Справа № 991/2154/26

Провадження 1-кп/991/31/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року          м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів від участі у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця РФ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Києва, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив відвід колегії суддів, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Зазначив, що підставою для заявлення відводу є сукупність об`єктивних обставин, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості колегії суддів, які виникли внаслідок організації судового розгляду клопотань про скасування арешту майна.

ОСОБА_14 зазначив, що об`єднання таких клопотань для одночасного розгляду та відкладення їх вирішення до моменту розгляду інших, поданих пізніше клопотань фактично нівелює передбачений ч. 2 ст. 174 КПК України триденний строк їх розгляду. Заявник наголошує, що встановлений законом строк має забезпечувати оперативний судовий контроль за обмеженням права власності, оскільки протягом усього часу існування арешту особа зазнає відповідного обмеження права володіння, користування та розпорядження майном.

Також обвинувачений зазначив, щосудді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже брали участь у розгляді аналогічних майнових питань в межах іншого кримінального провадження та ухвалювали рішення від 07.08.2024, яким одночасно було розглянуто низку клопотань про накладення та скасування арешту майна, поданих різними особами та в різні періоди.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_11 у судовому підтримав позицію свого підзахисного, просив задовольнити заяву про відвід колегії суддів.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_15 зазначили, що при розгляді даної заяви покладаються на розсуд суду.

Інші учасники кримінального провадження з боку сторони захисту підтримали заявлений обвинуваченим ОСОБА_14 відвід колегії суддів.

Прокурор ОСОБА_5 вважав відвід необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що доводи обвинуваченого ОСОБА_14 зводяться до незгоди з рішеннями суду або їхніми мотивами, які суд вже викладав або ж з тим порядком який встановив суд, а не до доказів упередженості. На думку прокурора вказана заява є спробою затягнути судовий процес.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.?1 ст.?21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Пункт 4 ч.?1 ст.?75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Саме на ці норми закону посилався заявник під час обґрунтування своїх доводів.

Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п. 49, 50).

Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, безпідставну зміну його складу.

Перевіряючи доводи заявника на предмет їх обґрунтованості, суд встановив таке.

Так, з матеріалів справи встановлено наступну хронологію процесу.

09.03.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшов вказаний обвинувальний акт.

Відповідно до протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.03.2026 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_16 

11.03.2026 до суду надійшло клопотання про скасування арешту майна (коштів на банківських рахунках), яке подане адвокатом ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_18 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 20.03.2026 призначено відкрите підготовче судове засідання на 26.03.2026 о 15 год 00 хв.

26.03.2026 у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив відвід прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 26.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора САП ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження.

Також у підготовчому судовому засіданні 26.03.2026 на обговорення поставлено питання щодо розгляду клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_19 про відкладення розгляду справи з причин участі у семи судових засіданнях в інших судах, призначених на той самий день. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав вказане клопотання. Судове засідання відкладено на 03.04.2026.

03.04.2026 до суду надійшли:

- пояснення представника власника майна ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_20 , подані до клопотання про скасування арешту майна від 11.03.2026;

- клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження;

- клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_15 про повернення обвинувального акта;

- клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження;

- клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_15 про витребування документів;

- клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_15 про виклик свідків;

- скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_15 в порядку ст. 303 КПК України.

03.04.2026 у судовому засіданні заслухано клопотання адвоката ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження, доводи клопотання представника третьої особи ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_20 про скасування арешту майна, пояснення ОСОБА_18 без їх вирішення по суті. Також задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_19 про відкладення судового засідання у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні.

06.04.2026 до суду надійшли:

- клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта;

- клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту майна;

- скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_15 в порядку ст. 303 КПК України.

Судове засідання, призначене на 06.04.2026 знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді - ОСОБА_1 у відпустці відповідно до наказу від 06.04.2026 №205/в.

08.04.2026 до суду надійшли доповнення обвинуваченого ОСОБА_7 до клопотання про закриття кримінального провадження (від 05.04.2026).

09.04.2026 до суду надійшли:

- заперечення прокурора САП ОСОБА_5 на клопотання адвоката ОСОБА_17 , представника ОСОБА_18 , про скасування арешту майна від 11.03.2026;

- заперечення прокурора САП ОСОБА_5 на клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту майна від 04.04.2026;

- клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про колегіальний розгляд справи;

- два клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про закриття кримінального провадження.

10.04.2026 до суду надійшли:

- пояснення власника майна ОСОБА_18 щодо легальності походження грошових коштів на банківських рахунках на які накладено арешт;

- клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про колегіальний розгляд справи.

10.04.2026 у судовому засіданні розглядались клопотання про колегіальний розгляд справи. Головуючою було з`ясовано чи наполягають автори цих клопотань на їх розгляді саме на цій стадії процесу та на необхідності вирішення всіх процесуальних питань, зокрема клопотань про скасування арешту майна, колегіально. Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що розгляд усіх питань повинен здійснювались колегіально та підтримав подану заяву про колегіальний розгляд справи. Крім того судом головуючою роз`яснено учасникам процесу наслідки такого рішення, пов`язані з труднощами у визначені дат судових засідань.

Ухвалою суду від 10.04.2026 задоволено клопотання захисника ОСОБА_12 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , та обвинуваченого ОСОБА_7 про колегіальний розгляд кримінального провадження.

Вирішено здійснювати розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 

13.04.2026 до суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_20 про долучення доказів щодо легальності походження грошових коштів на банківських рахунках.

04.05.2026 до суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_21 - адвоката ОСОБА_22 про скасування арешту майна, а 07.05.2026 надійшла заява про залишення вказаного клопотання без розгляду.

11.05.2026 до суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_20 , яким останній просить зобов`язати прокурора, який підтримує обвинувачення у кримінальній справі № 991/2154/26 (кримінальне провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022р.) по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, надати Вищому антикорупційному суду всі документи та матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала накладення арешту на належне ОСОБА_18 майно та грошові кошти.

В судовому засіданні 18.05.2026 обвинувачений ОСОБА_7 та захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 подали заяви про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від розгляду справи № 991/2154/26. Ухвалою суду у його задоволенні відмовлено.

Також ухвалою, постановленою судом без оформлення окремого документа та зазначеною у протоколі судового засідання від 18.05.2026 залишено без розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

У зв`язку із закінченням визначеного процесуального часу розгляд решти питань відкладено на наступне судове засідання 22.06.2026.

21.05.2026 до суду надійшли:

- клопотання представника власника майна ОСОБА_21 - адвоката ОСОБА_22 , я кому адвокат просив не розглядати клопотання про скасування арешту майна без їх участі. Зазначено, що власник майна не зможе взяти участь у судовому засіданні 22.05.2026 у зв`язку з перебуванням на навчанні;

- заява обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора.

22.05.2026 у підготовчому судовому засідання обвинувачений ОСОБА_7 просив не розглядати заяву про відвід прокурора без участі захисника. Судове засідання 22.05.2026 відкладено з підстав неявки захисника ОСОБА_23 , без участі якого суд не може розпочати вирішення інших питань.

24.05.2026 до суду надійшли заперечення обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в порядку ч. 3 ст. 392 КПК України).

09.06.2026 до суду надійшли пояснення власника майна ОСОБА_18 на заперечення прокурора щодо скасування арешту майна.

10.06.2026 до суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_7 про залишення без розгляду раніше направлених до суду клопотання від 05.04.2026 року, та доповнення від 07.04.2026 про закриття кримінального провадження.

11.06.2026 до суду надійшли:

- клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про закриття кримінальної справи на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження.

Ухвалою суду від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора САП ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження.

Також у судовому засіданні 11.06.2026 судом було запропоновано заслухати доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту майна, на що останній повідомив, що захисник ОСОБА_23 не буде приймати сьогодні участь у судовому засіданні, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні та зазначив, що наразі не може спростувати чи підтвердити доводи свого клопотання без участі захисника.

Крім того, у судовому засіданні повторно заслухано доводи адвоката ОСОБА_20 до клопотання про скасування арешту на майно ОСОБА_18 , враховуючи зміну складу суду. Розгляд вказаного клопотання не завершився через необхідність надання додаткових пояснень прокурора та додаткового обґрунтування позиції представника власника майна.

Також заслухано доводи адвоката ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , до клопотання про закриття кримінального провадження.

Ухвалою суду від 12.06.2026 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про заміну захисника за призначенням.

Крім того, у судовому засіданні 12.06.2026 заслухано доводи адвоката ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_7 до клопотань про закриття кримінального провадження.

19.06.2026 до суду надійшли доповнення обвинуваченого ОСОБА_7 до клопотання про закриття кримінального провадження.

19.06.2026 у судовому засідання головуючим суддею поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту майна, на що останній відповів, що вважає за потрібне оголосити клопотання після правової консультації з новим захисником.

Також у судовому засіданні заслухано доводи адвоката ОСОБА_10 до клопотання про закриття кримінального провадження.

20.07.2026 до суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_20 про скасування арешту з грошових коштів.

10.08.2026 до суду надійшли:

- пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 щодо заперечень прокурора ОСОБА_5 у питанні арешту рахунків ОСОБА_18 ;

- клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту з банківських рахунків неповнолітніх дітей;

- клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження;

- клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту майна;

Ухвалою суду від 11.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_15 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

12.08.2026 надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_7 про залишення без розгляду клопотання від 03.04.2026 про повернення обвинувального акта.

14.08.2026 надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката  ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту (в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).

З хронології процесу вбачається, що до суду на розгляд надійшло ряд процесуальних документів, які підлягають розгляду, в тому числі, і клопотання про скасування арешту майна.

Суть доводів заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів зводиться до незгоди із порядком організації судового процесу, зокрема, щодо не забезпечення розгляду кожного клопотання окремо у строки, передбачені ст. 174 КПК України.

Поряд з цих, колегія суддів наголошує, що разом із необхідністю вирішення клопотань про скасування арешту з майна перед судом також стоїть завдання вирішення ряду інших питань, пов`язаних із підготовкою справи до судового розгляду, та забезпеченням його належного здійснення (ст. 314, 315 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, які визначаються з урахуванням складності кримінального провадження, поведінки учасників кримінального провадження та способу здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Право на розгляд справи упродовж розумного строку гарантується не лише обвинуваченому, а й іншим учасникам провадження, зокрема власникам майна, щодо якого вирішується питання арешту, та потерпілим (у разі їх участі).

З огляду на це суд, організовуючи судовий розгляд, зобов`язаний забезпечити своєчасний розгляд усієї сукупності заявлених клопотань усіх учасників провадження - як обвинувачених, так і третіх осіб, - а також вжити заходів для призначення справи до судового розгляду по суті в розумні строки, оскільки саме на суд покладається обов`язок здійснення ефективного контролю за рухом справи (ч. 3 ст. 28 КПК України).

Судове провадження у цій справі здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, кожен з яких одночасно бере участь у розгляді інших кримінальних та цивільних проваджень, що об`єктивно обмежує кількість судових засідань у цій справі до двох на місяць.

За таких умов визначення послідовності та порядку розгляду клопотань, є не проявом упередженості, а необхідним інструментом раціонального розподілу обмеженого процесуального часу, спрямованим на забезпечення розгляду в розумні строки як питань, пов`язаних із обмеженням права власності, так і в першу чергу питання призначення справи до судового розгляду по суті та вирішення обвинувачення, заявленого проти чотирьох осіб.

Таким чином, обраний судом спосіб організації судових засідань відповідає меті вказаній у ст. 28 КПК України, оскільки дозволяє в умовах обмеженого судового часу забезпечити розумний баланс між оперативним розглядом майнових клопотань та своєчасним просуванням кримінального провадження до стадії судового розгляду, що відповідає інтересам усіх учасників процесу, включаючи обвинувачених, право яких на розгляд обвинувачення упродовж розумного строку є так само гарантованим.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що держави-учасниці Конвенції зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб суди могли забезпечити дотримання вимог статті 6 § 1 Конвенції, включно з вимогою розгляду справи в розумний строк, і що держава несе відповідальність за ефективність такої організації з урахуванням навантаження та кількості справ, які перебувають у провадженні (рішення у справі «Зіммерманн та Штайнер проти Швейцарії» від 13.07.1983, заява № 8737/79, п. 29).

Поряд з цим слід зауважити, як слідує з хронології судових засідань, суд неодноразово намагався розглянути клопотання про скасування арешту майна. Зокрема, 11.06.2026 суд запропонував заслухати клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , однак розгляд не відбувся через відсутність його захисника. 19.06.2026 ОСОБА_7 не погодився на пропозицію суду та відклав розгляд клопотання, заявивши про потребу додаткових консультацій з новим адвокатом.

Крім того, 10.04.2026 обвинувачений ОСОБА_7 особисто підтвердив у засіданні, що наполягає на вирішенні всіх процесуальних питань, включно з скасуванням арешту майна, саме колегіально. Проте є очевидним для учасників процесу, що задоволення цього клопотання судом та зміна складу суду об`єктивно вимагає додаткового часу для організації процесу та узгодження графіка судових засідань.

Значна частина процесуального часу була використана на вирішення питань, ініційованих самим обвинуваченим ОСОБА_7 та іншими представниками сторони захисту (заяви про відводи, клопотання про колегіальний розгляд, зміну захисника, відкладення у зв`язку з неявкою захисника), що є самостійним фактором, який суд враховує при оцінці виправданості обраного порядку організації судових засідань.

Щодо доводів обвинуваченого про індивідуальний підхід вирішення клопотань про скасування арешту майна, суд зазначає, що попри спільне перебування клопотань у провадженні, суд досліджує доводи кожного учасника окремо. Так, 03.04.2026 та 11.06.2026 суд окремо заслуховував виступи ОСОБА_18 та її адвоката ОСОБА_20 , детально досліджував докази, надані на обґрунтування клопотання. Це свідчить про те, що кожен ініціатор клопотання отримує належну процесуальну увагу, а індивідуальний судовий контроль зберігається.

Суд наголошує, що головуючий у судовому засіданні керує його ходом, забезпечує, у тому числі, порядок вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судове провадження на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи все, що не має значення для кримінального провадження, а також вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (ст. 321 КПК України).

За таких обставин, організація процесу ведення судових засідань в сукупності з необхідністю прийняття відповідних рішень, не є проявом упередженості, а свідчить про те, що колегія суддів, вчиняє всі можливі дії, з метою ефективного використання процесуального часу та дотримання розумних строків здійснення судового провадження, що є об`єктивно необхідним, враховуючи тривалість судового провадження, склад учасників, складність кримінального провадження та обсяг процесуальних дій, які неможливо закінчити у межах відведеного на судове засідання часу.

Зміна складу суду, якого вимагає в своїй заяві обвинувачений, не лише не ґрунтується на законі, а й не надасть можливості досягти заявленої мети - швидшого вирішення усіх процесуальних питань, пов`язаних з розглядом цієї справи. З огляду на об`єктивно наявне навантаження на суддів Вищого антикорупційного суду зміна складу суду не дозволить проводити судові засідання з такою періодичністю, яка б забезпечила розгляд і вирішення усіх процесуальних питань у цій та інших справах у більш стислі строки.

Що стосується доводів заявника про участь суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розгляді процесуальних питань у виділеному провадженні, колегія суддів детально висловилася в ухвалі від 18.05.2026. Тобто, підстави передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України для відводу суддів з означених обставин не виявлені.

Також, слід зазначити, що інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Цей інститут не є інструментом перегляду процесуальних дій, судових рішень чи додаткового роз`яснення мотивів їх ухвалення.

Однак, учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із прийнятими процесуальними рішеннями суду та формою ведення судового процесу, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості суду під час судового розгляду.

Разом з тим, наведені заявником доводи ґрунтуються виключно на особистому сприйнятті організації судового процесу, а тому не можуть бути витлумачені як прояв упередженості суду у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу колегії суддів, передбачених п. 4 ч 1 ст. 75 КПК України, тому у її задоволенні належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала набуває законної сили з моменту постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий     ОСОБА_1 

Судді     ОСОБА_2 

ОСОБА_3