Справа № 991/11323/26

Провадження 1-кс/991/11352/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду   ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання    ОСОБА_2 ,

представника власника майна     ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна  ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000522 від 07.10.2024,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін

08.09.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просила скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 16.12.2025 по справі №991/12963/25, провадження № 1-кс/991/13061/25, на майно  ОСОБА_4 , що було вилучено 12.12.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон сірого (графітового) кольору iPhone 15 Pro; MacBook Pro чорного кольору s/a: CO2tMOL1HtD6.

Клопотання обґрунтовується тим, що на цей час вже було скопійовано інформацію з вилучених пристроїв, відсутні будь-які відомості про призначення експертних досліджень або їх проведення, а також не встановлено, що на зазначених пристроях існують будь-які дані, що становлять інтерес для досудового розслідування, а тому подальше утримання майна ОСОБА_4 не відповідатиме критеріям розумної співмірності та має бути скасовано.

2. Позиції учасників судового засідання

Представник власника майна ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити. Посилався на тривале перебування вказаного майна під арештом та можливістю органу досудового розслідування за цей час провести всі можливі дослідження та експертизи. 

Детектив в судове засідання не з`явився, 09.09.2026 надав заяву в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі. Надав письмові заперечення, які мотивовані тим, що станом на 09.09.2026 для органу досудового розслідування лишається невідомий пароль до вилученого телефону та ноутбука. Посилання сторони захисту на те, що 01.05.2026 інформацію з вилучених пристроїв було скопійовано, саме по собі не свідчить про отримання доступної для аналізу інформації та завершення всіх необхідних процесуальних дій. Навпаки, матеріали оглядів від 25.03.2026 та 05.06.2026 підтверджують, що доступ до даних відповідних пристроїв обмежений логічним захистом, а результати копіювання щодо МасВооk отримані у зашифрованому вигляді, тоді як створення часткової копії іРhоnе методом «Before first unlock» взагалі виявилося неможливим. Таким чином, наведені стороною захисту обставини не свідчать про відпадання потреби у застосуванні арешту, а навпаки підтверджують необхідність подальшого збереження вилучених речових доказів.

3. Мотиви слідчого судді

Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2

ст. 131, ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 1 ст. 174 КПК передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав: 

- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; 

- арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52024000000000522 від 07.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 16.12.2025 у кримінальному провадженні №2024000000000522 по справі № 991/12963/25 накладено арешт на майно, вилучене у

 ОСОБА_4 під час проведення 12.12.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон сірого (графітового) кольору iPhone 15 Pro; MacBook Pro чорного кольору s/a: CO2tMOL1HtD6, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.06.2026 у задоволенні аналогічного клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 було відмовлено.

Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність вказаної представником власника майна підстави для скасування арешту.

Доводи клопотання про скасування арешту майна зводяться до того, що у сторони обвинувачення було достатньо часу для копіювання інформації з вилучених пристроїв, а тому їх повернення власнику не перешкоджає меті досудового розслідування, отже у подальшому арешті майна відпала потреба.

Відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 16.12.2025, слідчий суддя, оцінюючи підстави для накладення арешту, посилався на матеріали клопотання та постанову детектива НАБУ від 15.12.2025, відповідно до якої вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. Тому, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на мобільний телефон та ноутбук, якими користується ОСОБА_4 , може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів.

Так, відповідно до постанови детектива НАБУ ОСОБА_6 про визнання речей та документів речовими доказами від 15.12.2025 мобільний телефон сірого (графітового) кольору iPhone 15 Pro та MacBook Pro чорного кольору s/a: CO2tMOL1HtD6 визначено речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000522, оскільки вони зберегли на собі сліди вчиненого злочину, можуть бути знаряддя його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Протоколом огляду, складеним детективом НАБУ ОСОБА_6 від 15.12.2025 встановлено, що мобільний телефон сірого (графітового) кольору iPhone 15 Pro перебуває у ввімкнутому стані, в режимі «польоту» та заблокований системою логічного захисту у вигляді буквено-цифрового паролю. 

З протоколу огляду та пояснень спеціаліста від 01.05.2026 вбачається, що спеціалістом проведено огляд накопичувача на жорстких магнітних дисках Toshiba Canvio Basics S/N: «75DQP389TVDH», P/N: «HDTB520EK3AA», інв. 1812004599/291, на якому знаходиться побітова копія MacBook Pro, вилученого у ОСОБА_4 . В ході огляду цієї побітової копії спеціаліст виявив, що розділ з даними користувача скопійований в зашифрованому стані, та потребує пароль для розблокування, проте подолати логічний захист йому не вдалося.

Відповідно протоколу огляду та пояснень спеціаліста від 05.06.2026 створити часткову копію даних з мобільного телефону iPhone 15 Pro, вилученого під час проведення обшуку у ОСОБА_4 , методом «Before first unlock» неможливо.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.06.2026, якою у задоволенні аналогічного клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 було відмовлено, слідчим суддею було зроблено висновок, що арештоване майно визнане речовим доказом і саме по собі має значення для встановлення важливих у цьому кримінальному провадженні обставин, з урахуванням необхідності подолання системи логічного захисту для розшифрування скопійованих даних, подальший арешт є доцільним і виправданим, з огляду на існуючі ризики його знищення, а також враховуючи необхідність його використання в якості речових доказів.

При цьому, представником власника майна у клопотанні про скасуванні арешт не вказано нових доводів, які б доводили необхідність скасування раніше накладеного арешту.

Таким чином, накладення арешту є розумним та пропорційним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, істотне значення відповідного майна для розслідування злочину, відсутність нових обставин, які б вказували на необхідність скасування арешту. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника такого майна на даний момент. 

Оскільки не було встановлено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити. 

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1