Справа № 991/8352/25

Провадження 2/991/29/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Литвинко Т.В., Мовчан Н.В.,

секретарів судового засідання Акімової О.В., Мазуркевич О.В.,

представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 адвоката Кєєр О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу у межах розгляду позовної заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури БАТОГА РОСТИСЛАВА ВІКТОРОВИЧА (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17)

до

ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),

ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ),

ОСОБА_5  (адреса проживання: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ),

про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження та суть заяви

1.1. 26 серпня 2025 року до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Батога Р.В. (надалі - позивач, прокурор) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (надалі - відповідачі), у якій позивач просив визнати необґрунтованими та стягнути в дохід держави активи на суму 7 446 031,27 грн (сім мільйонів чотириста сорок шість тисяч тридцять одна гривня двадцять сім копійок).

1.2. 11 червня 2026 року ВАКС ухвалив рішення по суті позовних вимог. 01 липня 2021 року суд постановив ухвалу про виправлення арифметичної помилки, допущеної у рішенні ВАКС від 11 червня 2026 року, за наслідками виправлення якої (1) позов прокурора САП до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 задоволено частково, (2) визнано необґрунтованими та стягнуто в дохід держави активи на суму 5 811 545,79 грн (п`ять мільйонів вісімсот одинадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять гривень сімдесят дев`ять копійок), а саме:

- частину активу вартістю 541 506,68 грн - частину готівкових коштів у розмірі 27 000 доларів США, еквівалент 736 511 грн станом на 31 грудня 2021 року згідно з офіційним курсом НБУ, і стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави вартість цього активу у розмірі 541 506,68 грн;

- частину автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4 , загальною вартістю 1 350 000 грн і стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави вартість частини цього активу у розмірі 651 766,07 грн;

- частину доходу, отриманого від продажу активу - автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4 , у загальній сумі 150 000 грн і стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави вартість частини доходу від цього активу у розмірі 72 420,00 грн;

- частину автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2022 року випуску, VIN-код: НОМЕР_5 , загальною вартістю 2 923 674 грн і стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави вартість частини цього активу у розмірі 2 795 853,04 грн;

- автомобіль BMW 330I, 2022 року випуску, VIN-код: НОМЕР_6 , вартістю 1 750 000 грн і стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дохід держави цей актив.

Крім того, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати на проведення судової експертизи у розмірі 80 609,76 гривень.

1.3. 15 червня 2026 року до ВАКС через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій заявник просила стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.

В обґрунтування своєї заяви представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кєєр О.С. повідомила такі обставини.

У межах розгляду ВАКС позовної заяви прокурора САП до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» було надано своєму клієнту ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору про надання правничої допомоги №1159- 24/10/2024 від 24 жовтня 2024 року, Договору передоручення №б/н від 11 вересня 2025 року, Додаткової угоди №б/н від 26 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №1159-24/10/2024 від 24 жовтня 2024 року, Акту №11/06/26 приймання-передачі наданих послуг від 11 червня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги №1159-24/10/2024 від 24 жовтня 2024 року, Додатку №1 до Акту №11/06/26 приймання передачі наданих послуг від 11 червня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги №1159-24/10/2024 від 24 жовтня 2024 року, правничу допомогу у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) грн.

Адвокат Кєєр О.С. наголосила, що попри той факт, що відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві на позовну заяву не зазначав про попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, проте між АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 (клієнтом) було погоджено, що оплата відповідачем/клієнтом наданих послуг правничої допомоги буде здійснюватися протягом 60 календарних днів з дати набрання судовим рішенням у справі № 991/8352/25 законної сили, що свідчить про необхідність вирішення ВАКС питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

1.4. 21 липня 2026 року до ВАКС надійшли письмові заперечення представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О. на заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 200 000 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача зазначила таке:

- ОСОБА_1. у відзиві на позовну заяву не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, у зв`язку з чим було порушено принцип змагальності сторін, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви;

- протягом усього розгляду справи (з вересня 2025 року по червень 2026 року) представник позивача не мала об`єктивної можливості дізнатися ані орієнтовний розмір, ані порядок визначення цих витрат, позаяк тарифна сітка АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» до ВАКС представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Кєєр О.С. не надавалася, фіксований розмір гонорару погоджено Додатковою угодою від 26 вересня 2025 року, зміст якої був невідомий позивачу, а акт приймання-передачі та детальний опис до нього датовані лише 11 червня 2026 року, тобто після закінчення розгляду справи по суті;

- суду не надано тарифної сітки АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП», на яку прямо посилаються пункти 4.2 та 4.5 Договору про надання правничої допомоги № 1159-24/10/2024 від 24 жовтня 2024 року, що унеможливлює перевірку відповідності суми 200 000 грн погодженим розцінкам. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, окреслена позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16;

- умови Додаткової угоди б/н від 26 вересня 2025 року про фіксований розмір гонорару в сумі 200 000 грн суперечать погодинному порядку оплати, встановленому пунктами 4.1, 4.5 та 4.9 Договору, без жодного обґрунтування такого переходу. Крім того, згідно з Додатком № 1 до Акта приймання-передачі фактичне надання послуг розпочалося ще 24 вересня 2025 року, тобто до укладення Додаткової угоди, а посилання в п. 1.4 Додаткової угоди на нібито попередню усну згоду клієнта не є належним доказом за відсутності письмової форми договору, як цього вимагає ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- до детального опису включено роботи, виконані 24 вересня 2025 року в інтересах іншого відповідача - ОСОБА_2 , яка не є стороною Договору № 1159-24/10/2024, а тому вартість цих робіт не може бути включена до складу витрат, що підлягають оплаті ОСОБА_1 ;

- наявні ознаки того, що частина процесуальних дій адвоката не була необхідною для захисту прав клієнта, а спрямовувалася на затягування розгляду справи, зокрема, представником ОСОБА_1 подавалися клопотання про відкладення розгляду справи щонайменше чотири рази та двічі подавалися заяви про відвід судді, і ці обставини підлягають оцінці відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 914/2234/21;

- заявлений час участі у судовому засіданні 02 грудня 2025 року (2 години) удвічі перевищує його фактичну тривалість (56 хв 46 с), встановлену самим детальним описом, а тому відповідно до підходу, застосованого в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 915/1654/19 та в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 905/493/22, підлягає виключенню з розрахунку;

- позовні вимоги до ОСОБА_1 задоволено лише частково, а тому відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених і відхилених позовних вимог, а не покладенню на позивача в повному обсязі;

- заявлений розмір витрат не відповідає критерію співмірності, встановленому ч. 4 ст. 137 ЦПК України, та критеріям реальності і розумності, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц: за загального обсягу 88 годин роботи середня погодинна ставка становить приблизно 2 273 грн, що не підтверджено жодними доказами відповідності ринковому рівню оплати послуг адвоката, стягнення таких витрат не може бути способом надмірного збагачення сторони (пункт 45 додаткової постанови Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 911/640/24), а з огляду на публічний характер відшкодування за рахунок Державного бюджету України суд, керуючись ст. 11 ЦПК України, зобов`язаний забезпечити розумний баланс між приватними інтересами заявника та публічними інтересами держави.

З огляду на викладене прокурор просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 200 000 грн у повному обсязі, а в разі висновку суду про часткову доведеність та обґрунтованість витрат - зменшити заявлену суму, виключивши з розрахунку, зокрема, вартість робіт, наданих до 26 вересня 2025 року, робіт, виконаних в інтересах іншої особи, зайво нараховану годину за участь у судовому засіданні 02 грудня 2025 року, а також робіт, пов`язаних з поданням клопотань про відкладення розгляду справи та заяв про відвід суддів.

1.5. 28 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшли пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. на заперечення представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О. на її заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 200 000 грн.

Додатково обґрунтовуючи свою позицію, адвокат Кєєр О.С. зазначила таке:

- під час судових дебатів нею вже було заявлено про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а тому доводи позивача про те, що відповідач не заявляв про попередні судові витрати, є безпідставними. При цьому відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу з підстав ненадання попереднього (орієнтовного) розрахунку є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується лише за умови доведення стороною того, що таке ненадання порушило принцип змагальності та завадило іншій стороні висловити міркування щодо обґрунтованості й співмірності витрат, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, а також низці постанов Верховного Суду;

- договором про надання правничої допомоги № 1159-24/10/2024 від 24 жовтня 2024 року справді передбачалося визначення вартості послуг з урахуванням тарифної сітки та витраченого часу, проте Додатковою угодою від 26 вересня 2025 року сторони змінили порядок визначення розміру гонорару, погодивши його у фіксованому розмірі 200 000 грн, унаслідок чого тарифна сітка втратила значення документа, на підставі якого визначається розмір винагороди адвоката, а отже посилання позивача на її ненадання не впливає на можливість суду встановити погоджений сторонами розмір гонорару;

- Додаткова угода є окремим правочином про внесення змін до Договору, який відповідно до ст. 651, 653 ЦК України та висновків постанови Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 917/265/18 змінює зобов`язання сторін з моменту його підписання, тому сам факт укладення Додаткової угоди є достатнім підтвердженням зміни порядку оплати і не потребує окремого обґрунтування переходу від погодинної ставки до фіксованого розміру гонорару;

- відповідно до ст. 631 ЦК України та пункту 1.4 Додаткової угоди від 26 вересня 2025 року послуги, фактично надані Адвокатським об`єднанням до її укладення за попередньою усною згодою клієнта, включені до цієї Додаткової угоди та Акта приймання-передачі, а підписання ОСОБА_1 Додаткової угоди саме по собі підтверджує погодження ним обсягу наданих послуг, включно з ознайомленням із матеріалами справи та узгодженням позиції з клієнтом, незалежно від наявності окремого письмового підтвердження усної згоди;

- подання клопотань про відкладення розгляду справи та заяв про відвід судді є законним процесуальним правом адвоката, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України. На підтвердження обґрунтованості клопотань про відкладення надавалися докази участі адвоката Кєєр О.С. в інших судових засіданнях, а заяви про відвід подавалися за наявності відповідних підстав. Тому за відсутності застосованих судом заходів процесуального примусу доводи позивача про штучне затягування розгляду справи є необґрунтованими;

- сторони погодили гонорар у фіксованому розмірі 200 000 грн, що відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та сталої практики Верховного Суду (постанови від 28 липня 2021 року у справі № 552/1171/19, від 8 червня 2022 року у справі № 127/25172/19, від 29 червня 2022 року у справі № 357/410/20, від 9 листопада 2022 року у справі № 459/1070/17, а також постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21) не потребує обчислення фактичної кількості витраченого адвокатом часу чи наведення детального опису робіт у прив`язці до годин;

- статус позивача як державного органу не може бути підставою для застосування до відповідача менш сприятливих критеріїв оцінки витрат порівняно з іншими учасниками справи, сама лише незгода позивача із заявленим розміром витрат не є підставою для його зменшення;

- відповідно до принципу змагальності саме позивач, який заперечує проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, повинен довести обставини, на які він посилається, цей обов`язок позивачем виконано не було, а тому правові підстави для зменшення розміру витрат, понесених ОСОБА_1 , відсутні.

З огляду на викладене представник відповідача просила задовольнити заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 200 000 грн у повному обсязі.

1.6. Як вже було зазначено, заява про відшкодування витрат на правничу допомогу надійшла 15 червня 2026 року. 

Разом з тим, відповідно до (1) наказів голови ВАКС № 467/в від 18 червня 2026 року та № 538/в від 30 червня 2026 року суддя ВАКС Литвинко Т.В. перебувала у щорічній відпустці в період з 22 по 26 червня та з 06 по 14 липня 2026 року, відповідно, (2) наказів голови ВАКС № 510/в від 24 червня 2026 року, № 615/в від 16 липня 2026 року, № 655/в від 27 липня 2026 року суддя ВАКС Мовчан Н.В. перебувала у щорічній відпустці в період з 02 по 03, 20 по 24, 28 по 31 липня 2026 року відповідно, (3) наказів голови ВАКС № 401/в від 03 червня 2026 року, 537/в від 30 червня 2026 року, № 5515/2 від 24 червня 2026 року головуючий суддя Сікора К.О. перебувала у щорічній відпустці 12 червня, 02 липня, а також в період з 06 по 21 липня 2026 року, а згідно з медичними висновками про тимчасову непрацездатність від 21 та 31 липня 2026 року - на стаціонарному лікуванні в період з 21 по 30 липня 2026 року.

У зв`язку з цим розглянути заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу у визначений ч. 2 ст. 246 ЦПК України двадцятиденний строк з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог було неможливо.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Представник позивача - прокурор САП Слабковська О.О. заперечила проти задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу з мотивів наведених у її письмових запереченнях.

2.2. Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Кєєр О.С. підтримала заяву про відшкодування судових витрат з наведених у ній мотивів, навела пояснення щодо заперечень представника позивача, тотожні її письмовим поясненням. 

2.3. Представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат Гула М.С. у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу повідомлена належним чином. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

ІІІ. Мотиви та висновки суду

3.1. Правове регулювання

3.1.1. Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України містить перелік критеріїв, за якими визначається співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що витрати були фактичними і неминучими, і їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України»).

Відшкодуванню підлягають лише ті витрати, які мають розумний розмір (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії»).

3.1.2. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Системний аналіз окресленої норми свідчить, що при зверненні сторони із відповідною заявою після ухвалення рішення судом, сторона має перед судом ініціювати це питання, повідомити суд про таку заяву до закінчення судових дебатів у справі.

Тобто, положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлюють чітку процесуальну послідовність та розмежовують два обов`язкові етапи реалізації права на компенсацію судових витрат (у тому числі витрат на професійну правничу допомогу), коли докази їх понесення подаються після ухвалення рішення по суті спору: (1) етап ініціювання (повідомлення): сторона зобов`язана зробити відповідну заяву (повідомити суд про свій намір подати докази щодо розміру судових витрат) суворо до закінчення судових дебатів у справі, (2) етап підтвердження: безпосереднє подання відповідних доказів (договорів, актів, рахунків, квитанцій тощо) протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

3.1.3. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи, шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України (ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Оскільки під час ухвалення рішення ВАКС від 11 червня 2026 року суд не вирішив питання про відшкодування витрат на правничу допомогу (позаяк сторони не порушували його), суд вирішує це питання шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України, з повідомленням учасників справи.

3.2. Оцінка суду

3.2.1. Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кєєр О.С. разом з поданням відзиву на позовну заяву не надавала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Під час судових дебатів повідомила про намір надати докази на підтвердження понесення судових витрат (01 червня 2026 року, час 0:36:45 судового засідання). Із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу звернулась 15 червня 2026 року, тобто у межах п`ятиденного строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З наведеного вбачається відсутність підстав для залишення без розгляду заяви про відшкодування витрат з огляду на ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Також суд звертає увагу, що попри неподання представником відповідача - адвокатом Кєєр О.С. попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті справи, зазначена обставина не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат, позаяк відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України це є правом, а не обов`язком суду.

Однак колегія суддів зауважує, що АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» безпідставно зволікало з наданням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Так, з додаткової угоди б/н (т. 9, а.с. 66) убачається, що ще 26 вересня 2025 року між АО та ОСОБА_1 було досягнуто згоди про визначення вартості професійної правничої допомоги у фіксованому розмірі адвокатського гонорару 200 000,00 грн, але ані представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кєєр О.С., ані інший адвокат адвокатського об`єднання не надав ці відомості разом з першою заявою по суті спору (відзив на позовну заяву, який був підготовлений того ж дня).

Разом з тим, зазначена обставина не може бути підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат, оскільки на переконання колегії суддів неподання такого попереднього розрахунку не порушило принцип змагальності та не завадило представнику позивача висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Таке право було реалізовано представником позивача - прокурором САП Слабковською О.О. шляхом подання заперечень на заяву про відшкодування витрат (т. 9, а.с. 106-115) та їх обґрунтування у судовому засіданні 10 серпня 2026 року.

3.2.2. Колегія суддів критично оцінює заперечення представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О. щодо відсутності у матеріалах справи тарифної сітки, передбаченої п. 4.5 Договору про надання правової допомоги від 24 жовтня 2024 року з оглядку на таке.

Відповідно до п. 4.10 цього договору в акті, який складається за результатами надання юридичної допомоги, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартості юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами цього акту. При цьому акт приймання-передачі наданих послуг від 11 червня 2026 року містив іншу вартість юридичної допомоги (фіксований адвокатський гонорар у розмірі 200 000,00 грн - п. 1.2 акту) і порядок оплати послуг (протягом 60 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили - п. 1.4 акту) (т. 9, а.с. 67).

Отже сторони договору, підписавши додаткову угоду від 26 вересня 2025 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 11 червня 2026 року, погодили інший порядок розрахунків та вартість юридичних послуг, відмінні від порядку та вартості, передбачених у договорі про надання правової допомоги від 24 жовтня 2024 року.

З наведеного вбачається, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. має бути вирішена по суті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а саме:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) чи поведінка сторони під час розгляду справи призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставного твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставного завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) які були дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадія розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

3.2.3. Доводи заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу фактично зводяться до узгодженого між АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 (клієнтом) механізму проведення розрахунку відповідачем/клієнтом наданих послуг за правничу допомогу протягом 60 календарних днів з дати набрання рішенням ВАКС від 11 червня 2026 року законної сили.

3.2.4. Зі змісту наданих адвокатом Кєєр О.С. документів, зокрема, акту №11/06/26 приймання-передачі наданих послуг від 11 червня 2026 року за договором №1159-24/10/2024 та додатку до наданих послуг з професійної правничої допомоги від 24 жовтня 2024 року у справі № 991/8352/25, що розглядалась у ВАКС, вбачається, що (1) АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» було надано ОСОБА_1 (клієнту) послугу з професійної правничої допомоги вартістю 200 000,00 грн (гонорар адвокатського об`єднання), (2) розрахунок за надання послугу з професійної правничої допомоги має бути проведений протягом 60 календарних днів з дати набрання рішенням ВАКС від 11 червня 2026 року законної сили (станом на момент розгляду окресленої заяви, рішення ВАКС від 11 червня 2026 року не набрало законної сили).

У п. 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. 

Враховуючи наведене, суд проаналізував Детальний опис наданих послуг з професійної правничої допомоги (т. 9, а.с. 68-69), а також заперечення представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О. з приводу цього переліку і суми судових витрат, заявленої до відшкодування представником відповідача ОСОБА_1 , і дійшов таких висновків.

Заперечення представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О. щодо необхідності виключення з загального обсягу наданих послуг (п. 1 Детального опису - т. 9, а.с. 68-69) є непереконливими з огляду на положення ч. 3 ст. 631 ЦК України, відповідно до якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Отже, ОСОБА_1 та АО могли включити до цього переліку послуги, надані на 2 дні раніше дати укладення Додаткової угоди від 26 вересня 2025 року, яка унормовувала відносини між сторонами з приводу надання правничої допомоги під час розгляду справи № 991/8352/25 у суді І інстанції.

Разом з тим, п. 2 Детального опису (клопотання, підготовлене в інтересах ОСОБА_2 ) підлягає виключенню з загального переліку наданих послуг, позаяк відповідно до умов Договору про надання правової допомоги, Договору про надання правничої допомоги (передоручення), Додаткової угоди та акту приймання-передачі наданих послуг клієнтом АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» є саме ОСОБА_1 , а не його дружина ОСОБА_2 (т. 9, а.с. 59-67).

Щодо підготовки і подачі двох заяв про відвід (п.п. 23, 28 Детального опису) колегія суддів не вбачає за необхідне виключати їх з загального переліку наданих послуг, позаяк, хоча представники відповідачів і звертались до суду з численними заявами про відвід, саме ці 2 заяви були розглянуті по суті, а не залишені без розгляду у порядку ч. 5 ст. 39 ЦПК України. Тож колегія суддів не може витлумачити ці процесуальні документи (як і клопотання про відкладення розгляду справи) як такі, що спрямовані на затягування розгляду справи. Однак колегія суддів зауважує, що незастосування судом заходів процесуального примусу, передбачених ч. 1 ст. 144 ЦПК України, не свідчить про належну процесуальну поведінку і відсутність зловживань, позаяк застосування таких заходів є правом, а не обов`язком суду.

Поряд з цим заслуговують на увагу заперечення щодо п. 24 Детального опису (оскільки судове засідання тривало майже одну годину, а не дві, як зазначено в описі), п. 45 Детального опису (оскільки судове засідання тривало трохи більше двох годин, а не чотири, як зазначено в описі).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що фіксований розмір гонорару 200 000,00 грн, встановлений додатковою угодою від 26 вересня 2025 року, має бути зменшений на 10 000,00 грн і має становити 190 000,00 грн.

При цьому суд свідомий того, що адвокатське об`єднання та ОСОБА_1 погодили між собою фіксований розмір гонорару, разом з тим з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду та викладені вище обставини суд вважає за можливе втрутитись у визначення розміру таких судових витрат.

3.2.5. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (крім судового збору) у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Попри те, що позовну заяву прокурора САП до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було задоволено частково, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кєєр О.С. у своїй заяві просить відшкодувати витрати за повний обсяг правничої допомоги, наданої АО «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП», при цьому жодним чином не обґрунтовуючи таку вимогу.

Як вже зазначалось, за наслідком розгляду справи про визнання активів необґрунтованими позовна заява прокурора САП Батога Р.В. була задоволена частково, визнано необґрунтованими та стягнуто в дохід держави активи на суму 5 811 545,79 грн, в той час як в позові прокурора йшлось про визнання необґрунтованими активів на загальну суму 7 446 031,27 грн. Тобто мовою відсотків позовні вимоги були задоволені у розмірі 78,05%.

Отже, вимоги представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 21,95% (100% - 78,05%), що у грошовому вимирі становить 190 000,00 х 21,95% = 41 705,00 грн.

За таких обставин, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. слід задовольнити частково і стягнути з Держави Україна в особі САП на користь ОСОБА_1 41 705,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кєєр О.С. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, - задовольнити частково.

Стягнути з Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, буд. 17, код ЄДРПОУ 45252419) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 705,00 грн.

У решті вимог заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Додаткове рішення Вищого антикорупційного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя К. О. Сікора

Судді Т.В. Литвинко

Н.В. Мовчан