УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 991/3435/23

провадження № 51 - 3441 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2026 року щодо ОСОБА_4 

встановив:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 засуджено за ст. 366 ч. 1 КК України (в редакції Закону від 13 травня 2014 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки кожного, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності, на строк 3 роки кожного. 

На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання.

Цим же вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України у зв`язку з недоведеністю наявності в діях кожного з них складу цього кримінального правопорушення.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2026 року, апеляційні скарги прокурора та потерпілого (цивільного позивача) Міністерства оборони України задоволено частково, апеляційні скарги захисників залишено без задоволення. Вирок Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року у частині вирішення цивільного позову змінено. Цивільний позов Міністерства оборони України до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду. В іншій частині вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаних судових рішень щодо ОСОБА_4 в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,

у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,

яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,

що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи

в обґрунтування кожної позиції.

Так, захисник у своїй касаційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 413 КПК України, з урахуванням встановлених судами обставин у цьому кримінальному провадженні та прийнятих судових рішень в частині визнання винним  ОСОБА_4 за ст. 366 ч. 1 КК України. 

Водночас у касаційній скарзі захисник вказує на допущені, на її думку, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Також у поданій скарзі захисник не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на її думку, було допущено цим судом, які доводи її апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив. 

Крім того, ставлячи у касаційній скарзі вимогу про скасування судових рішень в частині визнання винним  ОСОБА_4 за ст. 366 ч. 1 КК України і звільнення його від призначеного покарання та закриття кримінального провадження, захисник не наводить конкретних доводів на її обґрунтування з урахуванням положень статей 284, 440, 438 ч. 1 КПК України.

Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі

у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно

до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху.

Встановити захиснику ОСОБА_5  п`ятиденний строк

для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3