Справа № 991/2125/24

Провадження № 1-кп/991/26/24

 

 

 

 

 

 

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

17 серпня 2026 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів  ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 52023000000000364 від 04.08.2023 за обвинуваченням:

 

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про місце роботи відсутні, неодруженого, на утриманні якого перебуває матір 26.08.1941 р.н., раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України - висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади.

Використані судом у вироку умовні скорочення:

пп. - підпункт;

п. - пункт;

ч. - частина;

ст. - стаття;

т. - том;

а.с. - аркуш справи;

грн - гривня;

ТУ - територіальне управління;

НСРД - негласні слідчі (розшукові) дії;

ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань;

КК - Кримінальний кодекс України;

КПК - Кримінальний процесуальний кодекс України;

ЦПК - Цивільний процесуальний кодекс України;

ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

 

ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

СБУ - Служба безпеки України.

Короткий виклад обставин провадження

В обвинувальному акті прокурор стверджує, що ОСОБА_14 вчинив злочини за таких обставин.

До провадження судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_9 надійшла справа за позовом  ОСОБА_15 щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав на майно.

Ухвалою судді ОСОБА_14 від 13.04.2022 відповідну позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У червні 2023 року ОСОБА_16 звернувся до раніше знайомої йому ОСОБА_17 з проханням надати правову допомогу в межах вказаної справи, на що остання погодилась. За деякий час, ним оформлено нотаріально посвідчену довіреність на неї.

14.08.2023 до Комінтернівського районного суду Одеської області на ім`я судді ОСОБА_14 надійшла заява ОСОБА_16 про забезпечення позову.

Після чого, 20 вересня 2023 року, за попередньою домовленістю відбулась зустріч ОСОБА_18 із ОСОБА_19 в ході якої між ними відбулась розмова щодо можливості ухвалення судового рішення про забезпечення позову за заявою позивача та видачу ухвали від 24.03.2023 про витребування доказів.

У процесі розмови ОСОБА_14 на екрані власного мобільного телефону набрав число 1 300 та продемонстрував ОСОБА_17 , тим самим, за версією сторони обвинувачення, висловивши прохання надати йому кошти у сумі 1300 доларів США за ухвалення судового рішення про забезпечення позову, та передачі такої ухвали, разом із ухвалою про витребування доказів.

Відповідно до раніше досягнутої домовленості, 29.09.2023, ОСОБА_17 , прибувши за вказівкою ОСОБА_14 до будівлі супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 », вчергове зустрілась з останнім в салоні автомобіля Ford C-Max, на якому приїхав суддя.

Під час зустрічі той передав ОСОБА_20 ухвалу від 24.03.2023, якою задоволено клопотання позивача ОСОБА_16 про витребування доказів, а також ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову та супровідні листи до них.

Надалі, ОСОБА_21 одержав від ОСОБА_18 неправомірну вигоду у сумі 49 400 гривень, що дорівнювала 1300 доларам США. 

Сторона обвинувачення інкримінує  ОСОБА_14 вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_14 з обвинуваченням не погоджується. Сторона захисту стверджує про відсутність як події, так і складу злочину. Окрім цього, наголошує на штучному створенні доказів, а також моделюванні обставин нібито вчинення обвинуваченим дій, які можуть нагадувати окремі ознаки кримінального правопорушення.

 

Отож, згідно з вимогами КПК у цьому кримінальному провадженні суд має з`ясувати такі питання:

I. Чи винен ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України?

II. Якщо так, то яке покарання буде справедливим для нього?

III. Що належить вчинити з речовими доказами, документами та заходами забезпечення кримінального провадження? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі?

У пошуках відповідей на ці запитання суд зважав на такі міркування.

 

I. Чи винен ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України?

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Аналіз ч. 1 ст. 11 та ч. 3 ст. 368 КК України, в розрізі формулювання висунутого обвинувачення, вказує на те, що відповідальність за ч. 3 ст. 368 КК України настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

а) ОСОБА_14 є службовою особою, яка займає відповідальне становище;

б) прохав надати;

в та одержав для себе грошові кошти;

г) які є неправомірною вигодою;

ґ) за вчинення ним будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду;

д) з використанням наданої йому влади;

е) при цьому його дії повинні бути винними.

Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинуваченого. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість особи або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації його дій.

а) ОСОБА_14 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

1.Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статті 368 цього Кодексу є особи, які постійно здійснюють функції представників влади.

2.Судову владу реалізовують судді (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

3.Окрім того, в тому числі судді, є службовими особами, які займають відповідальне становище (пункт 2 примітки до ст. 368 КК України).

4.Отож, суддя згідно з наведеними нормами є представником судової влади та службовою особою, що займає відповідальне становище.

5.Указом Президента України від 06.06.2002 ОСОБА_14 призначено суддею  ІНФОРМАЦІЯ_5 строком на п`ять років. 10.06.2002 останнього зараховано до штату цього ж суду [докази 23, 25, 38, 39].

6.Надалі, ОСОБА_9 обрано суддею вказаного суду безстроково [докази 23, 25, 40, 41].

7.Отож,  ОСОБА_14 , будучи суддею, здійснював функції представника судової влади та на час описаних в обвинувальному акті подій, був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

б) він прохав надати для себе грошові кошти

8.У кримінальному законі не розкрито поняття «прохання надати неправомірну вигоду».

9.Лексичне визначення слова прохання є в тлумачному словнику української мови і означає ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; просьба (словник української мови в 11 томах - том 8, 1977 - арк. 335).

10.Отже, коли особа прохає надати неправомірну вигоду, вона звертається до іншої особи, з метою спонукати її до цього, при цьому розуміючи, що остання має можливість відмовити у такому проханні.

11.Колегія суддів встановила, що  ОСОБА_16 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із позовною заявою від 08.12.2021 про скасування рішень про державну реєстрацію прав на майно до ОСОБА_22 , приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_23 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПП « ІНФОРМАЦІЯ_17 » [доказ 22].

12.Зміст вказаної заяви полягав у тому, що після смерті дружини  ОСОБА_15 - ОСОБА_25 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ) належне їй майно відповідно до заповіту мав успадкувати її син  ОСОБА_26 . До складу спадщини, зокрема, входили 1/3 частки земельної ділянки та недобудованого житлового будинку, тоді як власником інших 2/3 часток цього майна був  ОСОБА_27 . За твердженням останнього, він відмовився від своєї обов`язкової частки у спадщині, оскільки відповідач у справі - ОСОБА_26 пообіцяв не претендувати на успадковані ним частки у зазначених земельній ділянці та будинку. Однак надалі той цієї домовленості не виконав та на підставі рішень приватного нотаріуса зареєстрував за собою право власності спочатку на всю земельну ділянку, а згодом на окремі 1/3 частки земельної ділянки та недобудованого будинку без їх виділення в натурі. Вважаючи такі реєстраційні дії незаконними та такими, що порушують його права як власника 2/3 часток спірного майна, ОСОБА_16 просив скасувати відповідні рішення про державну реєстрацію прав та витребувати відповідні докази [доказ 22].

13.Надалі, ухвалою вказаного суду від 24.01.2022 цю судову справу передано за підсудністю до  ІНФОРМАЦІЯ_5 [доказ 22].

14.6 квітня 2022 року, за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями  ІНФОРМАЦІЯ_5 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_9 . Після чого, він постановив ухвалу від 13.04.2022, якою згадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження [доказ 22].

15.Зі змісту показань свідка ОСОБА_15 , наданих у судовому засіданні, вбачається, що задовго до вказаних подій він познайомився у лікарні із особою на ім`я ОСОБА_28 . Надалі, вони знову випадково зустрілись біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді остання повідомила, що працювала у цьому суді та з багатьма знайома. Зі свого боку, свідок розповів ОСОБА_17 обставини відповідної цивільної справи. У зв`язку з чим, вони домовились, що  ОСОБА_28 надаватиме свідку правову допомогу в межах вказаної справи, зокрема у складанні заяв або інших процесуальних моментах. Окрім цього, вони узгодили гонорар у розмірі 4 000 доларів США. До того ж, під час свого допиту свідок наголосив, що не мав бажання заглиблюватись у деталі цієї справи та брати активну участь, через це його позовом займались адвокати за договором та, відповідно потім також ОСОБА_28 [доказ 45].

16.Під час свого ж допиту у суді свідок ОСОБА_17 повідомила, що ще у 2017 році отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та зупинила його через 10 днів, оскільки обіймала посаду у патронатній службі суду. Крім цього, вказала, що до теперішнього часу не подавала заяву про поновлення дії свого свідоцтва.

Так, щодо обставин знайомства із  ОСОБА_29 та зазначила, що вперше вони зустрілись у коридорі обласної лікарні приблизно у 2017 році та обмінялись номерами мобільних телефонів. Після цього, у березні-квітні 2023 року, коли батькові свідка проводили хірургічне втручання, вона знову зустріла у лікарні ОСОБА_16 , який повідомив, що у ІНФОРМАЦІЯ_8 розглядається його справа, однак її розгляд істотно затягується.

Надалі, вже на початку червня того ж року, той зателефонував свідку, вони домовились про зустріч в районі обласної лікарні, де ОСОБА_27 предметно пояснив обставини своєї справи та попросив ОСОБА_30 ознайомитись із її матеріалами. Зі слів свідка, вона отримала від ОСОБА_16 позовну заяву та додатки до неї.

Під час розмови ОСОБА_27 також повідомив, що справа перебуває у провадженні судді ОСОБА_9 . Тоді ОСОБА_28 зазначила, що знайома з останнім, та повідомила, що зможе дізнатись, чому вказана справа не «рухається» вже рік [доказ 46].

17.Згодом, 3 серпня 2023 року, ОСОБА_16 видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_17 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в судових установах усіх інстанцій, з усіх без винятку питань, що стосуються його, а також з усіма процесуальними правами та обов`язками, наданими законом позивачу, у тому числі з правом зміни підстави та предмету позову, повного або часткового визнання позову, відмови від позову, збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирової угоди, оскарження рішення або ухвали суду, вимоги виконання судового рішення, пред`явлення виконавчого листа до стягнення [докази 4, 37, 45,46].

18.Зі змісту показань свідка ОСОБА_18 також вбачається, що у липні 2023 року вона зверталась до помічника судді ОСОБА_9 аби та, повідомила, як можна зв`язатись з останнім. Надалі, помічник перетелефонувала і зазначила, що якщо свідок має бажання зустрітись із ОСОБА_14 , треба під`їхати за адресою розташування  ІНФОРМАЦІЯ_9 . Зі слів ОСОБА_18 , вона мала намір дізнатись, чому справа ОСОБА_16 тривалий час не розглядається. Свідок повідомила, що така зустріч все ж відбулась в автомобілі «Ford» синього кольору, на якому прибув ОСОБА_21 . Той, зокрема надав їй свій номер мобільного телефону та пообіцяв розібратись із справою [доказ 46].

19.Наступна їх зустріч, за попередньою домовленістю, відбулась 3 серпня 2023 року біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » [докази 46,49].

20.Свідок ОСОБА_17 , серед іншого, вказала, що під час неї ОСОБА_21 повідомив, що ознайомився із матеріалами справи та «бере її в роботу», після чого продемонстрував на екрані свого телефону суму у розмірі «3 500». Свідок зазначила, що тоді запитала, чи цього достатньо, на що ОСОБА_14 відповів - «4 000», а решту вона може забрати собі.

Окрім цього, ОСОБА_28 під час свого допиту повідомила, що фіксувала відповідну зустріч на диктофон телефону. Робила вона це для ОСОБА_15 , оскільки, зі слів останнього, його адвокат систематично повідомляв йому недостовірну інформацію. Надалі, свідок перенесла на диск запис із диктофону. Після чого, вони разом із ОСОБА_16 прослухали її та дійшли висновку про необхідність звернення ОСОБА_18 із заявою про вчинення злочину до ІНФОРМАЦІЯ_3 [доказ 46].

21.Так, наступного дня, 04.08.2023, ОСОБА_17 звернулась із заявою з додатками до ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якій, зокрема зазначила, що суддя ОСОБА_14 вимагав неправомірну вигоду у сумі 4 000 доларів США за прийняття рішення у цивільній справі № 522/23866/21 на користь ОСОБА_16 , інтереси якого вона представляє на підставі довіреності, в тому числі за застосування заходів забезпечення позову [доказ 3].

22.Того ж дня в межах цього кримінального провадження розпочате досудове розслідування за фактом ч. 3 ст. 368 КК України [доказ 1].

23.Надалі, 14 серпня 2023 року до Комінтернівського районного суду Одеської області в межах згаданої справи надійшла заява ОСОБА_16 про забезпечення позову від 11.08.2023, в якій заявник просив накласти арешт на 1/3 частки земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_22 та 1/3 частку об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за тією ж адресою, також належного останньому. Окрім того, ОСОБА_27 просив заборонити приватному нотаріусу Одеського міського округу ОСОБА_23 вчиняти будь-які нотаріальні дії щодо вказаних часток [доказ 22].

24.Зі змісту показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що 12 вересня 2023 року вона була у Комінтернівському суді з особистих питань. Остання повідомила, що віталась із усіма, зокрема зайшла також і до ОСОБА_9 . Той повідомив, що не готовий приймати рішення у справі, але запропонував зустрітись поза межами суду [доказ 46].

25.Встановлено, що наступна зустріч ОСОБА_18 та ОСОБА_9 відбулась 20.09.2023. Так, приблизно о 14:12 год ОСОБА_17 прибула до будівлі супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , куди під`їхав і ОСОБА_14 на автомобілі темного кольору. Після чого, ОСОБА_28 сіла у вказане авто та між ними почалась розмова, яка велася російською мовою (як і всі подальші їх розмови), та стосувалась, серед іншого, обставин цивільної справи, позивачем в якій є ОСОБА_16 [докази 9, 10, 16, 17].

26.Зокрема, під час вказаної розмови ОСОБА_17 зазначила: 

«[…] ОСОБА_31 , я, так би мовити, уважно вивчила, там є такий момент. Бачите, там питання дійсно в землі, але там не все так просто. Так, у 2005 році ОСОБА_32 продала цю земельну ділянку. Коли в 21 році, він був без кадастрового номеру, коли у 21 році цей товариш ОСОБА_33 реєстрував, він виходить присвоїли кадастровий номер на старого власника, і зареєстрували за ними спочатку 100 % ділянки, а потім вже нотаріус виділяла за ним і реєструвала одну третину, і є відомості в кадастрі про те що. Тобто там зроблено все розумно, але це все можна побачити, зважаючи на ті матеріали, які витребувані, тобто по будинку там проблем нема, там воно все зареєстроване, а по землі там не було кадастрового номеру, потім він з`являється, вноситься в реєстр, реєструється за ОСОБА_34 100 %, а далі тут з`являється одна третина».

На що ОСОБА_21 відповів: «Ну, добре, ми ж там перепризначили його. Нехай заявляє клопотання». Після чого, ОСОБА_28 перепитує, яке саме клопотання та пояснює, що клопотання про забезпечення позову вже було заявлене.

У продовження розмови ОСОБА_14 запитує: «Ну, добре, ми що не витребували нічого?»

Зі свого боку ОСОБА_17 зазначає: «Витребували у березні місяці, виходячи з матеріалів, ухвала була направлена у травні, і так. Зважаючи на те, що я дивилась матеріалів нема. Ви говорили мені, що можна буде якось посприяти, або ми можемо самі взяти нарочно ухвалу».

На що ОСОБА_21 відповів, аби скидали клопотання.

Після цього, ОСОБА_28 уточнила, яке саме клопотання. У відповідь ОСОБА_14 заначив: «Витребування і про забезпечення».

Надалі, ОСОБА_17 продовжила: «Воно вже витребувано, і забезпечення теж є. Воно все витребувано».

У відповідь ОСОБА_21 запитав: «Треба брати ухвалу нарочно, супровідний, ще раз, так?»

На що ОСОБА_28 відповіла: «Ну, як ви скажете. Як вам зручно, а що робити із забезпеченням? Мені воно треба, хоч щось. Ніхто не каже про те, що ми розділимо, можна розділити, я з ним говорила, просто вже часу нема. Забезпечення окремо, витребування окремо, а там будемо бачити». У відповідь ОСОБА_14 ствердно відповів, що так.

ОСОБА_17 запитала: « Що треба? »

У відповідь на що ОСОБА_21 сказав, що зараз важко говорити взагалі на будь-які теми.

У продовження розмови ОСОБА_28 вказала: «Ну, було, що ви казали чотири, я їх возила, якби на той момент. Я вам не додзвонилась, але все нормально, я йому відвезла, поки у нього, тобто якби. Я можу поїхати взяти в будь-який момент, але окремо, так щоб розділити, і розуміти. За забезпечення, за витребування, та за це все».

«Добре», - відповів ОСОБА_21 .

Надалі, розмова продовжувалась щодо заяви про забезпечення позову, яка надійшла до суду 14.08.2023, та можливості задоволення вимог про арешт та заборону.

Після цього, ОСОБА_21 запитав, чи цікаво це ОСОБА_20 . На що та відповіла: «Мені цікаво тому, що я займаюсь його справами, податковою і митницею, він цікавий якби клієнт».

Одразу після чого, ОСОБА_14 набрав щось на екрані власного мобільного телефону.

ОСОБА_28 запитала: «Скажіть коли? Сьогодні, до, після?». У відповідь ОСОБА_21 сказав: «Ні, ну, а коли сьогодні?». Тоді ОСОБА_17 вказала, що вона може поїхати та побалакати. На що ОСОБА_14 відповів, що сьогодні не треба.

Далі їх розмова продовжувалась. ОСОБА_17 , серед іншого, запитала: «Скажіть мені, те, що ви вказали, це за забезпечення?». На що ОСОБА_21 відповів: «За ці дві речі». Потім, ОСОБА_17 уточнила, чи це за витребування і за забезпечення. ОСОБА_14 ствердно підтвердив, що так.

Окрім того, надалі під час розмови ОСОБА_28 зазначає: «Я зрозуміла. Скажіть мені, на п`ятницю мені бути готовою з усім?» У відповідь обвинувачений зазначає: «Ну як скажеш». На що ОСОБА_36 продовжує: «Ну я поговорю з ним». «Ну давай», - відповідає ОСОБА_21 . Після чого ОСОБА_28 вказала: «Тільки щоб я з ним не возилась». У відповідь на що ОСОБА_14 каже: «Зараз такий стрьом, це […]» [докази 9, 10, 16, 17, 15].

27.Зі змісту допиту свідка ОСОБА_18 вбачається, шо під час зустрічі 20 вересня 2023 року вона розповідала ОСОБА_37 , що не зрозуміло, як відповідачем у справі отримано кадастровий номер. Тоді, останній сказав подавати клопотання і показав на телефоні число 1 300. При цьому, наголосив не затягувати [доказ 46].

28.Водночас захист стверджував, що обвинувачення побудоване на припущеннях, оскільки доводи сторони обвинувачення про те, що під час зустрічі 20.09.2023 ОСОБА_14 на екрані власного мобільного телефону продемонстрував суму 1 300 не підтвердились під час перегляду відеозапису НСРД.

29.Крім того, сам обвинувачений під час свого допиту вказав, що не висловлював жодних прохань щодо отримання неправомірною вигоди. Зокрема, його твердженням про те, що зараз важко говорити взагалі на будь-які теми стосувалось того, що важко наразі сказати, що буде із розглядом клопотання. Також, той вказав, що на телефоні нічого не демонстрував ОСОБА_17 , а лише перевірив смс - повідомлення, яке надійшло у той момент. Щодо фрази «зараз такий стрьом», обвинувачений пояснив, що малось на увазі те, що зараз дуже важко працювати, оскільки велике навантаження [доказ 49].

30.Проте зі змісту наведеної вище розмови ОСОБА_9 із ОСОБА_38 чітко вбачається, що предметом їхнього обговорення була саме неправомірна вигода. Зокрема, співрозмовники обговорювали, за вчинення яких дій обвинувачений просив надати продемонстровану ним суму коштів, а також узгоджували дату наступної зустрічі, під час якої ці кошти мали бути ним одержані.

31.Тож, оцінивши відеозаписи НСРД та відповідні протоколи, суд доходить висновку, що невербальні дії обвинуваченого (демонстрація екрана телефону) були абсолютно зрозумілими для співрозмовника, мали чіткий, однозначний характер та слугували засобом конспірації.

32.При цьому, у наступному пункті вироку колегією суддів встановлено, що ОСОБА_14 одержав грошові кошті у розмірі 49 400 грн, що приблизно відповідало 1 300 доларам США за курсом продажу готівкової валюти, який фактично склався на валютному ринку на той час.

33.Отож, суд дійшов висновку, що ОСОБА_14 20.09.2023 під час зустрічі із ОСОБА_17 , яка відбулась у салоні автомобіля, біля супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , висловив прохання надати йому грошові кошти в сумі 1 300 доларів США.

в) ОСОБА_14 одержав грошові кошти для себе

34.Одержання передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди.

35.У день висловлення ОСОБА_19 відповідного прохання, між ним та ОСОБА_38 було обумовлено, що та має зробити нагадувальний дзвінок, а він визначить дату зустрічі. Окрім того, ОСОБА_14 пообіцяв привезти для ОСОБА_17 ухвали [докази 9, 10, 16, 17, 15].

36.Наступна їх зустріч відбулась 29 вересня 2023 року приблизно о 16:09 год за тією ж адресою біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в автомобілі «Ford C-MAX» з державним номерним знаком НОМЕР_1 синього кольору, за кермом якого був ОСОБА_14 . Встановлено, що одразу після того як ОСОБА_28 сіла в автомобіль,  ОСОБА_21 надав їй файл із документами формату А4 щоб та почитала, і вийшов з авто [докази 11, 13, 18, 19, 20, 15, 12].

37.Після того як обвинувачений повернувся в автомобіль і розпочав рух, між вказаними особами продовжилась розмова.

Зокрема, ОСОБА_28 вказала: «[…] і арешт, і заборона». На що ОСОБА_21 відповів: «Ну, ти ж просила? ». Надалі, між ним продовжилось обговорення змісту, викладеного в ухвалі.

Після цього, ОСОБА_14 запитав: «Так, що далі?». У відповідь ОСОБА_17 зазначила: « Нічого. Хочете кави? ». На що ОСОБА_21 відповів, що наразі на каву нема часу і запитав, чого ОСОБА_17 так дивиться на нього. Остання сказала: «Я хочу вам віддати. Такий тут».

При цьому, на відеозаписі зафіксовано звук розстібання застібки-блискавки на сумці. 

Далі обвинувачений вказав: « Поїхали. Перекинемо ». Зі свого боку ОСОБА_28 зазначила: «А я поміняла. Так, він мені дав - я поміняла. По тридцять вісім. Так. Тут сорок дев`ять чотириста».

Тоді ОСОБА_14 зазначив: «А почекай, має бути п`ятдесят дев`ять». На що ОСОБА_17 заперечила і вказала, що зараз курс тридцять вісім. ОСОБА_21 , продовжуючи обговорення, наголосив: «Ну, порахуй». Тоді ОСОБА_28 сказала: «Тисячу триста за курсом тридцять вісім - сорок дев`ять чотириста». Обвинувачений, продовжуючи перерахунок, дійшов висновку, що дійсно виходить така сума.

Після чого, ОСОБА_21 запитав: «Так, там не буде проблем ніяких цих? […] А він міг тобі пристебнути якісь то там?»

Надалі, обвинувачений вказав пальцем на карман правих пасажирських дверей і сказав: «Туди».

У відповідь ОСОБА_28 перепитала: « Сюди? ». На що той ствердно відповів, що так. Після цього, зі змісту відеозапису вбачається, що остання поклала щось у те місце, куди попередньо вказав ОСОБА_14 [докази 11, 13, 18, 19, 20, 15].

38.Під час свого допиту свідок ОСОБА_17 зазначила, що 28.09.2023 у неї був день народження, тоді ОСОБА_21 зателефонував їй та привітав зі святом і вони домовились про зустріч 29.09.2023. Остання також вказала, що грошові кошти у гривнях були видані їй вранці 29.09.2023 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_11 . Зі слів ОСОБА_18 , під час зустрічі у вказаний день вона діставала гроші із своєї сумки, після чого, ОСОБА_21 запропонував поїхати поміняти їх, на що та відповіла, що кошти вже поміняні. Надалі, ОСОБА_14 показав пальцем, куди їх покласти (з пасажирської сторони карман в дверцях автомобіля). Після цього, вони проїхали на автомобілі навколо приватного сектору, ОСОБА_21 довіз свідка до перехрестя і попросив покинути авто. До того ж, ОСОБА_28 наголосила, що обвинувачений не казав їй забирати кошти, коли вона виходила із машини. Крім того, ухвали, які на початку зустрічі надав їй ОСОБА_14 , лишились при ній, після чого свідок віддала їх в НАБУ [доказ 46].

39.Встановлено, що 29 вересня 2023 року з 09:03 год - 09:18 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 було оглянуто грошові кошти у розмірі 49 400 грн та надалі вручено ОСОБА_20 шляхом поміщення їх до жіночої сумочки чорного кольору [доказ 26].

40.Надалі, того ж дня з 18:21 год по 18:30 год (тобто після зустрічі із ОСОБА_14 ) проведено огляд речей ОСОБА_17 , за результатами чого встановлено відсутність в її речах будь-яких грошових коштів [доказ 27].

41.У вказаний день остання також видала детективу НАБУ, передані їй ОСОБА_14 ухвали про забезпечення позову від 26.09.2023 в чотирьох примірниках із супровідними листами та ухвали про витребування доказів від 24.03.2023 у двох примірниках із супровідними листами [докази 28, 29, 30].

42.Зі змісту протоколу про результати проведення НСРД: візуальне спостереження за особою від 29.09.2023 вбачається, що 29 вересня 2023 року о 16:22 год  ОСОБА_21 , рухаючись містом на авто, приїхав на перехрестя вулиць Семена Палія та Академіка Заболотного, де під час спроби його затримання співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_12 намагався скритися. Він, грубо порушуючи правила дорожнього руху (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, виїзд на зустрічну смугу руху та перевищення швидкісного режиму), приїхав на вулицю Висоцького. Після цього, ОСОБА_21 на великій швидкості, на забороняючий сигнал світлофора, створивши аварійну ситуацію, здійснив поворот ліворуч на вулицю Академіка Сахарова та поїхав у бік вулиці Генерала Бочарова, в подальшому дії останнього не фіксувались [доказ 12].

43.Окрім того, відповідно до протоколу за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 09.10.2023 після того, як ОСОБА_17 покинула автомобіль ОСОБА_14 , він сам продовжив рух за кермом автомобіля Ford C-Мах з державним номерним знаком НОМЕР_1 . При спробі співробітників правоохоронних органів наблизитись він на великій швидкості з порушенням правил дорожнього руху, втік від переслідування, залишивши авто на автостоянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_4 .

Після цього ОСОБА_43 взяв предмет неправомірної вигоди в пакет, забравши грошові кошти з автомобіля, та, тримаючи одержані ним в якості неправомірної вигоди грошові кошти в руці, швидко пройшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . В приміщення цього магазину останній зайшов зі входу, який використовується співробітниками магазину для прийому товарних цінностей. Пройшовши по приміщеннях магазину, ОСОБА_14 , пересвідчившись, що на виході з нього відсутні співробітники правоохоронних органів, поклав одержані ним від ОСОБА_17 грошові кошти в наплічну сумочку, яка була при ньому, та вийшов з приміщення магазину.

Далі, ОСОБА_21 в невстановленому місці заховав вищевказану сумку, грошові кошти, одержані ним в якості неправомірної вигоди, та власний мобільний телефон, і пішки пішов до місця свого проживання.

Під час досудового розслідування, в період з моменту одержання ОСОБА_14 неправомірної вигоди до 09.10.2023, місцезнаходження предмету неправомірної вигоди - грошових коштів в сумі 49 400 грн не встановлено [доказ 15].

44.Крім того, переглядом відео з камер зовнішнього спостереження, розташованих біля будівлі та всередині магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_4 , вбачається, що 29.09.2023 ОСОБА_21 зайшов у магазин через службовий вхід. При цьому, останній тримав у руці невстановлений предмет у пакуванні. Підійшовши до виходу з магазину, обвинувачений оглянув простір назовні через прозоре скло, після чого поклав згорток до наплічної сумки та залишив приміщення [доказ 35].

45.30 вересня 2023 ОСОБА_9 було затримано, водночас грошових коштів при ньому віднайдено не було [доказ 21]. Крім того, відповідні кошти також не вдалось знайти під час обшуку автомобіля, яким користувався обвинувачений у згаданий день, а також за місцем його проживання [докази 31, 32].

46.При цьому, сам обвинувачений під час свого допиту вказав, що жодних коштів від ОСОБА_18 не отримував. Його фраза «Поїхали, перекинеш» стосувалася виключно питання про перерахування коштів за ліки для хворого батька ОСОБА_18 на рахунок, який раніше ОСОБА_14 їй надсилав. Також, зі слів обвинуваченого, висловлювання «А він міг тобі пристебнути якісь то там?» стосувалося взаємовідносини між адвокатом і клієнтом, зокрема щодо можливого звернення із скаргами до Вищої ради правосуддя. ОСОБА_21 також зважав на те, що жест вказівним пальцем на двері означав те, що ОСОБА_28 закривала собою праве бокове дзеркало заднього виду, а оскільки на тій ділянці дороги часто перебували діти на самокатах, таким чином він дав зрозуміти ОСОБА_17 , аби та відхилилась [доказ 49].

47.До того ж, сторона захисту стверджувала, що обвинувачення побудоване на припущеннях, оскільки твердження про те, що грошові кошти у сумі 49 400 грн перебували у кармані дверей з пасажирського боку не підтвердились відповідним відеозаписом НСРД.

48.Так, вказані обвинуваченим обставини не знайшли свого підтвердження іншими доказами, дослідженими судом. Серед іншого, твердження про надання грошових коштів саме за ліки для хворого батька ОСОБА_18 об`єктивно не ґрунтуються на встановлених обставинах, оскільки зміст розмови ОСОБА_14 та ОСОБА_17 стосувався саме обставин цивільної справи, без жодної згадки про такі ліки. А жести обвинуваченого були зрозумілими для ОСОБА_17 та свідчать лише про його намагання діяти у спосіб, який зменшував ризик викриття.

49.Подальше невиявлення відповідних коштів свідчить лише про вжиття обвинуваченим заходів щодо їх приховування чи знищення, і не спростовує самого факту їх одержання, який поза розумним сумнівом встановлений сукупністю досліджених доказів.

50.Отож, 29 вересня 2023 року  ОСОБА_14 одержав для себе грошові кошти у сумі 49 400 гривень.

г) грошові кошти, які одержав ОСОБА_14 , є неправомірною вигодою

51.Згідно з приміткою до ст. 3641 КК України у статті 368 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема, грошові кошти, які одержують без законних на те підстав.

52.Як було встановлено вище, ОСОБА_21 , на момент згадуваних подій, був суддею ІНФОРМАЦІЯ_5 . Він одержав від  ОСОБА_17 49 400 грн.

53.Згідно зі ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

54.Відповідно до ч. 1 ст. 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

55.Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Вона складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч. 1 та ч. 2 ст. 135 згаданого Закону).

56.Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 54 цього ж закону, суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

57.Оскільки ОСОБА_17 не є розпорядником коштів Державного бюджету України, відсутні відомості про те, що ОСОБА_14 міг отримати їх у зв`язку зі здійсненням ним викладацької, наукової чи творчої діяльності, отож, грошові кошти в сумі 49 400 грн ОСОБА_21 одержав без законних на те підстав, тому вони є неправомірною вигодою.

ґ) за неправомірну вигоду ОСОБА_14 мав постановити ухвалу про забезпечення позову, та передати її, а також ухвалу про витребування доказів ОСОБА_17 .

58.Як вже було вказано у п. «б» цього вироку у провадженні судді ОСОБА_9 перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_22 , приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_23 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПП « ІНФОРМАЦІЯ_17 » про скасування рішень про державну реєстрацію прав на майно.

59.24 березня 2023 року ОСОБА_14 постановив ухвалу про витребування доказів [доказ 22].

60.Надалі, 14.08.2023 в межах згаданої справи надійшла заява ОСОБА_16 про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на 1/3 частки земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_22 та 1/3 частку об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за тією ж адресою, також належного останньому, та заборонити приватному нотаріусу Одеського міського округу ОСОБА_23 вчиняти будь-які нотаріальні дії щодо вказаних часток [доказ 22].

61.Після чого, 20.09.2023 між ОСОБА_19 та ОСОБА_38 , на яку ОСОБА_29 оформлено нотаріально посвідчену довіреність, відбулась зустріч, під час якої вони, серед іншого, обговорювали деталі вказаної справи (зміст розмови детально викладено у п. «б» вироку).

Зокрема, під час цієї розмови ОСОБА_14 запитав: «Ну, добре, ми що не витребували нічого?»

На що ОСОБА_17 відповіла: «Витребували у березні місяці, виходячи з матеріалів, ухвала була направлена у травні, і так. Зважаючи на те, що я дивилась, матеріалів нема. Ви говорили мені, що можна буде якось посприяти, або ми можемо самі взяти нарочно ухвалу».

Далі, ОСОБА_21 вказав, аби скидали клопотання.

Після цього, ОСОБА_28 уточнила, яке саме клопотання. У відповідь ОСОБА_14 заначив: «Витребування і про забезпечення».

ОСОБА_17 продовжила: «Воно вже витребувано, і забезпечення теж є. Воно все витребувано».

У відповідь ОСОБА_21 запитав: «Треба брати ухвалу нарочно, супровідний, ще раз, так?»

На що ОСОБА_28 зазначила: «Ну, як ви скажете […]».

Надалі, у ході розмови, ОСОБА_17 запитала: «Ви мені скажіть, що ми робимо із забезпеченням?». На що обвинувачений відповів: «Ну робимо забезпечення».

Після цього, ОСОБА_28 уточнила, коли, оскільки заява вже була подана 14.08.2023. У продовження розмови остання також зазначила, що у ній прохалось як про арешт, так і про заборону.

На викладене ОСОБА_21 відповів: «Ні, заборону можемо зробити».

Окрім цього, у розмові ОСОБА_17 уточнила: «Скажіть мені, будь ласка, ухвали ви мені привезете?». На що ОСОБА_14 ствердно відповів, що привезе.

Надалі, під час розмови ОСОБА_17 запитала ОСОБА_14 : «Скажіть мені, те, що ви вказали, це за забезпечення?». На що ОСОБА_21 відповів: «За ці дві речі». Потім, ОСОБА_17 уточнила, чи це за витребування і за забезпечення. ОСОБА_14 ствердно підтвердив, що так.

У продовження розмови ОСОБА_28 зазначила: «Ми питання із забезпеченням вирішуємо як?». ОСОБА_14 , зі свого боку, вказав: «Ну, що ми можемо. Щоб він не міг відчужувати, заборона на відчуження. Що йому треба?». На що ОСОБА_17 відповіла, що хоча б так. Продовжуючи, ОСОБА_21 сказав, що так нормально [докази 9, 10, 16, 17, 15].

62.26.09.2023 ухвалою судді ОСОБА_14 заяву позивача ОСОБА_16 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_2 ), а саме: на одну третю частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122783200:02:2925, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_22 на підставі рішення про державну реєстрацію № 60610081 від 27.09.2021 року, та одну третю частки об`єкту незавершеного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_22 на підставі рішення про державну реєстрацію № 60610992 від 27.09.2021 року. Окрім того, він заборонив приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_23 вчиняти будь-які нотаріальні дії щодо однієї третьої земельної ділянки, кадастровий номер 5122783200:02:2925, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_22 на підставі рішення про державну реєстрацію № 60610081 від 27.09.2021 року, та однієї третьої частки об`єкту незавершеного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_22 на підставі рішення про державну реєстрацію № 60610992 від 27.09.2021 року [доказ 22].

63.Надалі, під час їх зустрічі 29 вересня 2023 року ОСОБА_21 передав ОСОБА_20 ухвали про витребування доказів та забезпечення позову у декількох примірниках, разом із супровідними листами.

При цьому, в ході розмови ОСОБА_28 вказала: «[…] і арешт, і заборона». На що ОСОБА_21 відповів: «Ну, ти ж просила?» [докази 11, 13, 18, 19, 20, 15, 28, 29, 30].

64.Отож, за неправомірну вигоду ОСОБА_21 мав задовольнити заяву ОСОБА_16 про забезпечення позову та передати відповідну ухвалу разом із ухвалою про витребування доказів від 24.03.2023 представнику ОСОБА_16 за довіреністю - ОСОБА_17 

д) постановлення ухвали про забезпечення позову та передача вказаної ухвалу разом із ухвалою про витребування доказів вчинено з використанням наданої йому влади

65.Використання службовою особою влади чи службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»).

66.Використання влади - це використання повноважень і можливостей службовою особою, яка є представником влади.

67.Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

68.Відповідно до ст. 129 Конституції України судочинство провадиться суддею, зокрема, одноособово.

69.Згідно з нормами ЦПК (в редакції станом на час вчинення злочину): цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду (ч. 1 ст. 34 ЦПК). Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1 ст. 149 ЦПК), при цьому, позов забезпечується накладенням арешту на майно, або забороною вчиняти певні дії (п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК).

70.Як вже було встановлено, у провадженні судді ІНФОРМАЦІЯ_5  ОСОБА_9 перебувала справа за позовом ОСОБА_16 про скасування рішень про державну реєстрацію прав на майно [доказ 22].

71.В межах вказаної справи 26.09.2023 останній постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ОСОБА_16 про забезпечення позову та наклав арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_2 ), а також заборонив приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_23 вчиняти відповідні нотаріальні дії [доказ 22].

72.Розглядаючи, зокрема вказану заяву про забезпечення позову, суддя ОСОБА_14 діяв як суд та керувався нормами ЦПК. До кола його повноважень (можливостей) входило, зокрема вжиття заходів забезпечення позову.

73.Окрім того, як було зазначено у пунктах «б» та «ґ» вироку, під час зустрічі ОСОБА_14 та ОСОБА_17 20 вересня 2023 проговорювалось, серед іншого, також те, що обвинувачений має привезти ОСОБА_20 , окрім ухвали про забезпечення позову, ухвалу про витребування доказів, яка була постановлена ще 24.03.2023, разом із супровідними листами.

74.Зі змісту показань свідка  ОСОБА_44 , яка обіймала посаду помічника судді ОСОБА_9 на той час, вбачається, що зранку 29 вересня 2023 року, коли свідок заходила до ОСОБА_14 , той розмовляв з кимось по телефону. Потім останній сказав, що дзвонила її подруга і просила підготувати ухвали. ОСОБА_45 подумала, що це була ОСОБА_28 , оскільки вони перебували у дружніх відносинах. Після чого, остання підготувала ухвали і лишила їх у себе в кабінеті [доказ 47].

75.Встановлено, що копії вказаних ухвал виготовлені секретарем судового засідання - ОСОБА_46 [докази 29, 30].

76.Відповідно до частин 4, 5, 8, 9 ст. 272 ЦПК, процесуальний порядок вручення та надсилання судових рішень передбачає їх направлення учасникам справи електронним шляхом або рекомендованим листом з повідомленням про вручення (якщо рішення ухвалено без повідомлення сторін), а у разі забезпечення позову - також і негайне надсилання судом відповідним органам для виконання. Вручення ж копії судового рішення безпосередньо або її повторна видача можливі за письмовою заявою учасника справи під розписку.

77.Згідно з ч. 4 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції станом на час вчинення злочину), абз. 5 п. 2 та абз. 1 п. 4 Положення про помічника судді (затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21, зі змінами), помічник судді є працівником патронатної служби, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя, і з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді, який є його безпосереднім керівником.

78.Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 67 ЦПК, секретар судового засідання забезпечує оформлення матеріалів справи та виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

79.З аналізу вказаних норм вбачається, що як помічник судді, так і секретар судового засідання, перебували у прямому підпорядкуванні головуючого судді. Вказівки та доручення судді щодо оформлення ухвал були обов`язковими для вказаних працівників апарату суду, а отже, їх виготовлення відбулися внаслідок безпосереднього використання обвинуваченим наданої йому судової влади.

80.Як наслідок, як вже було встановлено у вироку вище, 29.09.2023 ОСОБА_21 передав  ОСОБА_20 завірені копії ухвал про витребування доказів, а також про забезпечення позову у декількох примірниках разом із супровідними листами.

81.Так, дії, які  ОСОБА_14 повинен був виконати за неправомірну вигоду та в результаті вчинив, входили до його компетенції.

82.Отже, ОСОБА_21 , будучи представником судової влади, використовуючи свої суддівські повноваження і можливості, розглянувши заяву про забезпечення позову та задовольнивши її, використав надану йому владу, забезпечивши, при цьому, через підпорядкований апарат виготовлення й засвідчення ухвал про забезпечення позову та про витребування доказів, та особисто передавши їх ОСОБА_17 

е) дії ОСОБА_14 , що полягали в проханні та одержанні неправомірної вигоди, є винними

83.Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст. 23 КК України).

84.Аналіз диспозиції частин 1 та 3 статті 368 КК України дає можливість зробити висновок, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Неможливо отримати неправомірну вигоду необережно.

85.Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

86.Усвідомлення означає розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу злочину, а також, розуміння його суспільної небезпеки.

87.Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії. Під час вчинення злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків його діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкода, яка буде заподіяна об`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків.

88.А під бажанням слід розуміти прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

89.Іншими словами, сторона обвинувачення повинна довести, що ОСОБА_14 , висловлюючи прохання та отримуючи неправомірну вигоду, усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання.

90.Про наявність усвідомлення та передбачення ОСОБА_19 суспільної небезпеки у виді прохання та одержання ним неправомірної вигоди і бажання вчинити це, свідчать фактичні обставини справи.

91.Зокрема, як вже було встановлено,  ОСОБА_14 проговорював із ОСОБА_17 питання задоволення ним заяви ОСОБА_16 про забезпечення позову, а також передачі копій такої ухвали та вже попередньо постановленої ухвали про витребування доказів за надання останньому грошових коштів у розмірі 1 300 доларів США. Окрім того, він усвідомлював та передбачав суспільно небезпечний характер свого діяння, оскільки безпосередньо у день одержання ним неправомірної вигоди, останній пропонував ОСОБА_20 обміняти вказані кошти на іншу валюту [докази 9, 10, 16, 17, 15, 11, 13, 18, 19, 20, 15, 46].

92.Крім цього, під час розмов із ОСОБА_38 від обвинуваченого лунали такі фрази: «Зараз важко говорити взагалі на будь-які теми»; «Зараз такий стрьом, це […]» [докази 9, 10, 16, 17, 15]. «Так, там не буде проблем ніяких цих? […] А він міг тобі пристебнути якісь то там?» [докази 11, 13, 18, 19, 20, 15].

93.На прямий умисел також вказують заходи конспірації, що вживалися ОСОБА_14 , зокрема останній не озвучував вголос суму неправомірної вигоди, натомість продемонструвавши необхідну цифру на екрані свого телефону ОСОБА_17 [докази 9, 10, 16, 17, 15]. Окрім того, в момент безпосередньої передачі грошових коштів, він, за допомогою жесту, вказав ОСОБА_20 , куди саме їх необхідно покласти [докази 11, 13, 18, 19, 20, 15].

94.Крім того, про усвідомлення обвинуваченим ОСОБА_19 суспільної небезпеки своїх дій свідчить також його поведінка безпосередньо після одержання ним неправомірної вигоди. Так, зокрема, складені протоколи про результати проведення НСРД: візуальне спостереження за особою від 29.09.2023 та протокол за результатами проведення НСРД- контроль за вчиненням злочину від 09.10.2023 свідчать про те, що після того, як ОСОБА_17 покинула автомобіль ОСОБА_14 , він продовжив рух, а при спробі співробітників правоохоронних органів наблизитись до автомобіля, той на великій швидкості з порушенням правил дорожнього руху, втік від переслідування, після чого, залишив авто на автостоянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_4 [докази 12, 15].

95.До того ж, зі змісту запису з камер зовнішнього спостереження, розташованих біля будівлі та всередині магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_4 , вбачається, що 29.09.2023 ОСОБА_21 зайшов у магазин через службовий вхід, після чого, останній направився до виходу з магазину, при цьому, оглядаючи якийсь час простір назовні через прозоре скло, потім залишив приміщення [доказ 35].

96.Однак під час допиту у суді обвинувачений заперечував факт своєї втечі. Останній наголошував, що 29 вересня 2023 року після того, як він висадив ОСОБА_30 , направився до автомобільної площадки, де мав, за домовленістю із власником транспортного засобу, лишити машину для перевірки її перед продажем (факт існування відповідної домовленості також підтвердив свідок  ОСОБА_47 , який перебував із ОСОБА_19 у дружніх відносинах, і, за його твердженнями, надав обвинуваченому власний автомобіль марки «Ford» у користування [доказ 48]. Після цього, зі слів ОСОБА_9 , він вийшов з автомобіля і пішов пішки до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де раніше працював його знайомий, який ремонтує мобільні телефони, аби віддати телефон онука у ремонт, однак відповідного павільйону із ремонтом там не виявилось. Обвинувачений пояснив, що зайшов зі службового входу, бо це не було заборонено. При цьому, телефон онука, завернутий у пластик та паперовий пакет, він тримав у руках. Надалі, він віддав у ремонт згаданий телефон в іншому місці і направився пішки додому. Після чого, був затриманий [доказ 49].

97.До того ж захист стверджував, що того дня ОСОБА_14 рухався містом, не порушуючи правила дорожнього руху. Також сторона захисту зважала на те, що правоохоронці не затримали ОСОБА_9 одразу після того, як останній, за їх версією, отримав грошові кошти від ОСОБА_18 , або в будь-який інший момент, до прикладу його зупинки на червоний сигнал світлофора, оскільки, на переконання захисту, вони були обізнані, що жодних коштів ОСОБА_14 не отримував і відповідно вони відсутні в автомобілі. Крім іншого, захист зазначав, що доводи обвинувачення про те, що ОСОБА_21 начебто після своєї втечі ходив по магазину із згортком грошових коштів у руках є абсурдними.

98.Водночас наведені доводи сторони захисту не спростовують встановленої судом сукупності обставин, які свідчать про намагання ОСОБА_9 уникнути викриття після одержання ним неправомірної вигоди. При цьому, спосіб пересування обвинуваченого автомобілем містом, вхід до приміщення магазину саме через службовий вхід, поведінка всередині магазину, у своїй сукупності свідчать про вжиття ним заходів, спрямованих на уникнення можливого затримання. 

99.Із досліджених матеріалів провадження також вбачається, що ОСОБА_14 кожного разу активно підтримував розмову із ОСОБА_17 , просив робити нагадувальні дзвінки, надавав свої рекомендації та вказував на певні моменти, що стосуються розгляду справи. Також, він розумів, що обговорюється питання одержання ним грошових коштів в якості неправомірної вигоди, їх суму та валюту, за що він мав ухвалити рішення про забезпечення позову у цій справі та передати вказану ухвалу, а також раніше постановлену в межах цієї справи ухвалу про витребування доказів. Останній не заперечував проти передання йому коштів, не вказував на протизаконність надання йому будь-яких матеріальних вигод.

100.Відповідно до п. ґ ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції на час вчинення злочину) суддям заборонялось використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

101.Згідно зі ст. 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

102.За змістом ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, у разі надходження йому пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників та письмово повідомити про таку пропозицію спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

103.Згідно з вимогами законодавства та зважаючи на значний досвід роботи ОСОБА_9 на посаді судді, він повинен був розуміти протиправність прохання та одержання будь-яких грошових коштів, а також недопустимість надання суддею при здійсненні правосуддя обіцянок щодо вирішення, зокрема заяв/клопотань певним чином на користь будь-яких осіб.

104.Отже, ОСОБА_21 , висловлюючи прохання та отримуючи неправомірну вигоду від ОСОБА_17 , усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання, тобто вчинив злочин із прямим умислом.

Позиції сторін

105.Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Зазначив, що докази є належними та допустимими, доводять обставини викладені в обвинувальному акті. У зв`язку з цим, просив визнати ОСОБА_14 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням правосуддя та у судовій гілці влади на строк 3 роки, а також з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, зокрема арештованого у межах кримінального провадження.

106. ОСОБА_14 винуватим себе не визнав.

107.Серед іншого, захисники та обвинувачений зазначили, що мало місце штучне створення обставин та доказів у цьому кримінальному провадженні (i), невідповідність показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (ii), низка доказів у справі є недопустимими (ііі), а також вказали інші доводи (іv).

і. Доводи сторони захисту про штучність обставин та доказів

108.Під час судового розгляду сторона захисту вказала, що прокурор не довів ані висловлення ОСОБА_14 прохання, ані отримання ним неправомірної вигоди, у зв`язку з чим, захист прямо не стверджував про провокацію ОСОБА_9 до вчинення злочину у цьому провадженні.

109.Водночас захисники ОСОБА_14 наголошували на штучному створенні доказів, а також моделюванні обставин нібито вчинення останнім дій, які зовні можуть сприйматися як такі, що містять окремі ознаки кримінального правопорушення.

110.Зокрема, захист вказав, що у витягу з ЄРДР в графі «ПІБ потерпілого, заявника» вказано - матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, у повідомленні керівнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_48 про початок досудового розслідування вказано у ідентичній графі - повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_12 від 04.08.2023 № 188/18074-0442-кп. Тоді як, зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що саме ОСОБА_28 звернулась 04.08.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_10 із відповідною заявою про вчинення злочину. Водночас останню не зазначено заявником у цьому провадженні, окрім цього, вона не має процесуального статусу викривача. Тож, вказане, на переконання сторони захисту, може свідчити про здійснення контррозвідувальної діяльності щодо ОСОБА_14 до 4 серпня 2023 року (без її документування), та, відповідно, узгодженість дій ІНФОРМАЦІЯ_13 .

111.До того ж, захист зважав, що окрім «контрольованих» зустрічей 20.09.2023 та 29.09.2023 та протоколу візуального спостереження від 29.09.2023, ніяких протоколів НСРД відносно ОСОБА_14 стороною обвинувачення надано не було. Крім іншого, відсутні будь-які НСРД щодо ОСОБА_17 , що свідчіть про однобічність проведення таких дій.

112.Також сторона захисту ОСОБА_9 стверджувала, що відповідно до відомостей, отриманих на підставі ухвали слідчого судді ВАКС про надання тимчасового доступу до інформації про користування абонентським номером ОСОБА_17 , серед іншого, 01.07.2023 у період з 13:14 год по 14:36 год перебувала у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується зафіксованими мобільним оператором азимутами до базових станцій її абонентського номеру. До того ж, захисник вказав, що під час аналізу місць знаходження мобільного телефону, яким користувалась ОСОБА_28 , він використав метод, що застосовується військовими розвідувальними підрозділами. Так, згадані відомості підтверджуються трьома незалежними джерелами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_17 , під час яких вона стверджувала, що телефон завжди був із нею під час відвідування приміщення НАБУ, відомостями про час, місце та дату слідчих дій, проведених за участю ОСОБА_18 , та відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку.

113.Окрім цього, захист вказував, що згідно з відомостями про телефонні з`єднання та показання свідка ОСОБА_49 (помічника судді ОСОБА_14 ), саме ОСОБА_17 протягом липня 2023 року намагалась зустрітись із ОСОБА_14 та постійно проявляла ініціативу.

114.Отож, викладені обставини, на переконання захисту, очевидно свідчать про моделювання обставин, схожих на протиправну діяльність.

115.Попри те, що сторона захисту прямо не стверджувала про провокацію злочину, наведені нею доводи про штучне створення доказів та моделювання обставин, які мали надати діям ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, за своїм змістом фактично зводяться до завуальованого твердження про наявність провокації. У зв`язку з чим, на переконання колегії суддів, необхідно перевірити, чи не було у цьому провадженні з боку правоохоронних органів або залучених ними осіб дій, які могли спонукати обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, яке за інших обставин він би не вчинив.

116.Перевіряючи зазначені твердження сторони захисту, суд зважав на такі міркування.

117.Право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди з особливою прискіпливістю перевіряти те, чи дії особи під час надання чи отримання хабаря не були спровоковані органами державної влади чи іншими агентами, які діють за їх вказівками. У випадку якщо особа заявляє про провокацію її до вчинення злочину, завданням суду є забезпечення сторонам провадження рівних та достатніх можливостей щодо доведення чи спростування можливої провокації перед судом.

118.Відповідно до частини третьої статті 271 КПК України під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.

119.У законі не визначено характерних рис, за яких можна віднести ту чи іншу поведінку особи до провокуючої (підбурюючої) до вчинення злочину. Втім, правозастосовна практика Верховного Суду та Європейського суду з прав людини спрямовують хід уявлення про провокацію злочину до перевірки двох ключових елементів.

120.Як перший крок, необхідно з`ясувати, чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Повинні існувати підтвердження того, що правоохоронні органи володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки для вчинення дій, які містять склад злочину, а також те, що злочинні дії було вже розпочато під час втручання правоохоронних органів.

121.Важливим у цьому аспекті є встановлення того, в який момент правоохоронці розпочали негласну операцію щодо «спостереження» за вчиненням злочину, чи вони лише «приєдналися» до злочинної діяльності або ж були ініціаторами її як такої.

122.Наступним кроком під час перевірки провокації злочину є встановлення того, яким був характер дій правоохоронних органів або осіб, які діють за їхніми вказівками: пасивний чи активний (у формі активного сприяння/підбурювання). Суду необхідно пересвідчитися, що досліджені докази дають підстави стверджувати, що злочин був би вчинений без втручання органів влади, тобто їх вплив не був вирішальним, а таким фактором була саме поведінка обвинуваченого.

123.Перевіряючи час та обставини отримання інформації правоохоронними органами про вчинення злочину та те, коли вони почали реагувати на неї, суд враховує такі фактичні дані.

124.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

125.Колегією суддів встановлено, що це кримінальне провадження було внесено 4 серпня 2023 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Зокрема, у матеріалах провадження міститься рапорт про виявлене кримінальне правопорушення, зі змісту якого вбачається, що старшим консультантом (з ОП) 5 служби ГУ «Д» ДЗНД СБ України полковником ОСОБА_50 , під час проведення контррозвідувальних заходів з протидії системним загрозам управлінню державою у сфері діяльності судової гілки влади та адвокатури, отримана інформація про намір виконуючого обов`язки Голови ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_14 одержати неправомірну вигоду від позивача у цивільній справі, що знаходиться в його провадженні, за прийняття рішення в його інтересах, в частині забезпечення позову [докази 1, 2, 6].

126.Окрім цього, з матеріалів провадження вбачається, що в той же день ОСОБА_51 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявою про вчинення кримінального правопорушення [доказ 3]. Після чого, її залучено до участі у проведенні слідчих (розшукових) дій [доказ 5].

127.8 серпня 2023 року слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 постановлено ухвали про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_17 строком на два місяці [докази 7, 8].

128.Судовий нагляд є найбільш відповідним засобом контролю, коли йдеться про використання таємних методів розкриття злочинів. У цьому випадку стороною обвинувачення надано достатні підтвердження законності проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій стосовно зазначених осіб, зокрема ухвали слідчого судді, який у кожному випадку перевіряв доцільність застосування таких заходів.

129.Водночас матеріали кримінального провадження не містять жодних протоколів, аудіо- чи відеозаписів, результатів спостереження або інших матеріалів, які свідчили б про проведення оперативно-розшукових заходів (в межах контррозвідувальних заходів або ж інших заходів) чи негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_9 до 4 серпня 2023 року.

130.До того ж, зі змісту постанови прокурора ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 про відмову у задоволенні клопотання від 01.03.2024 вбачається, що під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні будь-які матеріали контррозвідувальних чи оперативно-розшукових справ з обмеженим доступом до САП не надходили, у зв`язку з чим рішень про розсекречування таких матеріальних носіїв інформації не приймалось. У ході проведеного досудового розслідування прокурором здійснено розсекречування всіх МНІ, які складені та надійшли від органу досудового розслідування та оперативного підрозділу у складі працівників ІНФОРМАЦІЯ_12 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Такі МНІ долучено до матеріалів досудового розслідування [доказ 44].

131.Вказівка у рапорті про одержання інформації «під час проведення контррозвідувальних заходів» не свідчить про проведення таких заходів безпосередньо щодо ОСОБА_9 , втручання у його приватне спілкування чи інше обмеження його прав, а також про збирання до внесення відомостей до ЄРДР доказів його можливої протиправної діяльності.

132.Окрім того, під час свого допиту свідок ОСОБА_28 повідомила, що до свого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_10 з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_12 вона ніколи не контактувала та відповідно не діяла за їхніми вказівками [доказ 46]. Обставин, які б спростовували ці показання або свідчили про попереднє залучення останньої працівниками ІНФОРМАЦІЯ_12 до будь-яких заходів щодо ОСОБА_9 , судом не встановлено. 

133.Доводи захисту про вибірковість проведення НСРД також не знайшли свого підтвердження.

134.Відповідно до ч. 3, 4 ст. 246 КПК рішення про проведення НСРД приймає слідчий або прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, а рішення про проведення контролю за вчиненням злочину - виключно прокурор. При цьому прокурор має право заборонити проведення НСРД або припинити їх подальше проведення.

135.У рішенні про проведення НСРД зазначається строк її проведення, який може бути продовжений (ч. 5 ст. 246 КПК).

136.Водночас дозвіл на проведення НСРД протягом певного строку не свідчить про те, що сторона обвинувачення зобов`язана безперервно здійснювати технічну фіксацію особи впродовж усього цього періоду або фіксувати кожну її зустріч. Встановлений строк визначає лише часові межі, протягом яких допускається проведення відповідної дії, однак не визначає кількості чи періодичності застосування технічних засобів. До того ж, безперервна фіксація могла б призводити до невиправданого втручання у приватне спілкування та інші права осіб.

137.Суд встановив, що окрім двох зустрічей ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , відображених у протоколах НСРД, останні бачились безпосередньо у приміщенні суду 12 вересня 2023 року [доказ 46]. Факт відвідування ОСОБА_38 вказаного приміщення підтверджується також відомостями, наданим Службою судової охорони, відповідно до яких та була зареєстрована у «Журналі відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_14 » 12.09.2023 (прямувала до канцелярії суду) час входу - 09:05 год, час виходу - 09:06 год [доказ 43].

138.Зі змісту показань свідка ОСОБА_17 також вбачається, що вона прибула до суду, аби забрати свої речі, оскільки до звільнення у липні 2023 року тривалий час працювала у вказаному суді. Під час свого візиту вона заходила і до ОСОБА_14 поцікавитися, чи ознайомився він із поданою заявою, на що той відповів, що не бачив її, висловив здивування та пообіцяв подивитися [доказ 46].

139.Тож, навіть якщо вказана зустріч технічно фіксувалася, її зміст міг не мати будь-якого інформативного доказового значення для цього провадження та, відповідно, не потребував окремого відображення у протоколі НСРД. 

140.До того ж, як вже було зазначено, зустріч відбувалася у приміщенні суду, де перебували й інші особи, і є очевидним, що у їх присутності не могли обговорюватися будь-які домовленості щодо неправомірної вигоди.

141.Суду також не надано будь-яких відомостей, які б свідчили, що під час проведення НСРД були зафіксовані інші зустрічі чи розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_18 , які мали значення для цього провадження, однак були приховані, знищені або не відкриті стороні захисту. 

142.Тому факт того, що під час проведення НСРД було зафіксовано лише декілька зустрічей між ОСОБА_14 та ОСОБА_17 не свідчить про вибірковість або однобічність дій сторони обвинувачення.

143.Щодо тверджень сторони захисту, зокрема про перебування ОСОБА_17 01.07.2023 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 , що, на переконання захисту, підтверджується зафіксованими мобільним оператором азимутами до базових станцій її абонентського номеру [доказ 42], слід зазначити таке.

144.Досліджені відомості містять дані про базові станції та азимути їхніх секторів, якими обслуговувався мобільний термінал під час відповідних телекомунікаційних подій. Водночас вони не містять координат мобільного термінала, не визначають відстані від нього до базової станції та, відповідно, самі собою не дають можливості встановити конкретне місце його перебування, зокрема перебування всередині певної будівлі.

145.Отже, сам факт обслуговування мобільного термінала базовою станцією, сектор якої охоплює територію поблизу будівлі НАБУ, не є тотожним установленню перебування ОСОБА_18 у цій будівлі. Дія станції, як правило, охоплює значні площі і факт перебування заявниці у зоні дії станції не свідчить про її перебування у вказаному захистом місці. Такі висновки ґрунтуються на самостійному зіставленні адрес базових станцій, їхніх азимутів і місця розташування будівлі НАБУ. До того ж, такі відомості не підтверджують її попереднє залучення до конфіденційного співробітництва, про що стверджує сторона захисту.

146.Отож, зважаючи на викладене, органи влади володіли об`єктивною інформацією про ймовірно злочинні дії обвинуваченого та безсумнівні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.

147.Інша складова, яка підлягає перевірці судом, є характер дій ОСОБА_17 , а також, чи було б вчинено такий злочин без втручання органів влади.

148.Встановлюючи те, чи могли умови для висловлення прохання та одержання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_14 бути штучно створеними суд дійшов таких висновків.

149.Зі змісту досліджених судом протоколів НСРД вбачається, що ОСОБА_14 під час обох зустрічей 20 та 29 вересня 2023 року активно підтримував розмову та сам просив ОСОБА_30 робити нагадувальні дзвінки [докази 9, 10, 16, 17, 15, 11, 13, 18, 19, 20].

150.Крім того, протягом липня - вересня 2023 року між вказаними особами зафіксовано 27 телефонних з`єднань, тоді як 12 дзвінків було зроблено саме ОСОБА_19  [докази 33, 34, 36].

151.Зустрічі між ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , під час яких обговорювалось одержання неправомірної вигоди, фіксувались за допомогою НСРД, що надає можливість суду безпосередньо сприймати їх обставини та оцінювати ініціативність при обговоренні питань одержання такої вигоди.

152.Суд враховує, що саме ОСОБА_14 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду. Крім того, є цілком очевидним, що якби ОСОБА_17 запропонувала обвинуваченому надати йому таку вигоду, тобто провокувала його, вона б зазначила конкретну суму.

153.Із досліджених доказів не вбачається, що ОСОБА_28 вживала вирази, якими б провокували ОСОБА_9 до одержання неправомірної вигоди. 

154.Крім того, як вже було описано у попередніх розділах вироку, про відсутність провокації свідчить також поведінка самого ОСОБА_14 . Він вживав заходів конспірації, як під час висловлення прохання так і під час одержання неправомірної вигоди. Отож, вказане підтверджує, що той мав відповідні перестороги щодо озвучення вголос суми, а також отримання таких коштів безпосередньо в руки, аби уникнути ризиків фіксування його дій правоохоронними органами, що об`єктивно свідчить про відсутність провокації.

155.До того ж, обвинуваченим під час зафіксованих розмов вживались фрази: «Зараз так говорити важко, взагалі на будь-які теми»; «Зараз такий стрьом, це […]» [докази 9, 10, 16, 17, 15]. «Так, там не буде проблем ніяких цих? […] А він міг тобі пристебнути якісь то там?» [докази 11, 13, 18, 19, 20, 15].

156.У зв`язку з викладеним, на переконання суду, правоохоронні органи та ОСОБА_28 не вчиняли будь-яких активних дій з метою підбурювання ОСОБА_9 до одержання неправомірної вигоди останнім.

157.Крім того, зі змісту показань обвинуваченого ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_17 вбачається, що зустрічі останніх та спілкування щодо обставин цивільної справи відбувались ще до втручання правоохоронних органів.

158.Отож, провокація не підтверджується фактичним даними дослідженими судом.

іі. Твердження захисту про невідповідність показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .

159.Сторона захисту вказала, що свідок ОСОБА_28 під час свого допиту у судовому засіданні повідомляла, серед іншого, такі відомості: ОСОБА_16 сам звернувся до неї по допомогу; що ОСОБА_16 телефонував їй у додатку «WhatsApp»; при цьому, користувався кнопковим телефоном; після перенесення запису з диктофону на диск ОСОБА_28 поїхала до ОСОБА_15 аби разом прослухати запис; що рішення звернутись із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято спільно; за надання правової допомоги ОСОБА_17 не просила грошові кошти у ОСОБА_16 .

160.Водночас зі змісту допиту свідка ОСОБА_15 вбачається, що разом із ОСОБА_38 жодних записів вони не прослуховували. Окрім того, про нібито висловлення прохання суддею ОСОБА_14 надати йому неправомірну вигоду та надалі рішення про звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому повідомила сама ОСОБА_17 , водночас будь-які докази не демонструвала. Також захист зважав, що під час допиту свідок ОСОБА_16 вказав, що саме ОСОБА_28 запропонувала свою допомогу, при цьому, вони узгодили гонорар у 4 000 доларів США.

161.Дослідивши зміст показань вказаних свідків, суд дійсно встановив існування деякої невідповідності між ними. Однак в частині обставин, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими дослідженими судом доказами. Тому встановлена невідповідність не ставить під сумнів достовірність показань вказаних свідків в цілому та не впливає на висновки суду щодо доведеності обставин обвинувачення.

ііі. Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів

162.Так, під час підготовчого судового засідання захист звертався зі скаргою на процесуальне рішення прокурора. З її змісту, зокрема вбачається, що 9 серпня 2023 року прокурор у цьому провадженні прийняв Постанову про контроль за вчинення злочину.

163.Захист зважав, що всупереч вимоги ч. 7 ст. 271 КПК, у постанові прокурора не зазначені обставини, які свідчать про відсутність під час НСРД провокування особи на вчинення злочину. Натомість, прокурор, обґрунтовуючи своє процесуальне рішення, послався на зміст заяви ОСОБА_17 , на підставі якої розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені, зазначаючи про те, що остання у своїй заяві стверджує про вимагання суддею ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_14 неправомірної вигоди у сумі 4000 доларів США за прийняття рішення на користь її довірителя - ОСОБА_16 у цивільній справі № 522/23866/21, у тому числі за застосування заходів забезпечення позову.

164.Також прокурор послався на зміст показань ОСОБА_17 під час допиту її як свідка у цьому кримінальному провадженні, у яких та повідомила детективу, що під час зустрічі, яка відбулася 03.08.2023 «суддя ОСОБА_14 особисто висловив їй прохання надати неправомірну в розмірі 4 000 доларів США за прийняття ним рішення у цивільній справі на користь ОСОБА_16 ».

165.Водночас сторона захисту зауважувала, що зміст цих двох абзаців мотивувальної частини процесуального рішення не містить посилань на обставини про те, хто був ініціатором зустрічі 03.08.2023, чи мали місце аналогічні зустрічі між ОСОБА_14 та ОСОБА_17 раніше, чи відбувалися розмови телефоном та за чиєю ініціативою тощо.

166.Відтак, захист вказав, що зміст цих двох абзаців не надає об`єктивної можливості погодитися з тим, що прокурором було виконано припис ч. 7 ст. 271 КПК.

167.Крім цього, сторона захисту зважала, що ОСОБА_17 є адвокатом, про що прокурору станом на 09.08.2023 року було достеменно відомо. Прямою нормою діючого Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» заборонено залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов`язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів (ст. 11 Закону). Аналогічна заборона прямо визначена ч. 2 ст. 275 КПК.

168.Окрім іншого, сторона захисту наголошувала, що станом на 09.08.2023, тобто у день прийняття прокурором оскаржуваного процесуального рішення, не можна було стверджувати про будь-яке прохання з боку ОСОБА_14 передати неправомірну матеріальну вигоду, зокрема, враховуючи те, що ініціатором зустрічі 03.08.2023 року була саме ОСОБА_17 і саме вона висловлювала всі прохання та пропозиції.

169.До того ж, захист вказував на факт об`єктивної відсутності вимоги про вжиття заходів забезпечення позову станом на день залучення ОСОБА_17 до конфіденційного співробітництва.

170.Отже, сторона захисту наполягала на задоволенні скарги на процесуальне рішення прокурора, визнання цього рішенням таким, що прийняте з порушенням КПК, а відтак всі дії, слідчого та оперативних співробітників, пов`язані з контролем за вчиненням злочину, зокрема зафіксовані на відео зустрічі між ОСОБА_17 та ОСОБА_14 20.09.2023, 29.09.2023, а також протокол огляду від 29.09.2023, під час якого ОСОБА_17 були вручені грошові кошти, є недопустимими доказами тому, що отримані під час виконання незаконного рішення прокурора.

171.Так, суд встановив, що 09.10.2023 прокурор прийняв постанову про контроль за вчиненням злочину [доказ 14].

172.Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених ст. 251 цього Кодексу, зобов`язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

173.У вказаній постанові, серед іншого, зазначено таке: «У діях працівників правоохоронних органів на момент постановлення вказаного рішення відсутні ознаки провокації, так як про вчинення злочину правоохоронним органам стало відомо від ОСОБА_17 як заявника, з наданих показань ініціативної поведінки заявника під час проведення зустрічей та обговорення певних питань із суддею не встановлено, події відбуваються органічно, ознаки втручання правоохоронних органів не простежуються, а ініціатива щодо необхідності надати неправомірну вигоду походить від ОСОБА_14 ».

174.Отже, твердження захисту про те, що така постанова не містить передбаченої ч. 7 ст. 271 КПК вимоги, не відповідає дійсності. Фактично доводи захисту зводяться не до відсутності такого обґрунтування, а до незгоди з оцінкою прокурором відомих йому на той час обставин. Проте така незгода не свідчить про недотримання прокурором відповідних вимог.

175.Щодо твердження захисту про те, що було заборонено залучати ОСОБА_30 до виконання оперативно-розшукових завдань, оскільки вона була адвокатом, слід зазначити таке.

176.Згідно з ч. 2 ст. 275 КПК забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, зокрема адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Аналогічне обмеження також міститься у статті 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Тобто, вказані норми пов`язують відповідну заборону не із самим статусом особи, а з характером інформації, яка може бути розкрита внаслідок такого співробітництва.

177.Колегія суддів встановила, що ОСОБА_28 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 21.06.2017, після чого, з 29.06.2017, на підставі її заяви воно зупинене [доказ 24].

178.Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» протягом строку такого зупинення особа не має права здійснювати адвокатську діяльність.

179.Так, матеріали кримінального провадження не свідчать про те, що співробітництво ОСОБА_17 з органом досудового розслідування передбачало розкриття відомостей, одержаних нею під час здійснення адвокатської діяльності та таких, що становили адвокатську таємницю. Останню було залучено у зв`язку з повідомленими нею обставинами можливого вчинення кримінального правопорушення. 

180.У зв`язку з викладеним, факт наявності у неї свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не утворював передбаченої нормами кримінального процесуального закону заборони на її залучення до конфіденційного співробітництва. До того ж, на час інкримінованих подій право ОСОБА_18 на заняття адвокатською діяльністю було зупинено, а її співробітництво з правоохоронним органом не було пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. 

181.Отож, зважаючи на викладене, суд не встановив порушень вимог КПК під час прийняття прокурором згаданої постанови та залучення ОСОБА_17 до конфіденційного співробітництва. Відповідно, відсутні і підстави для задоволення вказаної скарги та висновку про недопустимість отриманих за результатами проведення контролю за вчиненням злочину доказів.

182.Крім цього, сторона захисту також зважала, що DVD-R диск, який був додатком до заяви ОСОБА_17 від 04.08.2023, з якою та звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_10 , та протокол огляду вказаного диску від 30.11.2023, є недопустимими доказами.

183.В обґрунтування цього захист зазначив, що датою та часом створення звукозапису є 04.08.2023 08:14 год, тоді як, зі слів ОСОБА_18 , вказаний запис було зроблено саме 3 серпня 2023 року. До того ж, такий диск є документом, який не виходить від державних органів та їх посадових осіб, уповноважених на здійснення оперативно-розшукової діяльності, що також суперечить позиції ІНФОРМАЦІЯ_15 , викладеної у справі від 20.10.2011 № 12-рп/2011. Крім того, ОСОБА_14 ніколи не давав своєї згоди ОСОБА_17 на запис їх розмови.

184.Як було встановлено під час судового розгляду, зазначений оптичний диск був додатком до заяви, з якою ОСОБА_28 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

185.Згідно із згаданим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_15 обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

186.Про цілеспрямованість дій ОСОБА_17 щодо збирання і фіксації фактичних даних за допомогою диктофону свідчать її показання, надані у судовому засіданні. Тобто, такі її дії не мали випадкового (ситуативного) характеру.

187.Відповідно до ст. 5 Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами. Проведення оперативно-розшукової діяльності приватними особами забороняється.

188.Така заборона пов`язана з тим, що здійснення неуповноваженими фізичними особами на власний розсуд будь-яких заходів, які віднесені до оперативно-розшукової діяльності, порушує конституційні права і свободи людини і громадянина.

189. ОСОБА_28 не була особою, уповноваженою на здійснення такої діяльності.

190.У зв`язку з цим, аудіозапис відповідної розмови та протокол огляду диску є недопустимими доказами, та не використовуються при ухваленні вироку.

іv. Інші доводи сторони захисту

191.Сторона захисту стверджувала про існування деяких розбіжностей між протоколом НСРД та відео зустрічей 20 та 29 вересня 2023 року, зокрема розбіжності у хронометражі, у зв`язку з чим, виникають обґрунтовані сумніви автентичності відеозаписів і їх звукового супроводження.

192.Так, досліджені у судовому засіданні відеозаписи є безперервними в межах кожного зафіксованого епізоду, послідовно відображають перебіг подій, дії учасників та зміст їхніх розмов. Зважаючи на що, будь-яких ознак втручання у відеозаписи чи їх фальсифікації судом не встановлено.

193.Окрім того, суд враховує, що фіксування окремих зустрічей здійснювалось одночасно декількома технічними засобами з різних ракурсів. При цьому, між такими відеозаписами наявна незначна розбіжність у часі в межах секунд. Однак така відмінність не впливає на зміст зафіксованих подій, оскільки записи відображають одну й ту саму послідовність дій учасників та зміст їхніх розмов і дають можливість співставити відповідні епізоди між собою.

194.Також, захист зважав на те, що відповідно до відомостей, отриманих на підставі ухвали слідчого судді ВАКС про надання тимчасового доступу до інформації про користування абонентським номером ОСОБА_17 , серед іншого, 07.08.2023 та перебувала у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується зафіксованими мобільним оператором азимутами до базових станцій її абонентського номеру. У зв`язку з чим, на переконання сторони захисту, із останньою проводились інші процесуальні дії, про зміст та мету яких відсутні відомості у матеріалах провадження.

195.Водночас, як вже було вказано судом раніше, такі відомості не дають можливості встановити конкретне місце перебування абонента, а тим більше його перебування всередині певної будівлі. Сам факт знаходження мобільного термінала у зоні дії відповідної базової станції не підтверджує перебування ОСОБА_18 у приміщенні НАБУ та, відповідно, не може свідчити про проведення з нею будь-яких процесуальних дій.

196.Оцінивши вказане у сукупності із дослідженими доказами, колегія суддів дійшла висновку, що такі твердження не спростовують встановлених судом обставин, за якими ОСОБА_9 визнано винуватим.

197.Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, судом у вироку не зазначались. У такому випадку суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи.

Висновки щодо досліджених фактичних даних

198.Судом надано оцінку доказам окремо, а також у сукупності усім зібраним доказам. Встановлено, що кожен доказ, який використаний для встановлення фактичних даних, є належним, допустимим та достовірним.

199.Вони підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження.

200.Стороною обвинувачення доведено законність джерела та способу отримання доказів. Їх отримано належним суб`єктом, в межах строків досудового розслідування.

201.Усі досліджені докази відкриті сторонами одна одній у порядку статті 290 КПК України. Документи суду подані в оригіналах. Необхідність подання суду документів у копіях обґрунтовано належним чином.

202.У межах судового розгляду цього кримінального провадження було допитано обвинуваченого ОСОБА_14 , а також свідків, які надали свої показання з приводу відомостей, що є предметом розгляду цього кримінального провадження. Під час здійснення оцінки показань колегією не бралися до уваги думки чи висновки учасників провадження. Суд врахував лише показання щодо фактів, які свідки сприймали особисто.

203.Сторонами не наведено достатніх фактів, що свідчили б про недостовірність будь-якого із поданих доказів. Тому, колегія суддів вважає їх достовірними.

Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини, є:

1)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а.с. 198);

2)повідомлення про початок досудового розслідування (т. 1 а.с. 199);

3)заява ОСОБА_17 про вчинення злочину з додатками від 04.08.2023 (т. 1 а.с. 207-236);

4)копія нотаріально посвідченої довіреності від 03.08.2023 (т. 1 а.с. 208);

5)постанова про залучення особи до проведенян слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 1-2);

6)копія рапорту про виявлене кримінальне правопорушення (т. 2 а.с. 6-7);

7)ухвала про надання дозволу на проведення НСРД щодо  ОСОБА_14 від 08.08.2023 (т. 2 а.с. 83-84);

8)ухвала про надання дозволу на проведення НСРД щодо ОСОБА_17 від 08.08.2023 (т. 2 а.с. 89-90);

9)протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо,-відеоконтроль особи від 29.09.2023 (т. 2 а.с. 94-101);

10)протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо,-відеоконтроль особи від 09.10.2023 (т. 2 а.с. 102-109);

11)протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо,-відеоконтроль особи від 29.09.2023 (т. 2 а.с. 110-118);

12)протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: візуальне спостереження за особою від 29.09.2023 (т. 2 а.с. 119-120);

13)протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо,-відеоконтроль особи від 09.10.2023 (т. 2 а.с. 121-129);

14)постанова про контроль за вчиненням злочину від 09.08.2023 (т. 2 а.с. 133-136);

15)протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 09.10.2023 (т. 2 а.с. 139-149);

16)оптичний диск DVD-R реєстр № 65/5/Д/67/2-1315т від 10.08.2023 (т. 2 а.с. 172);

17)картки microSD № 65/5/Д/67/2-1311т від 10.08.2023 року, microSD № 65/5/Д/67/2-1312т від 10.08.2023 року, microSD № 65/5/Д/67/2-1313т від 10.08.2023, microSD № 65/5/Д/67/2-1314т від 10.08.2023 року (т. 2 а.с. 173);

18)оптичний диск DVD-R реєстр № 65/5/Д/67/2-1428т від 20.09.2023 року (т. 2 а.с. 172);

19)оптичний диск DVD-R реєстр № 65/5/Д/67/2-1316т від 10.08.2023 року (т. 2 а.с. 172);

20)картки microSD № 65/5/Д/67/2-1317т від 10.08.2023 року, microSD № 65/5/Д/67/2-1318т від 10.08.2023 року, microSD № 65/5/Д/67/2-1319т від 10.08.2023 року, microSD № 65/5/Д/67/2-1320т від 10.08.2023 року, microSD № 65/5/Д/67/2-1420т від 20.09.2023 року (т. 2 а.с. 173);

21)протокол затримання ОСОБА_14 від 30.09.2023 (т. 3 а.с. 1-15);

22)протокол огляду копії цивільної справи № 522/23866/21 за позовом ОСОБА_16 від 02.10.2023 (т. 3 а.с. 107-245);

23)протокол огляду інформації, яка знаходить у відкритому доступі у мережі Інтернет (т. 4 а.с. 9-13);

24)протокол огляду інформації, яка знаходить у відкритому доступі у мережі Інтернет (т. 4 а.с. 16-17);

25)протокол огляду інформації, яка знаходить у відкритому доступі у мережі Інтернет від 08.08.2023 (т. 4 а.с. 18-24);

26)протокол огляду від 29.09.2023 (т. 4 а.с. 29-43);

27)протокол огляду від 29.09.2023 (т. 4 а.с. 44);

28)лист від 29.09.2023 (т. 4 а.с. 45);

29)протокол огляду від 29.09.2023 (т. 4 а.с. 46-52);

30)протокол огляду від 03.10.2023 (т. 4 а.с. 54-63);

31)протокол обшуку від 29.09.2023 (т. 4 а.с. 64-71);

32)протокол обшуку від 29.09.2023 (т. 4 а.с. 84-93);

33)ухвала слідчого судді ВАКС про тимчасовий доступ до речей та документів (т. 4 а.с. 172-176);

34)протокол тимчасового доступу від 09.11.2023 (т. 4 а.с. 177-179);

35)протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, віеозапису від 04.10.2023 із флеш носієм (т. 4 а.с. 133-135);

36)протокол огляду предмету від 01.12.2023 (т. 4 а.с. 183-184);

37)лист-відповідь приватного нотаріуса від 22.11.2023 (т. 4 а.с. 196);

38)копія особової справи судді ОСОБА_14 (витяг з Указу Президента України від 06.06.2002) (т. 4 а.с. 242, т. 5 а.с. 32);

39)копія особової справи судді ОСОБА_14 (наказ про призначення суддів місцевих судів Одеської області від 10.06.2002) (т. 4 а.с. 243);

40)копія особової справи судді ОСОБА_14 (постанова Верховної Ради України від 07.06.2007) (т. 5 а.с. 38);

41)копія особової справи судді ОСОБА_14 (наказ про обрання безстроково на посаду судді ОСОБА_14 ) (т. 5 а.с. 39);

42)протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.01.2024 (т. 5 а.с. 194-200);

43)лист ССО від 13.11.2023 (т. 5 а.с. 216);

44)постанова прокурора САП про відмову у задоволенні клопотання від 01.03.2024 (т. 6 а.с. 37-38);

45)показання свідка ОСОБА_16 , надані у судовому засіданні 22.10.2025;

46)показання свідка ОСОБА_17 , надані у судових засіданнях 26.03.2025, 10.09.2025;

47)показання свідка ОСОБА_52 , надані у судових засіданнях 22.10.2025, 26.11.2025;

48)показання свідка  ОСОБА_53 , надані у судовому засіданні 14.01.2026;

49)показання обвинуваченого ОСОБА_14 , надані в судових засіданнях 18.02.2026, 25.02.2026.

Отож, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним таке формулювання обвинувачення

204. ОСОБА_14 20.09.2023 у післяобідній час у ході зустрічі з ОСОБА_17 , яка мала місце біля супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у салоні автомобіля Ford C-Max, д.н.з. НОМЕР_1 , з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, діючи умисно, на екрані власного мобільного телефону набрав число 1300 та продемонстрував ОСОБА_17 , тим самим висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 1300 доларів США за ухвалення судового рішення про забезпечення позову, передачі його та судового рішення про витребування доказів представнику ОСОБА_16 за довіреністю - ОСОБА_17 , у справі № 522/23866/21 за позовною заявою до ОСОБА_22 , приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_23 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПП « ІНФОРМАЦІЯ_17 », про скасування рішень про державну реєстрацію прав на майно.

205.Продовжуючи реалізацію свого єдиного умислу, 29.09.2023 приблизно о 16 годині 13 хвилин ОСОБА_14 , перебуваючи біля супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в салоні автомобіля Ford C-Max, державний номерний знак НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_17 неправомірну вигоду в сумі 49 400 гривень (при курсі 1 долар США = 38 гривень, ця сума дорівнює 1300 доларам США) за ухвалення та надання судового рішення про задоволення заяви позивача ОСОБА_16 про забезпечення позову та надання ухвали про задоволення клопотання останнього про витребування доказів.

206.Отож, ОСОБА_14 як службова особа, яка займає відповідальне становище висловив прохання та одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади. Тобто, він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

II. Яке покарання буде справедливим для ОСОБА_14 .?

207. ОСОБА_14 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, з конфіскацією майна.

208.Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. (ч. 1 та ч. 2 ст. 50 КК України).

209.Загальні засади призначення покарання визначено у ст. 65 КК України. Зокрема, суд призначає покарання:

- у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

- враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;

- особу винного;

- обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання;

- особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

210.Обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України, з урахуванням положень Загальної частини КК України.

211.Вчинення особою дій, визначених ч. 3 ст. 368 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_54 , карається:

- позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років;

- з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- з конфіскацією майна.

212.Позбавлення волі на певний строк є основним покаранням (ч. 1 ст. 52 КК України). Воно полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу (ч. 1 ст. 63 КК України).

213.Конфіскація майна є додатковим покаранням (ч. 2 ст. 52 КК України). Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (ст. 59 КК України).

214.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може застосовуватися як основне, так і як додаткове покарання (ч. 3 ст. 52, ч. 1 ст. 55 КК України).

215.За одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань (ч. 4 ст. 52 КК України).

216.Оскільки за один злочин можна призначати лише одне основне покарання, а в санкції ч. 3 ст. 368 КК України дослівно зазначено «...карається позбавленням волі ... з позбавленням права обіймати певні посади ...» (використано сполучник «з»), тож у даному випадку позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є додатковим покаранням. Якщо б у нормі йшлося про цей вид покарання як основний, законодавець скористався б сполучником «або», на означення того, що з ряду перелічуваних видів покарання можливе використання тільки одного. Застосування сполучника «з» також свідчить про обов`язковість призначення додаткових покарань.

217.Отож, ОСОБА_14 слід призначити покарання, у межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України, до основного покарання у виді позбавлення волі слід приєднати два додаткових покарання.

218.При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

219.Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України (станом на час вчинення злочину) тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

220.Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено максимальний строк покарання до 10 років позбавлення волі. Отож, цей злочин є тяжким.

221. ОСОБА_21 вчинив його з прямим умислом та корисливим мотивом - прохання та одержання неправомірної вигоди для себе. Він вчинив усі дії, передбачені диспозицією згадуваної статті, отож злочин є закінченим.

222.Загальна сума неправомірної вигоди, яку одержав ОСОБА_14 становить 49 400 грн.

223.Діями останнього завдано непоправну шкоду авторитету державної влади, зокрема її судовій гілці.

224.Через дії обвинуваченого та інші схожі випадки суспільство сприймає судові органи як корумповані та упереджені. Корумпованість окремих суддів, яка широко висвітлюється у засобах масової інформації, поглиблює недовіру суспільства до судової гілки влади в цілому.

225.При призначенні покарання, суд враховує особу ОСОБА_14 . Його вік на момент ухвалення вироку становить 62 роки [доказ 6], він не одружений, раніше не судимий [доказ 4]. Дані про перебування на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога відсутні. Дані про адміністративні стягнення відсутні. На утриманні перебуває мати 1941 року народження [доказ 3]. 

226.Судом досліджено відомості про стан здоров`я ОСОБА_14 - виписки із медичної картки хворого [докази 16, 17].

227.Крім того, також досліджено дані про стан здоров`я матері ОСОБА_14 - ОСОБА_55 - виписки із медичної картки хворого [докази 14, 15].

228.Також, судом досліджено відомості про його роботу, зокрема, на посаді судді, та інші дані, що характеризують останнього - грамоти та подяки [доказ 7]; характеристику за місцем проживання [доказ 8]; характеристику судді Комінтернівського районного суду Одеської області [доказ 9]; рекомендацію-характеристику [доказ 10]; службову характеристику на майора поліції ОСОБА_14 [доказ 11]; характеристики за місцем роботи [доказ 12]; подання [доказ 13].

229.Статтями 66 та 67 КК України передбачено відповідно пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

230.При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують обставини, що не зазначені у статті 66 КК України (ч. 2 ст. 66 КК України).

231.Однак під час розгляду справи, судом не встановлено жодної обставини безпосередньо зазначеної у цій статті, як і немає причин щоб віднести до пом`якшуючих якихось інших даних.

232.Перелік обставин, що обтяжують покарання особи зі статті 67 КК України є вичерпним та не може бути розширено. Під час судового слідства таких обставин також не здобуто.

233.Отож, суду при призначенні покарання слід виходити з інших даних, що досліджені вище.

234. ОСОБА_14 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так і іншими особами.

і. Основне покарання

208.При визначенні основного покарання у виді позбавлення волі суд враховує вік обвинуваченого, відсутність судимостей, надані характеризуючі дані, медичну документацію його та матері похилого віку, як обставини, що істотно знижують його суспільну небезпечність.

209.Втім, на противагу цьому, суд враховує, що його діями завдано значної шкоди авторитету судової влади.

210.Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує відсутність у нього каяття у вчиненому злочині. ОСОБА_14 навіть не підтвердив факту прохання та одержання неправомірної вигоди та не визнав помилковості своїх дій.

211.З урахуванням усіх досліджених вище даних про особу ОСОБА_14 та вчиненого ним діяння суд дійшов висновку про необхідність призначення йому основного покарання, що передбачене у санкції ч. 3 ст. 368 КК України, - у виді 7 років позбавлення волі.

212.Разом з тим, відсутні підстави для застосування до нього положень статей 69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України. Вчинений ним злочин відноситься до корупційних, а тому, згідно з зазначеними нормами, їх застосування неможливе.

213.Також, ОСОБА_14 необхідно зарахувати у строк його покарання час його затримання у період з 30.09.2023 по 02.10.2023.

214.Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день (ч. 5 ст. 72 КК України).

215.Як вже зазначалось, 30.09.2023 останнього було затримано. Після чого його доставлено до суду з метою розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.10.2023 до  ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних обов`язків. У зв`язку з чим в той самий день його звільнено з-під варти [доказ 1].

216.Отож, необхідно зарахувати у строк покарання останньому строк його попереднього ув`язнення з 30.09.2023 - 02.10.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

іі. Додаткові покарання

217. ОСОБА_14 одержав неправомірну вигоду з використанням посади судді, яку обіймав.

218.Чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов`язків.

219.Зважаючи на вищевказані обставини, він не має права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування впродовж максимально можливого терміну - три роки.

220.Конфіскація майна є обов`язковою додатковою мірою покарання, передбаченою санкцією ч. 3 ст. 368 КК України.

221.Вилученню у власність держави підлягає усе або ж частина майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).

222. ОСОБА_14 на праві власності належить транспортний засіб HYUNDAI VERACRUZ, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , номер та серія знаку НОМЕР_4 [доказ 5].

223.Окрім того, під час обшуку транспортного засобу, яким користувався ОСОБА_14 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 6 000 грн [доказ 2].

224.При визначенні кількості майна, яке слід конфіскувати, суд враховує, що ОСОБА_14 вчинив корисливий злочин та одержав неправомірну вигоду в сумі 49 400 грн. 

225.Оскільки ним вчинено злочин з корисливих мотивів, усе належне йому майно підлягає конфіскації.

Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини щодо покарання є:

1)ухвала про застосування запобіжного заходу від 02.10.2023 (т. 3 а.с. 57-62);

2)протокол обшуку від 29.09.2023 (т. 4 а.с. 64-71);

3)особова картка ІНФОРМАЦІЯ_16 щодо ОСОБА_56 (т. 4 а.с. 6);

4)вимога від 02.10.2023 (т. 4 а.с. 204);

5)реєстраційна картка транспортного засобу (т. 4 ас. 208);

6)копія паспорту ОСОБА_14 (т. 5 а.с. 16);

7)копії грамот та подяк (т. 5 а.с. 169-173);

8)копія характеристики за місцем проживання (т. 5 а.с. 174);

9)копія характеристики судді Комінтернівського районного суду Одеської області (т. 5 а.с. 175);

10)копія рекомендації-характеристики (т. 5 а.с. 176-177); 

11)копія службової характеристики на майора поліції ОСОБА_14 (т. 5 а.с. 178);

12)копії та оригінал характеристик за місцем роботи (т. 5 а.с. 179-181);

13)копія подання (т. 5 а.с. 182);

14)виписка з медичної картки (т. 5 а.с. 183-189);

15)виписка з медичної картки (т. 5 а.с. 190-192);

16)копія виписки з медичної картки (т. 6 а.с. 35);

17)копії виписок з медичної картки та інших медичних документів (т. 6 а.с. 118-124, т. 6 а.с. 154-161).

III. Що належить вчинити з речовими доказами, документами та заходами забезпечення кримінального провадження? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі?

Речові докази і документи

226.Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому:

- гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються;

- гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю);

- документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

227.Документи, які були надані сторонами, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

228.У той же час, суд звертає увагу, що за клопотанням володільця документа суд може видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Заходи забезпечення кримінального провадження

229.Арешт, накладений на майно ОСОБА_14 , а саме, транспортний засіб HYUNDAI VERACRUZ, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , номер та серія знаку НОМЕР_4 не підлягає скасуванню.

230.Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК).

231.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.10.2023 накладено арешт на вказаний транспортний засіб [доказ 1].

232.Суд вже дійшов висновку про конфіскацію всього належного ОСОБА_14 майна як виду покарання, а тому арешт накладений на автомобіль скасуванню не підлягає, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.

Запобіжний захід

233.Під час судових дебатів прокурор просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_14 із застави на тримання під вартою, взявши його під варту у залі суду.

234.Вирішуючи це клопотання, суд зважав на такі міркування.

235.Судом встановлено, що ухвалою апеляційної палати ВАКС від 16.10.2023 скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.10.2023 та застосовано до підозрюваного  ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 грн із покладенням відповідних обов`язків [доказ 2].

236.У подальшому, на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли кошти у сумі 1 000 000 грн, а саме: 250 000 грн від ОСОБА_57 , 230 000 грн від ОСОБА_58 , 320 000 грн від ОСОБА_59 , 200 000 грн від ОСОБА_60 .

237.Також, вказаною ухвалою, на ОСОБА_14 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК до 02.12.2023. Відомостей про подальше продовження строку дії покладених обов`язків сторонами не надано.

238.Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження (п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК).

239.До заходів забезпечення належать запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

240.Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).

241.Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

242.Стаття 178 КПК визначає відомості, які характеризують особу та мають також враховуватися під час обрання запобіжного заходу.

243.Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо не буде доведено, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

244.До набрання вироком законної сили існує обґрунтована ймовірність переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення визначеного судом покарання у виді позбавлення волі.

245.Такий ризик є реальним та доволі високим з огляду на ухвалення судом саме обвинувального вироку, що пов`язаний з призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. До того ж, відсутні будь-які відомості про заборону обвинуваченому перетинати державний кордон в умовах дії воєнного стану.

246.Суд переконаний, що майновий стан ОСОБА_9 дозволяє йому переховуватись від суду впродовж тривалого часу. Суд також враховує вік обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків в місці її постійного проживання, належну процесуальну поведінку під час судового розгляду.

247.На думку суду, застава у розмірі, визначеному ухвалою суду від 16.10.2023, із додатково покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК - носити електронний засіб контролю, не виїжджати без дозволу суду за межі м. Одеса та здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, є достатніми заходами, які здатні запобігти ризику переховування.

248.Після набрання вироком законної сили, заставу, внесену за нього, слід повернути заставодавцям, а саме: 250 000 грн - ОСОБА_61 ; 230 000 грн - ОСОБА_62 , 320 000 грн - ОСОБА_63 , 200 000 грн - ОСОБА_64 .

Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини в розділі III вироку, є:

1)копія ухвали слідчого судді ВАКС від 06.10.2023 про арешт майна (т. 3 а.с. 87-92);

2)копія ухвали апеляційної палати ВАКС від 16.10.2023 (т. 3 а.с. 73-78).

Зважаючи на вищевикладене, суд:

 

УХВАЛИВ:

 

1. ОСОБА_14 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна.

2. Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання  ОСОБА_14 після набрання вироком законної сили.

3. У строк покарання  ОСОБА_14 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 30.09.2023 - 02.10.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

4. До набрання вироком законної сили, залишити без змін  ОСОБА_14  запобіжний захід у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили, заставу у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень повернути заставодавцям, а саме: 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень - ОСОБА_61 ; 230 000 грн (двісті тридцять тисяч) гривень - ОСОБА_62 , 320 000 грн (триста двадцять тисяч) гривень - ОСОБА_63 , 200 000 грн (двісті тисяч) гривень - ОСОБА_64 .

5. До набрання вироком законної сили покласти на  ОСОБА_14 обов`язки: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не виїжджати без дозволу суду за межі м. Одеса, а також носити електронний засіб контролю.

6. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

7. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023, на рухоме майно ОСОБА_14 , а саме транспортний засіб HYUNDAI VERACRUZ, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , номер та серія знаку НОМЕР_4 , залишити в силі.

8. Вирок може бути оскаржений впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

9. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

10. Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

11. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.

 

 

 

Судді:

 

ОСОБА_65