УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 991/3435/23

провадження № 51 - 3441 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2026 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ,

встановив:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджено за ст. 366 ч. 1 КК України (в редакції Закону від 13 травня 2014 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки кожного, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності, на строк 3 роки кожного. 

На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання.

Цим же вироком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України у зв`язку з недоведеністю наявності в діях кожного з них складу цього кримінального правопорушення.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2026 року, апеляційні скарги прокурора та потерпілого (цивільного позивача) Міністерства оборони України задоволено частково, апеляційні скарги захисників залишено без задоволення. Вирок Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року у частині вирішення цивільного позову змінено. Цивільний позов Міністерства оборони України до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду. В іншій частині вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали суду апеляційної інстанції в частині виправдування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 191 ч. 5 КК України в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,

у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,

яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,

що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи

в обґрунтування кожної позиції.

Так, прокурор у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412 - 413 КПК України, з урахуванням прийнятого судом апеляційної інстанції рішення та встановлених судами обставин у цьому кримінальному провадженні щодо виправдування ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ст. 191 ч. 5 КК України. 

Також у поданій скарзі прокурор, вказуючи на істотне порушення кримінального процесуального закону, зокрема ст. 23 КПК України та ст. 404 ч. 3 КПК України, не зазначає в чому конкретно саме у цьому кримінальному провадженні полягають, на його думку, такі порушення, які саме докази суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Крім того, у касаційній скарзі прокурор вказує на те, що судом безпідставно не призначено експертизу у цьому кримінальному провадженні, проте прокурор не зазначає які саме норми законодавства було порушено судом апеляційної інстанції і чому це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання

про відкриття касаційного провадження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 без руху.

Встановити прокурору ОСОБА_4  п`ятиденний строк

для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3