Справа № 991/10825/26
Провадження 1-кс/991/10846/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вакулки, Недригайлівського району, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 52026000000000049 від 26.01.2026,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 , просив застосувати до ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 52026000000000049 від 26.01.2026, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі 15 000 000 гривень, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також свідками, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
1) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які полягають у: одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно, у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 368 КК України); організації перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України); легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме в набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансової операції, вчиненні правочину з таким майном, зміні форми (перетворенні) такого майна, або вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинених у великому розмірі (ч. 2 ст. 209 КК України).
Варто зазначити, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. При цьому санкції ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 209 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає більш суворе покарання - у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з обов`язковою конфіскацією майна.
2) Наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3) Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою строком на 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі 15 000 000 грн, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива про застосування запобіжного заходу з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Сторона захисту в судовому засіданні категорично заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи його повністю необґрунтованим, безпідставним та недоведеним. Захист наголосив, що такий найсуворіший запобіжний захід є очевидно надмірним, взагалі не враховано органом досудового розслідування майновий та сімейний стан підозрюваного. При цьому стороною обвинувачення не надано жодних належних доказів як на підтвердження обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_4 , так і наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На обґрунтування своєї позиції захист вказав, що від дня обшуку (12.03.2026) до дня повідомлення про підозру (24.08.2026) минуло понад п`ять місяців. Увесь цей період ОСОБА_4 не був затриманий, продовжував військову службу в СБУ, не відсторонювався від посади, а навпаки був призначений на вищу посаду. Жодного факту переховування, знищення доказів чи впливу на свідків за цей час орган досудового розслідування не зафіксував. Це є визначальною обставиною для оцінки реальності всіх заявлених ризиків.
Окремо захистом зазначено, що порушено правила підслідності цього кримінального провадження за НАБУ та, відповідно, підсудності ВАКС, оскільки посада підозрюваного не відповідає критеріям службової особи, визначеної у ст. 216 КПК України, а його повноваження не охоплюють диспозицію ст. 368 КК України, при цьому розмір неправомірної вигоди є нижчим за встановлений законом грошовий поріг.
Попри це сторона захисту просила застосувати м`якший запобіжний захід, зокрема особисту поруку або нічний домашній арешт. На підтвердження цього захисник просив допустити у судове засідання поручителів - офіцерів: ОСОБА_23 (лейтенант), ОСОБА_24 (майор), ОСОБА_25 (капітан 3 рангу), ОСОБА_26 (лейтенант), якими безпосередньо подано офіційні письмові заяви про взяття підозрюваного на поруки. У вказаних заявах та своїх усних поясненнях поручителі підтвердили свій суспільний статус і репутацію, а також заявили про безумовну готовність взяти підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку, гарантуючи його належну процесуальну поведінку, зауваживши при цьому, що підозрюваний характеризується виключно позитивно, має професійний досвід та користується авторитетом серед колег.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію своїх захисників.
Крім того, допитані в ході судового засідання свідки ОСОБА_27 (сестра підозрюваного) та ОСОБА_28 (цивільний чоловік сестри підозрюваного) надали послідовні та узгоджені між собою показання. Зокрема, свідки підтвердили факт того, що арештоване нерухоме майно (квартира, будинок), яке за версією слідства фактично належить підозрюваному ОСОБА_4 як предмет реалізації неправомірної вигоди, в дійсності належить на праві приватної власності його сестрі, а саме ОСОБА_27 .. Згідно з поясненнями свідків, зазначене майно було придбано на правомірних підставах та за рахунок грошових коштів, які належали її співмешканцю (особі, з якою вона проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу) - ОСОБА_28 , що виключає протиправність походження вказаного майна.
При цьому через сторону захисту свідок - сестра підозрюваного ОСОБА_27 надала до справи фото- та відеоматеріали своєї безпосередньої участі у процесах, пов`язаних із об`єктами нерухомості, що не узгоджується із припущенням про формальний та номінальний характер її участі.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників судового провадження з цього приводу, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Надаючи оцінку законності підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у тримання під вартою, а також його спроможності забезпечити належну процесуальну поведінку, слідчий суддя враховує такі встановлені обставини.
Як вбачається з долучених матеріалів клопотання, детективами НАБУ, за процесуального керівництва прокурорів САП, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000049 від 26.01.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 359, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В межах цього кримінального провадження 24.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України.
Зокрема, кримінальні правопорушення полягають у:
- одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно, у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 368 КК України);
- організації перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України);
- легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме в набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансової операції, вчиненні правочину з таким майном, зміні форми (перетворенні) такого майна, або вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинених у великому розмірі (ч. 2 ст. 209 КК України).
Зі змісту повідомленої підозри випливає, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою - діючим співробітником правоохоронного органу (Служби безпеки України), упродовж 2025 року організував вчинення за попередньою змовою групою осіб - ОСОБА_20 , який мав тривалий досвід та широке коло зв`язків у сфері будівництва, та ОСОБА_22 , яка обіймала посаду директора ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», кримінальних правопорушень з метою протиправного отримання службовою особою системної неправомірної вигоди у великих розмірах.
Відповідно до розподілених ролей, протиправна діяльність учасників групи була спрямована на організацію перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Схема полягала у фіктивному працевлаштуванні військовозобов`язаних осіб, до числа яких увійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , на підприємство критичної інфраструктури (ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД») за відповідну встановлену плату, що надавало цим особам законні підстави для оформлення бронювання та подальшого ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Діючи як організатор, ОСОБА_4 координував дії співучасників, які безпосередньо забезпечували підбір військовозобов`язаних, їхнє формальне оформлення на роботу та безперешкодне функціонування протиправного механізму. Це дозволяло систематично одержувати неправомірну вигоду у великих розмірах за використання правоохоронцем свого службового становища та влади в інтересах третіх осіб.
Матеріали справи свідчать про те, що військовозобов`язані особи, у тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , надавали неправомірну вигоду за фіктивне бронювання з метою ухилення їх від призову на військову службу під час мобілізації, а також щомісячно повертали заробітну плату на визначені ОСОБА_20 банківські рахунки за фіктивне працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури. При цьому сама неправомірна вигода за отримані послуги передавалася особисто військовозобов`язаними особами чи їх представниками у готівкових коштах (в доларовому еквіваленті), або перераховувалась за реквізитами криптовалютного рахунку.
Таким чином, загальна сума отриманої неправомірної вигоди від ОСОБА_9 становить 191 981 грн, а від ОСОБА_11 - 787 866 грн, що більш ніж у двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
При цьому, будучи діючим співробітником правоохоронного органу, ОСОБА_4 після вчинення вказаних кримінальних правопорушень не вжив жодних заходів, спрямованих на їх попередження, виявлення та припинення, хоча за своїм службовим обов`язком був зобов`язаний це зробити. Внаслідок таких протиправних дій було штучно зменшено мобілізаційний ресурс держави та створено прямі перешкоди в діяльності Збройних Сил України. Це призвело до тяжких суспільно небезпечних наслідків у вигляді унеможливлення здійснення щодо осіб, у тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , законних мобілізаційних заходів та призову, чим вчинено перешкоди законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи працівником Служби безпеки України, у період з 2022 по 2025 роки вчинив легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, на загальну суму 18 491 289 грн, яка перевищує 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до ч. 1 Примітки ст. 209 КК України є великим розміром.
Матеріали клопотання свідчать про набуття в період перебування ОСОБА_4 на посадах старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах та консультанта-експерта з оперативних питань в правоохоронних органах СБУ з 2022 року по 2025 рік його близькою особою (сестрою - ОСОБА_27 ) об`єктів рухомого та нерухомого майна.
До таких об`єктів, зареєстрованих на праві власності за ОСОБА_27 , належать:
- квартира АДРЕСА_3 , вартістю 1 700 000 грн за умовами договору № 3252 від 28.09.2022 ;
- квартира АДРЕСА_4 , вартістю 1 821 116 грн за умовами договору № 948 від 21.04.2023 (після ремонту 04.09.2024 виставлено на продаж вартістю 105 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ на цю дату становить 4 332 720 грн);
- автомобіль FORD EDGE, 2016 р.в., вартістю 15 000 грн за договором № 8046/2023/3908971 від 30.06.2023 (вартість відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 22.04.2026 станом на 30.06.2023 становить 661 044 грн);
- земельна ділянка загальною площею 0,0404 га, кадастровий номер 3222484000:02:002:0603, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 150 000 грн за умовами договору № 694 від 09.05.2025. На цій земельній ділянці 14.07.2025 ОСОБА_4 організовано за участю ОСОБА_27 введення в експлуатацію житлового будинку, загальною площею 154.6 кв. м. (його вартість за зведення не встановлена, втім вартість будинку з урахуванням оздоблення та комплектації об`єкта відповідно до висновку експерта становить 9 659 818 грн).
Водночас офіційні доходи ОСОБА_27 (сестри ОСОБА_4 ) із 1998 по 2025 роки становили 62 955 грн.
Разом з цим за такий же період з 1998 по 2025 роки законні доходи підозрюваного ОСОБА_4 складали 3 971 553 грн, а його дружини ( ОСОБА_4 ) - 1 937 447 грн, з яких загальна сума доходів подружжя у період з 2019 по 2021 роки відповідно до відомостей, поданих у деклараціях осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування становила 1 206 190 грн., за відсутності грошових активів.
Таким чином, законні джерела набуття грошових коштів не дозволяли набуття у власність вищевказаних об`єктів майна ані подружжям ОСОБА_29 , ані ОСОБА_27 (сестрою підозрюваного).
Крім того, упродовж 2023-2025 років встановлено наявність надходжень на загальну суму 2 137 707 грн на картковий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_4 в АТ КБ «ПриватБанк» від невстановлених осіб.
Відтак, достовірно знаючи про злочинне походження наявних у нього активів, ОСОБА_4 забезпечив розпорядження ними, у тому числі через вчинення фінансових операцій та правочинів з метою приховування і маскування їхнього реального джерела, що свідчить про ознаки легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, у великому розмірі на суму 18 491 289 грн.
Дослідивши повідомлення ОСОБА_4 про підозру від 24.08.2026 та додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України), а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Відповідно до усталеної позиції Суду, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи після отримання обвинувального акта. На цій стадії процесу слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен досліджувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати правильність кваліфікації чи перевіряти докази з точки зору їх абсолютної допустимості, достатності та достовірності.
На підтвердження фактів та інформації, що становлять зміст обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України, сторона обвинувачення надала докази, які у своїй сукупності на даному етапі кримінального провадження переконують об`єктивного спостерігача у ймовірній причетності підозрюваного до інкримінованого діяння, а саме: 1. Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_20 від 06.02.2026-11.02.2026 - у ході якого загалом зафіксовано відомості, що свідчать про організацію та вирішення ОСОБА_20 питань щодо фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб на ПП «ЮМО», ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» та ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» з метою подальшого оформлення їх бронювання. З урахуванням обставин кримінального провадження найбільш суттєві відомості зафіксовано під час дослідження листування ОСОБА_20 з: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 . 2. Протокол огляду від 06.02.2026, яким встановлено відповідність наданих ОСОБА_20 банківських карток для повернення заробітної плати особам, які фіктивно були працевлаштовані до ПП «ЮМО», ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» та ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». 3. Рапорт від 06.08.2026 щодо встановлення належності номерів банківських карток відповідним фізичним особам. 4. Протокол огляду відомостей від 05.02.2026 - 11.02.2026, у ході якого здійснено огляд відомостей щодо абонентських номерів мобільного зв`язку та встановлено їх взаємозв`язок з особами, які фактично ними користуються, а також встановлено місця проживання відповідних осіб. Зокрема, встановлено, що: абонентським номером НОМЕР_1 користується ОСОБА_4 . 5. Протокол огляду від 11.02.2026 відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у ході якого серед інших осіб, щодо яких у матеріалах провадження зафіксовано сприяння ОСОБА_20 у фіктивному працевлаштуванні, досліджено відомості щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які у період з липня по грудень 2025 року були працевлаштовані у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». 6. Протокол огляду від 13 -17.08.2026 відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, в ході якого серед інших осіб, щодо яких у матеріалах провадження зафіксовано сприяння ОСОБА_20 у фіктивному працевлаштуванні, досліджено відомості щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які разом із ОСОБА_14 у 2026 році були працевлаштовані у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». 7. Рапорт від 11.02.2026, відповідно до якого встановлено осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_4 . 8. Протокол огляду від 24-26.02.2026 відомостей, отриманих від ДП «ДІЯ», щодо бронювання військовозобов`язаних осіб за ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», директором якого є ОСОБА_22 . У протоколі документально підтверджено фактичне подання директором ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» ОСОБА_22 заявок на бронювання ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , результати їх розгляду, а також повторне подання документів щодо ОСОБА_11 після неможливості його первинного бронювання у зв`язку з перебуванням у розшуку, - що взаємопов`язано з протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_20 від 06.02-11.02.2026 року. 9. Протокол огляду майнового стану ОСОБА_4 та членів його родини від 25.02.2026, відповідно до якого встановлено наявність у власності та користуванні родини ОСОБА_30 значного обсягу рухомого та нерухомого майна. Зокрема, встановлено наявність транспортних засобів Toyota RAV4, Ford Fusion та Ford Edge, квартири за адресою: АДРЕСА_5 , нежитлового приміщення № 163 за адресою: АДРЕСА_6 , а також земельної ділянки та житлового будинку площею 154,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами аналізу майнового стану та джерел доходів встановлено активи, походження яких не узгоджується з офіційними доходами ОСОБА_4 та членів його родини, на загальну суму 17 071 639 грн. 10. Відповідь Міністерства оборони України від 27.02.2026, відповідно до якої отримано відомості щодо перебування на військовому обліку ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . Зокрема, встановлено, що ОСОБА_11 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, у відповіді зазначено відповідні номери мобільних телефонів, пов`язані з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . 11. Протокол огляду від 09.03.2026-10.03.2026 листування у месенджері Telegram абонентського номера, що належить ОСОБА_20 . У ході листування зафіксовано відомості щодо обставин фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». Зокрема: зафіксовано листування з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 щодо обставин фіктивного працевлаштування ОСОБА_11 та ОСОБА_9 до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». Крім того, у зазначеному листуванні містяться переліки та зразки документів, необхідних для оформлення працевлаштування і подальшого бронювання ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , у тому числі документи, оформлені на ім`я ОСОБА_14 , які використовувалися як "приклад" для заповнення. 12. Протокол обшуку від 12.03.2026 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 , у ході якого зафіксовано наявність у домоволодінні особистих речей ОСОБА_4 , речей його дружини та дітей, нагород та інших особистих предметів, що у сукупності підтверджує фактичне проживання ОСОБА_4 та членів його родини за вказаною адресою. 13. Протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 16.03.2026 та 25.03.2026, якими підтверджено обставини організації фіктивного працевлаштування ОСОБА_9 . 14. Протокол огляду мобільного телефону від 16-17.03.2026, що належить ОСОБА_21 (сестра ОСОБА_20 ), у ході якого встановлено, що 09.01.2026, після проведення обшуку у ОСОБА_20 , о 18 год. 56 хв. до ОСОБА_21 звернулася ОСОБА_31 , яка надала їй номер мобільного телефону ОСОБА_4 та повідомила про необхідність, щоб ОСОБА_20 терміново зателефонував ОСОБА_4 за вказаним номером. Саме ОСОБА_16 , у травні 2025 року, як представник «Stelmabud», забезпечувала продаж будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під приводом продажу земельної ділянки. 15. Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_21 від 18.03.2026, у ході якого зафіксовано наявність у месенджерах листування з особами, які фігурують у матеріалах кримінального провадження. Зокрема, зафіксовано, що у листуванні з ОСОБА_20 26.01.2026 останній надіслав реквізити банківської картки ОСОБА_32 , на яку ОСОБА_11 перерахував 15 350 грн. З урахуванням інших встановлених обставин кримінального провадження вказаний платіж пов`язаний із поверненням грошових коштів, нарахованих ОСОБА_11 у зв`язку з його фіктивним працевлаштуванням до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». Крім того, у месенджері WhatsApp на телефоні ОСОБА_21 встановлено наявність чату зі ОСОБА_4 , номер телефону НОМЕР_1 , при цьому зміст повідомлень відсутній у зв`язку з їх автоматичним видаленням. Сукупність зазначених обставин може свідчити про використання ОСОБА_20 мобільного телефону ОСОБА_21 для комунікації з ОСОБА_4 , а також для передачі банківських реквізитів, пов`язаних із поверненням коштів фіктивно працевлаштованими особами. 16. Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 20.03.2026, у ході якого останній підтвердив обставини організації його фіктивного працевлаштування з метою отримання бронювання. 17. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_22 як особу, з якою він особисто зустрічався у м. Києві, в районі станції метро «Позняки» на Лівому березі. ОСОБА_9 підтвердив, що зазначена зустріч відбувалася у зв`язку з його оформленням до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», зокрема з метою передачі та підписання документів, необхідних для працевлаштування, оформлення банківської картки та здійснення інших дій, пов`язаних з його формальним працевлаштуванням і подальшим бронюванням. Таким чином, результати впізнання підтверджують безпосередній особистий контакт ОСОБА_9 з ОСОБА_22 під час оформлення документів, пов`язаних із його працевлаштуванням до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». 18. Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 24-31.03.2026, у ході якого зафіксовано листування ОСОБА_8 з ОСОБА_20 .. У зазначеному листуванні обговорюються обставини фіктивного працевлаштування ОСОБА_9 , питання його подальшого бронювання, суми грошових коштів, які необхідно повернути, а також інші обставини, пов`язані з вирішенням зазначеного питання. Крім того, зафіксовано листування між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у якому вони також обговорюють обставини працевлаштування та бронювання ОСОБА_9 , хід вирішення цього питання, а також відповідне спілкування з ОСОБА_20 .. Таким чином, зазначений протокол підтверджує послідовний зв`язок ОСОБА_9 > ОСОБА_8 > ОСОБА_20 у процесі організації фіктивного працевлаштування та бронювання ОСОБА_9 . 19. Протокол огляду від 24.03.2026 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_4 , за відповідні звітні періоди 2019-2021 років, у ході якого досліджено відомості щодо майнового стану та наявності грошових активів родини ОСОБА_30 на кінець звітнього періоду. За результатами огляду встановлено відсутність задекларованих грошових активів та інших офіційно відображених накопичень у розмірах, достатніх для придбання родиною ОСОБА_30 нерухомого майна та транспортних засобів, які набувалися починаючи з 2021 року, загальна сума доходів становить 1 206 190 грн., за відсутності грошових активів. Вказані відомості мають значення для оцінки співвідношення офіційно задекларованих доходів і грошових активів родини ОСОБА_30 із вартістю майна, набутого у подальшому. 20. Протокол огляду мобільного телефону від 24.03.2026, що належить ОСОБА_11 , у ході якого зафіксовано відомості, що підтверджують його знайомство та спілкування з ОСОБА_20 , а також обставини оформлення ОСОБА_11 на роботу до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». Протоколом одночасно зафіксовано зв`язок ОСОБА_11 з ОСОБА_20 , його безпосередню комунікацію з представником ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», особисту зустріч у липні 2025 року та наявність у телефоні документа про оформлення ОСОБА_11 працівником підприємства. 21. Протокол огляду відомостей від 25.03.2026 із сайту «TronScan», у ході якого зафіксовано факт надходження 08.01.2026 на відповідний криптовалютний гаманець грошових коштів у загальній сумі 7 000 USDT у період часу з 08 год. 34 хв. до 08 год. 41 хв. Час та дата проведення зазначених транзакцій узгоджуються з обставинами і хронологією листування між ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_20 , зафіксованого у протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_20 від 06.02.2026-11.02.2026, щодо перерахування коштів у криптовалюті в межах вирішення питання працевлаштування та бронювання ОСОБА_11 .. Таким чином, відомості з TronScan документально підтверджують фактичне проведення криптовалютної транзакції на суму 7 000 USDT у час, що відповідає зафіксованому листуванню учасників. 22. Протоколи допиту свідка ОСОБА_11 від 27.03.2026, 06.07.2026 та 05.08.2026, які доцільно оцінювати у сукупності, оскільки в них ОСОБА_11 фактично підтверджує обставини свого працевлаштування до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» та передачі грошових коштів за вирішення питання бронювання. 23. Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 30.03.2026, у ході якого останній підтвердив, що знайомий з ОСОБА_20 та йому було відомо, що ОСОБА_20 займається вирішенням питань щодо працевлаштування військовозобов`язаних осіб на підприємства, які мають статус критично важливих, з метою подальшого отримання ними бронювання. 24. Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 25.03.2026, у ході якого остання підтвердила обставини передачі грошових коштів за дорученням свого чоловіка ОСОБА_8 . 25. Протокол огляду від 17.08.2026 відомостей щодо офіційного курсу валют Національного банку України, складений з метою встановлення курсу гривні до долара США на дати, що мають значення для кримінального провадження. Зокрема, досліджено курс валют станом на 08.01.2026 - дату перерахування 7 000 USDT на криптовалютний гаманець, пов`язаний із досліджуваними обставинами передачі неправомірної вигоди. Крім того, відповідні курси валют досліджено станом на дати придбання ОСОБА_4 та членами його родини нерухомого майна і транспортних засобів, зокрема квартир, автомобілів та житлового будинку, з метою визначення та співставлення вартості придбаних активів в еквіваленті доларів США. 26. Протокол огляду відомостей від 30.03.2026 щодо курсу криптовалюти Tether (USDT) до долара США станом на 08.01.2026, тобто на дату передачі неправомірної вигоди з використанням криптовалюти. Вказаним протоколом встановлено співвідношення USDT до долара США станом на 08.01.2026, коли ОСОБА_4 надав реквізити криптовалютного гаманця для перерахування 7 000 USDT, пов`язаних із вирішенням питання щодо продовження фіктивного працевлаштування та бронювання ОСОБА_11 .. Зазначені відомості використовуються для визначення еквівалента одержаної неправомірної вигоди у доларах США та узгоджуються з відомостями про криптовалютну транзакцію і листування між ОСОБА_4 , ОСОБА_20 та ОСОБА_11 .. 27. Протокол огляду від 01.04.2026, складений з метою встановлення взаємного розташування відділення № 87 ТОВ «Нова пошта» за адресою: м. Київ, просп. Петра Григоренка, 33/44, та місця проживання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_7 . За результатами огляду встановлено територіальну близькість зазначеного відділення «Нової пошти» до місця проживання ОСОБА_22 , що має значення у взаємозв`язку з іншими матеріалами кримінального провадження щодо направлення та отримання документів, пов`язаних із оформленням працевлаштування і бронювання військовозобов`язаних осіб. 28. Протокол огляду речових доказів від 08.04.2026, вилучених за місцем проживання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_8 , у ході якого оглянуто, зокрема, 42 експрес-накладні ТОВ «Нова пошта». Зміст зазначених накладних свідчить про систематичне направлення на адресу ОСОБА_22 документів від різних осіб із різних регіонів України, а також про зворотне відправлення відповідних документів. 29. Протокол огляду відомостей щодо доходів та руху коштів від 28.04.2026-10.08.2026, відповідно до якого досліджено рух грошових коштів за рахунками за період з 2022 року по травень 2025 року родини Слишів. За результатами огляду встановлено, що за зазначений період: зараховано на рахунки - 15 254 282 грн; списано з рахунків - 15 232 729 грн; безповоротні витрати становили 10 042 713 грн; переказано на карткові рахунки близьких осіб - 1 528 025 грн; знято готівкових коштів - 2 649 593 грн; погашено кредитні зобов`язання - 278 058 грн; перераховано на депозитні рахунки - 700 000 грн. Таким чином, співвідношення обсягів надходжень і списань коштів, а також структура здійснених витрат не свідчать про можливість формування за рахунок зазначених надходжень істотних грошових накопичень, достатніх для подальшого придбання майна значної вартості, а також про відсутність фінансових можливостей щодо придбання рухомого та нерухомого майна протягом 2021-2025 років. Вказані відомості мають значення для оцінки фактичної фінансової спроможності та джерел походження коштів, за рахунок яких у подальшому набувались відповідні активи. 30. Протокол огляду мобільного телефону від 24.04-01.05.2026, що належить ОСОБА_22 , у ході якого зафіксовано відомості, пов`язані з організацією та забезпеченням працевлаштування військовозобов`язаних осіб з метою отримання ними бронювання. Зокрема, у телефоні містяться відомості щодо пошуку та оформлення осіб на відповідне підприємство для отримання бронювання, у тому числі вирішення питання щодо працевлаштування її лікуючого лікаря, який на той час не мав бронювання, а також інші відомості, пов`язані з організацією відповідного працевлаштування військовозобов`язаних осіб. За результатами огляду встановлено значний обсяг відомостей, пов`язаних із оформленням, працевлаштуванням та бронюванням військовозобов`язаних осіб у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», отриманням і пересиланням їх документів, а також взаємодією ОСОБА_22 з особами, які сприяли відповідному оформленню. Оглянуто листування з такими особами: ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , Обліковий запис «Yuka Group LTD», ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , листування у WhatsApp між ОСОБА_22 та ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 . У пам`яті телефону міститься список осіб, оформлених працівниками ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», із зазначенням номерів і дат відповідних наказів. Зокрема, у списку зазначено: ОСОБА_9 - із зазначенням відповідної примітки щодо особи, через яку здійснювалося його оформлення, та наказу від 08.07.2025, ОСОБА_11 - із відповідною приміткою та наказом від 30.06.2025. 31. Протокол огляду відомостей сервісу Google Maps від 17.01.2026, відповідно до якого досліджено доступні зображення місцевості за адресою знаходження домоволодіння, набутого родиною ОСОБА_4 . 32. Протокол огляду відомостей Державної податкової служби України від 23.06.2026 щодо ОСОБА_14 , відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_14 у період з березня 2025 року по квітень 2026 року був працевлаштований у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», що взаємопов`язано з п. 44 його протоколом допиту. 33. Протокол огляду від 29.06.2026-01.07.2026 відомостей, наданих ТОВ «Glovo App», «Bolt Operation» та «Уклон Corporate», складений з метою встановлення фактичних місць проживання ОСОБА_4 та членів його родини. За результатами аналізу відомостей про адреси, які систематично використовувалися під час замовлення відповідних послуг, встановлено, що для ОСОБА_4 упродовж 2022-2025 років ключовими є адреси у АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 . Для його дружини ОСОБА_4 ключовою встановлено адресу: АДРЕСА_9 . Щодо сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_45 - встановлено систематичне використання адрес: АДРЕСА_6 , а також АДРЕСА_12 . Вказані відомості дають можливість встановити та підтвердити фактичні місця проживання і перебування ОСОБА_4 та його близьких родичів у відповідні періоди, а також їх зв`язок із зазначеними об`єктами нерухомості. 34. Протокол огляду місцевості від 03.06.2026, відповідно до якого оглянуто ділянку місцевості за адресою: АДРЕСА_13 , та зафіксовано розташовані на ній домоволодіння. 35 . Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 10.07.2025, відповідно до якого остання повідомила, що працювала з агентством нерухомості «Новатор», яке, серед іншого, здійснювало рекламу та сприяло продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . 36. Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 10.07.2026, який підтвердив, що у період з березня 2025 року по квітень 2026 року був фіктивно працевлаштований у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». 37. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2026, відповідно до якого ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_46 як особу, яка у березні 2025 року передала їй для організації продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_15 підтвердила, що зазначений будинок пропонувався до продажу за ціною 260 000 доларів США, а особою, яка представляла цей об`єкт та передала його для продажу, була саме ОСОБА_47 . Результати впізнання підтверджують зв`язок ОСОБА_48 з реалізацією зазначеного домоволодіння та його пропонуванням до продажу у березні 2025 року за вартістю 260 000 доларів США. 38. Протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 28.07.2026, яка пояснила, що є засновником агенції нерухомості «Новатор», що здійснювала рекламування та продаж домоволодінь в тому числі за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина. Показання свідка підтверджують, що вже на початку березня 2025 року домоволодіння активно рекламувалося та пропонувалося до продажу за погодженою із представником забудовника ціною 260 000 доларів США. 39. Протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 28.07.2026, яка пояснила, що у 2024-2025 роках співпрацювала з агенцією нерухомості «Новатор». Показання свідка підтверджують, що у листопаді 2024 року будинок уже перебував у стадії будівництва, у березні 2025 року був повністю завершений та виставлений на продаж за 260 000 доларів США, а у травні 2025 року його продаж уже відбувся. 40. Протокол допиту свідка ОСОБА_49 від 29.07.2026, яка підтвердила, що їй належить банківська картка ПУМБ № НОМЕР_2 , реквізити якої вона особисто передала ОСОБА_20 . 41. Протокол огляду від 29.08.2026 відомостей щодо руху коштів за банківською карткою № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_50 , реквізити якої у 2025 році ОСОБА_20 надавав для повернення заробітної плати ОСОБА_8 , отриманої у зв`язку з фіктивним працевлаштуванням у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» ОСОБА_9 . 42. Протокол огляду від 30.08.2025 відомостей щодо руху коштів за банківською карткою № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_20 , реквізити якої 21.11.2025 ОСОБА_20 надав ОСОБА_9 для повернення отриманої ним заробітної плати у зв`язку з працевлаштуванням у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». Зазначені банківські операції мають значення для встановлення фінансових зв`язків ОСОБА_20 з особами, які фігурують в інших матеріалах кримінального провадження, та перевірки характеру відповідних грошових розрахунків. 43. Протокол допиту свідка ОСОБА_51 від 04.08.2026, який підтвердив, що був керівником представника агентства нерухомості «Новатор» та обізнаний з обставинами рекламування будинків за адресою: АДРЕСА_2 . Показання підтверджують факт активного рекламування та продажу будинку у березні 2025 року, а також безпосередній зв`язок ОСОБА_16 з передачею агентству інформації про цей об`єкт для його реалізації. 44. Протокол огляду відомостей з ресурсу «DIM.RIA» від 07-10.08.2026, у ході якого досліджено оголошення щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Відомості у сукупності підтверджують, що станом на березень-травень 2025 року будинок за адресою АДРЕСА_2 фактично існував, був збудований, візуально ідентифікований та активно рекламувався для продажу, що спростує версію про відсутність будинку на момент його набуття у власність в травні 2025 року. 45. Протокол огляду від 01.04.2026, у ході якого з матеріалів кримінального провадження № 52025000000000656 від 19.01.2025 досліджено додаткові матеріали від 31.03.2026, а саме аудіофайли розмов між ОСОБА_20 та ОСОБА_11 . Змістом аудіозаписів зафіксовано, що 06.01.2026 ОСОБА_20 та ОСОБА_11 обговорювали обставини фіктивного працевлаштування та бронювання ОСОБА_11 , у тому числі розмір неправомірної вигоди, яка вже була передана та яку ще належало передати, а також проблемні питання, що виникали у зв`язку з продовженням його бронювання. Вказані аудіозаписи безпосередньо підтверджують обізнаність ОСОБА_20 та ОСОБА_11 щодо фактичного характеру працевлаштування і бронювання, наявність між ними домовленостей про грошову винагороду та обговорення подальших дій для забезпечення такого бронювання. 46. Відповідь ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» від 14.04.2026 щодо набуття та підтвердження підприємством статусу критично важливого. 47. Протокол огляду від 25.03.2026, яким зафіксовано рух криптовалюти за адресою криптовалютного гаманця, наданого ОСОБА_4 08.01.2026. 48. Відповідь Державного космічного агентства України від 10.06.2026, з якої вбачається, що станом на 03.03.2024 на земельній ділянці № 3222484000:02:002:0603, розташованій в АДРЕСА_13 , вже був зведений житловий будинок. 49 . Протокол огляду від 05-12.08.2026, у якому зафіксовано оголошення щодо продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 , продавцем якої зазначена ОСОБА_52 , номер телефону НОМЕР_5 . Зазначено відомості про дату створення оголошення - 23.12.2024, а також відображено відомості, відповідно до яких вартість квартири визначалась станом на 04.09.2024, з урахуванням даних ресурсу DIM.RIA щодо розміщення відповідного оголошення. За результатами проведеного аналізу середня вартість квартири за вказаною адресою станом на 04.09.2024 становила 4 114 561 грн. 50. Протокол огляду від 17.08.2026 в якому зафіксовано відомості щодо дати, часу та місця набуття ОСОБА_54 рухомого та нерухомого майна, Ford Edge 2016, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка, квартира за адресою: АДРЕСА_16 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_17 . 51. Протокол огляду юридичної справи ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» від 16.02.2026, де зафіксовано рішення №2 від 08.09.2022 відповідно до якого ОСОБА_22 з 13.09.2022 призначено на посаду директора ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД». 52. Відповідь на запит від ОСОБА_27 від 02.07.2026, щодо відмови у наданні відомостей, що підтвердять факт походження грошових коштів на придбання рухомого та нерухомого майна. 53. Протокол огляду від 13.05.2026 відповідно до якого зафіксовано, що у п. 7-9, 14 на ресурсі ДІМРІА розміщені оголошення щодо продажу будинку за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 260 000 доларів США. 54. Протокол огляду від 17.08.2026 відповідно до якого зафіксовано 21.11.2025 перерахування від ОСОБА_9 до ОСОБА_20 грошових коштів в сумі 15554 грн., як умову фіктивного працевлаштування до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», 09.10.2025 зафіксовано перерахунок від ОСОБА_8 до ОСОБА_20 15524 грн. Крім цього 24.10.2025 зафіксовано перерахування від ОСОБА_11 до ОСОБА_20 грошових коштів в сумі 15554 грн., як умову фіктивного працевлаштування до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» та 21.11.2025 15539 грн. 55. Відповідь ФОП ОСОБА_55 від 18.05.2026, щодо виготовлення станом на 01.07.2025 технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_2 . 56. Протокол допиту свідка ОСОБА_56 від 27.05.2026, відповідно до якого останній підтвердив факт продажу 28.09.2022 квартири за адресою: АДРЕСА_16 вартістю 1 700 000 грн. 57. Висновок судової автотоварознавчої експертизи від 22.04.2026 - відповідно до якого вартість автомомбілю Ford Edge 2016 р.в, номер кузова НОМЕР_6 , складає 661 044 грн. 58. Висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 29.06.2026, відповідно до якого вартість квартири за адресою: АДРЕСА_5 складає 2 191 856 грн. 59. Висновок судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 26.06.2026 відповідно до якого вартість будинку за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням наповнення складає 9 659 818 грн. 60. Протокол огляду від 04.05.2026 відповідно до якого зафіксовано, внутрішній та зовнішній стан будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який повністю відповідав оголошенням, що були розміщені на ресурсі ДІМРІА 07.03.2025. 61. Лист від 15.05.2026 щодо неможливості накладення арешт на транспортні засоби. 62. Протокол допиту ОСОБА_27 , в ході якого ОСОБА_52 підтверджує факт придбання майна, на яке в ході досудового розслідування накладено арешт та що воно придбане за грошові кошти, які їй були надані від третіх осіб, відомості про яких вона не бажає розголошувати. 63. Протокол допиту свідка ОСОБА_57 від 16.04.2026, в якому остання пояснила, що є сусідкою ОСОБА_22 і напередодні обшуку 16.04.2026, вона прийшла до неї та попросила щоб її мобільні телефони полежали в неї, з якою метою ОСОБА_22 не пояснила. 64. Протокол огляду відомостей з ДПС від 21.08.2026 щодо призначення на посади та звільнення ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 .. 65. іншими матеріалами у їх сукупності.
Заперечуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України, сторона захисту наголосила, що надані стороною обвинувачення матеріали жодним чином не підтверджують та не встановлюють причетність до цих противоправних діянь ОСОБА_4 .. За доводами захисту, участь ОСОБА_4 у всіх трьох епізодах виведена виключно з ототожненням його з абонентом « ОСОБА_58 », тобто вся конструкція обвинувачення тримається на одному твердженні - що абонентський номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 .. При цьому жоден свідок не надав показів проти підозрюваного, жодна із броньованих осіб навіть не знала про існування ОСОБА_4 .. Також захист зазначив, що ОСОБА_4 не фігурує в жодній частині оглянутого телефона директора ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» ОСОБА_22 .. Крім того рух коштів на корить ОСОБА_4 також не встановлено слідством, оскільки в матеріалах розслідування відсутні жодні належні та допустимі докази наявності будь-яких розрахункових карт на ім`я підозрюваного, на які поверталася заробітна плата фіктивно влаштованих військовозобов`язаних осіб, так само як і не встановлені належні ОСОБА_4 криптогаманці. Не менш важливим процесуальним фактом щодо недопустимості доказів та відсутності складу злочину в діях підозрюваного за доводами захисту є те, що правоохоронні органи розслідували діяльність ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» задовго до першого інкримінованого ОСОБА_4 епізоду і паралельно з ним - що абсолютно не сумісно з версією про організацію з боку підозрюваного, і це при тому, що в жодному з цим проваджень ОСОБА_4 не фігурував.
Оцінюючи зазначені доводи сторони захисту в контексті перевірки стандарту обґрунтованості підозри, слідчий суддя виходить з того, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про винуватість особи та не дає остаточної правової оцінки її діям. Зокрема, дослідження наявності чи відсутності умислу, а також оцінка версії сторони захисту є виключною прерогативою суду під час розгляду справи по суті.
Натомість на даному етапі провадження надані процесуальні джерела доказів у своїй сукупності є переконливими, логічно узгоджуються між собою та за стандартами національної судової практики й практики Європейського суду з прав людини дають обґрунтовані підстави для висновку, що висунута підозра відповідає критерію «достатньої ймовірності». Для підтвердження її обґрунтованості кримінальний процесуальний закон не вимагає беззаперечних чи вичерпних доказів, а лише зобов`язує встановити, що фактичні обставини дають підстави об`єктивному спостерігачу припустити можливу причетність особи до інкримінованих дій.
З огляду на це, посилання захисту на відсутність вагомих документів, якими обґрунтовується підозра, а також твердження про недопустимість окремих доказів, не беруться слідчим суддею до уваги як передчасні. Орган досудового розслідування та прокурор самостійно визначають обсяг матеріалів і вправі надавати доводи на цій стадії так, як вважають за потрібне; закон не зобов`язує їх розкривати всі наявні матеріали на етапі обрання запобіжного заходу. Будь-які спроби спонукати слідчого суддю до детального й повноцінного дослідження достовірності, достатності чи допустимості доказів суперечать завданням цієї стадії процесу. Для цілей застосування запобіжного заходу надані матеріали є достатніми, відтак наявність обґрунтованої підозри є доведеною, а остаточна перевірка і всебічна оцінка версій сторін обвинувачення та захисту буде здійснена судом першої інстанції під час судового розгляду.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст. 184 КПК України, а надані докази є достатніми для вирішення цього клопотання.
Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Європейського суду з прав людини, викладеною у пункті 184 рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017. Суд зазначив, що обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин справи, проте факти, які в сукупності дають підстави для підозри, не обов`язково мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для пред`явлення обвинувачення або винесення вироку.
Оскільки остаточна перевірка і всебічна оцінка версій сторін обвинувачення та захисту, а також вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України, будуть здійснені судом першої інстанції під час судового розгляду, слідчий суддя на цій стадії лише встановлює наявність обґрунтованої підозри.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України, обґрунтованою, а надані стороною обвинувачення докази можливої причетності ОСОБА_4 до їх вчинення - достатніми, у зв`язку з чим визнає неспроможними доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої підозри.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що аргументи сторони захисту стосовно порушення правил підслідності за НАБУ та, відповідно, підсудності цього кримінального провадження ВАКС, є безпідставними та спростовуються матеріалами клопотання. Захист наголошує на тому, що посада підозрюваного не відповідає критеріям службової особи, визначеної у ст. 216 КПК України, а його повноваження нібито не охоплюють диспозицію ст. 368 КК України, при цьому розмір неправомірної вигоди є нижчим за встановлений законом грошовий поріг.
Оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя зважає на те, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється, серед іншого, за ч. 2 ст. 209 КК України. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 216 КПК України, кримінальні правопорушення, передбачені статтею 209 КК України, віднесені до підслідності детективів НАБУ, якщо предметом злочину є майно, одержане внаслідок вчинення корупційного правопорушення, яке передувало легалізації. Крім того, матеріалами клопотання підтверджується, що підслідність у вказаному кримінальному провадженні за детективами НАБУ була законно визначена постановою про доручення здійснювати досудове розслідування від 27.01.2026, погодженою заступником Генерального прокурора - керівником САП, на підставі абзацу 2 частини 5 статті 216 КПК України, з огляду на специфіку інкримінованих діянь, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Оскільки підслідність кримінального провадження правомірно визначена за НАБУ, то відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України, розгляд цього клопотання віднесено до виключної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Щодо тверджень захисту про відсутність у ОСОБА_4 статусу службової особи в розумінні інкримінованих статей, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний є діючим співробітником правоохоронного органу, який в силу своїх посадових обов`язків та присяги наділений владними повноваженнями. Будучи представником державного органу, ОСОБА_4 після виявлення ознак кримінальних правопорушень не лише не вжив заходів, спрямованих на їх попередження, виявлення та припинення, а й, за версією слідства, використав свій службовий статус для протиправного збагачення. Внаслідок вчинення зазначених вище злочинних дій у цей час було зменшено мобілізаційний ресурс держави та створено перешкоди в діяльності Збройних Сил України, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді неможливості здійснення щодо низки громадян мобілізаційних заходів та призову. Оскільки інкриміновані діяння безпосередньо пов`язані з використанням наданого підозрюваному службового становища та авторитету правоохоронного органу, заперечення захисту щодо відсутності ознак належного суб`єкта злочину є передчасними.
Окрім цього, слід враховувати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі перебуває на активній стадії, у зв`язку з чим збір, узагальнення та правовий аналіз доказів ще не завершені. Проведення слідчих (розшукових) дій триває, зокрема, щодо встановлення всіх можливих епізодів протиправної діяльності, точного підрахунку одержаних активів та ідентифікації всього кола причетних осіб. За таких обставин, заперечення захисту щодо невідповідності окремих кількісних чи кваліфікаційних параметрів не можуть бути прийняті слідчим суддею, оскільки наявний масив матеріалів уже зараз є достатнім для процесуального закріплення підслідності за НАБУ.
Враховуючи викладене, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності свідчать про наявність законних правових підстав для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
В силу приписів ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави стосовно ОСОБА_4 , сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити кримінальне правопорушення.
Оцінюючи обґрунтованість заявлених у клопотанні детективом та підтверджених у судовому засіданні прокурором ризиків, слідчий суддя зважає на таке.
Обґрунтовуючи наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду прокурор у судовому засіданні посилається на суворість передбаченого законом покарання ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України та невідворотності його покарання. Відтак зважаючи на обставини вчинення злочинів та на той факт, що підозрюваний є діючим співробітником Служби безпеки України, маючи має широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, наслідки та ризики втечі для нього можуть бути визнаними менш небезпечними, ніж покарання і процедура виконання покарання, а тому він в будь-який час може змінити місце проживання в іншій місцевості враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду.
Заперечуючи проти цих доводів, сторона захисту наполягала на безпідставності таких тверджень прокурора та зауважила, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем Служби безпеки України і перебуває на військовій службі в умовах воєнного стану. Переховування за таких обставин є одночасне вчинення тяжких злочинів у сфері проходження військової служби. Окремо наголошує, що у період дії воєнного стану виїзд військовослужбовців за кордон здійснюється виключно за рішенням командування. При цьому, ОСОБА_4 має допуск до державної таємниці, відтак право виїзду часткового обмежується та контролюється Законами України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та «Про державну таємницю». Також сторона захисту зауважує, що у ОСОБА_4 відсутній діючий закордонний паспорт, оскільки востаннє він виїжджав за кордон у 2021 році, та не здійснював перетину кордону протягом строку дії оголошеного в Україні воєнного стану. Крім того захист наголошує, що від дня обшуку (12.03.2026) до дня повідомлення про підозру (24.08.2026) минуло понад п`ять місяців та за весь цей час ОСОБА_4 не вчинив жодної спроби до переховування. Навпаки підозрюваний продовжував військову службу та був призначений на вищу посаду.
Аналізуючи наведені доводи, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, зокрема до рішення у справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, 1968), згідно з яким суворість передбаченого покарання є вагомим чинником при оцінці ризику переховування, проте він не може бути єдиною підставою для висновку про наявність такого ризику та має досліджуватися у сукупності з іншими обставинами справи та даними про особу фігуранта.
Санкції ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 209 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає більш суворе покарання - у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з обов`язковою конфіскацією майна. Перспектива отримання реального строку покарання у виді позбавлення волі, що належить до категорії тяжких корупційних злочинів, сама по собі є значним психологічним чинником, що може спонукати особу до ухилення від правосуддя.
Водночас у даному випадку цей чинник частково знижується іншими встановленими у судовому засіданні обставинами. Слідчий суддя аналізує заперечення захисту та зважає на тривалу належну процесуальну поведінку підозрюваного. Зокрема, з моменту проведення обшуків до дня повідомлення про підозру минуло понад п`ять місяців, упродовж яких ОСОБА_4 не був затриманий, проте не вчинив жодних спроб ухилитися від правосуддя. Окрім того, підозрюваний добросовісно з`являється на всі виклики слідчого, прокурора та суду, а сторона обвинувачення не надала жодних нарікань чи доказів невиконання ним процесуальних обов`язків за весь цей період.
Додатковим стримуючим фактором, що істотно знижує ризик ухилення від слідства, є специфіка теперішнього статусу підозрюваного. ОСОБА_4 є діючим співробітником правоохоронного органу (СБУ) та перебуває на військовій службі в умовах воєнного стану, а також має оформлений доступ до державної таємниці. Вказані обставини в їх сукупності накладають на особу жорсткі обмеження і значно ускладнюють будь-яку можливість незаконного перетину державного кордону України.
При цьому слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що ризик переховування повністю відсутній через наявність у підозрюваного простроченого паспорта для виїзду за кордон. Сам по собі факт закінчення строку дії закордонного паспорта не позбавляє особу можливості ініціювати виготовлення нового документа або здійснити спробу перетину кордону поза межами пунктів пропуску, тому цей аргумент захисту не може свідчити про повне нівелювання ризику. Натомість відсутні у матеріалах будь-яких даних про звернення ОСОБА_4 за оформленням документів для виїзду, придбанням квитків, спроб перетину кордону посилюють аргумент відсутності наміру переховування.
Також слідчий суддя не знайшов підтвердження матеріалами справи про наявність у ОСОБА_4 доказів нерухомості, рахунків чи громадянства іншої держави. Так само відсутні докази зміни місця проживання підозрюваним, навпаки ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, родину, а також тривалий, безперервний стаж служби з 2008 року, що враховується слідчим суддею також.
Водночас, слідчий суддя відхиляє як необґрунтовані й доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 може використовувати широке коло зв`язків та інших осіб для приховування свого місцезнаходження. Так само безпідставними є припущення обвинувачення щодо можливої неявки підозрюваного до органів розслідування під приводом участі в бойових діях, оскільки такі твердження прокурора носять суто гіпотетичний характер і не підтверджуються жодними фактичними даними чи матеріалами справи.
З огляду на викладене, слідчий суддя визнає ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду помірним. Оцінюючи характер та встановлені межі цього ризику, слідчий суддя вважає, що він не є критичним і може бути повністю знівельований та взятий під належний процесуальний контроль за допомогою заходів кримінально-процесуального характеру.
Наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтована стороною обвинувачення тим, що ОСОБА_4 має навички використання криптовалютного інструменту як способу приховування фактичного руху коштів, їх фактичного отримувача та злочинність їх походження, а також уникнути документального відображення відповідної операції у банківській системі. Також прокурор зауважує на поведінку підозрюваного та його сестри, спрямованої на приховування фактичної належності, вартості та обставин набуття майна, зокрема щодо транспортного засобу FORD EDGE, 2016 р.в.., будинку в АДРЕСА_13 . Прокурор переконаний, що ці обставини характеризують не лише попередню поведінку ОСОБА_4 , а й мають значення для оцінки ризику його подальшої процесуальної поведінки, оскільки свідчать про наявність реальної можливості використання близьких та інших осіб для приховування майна, зміни його власників та ускладнення встановлення обставин його набуття.
Аналізуючи цей ризик, слідчий суддя визнає його, однак оцінює як помірний. Такий висновок обґрунтовується тим, що ключові докази, які підтверджують обґрунтованість ОСОБА_4 підозри, вже зібрані та наразі перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, (у тому числі, протоколи оглядів телефонів ОСОБА_20 і ОСОБА_22 , вилучених 09.01.2026 та 13.03.2026, які є речовими доказами, банківські відомості AT «ПУМБ», три висновки експертів, відповідь Віnаnсе, телекомунікаційні дані трьох операторів, протоколи допитів усіх 14 свідків поруч із 15 свідками, заявленими у клопотанні про застосування запобіжного заходу, дані ДРФО щодо 31 особи), що виключає можливість їх знищення підозрюваним.
Водночас зважаючи на те, що досудове розслідування триває, вказаний ризик зберігається виключно в контексті можливого впливу на нові докази, які можуть бути виявлені чи отримані слідством у майбутньому. Маючи широке коло контактів як у правоохоронному військовому середовищі (СБУ), так і серед інших фізичних осіб, підозрюваний, маючи досвід конспірації, зберігає об`єктивну можливість скоординувати дії третіх осіб або особисто вжити заходів щодо приховування чи знищення документів, чорнових записів або «холодного» криптовалютного гаманця, які ще не потрапили в поле зору слідства, з метою недопущення їх виявлення.
З огляду на характер корупційного правопорушення та необхідність забезпечення збереження всієї можливої доказової бази, слідчий суддя на даний час вважає цей ризик доведеним.
Аналізуючи ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя констатує його суттєвість та актуальність.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Орган правосуддя не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. До моменту такого допиту ризик психологічного чи іншого впливу на учасників процесу з метою зміни їхньої позиції зберігається у повному обсязі.
Слідчий суддя констатує, що матеріали справи свідчать про наявність значної кількості допитаних свідків, якими повідомлено обставини, щодо функціонування злочинної схеми з отримання неправомірної вигоди групою осіб, оформлення фіктивного працевлаштування на підприємства, які мають статус критичних, та легалізації грошових коштів. Враховуючи тривале проходження ОСОБА_4 служби в оперативних підрозділах СБУ, сформоване протягом багатьох років коло службових та особистих зв`язків, професійна обізнаність із методами оперативної роботи та можливість залучення інших осіб створюють реальну можливість встановлення ним свідків, отримання інформації про зміст наданих ними показань та здійснення на них прямого або опосередкованого незаконного впливу з метою зміни показань, відмови від раніше наданих показань, ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду або узгодження позицій з іншими учасниками провадження.
Крім того, з огляду на характер відносин між підозрюваними, обсяг відомої їм інформації щодо обставин кримінального правопорушення та їхню спільну зацікавленість у результатах кримінального провадження, існує обґрунтована ймовірність узгодження позицій захисту, вироблення спільної версії подій, приховування окремих обставин, а також схиляння один одного до надання показань, вигідних для уникнення кримінальної відповідальності.
Наведене у своїй сукупності, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що ризик впливу на свідків та інших підозрюваних є реальним та повністю доведеним.
Досліджуючи наявність процесуального ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити кримінальне правопорушення, слідчий суддя зауважує на тому, що наведені прокурором факти (системність дій ОСОБА_4 , організаторська роль, сталий механізм фіктивного бронювання та використання цифрових активів) дійсно свідчать про масштабність розслідуваної діяльності. Це дає підстави стверджувати про наявність ризику продовження протиправної діяльності.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що доводи сторони обвинувачення частково містять ознаки гіпотетичного припущення, на чому обґрунтовано наголошує захист, оскільки прямих доказів наміру ОСОБА_4 продовжити злочинну діяльність наразі немає. Водночас системний характер інкримінованих дій та наявність неліквідованих зв`язків у схемі бронювання не дозволяють повністю нівелювати цей ризик. З огляду на це, слідчий суддя приходить до висновку, що вказаний ризик не є суто припущенням, однак оцінює його як наявний та мінімальний.
За таких обставин, оцінивши встановлені ризики у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що для їх нівелювання та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 необхідним є застосування до нього запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить із того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Оцінюючи обґрунтованість застосування саме такого заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан. Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 проживає в м. Києві, тривалий час проходить військову службу в Службі безпеки України, має сталі соціальні зв`язки, позитивно характеризується, неодноразово нагороджений державними та відомчими нагородами, має статут учасника бойових дій з 23.06.2025, раніше не судимий, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Крім того, у підозрюваного відсутнє власне зареєстроване рухоме чи нерухоме майно, проживає він із сім`єю у житлі на підставі договору оренди та не має великих статків. Сама по собі суворість передбаченого законом покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення не можуть бути єдиною та самостійною підставою для ізоляції особи від суспільства.
Окрему увагу слідчий суддя звертає на процесуальну поведінку ОСОБА_4 .. З матеріалів провадження вбачається, що від дня проведення обшуку за місцем проживання до дня повідомлення йому про підозру минуло понад п`ять місяців. Протягом усього цього тривалого часу підозрюваний, достеменно знаючи про факт здійснення кримінального провадження, не вчиняв дій, спрямованих на втечу чи ухилення від правосуддя, а продовжував проходження служби в СБУ, виконуючи свої професійні обов`язки, при цьому, маючи доступ до державної таємниці. Останній виїзд за кордон здійснений ОСОБА_4 у 2021 році, про що свідчить копія його закордонного паспорта. Зазначена обставина суттєво знівелювала аргументи обвинувачення та дозволила, серед іншого, оцінити ризик переховування від органів досудового розслідування та суду як помірний.
Відповідно до імперативних вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам правомірної поведінки.
Досліджуючи вказане питання, слідчий суддя передусім оцінює офіційні письмові заяви офіцерів: лейтенанта ОСОБА_23 , майора ОСОБА_24 , капітана 3 рангу ОСОБА_25 , лейтенанта ОСОБА_26 , які були подані стороною захисту, про взяття підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку. Заслухавши усні пояснення вказаних осіб, слідчий суддя відзначає їхній високий суспільний статус, вагомий авторитет у суспільстві та щире прагнення забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Проте, зважаючи на характер та масштабність інкримінованого корупційного злочину за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України, особливий процесуальний статус ОСОБА_4 як ймовірного організатора схеми (ч. 3 ст. 27 КК України), використання сталої схеми, залучення співучасників та цифрові активи, а також встановлену сукупність суттєвих ризиків, слідчий суддя дійшов переконання, що інститут особистої поруки на даній стадії досудового розслідування не має достатніх правових та фактичних важелів для стримування особи від потенційних процесуальних порушень. Сама лише авторитетність поручителів чи характеристика самої особи підозрюваного не здатна знівелювати встановлені управлінські та організаційні можливості підозрюваного до переховування, продовження діяльності чи впливу на свідків. З цих же підстав слідчим суддею відхиляються й інші м`якші запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання та нічний домашній арешт, оскільки вони не здатні забезпечити належний рівень процесуального контролю ОСОБА_4 ..
Водночас, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Вемгофф проти Німеччини», «Мангурас проти Іспанії»), альтернатива ув`язненню має забезпечувати гарантію явки особи до суду. Слідчий суддя доходить висновку, що застосування такого запобіжного заходу як застава, поєднана з покладенням додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, є повністю пропорційним і достатнім заходом. Застава у належному розмірі створить необхідний економічний та процесуальний тиск на підозрюваного, що повністю забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігатиме встановленим ризикам без ізоляції особи від суспільства в установі попереднього ув`язнення.
Таким чином, аналізуючи доводи прокурора щодо необхідності застосування саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання, що мета кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 на даній стадії розслідування можуть бути досягнуті шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу - застави.
Визначаючи розмір застави, яка підлягає застосуванню, слідчий суддя керується вимогами статті 182 КПК України, згідно з якими розмір застави повинен визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків. При цьому розмір застави повинен бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.
На переконання сторони обвинувачення, задля досягнення мети забезпечення гарантування на достатньому рівні виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків має бути застава у розмірі 15 000 000 гривень.
Слідчий суддя наголошує, що застава за своєю правовою природою є превентивним заходом, метою якого є забезпечення виконання особою процесуальних обов`язків під загрозою втрати майна, а не інструментом покарання чи майновим стягненням до винесення вироку суду.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, масштабність розслідуваної схеми фіктивного бронювання та використання цифрових активів, розмір застави має нести суттєвий стримуючий економічний характер. Водночас, зважаючи на раніше встановлені слідчим суддею обставини - зокрема, відсутність у підозрюваного високих статків, власного зареєстрованого нерухомого майна, перебування житла в оренді та необхідність утримання двох неповнолітніх дітей, - призначення застави у надмірному розмірі призвело б до порушення принципу пропорційності та фактичного унеможливлення її внесення, що тотожно триманню під вартою.
Разом з тим, оцінюючи майновий стан підозрюваного, слідчий суддя аналізує доводи прокурора про наявність у ОСОБА_4 прихованих статків у вигляді низки об`єктів нерухомого майна, які, за твердженням обвинувачення, були набуті внаслідок вчинення злочину, передбаченого статтею 209 КК України.
Під час судового засідання допитані свідки ( ОСОБА_28 , ОСОБА_27 ) надали показання про те, що вказане майно фактично належить та було набуте сестрою підозрюваного, а ОСОБА_4 у свою чергу не має до нього жодного відношення. Слідчий суддя звертає увагу на те, що на підтвердження джерел походження коштів для придбання цих активів слідчому судді не було надано документальних доказів, а сторона захисту посилалася виключно на усні свідчення цивільного чоловіка сестри, який зазначив, що придбав це майно за власні кошти від високого заробітку.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що перевірка правдивості цих показань, дослідження повноти фінансових документів та остаточне встановлення реального бенефіціарного власника арештованого майна не є завданням та не може бути здійснено на даній стадії кримінального провадження. Питання походження цих активів та законності їх набуття підлягає з`ясуванню під час судового розгляду справи по суті.
На етапі ж обрання запобіжного заходу визначальним є те, що на вказане майно наразі накладено чинний арешт, право власності на нього є спірним, а отже, ці активи у будь-якому випадку є повністю заблокованими. Оскільки ОСОБА_4 позбавлений правової та фізичної можливості розпоряджатися ними чи використати їх для внесення застави, це майно не може враховуватися слідчим суддею як ліквідний ресурс, що підвищує реальну платоспроможність підозрюваного на момент розгляду клопотання. Відтак, визначення розміру застави має базуватися виключно на фактично доступних та підтверджених майнових можливостях особи.
Відповідно до наданих стороною захисту довідок з ІНФОРМАЦІЯ_4 та з фінансового управління Служби безпеки України, офіційні доходи ОСОБА_4 за загальний період з 2013 року по квітень 2026 року склали у сумі 4 766 936 грн, а його дружини - ОСОБА_4 за податковими деклараціями за загальний період з 2015 року по червень 2026 року - 3 919 534 грн. Втім, у клопотанні стороною обвинувачення зазначено, що законний дохід за весь час трудової діяльності ОСОБА_4 у період з 1998 по 2025 роки складає 3 971 553 грн, а його дружини - 1 937 447 грн. Водночас загальна сума доходів подружжя у період з 2019 по 2021 роки відповідно до відомостей поданих у деклараціях осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування становила 1 206 190 грн, за відсутності грошових активів.
За таких обставин, балансуючи між превентивною метою запобіжного заходу, вагомістю наявних ризиків, недопустимістю перетворення застави на інструмент покарання та реальними фінансовими орієнтирами, слідчий суддя констатує наявність підстав для суттєвого зменшення розміру застави, запропонованого стороною обвинувачення, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 5 000 000 гривень. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави є помірним, справедливим, процесуально виправданим та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків. Визначена сума не є для підозрюваного надмірним (завідомо непомірним) тягарем, з урахуванням його фактичних майнових можливостей, а виступає дієвою фінансовою гарантією належної процесуальної поведінки. Такий підхід повністю відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України та сталій позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання порушувати покладені на нього обов`язки.
Переходячи до визначення конкретного переліку процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя оцінює доцільність та пропорційність кожного з них.
Враховуючи характер та категорію тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, а також встановлену в судовому засіданні обґрунтовану наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України (зокрема, ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється), слідчий суддя доходить висновку про доцільність покладення на підозрюваного ОСОБА_4 в повному обсязі обов`язків, про які заявляла сторона обвинувачення.
Щодо обов`язку не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, сторона захисту заперечувала, посилаючись на те, що підозрюваний проходить військову службу, а його місцеперебування, дислокація, службові відрядження та виконання завдань визначаються виключно наказами командування.
Оцінюючи зазначені доводи сторони захисту, слідчий суддя визнає їх неспроможними та відхиляє, виходячи з наступного. Проходження підозрюваним військової служби не звільняє його від статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та не нівелює обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Встановлений обов`язок не відлучатися з визначеного регіону без дозволу органу досудового розслідування чи суду не перешкоджає виконанню обов`язків військової служби, оскільки у випадку виникнення об`єктивної службової необхідності (відрядження, зміна місця дислокації підрозділу, виконання завдань командування за межами області), підозрюваний чи його командування не позбавлені права у загальному порядку звернутися до слідчого, прокурора або суду для отримання відповідного дозволу із наданням підтверджуючих документів. Належний процесуальний контроль за переміщенням підозрюваного є необхідним заходом для запобігання встановленому ризику переховування від органів правосуддя.
На переконання слідчого судді, лише такий комплексний перелік процесуальних обмежень є адекватним та пропорційним усім чотирьом встановленим ризикам і спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку особи. За таких обставин, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти такі процесуальні обов`язки:1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також свідками, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Оскільки досудове розслідування триває, строк дії вказаних обов`язків у разі внесення застави слід визначити на два місяці з моменту її фактичного внесення, але в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376, 482-2 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000,00 грн (п`яти мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_7 .
Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
-не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також свідками, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1