Справа № 991/372/26

Провадження 1-кп/991/4/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

13 серпня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого в режимі відеоконференції

з ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката в залі суду ОСОБА_7 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_19 ,  ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_20 ,  ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за останньою відомою в Україні адресою: АДРЕСА_16 , останнє відоме місце проживання за кордоном: АДРЕСА_17 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вищезначений обвинувальний акт.

06 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальном акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 червня 2024 року включно із одночасним визначенням йому запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 75 700 000 грн. Із застосуванням запобіжного заходу та у разі звільнення з-під варти через внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 26 квітня 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі 75 700 000 грн.

В подальшому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2026 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , продовжено до 18 серпня 2026 року, включно.

Відтак на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування останнього від суду та здійснення ним незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення в організації вчинення особливо тяжких корупційних злочинів, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Загроза бути підданим такому покаранню сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_6 може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України, або переховуватися на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на наявність у ОСОБА_6 паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 20 червня 2017 року, НОМЕР_2 від 10 вересня 2020 року та достатніх матеріальних статків, останній має можливість тривалий час переховуватися як за кордоном, так і на території України. Крім того, з огляду на наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 трьох неповнолітніх дітей, на нього не поширюється обмеження права виїзду за кордон під час воєнного стану. У період дії воєнного стану по даний час ОСОБА_6 21 раз покидав межі України, зокрема і з огляду на те, що старший син останнього проживає у Швейцарії. Наведені вище обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_6 . Крім того, враховуючи обізнаність ОСОБА_6 у галузі права, напрацьовані ним ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, які обвинувачений може використати для переховування від суду. Заявлений ризик станом дотепер не змінився, оскільки обставини, які обумовлюють його існування, не перестали існувати. Також, прокурор зазначила, що наразі ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12026240000000136, що свідчить про підвищення ризику переховування від прокурора та суду. Саме тому, на переконання сторони обвинувачення, є необхідним і виправданим продовження строку дії раніше покладених на ОСОБА_6 обов`язків здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що частина службових осіб ГУ ДГК в Сумській області, яким відомі обставини кримінального провадження, не знали про існування плану вчинення злочину, направленого на заволодіння землями ДП «ДГ Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Існує обґрунтований ризик впливу ОСОБА_6 на свідків, що зумовлено раніше займаною ним посадою Міністра аграрної політики та продовольства України, до посадових обов`язків якого відносилась координація та спрямування діяльності Держгеокадастру шляхом реалізації державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою у сфері Державного земельного кадастру. Разом з тим, свідками у даному кримінальному провадженні є працівники ГУ ДГК в Сумській області. З огляду на викладене, посада Міністра аграрної політики та продовольства України, яку обіймав ОСОБА_6 , до цього посада Голови комітету ВРУ, статус народного депутата України, а також набуті ним зв`язки, дають йому можливість незаконно впливати на всю вертикаль органів Держгеокадастру та його службових осіб, у тому числі з метою впливу на показання як свідків працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів. Також ОСОБА_6 може здійснювати такий вплив як особисто, так і через довірених осіб - ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 чи інших осіб. Крім того, ОСОБА_6 та його довірені особи можуть незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», оскільки мають їхні персональні дані та засоби для зв`язку. Окрім цього, обвинувачений та його довірені особи можуть незаконно впливати на власників земельних ділянок використовуючи їхню залежність від договірних відносин з «АФ Довіра 2008» по оренді землі. З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Сторона обвинувачення зауважує, що відставка ОСОБА_6 з посади Міністра аграрної політики та продовольства України жодним чином не свідчить про зменшення вказаного ризику, оскільки як вбачається із зібраних матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_6 мав вплив як на працівників органів Держгеокадастру, так і на інших органів влади навіть до набуття ним статуту народного депутата України та подальшого призначення головою комітету ВРУ та на посаду міністра. Саме тому продовження судом строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 , утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, зі свідками, а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є необхідним і виправданим.

З огляду на заявлені ризики, які не зменшилися та продовжують існувати, сторона обвинувачення вбачає необхідність у продовженні дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 ще на два місяці. У разі, якщо суд не продовжить строк дії цих обов`язків, це унеможливить досягнення мети застосування запобіжного заходу та не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та зазначив, що за останні два місяці жодні обставини, які були констатовані колегією суддів щодо ризиків можливого переховування та впливу на свідків, не змінилися. Зокрема, залишається стадія підготовчого судового засідання, що, на думку сторони обвинувачення, впливає на можливість подальшого допиту свідків безпосередньо в залі суду, а також створює ризик впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, з огляду на обставини, які вже були предметом аналізу суду. Також, на переконання сторони обвинувачення, зберігається ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 паспортів для виїзду за кордон, трьох неповнолітніх дітей на утриманні, що, дозволяє йому безперешкодно перетинати державний кордон України, у тому числі під час дії воєнного стану, а також у зв`язку з проживанням старшого сина за межами України та майновим станом обвинуваченого ОСОБА_6 . Вважає, що на цей час існують усі підстави для продовження строку дії обов`язків ще на два місяці щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила, що не погоджується з необхідністю задоволення поданого клопотання щодо існування ризиків, зазначених прокурором. У першу чергу звернула увагу, що паспорти, зазначені в клопотанні, не перебувають на руках у обвинуваченого ОСОБА_6 , а здані до міграційної служби. Щодо можливості виїзду обвинуваченого ОСОБА_6 в період дії воєнного стану за кордон у зв`язку з наявністю трьох неповнолітніх дітей, зазначила, що це не відповідає дійсності станом на сьогодні, оскільки одна дитина обвинуваченого ОСОБА_6 у липні поточного року набула повноліття. Захисник вказала, що в обвинуваченого ОСОБА_6 ніколи не було наміру виїжджати за кордон та переховуватися під час досудового розслідування. Звернула увагу, що обвинувачений ОСОБА_6 виїжджав за кордон у 2025 році на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду та повернувся в Україну. На думку сторони захисту, вказане безумовно свідчить про те, що обвинувачений не мав наміру переховуватися. Щодо наявності майнових статків звернула увагу, що обвинувачений ОСОБА_6 не має таких майнових активів, про які зазначає прокурор. Усе майно, яке належало обвинуваченому ОСОБА_6 та його родині, арештоване. Більше чотирьох місяців обвинувачений ОСОБА_6 перебуває під вартою та не може внести заставу у зв`язку з відсутністю відповідних майнових можливостей. Крім того, просила врахувати обставину, що родина обвинуваченого ОСОБА_6 повернулася з-за кордону, а весь центр життєвих інтересів родини останнього знаходиться в Україні. Щодо ризику впливу на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження вказала, що прокурор як у клопотанні, так і в судовому засіданні зазначає одну й ту саму інформацію про те, що така можливість існує у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_6 свого часу перебував на посаді міністра, а до цього, на посаді народного депутата України. Водночас у кожному наступному клопотанні не наведено жодного підтвердження існування такого ризику або будь-яких нових обставин, які б свідчили про його наявність. Сторона захисту зауважила, що наразі будь-який вплив з боку обвинуваченого ОСОБА_6 є неможливим, оскільки він перебуває під вартою та повністю обмежений у спілкуванні. Враховуючи викладені обставини, просила відмовити у задоволенні клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію захисту. На запитання суду пояснив, що в нього не продовжена відстрочка від військової служби, тому він вважається військовозобов`язаним. Відстрочка була пов`язана з наявністю трьох неповнолітніх дітей. Інших підстав для відстрочки не було. Бронювання він не має. Додатково зазначив, що його сім`я виїхала до Португалії, якщо він не помиляється, у квітні 2022 року та подала там заяву про тимчасовий захист у встановленому порядку. Восени 2022 року сім`я повернулася в Україну і до Португалії більше не поверталася. Ця інформація була відображена в декларації, оскільки влада Португалії, так само як і в більшості європейських країн, автоматично продовжувала строк дії статусу тимчасового захисту, у зв`язку з чим відповідна інформація була зазначена в декларації. Обвинувачений вказав, що має чотирьох дітей, двоє з яких станом на сьогодні є неповнолітніми. Усі вони перебувають в Україні, у тому числі старший син.

Суд, вирішуючи подане стороною обвинувачення клопотання, встановив такі факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року (справа № 991/3482/24, провадження 1-кс/991/3519/24) до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 червня 2024 року включно, із визначенням розміру застави у розмірі 25 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 75700000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі внесення застави (том 10, а.с. 21-32).

26 квітня 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі 75 700 000 грн.

Колегією суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2024 року (справа № 991/3482/24, провадження 11-сс/991/336/24) вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без змін (том 10, а.с. 33-39).

В подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2024 року, 14 серпня 2024 року, 08 жовтня 2024 року, 06 грудня 2024 року, 03 лютого 2025 року, 01 квітня 2025 року, 29 травня 2025 року, 25 липня 2025 року, 23 вересня 2025 року, 20 листопада 2025 року, 13 січня 2026 року, 27 лютого 2026 року, 23 квітня 2026 року продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2026 року у справі № 991/25/26 (1-кс/991/24/26) строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , продовжено до 18 серпня 2026 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінка судом доводів прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховуватися від суду та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.

На підтвердження існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду прокурор зазначила, що такий ризик зумовлений тяжкістю інкримінованих йому злочинів та невідворотністю покарання у виді позбавлення волі у разі визнання його винуватим. Крім того, прокурор вказав на реальну можливість ухилення обвинуваченого від суду шляхом виїзду за межі України, перебування на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території або переховування на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначене, на думку сторони обвинувачення, підтверджується наявністю у ОСОБА_6 паспортів для виїзду за кордон, трьох неповнолітніх дітей, достатніх матеріальних ресурсів, знаннями у галузі права та сформованих ділових зв`язків, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, які можуть бути ним використані для переховування від суду.

Щодо вказаного ризику суд зазначає таке.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у організації вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що, як правило, виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого ОСОБА_6 бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Однак, саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.

Судом встановлено, що донька обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , 19 липня 2026 року набула повноліття. Таким чином, станом на день розгляду клопотання обвинувачений ОСОБА_6 має двох неповнолітніх дітей. Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації обвинувачений ОСОБА_6 не має, як і не встановлено інших передбачених законом підстав для відстрочки чи бронювання. Відтак, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 має лише двох неповнолітніх дітей, передбачена законодавством підстава для виїзду за межі України чоловіків, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років, на нього вже не поширюється. За таких обставин суд приходить до висновку, що законних підстав для перетину обвинуваченим ОСОБА_6 державного кордону України в умовах воєнного стану на цей час немає. Відтак посилання сторони обвинувачення у клопотанні на наявність у ОСОБА_6 саме трьох неповнолітніх дітей як на обставину, що надає йому законні підстави для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, не відповідає дійсності та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Разом з тим, суд не виключає можливості перетину обвинуваченим ОСОБА_6 державного кордону України незаконним способом, зокрема поза встановленими пунктами пропуску або через неконтрольовані ділянки державного кордону, з огляду на те, що останній має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Хоча сама по собі наявність таких документів не надає йому законного права на перетин державного кордону в умовах воєнного стану, їх наявність об`єктивно може бути використана у разі незаконного залишення території України та, відповідно, ускладнювати встановлення його місцезнаходження після такого виїзду. Зазначена обставина істотно підвищує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, що у сукупності з іншими встановленими даними, свідчить про наявність реальної, а не абстрактної можливості залишення території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, у судовому засіданні захисник ОСОБА_26 , так і обвинувачений ОСОБА_6 зазначили, що родина обвинуваченого ОСОБА_6 повернулася з Португалії та на даний час перебуває в Україні. Водночас жодних належних доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано. Суд звертає увагу, що стороною захисту не надано належних доказів на підтвердження сталих соціальних зв`язків родини обвинуваченого ОСОБА_6 з Україною. Зокрема, відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що його дружина працевлаштована або діти навчаються на території України. Також не надано інших доказів, які б свідчили про постійне проживання родини в Україні, їх трудову, навчальну чи іншу соціальну інтеграцію в українське суспільство. За таких обставин саме посилання сторони захисту на повернення родини обвинуваченого ОСОБА_6 з Португалії в Україну, без надання відповідного документального підтвердження, не дає суду достатніх підстав вважати, ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 за кордоном відсутній.

Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 у спосіб виїзду за межі України, а охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на достатній його матеріальний стан. У зв`язку з цим, сам по собі факт передання ним на зберігання документів, що дають право на виїзд за кордон, не усуває зазначеного ризику. Водночас у разі не продовження дії покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків, отримання у розпорядження ОСОБА_6 паспортів створить реальну можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 

Наявність арештованого майна, на яке посилається сторона захисту, не виключає можливості ухилення від слідства або суду, оскільки ОСОБА_6 може мати доступ до інших ресурсів, не включених до арешту, або скористатися сторонньою допомогою для уникнення відповідальності.

Твердження сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6 ніколи не мав наміру виїжджати за межі України та переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, не можуть бути визнані судом безумовно підтвердженими.

Сам по собі факт виїзду обвинуваченого за межі України у 2025 році на підставі відповідної ухвали Вищого антикорупційного суду та його подальше повернення в Україну свідчить лише про належне виконання ним покладеного судом обов`язку щодо повернення. Зазначена обставина може бути врахована судом при оцінці поведінки обвинуваченого, однак сама по собі не спростовує наявності ризику його можливого переховування в майбутньому.

Доводи захисту щодо відсутності фінансових можливостей ОСОБА_6 не спростовують позицію сторони обвинувачення про наявність ризику переховування. Оцінка ризиків у кримінальному провадженні не зводиться виключно до формального стану арешту майна чи факту внесення або невнесення застави. Арешт майна є процесуальним заходом забезпечення, який не виключає можливості наявності інших активів, у тому числі неідентифікованих або таких, що не були предметом арешту. Так не внесення застави в іншому кримінальному провадженні не є безумовним доказом відсутності фінансових ресурсів, оскільки може бути зумовлена різними факторами, зокрема процесуальною позицією сторони захисту або структурою активів.

Крім того, ризик переховування оцінюється в сукупності з іншими обставинами, а не лише через формальний фінансовий стан особи. Потенційна можливість використання будь-яких ресурсів для забезпечення ухилення від правосуддя не може бути виключена виключно на підставі факту арешту майна чи перебування під вартою в іншому провадженні.

Більше того, суд враховує, що ОСОБА_6 раніше обіймав посади в органах влади та мав відповідні зв`язки, які можуть бути використані для організації втечі або перешкоджання слідству. Наявність таких контактів підвищує ризик того, що він може ухилитися від правосуддя, навіть за умови арешту майна, оскільки матеріальні обмеження не ліквідують можливості використати адміністративні, соціальні або мережеві зв`язки для приховування від органів досудового розслідування.

Посилання прокурора на попередні високі державні посади ОСОБА_6 не зводиться виключно до формального факту займаних ним раніше посад, як про це вказує захист, а відображає наявність у ОСОБА_6 стійких професійних, політичних та адміністративних зв`язків, сформованих у період виконання функцій міністра та голови комітету Верховної Ради України. Навіть після припинення повноважень такі зв`язки не зникають автоматично і можуть зберігати свій вплив у відповідних сферах.

Крім того, ризик впливу оцінюється не лише через наявність формального підпорядкування, а й через фактичні можливості комунікації, авторитет, попередні службові контакти та потенційну здатність звернення до осіб, які можуть бути залучені до кримінального провадження як свідки або інші учасники процесу. Законодавство не вимагає доведення прямого службового підпорядкування для констатації такого ризику, достатньо наявності обставин, які об`єктивно можуть сприяти впливу. Таким чином, сам факт припинення зайняття посад міністра або голови комітету не нівелює можливості використання раніше набутого статусу та зв`язків, що може створювати ризик неправомірного впливу на учасників провадження.

Крім того, суд, оцінюючи доводи прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, відповідно до положень ст. 178 КПК України враховує також і те, що останньому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у межах іншого кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026240000000136. Зазначена обставина має істотне значення для оцінки ризиків в даному кримінальному провадженні, оскільки свідчить про наявність множинності кримінальних проваджень щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , що істотно ускладнює його правове становище, а також об`єктивно збільшує обсяг можливої кримінальної відповідальності та ймовірну суворість покарання за результатами судового розгляду. За таких умов у ОСОБА_6 може формуватися усвідомлення реальної загрози тривалого позбавлення волі, що відповідно до усталеної судової практики є вагомим чинником ризику ухилення від суду. Суд враховує, що ризик переховування не потребує доведення факту вже вчинених дій щодо ухилення, а оцінюється з точки зору ймовірності такої поведінки, виходячи з об`єктивних даних про особу та характер кримінального переслідування.

Додатково суд бере до уваги, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2026 року (справа № 686/8783/26, провадження 1-кс/686/3338/26) в рамках згаданого кримінального провадження, до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24 травня 2026 року включно із визначенням застави у розмірі 63 700 350 грн., який неодноразово продовжувався, і наразі діє до 05 вересня 2026 року. Такий розмір застави, на переконання суду, є виключно значним і сам по собі свідчить про те, що слідчим суддею в рамках іншого кримінального провадження також було встановлено високий ступінь ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, у тому числі ризику переховування від органів слідства та суду.

З огляду на викладене, а також враховуючи тяжкість інкримінованих діянь, множинність кримінальних проваджень, значний обсяг можливого покарання та вже встановлені судом високі ризики, суд доходить висновку про наявність реального, а не гіпотетичного ризику того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, співставлення можливих негативних для обвинуваченого ОСОБА_6 наслідків переховування у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, робить цей ризик достатньо високим. На даний час захисту відкрито матеріали досудового розслідування, які сторона обвинувачення має намір використовувати як докази, а відтак обвинувачений має можливість оцінити вагомість вказаних доказів та надати перевагу незаконним діям з метою уникнення відповідальності, зокрема і переховуванню від суду.

Зазначені обставини, на думку суду, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, у сукупності з усіма іншими обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу, підтверджує існування ризику переховування останнього від суду на високому рівні.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків/інших обвинувачених, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками/обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків чи інших обвинувачених існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків/інших обвинувачених та дослідження їх судом.

Прокурор обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тим, що існує ймовірність незаконного впливу обвинуваченого на свідків та інших учасників кримінального провадження. Зокрема, як вбачається з обвинувального акту, частина службових осіб ГУ Держгеокадастру в Сумській області, яким відомі обставини справи, не були обізнані про можливе існування протиправного плану щодо заволодіння земельними ділянками державних підприємств «ДГ Іскра» та «ДГ «АФ Надія».

Суд бере до уваги, що ОСОБА_6 у минулому обіймав посаду Міністра аграрної політики та продовольства України, до повноважень якого належала координація та спрямування діяльності Держгеокадастру, а також раніше був народним депутатом України та головою профільного комітету Верховної Ради України. З огляду на займані ним посади, характер службових повноважень та сформовані професійні зв`язки, у нього об`єктивно зберігається можливість впливу на посадових осіб органів Держгеокадастру, у тому числі на працівників ГУ Держгеокадастру в Сумській області, які є свідками у справі

Крім того, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що потенційний вплив може здійснюватися як безпосередньо обвинуваченим, так і опосередковано через інших осіб. Також не виключається можливість впливу на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель зазначених державних підприємств, з огляду на наявність у сторони обвинувачення відомостей про їхні персональні дані та можливу залежність окремих осіб від договірних відносин щодо оренди землі.

Суд враховує, що ризик незаконного впливу на свідків не обмежується початковою стадією досудового розслідування, а може зберігатися і під час судового розгляду, до моменту безпосереднього допиту свідків у суді та дослідження їхніх показань. Сам факт звільнення ОСОБА_6 з посади Міністра аграрної політики та продовольства України сам по собі не свідчить про усунення такого ризику.

Також, не залишається поза увагою суду і те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті з іншими особами, які є обвинуваченими у цій справі (організатор), а тому вплив щодо формування позиції у справі може мати сприятливі наслідки для всіх обвинувачених.

Доводи сторони захисту про відсутність будь-якого впливу на учасників кримінального провадження з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 на даний час перебуває під вартою, суд оцінює критично та не приймає їх до уваги. Так, сам по собі факт застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні не свідчить про відсутність ризиків, передбачених КПК України, у даному провадженні. Суд враховує, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 в іншому кримінальному провадженні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою визначено до 05 вересня 2026 року. Отже, на момент розгляду даного клопотання обмеження свободи обвинуваченого ОСОБА_6 зумовлене іншим кримінальним провадженням і має визначений строк дії. При цьому суд не має підстав виходити з того, що після спливу цього строку ОСОБА_6 безумовно залишатиметься під вартою, оскільки запобіжний захід може бути продовжений, змінений або скасований у встановленому законом порядку, і колегія суддів у цій справі не буде обізнана про ці обставини. Крім того, у випадку застосування тримання під вартою з альтернативою внесення застави, така застава може бути внесена, а її розмір змінений у встановленому законом порядку, що фактично призведе до звільнення ОСОБА_6 з-під варти. Вказане знаходиться за межами судового контролю у даному кримінальному провадженні, та суд не має процесуальної можливості реагувати на події, які мають місце в іншому кримінальному провадженні. За таких обставин перебування на даний час обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою в межах іншого кримінального провадження не гарантує неможливість реалізації ним ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків чи інших учасників кримінального провадження, оскільки зазначені ризики можуть виникнути або реалізуватися у разі зміни чи припинення відповідного запобіжного заходу. 

Саме тому оцінка ризиків у кожному кримінальному провадженні здійснюється індивідуально та з урахуванням його процесуальних особливостей. Перебування ОСОБА_6 в СІЗО не усуває необхідності забезпечення виконання покладених обов`язків у межах даного провадження, оскільки після можливої зміни запобіжного заходу ризик переховування чи незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального лише збільшується.

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами прокурора та приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та іншими визначеними особами є необхідним та співмірним заходом забезпечення належної процесуальної поведінки.

При цьому суд переконався, що перелік осіб, щодо яких прокурор просить встановити обмеження на спілкування, є вичерпним та обмежується їх даними, зазначеними в обвинувальному акті, а тому вказаний у клопотанні обов`язок стосується визначеного кола осіб та є застосовним у розумінні п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України. Покладення вказаного обов`язку зможе запобігти прямому чи опосередкованому впливу на вказаних осіб, з метою схиляння останніх до надання неправдивих показань, у разі їх виклику для допиту в якості свідків тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками: переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 наведених вище обов`язків становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти вказаним ризикам у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 194, 314, 315, 331, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року - задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 13 жовтня 2026 року, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .

Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_2 

ОСОБА_3