Справа № 991/2154/26

Провадження 1-кп/991/31/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року          м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (в режимі відеоконференцзв`язку),

третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про скасування арешту, ОСОБА_15 та її представника ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця РФ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Києва, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09.03.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 20.03.2026 у справі призначено підготовче судове засідання.

10.04.2026 ухвалою суду задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_7 про колегіальний розгляд кримінального провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію у складі: головуючої судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України. Зазначив, що обвинувальний акт викладений з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України у частині його змісту і форми. Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Розгляд справи прокурор вважав необхідним здійснювати у відкритому засіданні у складі всіх учасників провадження. Підстав для складання досудової доповіді немає. Клопотань, які підлягають вирішенню саме в підготовчому судовому засіданні, у сторони обвинувачення немає. 

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти призначення справи до судового розгляду, зважаючи на те, що має намір знову звернутися із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, яке, на його переконання, підлягає розгляду на стадії підготовчого провадження. Зазначив, що судовий розгляд має бути відкрий із забезпеченням онлайн-трансляції. Адвокат ОСОБА_14 підтримав позицію свого підзахисного, зазначивши, що кримінальне провадження не підлягає призначенню до судового розгляду з огляду на наявність підстав для закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акта прокурору. У разі прийняття судом рішення про призначення судового розгляду, захисник просив здійснювати судовий розгляд у відкритому режимі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду та проведення його у відкритому режимі, додавши, що у разі необхідності з`ясування питань, пов`язаних із особистим життям його підзахисного, буде заявляти клопотання про переривання онлайн-трансляції судових засідань. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_13 прохав оголосити про раніше подані ним клопотання про витребування документів і виклик свідків, а також скарги на рішення, бездіяльність прокурора і детектива. При цьому зазначив, що викладені в них аргументи мають бути враховані при визначенні порядку дослідження доказів, водночас остаточне вирішення цих питань по суті відносить на відповідну стадію судового розгляду. 

Адвокат ОСОБА_12 погодився з позицію адвоката ОСОБА_13 , яку також підтримав їх підзахисний. 

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 вважав, що обвинувальний акт не підлягає призначенню до судового розгляду, зважаючи на те, що у ньому не визначено обов`язкової кваліфікуючої ознаки - використання службового становища та не узгоджено діючу посадову інструкцію виконавця з інкримінованими йому діями, а отже не розкрито об`єктивну сторону складу злочину. Зазначив також, що підстав для проведення закритого судового розгляду немає. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Дослідивши обвинувальний акт з додатками, заслухавши думки учасників судового провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження не повідомляли про укладання угод у порядку ст. 468-470, 472-475 КПК України.

Суд не встановив підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвалою колегії суддів від 11.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_14 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст.284 КПК України.

Обвинувальний акт містить всі структурні елементи, передбачені ст. 291 КПК України. До нього долучені передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів від 14.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору. 

Щодо підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання про направлення кримінального провадження за підсудністю до належного суду, вимоги якого повністю підтримав у підготовчому судовому засіданні, прохав звернутися з відповідним поданням до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про передачу кримінального провадження за підсудністю до належного місцевого суду загальної юрисдикції. Клопотання мотивоване таким.

Обвинувачення у кримінальному провадженні пред`явлене ОСОБА_6 за ч. 5 ст.191 КК України як єдиному безпосередньому виконавцю інкримінованого злочину, а іншим трьом обвинуваченим - за ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, тобто у формі пособництва ОСОБА_6 . 

Водночас, за доводами клопотання, займана відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 посада заступника та першого заступника директора виконавчої філії « ІНФОРМАЦІЯ_5 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не відносить його до суб`єктів, визначених п.1 ч.5 ст.216 КПК України. Вказана філія є відокремленим структурним підрозділом, що діє на підставі положення та не має статусу юридичної особи, отже ОСОБА_6 не є керівником чи заступником керівника виконавчого органу державного суб`єкта господарювання (таким виконавчим органом згідно зі Статутом є Правління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») та не займає посаду державної служби категорії «А».

Крім того, у клопотанні зазначається, що заявлений в обвинуваченні розмір предмета заволодіння та завданої шкоди - 95 098 583,32 грн без ПДВ - сформований штучно, оскільки визначений без урахування законного прибутку постачальника.

Доводи обвинуваченого в цій частині зводяться до такого:

-різниця між комерційними пропозиціями переможця та найближчого конкурента (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ») розрахована без проведення експертного аналізу, без врахування технічних характеристик, якості, країни-виробника, реальної можливості виконання закупівлі та взагалі не становить предмет заволодіння в «особливо великому розмірі»;

-можлива ситуація, за якої цінову пропозицію надано без реальної можливості її виконання або з умисним завищенням ціни: у першому випадку це могло бути спрямоване на умисний зрив процедури закупівлі, а в другому - свідчити про наявність ознак замаху на вчинення кримінального правопорушення;

-до розміру збитків безпідставно зараховано грошові кошти у розмірі понад 54,6 млн грн, які перебували на рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », оскільки ці кошти арештовані та передані в ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), а отже - не вибули з-під контролю держави;

-єдина судова економічна експертиза від 16.09.2024 № 1041/79501, на якій сторона обвинувачення ґрунтує розрахунок завданих кримінальним правопорушенням збитків, проведена вже після внесення відомостей до ЄРДР та після вручення повідомлення про підозру, отже обов`язкова кваліфікуюча ознака ч.5 ст.191 КК України «в особливо великих розмірах» на той час встановлена не була, а без визначення такої неможлива кваліфікація діяння та обґрунтування підслідності НАБУ;

-після повідомлення експертом ОСОБА_17 про виявлення технічної помилки у висновку 02.03.2026 призначено повторну судово-економічну експертизу, відомості про яку відсутні в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування, проте сам висновок наявний в матеріалах провадження.

Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про направлення кримінального провадження за підсудністю до іншого суду. Послався на те, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України та ст. 45 КК України це провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, адже розмір предмета заволодіння перевищує необхідний розмір прожиткових мінімумів та виконавець злочину є службовою особою АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », тобто суб`єкта господарювання, частка державної власності у статутному капіталі якого становить 100 %. 

Відповідну позицію також виклав у поданому суду письмовому запереченні . Щодо доводів ініціатора клопотання про невідповідність та/або неналежність, недостовірність висновку експерта, яким підтверджено розмір предмета заволодіння, то на даній стадії кримінального провадження питання допустимості доказів прокурор вважав передчасним. Разом із цим зауважив, що обвинувачений ОСОБА_7 не спростовує факт наявності такого висновку у матеріалах кримінального провадження. 

Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд враховує таке.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачення пред`явлено за ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд (абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені , зокрема, кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.

Як вбачається з примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.191 КК України, у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем належить до корупційних кримінальних правопорушень.

У п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено обов`язкові альтернативні умови належності кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

З огляду на вказівку прокурора про те, що обвинувальний акт скеровано до Вищого антикорупційного суду саме за ознакою, передбаченою п. 2 ч.5 ст. 216 КПК України, колегія суддів розглядає питання підсудності, виходячи саме з цієї обов`язкової складової. 

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, ст. 191 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

Прокурор вказав на те, що розмір інкримінованої за обвинувальним актом шкоди більш ніж у 5000 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та водночас інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків. 

П`ять тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату закінчення вчинення інкримінованого, в тому числі ОСОБА_6 кримінального правопорушення (грудень 2023 року) за ч. 5 ст. 191 КК України, виходячи із вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684 грн х 5000) становив 13 420 000 грн.

Оскільки у кримінальному провадженні №52022000000000169 обвинуваченим інкримінується завдання збитків в розмірі 95 098 583,32 грн, то зазначена сума більш ніж у п`ять тисяч разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, безпосереднім виконавцем інкримінованого злочину визначено обвинуваченого ОСОБА_6 , який обіймав посади заступника та першого заступника директора виконавчої філії « ІНФОРМАЦІЯ_5 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

З положень п. 1, 2, 6 Статуту акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_11 », затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 № 735 (в редакції постанови КМУ від 27.05.2025 № 615) вбачається, що АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » є юридичною особою, утвореною як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності. Метою діяльності товариства є, серед іншого, отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності.

Отже, з пред`явленого обвинувачення слідує, що на момент ймовірного вчинення інкримінованих діянь обвинувачений ОСОБА_6 був службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 100 відсотків. 

Водночас слід наголосити, що питання про те, які саме службові повноваження, за версією сторони обвинувачення, використовував виконавець кримінального правопорушення для вчинення дій, що становлять об`єктивну сторону злочину, чи вчиняв він такі дії взагалі, а також наявність підстав для висновку про існування наслідку у вигляді матеріальної шкоди та визначення її розміру, суд перевірятиме виключно під час розгляду справи по суті.

Саме на цій стадії кримінального провадження суд здійснює всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх зібраних і наданих сторонами доказів, дає їм належну оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, а також встановлює фактичні обставини, які мають значення для правильної кваліфікації діяння і вирішення питання про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення.

Натомість на стадії підготовчого судового засідання суд не вправі вдаватися до оцінки доказової бази по суті, перевіряти правильність встановлення ознак спеціального суб`єкта чи розміру шкоди. Такі питання виходять за межі процесуальної перевірки підсудності кримінального провадження.

Зважаючи на викладене у межах розгляду цього клопотання суд не дає оцінку доводам обвинуваченого ОСОБА_7 щодо правильності обчислення розміру шкоди, обґрунтованості методики розрахунку та питання допустимості і належності доказів сторони обвинувачення.

Отже, інкримінований розмір завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.191 КК України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (95 098 583, 32 грн), і обвинувачення пред`явлене службовій особі суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, як безпосередньому виконавцю злочину.

У зв`язку із цим кримінальне провадження №52022000000000169 відповідає положенням ст.33-1 КПК України та умові п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК як складової критерію віднесення справи до підсудності Вищого антикорупційного суду, тому у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження за підсудністю до іншого суду слід відмовити.

З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Ураховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 5 ст.191 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, суд підстав для складання досудової доповіді не встановив.

За змістом ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Щодо дати та місця проведення судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляду.

Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (ч. 2 ст. 316 КПК України).

Так, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду, за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 41.

Щодо гласності судового розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд з`ясовує у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надходило.

Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні.

Тому, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, суд дійшов висновку про здійснення судового розгляду у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів і онлайн-трансляцією судового засідання на офіційному каналі Вищого антикорупційного суду на інтернет-платформі YouTube.

Щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Згідно з ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Відповідно до матеріалів справи учасниками кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 є: прокурор, обвинувачені, їх захисники, а отже судовий розгляд слід проводити за участі цих осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

Захисник ОСОБА_13 звернувся до суду із клопотанням про виклик свідків для їх допиту у суді, дані про яких має намір надати після дослідження письмових доказів і допиту свідків сторони обвинувачення. Прохав розглянути клопотання на стадії допиту свідків сторони захисту.

Суд, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, закріплений у ст. 22 КПК України, вважає за доцільне викликати вказаних у клопотаннях сторін осіб. Водночас питання щодо етапу, на якому буде здійснений такий виклик, вирішуватиметься під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у судовому провадженні.

Щодо скарг, поданих у порядку ч. 2 ст. 303 КПК України

Протягом підготовчого провадження захисником ОСОБА_13 подано дві скарги на рішення та бездіяльність прокурора, органу досудового розслідування.

Так, захисник вважає недоцільним виділення з кримінального провадження №52022000000000169 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 , що, на його думку, негативно вплине на повноту судового розгляду, а саме на доведення невинуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого злочину у складі організованої групи, нібито створеної ОСОБА_18 для розкрадання коштів АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». 

З огляду на викладене прохав під час судового розгляду встановити підстави для прийняття рішення про виділення кримінальних проваджень щодо інших учасників організованої групи в окреме провадження, а також виділення в окреме провадження матеріалів щодо інших злочинних епізодів, за результатами чого визнати таке виділення безпідставним.

Крім того, захисник ОСОБА_13 стверджує про умисне непризначення стороною обвинувачення судової товарознавчої експертизи для з`ясування ринкової вартості трансформаторів та подальшої судово-економічної експертизи на підставі її висновків.

За доводами захисника, висновок судово-економічної експертизи №1041/94001 від 05.03.2026, складений експертом ОСОБА_24 , за змістом якого збитками АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » визначено різницю між вартістю трансформаторів у виробника та вартістю їх постачання, є завідомо неправдивим та сформованим під впливом сторони обвинувачення.

У зв`язку з цим прохав врахувати дану скаргу під час визначення порядку дослідження доказів, допитати експерта ОСОБА_24 щодо застосованих нею методик та розглянути клопотання захисту про призначення товарознавчої експертизи з метою визначення ринкової вартості трансформаторів, а також повторної/додаткової судово-економічної експертизи з урахуванням висновків товарознавчої експертизи.

З сукупного аналізу вимог і мотивів скарг випливає, що позиція сторони захисту ґрунтується на незгоді з рішеннями й бездіяльністю органу досудового розслідування та прокурора. Захист ставить під сумнів необхідність прийняття певних процесуальних рішень або навпаки, відсутність певної процесуальної активності з боку сторони обвинувачення, що зрештою вплинуло на повноту досудового розслідування і легітимність висунутого обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не підлягають оскарженню під час досудового розглядання, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

За змістом п.10, 24 ч.1 ст. 3, ст. 314-316 КПК України підготовче судове провадження є обов`язковою, самостійною стадією кримінального провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити судовий розгляд на підставі, зокрема, обвинувального акта. З положень ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України випливає, що перелік рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні, є вичерпним.

Системне тлумачення норм, викладених у ч. 2 ст. 303, ст. 314-316 КПК України, дає підстави для висновку, що кримінальним процесуальним законодавством не передбачено право суду в підготовчому судовому засіданні ухвалити за результатом розгляду скарг одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 307 КПК України, яке вправі прийняти слідчий суддя в рамках судового контролю під час досудового розслідування, зокрема, скасувати рішення чи зобов`язати вчинити дію. Отже скарги на процесуальні рішення/бездіяльність детективів та прокурорів, подані під час підготовчого судового засідання, на цій стадії можуть бути враховані судом лише з огляду на те, чи впливають викладені у них доводи на прийняття рішень, передбачених статтями 314-316 КПК України.

Відповідна позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.04.2025 у справі № 175/1958/22, згідно якої на стадії підготовчого судового засідання суд першої інстанції має вирішувати лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, та виключно в межах, передбачених ст. 314 КПК України.

Суд також зазначає, що оцінка законності рішень і бездіяльності детектива та прокурора неможлива без комплексного дослідження матеріалів провадження - з`ясування змісту відповідних документів, їх належності й допустимості, достовірності і достатності для доведення тих чи інших обставин. Усе це є предметом дослідження доказів, яке відповідно до засад змагальності та безпосередності (ст. 22, 23 КПК України) можливе виключно під час судового розгляду.

Вирішення зазначених питань на стадії підготовчого судового засідання є передчасним. Надання оцінки доводам скарг про незаконність рішень, бездіяльності сторони обвинувачення чи про неповному досудового розслідування до початку дослідження цих доказів означало б фактичне вирішення питань, які належать до предмета розгляду справи по суті, а підготовче засідання перетворилося б на своєрідний «міні-судовий розгляд», що є неприпустимим з огляду на стадійність кримінального процесу та принцип правової визначеності.

Водночас формальна відмова розглядати скарги без жодного процесуального реагування не відповідала б вимогам ефективного засобу правового захисту в розумінні ст. 13 ЄКПЛ, оскільки наявність суто формальної процедури оскарження без реального змістовного розгляду скарги не може вважатися дієвим механізмом захисту прав особи.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, а кримінальний процесуальний закон застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ст. 9 КПК України). Застосовуючи системне та телеологічне тлумачення зазначених норм, суд доходить висновку, що єдиним варіантом, який одночасно узгоджується з процесуальною архітектурою КПК України та стандартом ефективності засобу захисту за ст. 13 ЄКПЛ, є такий: скарги приймаються судом у підготовчому засіданні, долучаються до матеріалів провадження, а їх змістовний розгляд та оцінка наведених у них доводів здійснюються під час судового розгляду - тієї стадії, на якій суд наділений усіма необхідними процесуальними повноваженнями для дослідження та оцінки матеріалів.

Такий підхід узгоджується з принципом, відповідно до якого норма права не може тлумачитись у спосіб, що робить її застосування практично нездійсненним (effet utile), а права учасника провадження - ілюзорними. Наведений порядок забезпечує процесуальну передбачуваність дій суду для учасників провадження, що є обов`язковою умовою справедливого судового розгляду, та втілює принцип юридичної визначеності як фундаментального елемента верховенства права. За вказаних умов невирішення на етапі підготовчого провадження поставлених у скаргах питань жодним чином не порушує права та інтереси обвинуваченого.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне долучити подані захисником скарги до матеріалів кримінального провадження, а наведені у них доводи перевірити та оцінити на відповідній стадії судового провадження під час розгляду справи по суті, після дослідження доказів у встановленому законом порядку.

Щодо клопотання про витребування документів.

Захисник ОСОБА_13 у порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України звернувся із клопотанням про витребування документів.

Прохав витребувати у AT « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ІНФОРМАЦІЯ_12 , Газопостачальна компанія « ІНФОРМАЦІЯ_13 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », обласних енергетичних компаній різних областей України (обленерго) документи за період з 2020 року і по теперішній час, а саме, які:

-встановлюють правило, що закупівля товарів (зокрема, трансформаторів) повинна відбуватися виключно у виробника та за цінами, що не перевищують ціни виробника;

-встановлюють максимально допустимий розмір націнки, яку постачальник може встановити при продажі продукції (зокрема, трансформаторів) замовнику;

-містять відомості про назви постачальників трансформаторів, характеристики поставлених трансформаторів, виробників поставлених трансформаторів, їх вартості (з метою встановлення орієнтовних стандартних націнок, які встановлювалися постачальниками).

Необхідність отримання вказаних документів захисник мотивує метою доведення, що вся продукція на AT « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та інші державні підприємства, установи, організації, приватні підприємства постачається з націнкою (сумою грошових коштів, які враховують витрати підприємства та його законний прибуток).

Захисник прохав розгляд вказаних клопотань здійснити одночасно з клопотаннями про тимчасовий доступ до витребуваних документів, які будуть подані ним додатково на стадії судового розгляду. Подання цього клопотання в межах підготовчого провадження обумовив необхідністю заздалегідь донести до відому суду про такий намір і розкрити частину доказів, на яких буде побудований захист.

Ознайомившись зі змістом клопотання, колегія суддів виходить із такого.

Аналіз клопотання свідчить про те, що витребування та дослідження зазначених у ньому документів пов`язане із незгодою захисту із порядком обрахунку інкримінованого розміру предмету заволодіння.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд для забезпечення підготовки справи до судового розгляду вирішує, зокрема, клопотання учасників судового провадження про витребування речей чи документів.

Передбачене п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України повноваження суду щодо витребування речей чи документів у підготовчому судовому засіданні за своєю правовою природою є самостійним організаційним повноваженням цієї стадії, спрямованим на забезпечення належної підготовки кримінального провадження до судового розгляду та усунення перешкод для його призначення. Відповідне повноваження законодавець розмістив серед інших організаційно-підготовчих питань, які вирішуються судом для забезпечення можливості подальшого судового розгляду, поряд із питаннями про визначення дати та місця судового розгляду, з`ясування питання про відкритий чи закритий характер судового розгляду, визначення складу його учасників та інших дій, необхідних для підготовки справи до розгляду по суті.

Натомість застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового, а також судового провадження (ст.333 КПК України) є окремими процесуальними інститутами з власними, визначеними законом підставами, порядком та гарантіями, в межах яких слідчий суддя або суд перевіряють відповідне коло обставин, зокрема: належність речей і документів для встановлення обставин кримінального провадження, можливість доведення ними цих обставин, неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою таких речей чи документів, наявність чи відсутність охоронюваної законом таємниці, а також надають особі, у володінні якої перебувають речі чи документи, можливість висловити свою позицію.

Витребування речей чи документів у порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України не є різновидом, аналогом чи спрощеною формою доступу до доказової, яка не підпорядковується правилам вищезазначених інститутів. Це інше за правовою природою повноваження суду на стадії підготовчого судового засідання, яке не може застосовуватися замість зазначених процедур та не породжує наслідків, притаманних цим процедурам, зокрема щодо отримання стороною доказів чи доступу до матеріалів, які підлягають перевірці в порядку глави 15 та ст. 333 КПК України.

За наведених обставин, на даному етапі судового провадження колегія суддів не має повноважень на визначення необхідності отримання витребуваної інформації для забезпечення завдань кримінального провадження. Наведене можливе лише під час судового розгляду на стадії долучення та дослідження доказів.

Зважаючи на викладене, клопотання захисника про витребування документів слід долучити до матеріалів кримінального провадження та розглянути на стадії судового розгляду у тій процесуальній формі, про яку заявить захисник, що повністю відповідає висловленій ним позиції.

Керуючись ст. 28, 291, 314, 315, 316, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження за підсудністю до іншого суду.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на 09 год. 30 хв. 11 вересня 2026 року, що відбудеться у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду. 

Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні колегіально Вищим антикорупційним судом за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку в ході судового розгляду скаргам захисника ОСОБА_13 , поданим на рішення, бездіяльність прокурора та детектива.

Долучити до матеріалів кримінального провадження клопотання захисника ОСОБА_13 про виклик свідків для врахування при встановленні обсягу та порядку дослідження доказів.

Долучити до матеріалів кримінального провадження клопотання захисника ОСОБА_13 про витребування доказів. 

Ухвала набуває законної сили з моменту постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3