Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 серпня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
їх захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 14.08.2024 призначено судовий розгляд.
26.08.2026 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 надійшла заява про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Обґрунтування заяви про відвід
Заявлений відвід захисник ОСОБА_11 мотивував тим, що судове засідання у означеному кримінальному провадженні 12.08.2026 було проведене колегією суддів поза межами робочого часу апарату Вищого антикорупційного суду, а саме: розпочато о 17:34 год та завершено о 18:34 год. Стверджує, що про намір суду здійснювати судовий розгляд у позаробочий час (після 17:00 год) він завчасно не повідомлявся та своєї згоди на це не давав.
На його повідомлення о 17:58:04 год про те, що він не може перебувати у залі судового засідання після 18:00 год, головуючий суддя ОСОБА_1 о 17:58:46, тобто через сорок дві секунди, заявила про порушення питання про його притягнення до відповідальності у разі, якщо він залишить залу судового засідання. У зв`язку з цим він опинився перед вибором між реалізацією процесуальних прав і ризиком переслідування, ініційованого судом.
Стверджує, що у подальшому, вирішуючи заявлене ним клопотання про оголошення перерви, головуючий суддя ОСОБА_1 :
1) вимагала звітувати про обставини його приватного та сімейного життя, запитуючи про наявність у нього статусу одинокого батька, характер його сімейних обов`язків та можливість його заміни іншою особою у приватних справах;
2) висловлювала негативні персональні характеристики щодо нього;
3) одноособово вирішила його клопотання без проведення наради з іншими суддями, повідомивши, що воно задоволене частково та судове засідання буде завершене через 15 хвилин;
4) продемонструвала різне ставлення до тотожних процесуальних звернень, позаяк раніше аналогічні клопотання захисників задовольнялися судом без зауважень;
5) відмовила у роз`ясненні змісту рішення, оголошеного за результатами розгляду клопотання.
Судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були присутні в залі судового засідання, однак не вжили заходів для вирішення його клопотання.
Натомість у цьому ж судовому засіданні щодо клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу колегія суддів діяла у повній відповідності до процесуального закону - вийшла до нарадчої кімнати, провела нараду тривалістю 13 хвилин і оголосила резолютивну частину ухвали.
Зазначені обставини, на думку захисника, вказують на наявність у колегії суддів особливого, упередженого ставлення до нього, яке є відмінним від ставлення до інших учасників провадження, що є підставою для відводу.
Позиції учасників судового провадження
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 подану ним заяву про відвід підтримав, просив задовольнити. Додав, що головуючий суддя ОСОБА_1 зверталась до нього у «сварливій формі» та є упередженою як до нього, так і до його підзахисного. Повідомив, що з викладених ним обставин складається враження, що колегія суддів прагне розглянути справу у прискореному режимі, замість вирішення усіх питань, що виникають під час такого розгляду, у встановленому законом порядку.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав заявлений відвід, пояснив, що вбачає упередженість колегії суддів стосовно нього.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід. Вважає, що її слід розцінювати як чергову незгоду із процесуальними рішеннями суду. Пояснив, що проведення судового засідання нібито у позаробочий час перебуває у колі інтересів самих обвинувачених, позаяк сприяє дотриманню розумних строків розгляду кримінального провадження. Повідомлення головуючого судді про можливість ініціювання питання про притягнення захисника до дисциплінарної відповідальності у зазначеному випадку є лише застереженням про необхідність дотримання ним процесуального порядку та не свідчить про погрози з боку суду. З`ясування судом обставин, які перешкоджали захиснику ОСОБА_11 брати участь у судовому засіданні, вочевидь було необхідним для встановлення їх поважності та було помилково сприйняте захисником як «випитування інформації особистого характеру». Щодо прийняття рішення суддею одноособово зазначив, що протокольні ухвали суду характеризуються швидкістю їх прийняття та можуть виноситися судом без активного обговорення.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 підтримали заяву захисника ОСОБА_11 .
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
Проаналізувавши зазначені захисником ОСОБА_11 обставини для відводу всіх суддів, які здійснюють судове провадження у цьому кримінальному провадженні, суд має визначити, чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості суддів.
Суть доводів заяви захисника ОСОБА_11 про відвід зводиться до того, що 1) колегія суддів 12.08.2026 провела судове засідання у позаробочий час, 2) після заявлення ним клопотання про оголошення перерви головуючий суддя ОСОБА_1 висловила погрозу ініціювання дисциплінарного провадження щодо нього, 3) вимагала повідомити про обставини його особистого життя, 4) допускала висловлювання, шо містять його негативну характеристику; 5) вирішила заявлене клопотання одноособово, 6) демонструє різне ставлення до вирішення клопотань захисників, 7) відмовила у роз`ясненні рішення за результатами його розгляду.
Вказані доводи захисника суд вважає надуманими, а викладені захисником у його заяві обставини - перекрученими. Внаслідок чого захисник надав невірну оцінку подіям, що відбувалися у судовому засіданні та дійшов висновку про упередженість суду.
Судом встановлено, що чергове судове засідання у означеному кримінальному провадженні було призначене судом на 12.08.2026, о 17 год 00 хв., про що завчасно повідомлено усіх учасників судового розгляду. Час проведення судового засідання орієнтовно визначено до 18 год 30 хв.
Водночас, під час його проведення адвокат ОСОБА_11 повідомив, що вважав, що розгляд кримінального провадження запланований до 18 год 00 хв, а тому він має намір залишити судове засідання, позаяк повинен виконувати свої батьківські обов`язки та вирішувати інші питання.
У відповідь на зазначене головуючим суддею ОСОБА_1 повідомлено, що у разі залишення захисником зали судового засідання, судом може бути ініційоване питання притягнення його до відповідальності, після чого суд видалився до нарадчої кімнати для вирішення клопотання іншого захисника про зміну запобіжного заходу.
Надалі, після виходу суду з нарадчої кімнати, захисником ОСОБА_11 було заявлене клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з огляду на закінчення його робочого часу та необхідність вирішення ним питань, не пов`язаних із робочою діяльністю. Означене клопотання було задоволене судом частково та повідомлено, що перерву буде оголошено через 15 хвилин.
На прохання захисника роз`яснити, у чому полягає частковість задоволення його клопотання, головуючим суддею було роз`яснено відповідне рішення суду (п. 33, 34 Журналу судового засідання від 12.08.2026).
Відповідно до положень кримінального процесуального законодавства саме суд визначає дати та час проведення судових засідань у справі, з метою розгляду кримінального провадження в розумний строк та відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Разом з тим, відповідно до положень п. 3.1.4 Розділу 3 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Вищого антикорупційного суду, погодженого зборами суддів Вищого антикорупційного суду (рішення від 11.11.2020 № 4) та схваленого загальними зборами працівників Вищого антикорупційного суду (протокол від 10.12.2020 № 2), суддям першої інстанції ВАКС, які здійснюють судове провадження, помічникам суддів, помічнику Голови суду, помічнику заступника Голови суду, водіям автотранспортних засобів, у разі зайнятості на роботі з повним робочим днем, встановлюється ненормований робочий день у зв?язку з неможливістю нормування часу трудового процесу.
На працівників з ненормованим робочим днем поширюється режим роботи, встановлений Правилами внутрішнього трудового розпорядку ВАКС. Уразі потреби ці категорії працівників виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною) (п. 3.1.5 Договору).
Зважаючи на це, призначення колегією суддів судового засідання з розгляду кримінального провадження № 52023000000000423 12.08.2026 на 17 год 00 хв не свідчить про його проведення в позаробочий час та не є підставою для неявки у таке судове засідання учасників судового розгляду, або залишення ними зали судового засідання з підстав завершення робочого часу. До того ж справа вже неодноразово по середах призначалася на 17:00 год та слухалася судом до 18:30 год, тобто адвокат був обізнаний із тривалістю проведення судового засідання. Лише протягом 2026 року судом проведено судові засідання у зазначений часовий проміжок 12.08.2026, 03.06.2026 та 27.05.2026. Аналогічно, 19.02.2025, 12.03.2025, 26.03.2025, 11.12.2024, 08.01.2024 та 22.01.2024 суд здійснював розгляд означеного кримінального провадження з 16:30 год до 18:30 год.
Суд зауважує, що означене кримінальне провадження надійшло на розгляд суду 05.12.2023 року. Ухвалою суду від 14.08.2024 обвинувальний акт у ньому призначено до судового розгляду. На теперішній час суд продовжує перебувати на стадії дослідження документів сторони обвинувачення, а тому призначення судових засідань у часові проміжки з 17:00 год до 18:30 год є виправданим з урахуванням необхідності дотримання судом розумних строків розгляду справи.
Тому доводи захисника в цій частині є безпідставними.
Твердження захисника про прагнення колегії суддів якомога швидше розглянути означене кримінальне провадження у прискореному режимі без вирішення усіх питань, що виникають, зокрема у сторони захисту, під час його розгляду, є помилковим, оскільки (1) кримінальне провадження розглядається судом протягом тривалого часу, на що впливає, у тому числі систематичність заявлення стороною захисту відводів; (2) суд дотепер перебуває на стадії дослідження документів сторони обвинувачення, про що було зазначено вище.
Наведені захиснкиом аргументи про те, що головуючий суддя ОСОБА_1 висловила погрозу ініціювання його притягнення до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим він опинився перед вибором між реалізацією процесуальних прав і ризиком переслідування, є виключно його суб`єктивною думкою. Повідомлення про можливість ініціювання зазначеного питання мало характер роз`яснення передбачених законом процесуальних наслідків залишення захисником зали судового засідання безпосередньо під час здійснення розгляду справи та спрямоване на забезпечення належного процесуального порядку і безперешкодного розгляду справи.
Зазначене узгоджується із положеннями ч. 1, 2 ст. 321 КПК України, відповідно до якої головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження, а також вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Поряд з цим колегія суддів не погоджується із доводами захисника про те, що суд нібито вимагав від нього звітувати про обставини його приватного та сімейного життя, позаяк вирішення питання про оголошення перерви у судовому засіданні за клопотанням захисника передбачає встановлення об`єктивних причин, які перешкоджають йому брати подальшу участь у розгляді справи у цей день. З`ясування судом відповідних обставин є необхідним для оцінки їх поважності та не пов`язане з інтересом до приватного життя захисника ОСОБА_11 .
Аналогічно, суд не приймає твердження сторони захисту про вирішення клопотання, віднесеного до компетенції колегії, головуючим суддею одноособово та різне ставлення суду до клопотань, які заявляються ним та іншими захисниками.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає обов`язку суду вирішувати клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні шляхом постановлення ухвали у нарадчій кімнаті. Так само КПК України не передбачає і форми проведення наради суддів при вирішенні такого питання, нарада суддів на місці для винесення протокольної ухвали може відбуватися будь-яким зручним способом для суддів. При цьому проголошення рішення про часткове задоволення клопотання захисника головуючим суддею узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 321 КПК України, відповідно до яких саме головуючий керує ходом судового засідання, та не свідчить про його одноосібне прийняття.
Доводи про неприязне ставлення головуючого судді ОСОБА_1 до захисника або його підзахисного, висловлення негативних характеристик в бік ОСОБА_11 та звертання до нього у «сварливій формі», що може поставити під сумнів неупередженість головуючого, є надуманими та такими, що виникли у зв`язку із його суб`єктивним сприйняттям, що не відповідає дійсності.
Суд також зауважує, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК України обвинувачений наділений правом під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу. Відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює, за винятком прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо обвинуваченим і не може бути доручена захиснику.
Отже, у разі незгоди обвинуваченого чи його захисника з діями або рішеннями колегії суддів належним процесуальним способом реагування є висловлення відповідних зауважень і заперечень, які підлягають занесенню до журналу судового засідання, а не заявлення відводу всьому складу суду лише з підстав незгоди з такими діями чи рішеннями.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає обставин, які викликають сумніви в його неупередженості, а тому підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Керуючись ст. 80, 81, 369, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3