Справа № 991/5469/24

Провадження 1-кп/991/69/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року         м.Київ 

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за № 52024000000000020 від 11.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

09.07.2026 до суду звернувся захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 із клопотанням, в якому просив надати йому дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з можливістю виготовлення засвідчених копій та їх вилучення, а саме: до матеріалів судової справи № 513/1156/23 (відносно ОСОБА_7 ), та до матеріалів судової справи № 513/1190/23 (відносно ОСОБА_8 ). Строк для виконання ухвали просив встановити у два місяці. 

Потребу у отриманні тимчасового доступу до вищевказаних судових справ захисник обґрунтував тим, що 18.02.2026 у судовому засіданні він надав до суду протокол огляду речей і документів від 07.01.2026, які невідома особа підкинула йому під офіс. Серед цих документів були матеріали кримінального провадження № 42023160000000090 від 06.03.2023, в якому ОСОБА_9 виступає заявником та свідком, а оперативний супровід (як і у справі відносно ОСОБА_6 ) здійснювався співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Автентичність цих матеріалів частково підтверджується відомостями на веб-сервісі «Судова влада» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де можна побачити наявність судових справ № 513/1156/23 та № 513/119/23, які релевантні цьому кримінальному провадженню. Крім того, інформацію про наявність відповідного кримінального провадження підтвердили також свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Поряд з цим, копії віднайдених адвокатом документів не можуть бути достатніми для використання їх в якості належних і допустимих доказів тих обставин, що ОСОБА_9 був залежний саме від цих працівників УСР. 

На переконання захисника, сукупність цих матеріалів дозволить переконати суд у достовірності існування відповідного кримінального провадження та приховування ОСОБА_9 під час його допиту фактів систематичного залучення до участі у викритті злочинів. Крім того, за рахунок цих матеріалів захист матиме можливість переконати суд в однаковості за формою та змістом матеріалів, які готувались співробітниками УСР. Так, в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 більшість матеріалів збиралися саме співробітниками УСР, які приховали справжні анкетні відомості ОСОБА_9 щодо місця його проживання. 

Тож, з метою надання належних і допустимих доказів, перевірки доводів про провокацію, на яку посилається захист, у сторони захисту виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до матеріалів вказаних судових справ.

Особа, у володінні якої знаходяться речі та документи - ІНФОРМАЦІЯ_4 про дату, час та місце розгляду цього клопотання повідомлявся належним чином, однак від голови суду надійшла заява про розгляд за їх відсутності. Неприбуття представника суду за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 4 ст.163 КПК України). 

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Повідомив, що на стадії досудового розслідування звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявами щодо перевірки інформації про можливу провокацію. В цих заявах посилався на відповідні судові справи та просив детектива НАБУ перевірити інформацію в межах його повноважень. Проте орган досудового розслідування жодним чином не відреагував, тому був змушений звернутися з відповідним клопотанням. Повідомив, що цікавить частина матеріалів кримінального провадження, яка стосується оглянутих ним раніше документів, зокрема протоколи допиту ОСОБА_9 . За допомогою отриманих матеріалів захист зможе співставити анкетні дані заявника в даному кримінальному провадженні, а також стиль оформлення документів оперативними співробітниками УСР ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Вважає, що інакшим чином встановити ці обставини неможливо, оскільки на підставі простого запиту адвоката суд не надасть йому доступ до потрібних матеріалів.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його інший захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання ОСОБА_4 в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання у зв`язку з відсутністю деталізації інформації, доступ до якої бажає отримати захист. Вважає, що захисник належним чином не обґрунтував потребу доступу до всієї справи.

Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною 1 статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

У відповідності до підпункту 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (ст. 159 КПК України).

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 160 КПК України). Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України стороною кримінального провадження з боку захисту є, зокрема, обвинувачений і його захисники.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути зазначено значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Згідно із ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України). Докази повинні бути належними та допустимими. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

Кримінальним процесуальним кодексом України закріплено право сторони захисту отримувати докази. Більше того, ч. 1 ст. 47 КПК України встановлює обов`язок захисника використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності, закріплені ст.ст. 22, 26 КПК України, з метою забезпечення рівності сторін кримінального провадження, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації права захисту на збирання доказів. При цьому право сторони захисту ініціювати проведення відповідних процесуальних дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів, передбачене ч. 3 ст. 93 КПК України. Відтак, Суд досліджує клопотання захисника на предмет можливості надання тимчасового доступу до речей і документів з огляду на можливість використання такої інформації як доказ у кримінальному провадженні.

Сторона захисту звернулася до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів з метою перевірки версії щодо залежності ОСОБА_9 від правоохоронних органів та інших прихованих мотивів заявника.

За інформацією сторони захисту, а також відповідно до представлених до суду матеріалів захисту, ОСОБА_9 виступав як заявник в іншому кримінальному провадженні № 42023160000000090 від 06.03.2023, в якому оперативний супровід (як і у справі відносно ОСОБА_6 ) здійснювався співробітниками УСР в Одеській області ДСР НПУ ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . 

Поряд з цим, між показаннями ОСОБА_9 та показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_10 існують істотні суперечності. Так, у своїх показаннях ОСОБА_9 категорично заперечив факт його систематичного співробітництва з вказаними оперативними співробітниками. Натомість свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підтвердили ту обставину, що ОСОБА_9 був їх штатним заявником. 

На веб-сервісі «Судова влада» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація про існування судових справ № 513/1156/23 та № 513/1190/23, які безпосередньо стосуються вказаного вище кримінального провадження № 42023160000000090 від 06.03.2023. Причому, з текстів вироку від 26.09.2023 у справі № 513/1156/23 та вироку від 22.09.2023 у справі № 513/1190/23 вбачається, що це одні й ті самі події, які були «розбиті» на два окремі кримінальні провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно. Матеріали справ перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 . 

У клопотанні захисник зазначає, що запитувана ним інформація може містити відомості, що належать до охоронюваної законом таємниці, однак такі потрібні для подальшого використання в судовому процесі, оскільки без їх отримання неможливо досягнути мети кримінального провадження.

Оскільки сторона захисту має намір отримати доступ до матеріалів судових справ, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою отримання копій матеріалів кримінального провадження № 42023160000000090 від 06.03.2023, безумовно, що частина цих матеріалів містить персональні дані осіб, що становить собою охоронювану законом таємницю (п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України).

Водночас, суд звертає увагу на те, що розгляд справ № 513/1156/23 та № 513/119/23 закінчився, отже отримання дозволу на тимчасовий доступ до відповідних матеріалів не спричинить впливу на відправлення правосуддя. 

Суд також визнає обґрунтованим доводи захисника про те, що він позбавлений можливості отримати доступ до запитуваних судових справ в інший процесуальний спосіб, оскільки захисник не є учасником чи представником учасника цих справ. 

Крім того, слушними є доводи захисника про те, що наразі сторона захисту позбавлена можливості більш детально конкретизувати частину матеріалів кримінального провадження, з якою бажає ознайомитись, адже не має доступу до таких матеріалів.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованим доводи захисника про необхідність доступу до матеріалів всієї справи.

Захисник вказує, що отримавши тимчасовий доступ до матеріалів судових справ № 513/1156/23 та № 513/1190/23, з урахуванням сукупності інших доказів, з`явиться змога встановити/перевірити зокрема те, що: (1) заявник-свідок ОСОБА_9 приховав від суду факти його постійної співпраці з конкретно визначеними співробітниками поліції; (2) його системну залученість до участі у викритті злочинів, засновану на залежності від співробітників поліції; (3) однаковість матеріалів (передусім за формою та змістом анкетних даних ОСОБА_9 ), які готувалися співробітниками УСР. Водночас їх істотну відмінність у частині намагання приховати у справі відносно ОСОБА_6 обставину проживання ОСОБА_9 у с. Кулевча Білгород-Дністровського району Одеської області, що знаходиться на суттєвій відстані від міста Болград Одеської області; (4) намагань ОСОБА_9 ввести суд в оману щодо дійсної адреси його проживання, тоді як цей же заявник-свідок систематично надавав інформацію про його постійне місце проживання в с. Кулевча в інших кримінальних провадженнях; (5) неспіврозмірність між офіційними доходами ОСОБА_9 та грошовими коштами, які він нібито добровільно надавав слідству для викриття злочинів, та жодного разу не заявляв прохань про їх стягнення (повернення) зворотно на його користь.

На переконання суду матеріали запитуваних судових справ можуть бути використані як докази в рамках даного кримінального провадження для оцінки їх у сукупності з іншими здобутими доказами. 

Отже, за допомогою тимчасового доступу до матеріалів судових справ справи може бути виконане завдання, для виконання якого останній звернувся із відповідним клопотанням, а саме забезпечення права на захист, повного та неупередженого судового розгляду та дієвості кримінального провадження.

З огляду на мету отримання тимчасового доступу до матеріалів судових справ № 513/1156/23 та № 513/1190/23 - отримання доказів на підтвердження або спростування факту провокації вчинення кримінального правопорушення, суд вважає доцільним надати дозвіл на тимчасовий доступ. 

Таким чином, клопотання захисника є обґрунтованим та підлягає задоволенню. При цьому суд дійшов висновку, що місячного теріміну буде цілком достатньо для забезпечення реалізації цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому встановлює строк дії даної ухвали тривалістю один місяць з дня її винесення. 

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160-166, 350, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати захиснику - адвокату ОСОБА_4 ( свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2299) тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні  ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з можливістю виготовлення засвідчених копій та їх вилучення, а саме: до матеріалів судової справи № 513/1156/23 ( відносно ОСОБА_7 ), та до матеріалів судової справи № 513/1190/23 (відносно ОСОБА_8 ).

Визначити строк дії ухвали тривалістю один місяць, який обраховувати з дня постановлення ухвали.

Наслідки невиконання ухвали суду передбачені ст. 166 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя          ОСОБА_1