначено про наявність значної розбіжності між фактичною наявністю і номенклатурним обліком військового майна, а також порушення вимог нормативних документів щодо організації і ведення обліку військового майна у в/ч НОМЕР_1 ;

(9) лист в/ч НОМЕР_1 від 17.03.2026 № 192 (том 2 а. с. 136), із якого вбачається, що у період з 01.03.2022 по 11.06.2023 книга обліку транспортних засобів, які прибувають на технічну територію в/ч НОМЕР_1 , не заводилася і не велася;

(10) лист в/ч НОМЕР_1 від 17.03.2026 № 191 (том 2 а. с. 137), у якому зафіксовано відсутність облікових документів, пов`язаних з евакуацією військового майна у 2022 році (повагонних відомостей, пакувальних листів та матеріальних перепусток);

(11) акт службового розслідування від 20.03.2026 (том 2 а. с. 138-142), у якому встановлено, що: 1) евакуйоване майно завантажувалося авральним способом, без підрахунку, сортування та складання первинних документів, 2) евакуйоване майно перераховувалося лише після його прибуття до АДРЕСА_1 ) на час евакуації були відсутніми начальник та фахівці обліково-операційного відділення;

(12) лист в/ч НОМЕР_1 від 22.05.2026 № 367 і додатки до нього (том 2 а. с. 147-159), із якого вбачається, що завідчувач складу ОСОБА_14 з 24.02.2022 до 02.11.2022 не прибувала на робоче місце, що підтверджує обставини фактичного відкриття сховищ та переміщення майна за відсутності матеріально відповідальних осіб;

(13) протоколи допиту військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 (том 9 а. с. 19-108), які містять відомості про евакуацію військового майна з в/ч НОМЕР_1 та обставини його подальшого списання.

47.Щодо протиправного вибуття військового майна з володіння держави та постачання запчастин до військової техніки на державні підприємства оборонно-промислового комплексу:

(1) протоколи огляду облікових та інших документів стосовно руху військового майна від 11.05.2026, 12.05.2026, 25.05.2026 (том 5 а. с. 1-45), зокрема, щодо постачання окремих товарів військового призначення до військової частини, його облік у актах інвентаризації протягом значного періоду часу та зазначення в акті як списане військове майно (знищене після ракетного удару 24.02.2022, 01.03.2022);

(2) протоколи огляду відомостей в електронній формі щодо майна, яке перебувало на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 , його облік та рух від 11.02.2026, 24.03.2026 (том 5 а. с. 46-95);

(3) протокол огляду від 20.10.2025 (том 5 а. с. 96-105), у якому відображено зміст акта фактичної наявності виробів від 25.05.2016, який у свою чергу містить заводські номери військового майна, що перебувало на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 ;

(4) протокол огляду від 11.02.2026 (том 5 а. с. 106-132), у якому зафіксовано, зокрема, зміст файлу із заводськими номерами складових систем НОМЕР_2, що перебували на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 ;

(5) протокол огляду від 21.03.2026 (том 5 а. с. 133-138), у якому зафіксовано відомості стосовно постачання окремих товарів на підприємства оборонно-промислового комплексу (ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3») у 2023-2024 роках і заводські номери відповідних виробів;

(6) протокол обшуку від 17.12.2024 (том 5 а. с. 139-143), який містить відомості про виявлення у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , окремих виробів, заводські номери яких збігаються із заводськими номерами виробів, що перебували на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 ;

(7) протокол огляду від 11.07.2025 з додатками (том 5 а. с. 144-165), у яких зафіксовано результати огляду вилученого під час обшуків майна (запчастин, вузлів, агрегатів до військової техніки, документів до них), зокрема, за адресою АДРЕСА_2 ;

(8) формуляри до 4 ДЛУ, виявлені разом з майном за вказаною адресою (том 5 а. с. 166-173), які є аналогічними, що вказує на походження усіх чотирьох виробів з однієї партії;

(9) матеріали НСРД (томи 6-7), із яких вбачається, зокрема, що: (1) ОСОБА_12 брав безпосередню участь у плануванні та організації постачання запчастин із залученням ОСОБА_13 та представників державних підприємств; (2) ОСОБА_12 відповідав за пошук запчастин та іноді привозив їх до офісу ОСОБА_13 ; (3) зазначені особи усвідомлювали протиправне походження запчастин, зокрема, їх імовірну належність до військового; (4) ОСОБА_13 погоджував з ОСОБА_12 ціни на запчастини; (5) ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_4», ФОП ОСОБА_15 тощо належить до числа підконтрольних ОСОБА_13 суб`єктів господарювання тощо;

(10) протоколи допиту бухгалтера ОСОБА_16 від 21.01.2025 і 23.01.2025 (том 9 а. с. 1-14), які містять відомості про функціонування офісу ОСОБА_13 , перелік та діяльність підконтрольних йому суб`єктів господарювання;

(11) протокол обшуку від 17.12.2024 (том 9 а. с. 109-134), у якому зафіксовано перелік речей і документів, виявлених та вилучених в офісі ОСОБА_13 , зокрема, документи і печатки підконтрольних йому суб`єктів господарювання, а також запчастини до бронетанкової техніки;

(12) відомості ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» щодо номенклатури та загального обсягу постачання товарів на ці заводи від підконтрольних ОСОБА_13 суб`єктів господарювання (том 9 а. с. 135-202).

48.Щодо повноважень ОСОБА_5 та його сприяння у викраденні військового майна:

(1) послужний список та копії наказів стосовно ОСОБА_5 (том 1 а. с. 88-99);

(2) витяги з Положення про в/ч НОМЕР_1 (том 2 а. с. 2-7), у яких визначено коло посадових обов`язків заступника командира з технічного забезпечення;

(3) витяг з розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 з логістичного забезпечення від 09.03.2022 (том 2 а. с. 10), у якому зафіксовано призначення ОСОБА_5 керівником оперативної групи, що залишалася у пункті постійної дислокації військової частини для виконання визначених завдань;

(4) накази командира в/ч НОМЕР_1 від 17.11.2022 та від 16.10.2023 про організацію проведення інвентаризації (том 2 а. с. 44-50), в яких членом постійно діючої інвентаризаційної комісії визначено, зокрема, ОСОБА_5 та визначені завдання щодо проведення інвентаризації;

(5) протоколи огляду облікових та інших документів стосовно руху військового майна від 11.05.2026, 12.05.2026, 25.05.2026 (том 5 а. с. 1-45), з яких вбачається, що ОСОБА_5 як голова комісії підписав єдиний акт списання військового майна від 21.06.2024, знищеного або пошкодженого внаслідок ракетних ударів 24.02.2022 та 01.03.2022. Проте цей акт містить майно, яке фактично не було знищене, а було поставлене на бронетанкові заводи суб`єктами господарювання, підконтрольними ОСОБА_13 , або виявлені під час обшуку у приміщенні, яке використовувалося останнім як склад. Таким чином, ОСОБА_5 підписав єдиний акт списання військового майна, не перевіривши за версією слідства достовірність внесених до нього відомостей;

(6) протокол огляду від 12.02.2026 (том 8 а. с. 1-9), у якому зафіксовано листування підозрюваного ОСОБА_5 з військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 та іншими особами, зокрема, щодо відвантаження та направлення запчастин до військової техніки. Зокрема, 29.08.2024 ОСОБА_5 пише ОСОБА_17 : «ПЗУ, даніііла, дуже потрібно , бо. У кума ( ОСОБА_12 є кумом ОСОБА_5 ) є зіп до них», на що ОСОБА_17 в подальшому повідомляє, що є 17 од., зокрема 2 в тубусі. ОСОБА_5 в свою чергу доручає відібрати 9 кращих приладів, зокрема ті, що в тубусі, віддати їх конкретній особі та між ними наявне обговорення, яким чином ці прилади будуть вивезені з в/ч;

(7) протокол огляду від 15.02.2026 (том 8 а. с. 10-12), у якому зафіксовано зміст заміток у телефоні ОСОБА_5 (щодо запчастин до військової техніки, їх підсумкової вартості тощо), з яких як стверджує сторона обвинувачення вбачається: 1) систематична залученість ОСОБА_5 до протиправних дій з військовим майном у період щонайменше з 2022 року, 2) його обізнаність із ситуацією щодо невідповідності даних обліку і фактичної наявності військового майна у в/ч НОМЕР_1 .

Епізод за частиною 4 статті 368 КК

49. ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди у розмірі щонайменше 2 864 840,95 грн у вигляді оплати від імені та за рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» товарів, які призначалися для його особистого використання, за вчинення та невчинення ним дій з використанням свого службового становища в інтересах ОСОБА_12 та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5».

50.Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за таких обставин.

51. ОСОБА_12 , володіючи 50% статутного капіталу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та будучи його комерційним директором, мав вплив на ухвалення рішень щодо вчинення цим товариством правочинів та розпорядження його активами.

52.Не пізніше вересня 2023 року ОСОБА_12 та ОСОБА_5 узгодили між собою схему надання останньому неправомірної вигоди. Зокрема, неправомірна вигода надавалася за фактичне сприяння ОСОБА_5 в протиправному одержанні ОСОБА_12 військового майна, яке перебувало на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 , та продовження такого сприяння у майбутньому. Зазначене дозволило ОСОБА_12 надалі отримувати доходи від продажу військового майна на державні підприємства оборонно-промислового комплексу.

53.З метою реалізації злочину за вказівкою або на прохання ОСОБА_12 : (1) ОСОБА_18 [головний бухгалтер ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5»] отримувала від ОСОБА_5 або від контрагентів первинні документи, формувала і підписувала платіжні інструкції для проведення фінансових операцій, вносила відомості до бухгалтерського та податкового обліку товариства; (2) ОСОБА_19 [директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5»] підписував відповідні платіжні інструкції.

54.Протягом вересня 2023 року - березня 2024 року ОСОБА_12 забезпечив надання ОСОБА_5 неправомірної вигоди у сумі більше 2,8 млн грн шляхом здійснення оплати ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» за різноманітні товари (будівельні матеріали, побутову техніку, електрообладнання, металопластикові вікна тощо), які призначалися для особистого використання ОСОБА_5 .

55.За версією слідства ОСОБА_5 використовував службове становище в інтересах ОСОБА_12 та його суб`єкта господарювання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» шляхом: (1) систематичного ухилення від виконання завдань, пов`язаних зі збереженням та забезпеченням належного обліку військового майна у в/ч НОМЕР_1 , чим усував перешкоди у викраденні такого військового майна в інтересах ОСОБА_12 ; (2) сприяння участі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» у процедурах закупівлі, які проводилися в/ч НОМЕР_1 , що призвело до доступу цього товариства до публічно недоступної інформації про проведення оборонних закупівель, без якої була б неможливою участь цієї компанії у наданні комерційних пропозицій і, як наслідок, подальше укладання відповідних договорів.

56.Щодо сприяння участі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» у процедурах закупівлі у повідомленні про підозру зазначено про такі обставини: (1) у 2024 році в/ч НОМЕР_1 проводила закупівлю окремих запчастин, необхідних для ремонту і відновлення бронетанкової техніки, а також щодо послуг з ремонту; (2) організацію закупівель здійснювала уповноважена особа в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_20 ; (3) в умовах воєнного стану закупівлі проводилися без дотримання конкурентних процедур, а саме на підставі комерційних пропозицій, наданих суб`єктами господарювання; (4) електронна система закупівель у такому разі не використовується, тому відомості про проведення таких закупівель не стають загальнодоступними; (5) в силу свого службового становища ОСОБА_5 володів інформацією про плановані закупівлі у в/ч НОМЕР_1 та міг впливати на дії інших військовослужбовців військової частини; (6) ОСОБА_5 також розумів, що ОСОБА_20 з огляду на її спеціальність і попередній досвід служби не володіла відомостями про ринок постачальників товарів і послуг військового призначення; (7) за таких обставин ОСОБА_5 у жовтні-листопаді 2024 року неодноразово надавав ОСОБА_20 вказівки щодо направлення запитів на комерційні пропозиції на адресу окремих суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_4» (підконтрольне ОСОБА_13 товариство) та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6»; (8) вказаний перелік компаній був сформований з метою штучного створення видимості конкуренції між ними під час здійснення закупівель; (9) після отримання від ОСОБА_5 інформації ОСОБА_20 забезпечила підготовку запитів на комерційні пропозиції, зокрема, на адресу зазначених вище компаній; (10) комерційні пропозиції на ці запити надали усі три компанії, і за наслідками моніторингу цін договір на закупівлю товарів було укладено із ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5».

57.Таким чином, сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК.

58.Для підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 сторона обвинувачення надала ряд доказів, зокрема:

(1) протокол огляду відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, від 15.02.2026 (том 8 а. с. 212-252), у якому зафіксовано зміст реєстраційних документів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», з яких вбачається належність ОСОБА_12 частки у цьому товаристві станом на 2023-2024 роки;

(2) протоколи огляду від 15.02.2026 та від 16.03.2026 (том 8 а. с. 253-256, 261-263), у яких зафіксовані відомості щодо руху коштів на банківських рахунках ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та відомості з Єдиного реєстру податкових накладних щодо постачання від імені окремих суб`єктів господарювання на адресу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» товарів та здійснення останнім оплати за них;

(3) протоколи огляду від 15.02.2026 та від 07.06.2026 (том 8 а. с. 13-51), які містять відомості про зміст листування ОСОБА_5 із ОСОБА_18 [бухгалтером ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5»] та іншими особами щодо здійснення оплати за товари з рахунків ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5». Так, 1) ОСОБА_5 направляв бухгалтеру ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» рахунки із проханням здійснити оплату, 2) у відповідь бухгалтер направляла платіжні інструкції щодо здійсненої відповідної оплати за товари з рахунків ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», 3) 05.01.2024 ОСОБА_18 направила ОСОБА_5 рахунок на оплату та уточнювала чи цей рахунок належить йому та чи здійснювати по ньому оплату, на що отримала ствердні відповіді від ОСОБА_5 , 4) 12.03.2024 ОСОБА_5 надіслав бухгалтеру перелік та вартість використаних матеріалів та виконаних робіт щодо запуску опалення із питанням: «Сможем оплатить?», на що ОСОБА_18 надала відповідь такого змісту: «Нет. Теплый пол. Немного не наш формат», 4) ОСОБА_18 також у січні 2024 року інформувала ОСОБА_5 про відсутність документів за декількома платежами (на загальну суму понад 1,2 млн грн), 5) крім того, ОСОБА_18 запитувала у ОСОБА_5 щодо «ліміту» та зазначила, що сума витрат вже становить більше 2,8 млн грн;

(4) протокол огляду від 15.02.2026 (том 8 а. с. 257-260), із якого вбачається, що у вилученому під час обшуку блокноті ОСОБА_5 були виявлені довіреності на ім`я ОСОБА_12 на отримання товарів, оплачених ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5»;

(5) протоколи огляду від 12.12.2025 і 07.06.2026 (том 8 а. с. 52-167), які містять відомості про зміст листування ОСОБА_5 із ОСОБА_21 [службова особа в/ч НОМЕР_1 , яка здійснювала організацію закупівель]. В цьому листуванні зафіксовано, що ОСОБА_5 направляв реквізити товариств, зокрема, ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_4» (підконтрольного ОСОБА_13 товариства), ОСОБА_21 надсилала підозрюваному договір між в/ч НОМЕР_1 та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» про закупівлю послуг, ОСОБА_5 зазначав те, що він його самостійно підпише в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», а також відзвітував, що це товариство надіслало відповідь, направляв цінову пропозицію від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та про те, що він її самостійно привезе до в/ч, в свою чергу ОСОБА_21 направляла ОСОБА_5 запити на комерційні пропозиції щодо закупівлі тощо;

(6) документи щодо проведення у в/ч НОМЕР_1 закупівель тросів буксирувальних та послуг з їх ремонту й подальшого укладання відповідних договорів з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» (том 8 а. с. 168-208);

(7) протокол допиту ОСОБА_21 від 18.02.2026 (том 8 а. с. 72-75), у яких вона надала відомості про те, що ОСОБА_5 надавав їй відомості щодо трьох компаній, на які необхідно направляти комерційні пропозиції.

Епізод за статтею 366-3 КК

59. ОСОБА_5 підозрюється в умисному неподанні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2023, 2025 роки.

60.Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого статтею 366-3 КК, за таких обставин.

61.Перебуваючи на посаді заступника командира в/ч НОМЕР_1 з технічного забезпечення, ОСОБА_5 був військовою посадовою особою, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, в частині обов`язку подання декларацій.

62.Законом України від 03.03.2022 № 2115-ІХ було відтерміновано строк подання особами декларацій у зв`язку із введенням воєнного стану. Водночас, 12.10.2023 набрав чинності Закон України від 20.09.2023 № 3384-ІХ, який відновив декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цим Законом також було доповнено статтю 45 Закону України «Про запобігання корупції» положенням, відповідно до якого військовослужбовці ЗСУ зобов`язані подати визначені декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби.

63.У зв`язку зі звільненням з військової служби ОСОБА_5 виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 з 19.08.2025. Відповідно у нього виник обов`язок подати декларації, строк подання яких припав на період дії воєнного стану, протягом 90 днів з дня звільнення з військової служби, тобто до 17.11.2025.

64.Крім того, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати декларацію за минулий рік (абзац 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції»).

65.Отже, після звільнення з військової служби у 2025 році ОСОБА_5 був зобов`язаний до 01.04.2026 подати декларацію за 2025 рік.

66.Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 не подав декларації за 2021, 2022, 2023 та 2025 роки. При цьому ОСОБА_5 не інформував Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про будь-які причини, які об`єктивно перешкоджали йому подати ці декларації.

67.За версією слідства ОСОБА_5 діяв з непрямим умислом, оскільки, враховуючи його досвід військової служби, зокрема, на посадах, пов`язаних із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також подання ним декларацій за інші періоди, був обізнаний із вимогами, встановленими Законом України «Про запобігання корупції» та мав усвідомлювати суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності.

68.Для підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 сторона обвинувачення надала ряд доказів, зокрема:

(1) відомість проведеного інструктажу з питань дотримання посадовими особами в/ч НОМЕР_1 антикорупційного законодавства (том 9 а. с. 203-206), відповідно до яких ОСОБА_5 пройшов такий інструктаж 14.03.2025, що засвідчено його особистим підписом;

(2) протокол огляду від 05.06.2026 (том 9 а. с. 207-208), з якого вбачається відсутність у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій державного або місцевого самоврядування, декларацій ОСОБА_5 за 2021, 2022, 2023 та 2025 роки. При цьому ОСОБА_5 подав щорічні декларації за 2016-2020 роки, за 2024 рік та перед звільненням за період 01.01-18.08.2025;

(3) лист НАЗК від 02.06.2026 з додатками (том 9 а. с. 209-259), які містять: 1) перелік та послідовність дій, які вчинив ОСОБА_5 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій державного або місцевого самоврядування за період 01.01.2015-02.06.2026, 2) відсутність листів, звернень, повідомлень до НАЗК від ОСОБА_5 .

69.Таким чином, Суд дійшов висновку, що існуючі фактичні дані та додані до матеріалів справи докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що в свою чергу є підставою для обрання запобіжного заходу.

70.Наведені в апеляційній скарзі доводи сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді щодо обґрунтованості підозри. Доводи захисника про те, що повідомлення про підозру не містить усіх обставин вчинення інкримінованих злочинів (зокрема, періоду, способу вибуття військового майна, наявності прямого умислу підозрюваного, періоду отримання ним неправомірної вигоди тощо) колегія суддів не бере до уваги, оскільки на цій стадії досудового розслідування не всі суттєві обставини можуть бути відомі слідству. Крім того, Суд звертає увагу, що на цьому етапі не здійснюється перевірка «підставності» підозри за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу суд не оцінює докази на предмет наявності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого діяння, а лише встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідне кримінальне правопорушення за описаних обставин. Будь-які сумніви щодо наявності події злочину, усіх елементів його складу та винуватості конкретних осіб можуть бути перевірені органом досудового розслідування з урахуванням доводів та версій сторони захисту в подальшому, чи судом при розгляді обвинувального акту по суті (у разі завершення досудового розслідування у відповідній формі). Наданих матеріалів на підтвердження обґрунтованості підозри достатньо для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

(3) Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК

71.У межах цього апеляційного провадження Судом в межах доводів апеляційної скарги захисника перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею трьох ризиків, передбачених статтею 177 КПК.

72.Так, Суд погоджується із висновками слідчого судді про наявність встановлених ризиків.

73.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є доведеним з огляду на сукупність таких обставин: (1) тяжкість інкримінованих злочинів, можливість притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні для особи наслідки (обмеження) і, зокрема, суворість передбаченого покарання; (2) приписи кримінального закону, за якими звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до статті 75 КК в цьому випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом (частина 1 статті 69 КК), за винятком затвердження угоди про визнання винуватості; (3) ОСОБА_5 , будучи обізнаним про його кримінальне переслідування, не з?явився за викликом детектива НАБУ для допиту без поважних причин; (4) 23.04.2026 ОСОБА_5 перетнув державний кордон України та на територію України не повертався; (5) у сторони обвинувачення відсутні достовірні відомості про місцезнаходження ОСОБА_5 , адже останній має зареєстроване місце проживання в Україні, не вжив передбачених законодавством заходів щодо зміни свого місця проживання та на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України не перебуває; (6) ОСОБА_5 звільнений із військової служби в запас (том 1 а. с. 10) та сторона захисту стверджує, що підозрюваний перебуває за кордоном разом із членами своєї сім`ї (дружиною та сином), що свідчить про ймовірне послаблення його соціальних зв`язків в Україні; (7) у підозрюваного та членів його сім`ї наявні значні майнові ресурси, зокрема об`єкти рухомого та нерухомого майна, а також доходи, достатні для тривалого перебування за кордоном (том 1 а. с. 64-84); (8) підозрюваний неодноразово перетинав державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, а саме 6 разів по напряму «виїзд» за 2024-2026 роки (том 1 а. с. 85); (9) враховуючи факт неявки ОСОБА_5 за викликом до детектива без поважних причин, колегія суддів відхиляє довід захисника про належну процесуальну поведінку підозрюваного.

74.Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні є доведеним через: (1) передбачену КПК процедуру щодо необхідності безпосереднього допиту свідків в суді на стадії судового розгляду; (2) досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, зокрема, із використанням наявних у нього значних фінансових доходів, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді; (3) підозрюваний проходив військову службу протягом тривалого часу (з 1999 року по 2025 рік), обіймав керівні посади, зокрема, посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 , та мав у своєму підпорядкуванні військовослужбовців (крім того, із листування підозрюваного із окремими службовими особами військової частини вбачається надання їм вказівок всупереч інтересам служби), отже, існує можливість продовжувати використовувати свій авторитет та здійснювати реальний вплив на осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального провадження, для зміни показань, надання тих чи інших показань, які будуть вигідні для сторони захисту чи відмови від надання показань; (4) є підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснювати вплив на іншого підозрюваного, з яким має дружні відносини, зокрема, з метою створення альтернативної версії подій.

75.Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним через таке: (1) у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру, зокрема, у пособництві у  викраденні військового майна, яке перебувало на зберіганні у в/ч НОМЕР_1 , невстановленим військовослужбовцям; (2) ОСОБА_5 під час проходження військової служби на керівних посадах міг набути широке коло зв`язків, має фінансові та організаційні можливості, які він може використати для впливу на невстановлених військовослужбовців, які ймовірно причетні до викрадення військового майна, а також перешкоджання встановленню обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та уникнення кримінальної відповідальності; (3) у межах кримінального провадження розслідуються факти ймовірного вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ряду кримінальних правопорушень, до яких за версією слідства може бути причетний підозрюваний. 

76.Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність вищезазначених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, та доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

(4) Щодо інших доводів

77.Питання про застосування іншого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в порядку частини 6 статті 193 КПК не вирішується, тому цей довід захисту відхиляється.

78.В апеляційній скарзі сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

79.За наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

80.Слідчий суддя дійшов правильних висновків про те, що: (1) підозрюваний оголошений у міжнародний розшук; (2) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 410, частиною 4 статті 368, статтею 366-3 КК, та (3) три ризики, передбачені статтею 177 КПК, - що є підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому частиною 6 статті 193 КПК. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків слідчого судді.

81.З наведених мотивів апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін. 

82.Керуючись статтями 177, 193, 404, 405, 407, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2026 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий           ОСОБА_1 

Судді            ОСОБА_2 

ОСОБА_3