Справа № 991/9361/26

Провадження №11-сс/991/503/26

Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

заявника ОСОБА_6 

прокурор не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2026 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженого прокурора САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, 

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2026 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженого прокурора САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Судове рішення мотивоване тим, що аналіз змісту скарги, повідомлення та доданих до них матеріалів свідчить, що в них скаржник не навів жодних реальних ознак складів будь-яких кримінальних правопорушень, окрім суб`єктивних тверджень і припущень щодо недосконалості механізму планування та використання бюджетних коштів. Викладені скаржником обставини жодним чином не свідчать про їх ймовірність і його доводи не є достатніми та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Зі змісту скарги і повідомлення не вбачається ознак підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування.

27 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга, 29 липня 2026 року - доповнення до неї та 13 серпня 2026 року - додаткові пояснення у справі щодо заперечень САП на апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2026 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженого прокурора САП, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити та зобов`язати уповноваженого прокурора САП невідкладно внести до ЄРДР відомості за його повідомленням від 10 липня 2026 року про вчинення кримінальних правопорушень у порядку ст.214 КПК України. На його думку, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з неповним дослідженням матеріалів скарги та з неправильним встановленням фактичних обставин. Його повідомлення від 10 липня 2026 року містить конкретні дані про можливу протиправну діяльність: предмет (використання бюджетних коштів), період (2018-2025 роки), уповноважені органи, а також посилання на офіційні документи й суми видатків. Останні наведені ним для відображення масштабу операцій, які потребують перевірки, і не є остаточним розміром збитків. Однак, оскільки він не має владних повноважень (зокрема, права на тимчасовий доступ чи допит осіб), невстановлення усіх елементів складу злочину до початку розслідування не є підставою для невнесення відомостей до ЄРДР. Навпаки, це вказує на необхідність застосування процесуальних засобів перевірки. Вимога до нього самостійно встановити ці обставини фактично покладає на нього функції органу досудового розслідування. Такий підхід суперечить ст.214 КПК України. КПК України не передбачає підстави невнесення даних до ЄРДР - непідслідність заяви про вчинення кримінального правопорушення. Навпаки, за ч.7 ст.214 КПК України прокурор після реєстрації провадження має 5 днів для передачі матеріалів за належною підслідністю. Тому сумніви прокурора САП щодо підслідності не звільняли його від обов`язку розпочати розслідування. Так само передчасними є вимоги ще до початку розслідування остаточно встановити суб`єкта категорії «А» чи точний розмір шкоди для визначення підсудності ВАКС. Має місце суперечливість дій САП: у запереченнях орган посилався на відсутність своєї компетенції, проте в листі від 15 липня 2026 року вдався до змістовної оцінки повідомлення та констатував брак фактичних даних. На його думку, якщо САП вважала справу непідслідною, вона мала застосувати механізм ч.7 ст.214 КПК України після внесення відомостей до ЄРДР. Якщо ж вона взялася оцінювати повідомлення по суті, то повинна була проаналізувати конкретні додані документи, а не обмежуватися загальною фразою про їх недостатність. Пересилання його заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 не могло замінити кримінально-процесуальну процедуру. Перед зверненням до ІНФОРМАЦІЯ_2 він уже отримав офіційні відповіді та бюджетні документи від ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 . Наголошує, що пересилання його заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 було безпідставним, оскільки можливості фінансового контролю вже вичерпані, а сам орган не має повноважень здійснювати слідчі дії. Крім того, слідчий суддя не врахував очевидного конфлікту інтересів: частина повідомлених обставин стосувалася дій та бездіяльності службових осіб самої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що очевидно виключало можливість проведення цим органом незалежної перевірки. Таким чином, в ухвалі слідчий суддя не надав жодної правової оцінки значенню цієї дії для виконання ст.214 КПК України та вказаним ним у скарзі обставинам. Оскаржувана ухвала не відповідає належному стандарту судового контролю, а тому предмет вимоги апеляційної скарги обмежується відновленням процедури, прямо передбаченої ст.214 КПК України. Вважає безпідставним висновок слідчого судді про суто «суб`єктивний» характер його заяви та наголошує, що надані ним матеріали містили зафіксовані в офіційних документах факти, які у своїй сукупності є достатнім фундаментом для припущення про можливий вчинений злочин та початку його процесуальної перевірки. Тому висновок слідчого судді про відсутність підстав для розслідування є невмотивованим. Наголошує, що брак у нього доступу до первинних (зокрема таємних) документів не може бути аргументом проти початку провадження, оскільки саме в межах розслідування і мають з`ясовуватися питання, які суд безпідставно поклав в основу відмови. Слідчий суддя обмежився лише загальною характеристикою ст.210 КК України, не надавши відповіді на конкретні доводи скарги. Застосування ж прожиткового мінімуму 2026 року до можливих діянь 2018-2025 років не відповідає часовому критерію ч.5 ст.216 КПК України. Для оцінки подій минулих років не можна застосовувати показник поточного календарного року. Крім того, цей аргумент є лише додатковим, адже вартісний критерій є альтернативним і не виключає суб`єктного критерію підслідності. Абстрактні міркування слідчого судді про ризик тиску на посадовців чи неефективне витрачання ресурсів не можуть замінити оцінку конкретних фактів у його заяві. Реєстрація провадження в ЄРДР не означає висунення підозри чи переслідування конкретної особи. Коло суб`єктів, форма вини та розмір шкоди мають установлюватися саме під час досудового розслідування, оцінка доцільності витрат держави на розслідування не може підміняти визначений законом критерій достатності відомостей для внесення їх до ЄРДР. 11 серпня 2026 року він отримав лист Держаудитслужби №002500-16/10851-2026, в якому зазначено, що вона не має повноважень проводити розслідування чи вносити відомості до ЄРДР, та пропонує звернутися із заявою про кримінальне правопорушення безпосередньо до уповноважених органів досудового розслідування з дотриманням підслідності за ст.216 КПК України.

12 серпня 2026 року на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , у яких він просить відмовити у задоволенні скарги та розглянути її за його відсутності. Заперечення обґрунтовує тим, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_6 від 10 липня 2026 року (реєстр. №17526-26 від 10 липня 2026 року) встановлено, що розгляд порушених у заяві питань не належить до компетенції САП. У зв`язку з цим, зазначену заяву листом від 15 липня 2026 року №07/3-5058вих-26 надіслано за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_6 для розгляду в межах компетенції, про що було повідомлено заявника. Також йому роз`яснено, що не встановлено достатніх фактичних даних, які б свідчили про наявність у діях службових осіб ознак кримінальних правопорушень, що охоплюються поняттям кримінального правопорушення, визначеним ст.11 КК України, та могли бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР.

У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_6 свою апеляційну скаргу підтримав, обґрунтував тими доводами, які були викладені в апеляційній скарзі та в доповненнях до неї, просив її задовольнити в повному обсязі. На його думку, проведення розслідування у двох кримінальних провадженнях за фактами нецільового використання бюджетних коштів не може бути підставою для невнесення даних до ЄРДР, оскільки розслідування у них є неефективним. 

У судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду, не перешкоджає його проведенню.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши скаржника, дослідивши матеріали апеляційного провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків. 

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, у тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (ч.5 ст.214 КПК України). 

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР. 

Відповідно до висновків Верховного Суду підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР (постанова від 02 лютого 2023 року у справі №347/1400/18, постанова від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18).

З матеріалів справи вбачається, що заявник 10 липня 2026 року подав заяву до НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.191, 210, 364, 366, 367 КК України та вказав обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, ймовірних суб`єктів (посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_7 ), зазначив статті попередньої кваліфікації їх дій, а також долучив докази, якими керувався при поданні зазначеної заяви.

У додатках до цих доказів містяться копії запитів на отримання публічної інформації ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_6 та відповіді на них. Так, із листа ІНФОРМАЦІЯ_1 №000600-16/5475-2026 від 27 квітня 2026 року вбачається, що за результами проведення державного фінансового аудиту щодо виконання бюджетних програм у ІНФОРМАЦІЯ_8 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року та ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 січня 2018 року по 31 серпня 2021 року, направлено матеріали до ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 . ІНФОРМАЦІЯ_11 повідомила про долучення зазначених матеріалів аудиту до кримінальної провадження №42015000000002433. ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомив, що за матеріалами ревізії Головним слідчим управлінням СБУ розпочато кримінальне провадження №22022000000000027.

Тобто, за фактами та відносно суб`єктів, зазначених частково у повідомленні про вчинення злочину заявника, уже внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування відповідними органами. Цей факт також підтверджується заявником у його повідомленнях про вчинення кримінальних правопорушень, які ним скеровувалися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, колегія суддів доходить висновку, що підстав для дублювання та повторного внесення відомостей до ЄРДР немає.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді, про непідсудність Вищому антикорупційному суду усіх статей у сукупності, які можуть інкримінуватися суб`єктам у межах одного кримінального провадження, не зважаючи на те чи віднесені вони до корупційних, чи ні, оскільки це суперечить п.20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, у якому зазначено, що у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду. Також колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо непідсудності даної скарги Вищому антикорупційному суду, оскільки заявником у заяві зазначено про нецільове використання мільйонів та сотень тисяч грн (абревіатура суми заявником зазначена у відповідності до документів за формою, яка використовується у Законі України про Державний бюджет на відповідний рік), які суддею помилково враховано як десятки тисяч. За наявності висновку про непідсудність скарги у відкритому провадженні слідчий суддя повинен був би постановити ухвалу про закриття кримінального провадження.

Однак, постановлене судове рішення за результатом розгляду є законним, тому не може бути скасовано лише з формальних підстав - невірного мотивування.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.214, 216, 303, 309, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2026 року залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2026 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2 

судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_4