Справа № 991/9593/26

Провадження 1-кс/991/10876/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

детектива ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52024000000000305 від 20.06.2024,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) на підставі ухвали Апеляційної палати ВАКС від 13.08.2026 надійшло вказане клопотання, у якому прокурор, з урахуванням заяви про часткове залишення без розгляду клопотання від 29.07.2026, просить накласти арешт на майно, вилучене 21.07.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: робочий записник (блокнот) ОСОБА_5 ; копію акту технічного стану будівлі: «Цех по вирощуванню грибів» від 05.07.2024, на 4 аркушах; копію технічного паспорту на виробничу будівлю за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Діброва, вул. Центральна, 46-а, на 8 аркушах; договір №77 на супроводження технічної документації при розробці детального плану території на земельних ділянках №3210800000:01:138:0055 та 3210800000:01:138:0056 від 14.10.2024, на 1 аркуші; договір №14-10-2 від 14.10.2024, між КП «Бучабудзамовник» та ТОВ «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну», з додатками, на 12 аркушах; грошові кошти в сумі 700 000 (сімсот тисяч) гривень, 2740 (дві тисячі сімсот сорок) євро, 40 150 (сорок тисяч сто п`ятдесят) доларів США.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 3, 4 ст. 368, ч. 2 ст. 366-2 КК, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

У ході досудового розслідування встановлено, що 17.12.2021 за результатами електронного аукціону ТОВ «Гелеон Компані» придбало у Вороньківської сільської ради (правонаступник Сошниківської сільської ради) об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Сошників, вул. Ліченка, 141-А за ціною 1 539 811,35 грн.

В подальшому, між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі - ЦБ ВТК), в особі начальника ОСОБА_6 та ТОВ «Гелеон Компані», в особі директора ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку квартирного типу № 431 від 11.05.2024.

Відповідно до умов вказаного договору Центральною базою ВТК придбано, житловий будинок загальною площею 2683,9 кв.м. за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Сошників, вул. Ліченка, 141-А за ціною 52 000 000,00 грн.

Встановлено, що в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні дозвільні документи на будівництво та завершення будівництва (здачі в експлуатацію) вказаного об`єкта нерухомого майна, ТОВ «Гелеон Компані» не значиться як замовник будівництва вказаного об`єкту нерухомого майна. Крім того, відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Гелеон Компані» не декларувала продаж або купівлю товарів, робіт або послуг, в тому числі будівельних робіт або будівельних матеріалів за період з моменту придбання відповідного житлового будинку та до моменту його продажу ЦБ ВТК.

Разом із тим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювались зміни відомостей щодо вказаного об`єкта нерухомого майна зі статусу «незавершене будівництво» на «закінчений будівництвом об`єкт» без відповідних дозвільних документів на будівництво та лише на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 18.04.2024 № 2024-184, виданої для ТОВ «Гелеон Компані».

Таким чином, будівельні роботи відносно вказаного об`єкта нерухомості ТОВ «Гелеон Компані» не проводило, а процес завершення будівництва здійснювався формально та з порушенням містобудівних норм.

У подальшому, ТОВ «Гелеон Компані», отримавши від ЦБ ВТК за продаж об`єкту нерухомості частину грошових коштів в сумі 34 194 200 грн, 20.05.2024 за 28,3 млн. грн. придбано 100% частки статутного капіталу ТОВ «Еко Гриб» (код ЄДРПОУ 41806684).

При цьому, у власності ТОВ «Еко Гриб» перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 3221482101:03:003:0030, площею 2 га, на якій знаходиться цех по вирощуванню грибів за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Діброва, вулиця Центральна, будинок 46а.

Після цього, ТОВ «Еко Гриб» на підставі договору від 04.06.2024 здійснило продаж вказаного об`єкта нерухомості ЦБ ВТК за ціною 170 000 000,00 грн.

Для створення передумов придбання ЦБ ВТК об`єкту нерухомості за завищеною ціною, суб`єктом оціночної діяльності ПП «Світлиця-нова», в особі директора ОСОБА_8 видано висновок про вартість майна від 28.05.2024, в якому визначено вартість цього об`єкту нерухомості в сумі 175 650 054 грн.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 27.11.2025 №1303-95/2025.01-6 розмір матеріальної шкоди (збитків) Центральній базі ВТК внаслідок придбання об`єкту нерухомості підтверджується у сумі 143 594 703 грн.

Окрім цього встановлено, що 17.10.2024 ЦБ ВТК за наслідками проведення закупівлі «Обладнання для сонячної станції» (номер закупівлі UA-2024-09-30-009809-a) укладено з ТОВ «КИЛОВАТТ» договір №594, предметом якого є закупівлі обладнання для сонячної станції, загальною вартістю 10 790 000,00 грн.

Встановлено, що при проведенні вказаних процедур закупівлі вартість «Обладнання для сонячної станції» була завищена.

Внаслідок придбання ЦБ ВТК за завищеною вартістю сонячних станцій, спричинено матеріальну шкоду (збитки) Центральній базі ВТК у розмірі 3 482 837,70 грн, що підтверджено висновком судової економічної експертизи №13242 від 07.10.2025.

Також встановлено, що між ТОВ «Киловатт» та ЦБ ВТК укладено договір про закупівлю товарів для забезпечення потреб безпеки і оборони №786 від 05.12.2024 на суму 7 800 000,00 грн, предметом якого є автомобільні шини 16.00R20 PR22TL 173G Michelin XZL в кількості 100 шт., тобто вартістю 78 000 грн кожна.

Органом досудового розслідування встановлено, що при проведенні вказаних процедур закупівлі вартість шин була завищена. Внаслідок придбання ЦБ ВТК за завищеною вартістю шин, спричинено матеріальну шкоду (збитки) ЦБ ВТК у розмірі 3 782 601,00 грн, що підтверджено висновком судової економічної експертизи №445-95/2026.01-06 від 05.03.2026.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Національної гвардії України, ЦБ ВТК та фактичні власники ТОВ «Гелеон Компані», ТОВ «Еко Гриб», ТОВ «КИЛОВАТ» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після вчинення злочинів за вищевказаних обставин набули та розпорядились майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиняли правочини з таким майном, а також вчиняли дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження та місцезнаходження.

21.07.2026 детективи НАБУ за погодженням з прокурором САП повідомили про підозру ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК та повідомили про підозру ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

21.07.2026 детективи НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС провели обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено, зокрема: робочий записник (блокнот) ОСОБА_5 ; копію акту технічного стану будівлі: «Цех по вирощуванню грибів» від 05.07.2024, на 4 аркушах; копію технічного паспорту на виробничу будівлю за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Діброва, вул. Центральна, 46-а, на 8 аркушах; договір №77 на супроводження технічної документації при розробці детального плану території на земельних ділянках №3210800000:01:138:0055 та 3210800000:01:138:0056 від 14.10.2024, на 1 аркуші; договір №14-10-2 від 14.10.2024, між КП «Бучабудзамовник» та ТОВ «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну», з додатками, на 12 аркушах; грошові кошти в сумі 700 000 (сімсот тисяч) гривень, 2740 (дві тисячі сімсот сорок) євро, 40 150 (сорок тисяч сто п`ятдесят) доларів США. Було вилучено також інше майно, перелічене в клопотанні, в частині якого прокурор просив залишити клопотання без розгляду.

Прокурор стверджує, що вилучені речі зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України. Крім того, вилучені під час обшуку грошові кошти можуть бути предметом спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання. 

Детектив в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримала в частині, крім тієї, щодо якої прокурор просив залишити клопотання без розгляду, посилалась на наведені у клопотанні мотиви, просила задовольнити. Долучила до матеріалів клопотання протокол огляду речей, документів та комп`ютерних даних від 02.07.2026.

Захисник та підозрюваний в судове засідання не з`явились. Захисник ОСОБА_13 надав до суду заперечення на клопотання прокурора про арешт в яких, зокрема не заперечував проти проведення судового розгляду клопотання без його участі та участі власника майна. Заперечення захисника мотивовані тим, що клопотання розглядається повторно, після призначення нового розгляду судом апеляційної інстанції, при чому підставою для скасування ухвали слідчого судді стало процесуальне порушення щодо об`єднання кількох клопотань про арешт в одну судову справу, однак колегія суддів Апеляційної палати ВАКС не ставила під сумнів висновки та мотиви слідчого судді по суті рішення, отже підстав для їх перегляду під час нового судового розгляду не вбачається, а оскільки попереднім судовим розглядом арешт грошових коштів був визнаний непропорційним втручанням у право власності, то в цій частині слід відмовити у задоволенні клопотання. Вилучені грошові кошти не визнані речовими доказами, а їх безпосередній зв`язок із предметом кримінального провадження не встановлений.

2. Мотиви слідчого судді

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

2.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя.

Згідно з пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення чи підлягає спеціальній конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Пунктами 1- 3 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: 

- правову підставу для арешту майна; 

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 

- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

2.2. Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 3, 4 ст. 368, ч. 2 ст. 366-2 КК.

27.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. 

Відповідно до протоколу обшуку від 21.07.2026, на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 07.07.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено, зокрема: робочий записник (блокнот) ОСОБА_5 ; копію акту технічного стану будівлі: «Цех по вирощуванню грибів» від 05.07.2024, на 4 аркушах; копію технічного паспорту на виробничу будівлю за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Діброва, вул. Центральна, 46-а, на 8 аркушах; договір №77 на супроводження технічної документації при розробці детального плану території на земельних ділянках №3210800000:01:138:0055 та 3210800000:01:138:0056 від 14.10.2024, на 1 аркуші; договір №14-10-2 від 14.10.2024, між КП «Бучабудзамовник» та ТОВ «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну», з додатками, на 12 аркушах.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_14 від 22.07.2026 вищевказане майно, вилучене 21.07.2026 під час проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, вказані речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

2.3. Щодо правової підстави для арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Щодо посилання детектива на п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК, слід зазначити, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

27.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру від 27.01.2026 за фактом заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах в розмірі понад 140 млн грн. Відповідно до обставин злочину, вказані грошові кошти були виведені на рахунки підприємств з ознаками фіктивності, виведені в готівку та розподілені між учасниками злочину. Вказані обставини підтверджуються доказами, долученими детективом до клопотання про арешт майна та наданими в судовому засіданні.

Тому, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на грошові кошти в сумі 700 000 (сімсот тисяч) гривень, 2740 (дві тисячі сімсот сорок) євро, 40 150 (сорок тисяч сто п`ятдесят) доларів США може бути накладено арешт з метою спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Щодо заперечень захисника, то слідчий суддя звертає увагу, що в ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.08.2026 по справі №991/9593/26, котрою призначено новий розгляд клопотання, попередня ухвала слідчого судді скасована повністю, а не в частині; слідчий суддя не здійснює перегляд рішення, ухваленого слідчим суддею при попередньому судовому розгляді клопотання, а розглядає клопотання заново. Вказівок щодо необхідності відмови в задоволенні клопотання в частині грошових коштів ухвала апеляційного суду не містить. Тому в зв`язку з наявністю підстав для накладення арешту майна в цій частині клопотання підлягає задоволенню. 

2.4. Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Частиною 4 статті 173 КПК визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Оскільки йдеться про речові докази, слідчий суддя вважає, що незастосування заборони користуватись, розпоряджатись майном призведе до втрати, знищення доказів. Аналогічно можуть бути втрачені грошові кошти, які можуть бути предметом спеціальної конфіскації або конфіскації як покарання.

Під час розгляду клопотання не встановлено надмірних негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який у цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_5 .

Оскільки йдеться про обґрунтовану підозру, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування заборони користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке може бути предметом спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання та є речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. 

Щодо прохання прокурора про залишення клопотання без розгляду в частині, то кримінальний процесуальний закон не передбачає такого рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна. Оскільки ж сторона обвинувачення не підтримує клопотання у відповідній частині, в цій частині в його задоволенні належить відмовити. 

Отже, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 21.07.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- робочий записник (блокнот) ОСОБА_5 ;

- копія акту технічного стану будівлі: «Цех по вирощуванню грибів» від 05.07.2024, на 4 аркушах;

- копія технічного паспорту на виробничу будівлю за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Діброва, вул. Центральна, 46-а, на 8 аркушах;

- договір №77 на супроводження технічної документації при розробці детального плану території на земельних ділянках №3210800000:01:138:0055 та 3210800000:01:138:0056 від 14.10.2024, на 1 аркуші;

- договір №14-10-2 від 14.10.2024, між КП «Бучабудзамовник» та ТОВ «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну», з додатками, на 12 аркушах;

- грошові кошти в сумі 700 000 (сімсот тисяч) гривень, 2740 (дві тисячі сімсот сорок) євро, 40 150 (сорок тисяч сто п`ятдесят) доларів США.

У решті клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1