Справа № 991/2631/26

Провадження 1-кп/991/34/26

У Х В А Л А 

іменем України

25 серпня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 

представника потерпілого ОСОБА_14 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2025 за № 52025000000000404, за обвинуваченням 

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ромни Сумської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Риги, Латвійська Республіка, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

1.1.У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

1.2.Обставин, які стосуються обвинуваченого ОСОБА_15 . 

У рамках цього провадження 11.02.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_15 . Цього ж дня прокурор САП спільно з детективами НАБУ прибули за адресою реєстрації ОСОБА_15 , однак останній за місцем проживання був відсутній. 

У зв`язку з неможливістю вручення повідомлення про підозру у день його складення примірник повідомлення про підозру та повістки про виклик направлені за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого та житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання. 

Крім цього, представники органу досудового розслідування для вручення ОСОБА_15 повідомлення про підозру направили її примірник на:

- електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка встановлена з відомостей, наданих ДП «Дія», та наявна в Єдиному реєстрі адвокатів України, а також на іншу електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_7 , яку надав особисто ОСОБА_15 ;

- мобільний телефон через месенджер «WhatsApp», з якого ОСОБА_15 підтвердив отримання повідомлення про підозру. 

20 листопада 2024 року ОСОБА_15 залишив територію України через пункт пропуску «Краківець» та до теперішнього часу на територію України не повертався. А 14 лютого 2025 року ОСОБА_15 оголошений у міжнародний розшук. 

15 лютого 2025 року на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» опубліковані повістки про виклик ОСОБА_15 . Крім цього, 31 березня 2025 року додатково викликано ОСОБА_15 для допиту в якості підозрюваного шляхом направлення повісток за останнім місцем проживання, на електронну пошту йому та його захисникам, на мобільний телефон, а також опубліковані на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр».

Проте, протягом усього періоду ОСОБА_15 жодного разу не з`явився до органу досудового розслідування.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 19.05.2025 надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_15 .

1.3. Обставини, які стосуються обвинуваченого ОСОБА_17 

11.02.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_17 . Цього ж дня детектив НАБУ прибув за адресою реєстрації ОСОБА_17 , однак останній за місцем проживання був відсутній. 

У зв`язку з неможливістю вручення повідомлення про підозру у день його складення примірник повідомлення про підозру та повістки про виклик направлені за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого та вручені житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання. 

Крім цього, примірник повідомлення про підозру для вручення ОСОБА_17 направлено на:

- електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка встановлена з відповіді ДП «Дія» та підтверджена стороною захисту;

- мобільний телефон через месенджер «WhatsApp», отриманий відповідно до інформації з Державної міграційної служби України. 

27 жовтня 2023 року ОСОБА_17 залишив територію України через пункт пропуску «Шегіні» та до теперішнього часу на територію України не повертався. А 14 лютого 2025 року ОСОБА_17 оголошений у міжнародний розшук. 

15 лютого 2025 року на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» опубліковані повістки про виклик ОСОБА_17 . Крім цього, 31 березня 2025 року додатково викликано ОСОБА_17 для допиту в якості підозрюваного шляхом направлення повісток за останнім місцем проживання, на електронну пошту йому та його захисникам, на мобільний телефон, а також опубліковані на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр».

Проте, протягом усього періоду ОСОБА_17 жодного разу не з`явився до органу досудового розслідування.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 12.05.2025 надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_17 .

1.4. Обставини, які стосуються обвинуваченого ОСОБА_16 

11.02.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_16 . Цього ж дня детектив НАБУ прибув за адресою реєстрації ОСОБА_16 , однак останній за місцем проживання був відсутній. 

У зв`язку з неможливістю вручення повідомлення про підозру у день його складення примірник повідомлення про підозру та повістки про виклик направлені за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого та вручені житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання. 

Крім цього, примірник повідомлення про підозру для вручення ОСОБА_16 направлено на:

- електронну пошту, яка встановлена під час огляду файл-образу мобільного телефону ОСОБА_16 ;

- мобільний телефон через додаток для обміну «Botim».

27 липня 2021 року ОСОБА_16 залишив територію України через пункт пропуску «Львів» та до теперішнього часу на територію України не повертався. А 14 лютого 2025 року ОСОБА_17 оголошений у міжнародний розшук. 

15 лютого 2025 року на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» опубліковані повістки про виклик ОСОБА_16 . Крім цього, 31 березня 2025 року додатково викликано ОСОБА_16 для допиту в якості підозрюваного шляхом направлення повісток за останнім місцем проживання, на електронну пошту та його захисникам, на мобільний телефон, а також опубліковані на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр».

Проте, протягом усього періоду ОСОБА_16 жодного разу не з`явився до органу досудового розслідування.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 23.04.2025 надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_17 .

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити. Повідомив, що розшук триває до сих пір, розшукові заходи для встановлення місця знаходження обвинувачених тривають. 

2.2. Захисник ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_17 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що розшук підозрюваного здійснюється незаконно, оскільки останній перебував з 2023 року закордоном і стороні обвинувачення відомо його місце проживання. Зазначив, що стосовно ОСОБА_17 у цьому кримінальному провадженні відмовлено в екстрадиції з Королівства Іспанії. Водночас на теперішній час захисник не володіє актуальною інформацією щодо звернення обвинуваченого до консульської установи для офіційної реєстрації за місцем проживання. 

2.3. Захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_15 зазначив, що причиною виїзду у 2025 році за межі території України стали воєнні дії в смт Козин (місце проживання обвинуваченого). Наголосив, що обвинувачений виїхав законно, оскільки знятий з обліку, та має посвідку на проживання в Угорщині. Підкреслив, що ОСОБА_15 в іншому кримінальному провадженні бере участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, зокрема у зв`язку із виїздом закордон.

2.4. Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що матеріали клопотання не відповідають дійсним обставинам. Заперечив проти задоволення клопотання, оскільки вважає необхідною участь обвинувачених для висловлення їх позицій і встановлення фактичних обставин. Вважав відповідне клопотання механізмом затягування процесу у разі припинення обставин, які зумовили спеціальне судове провадження.

2.5. Захисник ОСОБА_9 зазначив, що представники органу досудового розслідування були обізнані, що обвинувачені перебувають закордоном. Втім, вони не здійснили повідомлення про підозру за допомогою інструментів міжнародної допомоги. Наголосив, що відсутні підстави для здійснення спеціального судового провадження, у тому числі з урахуванням можливостей ідентифікації учасників у режимі відеоконференції. 

2.6. Захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_16 повідомив, що клопотання про здійснення спеціального судового провадження є необґрунтованим. На сьогоднішній день стосовно ОСОБА_17 здійснюється процедура екстрадиції, а тому сторона обвинувачення обізнана про місце знаходження обвинуваченого. Стосовно ОСОБА_16 зазначив про відсутність факту переховування, оскільки обвинувачений має намір брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Виключно факт фізичної відсутності обвинуваченого під час проведення процесуальних дій та його перебування за межами території України не є доказом переховування. Виїзд обвинуваченого пов`язаний із повномасштабним вторгненням росії на територію України. Захисник також зазначив, що ОСОБА_16 не набув статусу підозрюваного, оскільки представники органу досудового розслідування не вжили всіх можливих заходів для встановлення його місцезнаходження. 

3. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків. 

3.1. Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

3.2. Отже, під час розгляду клопотання про спеціальне судове провадження з урахуванням висловлених учасниками аргументів Суд має встановити:

-чи передбачає КПК України можливість спеціального судового провадження щодо злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються особи;

-чи переховуються обвинувачені від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та /або оголошений у міжнародний розшук;

-чи знали або чи могли знати обвинувачені про розпочате кримінальне провадження і чи підтверджується це матеріалами, доданими до клопотання.

3.3. Щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .

3.3.1. Відповідно до обвинувального акта:

- ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України;

- ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

- ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

3.3.2. У відповідності до положень ч. 3 ст. 323 та абз. 1 ч. 2 ст. 297-1 КПК України щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст.191 та ст. 209 КК України, може здійснюватися спеціальне судове провадження. 

3.3.3 Таким чином, КПК України передбачає можливість здійснення спеціального судового провадження щодо злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .

3.3.4. Суд звертає увагу, що переважна частина доводів сторони захисту, викладена в запереченнях, стосується спростування висунутого обвинувачення та законності зібраних доказів. Такі доводи виходять за межі розгляду клопотання про здійснення спеціального судового провадження, оскільки на цій стадії Суд не перевіряє обґрунтованість підозри та/або обвинувачення, а також не досліджує докази, на основі сукупності яких прийнято рішення про повідомлення про підозру (а у подальшому висунуто обвинувачення), з точки зору їх допустимості, належності та достовірності. Так само на цьому етапі Суд не має повноважень надавати оцінку пред`явленому обвинуваченню, з`ясовувати дійсний зміст договірних відносин, встановлювати обсяг повноважень обвинувачених, а також вирішувати питання про винуватість або невинуватість осіб. Інакше розуміння меж розгляду відповідного клопотання призвело б до підміни ним судового розгляду, що є неприпустимим. 

Відтак, порушені стороною захисту питання стосовно недоведеності складу кримінальних правопорушень в діях обвинувачених не можуть бути предметом оцінки судом під час вирішення клопотання про здійснення спеціального судового провадження, а мають вирішуватися під час розгляду по суті в змагальному процесі.

3.4. Щодо переховування обвинувачених від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та /або оголошення його у міжнародний розшук

3.4.1. Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається оголошеною у міжнародний розшук. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

3.4.2. 14 лютого 2025 року старший детектив Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів НАБУ виніс постанову про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_15 . У постанові констатовано неприбуття підозрюваного на виклик та внесення змін до мобільних номерів телефонів, що свідчить про ухилення від слідства (т.7 а.с.82-85). 

Відповідно до листування НАБУ з Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва вбачається, що до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо ОСОБА_15 .

3.4.3. 14 лютого 2025 року старший детектив Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів НАБУ виніс постанову про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_17 . У постанові констатовано неприбуття підозрюваного на виклик та внесення змін до мобільних номерів телефонів, що свідчить про ухилення від слідства (т.7 а.с.197-199). 

18 березня 2025 року детектив НАБУ видав доручення Департаменту контррозвідки Служби безпеки України про оголошення ОСОБА_17 у міжнародний розшук та проведення комплексу оперативно-розшукових заходів (т.7 а.с.222-223).

Відповідно до листування НАБУ з Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва вбачається, що до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо ОСОБА_17 .

3.4.4. 14 лютого 2025 року старший детектив Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів НАБУ виніс постанову про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_16 . У постанові констатовано неприбуття підозрюваного на виклик та внесення змін до мобільних номерів телефонів, що свідчить про ухилення від слідства (т.7 а.с.328-330). 

24 березня 2025 року детектив НАБУ видав доручення Департаменту контррозвідки Служби безпеки України про оголошення ОСОБА_16 у міжнародний розшук та проведення комплексу оперативно-розшукових заходів (т.7 а.с.351-352)

Відповідно до листування НАБУ з Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва вбачається, що до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо ОСОБА_16 .

3.4.5. Із змісту ч. 3 ст. 323 КПК України вбачається, що для вирішення питання судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого, має бути оголошення останнього у міжнародний розшук. Положення ч.1 ст. 281 КПК України визначають, що підставами для оголошення особи в розшук є: 1) відсутність під час досудового розслідування відомостей про місцезнаходження або перебування такої особи за межами України; 2) неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик. 

3.4.6. Відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування виноситься відповідна постанова. Ця постанова у подальшому є підставою для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Разом з тим, відомості про оголошення розшуку підозрюваного вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3.4.7. Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні в розшук (в тому числі міжнародний) прийняти відповідну постанову. Постанова про оголошення розшуку являється підставою для його здійснення, а положення ч. 1 ст. 297-4 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

3.4.8. З огляду на вказане, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а підтвердженням факту перебування такої особи у розшуку, є відповідна постанова та відповідні відомості у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. 

3.4.9. Зважаючи на постанови від 14.02.2025, Суд дійшов висновку, що обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 оголошені в міжнародний розшук.

3.5. Щодо обізнаності обвинувачених про розпочате щодо нього кримінальне провадження

3.5.1. Сучасний концепт судового провадження in absentia, передбачений у національному законі, ґрунтується на загальних засадах кримінального провадження та повною мірою враховує гарантії прав і інтересів обвинуваченого та демократичні стандарти справедливого правосуддя. Крім цього, процедура спеціального судового провадження дозволяє також зважати на права та інтереси інших осіб, які можуть мати відповідний процесуальний статус у кримінальному провадженні, з метою дотримання права на судовий розгляд протягом розумного строку. Такий «функціонал» створює належну правову процедуру для забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду в умовах ухилення обвинуваченого від слідства та суду з одночасним забезпеченням його процесуальних прав. Вказане не виключає можливість обвинуваченого у будь-який момент з`явитися на територію України для особистої участі під час судового провадження, що буде мати наслідком припинення спеціального судового провадження. 

Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з`явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту) (ч.4 ст. 323 КПК України).

Відтак, посилання сторони захисту на можливе затягування судового розгляду у разі припинення існування підстав, які зумовили здійснення спеціального судового провадження, саме по собі не спростовує наявність умов здійснення спеціального режиму in absentia. Твердження сторони захисту про «неминучість» затягування розгляду не є безумовним, оскільки подальша безперервність розгляду залежатиме, у тому числі від процесуальної поведінки сторони захисту та реалізації нею своїх прав.

Таким чином, лише потенційна можливість збільшення тривалості судового розгляду не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання про здійснення спеціального судового провадження за умови наявності передбачених для цього підстав.

3.5.2. Досліджуючи питання обізнаності обвинувачених про наявне щодо них кримінальне провадження, Суд передусім враховує активність представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування. 

3.5.3. Відповідно до вимог ст. 278 КПК України у зв`язку з неможливістю вручення письмового повідомлення про підозру воно направляється йому у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. 

Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора . 

Особа вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.  

3.5.4. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 у справі №991/2295/25  ОСОБА_15  обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 7 а.с. 86-101). 

Згодом, під час здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 19.05.2025 у справі №991/3665/25 за результатами розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування встановлений факт обізнаності ОСОБА_15 про кримінальне провадження відносно нього (т. 8 а.с. 1-16).

Так, слідчий суддя пересвідчився, що примірник повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_15 направлено 11.02.2025:

-за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_15 засобами поштового зв`язку ( АДРЕСА_1 );

-житлово-експлуатаційній організації ОСББ «Парус-К», яка обслуговує квартиру за адресою проживання ОСОБА_15 .

Додатково повідомлення про підозру надіслано на електронні пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_6  та ІНФОРМАЦІЯ_7 ) і на мобільний телефон (через месенджер «WhatsApp»), якими користується ОСОБА_15 . Аналогічними шляхами були направлені повістки про виклик ОСОБА_15 для допиту. 

Крім цього, у розпорядженні Суду наявні матеріали, які підтверджують, що виклики ОСОБА_15 для здійснення процесуальних дій опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Втім, на вказані виклики ОСОБА_15 не прибув, належним чином поважність причин неприбуття не підтвердив. Обставин, що свідчать про належне підтвердження останнім свого фактичного місця проживання, також не встановлено. 

3.5.5. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.03.2025 у справі №991/1688/25  ОСОБА_17  обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 7 а.с. 200-220).

Згодом, під час здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 12.05.2025 у справі №991/3414/25 за результатами розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування встановлений факт обізнаності ОСОБА_17 про кримінальне провадження відносно нього (т. 8 а.с. 17-44).

Так, слідчий суддя пересвідчився, що примірник повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_17 направлено 11.02.2025:

-за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_18 засобами поштового зв`язку ( АДРЕСА_4 );

-майстру технічної дільниці комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» ЖЄД «Хрещатик», що обслуговує квартиру за місцем проживання ОСОБА_17 .

Додатково повідомлення про підозру надіслано на електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) і на мобільний телефон (через месенджер «WhatsApp»), якими користується ОСОБА_17 . Аналогічними шляхами були направлені повістки про виклик ОСОБА_17 для допиту. 

Крім цього, у розпорядженні Суду наявні матеріали, які підтверджують виклики ОСОБА_17 для здійснення процесуальних дій опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Втім, на вказані виклики ОСОБА_17 не прибув, належним чином поважність причин неприбуття не підтвердив. Обставин, що свідчать про належне підтвердження останнім свого фактичного місця проживання, також не встановлено. 

3.5.6. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 у справі №991/2293/25  ОСОБА_16  обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.7 а.с.333-349).

Згодом, під час здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 23.04.2025 у справі №991/3413/25 за результатами розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування встановлений факт обізнаності ОСОБА_17 про кримінальне провадження відносно нього (т. 8 а.с. 45-67).

Так, слідчий суддя пересвідчився, що примірник повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_16 направлено 11.02.2025:

-за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_16 засобами поштового зв`язку ( АДРЕСА_3 );

-начальнику Будинкоуправління житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_16 .

Додатково повідомлення про підозру надіслано на ряд відомих адрес електронної пошти і на мобільний телефон (за допомогою додатку «Botim»), якими користується ОСОБА_16 . Аналогічними шляхами направлені повістки про виклик ОСОБА_16 для допиту. 

Крім цього, у розпорядженні Суду наявні матеріали, які підтверджують, що виклики ОСОБА_16 для здійснення процесуальних дій опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Втім, на вказані виклики ОСОБА_16 не прибув, належним чином поважність причин неприбуття не підтвердив. Обставин, що свідчать про належне підтвердження останнім свого фактичного місця проживання, також не встановлено. 

3.5.7. Таким чином, Суд дійшов висновку, що представники органу досудового розслідування вжили всіх можливих дій для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України. Як на момент розгляду клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування, так і станом на розгляд питання про спеціальне судове провадження відсутні офіційні відомості щодо постійного місця проживання обвинувачених та/або їх звернення до уповноважених органів для відповідного оформлення постійного проживання. 

3.5.8. Суд зважує, що судові рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не мають преюдиційного значення. Водночас, ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України (ч. 2 ст. 21 КПК України). З іншого боку, плин часу не має властивості ретроспективно змінювати об`єктивну реальність: подія, яка відбулася у певний момент у минулому, не може згодом перестати бути подією, що вже відбулася. Змінюватися можуть лише подальша оцінка цієї події, її правові наслідки або встановлення обставин, за яких вона відбулася. Зокрема, це стосується таких обставин, як факт ухилення особи від органів досудового розслідування та суду, а також її обізнаність про наявність щодо неї кримінального провадження. Якщо такі обставини мали місце у певний момент у минулому, подальший плин часу сам по собі не може змінити історичний факт їх настання. Особа могла згодом змінити своє місцезнаходження або вчинити інші дії, однак це не змінює того, чи ухилялася вона від органів досудового розслідування чи суду в конкретний попередній період і чи була на той момент обізнана про існування кримінального провадження. Безумовно, суд може змінювати свою оцінку попередніх подій під впливом нових обставин, однак в даному випадку таких нових обставин на користь того, що обвинувачені не обізнані про наявне щодо них кримінальне правопорушення та/або не ухиляються від участі в ньому, Суду не представлено. 

Натомість на підставі наданих матеріалів Суд мав можливість пересвідчитись у належності здійснення процедури повідомлення про підозру в частині обізнаності обвинувачених про кримінальне провадження. Відтак, відсутні обставини, які б дозволили Суду зробити відмінний висновок, аніж встановлений в ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду за результатами розгляду клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування. 

3.6 Відомості про факт їх виїзду обвинувачених за межі території України не є тими офіційними та достатніми даними, які достеменно підтверджують їх постійне місце проживання за межами України. Сам по собі факт перетину кордону і отримання документів на тимчасове перебування не дає підстав для ототожнення фактичного перебування протягом певного періоду з постійним проживанням.

У цьому контексті Суд також враховує можливість вільного пересування громадян на території держав-членів Європейського Союзу, що об`єктивно допускає безперешкодне переміщення особи між різними держави Співтовариства. Тому сам факт перебування обвинувачених закордоном не може розцінюватися як встановлення їх постійного місця проживання за межами України в контексті використання міжнародних правових механізмів. 

Своєю чергою посилання на участь обвинуваченого ОСОБА_15 в іншому кримінальному провадженні в режимі відеоконференції є нерелевантним, оскільки кожне кримінальне провадження здійснюється з урахуванням конкретних фактичних обставин у межах свого процесуального контексту на підставі наявних матеріалів. Відтак, процесуальний порядок участі особи в іншому кримінальному провадженні не може автоматично поширюватися на інше провадження та бути обов`язковим для нього в контексті висновку про відсутність обставин переховування від суду. 

3.7. Суд також відхиляє доводи сторони захисту про необхідність використання органом досудового розслідування механізмів міжнародної правової допомоги. 

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України). Водночас Суд зважує, що орган досудового розслідування на момент складення підозри та її вручення, відповідно до положень КПК України, не володів офіційною інформацією з приводу точного місця перебування або фактичного проживання обвинувачених. Наявність відомостей про перебування осіб за межами території України та фактичний перетин державного кордону, отриманих у порядку взаємодії правоохоронних органів, з державних реєстрів або у порядку реалізації механізму екстрадиції, автоматично не свідчить про обізнаність сторони обвинувачення про конкретне місце проживання для реалізації механізму міжнародної правової допомоги. 

До того ж тривале проживання іноземних громадян на території іншої держави потребує відповідних правових підстав та певного юридично оформленого статусу. Відтак сам по собі факт перебування особи за межами України, без встановлення характеру такого перебування, його правових підстав, строку, статусу особи в державі перебування та, що особливо важливо, правових наслідків такого статусу для можливості її участі у кримінальному провадженні, не є достатньою підставою для висновку про неможливість здійснення процесуальних дій без застосування процедур міжнародного співробітництва. Фізичне перебування особи на території іншої держави не можна ототожнювати з виникненням необхідності у здійсненні процесуальної дії саме через органи цієї держави. Однак міжнародна правова допомога є не універсальним процесуальним механізмом на випадок перебування учасника провадження за кордоном, а засобом здійснення конкретної процесуальної дії тоді, коли її проведення потребує залучення компетентних органів іншої держави або не може бути здійснене українськими органами самостійно. Тому для висновку про необхідність звернення до механізмів міжнародної правової допомоги недостатньо встановити лише географічну обставину - перебування особи за межами України. Необхідно встановити, яку саме процесуальну дію неможливо здійснити без залучення органів іноземної держави, у чому полягає така неможливість і чому передбачені кримінальним процесуальним законом способи участі особи у провадженні є недостатніми.

Це має значення і з огляду на те, що кримінальне провадження не може бути поставлене у залежність виключно від місця фактичного перебування його учасника. Інакше достатньо було б особі виїхати за межі України, щоб будь-яка процесуальна дія щодо неї автоматично перетворювалася на предмет міжнародного співробітництва.

Отже, сам факт тривалого перебування обвинувачених за межами України не є самодостатньою підставою ані для висновку про неможливість їхньої участі у кримінальному провадженні, ані для автоматичного застосування механізмів міжнародної правової допомоги. Відповідні доводи сторони захисту мають бути конкретизовані та підтверджені належними даними щодо правового статусу обвинувачених у державі перебування і щодо конкретної процесуальної дії, проведення якої об`єктивно потребує залучення компетентних органів цієї держави з огляду на фактичні і юридичні наявні підстави такого залучення.

3.8. Сукупність досліджених матеріалів дає підстави для висновку, що ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обізнані про наявне щодо них кримінальне провадження, про що також свідчить систематичність клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд відхилив відповідні клопотання, адже саме по собі бажання обвинувачених брати дистанційну участь у судових засіданнях не є тотожним реальній готовності осіб виконувати свої процесуальні обов`язки за умови продовження існування підстав, які зумовили застосування режиму in absentia. Участь обвинувачених у відповідному форматі жодним чином не спростовує відсутність офіційних відомостей щодо їх постійного місця проживання за межами території України на офіційній підставі, відомій Суду.

Частиною 1 ст. 336 КПК України закріплено перелік підстав, за наявності яких суд може здійснювати судове провадження у режимі відеоконференції. Відтак, кримінальний процесуальний закон не встановлює імперативного та безумовного обов`язку для суду здійснювати судовий розгляд у режимі відеоконференції виключно за наявності відповідного клопотання. 

Суд враховує, що воєнний стан є самостійною законною підставою для здійснення судового провадження в дистанційному форматі. Водночас така підстава не може автоматично використовуватися учасниками провадження, місце перебування яких належним чином не встановлено, з метою забезпечення видимості своєї формальної участі у судовому провадженні. Більше того, можливість дистанційної участі не може розглядатися ізольовано від процесуальних обов`язків обвинуваченого, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України. Належність процесуальної поведінки обвинувачених не визначається кількістю поданих клопотань до суду, а процесуальна активність сторони захисту не може підміняти собою виконання обвинуваченими покладених обов`язків. Визначального значення набуває реальна спрямованість дій особи на забезпечення своєї належної участі у кримінальному провадженні. 

Впровадження воєнного стану автоматично не звільняє обвинуваченого від виконання обов`язку прибути до суду, так само не наділяє його правом самостійно визначати виключні умови своєї участі в судовому засіданні. Більше того, положення ст. 336 КПК України не можуть створювати простір для свавільного тлумачення своїх процесуальних обов`язків і фактичного розширення своїх процесуальних прав без усунення підстав ухилення від органу досудового розслідування та/або суду. Виключно декларування своєї готовності на постійній основі брати участь у судовому розгляду в режимі відеоконференції не нівелює умов для здійснення спеціального судового провадження. 

4. З огляду на викладене Суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора і здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025 відносно ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 297-1, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, Суд 

П О С Т А Н О В И В:

1.Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 задовольнити.

2.Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025 відносно  ОСОБА_15 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, та ОСОБА_17 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

3.Повідомити обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинувачених та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

4.Спеціальне судове провадження відносно ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та також обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювати у одному кримінальному провадженні.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя         ОСОБА_1