Справа № 991/10098/26

Провадження №11-п/991/26/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_16 ,

прокурора ОСОБА_17 ,

представника потерпілого ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/, захисників обвинуваченого ОСОБА_19 - адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_20 , про направлення кримінального провадження №12017040000000531 з Вищого антикорупційного суду до Соборного районного суду міста Дніпро,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманими від обвинуваченого ОСОБА_16 і захисників та обвинуваченого ОСОБА_19 клопотаннями, поданими у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ (а. с. 1-13).

IІ. Суть справи

2. На розгляді у Вищому антикорупційному суді /далі - ВАКС/ знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень: ОСОБА_16 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 і ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/; ОСОБА_19 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_21 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_22 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК; ОСОБА_23 за ч. 5 ст. 191 КК; ОСОБА_24 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК.

3. Як зазначається в обвинувальному акті, у цьому кримінальному провадженні йдеться про вчинення дій, які, за версією сторони обвинувачення, полягали в тому, що : (1) у період з 26.01.2015 по 16.03.2015 у невстановленому в ході досудового розслідування місці та виконуючи визначені ОСОБА_16 функції злочинного плану члени організованої групи ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 й не встановлені в ході досудового розслідування особи, маючи умисел на службове підроблення, умисно, з корисливих мотивів з метою штучного створення підстав наявності зобов`язань у банку виплатити грошові кошті компанії DROVALE LIMITED за облігації серій V, W, X, Y створили та підписали обумовлені злочинним планом раніше не існуючі документи, підробивши їх минулими датами (ч. 1 ст. 366 КК); (2) за результатами проведених фінансових операцій протягом 17.03.2015 - 18.03.2015 на підставі підроблених договорів купівлі-продажу від 10.02.2014, договорів РЕПО від 10.02.2014 та договорів про внесення змін до договорів РЕПО організована злочинна група у складі ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та інших невстановлених у ході досудового розслідування осіб, заволоділа грошовими коштами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» /далі - банк/ в особливо великому розмірі - в сумі 9 254 807 860 (дев`ять мільярдів двісті п`ятдесят чотири мільйони вісімсот сім тисяч вісімсот шістдесят) грн 40 коп (ч. 5 ст. 191 КК); (3) організована група у складі ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та інших невстановлених у ході досудового розслідування осіб вчинили ряд фінансових операцій з частиною вищевказаних коштів, одержаних внаслідок вчинення наведених злочинів, та відповідно до підроблених договорів про продаж та зворотній викуп №001/14 від 10.02.2014, №002/14 від 10.02.2014, №003/14 від 10.02.2014, №001/15 від 10.02.2014 вивели їх на рахунок DROVALE LIMITED НОМЕР_1, і вчинили дії, спрямовані на маскування незаконного походження цих коштів, джерела їх походження, а також використання їх (ч. 3 ст. 209 КК).

IIІ. Зміст клопотання

4. У клопотаннях обвинувачений ОСОБА_16 та захисники обвинуваченого ОСОБА_19 - адвокати ОСОБА_15 , ОСОБА_8 просять направити кримінальне провадження з Вищого антикорупційного суду до Соборного районного суду міста Дніпро.

4.1. Клопотання обвинуваченого та захисників мотивовані тим, що це кримінальне провадження предметно не підсудне ВАКС, адже: (1) в обвинувальному акті не йдеться про обвинувачення у вчиненні будь-якого з кримінальних правопорушень, посилання на які наведено в ч. 1 ст. 33-1 КПК; (2) відсутня хоча б одна з умов для віднесення справи до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначених у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК; (3) здійснення досудового розслідування детективами Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ не свідчить про його підсудність ВАКС.

4.1.1. Так, злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК, не підсудний Вищому антикорупційному суду, оскільки ця стаття не згадується в ч. 1 ст. 33-1 КПК, п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК і примітці до ст. 45 КК.

4.1.2. Водночас у частині дій, інкримінованих за ч. 5 ст. 191 КК, виходячи зі змісту обвинувального акта: (1) у ньому не йдеться про те, що обвинувачений їх вчинив, використовуючи саме організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські повноваження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації /далі - ОДА/, тобто службове становище за посадою; (2) він не містить посилань на конкретні владні повноваження голови ОДА, реалізація яких дала би можливість ОСОБА_16 вплинути на здійснення банківських операцій або здійснювати управління чи розпорядження активами приватного банку; (3) повноваженнями за цією посадою обвинувачений не зловживав, оскільки голова ОДА не є спеціальним суб`єктом, передбаченим п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, й інкриміновані дії пов`язані з його діяльністю та впливом у ПАТ КБ «Приватбанк», а не в ОДА; (4) інші обвинувачені, які за версією сторони обвинувачення є виконавцями злочинів, не є і не були службовими особами державних органів.

Крім того, щодо обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК посада голови ОДА належить не до посад державної служби категорії «А», а до категорії «Б», у зв`язку з чим відсутня ознака, передбачена п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК. Й оскільки у період з 26.01.2015 по 16.03.2015 100 відсотків статутного капіталу банку належало приватним акціонерам, а його націоналізація відбулася 21.12.2016, цю справу не може бути визнано підсудною Вищому антикорупційному суду згідно з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.

4.1.3. Стосовно обвинувачення за ч. 3 ст. 209 КК, то воно не може стосуватися  ОСОБА_16 , який на момент вчинення інкримінованої легалізації (з 31.03.2015 по 19.06.2015) вже не був головою ОДА, так як цю посаду він обіймав з 02.03.2015 по 24.03.2015, а тому навіть формально не є суб`єктом, згаданим у ч. 5 ст. 216 КПК.

На думку обвинуваченого та захисників, які звернулися з клопотаннями, це кримінальне провадження підсудне Соборному районному суду міста Дніпра, оскільки, за версією сторони обвинувачення, місцем вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК, вчиненого після злочину, кваліфікованого за ч. 5 ст. 191 КПК, є фактичне місцезнаходження ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Дніпрі за адресою в районі, який відноситься до територіальної юрисдикції Соборного районного суду міста Дніпра.

Крім того, в письмових поясненнях до клопотання ОСОБА_16 зазначив, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у справі №991/1782/25 щодо ймовірного заволодіння коштами ПАТ КБ «Приватбанк» встановила непідсудність кримінальних проваджень №42014000000001261 і №42025000000000682 ВАКС (т. 2 а. с. 51-58).

4.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 та захисники обвинуваченого ОСОБА_19 - адвокати ОСОБА_8 і ОСОБА_15 підтримали доводи, наведені в своїх клопотаннях й клопотаннях один одного.

IV. Позиції учасників провадження

5. Учасники судового провадження висловили свої доводи і заперечення.

5.1. Захисники обвинуваченого ОСОБА_16 (адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ), та обвинувачених ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ( ОСОБА_7 і ОСОБА_14 ) просили клопотання задовольнити з огляду на доводи, наведені у них.

5.2. Прокурор заперечував проти задоволення клопотань. У поданих ним письмових запереченнях зазначив, що це кримінальне провадження підсудне ВАКС оскільки: (1) ОСОБА_16 , як службова особа, був організатором кримінальних правопорушень (ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК), а не безпосереднім виконавцем, що не залежить від того, чи мала його посада як голови Дніпропетровської ОДА відношення до управління коштами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»; (2) посада голови обласної державної адміністрації належить до посад державної служби категорії «А» відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» (вищий корпус державної служби), який відносить до категорії «А» державної служби, серед іншого, посади голів місцевих державних адміністрацій, що підтверджує підсудність даного кримінального провадження за п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК; (3) ОСОБА_16 був службовою особою державного органу (головою Дніпропетровської ОДА), то наявна умова підсудності, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, незалежно від форми власності ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»; (4) на момент вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК (у період часу не пізніше 24.03.2015) ОСОБА_16 займав посаду голови ОДА; (5) в даному випадку застосовувати положення п. 20-2 «Перехідні положення» КПК не доцільно, тому що кримінальне провадження предметно підсудне Вищому антикорупційному суду на підставі ч. 1 ст. 33-1 КПК, адже наявні умови, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 5 ст. 216 КПК, і вказана норма не містить застережень щодо дати внесення відомостей до ЄРДР чи дати початку розслідування НАБУ.

5.3. Представник потерпілого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - адвокат ОСОБА_18 заперечував проти задоволення клопотань, вказавши, що кримінальне провадження підсудне ВАКС, зокрема, оскільки наявна умова, зазначена у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.

V. Мотиви і висновки колегії суддів

6. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час вирішення клопотання, колегія суддів виходить із такого.

7. Правила віднесення кримінальних проваджень (справ) до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду визначаються ст. 33-1 КПК із урахуванням п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.

7.1. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 33-1 КПК, для встановлення чи відноситься певне кримінальне провадження до підсудності цього суду використовується перевірка провадження на одночасну відповідність вимогам до: (1) правової кваліфікації (з`ясовується чи кваліфіковано кримінальне правопорушення, про яке йдеться у цьому кримінальному провадженні, хоча б за однією з норм закону про кримінальну відповідальність, яку чи відсилку до якої зазначено в ч. 1 ст. 33-1 КПК); (2) наявності умов (з`ясовується чи обставини вчинення такого кримінального правопорушення стосуються хоча б однієї із зазначених у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК умов).

7.2. Крім того, для встановлення чи відноситься розпочате до 22.09.2019 кримінальне провадження до підсудності ВАКС додатково здійснюється його перевірка на відповідність вимогам до сторони обвинувачення (з`ясовується чи досудове розслідування у такому кримінальному провадженні здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/) (абз. 1-3 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

7.3. Якщо в ході перевірки виявляється, що кримінальне провадження не відповідає хоча б одній із наведених складових (у розпочатих до 22.09.2019 - трьом, а в розпочатих зі вказаної дати - двом), то воно не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду. У протилежному випадку відповідне кримінальне провадження вважається таким, що предметно підсудне ВАКС і до нього, виходячи з абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК, не застосовуються загальні правила, передбачені абз. 1 ч. 1 ст. 32 КПК.

8. Застосовуючи зазначений підхід до обставин, установлених під час вирішення у порядку ст. 34 КПК клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 , колегія суддів ураховує таке.

(§1) Відповідність вимозі до сторони обвинувачення

9. Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (далі - Закон №100-IX), якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП (п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК у редакції, чинній з 22.09.2019).

9.1. Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 відносно ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 видно, що 05.08.2026 детективом НАБУ складено та підписано, а прокурором САП підписано та затверджено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні (т. 1 а. с. 16-382).

9.2. Зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531, розпочатому 06.03.2017, тобто до дня набрання 22.09.2019 чинності Законом №100-IX, здійснювалося детективами НАБУ та закінчено прокурорами САП, наявна відповідність цього кримінального провадження вимозі до сторони обвинувачення як складовій критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.

(§2) Відповідність вимозі до правової кваліфікації

10. ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст.33-1 КПК).

10.1. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка ст. 45 КК).

10.2. Тому, ВАКС підсудні ті кримінальні провадження, які здійснюються щодо вчинення хоча б одного з кримінальних правопорушень, відповідальність за яке передбачена однією зі ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК (у випадку вчинення кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем) чи ст. ст. 206-2, 209, 210, 211, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК.

10.3. Беручи до уваги те, що кримінальне провадження №12017040000000531 стосується вчинення, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК, посилання на норми щодо відповідальності за які міститься у ч. 1 ст. 33-1 КПК та примітку до ст. 45 КК, наявна відповідність цього кримінального провадження вимозі до правової кваліфікації як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.

10.4. Разом з тим, хоча і кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК саме по собі не підсудне ВАКС, проте зважаючи на те, що події інкриміновані обвинуваченим за вказаною статтею нерозривно пов`язані (передували) інкримінованим кримінальним правопорушенням, передбаченими ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК, вказане не спростовує висновку про підсудність кримінального провадження ВАКС за критерієм правової кваліфікації.

10.5. Водночас правила КПК щодо предметної підсудності в контексті суті висунутого обвинувачення у цій справі не вимагають, щоб при вчиненні злочину особа, яка займає посаду, використовувала свої службові повноваження саме за вказаною посадою. Адже, відповідне питання щодо того, які повноваження використовувалися, суд перевіряє при розгляді справи по суті, а не при визначенні суду, якому вона підсудна.

(§3) Відповідність вимозі до наявності умов

11. У п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачено обов`язкові альтернативні умови належності кримінального провадження до предметної підсудності Вищому антикорупційному суду.

11.1. П. 2 ч. 5 ст. 216 КПК передбачає, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

11.1.1. П`ять тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату закінчення вчинення інкримінованих в тому числі ОСОБА_16 кримінальних правопорушень (березень 2015) за ч. 5 ст. 191 КК, виходячи із вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», (1218,00 грн х 5000) становив 6 090 000,00 грн.

11.1.2. Оскільки у кримінальному провадженні №12017040000000531 обвинуваченим інкримінується завдання збитків в розмірі загалом 9 254 807 860,40 грн, то зазначена сума в п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

11.1.3. Так як ОДА - це місцева державна адміністрація, яка є місцевим органом виконавчої влади в системі органів виконавчої влади (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»). Тому на момент ймовірного вчинення злочинів, інкримінованих за ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_16 був службовою особою державного органу - органу виконавчої влади. 

11.2. Отже, розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених, зокрема, ст. 191 КК, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення ( 9 254 807 860,40 грн), і розслідування стосується вчинення кримінального правопорушення службовою особою державного органу (головою ОДА).

11.3. У зв`язку із цим кримінальне провадження №12017040000000531 відповідає умові п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК як складової критерію віднесення справи до підсудності Вищого антикорупційного суду.

(§4) Висновки 

12. За наведених вище обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи клопотань обвинуваченого та захисників, у зв`язку з чим у їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 32, ст. 33, ст. 33-1, ст. 34, ст. 110, ст. 216, ч. 2 ст. 369, ст. ст. 370, 371, 372, 376, 424, ч. 4 ст. 532, п. 20-2 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання про направлення кримінального провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року з Вищого антикорупційного суду до Соборного районного суду міста Дніпро залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_2 

ОСОБА_3 

ОСОБА_4 

ОСОБА_5