Справа № 991/470/25

Провадження 1-кп/991/5/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді      ОСОБА_1 ,

суддів       ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,

прокурора       ОСОБА_5 ,

обвинуваченого      ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого    ОСОБА_7 , 

(в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , та клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, поданих у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мазники Деражнянського району Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, 

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії судового розгляду знаходиться вказане кримінальне провадження. 

17.08.2026 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, покладених на нього у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 на 2 місяці, а саме: 

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_8 , 1952 року народження;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 30 а.с. 53-60).

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища. Обвинувальний акт з 21.01.2025 знаходиться на розгляді у суді. 

Обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, які наведені у клопотанні. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , можливого ухилення від досудового слідства є необхідність у продовженні строку дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. 

Прокурор вказав, що на сьогоднішній день встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від суду аргументований тим, що у випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене виключно покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.

Окрім цього, досудовим розслідуванням було установлено, що ОСОБА_6 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував відповідні заходи конспірації - відмовлявся особисто зустрітися із ОСОБА_9 , переконувався, чи не має за ними візуального спостереження, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д), зокрема, згідно з інформацією, зафіксованою у протоколі НС(Р)Д від 12.07.2024, ОСОБА_6 переконувався, чи все «тихо» та чи «все нормально», такі відомості свідчать про те, що він переймався тим, чи не знає хтось про отримання ним неправомірної вигоди.

Прокурор, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96) та рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, зазначив, що така обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення обвинуваченого.

ОСОБА_6 , маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури та зв`язки у правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім цього, просив звернути увагу на те, що ОСОБА_6 на даний час звільнений з органів прокуратури, офіційно не одружений та не має неповнолітніх дітей на утриманні.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтований тим, що, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 шляхом умовлянь, підкупу, тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів.

Кримінальне провадження наразі перебуває на стадії судового розгляду - дослідження письмових доказів, жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

Прокурор вказав, що з часу затримання ОСОБА_6 та обрання йому запобіжного заходу заявлені ризики, а саме: переховування від суду і незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.

Також просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, яка визначена ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України. Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Отже, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими та такими, що дають обґрунтовані підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, покладених на нього.

Прокурор стверджував, що зазначені обставини виправдовують продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу в частині продовження строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалами слідчих суддів та колегією суддів, якими було продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії, покладених на нього обов`язків.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор просив задовольнити клопотання про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

19.08.2026 перед судовим засідання від обвинуваченого ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому він просив змінити запобіжний захід, застосований щодо нього, у частині розміру застави, зменшивши її суму з 908 400,00 грн до 608 400,00 грн та повернути заставодавцю - ОСОБА_15 грошові кошти у сумі 300 000,00 грн, що були внесені нею як застава згідно з квитанцією №15595480 від 06.11.2024 на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перерахування коштів просив здійснити на рахунок ОСОБА_15 (т. 30 а.с. 67-70 зворот). 

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Вищого антикорупційного суду з 21.01.2025 перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжено та визначено заставу у розмірі 908 400,00 грн. На виконання вимог вказаної ухвали 06.11.2024 ОСОБА_15 внесла на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу в розмірі, визначеному ухвалою суду від 01.11.2024, у зв`язку з чим 07.11.2024 ОСОБА_6 було звільнено з-під варти. Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

22.06.2026 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, покладених на нього згідно з ухвалою суду, продовжено до 22.08.2026.

Обвинувачений вважає, що на цей час існують всі підстави для зменшення суми застави, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, перестали існувати.

Так,  ОСОБА_6 не має будь-якого наміру переховуватися від органів досудового слідства та суду.

Підтвердженням цього є те, що на його утриманні перебуває матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стан якої є задовільним. Вона потребує постійного стороннього догляду та дороговартісного лікування. Оскільки ОСОБА_6 є її єдиною дитиною, то на нього покладено не лише моральний, а й юридичний обов`язок щодо її утримання та догляду.

Також на матеріальному забезпеченні обвинуваченого перебуває його донька ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (21 рік), яка у цьому році отримала диплом бакалавра та успішно склала спити зі вступу до магістратури. ОСОБА_6 щорічно оплачує вартість її навчання, проживання в гуртожитку та супутні комунальні витрати, а також надає доньці кошти для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої необхідності.

Джерелами доходу обвинуваченого є заробітна плата, яку він отримує з 13.04.2026, та пенсія, яка є зменшеною згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». Наявного фінансового ресурсу критично недостатньо для забезпечення належного рівня життя, оплати комунальних послуг за квартиру та банківський будинок, покриття витрат на щоденне прийняття ліків обвинуваченим та його хворою мамою, утримання доньки студентки денної форми навчання на платній основі, оплату правової допомоги та повернення заборгованості родичам, які позичили кошти для внесення застави.

У зв`язку з тим, що обвинуваченому терміново потрібно було повернути борги родичам, в першу чергу його дядьку ОСОБА_16 , який є інвалідом та тяжко хворіє, обвинувачений ОСОБА_6 вимушений був відмовитись від платних послуг адвокатів.

Будь-які грошові заощадження у обвинуваченого відсутні. Все належне йому майно, яке могло б бути реалізоване для погашення боргів чи покриття поточних витрат, перебуває під арештом у межах даного кримінального провадження. 

Обвинувачений зазначає, що оскільки він працює та отримує дохід у виді зарплати, то він не може звільнитись з роботи і переїхати жити до своєї матері, де відсутні будь-які робочі місця та втратити дохід у виді зарплати, а тому додатковим фінансовим навантаженням є необхідність щотижневих поїздок з м. Києва до місця проживання непрацездатної матері (с. Мазники, Хмельницької області) з метою забезпечення її ліками, продуктами харчування тощо.

Окрім цього, просив врахувати той факт, що кошти у сумі 15 тис. доларів США, тобто 647 850,00 грн, які були внесені ОСОБА_15 (донькою) як застава, є позиченими у його дядька - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (рідного брата матері), у якого на цей час життєві обставини критично змінилися. ОСОБА_16 тяжко захворів та потребує постійного дороговартісного медикаментозного супроводу. Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) у ОСОБА_16 встановлена 3 група інвалідності. Наразі ОСОБА_16 об`єктивно позбавлений можливості забезпечувати свої базові життєві потреби та оплачувати лікування. 

З огляду на викладені обставини, обвинувачений вважає, що утримання застави у попередньому розмірі становить надмірний тягар не лише для обвинуваченого, а й для заставодавця ОСОБА_15 та позикодавця ОСОБА_16 , який перебуває у безпорадному стані, що суперечить засадам справедливості та принципам захисту прав людини.

Обвинувачений стверджує, що ще одним підтвердженням відсутності даного ризику є те, що ОСОБА_6 добросовісно виконував і виконує свої процесуальні обов`язки навіть в той період коли він не носив засоби електронного контролю. ОСОБА_6 неодноразово отримував дозволи на виїзди з м. Києва до Хмельницької області для відвідування матері, при цьому він їх дотримувався та повертався вчасно. Також завжди за першою вимогою сторони обвинувачення чи суду з`являвся для проведення процесуальних, слідчих дій, розгляду судом клопотань детектива, прокурора та для розгляду вказаного кримінального провадження, жодного судового засідання не було відкладено через його неявку. Така поведінка обвинуваченого свідчить про відсутність ризику переховування від органу досудового слідства та суду. 

Також обвинувачений ОСОБА_6 упродовж травня-червня 2026 року неодноразово звертався до суду за дозволами на виїзд з міста Києва у службові відрядження до різних населених пунктів України, які знаходяться у найвіддаленіших місцях країни та вчасно повертався до міста Київ, що також свідчить про його належну процесуальну поведінку та відсутність у нього намірів переховуватись від суду.

Більше того, під час судового розгляду стороною захисту встановлено факти приховування стороною обвинувачення виправдувальних доказів та штучного створення доказів обвинувачення.

Тому, ОСОБА_6 не лише не має наміру ухилятися від правосуддя, а навпаки - максимально зацікавлений у відкритому судовому засіданні. Його мета - активно доводити свою невинуватість, спростувавши штучно створені докази обвинувачення та захищати свою честь, гідність і ділову репутацію в судовому порядку. 

Окрім цього, ОСОБА_6 наполягав на тому, що відсутній ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, чи учасників кримінального провадження. 

Вказане підтверджується тим, що у судовому засіданні ним було подано клопотання про зміну порядку дослідження доказів, у якому він просив суд першочергово допитати свідків сторони обвинувачення. Вважає, що сама по собі така ініціатива є вагомим аргументом проти безпідставних тверджень прокурора про наявність ризику впливу на свідків. Хоч суд і відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, проте, на думку захисту, така процесуальна позиція обвинуваченого чітко свідчить про відсутність будь-яких намірів здійснювати поза процесуальний тиск на осіб чи перешкоджати встановленню істини у справі. Окремим важливим аргументом є період судового розгляду справи по суті з 14.09.2025 по 22.09.2025, протягом якого на обвинуваченого не було покладено жодних процесуальних обов`язків щодо обмеження спілкування зі свідками. Попри юридичну відсутність таких заборон, він не вчиняв жодних спроб контактувати зі свідками, що вказує на повну відсутність такого ризику на даний час.

Окрім цього, з моменту повідомлення обвинуваченому ОСОБА_6 про підозру (15.07.2024) сторона обвинувачення не надала суду жодного доказу, який би свідчив про спроби обвинуваченого незаконно вплинути на свідків чи інших осіб, що підтверджується результатами неодноразових розглядів клопотань про обрання та продовження запобіжного заходу, а також обов`язків у порядку ст. 194 КПК України.

Всі свідки вже надали детальні показання під час досудового розслідування, які на переконання обвинуваченого, не містять відомостей про наявність у його діях складу злочину, будь-яка потреба у впливі на свідків з його боку відсутня.

Отже, сукупність вищевказаних обставин свідчить про відсутність вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 908 400,00 грн є безпідставним, необґрунтованим та неспівмірним. 

Обвинувачений ОСОБА_6 просив врахувати те, що судовий розгляд триває вже 1 рік і 7 місяців та за цей час запобіжний захід жодного разу не змінювався в сторону пом`якшення, хоча, на переконання обвинуваченого, фактичні обставини провадження та дані про його особу свідчать про відсутність потреби у такому високому рівні фінансової гарантії для забезпечення його належної поведінки.

Також при розгляді даного клопотання відповідно до вимог ст. 178 КПК України сторона захисту просила врахувати: 1) докази зібрані стороною обвинувачення є неналежними та недопустимими, оскільки отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини; формулювання обвинувачення суперечить фактичним обставинам кримінального правопорушення, а у діях, які прокурор вважає встановленими, відсутній склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; має місце штучне створення доказів обвинувачення, приховування стороною обвинувачення виправдувальних доказів та не відкриття їх стороні захисту, інша фальсифікація матеріалів кримінального провадження; 2) протягом перебування під слідством та судом стан здоров`я ОСОБА_6 погіршився, має хронічні захворювання; 3) наявність міцних соціальних зв`язків та його сімейний стан: - на утриманні обвинуваченого перебуває 74-річна одинока мати, яка потребує постійного стороннього догляду та лікування; - на утриманні обвинуваченого перебуває донька, студентка денної форми навчання, чиє навчання та проживання він оплачує; - проживає однією сім`єю з ОСОБА_17 , має постійне місце проживання та сталі соціальні зв`язки; 4) є пенсіонером, офіційно працевлаштований та має легальні джерела доходу (пенсія та зарплата), позитивно характеризується за місцем роботи та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; 5) добросовісно виконує покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України; 6) відсутність негативних наслідків та специфічних ризиків: у кримінальному провадженні не заподіяна матеріальна шкода; повністю відсутній ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, у тому числі, ризик летальності чи загрози навколишнім у зв`язку з відсутністю доступу до зброї.

На переконання обвинуваченого, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність сталих соціальних зв`язків та належна процесуальна поведінка упродовж всього строку досудового розслідування та розгляду справи у суді, свідчать про те, що зменшення суми застави, буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків та відповідатиме принципам пропорційності та справедливості.

З огляду на викладене, посилаючись на усталену практику ЄСПЛ та норми КПК України, обвинувачений просив зменшити суму внесеної застави з 908 400,00 грн до 608 400,00 грн та повернути частину застави у сумі 300 000,00 грн ОСОБА_15 , внесену нею як застава згідно з квитанцією від 06.11.2024 № 155950930, № 155951183, № 155950480, перерахувавши на її рахунок.

Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор  ОСОБА_5  підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та додатково зазначив, про відсутність нових обставин у цьому клопотанні. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_6 (далі - Декларація), обвинувачений відобразив заощадження у вигляді грошових коштів у валюті долари США. Під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, останній повідомляв, що вказані грошові кошти були ним задоначені на ЗСУ. На той час, стороною обвинувачення була витребувана виписка з ІНФОРМАЦІЯ_6 та перевірялась ця інформація, у результаті чого було встановлено, що ОСОБА_6 задонатив близько 20 тис. грн. У подальшому перед звільненням та після звільнення із займаної посади, у Декларації ОСОБА_6 ним було відображено відомості про заробітну плату, яка складала близько 700 тис. грн, а також заощадження його співмешканки, які розміщені на рахунках, та складали близько 2 000 000 грн. Проте обвинуваченим не показано куди поділись готівкові кошти, які зазначені в доларах США, чи були витрачені. У клопотанні про це не зазначено та доказів не надано. Прокурор вважає, що у зв`язку із наведеним, немає підстав стверджувати про те, що виникла необхідність у зменшенні розміру застави через її непомірність. Окрім цього, до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано заставу, розмір якої не перевищує максимальну межу, визанчену законом за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого він обвинувачується.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього, оскільки ризики, про які зазначає прокурор, є відсутніми. Вважає, що ризики є безпідставними, надуманими та не підтверджені жодним доказом. І вазагалі, з плином часу ризики зменшуються. Своє клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у ньому. Додатково зазначив, що його дохід зменшився в порівнянні з тим, що був на момент обрання запобіжного заходу у виді застави в розмірі 908 400,00 грн. Його майновий стан був втричі кращим, ніж на теперішній час, у зв`язку з чим визначена судом застава в такому розмірі створює для нього і його родини непомірний тягар. 

Захисник ОСОБА_7  у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та просив відмовити в його задоволенні. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підтримав в повному обсязі. 

Разом з цим, захисник обвинуваченого просив відкласти розгляд клопотань, у зв`язку з тим, що він не отримав копії клопотання прокурора з долученими до нього додатками та не ознайомився з їх змістом. Після відмови судом у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду клопотань та роз`яснення судом практики Вищого антикорупційного суду щодо дотримання положень КПК України та порядку ознайомлення з матеріалам клопотання прокурора за допомогою системи «Електронний суд» та безпосередньо взявши копію клопотання у обвинуваченого, який завчасно його отримав, захисник повторно прохав відкласти розгляд клопотань у зв`язку з тим, що він не ознайомився з матеріалами кримінального провадження. 

Дослідивши клопотання прокурора, обвинуваченого, матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Частиною 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами, зокрема є застава та тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постановою КМУ від 11.01.2012 № 15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Зі змісту ч. 6 ст. 183 КПК України слідує, що з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені зокрема частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії таких обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Частиною 4 цієї статті визначено, що суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема, змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Суд зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Під час розгляду поданих сторонами кримінального провадження клопотань суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

З матеріалів кримінального провадження відомо, що 15.07.2024 детективами Національного антикорупційного бюро України було затримано ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 168-174, 175-182, т. 8 а.с. 95- 98 зворот).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 4 000 000 грн (т. 2 а.с. 183-202, т. 5 а.с. 113-122 зворот, т. 8 а.с. 99-108 зворот), яка ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.08.2024 залишена без змін (т. 2 а.с. 203-210, т. 5 а.с. 123-126 зворот, т. 8 а.с. 109-112 зворот).

У подальшому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави зменшувався. Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/1240/24 (провадження №1-кс/991/12478/24) підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою та зменшено розмір застави до 908 400 грн з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1,2,3,4,8,9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 13.12.2024 (т. 2 а.с. 268-277, т. 5 а.с. 155 зворот -160, т. 8 а.с. 141 зворот- 146).

На виконання вимог вищевказаної ухвали від 01.11.2024, за ОСОБА_6 було внесено на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 в якості застави грошові кошти в загальній сумі 908 400 грн (квитанції № 155950930 від 06.11.2024, № 155951183 від 06.11.2024, № 155950480 від 06.11.2024) у зв`язку з чим 07.11.2024 його було звільнено з-під варти (т. 4 а.с. 85-88).

Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Надалі ухвалами Вищого антикорупційного суду від 10.12.2024, 30.01.2025, 24.03.2025, 19.05.2025, 14.07.2025 неодноразово продовжувався строк дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які в ході розгляду були змінені (т. 2 а.с. 291-292, т. 3 а.с. 53-56 зворот, т. 5 а.с. 167-167 зворот, 168-171 зворот, 190-193 зворот, 199-200, т. 8 а.с. 153-153 зворот, 154-157 зворот, 158-161 зворот, 210-216 зворот), т. 17 а.с. 96-99 зворот). Також судом вирішувашись чисельні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22.09.2025 на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на два місяці покладено обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 21 а.с. 12-16), тобто до 22.11.2025, строк дії яких неодноразово продовжувався ухвалами суду. Востаннє ухвалою суду від 22.06.2026 - строком на два місяці до 22.08.2026 (т. 30 а.с. 11-16).

Таким чином наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн із покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких закінчується 22.08.2026.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків та клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу (т. 1 а.с. 3-46, 62-75, т. 30 а.с. 53-60, 67-70 зворот), колегія суддів дійшла висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для оцінки питання щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , та зміни запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення, зокрема, вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Прокурор стверджує, що наразі продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України: ризик переховування від суду; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Колегія суддів, перевіряючи, чи не змінились зазначені ризики та чи не з`явились нові, ураховує, зокрема: законодавчі особливості притягнення до відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення; необхідність допиту свідків на стадії судового розгляду; вірогідність переховування обвинуваченого тощо. У зв`язку з викладеним, колегія суддів констатує, що на момент розгляду поданих сторонами кримінального провадження клопотань, хоча кількість ризиків, заявлених на початковому етапі, і зменшилася, однак ризики, визначені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Суд вважає, що наразі ризик переховування обвинуваченого від суду є актуальним.

Так, відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_6 інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, яке в разі визнання обвинуваченого винуватим, як правило призначається до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Про наявність такого ризику свідчить не лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , але й сукупність інших обставин, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що незастосування до нього відповідних обов`язків може сприяти настанню тих негативних для кримінального провадження наслідків, ризик існування яких встановлено на стадії досудового розслідування.

Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 має юридичну освіту, значний досвід роботи в органах прокуратури, наявність зв`язків та можливостей, що в свою чергу збільшує ймовірність ухилення особи від суду та відповідно актуалізує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, переховування можливе і на території України. Також він не має неповнолітніх дітей та офіційно не одружений. 

Окрім цього, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 має на утриманні матір, яка хворіє та потребує стороннього догляду. Разом із цим суд бере до уваги, що наявність зазначених сімейних обставин не усуває встановлених у кримінальному провадженні ризиків та не дає суду достатніх підстав вважати, що у разі зменшення розміру застави обвинувачений не матиме можливості та мотиву для ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у тому числі шляхом переховування від суду. 

З огляду на викладене, є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.

Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні також продовжує існувати.

Перевіряючи наявність вказаного ризику, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України). 

За таких обставин колегія суддів вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Окрім цього, суд враховує, що наразі свідки ще не допитані, обвинуваченому ОСОБА_6 вже відкриті матеріали досудового розслідування, а також ним самостійно здобуті докази в порядку виконання ухвал про тимчасовий доступ до речей та документів, а тому він обізнаний про осіб, які дали показання у цьому кримінальному провадженні, змістом їхніх свідчень та відомі їх персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на них.

Отже, залишається загроза того, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ураховуючи встановлені під час розгляду клопотань обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжують існувати.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Оскільки суд встановив, що ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, у їхньому мінімальному вимірі продовжують існувати та не зазнали жодних змін упродовж останніх двох місяців, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , на два місяці. 

На переконання колегії суддів, одним із факторів, які стимулюють обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки, з урахуванням положень ч. 8 ст. 182 КПК України, є застосування до нього такого запобіжного заходу як застава у значному розмірі. Колегія суддів звертає увагу на те, що у даній справі зі зменшенням ризиків неодноразово зменшувався розмір застави. Ураховуючи вказані обставини, більш м`який запобіжний захід наразі не зможе запобігти встановленим ризикам, а застосований запобіжний захід у виді застави саме у розмірі 908 400 грн з покладеними на нього обов`язками забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи підорюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину. Розмір прожиткового мінімуму, що визначений Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік», станом на 01.11.2024 (день обрання запобіжного заходу у виді застави) складав 3028 грн. Отже, діючий розмір застави - 908 400 грн (300*3028=908 400) не перевищує максимальної межі, визначеної згідно зі ст. 182 КПК України за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .

Сторона захисту просить змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави шляхом зменшення його розміру до 608 400,00 грн, посилаючись на відсутність будь-яких порушень, його сумлінну поведінку, наявність арештованого майна обвинуваченого, погіршення його стану здоров`я та матеріального становища, перебування на його утриманні доньки, яка навчається на платній основі та потребує додаткових фінансових витрат для забезпечення особистих потреб, а також перебування на утриманні обвинуваченого хворої матері, яка потребує стороннього догляду та фінансових витрат для її лікування, і погіршення стану здоров`я ОСОБА_16 , який є позикодавцем коштів для застави, та посилання на його не значний матеріальний дохід.

Обставини, на які посилається сторона захисту при зміні запобіжного заходу, та які дійсно підлягають врахуванню не змінились і їх оцінка була надана в попередніх ухвалах колегії суддів Вищого антикорупційного суду, зокрема в ухвалах від 05.01.2026, 06.04.2026 та 22.06.2026.

Суд звертає увагу, що позикодавець не є стороною чи учасником кримінального провадження, а саме заставодавець несе тягар можливої втрати застави у разі неналежного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. Рішення про внесення застави має бути свідомим та виваженим, оскільки такий запобіжний захід є безстроковим, а його остаточне вирішення, як правило, пов`язане із прийняття кінцевого рішення у справі.

Посилання сторони захисту на відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_6 будь-яких порушень та сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу. Явка у всі визначені судові засідання є безумовним обов`язком обвинуваченого, який забезпечується як застосованим запобіжним заходом так і дією відповідних обов`язків. 

Разом із цим суд наголошує, що сам по собі плин часу не свідчить про зменшення ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки у цьому кримінальному провадженні фактично відсутня позитивна динаміка його розгляду по суті. Незважаючи на проведення судових засідань, розгляд кримінального провадження не просувається, зокрема, у зв`язку із систематичним заявленням стороною захисту клопотань та вчиненням інших процесуальних дій, що унеможливлюють перехід до безпосереднього розгляду справи по суті. На цей час суд позбавлений можливості розпочати розгляд кримінального провадження по суті у зв`язку з неодноразовими відмовами обвинуваченого від захисника, посилаючись на обставини, які не відповідають дійсності. Так, обвинувачений ОСОБА_6 відмовився від захисника ОСОБА_18 , посилаючись на відсутність коштів. Натомість, у судовому засіданні, що відбулося 01.06.2026, обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що причиною для відмови від захисника ОСОБА_19 стала його віддаленість від захисника та неможливість перебування поряд з ним під час дослідження доказів, у зв`язку з чим ОСОБА_6 просив надати йому час для самостійного залучення захисника за договором, але самостійно захисника не залучив. У зв`язку з чим, обвинуваченому ОСОБА_6 за ініціативою суду було залучено захисника для здійснення захисту за призначенням. Поряд з цим, обвинувачений ОСОБА_6 , з метою затягування розгляду кримінального провадження, після реалізації права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження безоплатним захисником ОСОБА_20 , відмовився від здійснення його захисту та самостійно залучив захисника за договором - ОСОБА_7 . Водночас суд звертає увагу і на поведінку захисника ОСОБА_7 , який не виконує належним чином свій обов`язок ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки з моменту вступу у це кримінальне провадження як захиснтка обвинуваченого ОСОБА_6 - 10.08.2026 він ознайомився лише з 1 томом матеріалів кримінального провадження (т. 30 а.с. 34-35) та заявляє клопотання про відкладення судових засідань із різних підстав, у тому числі, з підстав неознайомлення з матеріалами провадження. При цьому заходів для ознайомлення із матералами провадження безпосередньо чи дистанційно захисник не вживає з 10.08.2026, не дивлячись на оголошену з цією метою судом перерву.

На переконання суду, зазначені обставини у своїй сукупності, свідчать про характер поведінки обвинуваченого і його захисту, яка об`єктивно призводить до затягування розгляду кримінального провадження та має ознаки зловживання процесуальними правами, а тому в подальшому з урахуванням положень ст. 28 КПК України така поведінка обвинуваченого буде враховуватись судом як один із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження.

Також суд відхиляє твердження обвинуваченого про те, що на момент обрання йому запобіжного заходу у виді застави в розмірі 908 400,00 грн його майновий стан був значно кращим, ніж на теперішній час, у зв`язку з чим визначений судом розмір застави створює для нього та його родини непомірний тягар, з огляду на таке.

Водночас суд звертає увагу, що питання майнового стану обвинуваченого неодноразово було предметом дослідження та оцінки суду під час вирішення питання щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та зміни запобіжного заходу.

Так, судом були проаналізовані декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_6 за 2023 та 2024 роки, які містяться в матеріалах кримінального провадження (т. 8 а.с. 173-181, т. 22 а.с. 179-185). 

Так, у Декларації за 2023 рік, у Розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначені доходи ОСОБА_6 у розмірі 1 819 628 грн, серед яких заробітна плата за основним місцем роботи складала 1 331 677 грн; дохід від надання майна Фермерське господарського « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в оренду - 9 305 грн та пенсія у розмірі 478 646 грн.

Окрім цього, у Розділі 12 «Грошові активи» ОСОБА_6 задекларував готівкові кошти у сумі 60 000 доларів США, що станом на кінець 2023 року за офіційним курсом Національного банку України становить 2 278 800 грн, що в сукупності з доходами становить 4 098 428 грн.

У Декларації за 2024 рік у Розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» відображені доходи ОСОБА_6 та особи з якою спільно проживає та не перебуває у шлюбі ОСОБА_17 . Так, доходи ОСОБА_6 та ОСОБА_17 за 2024 рік складали 1 977 762 грн, серед яких заробітна плата (грошове забезпечення 839 812 грн; дохід від надання майна Фермерське господарського « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в оренду - 10 957 грн; пенсія у розмірі 957 292 грн; інше кешбек - 838 грн; інше грошова допомога 1000 грн; проценти отримані у розмірі 167 863 грн, належні ОСОБА_17 . Також у Розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2024 рік ОСОБА_6 задекларував кошти, розміщені на банківських рахунках у сумі 1 642 000 грн, належні ОСОБА_17 , що в сукупності зі спільними доходами становить 3 619 762 грн.

Окрім цього, судом проаналізовано Декларацію ОСОБА_6 , яка була подана 15.08.2025 перед звільненням із займаної ним посади за період з 01.01.2025 по 22.07.2025, що міститься у загальнодоступних джерелах, а саме на сайті веб сторінки «Національного агентста по запобіганню корупції, Реєстр декларацій». Відповідно до якої, у розділі 11«Доходи, у тому числі подарунки» відображені доходи ОСОБА_6 та особи з якою спільно проживає та не перебуває у шлюбі ОСОБА_17 . Так, доходи ОСОБА_6 та ОСОБА_17 за період з 01.01.2025 по 22.07.2025 складали 1 000 751 грн, серед яких заробітна плата (грошове забезпечення 694 176 грн; пенсія у розмірі 206 524 грн; інше кешбек від банку - 484 грн; інше кешбек від банку - 10 грн; вид доходу, проценти, належні ОСОБА_17 - 99 557 грн. 

Також у Розділі 12 «Грошові активи» декларації за період з 01.01.2025 по 22.07.2025 ОСОБА_6 задекларував кошти, розміщені на банківських рахунках у сумі 181 018 грн, належні йому; готівкові кошти у сумі 300 грн, вид активу, інше, Скарбничка у сумі 719 грн, що належать ОСОБА_6 , а також готівкові кошти, розміщені на рахунку у банку та належні ОСОБА_17 у сумі 1 895 000 грн, що в сукупності становить 2 077 037 грн, а разом в сукупності із доходами складає 3 077 788 грн.

Проаналізувавши зміст наведених вище Декларацій обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що відомості про заощадження у розмірі 60 000 доларів США, належні ОСОБА_6 , що були відображені в декларації за 2023 рік відсутні у декларації ОСОБА_6 за 2024 рік, відомості про суттєві видатки, які б підлягали відображенню в декларації за 2024 рік відсутні. Також обвинувачений не надає доказів про витрати цих заощаджень, що на переконання суду має ознаки маніпуляцій з метою приховування загального майнового стану обвинуваченого.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доходи ОСОБА_6 очевидно свідчать про його достатній матеріальний стан, який є об`єктивно спроможним покривати вказані ним витрати, у тому числі утримувати матір, яка потребує лікування, та повнолітню доньку, що навчається, а також повернути частину застави ОСОБА_16 у сумі 300 000 грн.

Для зміни запобіжного заходу потрібні нові або змінені обставини, що впливають на оцінку ризиків, чого в ході розгляду клопотань не встановлено.

Колегія суддів вважає, що існуючий наразі запобіжний захід у виді застави саме в розмірі 908 400 грн у сукупності із покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою гарантують виконання ним цих обов`язків та забезпечать його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом ризики, тяжкість обвинувачення, можливість втечі або впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_6 , який є пенсіонером та працевлаштованим, що отримує стабільний дохід, наявність постійного місця проживання, його соціальні зв`язки, незадовільний стан його матері похилого віку та позикодавця ОСОБА_16 , наявність повнолітньої доньки, яка навчається, співмешканки, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні про зміну запобіжного заходу обставини та висловлені у судовому засіданні доводи, не містять обґрунтованих підстав для зміни раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу в частині визначеного розміру застави, шляхом її зменшення. 

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню, щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, слід відмовити, за наведених вище підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 176-178, 179, 182, 194, 196, 201, 369-370, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники, Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_8 , 1952 року народження;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 19 жовтня 2026 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04 липня 2024 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, - відмовити.

Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя   ОСОБА_1 

Судді   ОСОБА_2 

ОСОБА_3