Справа № 991/10637/26

Провадження 1-кс/991/10661/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора від 03.08.2026 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) ОСОБА_4 від 03.08.2026 про відмову в задоволенні клопотання від 22.07.2026 про проведення слідчих дій.

У скарзі захисник просить скасувати постанову та зобов`язати старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017000000001245 провести допит ОСОБА_6 за участі адвоката в порядку, визначеному ч. 6 ст. 223 КПК України. На думку захисника ОСОБА_3 , постанова прокурора не узгоджується з вимогами КПК України та матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі з викладених підстав. 

Прокурор ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення скарги. Також подав письмові заперечення, в яких зазначив , що до ОГП, діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , звернувся адвокат ОСОБА_3 з клопотанням від 22.07.2026 №193, в якому просив провести допит як свідка ОСОБА_6 . Однак прокурором, встановлено, що захисник неодноразово звертався до сторони обвинувачення з клопотаннями про допит свідка ОСОБА_6 , за результатами розгляду приймались рішення про відмову в їх задоволенні, які залишені в силі. Звертаючись з аналогічним клопотанням, заявник не наводить принципово інших доводів, ніж ті, що вже надавались ним у попередніх клопотаннях. Сторона обвинувачення вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою, вмотивованою, яка повністю відповідає вимогам ст. 110 КПК України, а тому просив відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши думку заявника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.

Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. 

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

У рамках кримінального провадження №42017000000001245 адвокатом ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , до прокурора ОГП подано клопотання, у якому захисник просить провести слідчу дію, а саме допитати в статусі свідка ОСОБА_6 за його участі в порядку, визначеному ч. 6 ст. 223 КПК України. Клопотання заявник аргументує тим, що ОСОБА_7 , відповідно до змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 , виконував важливі функції у вчиненні інкримінованих злочинів у складі злочинної організації, що також збігається зі змістом вироку щодо ОСОБА_7 , проте суперечить показанням свідка ОСОБА_8 , і крім того, не узгоджується з фактом закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 . Крім того, захисник вважає, що необхідно перевірити твердження з повідомлення про підозру, в частині того, що ОСОБА_6 залучив ОСОБА_9 до структурної частини злочинної організації, оскільки кримінальне провадження щодо цих двох осіб є закінчене (щодо ОСОБА_9 закрите за реабілітуючими обставинами), що на думку захисту вкотре вказує на необґрунтованість позиції сторони обвинувачення висловленій в повідомленні про підозру та необхідності її перевірки іншими доказами.

Постановою прокурора ОГП ОСОБА_4 від 03.08.2026 у задоволенні клопотання відмовлено. Посилаючись на надання заявником власної оцінки доказам у кримінальному провадженні. Проте прокурор зазначає, що оцінка доказів у кримінальному провадженні є предметом змагальності у кримінальному провадженні, самостійного обстоювання, де сторона захисту може подати документи та інші докази на доведення своєї правової позиції, поставити свідку запитання, спрямовані на з`ясування достовірності його показань чи суперечностей з його попередніми показаннями. На переконання сторони обвинувачення узгодженість або неузгодженість окремих доказів між собою, можлива незгода сторони захисту з показаннями, іншими доказами, отриманими під час досудового розслідування, та процесуальними рішеннями, а тим більше з процесуальною оцінкою доказів щодо інших підозрюваних в інших кримінальних провадженнях - не є підставою для повторного здійснення процесуальних дій, а свідчить лише про необхідність надати цим фактам обґрунтовану оцінку з висновком про врахування або неврахування відповідних тих чи інших доказів. Сторона захисту не позбавлена права самостійно збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, а також під час судового розгляду брати участь у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення. Крім цього, з клопотанням аналогічного характеру та змісту захисник звертається не вперше.

Дослідивши клопотання сторони захисту та мотиви прокурора, викладені в постанові, слідчий суддя прийшов таких висновків.

Положеннями ст. 220 КПК України встановлено, що сторона захисту може звернутися з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, у відповідності до положень ст. 220 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого, прокурора з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом. 

Вимоги до постанови слідчого, дізнавача, прокурора встановлені ч. 5 ст. 110 КПК України. Так, постанова повинна складатися зі: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Із тексту оскаржуваної постанови вбачається, що вона містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення, відтак, прокурором дотримані формальні аспекти її прийняття.

Поряд з цим, згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді, окрім дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, належить оцінювати також доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій, про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.

Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурор зазначив, що допит ОСОБА_7 вже здійснювався у кримінальному провадженні, і обставини, які підлягають доказуванню, вже з`ясовувались. 

Водночас, захисником у своєму клопотанні не зазначено, чи змінилась позиція свідка ОСОБА_7 за час його допитів органом досудового розслідування. 

Слідчий суддя відзначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність її проведення.

Стороною захисту не надано документів, які б свідчили про суттєву неузгодженість показань між собою та, відповідно, необхідність усунення таких розбіжностей шляхом допиту свідка.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не було переконливо доведено, що повторний допит свідка є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої дії у цьому конкретному кримінальному провадженні та можливості встановлення важливих для нього обставин.

Зважаючи на зміст постанови прокурора та співставляючи їх із викладеними у клопотанні, слідчий суддя погоджується із наведеними у ній мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови слідчий суддя встановив, що підставою для відмови у задоволенні прокурором відповідного клопотання є: 1) ОСОБА_7 допитувався у кримінальному провадженні № 12014000000000164, відповідні матеріали щодо здійснення допитів виділено з цього провадження разом з іншими матеріалами за підозрою ОСОБА_5 ; 2) надані свідком показання, як і будь-які інші докази у кримінальному провадженні, є предметом оцінки в порядку ст. 94 КПК України, результатом якої є висновок про їх достовірність чи недостовірність, переконливість чи непереконливість, достатність чи недостатність для прийняття процесуальних рішень; 3) незгода сторони захисту з показаннями, отриманими під час досудового розслідування, а тим більше - з процесуальною оцінкою доказів щодо інших підозрюваних в інших кримінальних провадженнях, не є безумовною підставою для повторного проведення відповідних слідчих дій, натомість ця правова позиція є предметом самостійного обстоювання під час судового розгляду на основі змагальності.

З відповідними твердженнями слідчий суддя погоджується, оскільки як встановлено, клопотання жодним чином не містило обґрунтування необхідності проведення слідчої дії, а здебільшого було покликано вказати на необґрунтованість підозри ОСОБА_5 та розбіжності щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Вказаним доводам прокурор надав оцінку та вмотивовано зазначив причини відмови у проведенні повторного допиту свідка.

У цьому контексті слідчий суддя зазначає, що виходячи з положень ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Кримінальне процесуальне законодавство не покладає на прокурора обов`язку проводити або доручати проведення усіх слідчих (розшукових) дій, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що з наданих документів не вбачається, що позиція свідка ОСОБА_7 змінювалась у ході його допитів органом досудового розслідування. Незгода сторони захисту ОСОБА_5 з показаннями вказаного свідка і обставинами, викладеними у повідомленні про підозру ОСОБА_5 , є предметом дослідження судом у ході судового розгляду. Сторони в праві доводити перед судом у процесі змагальності свою позицію.

Відтак, на даній стадії слідчому судді не доведено наявність розбіжностей у показаннях свідка та необхідності його повторного допиту органом досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що адвокат вже звертався із аналогічними скаргами до слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва (справа № 761/30214/25) та Вищого антикорупційного суду (справи №№ 991/5087/21, 991/4618/23).

За таких обставин, слідчий суддя погоджується, що доводи адвоката ОСОБА_3 самі по собі не можуть обґрунтовувати необхідність проведення відповідної слідчої дії, а тому вважає, що прокурор правомірно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту.

Враховуючи зазначене, підстави для скасування постанови від 03.08.2026 відсутні, оскільки вона відповідає встановленим ч. 5 ст. 110 КПК України вимогам, містить відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1