Document No. 139755961

Proceeding № 52023000000000229
Case № 991/136/26
Date of the hearing 04/09/2026
Date of the decision 04/09/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Lytvynko T.V.

Справа № 991/136/26

Провадження 1-кп/991/2/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

04 вересня 2026 року          м.Київ

 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілого ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву захисника ОСОБА_12 про відвід колегії суддів від участі у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст заяви про відвід

1.1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

1.2. 04.09.2026 у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 заявив відвід колегії суддів з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

1.3. Заяву мотивовано таким. Адвокат ОСОБА_12 перед початком судового засідання подав клопотання про його відкладення для забезпечення строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у задоволенні якого колегія суддів відмовила. На переконання захисника, цим колегія суддів продемонструвала формальний підхід до забезпечення його процесуального права як нового захисника на ознайомлення з матеріалами провадження та підготовку до участі в судовому засіданні. Захисник наголосив, що зазначені процедури є нерозривно пов`язаними, оскільки належна підготовка до захисту неможлива без попереднього повного ознайомлення з матеріалами провадження, а належний строк для ознайомлення, тривалість якого залежить від складності провадження та обсягу його матеріалів, має бути безумовно наданий судом. На думку захисника, недотримання цього порядку унеможливлює ефективне здійснення захисту та призводить до порушення права обвинуваченого на захист, адже належна готовність адвоката до судового засідання передбачає його повноцінну участь у дослідженні доказів відповідно до ст. 357, 358 КПК України, тоді як неготовність захисника унеможливлює подальший судовий розгляд і дослідження письмових документів. Викладене, на переконання захисника, дає підстави для сумніву в неупередженості колегії суддів, який, на його думку, виявився в позиції щодо ненадання йому строку на ознайомлення, сформованій без винесення клопотання про відкладення засідання на обговорення учасників провадження.

2. Позиції учасників процесу

2.1. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав заяву свого захисника.

2.2. Інші учасники зі сторони захисту щодо вирішення заявленого відводу поклалися на розсуд суду.

2.3. Прокурор заперечував проти відводу у зв`язку з його необґрунтованістю. Зазначив, що суд дотримується встановленого регламенту дослідження доказів і захист жодним чином не обмежений у наданні пояснень, контраргументів та заперечень після оголошення відповідного блоку документів. Зауважив також, що захисник має час на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому підстав не довіряти колегії суддів немає.

2.4. Представник потерпілого вважав за необхідне відмовити в задоволенні заяви з огляду на її необґрунтованість.

3. Нормативно-правове обґрунтування

Положеннями ч. 1 ст. 21 КПК України встановлено правову гарантію для кожної особи на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

За змістом ст. 2 КПК України об`єктивний та неупереджений розгляд справи є одним із завдань кримінального провадження.

Пункт 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей самий склад суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у справі «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначено, що безсторонність, як правило, означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинна встановлюватися за суб`єктивним критерієм - з урахуванням особистих переконань і поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у справі, - та за об`єктивним критерієм, тобто шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд, зокрема його склад, достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності (п. 104 зазначеного рішення).

Щодо суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006, заява № 33949/02, п. 49).

Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи існують доведені факти, які можуть викликати сумнів у неупередженості суду (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» від 28.10.1998, п. 45). При цьому позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, проте не вирішальне значення; вирішальним є те, чи є відповідні побоювання об`єктивно виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000, заява № 33958/96, п. 44).

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитися на постійну недовіру до суду та, відповідно, безпідставну зміну його складу.

4. Обставини, встановлені судом

Перевіряючи доводи заявника на предмет їх обґрунтованості, суд установив таке.

Адвокат ОСОБА_12 здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ордера про надання правової допомоги від 03.09.2026.

Перед початком судового засідання 04.09.2026 захисник подав клопотання про: (1) надання доступу до справи у підсистемі «Електронний суд»; (2) ознайомлення з матеріалами справи, зокрема шляхом надання доступу в системі відеоконференцзв`язку до журналів судових засідань та додатків до них у вигляді записів засідань; (3) надання в електронному вигляді копій технічних записів усіх судових засідань; (4) відкладення судового засідання та надання розумного строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в засіданні.

Головуючий суддя повідомив про вирішення перших трьох клопотань і надання відповідних розпоряджень секретарю судового засідання. Водночас ухвалою, постановленою в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, без виходу до нарадчої кімнати, суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про відкладення судового засідання та роз`яснив мотиви ухваленого рішення. Указану відмову захисник розцінив як підставу для відводу колегії суддів.

Судове провадження наразі перебуває на стадії дослідження доказів (документів) сторони обвинувачення; досліджено, умовно, перший блок письмових доказів сторони обвинувачення та частково докази сторони захисту щодо цього блоку, учасники судового провадження вже надали свої пояснення по вказаним матеріалам. З метою забезпечення реалізації права на захист суд роз`яснив захиснику ОСОБА_12 його процесуальне право окремо висловити власні доводи та зауваження щодо досліджених документів після ознайомлення з матеріалами провадження - реалізація цього права буде забезпечена в наступних судових засіданнях.

Щодо другого блоку письмових доказів сторони обвинувачення, дослідження якого заплановане в цьому засіданні, суд зазначив, що після завершення його оголошення прокурором захиснику ОСОБА_12 , як і всім іншим учасникам провадження зі сторони захисту, буде надано можливість висловити зауваження, подати письмові чи усні пояснення або заявити відповідні клопотання.

Судове провадження у справі здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, кожен з яких одночасно бере участь у розгляді інших кримінальних та цивільних проваджень, що об`єктивно обмежує кількість судових засідань у цій справі двома-чотирма на місяць. Відповідно до запланованого графіка судових засідань розгляд справи протягом жовтня 2026 року заплановано лише на одну дату 01.10.2026 у зв`язку з накладенням графіків відпусток суддів колегії.

Судом також установлено, що у двох попередніх судових засіданнях не відбулось дослідження доказів через відсутність захисника у обвинуваченого ОСОБА_8 , якому було надано строк значно довший для пошуку адвоката ніж це передбачено законом. 

5. Оцінка доводів заявника

5.1. Із матеріалів справи вбачається, що заява про відвід колегії суддів фактично зводиться до незгоди захисника з конкретним процесуальним рішенням - ухвалою про відмову в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, постановленою в порядку ч. 4 ст. 371 КПК України з наведенням мотивів.

5.2. Згідно з ч. 4 ст. 324 КПК України захисникові, який раніше не брав участі у кримінальному провадженні, суд зобов`язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 317 КПК України матеріалами кримінального провадження є документи та інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для провадження. Із змісту цієї норми вбачається, що суд може забезпечити учасникам провадження можливість знайомитися лише з тими матеріалами, які фактично надані суду; забезпечення доступу до матеріалів досудового розслідування, які перебувають у розпорядженні сторін і суду не надані, до повноважень суду не належить. Чинне кримінальне процесуальне законодавство також не наділяє суд повноваженням зобов`язати прокурора повторно надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

5.3. Щодо збереження права на захист попри відмову в задоволенні клопотання про відкладення засідання

Суд окремо наголошує, що відмова колегії суддів у задоволенні клопотання захисника про відкладення конкретного судового засідання сама собою не свідчить і не може свідчити про позбавлення захисника права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, участь у судовому розгляді та реалізацію всієї сукупності процесуальних повноважень, наданих йому законом.

По-перше, з чотирьох клопотань, поданих захисником ОСОБА_12 перед початком засідання, судом задоволено три - про надання доступу до справи в підсистемі «Електронний суд», про доступ у системі відеоконференцзв`язку до журналів судових засідань і додатків до них та про надання копій технічних записів засідань. Відмовлено виключно в четвертому клопотанні - про відкладення самого засідання. Отже, доступ захисника до матеріалів, що перебувають у розпорядженні суду, судом фактично забезпечено; предметом відмови є питання організації часу судового розгляду, а не питання доступу до матеріалів як такого.

По-друге, право захисника на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовку до участі в засіданні, гарантоване ч. 4 ст. 324 КПК України, не вичерпується можливістю його реалізації виключно до початку конкретного засідання. Судом роз`яснено захиснику ОСОБА_12 право окремо висловити власні доводи та зауваження щодо вже досліджених документів після завершення ознайомлення з матеріалами провадження, а участь у дослідженні наступного блоку доказів забезпечується в подальших судових засіданнях. Таким чином, можливість ознайомитися з матеріалами, сформувати правову позицію та реалізувати право на подання заперечень, клопотань і зауважень щодо доказів зберігається на всіх наступних стадіях судового розгляду.

По-третє, кримінальне провадження є не серією ізольованих епізодів, а процесом, що триває, тому окреме процедурне рішення, ухвалене в межах одного засідання, не звужує обсягу процесуальних прав захисника, які підлягають оцінці в контексті провадження в цілому, а не в межах одного окремого судового засідання. Захисник не позбавлений і надалі не буде позбавлений можливості брати участь у судовому розгляді, досліджувати докази, заявляти клопотання щодо їх допустимості чи достовірності та іншим чином повноцінно здійснювати захист на всіх наступних стадіях провадження.

З огляду на викладене, відмова в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, за умови повного забезпечення права захисника на подальше висловлення своєї позиції щодо вже досліджених і запланованих до дослідження доказів, спрямована виключно на організацію належного й ефективного судового розгляду в розумні строки та жодним чином не має наслідком обмеження права на захист і не свідчить про упередженість суду.

5.4. Щодо організації судового розгляду в розумні строки

Головуючий суддя відповідно до ст. 321 КПК України у судовому засіданні керує його ходом, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судове провадження на з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи все, що не має значення для провадження, а також вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є завданням кримінального провадження (ст. 2 КПК України).

Зважаючи на колегіальний розгляд справи трьома суддями, кожен з яких одночасно бере участь в інших провадженнях, а також на те, що два попередні засідання вже відкладалися через відсутність захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , відмова колегії суддів у задоволенні чергового клопотання про відкладення є не проявом упередженості, а необхідним інструментом раціонального розподілу обмеженого процесуального часу, спрямованим на розгляд у розумні строки справи, предметом якої є обвинувачення, заявлене проти чотирьох осіб. Протилежний підхід призвів би до невиправданого затягування розгляду справи.

За таких обставин організація судових засідань свідчить про те, що колегія суддів вчиняє всі можливі дії з метою ефективного використання процесуального часу та дотримання розумних строків судового провадження, що є об`єктивно необхідним з урахуванням тривалості провадження, складу учасників, складності справи та обсягу прогнозованих процесуальних дій.

6. Загальний висновок

Інститут відводу в кримінальному процесі є механізмом, що забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого ст. 6 Конвенції. Він не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення. Незгода з судовим рішенням має втілюватися в його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти нього до апеляційної скарги на судове рішення, яким закінчується судовий розгляд (ч. 1 ст. 392 КПК України).

Отже, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути витлумачена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу. Інших обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом як підстави для відводу суддів, які свідчили б про їх особисту заінтересованість у результатах провадження, попередню сформованість позиції щодо його результату чи інші обставини, що об`єктивно можуть викликати сумнів у їх неупередженості, захисником не наведено; належних і допустимих даних на підтвердження існування таких обставин також не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80-82, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала набуває законної сили з моменту постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

 

Головуючий   ОСОБА_1 

Судді  ОСОБА_2 

ОСОБА_3