Cправа №991/8621/26

Провадження №11-сс/991/474/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

13 серпня 2026 року          місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю:

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.07.2026 клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 , погоджене прокурором САП ОСОБА_9 задоволено. Накладено арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме грошові кошти в сумі 1 200 доларів США та 200 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник- адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги. 

Підозрюваний ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не надав оцінку тому, що:

-грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя;

-клопотання про арешт майна надійшло до Вищого антикорупційного суду 29.06.2026, однак, вилучення коштів відбулось 22.06.2026, тож наявне порушення ч. 5 ст. 171 КПК України;

-оскаржувана ухвала постановлена поза межами 72 годин, встановлених ч. 6 ст. 173 КПК України;

-стороною обвинувачення не доведено, що грошові кошти в сумі 1 200 доларів США та 200 грн є речовими доказами;

-сторона обвинувачення одночасно стверджує дві взаємовиключні обставини: по-перше, що ОСОБА_5 має достатні легальні доходи та фінансові можливості, по-друге, що виявлена в нього незначна сума готівки повинна розглядатися як майно кримінального походження;

-підозра є необґрунтованою;

-можлива провокація злочину через активну роль осіб, які діяли у контакті з правоохоронними органами;

-детектив у клопотанні просив розглянути питання про арешт без повідомлення ОСОБА_5 та його захисників;

-дружину підозрюваного, як потенційну співвласницю грошових коштів, не було повідомлено про розгляд клопотання;

-затримання ОСОБА_5 та вилучення коштів відбулось не на підставі ухвали слідчого судді;

-у первинному документі, складеному стороною обвинувачення, сума у національній валюті зазначена цифрами як «200», а словами - як «дві тисячі», тож арешт накладено лише на частину готівки, різниця в 1800 грн утримується без жодного судового рішення;

-слідчим суддею не досліджені зауваження представника Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_10 , подані 22.06.2026 до протоколу затримання.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.07.2026 та постановити нову, якої відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 , погодженого прокурором САП ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно ОСОБА_5 ; зобов`язати уповноважену особу НАБУ негайно повернути ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 1 200 доларів США та 200 грн; дослідити матеріали кримінального провадження. У разі, якщо Апеляційна палата дійде висновку про неможливість відмови в арешті всієї суми, скасувати арешт у частині, що є часткою дружини у спільній сумісній власності.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі посилається на такі обставини.

Підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою, оскільки не містить прямих, належних та допустимих доказів його причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень, а ґрунтується переважно на припущеннях, опосередкованих показаннях інших осіб та довільній інтерпретації окремих обставин, у яких відсутній безпосередній доказовий зв`язок із підозрюваним.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що ОСОБА_5 не входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , не здійснював процесуального керівництва у ньому та не був наділений повноваженнями приймати процесуальні рішення щодо повідомлення про підозру, закриття кримінального провадження, зміни процесуального статусу осіб або вчинення інших процесуальних дій.

Отже, твердження органу досудового розслідування про одержання неправомірної вигоди саме за вплив на результати зазначеного кримінального провадження суперечить об`єктивному обсягу службових повноважень ОСОБА_5 та не підтверджується жодними належними доказами.

Крім того, значна частина відомостей, покладених в основу повідомлення про підозру, ґрунтується на показаннях ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які самі є підозрюваними у кримінальних провадженнях, що розслідуються детективами НАБУ. За таких обставин, вони є особами, безпосередньо зацікавленими в результатах власних кримінальних проваджень, а тому об`єктивно можуть бути зацікавлені у наданні показань, які відповідають версії органу досудового розслідування, розраховуючи на більш прихильне ставлення сторони обвинувачення або досягнення процесуальних домовленостей у межах власних кримінальних проваджень.

Також матеріали кримінального провадження не містять доказів фактичної передачі ОСОБА_5 будь-яких грошових коштів чи автомобіля Tesla Model X P100D, а тому відсутні й підстави стверджувати про існування майна, набутого ним злочинним шляхом.

Тож, за відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень, у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на його майно.

Окрім того, органом досудового розслідування не надано доказів, що вилучені грошові кошти належать саме ОСОБА_5 . Сам по собі факт вилучення коштів не є беззаперечним підтвердженням належності їх підозрюваному.

ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі, тому висновок про наявність підстав для накладення арешту на всю суму вилучених грошових коштів є помилковим, оскільки фактично призводить до обмеження права власності дружини ОСОБА_5 на належну їй частку спільного майна.

Захисник звертає увагу, що грошові кошти, на які детектив просив накласти арешт, були вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_5 , проведеного після його затримання в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, відповідно до якого уповноважена службова особа має право затримати особу без ухвали слідчого судді лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча особи з метою ухилення від кримінальної відповідальності, якщо така особа підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБУ.

Водночас, матеріали кримінального провадження не містять жодних об`єктивних даних, які б свідчили про існування реальних ризиків втечі ОСОБА_5 або його наміру ухилитися від кримінальної відповідальності.

Таким чином, затримання підозрюваного було здійснено за відсутності передбачених законом підстав, а тому є незаконним.

Оскільки особистий обшук був проведений виключно у зв`язку із таким затриманням, він є похідною процесуальною дією від незаконного затримання. Відтак вилучення грошових коштів та іншого майна під час такого обшуку також здійснено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, що виключає можливість використання результатів такого обшуку як належної підстави для подальшого обмеження права власності шляхом накладення арешту на вилучене майно.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.07.2026 та постановити нову, якої відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 , погодженого прокурором САП ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , а саме грошові кошти в розмірі 1 200 доларів США та 200 грн.

Прокурор САП ОСОБА_13 подав заперечення на апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 , в яких зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, ухвала слідчого судді є законною, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню; підозра є обґрунтованою; затримання та особистий обшук підозрюваного проведено законно; презумпція спільної сумісної власності подружжя не є абсолютною перешкодою для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації; арешт суми у розмірі 1200 доларів США та 200 грн є абсолютно пропорційним, не покладає на підозрюваного індивідуальний надмірний тягар і є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.

Просить апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін; апеляційний розгляд справи провести за відсутності прокурора.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 , його захисники - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтримали подані апеляційні скарги, посилаючись на доводи, наведені у них.

Прокурор САП ОСОБА_13 в судове засідання не прибув, а тому враховуючи зміст заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до положень ч. 4 ст. 405 КПК України розгляд апеляційних скарг слід проводити за відсутності останнього. 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного, його захисників, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі є необґрунтованими.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

За версією сторони обвинувачення  ОСОБА_5 , обіймаючи посаду першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури та будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надані йому владні та службові повноваження щодо організації нагляду за досудовим розслідуванням, у період з 2022 по 2024 роки, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншими особами, поєднуючи свої дії з вимаганням неправомірної вигоди, одержав для себе неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у вигляді автомобіля Tesla Model X P100D вартістю 2 019 680 грн, а також вимагав та одержав частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США із загальної обумовленої суми 44 500 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та вплив на хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що перебували у провадженні органів Національної поліції.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури здійснював нагляд за досудовими розслідуваннями органів Національної поліції України, зокрема у кримінальних провадженнях № 42022120040000098, № 12024120000000028. У вказаних кримінальних провадженнях досліджувались обставини розтрати коштів службовими особами Державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» Кіровоградської сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Ставидлянське») та можливого зловживання службовим становищем директором ДП ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_12 .

В період часу з 26.03.2021 по осінь 2021 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , сприймаючи ОСОБА_11 як особу, яка має вирішальний вплив на директора ДП ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_12 , висловив йому прохання про надання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих ОСОБА_5 повноважень, а саме: усунені перешкод у роботі ДП ДГ «Ставидлянське» з боку інших контролюючих та правоохоронних органів. Сума неправомірної вигоди визначалася виходячи зі ставки 1000 грн за 1 га земель ДП ДГ «Ставидлянське», що перебувають в обробітку і становила 2 160 000 грн, або близько 77 тис. доларів США. ОСОБА_11 під тиском з боку ОСОБА_5 змушений був погодитися та восени 2021 року сплатив вказану суму коштів.

Окрім того, у період з 02.09.2022 по 06.10.2022, більш точної дати встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 висунув ОСОБА_11 вимогу про передачу неправомірної вигоди за непритягнення до кримінальної відповідальності його самого та директора ДП ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_12 у межах кримінального провадження № 42022120040000098. Поряд з цим, ОСОБА_5 визначив розмір неправомірної вигоди з розрахунку 1 500 грн за один гектар земель, які фактично використовувалися ДП ДГ «Ставидлянське», що становило 3 240 000 грн або, відповідно до середньозваженого курсу НБУ станом на той період, 88 621 долар США.

Сприймаючи висловлені погрози як реальні та усвідомлюючи можливість ОСОБА_5 впливати на перебіг досудового розслідування, ОСОБА_11 погодився на висунуті вимоги.

Водночас, у зв`язку з відсутністю у нього достатньої суми готівкових грошових коштів, сторони досягли домовленості про передачу частини неправомірної вигоди у вигляді автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 (далі - Tesla), який належав дружині ОСОБА_11 - ОСОБА_14 .

Окрім того, оскільки вартість зазначеного транспортного засобу не покривала всієї неправомірної вигоди, ОСОБА_5 додатково вимагав передачі грошових коштів у сумі 23 000 доларів США (згідно з середньо зваженим курсом НБУ на цей період становило 840 880 грн).

Для реалізації плану щодо оформлення та подальшого користування автомобілем, ОСОБА_5 залучив керівника Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_15 , який організував підшукання підставної особи, на ім`я якої дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_14 мала оформити довіреність з не обмеженням повноважень щодо володіння, користування, розпорядження транспортним засобом, в тому числі з можливістю його відчуження.

З цією метою ОСОБА_5 03.10.2022 о 09.26 за допомогою месенджеру WhatsApp надіслав ОСОБА_15 фотографію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Tesla, яку попередньо отримав від ОСОБА_11 .

На виконання досягнутих домовленостей ОСОБА_15 забезпечив отримання документів ОСОБА_16 , які надалі були використані для оформлення довіреності на право володіння, користування та розпорядження автомобілем Tesla.

08.10.2022 ОСОБА_5 , у супроводі ОСОБА_15 та його дружини - ОСОБА_17 , прибув на територію СТО «VAG-Service» у місті Києві (вул. Миколи Грінченка, 18), де одержав для себе неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Tesla, вартістю 2 019 680 грн.

Отже, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_15 , поєднавши свої дії з вимаганням неправомірної вигоди, одержав для себе неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за непритягнення їх до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022120040000098.

У подальшому 09.01.2024 з кримінального провадження № 42022120040000098 виділено матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження № 1202412000000028, яке використовувалося як інструмент впливу на ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з метою подальшого вимагання у останнього неправомірної вигоди.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи ризики особистого викриття під час отримання неправомірної вигоди, залучив до реалізації злочинного умислу ОСОБА_18 як пособника.

Досягнута між ОСОБА_5 та ОСОБА_18 злочинна домовленість передбачала, що останній, використовуючи наявні довірчі відносини з ОСОБА_11 , забезпечить комунікацію з ним, братиме участь у переговорах щодо передачі неправомірної вигоди та сприятиме її одержанню ОСОБА_5 .

Реалізуючи спільний злочинний план, 12.03.2024 ОСОБА_18 , перебуваючи за межами України організував особисту зустріч із ОСОБА_11 з метою доведення до нього незаконних вимог ОСОБА_5 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_18 , діючи відповідно до відведеної йому ролі пособника, за допомогою належного йому мобільного телефону забезпечив безпосередній зв`язок між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 .

Під час вказаної розмови ОСОБА_5 висловив ОСОБА_11 вимогу про передачу неправомірної вигоди у сумі 40 000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності самого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , пов`язуючи розмір цієї суми з фактичним використанням земель ДП ДГ «Ставидлянське» у 2023 році.

Окрім того, ОСОБА_5 додатково вимагав передати 4 500 доларів США, посилаючись на нібито наявну заборгованість за 2021 рік. При цьому, ОСОБА_5 прямо повідомив ОСОБА_11 , що будь-які дії в інтересах ОСОБА_12 , спрямовані на недопущення його притягнення до кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження № 1202412000000028, будуть вчинятися лише після передачі всієї визначеної ним суми коштів.

У подальшому, 26.03.2024 о 17:53 ОСОБА_18 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 , через свого сина ОСОБА_19 у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, одержав від ОСОБА_11 частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 529 602,30 грн.

04.04.2024 о 17:40 ОСОБА_18 прибув до заздалегідь обумовленого місця зустрічі з ОСОБА_5 у внутрішньому дворі Кіровоградської обласної прокуратури за адресою: м. Кропивницький, пр-т Європейський, 4, де під час зустрічі ОСОБА_18 , продовжуючи виконання відведеної йому ролі пособника та посередника, передав ОСОБА_5 одержані від ОСОБА_11 кошти як частину неправомірної вигоди.

Після завершення зустрічі, о 17:55, ОСОБА_18 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_11 про передачу грошових коштів ОСОБА_5 , чим підтвердив завершення узгодженого між співучасниками етапу одержання неправомірної вигоди. Для підтвердження реальності своїх можливостей та серйозності намірів щодо впливу на результати досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202412000000028, ОСОБА_5 через ОСОБА_18 повідомив ОСОБА_11 про подальший порядок дій, який передбачає виклик ОСОБА_12 для проведення слідчих та процесуальних дій, а після передачі всієї обумовленої суми неправомірної вигоди - прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

10.04.2024 слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_20 за допомогою месенджера WhatsApp направив ОСОБА_12 повістку про виклик на допит, а 12.04.2024 об 11.20 у приміщенні СУ ГУНП в Кіровоградській області старший слідчий ОСОБА_21 допитав ОСОБА_12 як свідка та відібрав у нього зразки підпису. Однак, 09.05.2024 під час телефонної розмови з ОСОБА_18 . ОСОБА_11 повідомив про відмову від подальшого виконання вимог ОСОБА_5 у зв`язку з невиконанням останнім обумовлених дій щодо закриття кримінального провадження № 1202412000000028 та відмовився передавати решту коштів.

А відтак, сторона обвинувачення вважає, що:

- ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, поєднавши свої дії з вимаганням неправомірної вигоди, одержав для себе неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у вигляді автомобіля Tesla Model X P100D вартістю 2 019 680 грн, а також вимагав та одержав частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США із загальної обумовленої суми 44 500 доларів США за вчинення в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме, за не притягнення їх до кримінальної відповідальності та вплив на хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України;

- ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_15 , вчинив дії, спрямовані на набуття, володіння, використання та розпорядження автомобілем Tesla Model X P100D, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також дії, спрямовані на приховування та маскування його незаконного походження, прав на нього, фактичного володіння ним та його місцезнаходження, використовуючи для цього підставних осіб, оформлення довіреності та приховане користування транспортним засобом, а також вживав заходів щодо подальшого відчуження зазначеного автомобіля та перетворення його у грошові кошти, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КК України. 

На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про арешт майна, в якому останній просив накласти арешт на майно ОСОБА_5 , а саме грошові кошти в сумі 1 200 доларів США та 200 грн, з метою конфіскації майна як виду покарання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків: підозра є обґрунтованою; вилучені під час особистого обшуку грошові кошти в сумі 1 200 доларів США та 200 грн належать особисто ОСОБА_5 ; накладення арешту на зазначене у клопотанні детектива майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідним для виконання завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень; не накладення арешту на майно ОСОБА_5 може призвести до вжиття ним заходів щодо подальшого його відчуження з метою уникнення конфіскації.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам. 

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, можливої конфіскації майна. (ч. 1 ст. 170 КПК України)

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд крім іншого повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

Так, ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011) зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні від 30.08.1990 у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства ЄСПЛ вказано, що від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення та не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати їм оцінку з точки зору їх допустимості та достатності. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.

Слідчий суддя дійшов висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується фактичними даними, що містяться у:

- заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 (вх. № 294/6232-01-КП від 18.03.2024) та додаткових поясненнях до заяви, відповідно до яких останній повідомив, що ОСОБА_5 , використовуючи службове становище працівника органів прокуратури, вимагав та одержував від заявника неправомірну вигоду. Зокрема, у заяві повідомляється: (1) про одержання восени 2021 року неправомірної вигоди у сумі 2 160 000 грн, розрахованої виходячи із ставки 1 000 грн за 1 га земель ДП ДГ «Ставидлянське», які, за твердженням заявника, були залишені ним у службовому автомобілі ОСОБА_5 «Toyota Corolla» на території прокуратури; про вимагання у 2022 році неправомірної вигоди, у зв`язку з чим ОСОБА_5 були передані грошові кошти у сумі 23 000 доларів США та автомобіль Tesla Model X P100D (VIN НОМЕР_4 ), зареєстрований на дружину заявника; (2) про використання кримінального провадження № 42022120040000098 як засобу тиску на заявника та директора ДП ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_12 з метою одержання неправомірної вигоди; (3) про висловлення 13.03.2024 під час телефонної розмови через месенджер «Signal» вимоги про передачу додаткової неправомірної вигоди у сумі 44 500 доларів США під загрозою подальшого притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності (т. 2 а.с. 1-11);

- наказі НААН України від 25.03.2021 № 121-к, відповідно до якого ОСОБА_12 призначено на посаду директора ДГ «Ставидлянське» (т. 2 а.с. 13);

- наказі керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 29.09.2020 № 173к про призначення ОСОБА_5 на посаду першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури (т. 2 а.с. 23); 

- наказах про розподіл обов`язків між керівництвом Кіровоградської обласної прокуратури від 22.09.2021 № 132, 09.11.2022 № 60, 06.12.2022 № 73, 25.01.2023 № 6, 23.02.2023 № 13, 24.08.2023 № 86, 20.12.2023 № 131, 12.01.2024 № 10, 22.01.2024 № 12, відповідно до яких ОСОБА_5 здійснював координацію та організацію роботи управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, а також був відповідальним за організацію нагляду за досудовим розслідуванням (т. 2 а.с. 26-40);

- протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 22.04.2024, відповідно до якого зафіксовано зміст телефонних розмов між ОСОБА_11 та ОСОБА_18 . Зокрема, у зазначених розмовах, в тому числі від 25.03.2024, 26.03.2024 та 01.04.2024 зафіксовано обговорення підготовки до передачі частини неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США та способу зв`язку для її передачі; підтвердження ОСОБА_18 факту узгодження подальших дій безпосередньо з ОСОБА_5 (за версією сторони обвинувачення, ця особа ідентифікована як «ІНФОРМАЦІЯ_2»), а також повідомлення про надані останнім гарантії та вказівки щодо подальших дій («Саня сказал, все будет в порядке. Начинайте движение»). Окрім того, у розмовах містяться відомості про надання гарантій щодо впливу на хід досудового розслідування в обмін на одержання неправомірної вигоди, зокрема про те, що після «вирішення питання» директор підприємства та бухгалтер не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, а кримінально-правова кваліфікація буде змінена з подальшим закриттям кримінального провадження (т. 2 а.с. 41-45);

- протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.05.2024, відповідно до якого зафіксовано зміст телефонних розмов між ОСОБА_11 та ОСОБА_18 . Зокрема під час розмови 09.05.2024 ОСОБА_11 зазначає: «.. не буду я с ним идти на эти, все эти розговоры, пусть возвращает лаве, отменяю довереность на это. И довереность по Тесле отменю..» (т. 2 а.с. 46-47);

- протоколі про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 28.03.2024, відповідно до якого зафіксовано зустріч, яка відбулася 26.03.2024 за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, під час якої ОСОБА_12 , діючи в інтересах ОСОБА_11 , передав готівкові кошти у сумі 13 500 доларів США ОСОБА_19 , який діяв за дорученням та під контролем ОСОБА_18 (зокрема ОСОБА_18 зазначає: «Тут 13 и 5? Да?») (т. 2 а.с. 48-50);

- протоколі про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 28.03.2024, відповідно до якого в межах спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_18 задокументовано, що 26.03.2024 ОСОБА_12 були вручені заздалегідь оглянуті, ідентифіковані та помічені грошові кошти у сумі 13 500 доларів США, з фіксацією серійних номерів купюр. Також зафіксовано, що цього ж дня за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, ОСОБА_12 , діючи в інтересах ОСОБА_11 , відповідно до попередньо досягнутих домовленостей та за вказівкою ОСОБА_18 , зустрівся з ОСОБА_19 , якому передав вказані грошові кошти (т. 2 а.с. 51);

- протоколах допиту свідка ОСОБА_12 від 23.03.2024, 25.03.2024, 28.03.2024, 12.04.2024, 20.05.2024, 18.09.2024, відповідно до яких останній зазначив обставини ймовірного використання ОСОБА_5 наданих йому службових повноважень для здійснення тиску на ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою одержання неправомірної вигоди. Окрім того, ОСОБА_12 підтвердив обставини його участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій під контролем правоохоронних органів, під час яких 26.03.2024 він, діючи в інтересах ОСОБА_11 , передав частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США ОСОБА_19 , який діяв за вказівкою та в інтересах ОСОБА_18 . Також свідок повідомив, що ОСОБА_15 користувався автомобілем Tesla Model X P100D у м. Кропивницький (т. 2 а.с. 52-63);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_22 (начальника управління прокуратури Кіровоградської області) від 28.08.2024, відповідно до якого останній повідомив, що ОСОБА_5 здійснював контроль за ходом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що перебували у провадженні слідчих органів Національної поліції України. Зокрема, свідок зазначив, що за ініціативою ОСОБА_5 у квітні 2024 року в межах кримінального провадження № 12024120000000028 було організовано виклик ОСОБА_12 для проведення слідчих дій. Окрім того, ОСОБА_22 упізнав аналітичну таблицю, вилучену під час обшуку службового кабінету ОСОБА_5 , та пояснив, що подібні зведення щодо кримінальних проваджень систематично готувалися працівниками профільного відділу на виконання вказівок ОСОБА_5 для здійснення контролю за станом досудового розслідування (т. 2 а.с. 64-65);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_23 (прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області) від 06.08.2024, відповідно до якого остання підтвердила обставини реєстрації кримінального провадження № 12024120000000019, його подальшого об`єднання з кримінальним провадженням № 42022120040000098, а також виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальне провадження № 12024120000000028. Також ОСОБА_23 зазначила, що організацію та контроль за станом досудового розслідування здійснював начальник управління ОСОБА_22 , який, у свою чергу, перебував у безпосередньому підпорядкуванні першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 66-68);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_20 (слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області) від 01.08.2024, відповідно до якого останній повідомив, що під час надання йому усних вказівок процесуальний керівник ОСОБА_23 неодноразово зазначала, що так сказав зробити ОСОБА_5 . Також свідок зазначив, що у квітні 2024 року ОСОБА_23 повідомила йому про отримання вказівки від ОСОБА_5 щодо виклику на допит ОСОБА_24 (т. 2 а.с. 69-70);

- протоколі одночасного допиту свідків ( ОСОБА_23 та ОСОБА_20 ) від 09.08.2024, проведеного з метою усунення суперечностей у їхніх показаннях, відповідно до якого слідчий ОСОБА_20 підтвердив свої попередні показання щодо обставин здійснення ОСОБА_5 фактичного контролю за ходом досудового розслідування. Зокрема, ОСОБА_20 наполіг на тому, що у квітні 2024 року процесуальний керівник ОСОБА_23 , ставлячи завдання щодо виклику ОСОБА_12 на допит та відібрання у нього зразків підпису, повідомила, що відповідна вказівка надійшла від першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 . Водночас ОСОБА_23 зазначила, що не пам`ятає чи давала слідчому вказівки щодо виклику на допит ОСОБА_24 та вказала на те, що не повідомляла слідчому про те, що отримувала вказівки від ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 71-72);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_25 (керівник Кіровоградської обласної прокуратури) від 28.08.2024, відповідно до якого останній повідомив, що ОСОБА_5 , будучи першим заступником керівника обласної прокуратури, мав достатній обсяг повноважень для самостійного надання вказівок та організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, пов`язаних із діяльністю службових осіб НААН України. Водночас, після пред`явлення аналітичної таблиці, вилученої під час обшуку службового кабінету ОСОБА_5 , ОСОБА_25 зазначив, що не може пояснити для чого прокурору інформація (площа землі, ким обробляється, підстава обробітку, площа посіву та назва культур), яка міститься у вказаній таблиці (т. 2 а.с. 73-74);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_26 від 04.02.2025, відповідно до якого останній повідомив обставини фактичного використання та вчинення дій, спрямованих на відчуження автомобіля Tesla Model X P100D. Зокрема, свідок показав, що влітку 2023 року ОСОБА_15 , який фактично користувався зазначеним транспортним засобом, звернувся до нього з проханням сприяти його продажу, надав фотографії автомобіля та доручив розмістити відповідне оголошення. Приблизно через місяць, ОСОБА_15 повідомив про необхідність видалення вказаного оголошення (т. 2 а.с. 75-76);

- протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 17.04.2025, відповідно до якого остання повідомила, що у 2022 році на прохання свого чоловіка ОСОБА_11 оформила довіреність на ім`я ОСОБА_16 . Також зазначила, що не знайома з ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_26 , а також зазначила, що ні вона, ні її чоловік не зверталися до зазначених осіб чи будь-кого іншого з проханням сприяти продажу автомобіля (т. 2 а.с. 77-78);

- протоколі обшуку від 06.06.2024, відповідно до якого під час проведення обшуку у службовому приміщенні ОСОБА_5 виявлено та вилучено аналітичні таблиці, які містили відомості про державні підприємства, площі земельних ділянок, осіб, які здійснюють їх обробіток, правові підстави такого обробітку, а також площі посівів та види сільськогосподарських культур. За версією сторони обвинувачення, зміст вилучених документів кореспондується з показаннями ОСОБА_11 про визначення ОСОБА_5 розміру неправомірної вигоди виходячи з кількості земель, що перебували в обробітку підприємства, із розрахунку 1 000-1 500 гривень за один гектар (т. 2 а.с. 80-88);

- протоколі обшуку приміщення Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури (робочого місця ОСОБА_15 ) від 09.10.2024, відповідно до якого під час проведення обшуку було вилучено два мобільні телефони, огляд вмісту яких засвідчив наявність фотографій автомобіля Tesla Model X P100D. Також, у вмісті мобільних пристроїв виявлено листування між ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , абонентом « ОСОБА_27 » (за версією сторони обвинувачення ОСОБА_16 ) (т. 2 а.с. 89);

- протоколі огляду від 16-22.10.2024, відповідно до якого, під час огляду мобільного телефону «iPhone 14 Pro», що належить ОСОБА_15 , виявлених цифрових даних (листування, фотоматеріалів та метаданих), які, за версією сторони обвинувачення, підтверджують обставини одержання, використання, приховування та спробу подальшого розпорядження автомобілем Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_2 . Зокрема, встановлено факт передачі ОСОБА_15 . ОСОБА_5 копій документів ОСОБА_16 , які в подальшому були використані для оформлення довіреності на право розпорядження транспортним засобом. Також підтверджено спільний виїзд ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 до м. Києва 08.10.2022 з метою фактичного одержання зазначеного автомобіля. Окрім того, з вмісту мобільного телефону вбачається, що автомобілем фактично користувалося подружжя ОСОБА_15, а ОСОБА_15 з питань, пов`язаних з оновленням програмного забезпечення транспортного засобу та отриманням документів власника, підтримував зв`язок саме з ОСОБА_5 . У телефоні також виявлено фотографії страхового полісу на автомобіль, оформленого на ОСОБА_28 , а також фотографію SIM-картки оператора «Київстар», встановленої у транспортний засіб для забезпечення доступу до мережі Інтернет. Також у пам`яті мобільного телефону виявлено фотографії автомобіля Tesla Model X P100D (т. 2 а.с. 94-122);

- протоколі огляду від 21-29.10.2024, відповідно до якого під час огляду мобільного телефону «iPhone 12 mini», що належить ОСОБА_15 , виявлено фотографію страхового полісу на зазначений автомобіль на період з жовтня 2022 року по жовтень 2023 року, відповідно до якого страхувальником зазначена ОСОБА_29 - мати ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 123-188);

- протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_30 (тещі ОСОБА_15 ) від 09.10.2024 та протоколі огляду від 11.10.2024, відповідно до яких під час проведення обшуку було виявлено та вилучено два ключі від транспортного засобу Tesla Model X P100D. Окрім того, у вилученому мобільному телефоні виявлено фотографії автомобіля Tesla Model X P100D, які були переслані безпосередньо ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 189-194);

- протоколі огляду мобільного телефону «iPhone 12 Pro Max» (вилученого у тещі ОСОБА_15 ) від 29.10.2024, відповідно до якого виявлено фотографії зазначеного транспортного засобу, які були переслані на цей пристрій безпосередньо ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 195-197);

- відповіді інтернет-порталу «AUTO.RIA», наданої на запит органу досудового розслідування, відповідно до якої двічі розміщувалося оголошення про продаж транспортного засобу Tesla Model X P100D, а саме 04.11.2022 та 09.05.2023 (т. 3 а.с. 1);

- висновку автотоварознавчої експертизи від 23.09.2025 № СЕ-19/124-25/11191-АВ, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 08.10.2022 становила 2 019 680 грн (т. 3 а.с. 21-26);

- висновку портретної експертизи від 05.03.2025 № 1/1, відповідно до якого встановлено, що особою, зафіксованою на наданих відеозаписах є саме ОСОБА_5 . Як зазначає прокурор, вказані відеозаписи були вилучені з мобільного телефону ОСОБА_15 і на них зображено перебування ОСОБА_5 разом з ОСОБА_17 на території паркувального майданчика СТО «VAG-Service» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18, де вони оглядали автомобіль Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_2 (т. 3 а.с. 27-42);

- протоколі огляду від 10.06.2026, відповідно до якого під час огляду месенджера «SIGNAL» на мобільному телефоні ОСОБА_19 зафіксовано часовий взаємозв`язок між телефонними контактами ОСОБА_5 з ОСОБА_18 (03.05.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024 та 20.05.2024) та подальшою активністю останнього щодо комунікації з абонентом « ОСОБА_31 » (за версією сторони обвинувачення ОСОБА_11 ). Також під час огляду зафіксовано зміст повідомлень, адресованих абоненту «Mark Benn» (за версією сторони обвинувачення ОСОБА_11 ), а саме: «30 когда закроешь» (від 09.05.2024), «Саша, здравствуй, скажи когда мы можем рассчитывать на наши 30?» та «Есть понимание по 30?» (від 13.05.2024) (т. 3 а.с. 90-91);

- протоколі огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_19 від 12.01.2026-13.01.2026, відповідно до якого встановлено наявність у списку контактів телефонних номерів ОСОБА_11 і ОСОБА_5 . Окрім того, зафіксовано вхідні та вихідні телефонні з`єднання з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які відбувалися у безпосередній часовій послідовності. Також у пам`яті мобільного телефону виявлено скріншот листування з ОСОБА_11 , у якому містяться повідомлення: «когда закроешь обязи» та «Мне надо что-то говорить» (т. 3 а.с. 108-127);

- протоколі огляду від 20.03.2025-13.05.2025, відповідно до якого оглядалися трафіки мобільних з`єднань ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , телеметричної системи автомобіля «Tesla» та інших осіб. Під час огляду встановлено, що 08.10.2022 ОСОБА_5 та подружжя ОСОБА_15 перебували у м. Києві в одній зоні обслуговування базових станцій операторів мобільного зв`язку, зокрема ймовірно саме у період фактичного одержання автомобіля. Також зафіксовано одночасне перебування ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 12.10.2022 у м. Кропивницькому, зокрема в районах вул. Соборної та вул. Ушакова. Окрім того, за версією сторони обвинувачення, аналіз телекомунікаційних з`єднань підтвердив систематичні контакти та зустрічі між ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_18 . Водночас, дані вбудованого модема автомобіля Tesla (номер НОМЕР_5 ) щодо маршруту пересування, збігаються з місцезнаходженням мобільних терміналів ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , а також членів їхніх родин, у тому числі ОСОБА_32 (т. 3 а.с. 128-205);

- протоколі огляду від 20.05.2024, відповідно до якого оглядалися відкриті джерела, зокрема сторінки Facebook БО «ІНФОРМАЦІЯ_3» та виявлено фотоматеріали, опубліковані у листопаді 2022 року, на яких ймовірно ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 спільно зафіксовані під час публічних заходів, пов`язаних із передачею транспортних засобів для потреб Збройних Сил України (т. 3 а.с. 206-210);

- протоколі огляду від 17.09.2024, відповідно до якого під час огляду Єдиного реєстру довіреностей встановлено, що у 2013 році ОСОБА_15 видавав на ім`я ОСОБА_16 довіреність на право розпорядження іншим транспортним засобом, що за версією сторони обвинувачення, може свідчити про існування між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 давніх стійких зв`язків (т. 3 а.с. 217-230);

- протоколі проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою ( ОСОБА_18 ) від 22.04.2024, відповідно до якого встановлено, що 04.04.2024 ОСОБА_18 прибув до адміністративної будівлі Кіровоградської обласної прокуратури, де на внутрішній території зустрівся з ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 231-233);

- протоколі проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи (слідчого поліції ОСОБА_20 ) від 22.04.2024, відповідно до якого зафіксовано розмову ОСОБА_12 зі слідчим ОСОБА_20 , під час якої останній повідомив, що особисто не вбачав необхідності у проведенні будь-яких слідчих дій за його участю та не планував викликати останнього для допиту чи відібрання зразків підпису. Водночас ОСОБА_20 пояснив, що проведення зазначених процесуальних дій було обумовлено вказівками, отриманими «з обласної прокуратури» (т. 3 а.с. 234-238).

Оскільки дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри. 

Посилання сторони захисту на неможливість здійснення впливу ОСОБА_5 на хід досудового розслідування через те, що останній не входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , колегія суддів вважає неспроможним, оскільки підозрюваний перебував на посаді першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури та здійснював нагляд за досудовими розслідуваннями органів Національної поліції України, зокрема у кримінальних провадженнях № 42022120040000098, № 12024120000000028.

Заперечення стороною захисту обґрунтованості підозри та посилання на зацікавленість ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у наданні показань, які відповідають версії органу досудового розслідування, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки показання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не є єдиними доказами, якими сторона обвинувачення підтверджує обгрунтованість підозри. 

Твердження сторони захисту про відсутність підстав вважати, що грошові кошти набуті злочинним шляхом, колегія суддів відхиляє, адже слідчим суддею зазначено, що метою накладення арешту на вказані кошти є конфіскація майна як виду покарання, а не спеціальна конфіскація.

Також слідчим суддею слушно вказано, що питання незаконності затримання ОСОБА_5 не є предметом розгляду клопотання про арешт майна та оцінка цьому питанню була надана під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу, за результатами чого не було встановлено незаконності затримання, тож вказане питання перебуває за межами предмету апеляційного розгляду.

Твердження сторони захисту про не дослідження слідчим суддею зауважень представника Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_10 , поданих 22.06.2026 до протоколу затримання, колегія суддів відхиляє, адже стороною захисту не надавались вказані зауваження слідчому судді.

Зазначення суми «дві тисячі» та «двісті» в протоколі обшуку, на що посилається сторона захисту, та накладення арешту на 200 грн колегія суддів не вважає підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки сума, на яку накладено арешт, не перевищує розмір спірної суми вилучених коштів - 1800 грн, про повернення яких у випадку підставності вимог підозрюваний не позбавлений можливості звернутись до органу досудового розслідування. 

Клопотання про арешт майна розглянуто за участі підозрюваного та його захисників, тому колегія суддів не надає оцінку твердженню апеляційної скарги сторони захисту щодо прохання детектива про проведення судового засідання без повідомлення інших учасників.

Посилання сторони захисту на порушення ч. 5 ст. 171 КПК України є помилковим, адже як вбачається з відомостей, наявних на конверті, клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду 23.06.2026 (т. 1, а.с. 41), тож вказане клопотання подано у визначений законом строк.

Щодо порушення слідчим суддею 72-годинного строку для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, на що звертає увагу сторона захисту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Частиною 1 ст. 173 КПК встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України, не є підставою для постановлення слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

Більше того, вказівка у ч. 6 ст. 173 КПК України на необхідність повернення майна володільцю, у разі нездійснення розгляду клопотання у визначений законом строк, адресована не слідчому судді, а відповідній особі, яка таке майно утримує. Чинним КПК не передбачена можливість постановлення слідчим суддею рішення про повернення вилученого майна, в той час, як утримання органом досудового розслідування тимчасового вилученого майна за відсутності відповідної правової підстави може бути предметом оскарження бездіяльності в порядку, визначеному ч. 1 ст. 303 КПК України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги в частині тверджень сторони захисту, що грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя, колегія суддів зазначає наступне.

Спільна сумісна власність - це вид спільної власності, при якому частки співвласників не визначені (статті 355, 368 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. 

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно з ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином, диспозиції ст. 70 СК України, ст.ст. 370, 372 ЦК України визначають рівність часток співвласників майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, в тому числі і подружжя, однак гіпотези вказаних статей встановлюють умови, за яких така рівність враховується - у разі поділу чи виділу. 

Також гіпотези ст. 70 СК України, ст.ст. 370, 372 ЦК України для здійснення їх диспозицій не містять таку умову, як арешт майна, для вирішення питання про визначення часток у майні, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

Вказаний висновок повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа № 352/1802/18, провадження № 14-72 цс 20), відповідно до якого особа, яка вважає, що порушено її права користуватися та розпоряджатися часткою у спільному майні подружжя, не позбавлена можливості вирішити за правилами цивільного судочинства питання поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Доказів про виділ частки зі спільного майна або про поділ спільного майна до апеляційної скарги не долучено і при апеляційному розгляді не подано.

З огляду на викладене, посилання сторони захисту на порушення прав ОСОБА_32 у зв`язку з не залученням її до розгляду клопотання про арешт майна та у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти, колегія суддів вважає неспроможним. 

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2026 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 

Головуючий суддя         ОСОБА_1 

Судді        ОСОБА_2 

ОСОБА_3