Справа № 991/10862/26

Провадження 1-кс/991/10888/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 10.08.2026,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої скарги та позиції сторін

25.08.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від ОСОБА_3 надійшла скарга на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 10.08.2026.

Скарга обґрунтовується наступними доводами:

- ОСОБА_3 10.08.2026 була подана заява до НАБУ про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК);

- відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України вказаний злочин віднесено до виключної підслідності НАБУ;

- факт отримання заяви НАБУ підтверджується квитанцією - трек-номером пошти;

- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення за поданою заявою до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.

У судове засідання заявник скарги не з`явилась будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги. Направила до суду клопотання, у якому скаргу просила задовольнити у повному обсязі та проводити розгляд без її участі.

Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилась. Направила до суду пояснення, у яких просила відмовити у задоволенні скарги та проводити розгляд без її участі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності заявника скарги та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.

2. Мотиви слідчого судді

Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 11.08.2026 ОСОБА_3 звернулась до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Це підтверджується копією опису вкладення Укрпошти.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує про те, що в провадженні Офісу Генерального прокурора перебувало кримінальне провадження №42026000000000828 від 25.06.2026 року, яке було внесене до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 (витяг з ЄРДР від 25.06.2026). В подальшому вказане кримінальне провадження було направлено за підслідністю до ТУ ДБР у м. Миколаєві, а процесуальне керівництво здійснює Одеська обласна прокуратура. Не погоджуючись із прийнятими процесуальними рішеннями у вказаному кримінальному провадженні, діями та бездіяльністю слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, в т.ч. за результатами розгляду її заяв та клопотань, ОСОБА_3 просить НАБУ внести відомості до ЄРДР за ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, слід зазначити, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.

Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Частина 1 статті 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. 

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

У своїх поясненнях уповноважена особа НАБУ зазначає, що у заяві заявника скарги не викладені відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ. Слідчий суддя погоджується з таким висновком.

Водночас зі скарги слідує, що в провадженні Офісу Генерального прокурора перебувало кримінальне провадження №42026000000000828 від 25.06.2026, яке в подальшому направлено за підслідністю до ТУ ДБР у м. Миколаєві, а процесуальне керівництво здійснює Одеська обласна прокуратура. Доводи заяви про кримінальне правопорушення від 10.08.2026 зводяться до непогодження із прийнятими процесуальними рішеннями у вказаному кримінальному провадженні.

Процесуальні рішення уповноважених осіб в межах досудового розслідувань у вищезазначеному кримінальному провадженні не є предметом здійснення судового контролю з боку слідчого судді ВАКС.

Статтею 307 КПК передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись статтями 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 10.08.2026 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1