Справа № 991/8191/26

Провадження 1-кп/991/67/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

15 вересня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,

прокурора   ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000460 від 06.09.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) перебуває вказане кримінальне провадження, для розгляду якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 визначено суддю ОСОБА_1 .

У підготовчому судовому засіданні 07.09.2026 адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 подав письмове клопотання про закриття кримінального провадження № 52023000000000460 від 06.09.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України. 

Клопотання обґрунтоване тим, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 11.04.2024 за таких підстав. 

21.09.2023 детектив НАБУ ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.09.2023. 

Захисник обвинуваченого, посилаючись на вимоги ч. 7 ст. 295-1 КПК України, стверджує, що у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, а саме: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду із клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Вказані положення є імперативними, а зазначений перелік - вичерпним.

Тобто, у зв`язку з відмовою слідчого судді продовжити строки досудового розслідування, відповідно до імперативних вимог ч. 7 ст. 295-1 КПК України, прокурор зобов`язаний закінчити досудове розслідування протягом 5 днів. 

Отже, на думку захисника обвинуваченого, законодавець встановив чіткий порядок дій у разі відмови слідчого судді в продовженні строків досудового розслідування. Норма ч. 7 ст. 295-1 КПК України встановлює імперативний та безальтернативний обов`язок прокурора закінчити досудове розслідування протягом 5 днів. Інших варіантів поведінки законодавець не визначив.

Отже, невиконання прокурором свого обов`язку прямо порушує вимоги закону (є незаконним) та принцип правової визначеності як складової верховенства права.

Адвокат ОСОБА_4 з посиланням на доповідь, схвалену Венеціанською комісією на 86 пленарному засіданні 25-26.03.2011 щодо верховенства права; рішення від 11.06.2020 №7-р/2020 КСУ та на практику ЄСПЛ, зокрема у справі «Dei Rio Prada проти Іспанії» (п. 93), «Олександр проти України» (п. 143) та «Дія 97 проти України» (п. 47), зазначає, що принцип юридичної (правової) визначеності як складова верховенства права вимагає однакове застосування норми права та недопущення можливостей для її довільного трактування. Юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту належним судом.

Закон чітко визначив, що відмова у продовженні строків досудового розслідування безальтернативно тягне закінчення досудового розслідування протягом 5 днів і не більше, а тому захисник вважає, що після спливу 5 днів у силу закону строк закінчився.

Так, 06.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №52023000000000202, після чого 06.09.2023 прокурор ОСОБА_7 виділив матеріали щодо ОСОБА_5 в окреме провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали.

Згідно із постановою Верховного Суду від 5 серпня 2025 року у справі №363/4797/19 (провадження №51-5284км24) строки досудового розслідування в кримінальному провадженні обчислюються з моменту пред`явлення першої підозри. 

У кримінальному провадженні №52023000000000202 перша підозра була вручена ОСОБА_8 16.05.2023.

Тобто, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні почав спливати з моменту повідомлення першої підозри (16.05.2023) і тривав до останнього 5-го дня, коли прокурор зобов`язаний був прийняти рішення про закінчення досудового розслідування внаслідок відмови слідчим суддею в продовженні строків досудового розслідування, в силу ч. 7 ст. 295-1 КПК України.

Захисник наводить такий обрахунок строків досудового розслідування:

1)25.09.2023 слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування, яке протягом 5 днів має бути закінчене;

2)26.09.2023 - спинув 1-ий день 5-ти денного строку;

3)27.09.2023 - сплинув 2-1 день 5-ти денного строку;

4)28.09.2023 - досудове розслідування зупинено. 

Згідно із ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення такого, не включається у строки досудового розслідування крім прийняття таких постанов.

Отже, 28.08.2023 - сплинув 3-й день 5-ти денного строку.

5) 18.12.2023 - сплинув 4-й день 5-ти денного строку (детектив відновив та знову зупинив досудове розслідування);

6) 10.04.2024 - сплинув 5-й день 5-ти денного строку (досудове розслідування зупинено).

На переконання захисника, починаючи з 11.04.2024 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився, адже саме до цієї дати прокурор зобов`язаний був вчинити одну із дій, передбаченихч. 7 ст. 295-1 КПК України. Тому подальше здійснення досудового розслідування фактично прирівнюється до такого, що здійснюється поза межами строку досудового розслідування. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 16.02.2023 у справі №199/7560/18, від 23.03.2023 у справі №708/938/20, відповідно до яких, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення.

Натомість, всупереч вимогам КПК України, стороною обвинувачення було здійснено ряд дій у рамках вказаного кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування, а саме:

-відновлення та зупинення досудового розслідування, проведення огляду в мережі Інтернет веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 - 14.05.2024;

-винесено ухвалу у справі № 991/4145/24 про арешт майна - 17.05.2024;

-відновлення та зупинення досудового розслідування, прийняття постанови про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, подання клопотання до суду про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою - 02.07.2024;

-винесено ухвалу у справі № 991/5700/24 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - 10.07.2024;

-проведення допиту підозрюваного у порядку міжнародно-правової допомоги (далі - МПД) на території Французької Республіки - 11.07.2024;

-звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Великого Герцогства Люксембург, звернення з запитом про МПД до компетентних органів Республіки Кіпр, звернення з запитом про МПД до компетентних органів Республіки Сінгапур, звернення з запитом про МПД до компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії - 18.07.2024;

-винесено ухвалу у справі № 991/5700/24 про залишення без змін ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою 06.09.2024;

-відновлення та зупинення досудового розслідування - 19.09.2024;

-подання запиту про екстрадицію - 27.09.2024;

-винесено ухвалу у справі № 991/11751/24 щодо розгляду скарги - 22.10.2024;

-судовий розгляд питання про екстрадицію підозрюваного, накладення арешту на майно підозрюваного 04.12.2024;

-відновлення та зупинення досудового розслідування 21.01.2025;

-винесено ухвалу у справі № 991/477/25 про арешт майна 04.02.2025;

-судовий розгляд питання про екстрадицію підозрюваного - 05.02.2025, 19.02.2025, 26.03.2025, 02.04.2025, 18.06.2025, 09.07.2025, 01.10.2025, 29.01.2025;

-винесено ухвалу у справі № 991/477/25 про виправлення описки - 18.03.2025;

-відновлення та зупинення досудового розслідування, до суду скеровано клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного (04.09.2025 р. суд відмовив, 08.09.2025 апеляційна скарга прокурора, 15.10.2025 р. ухвалу скасовано, дозвіл надано) - 28.08.2025;

-винесено ухвалу у справі № 991/8846/25 щодо розгляду клопотання ОСОБА_6 про здійснення спеціального досудового розслідування - 04.09.2025;

-відновлення та зупинення досудового розслідування, винесено ухвалу АП ВАКС у справі № 991/8846/25 щодо розгляду скарги прокурора на відмову в ухвалі у справі № 991/8846/25 від 04.09.2025 про здійснення спеціального досудового розслідування 15.10.2025;

-винесено ухвалу у справі № 991/10820/25 щодо розгляду скарги на бездіяльність, яка полягає у не розгляді клопотання - 22.10.2025;

-виклик підозрюваного із захисниками для повідомлення про завершення досудового розслідування - 16.10.2025;

-повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, завершено досудове розслідування та відкрито матеріали - 21.10.2025;

-складено, затверджено та направлено до суду обвинувальний акт 15.06.2026 - 16.06.2026. 

Таким чином, в силу наведених вимог КПК України, усі вказані вище дії є незаконними, не мають жодних юридичних наслідків та не можуть враховуватися (досліджуватися) при розгляді вказаної кримінальної справи.

Захисник зазначає, що оскільки останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні є 10.04.2024, то обвинувальний акт, який направлено до суду 16.06.2026, тобто більше ніж через 2 роки після закінчення строку досудового розслідування, є таким, що отриманий судом поза межами строку досудового розслідування.

З огляду на викладене, та, посилаючись на практику Верховного Суду, адвокат ОСОБА_4 просив закрити кримінальне провадження № 52023000000000460 від 06.09.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4  підтримав своє клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, наведених у клопотанні. Пояснення надав аналогічні до змісту свого клопотання. Додатково зазначив, що прокурор посилається на те, що детективом була допущена похибка (помилка) в обрахуванні строку досудового розслідування, однак клопотання подане за погодженням з прокурором -керівником САП ОСОБА_9 , тобто це позиція узгоджена із процесуальним керівником. Детектив у судовому засіданні не просив це клопотання залишити без розгляду, щоб уберегтись від негативних наслідків, на які посилається захист. Також КПК України не передбачає такої підстави для продовження строку досудового розслідування або ігнорування ухвали слідчого судді про відмову, як помилка детектива. Захисник, посилаючись на ст. 19 Конституції України, зазначив, що органи влади, їх посадові та службові особи повинні діяти відповідно до закону і в спосіб, що передбачений законами і Конституцією України. КПК України чітко передбачає, що у випадку відмови у продовженні строку досудового розслідування прокурор зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на закінчення такого досудового розслідування. Він не говорить про строки, які залишились у органу досудового розслідування до моменту звернення із клопотанням про продовження строку досудового розслідування. Захисник про норму ч. 7 ст. 295-1 КПК України, яка, на його думку, є спеціальною нормою. Вона додає строк досудового розслідування, якщо клопотання подано в останній день, а якщо завчасно, то ця норма присікає строк. Вважає, що ця норма інакшого тлумачення не передбачає, оскільки вона є імперативною нормою. Окрім цього, прокурор посилається на те, що вони опинилися в ситуації юридичної невизначеності, проте сторона обвинувачення не оскаржила вказану ухвалу, а також не подала на неї заперечення, а отже сторона обвинувачення визнає вказану ухвалу від 25.09.2023 як законну, обґрунтовану та таку, що зберігає чинність. З огляду на викладене, просив закрити провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі закінченням строку досудового розслідування.

Прокурор ОСОБА_3  заперечив проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження, просив відмовити у його задоволенні. Подав письмові заперечення, які підтримав. Зазначив, що ключовими моментами є 21.09.2023 (коли відновлено кримінальне провадження для подачі клопотання про продовження строку досудового розгляду) і 25.09.2023 ( коли слідчим суддею було відмовлено у продовженні строку досудового розслідування до п?яти місяців). Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання, вказав, що строк має обраховуватись з моменту першої підозри у провадженні з якого було виділено кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 і це 16.05.2023 до п?яти місяців відповідно. Прокурор, обрахувавши такий строк, вважає, що він закінчується 30.10.2023. Тобто це 35 днів з моменту винесення ухвали від 25.09.2023. І загалом до направлення обвинувального акту до суду використано 18 днів з 35 днів строку досудового розслідування, який залишався. Трактуючи клопотання захисника, прокурор вказав на його суперечність в тій частині, що захисник послався на ст. 219 КПК, яка визначає порядок обрахунку строку досудового розслідування, і заявляє про те, що його може бути скорочено. Хоча сам КПК України не містить положеньпро те, за який період до спливу строків має бути подане клопотання про продовження строків досудового розслідування. Є лише положення про те, що має бути розглянуте таке клопотання протягом трьох днів, але до спливу останнього дня. На переконання прокурора, п?ятиденний строк, який передбачений ч. 7 ст. 295-1 КПК України, поширюється саме на випадки, коли клопотання розглядається в останній день, тобто продовжує строк досудового розслідування, а не скорочує його. Не погодився із посиланням захисника на те, що ч. 7 ст. 295-1 КПК України є імперативною нормою і має забезпечити принцип юридичної визначеності, оскільки є рішення у справі від 25.09.2023, яке набрало законної сили, що встановило факт обчислення строк досудового розслідування з посиланням на чинні положення КПК України. Ігнорування цього рішення не забезпечить принципу юридичної визначеності. Водночас, враховуючи суть і мету клопотання про продовження строку досудового розслідування, то навпаки виникає ситуація за якої слідчий, який вважав, що строку, який залишився недостатньо для завершення досудового розслідування, але не знає, чи продовжить йому строк, таким зверненням до суду ставить під загрозу якість досудового розслідування. На запитання прокурор вказав, що якби строк досудового розслідування не зупинявся в цьому кримінальному провадженні, то слідчий міг би звернутися із клопотанням про продовження строку досудового розслідування до 12-ти місяців і ухвала від 25.09.2023 є перешкодою для такого звернення. В ухвалі від 25.09.2023 відмова у задоволенні клопотання детектива була мотивована тим, що слідчий суддя не погодився із обрахованим детективом строком досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з`явився, на відеозв`язок у режимі відеоконференції не вийшов, тимчасово проживає за кордоном. Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України неявка обвинуваченого, щодо якого здійснювалося спеціальне досудове розслідування, не перешкоджає проведенню підготовчого провадження, а тому суддя вважає розглядати клопотання про закриття кримінального провадження у його відсутність.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені документи до нього, письмові заперечення, обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, заслухавши доводи учасників, суддя дійшла таких висновків.

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду одного із передбачених КПК України рішень. Чинний КПК України встановлює граничні строки досудового розслідування та передбачає можливість їх продовження.

Відповідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

За загальним правилом ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Водночас, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому сукупний строк досудового розслідування залежить від тяжкості кримінального правопорушення, досудове розслідування якого здійснюється.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме в наданні службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КПК України, за класифікацією кримінальних правопорушень (ст. 12 КК України) відноситься до тяжкого злочину. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого злочину.

Питання строку досудового розслідування і правильного застосування порядку його обчислення має суттєве значення не лише щодо належних гарантій прав особи, якій повідомлено про підозру, а й в контексті здійснення слідчим, прокурором будь-яких процесуальних дій лише у межах строку досудового розслідування. Закріплений статтею 22 КПК України принцип змагальності у кримінальному провадженні вимагає від сторін належного і обґрунтованого підтвердження своєї позиції. 

Стаття 291 КПК України визначає не лише вимоги до форми, змісту обвинувального акту, який направляється до суду, а також встановлює заборону надання суду інших документів до початку судового розгляду. 

За відсутності всіх процесуальних документів, які дають можливість встановити повний рух кримінального провадження та реалізувати комплексне дослідження всіх процесуальних дій і рішень, суддя обмежується дослідженням обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та долученими сторонами провадження документами, з яких вбачаються такі обставини.

06.06.2023 у кримінальному провадженні №52023000000000202 складено письмове повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (п. 196 Розділу І Реєстру т. 1 а.с. 35, т. 2 а.с. 72, 84-89).

28.07.2023 ОСОБА_5 в порядку міжнародно-правової допомоги вручено письмове повідомлення про підозру ( т. 2 а.с. 73). Одночасно з врученням компетентними органами Французької Республіки 28.07.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_5 були вручені повістки про виклики на 17.08.2023, 24.08.2023 та на 05.09.2023. У зв`язку з неявкою ОСОБА_10 на виклики. Постановою від 06.09.2023 ОСОБА_5 . Оголошено в розшук (т. 2 а.с. 73).

Постановою від 06.09.2023 з матеріалів кримінального провадження №52023000000000202 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 , якому присвоєно № 52023000000000460  (п. 117 Розділу ІІ Реєстру т. 1 а.с. 49, т. 2 а.с. 90-92).

Постановою від 06.09.2023 досудове розслідування від 06.09.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06.09.2023 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

21.09.2023 у зв`язку з необхідністю проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06.09.2023 відновлено (п. 123 Розділу ІІ Реєстру т. 1 а.с. 49, т. 2 а.с. 73).

В цей же день детектив звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06.09.2023 за підозрою ОСОБА_11 до п`яти місяців (т. 2 а.с. 68-78).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.09.2023 відмовлено у задоволенні цього клопотання (т. 2 а.с. 79-83).

Захисник у своєму клопотанні посилається на положення норми ч. 7 ст. 295-1 КПК України, згідно з якою у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, а саме: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду із клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді ВАКС від 25.09.2024, відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06.09.2023 мотивована тим, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №52023000000000202, тобто досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, у якому підозрювався ОСОБА_5 , обмежувалось строками досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000202. Після виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 із кримінального провадження №52023000000000202 у кримінальне провадження № 52023000000000460, залишок строку досудового розслідування обчислюється з урахуванням строку досудового розслідування, що минув у кримінальному провадженні №52023000000000202 на момент виділення. З огляду на те, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.07.2023 у кримінальному провадженні №52023000000000202 строк досудового розслідування продовжено до 16 жовтня 2023 року, то значить, що станом на момент виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальне провадження № 52023000000000460 від 06.09.2023, залишався аналогічний строк досудового розслідування. До того, ж до виділення цього кримінального провадження строк досудового розслідування у первісному провадженні було продовжено до п`яти місяців. 

Разом з цим, слідчий суддя вказав, що згідно з положенням чинного КПК України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460, слід рахувати з дня першого повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000202, а саме з 16.05.2023, а також ураховувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 05.07.2023 про продовження строку досудового розслідування до 5 місяців.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки де факто строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 наразі уже продовжений до п`яти місяців, то повторне звернення до слідчого судді із клопотанням про продовження строку досудового розслідування на строк, на який досудове розслідування уже продовжене суперечить положенням КПК України, а тому слідчий суддя не досліджував доводи детектива.

Зважаючи на ці обставини та позицію слідчого судді, викладену в ухвалі від 25.09.2023 у справі № 991/8327/23, суддя вважає, що у задоволенні клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 було відмовлено саме через те, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні вже продовжений, а не з інших причин.

Тому, на переконання суду, доводи захисника про те, що сама лише наявність в резолютивній частині ухвали слідчого судді формулювання про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування безумовно зумовлює застосування положень частини 7 статті 295-1 КПК України та, як наслідок, закриття кримінального провадження, не можуть бути прийняті до уваги.

Дійсно, відповідно до частини 7 статті 295-1 КПК України у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор протягом п`яти днів зобов`язаний здійснити одну з дій, передбачених частиною 2 статті 283 цього Кодексу. Водночас застосування цієї норми має здійснюватися з урахуванням фактичного змісту судового рішення та правової підстави, за якої слідчим суддею прийнято відповідне рішення.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді від 25.09.2023, відмовляючи у задоволенні поданого клопотання, слідчий суддя виходив з того, що строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні вже був продовжений у первісному провадженні. Тобто висновок слідчого судді стосувався не відсутності передбачених законом підстав для продовження строку досудового розслідування як такого, а неможливості повторного продовження строку за поданим клопотанням з огляду на вже прийняте раніше процесуальне рішення.

Більше того, зазначена ухвала від 25.09.2023 набрала законної сили та не є скасованою, тобто вона є судовим рішенням, яке має преюдиційне значення, де чітко прописано, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 не закінчився, а навпаки продовжений до п`яти місяців з дня першого повідомлення про підозру - 16.05.2023, тобто до 16.10.2023. Вказана ухвала також не скасовує та не прининяє дію ухвали слідчого судді від 05.07.2023

За таких обставин положення частини 7 статті 295-1 КПК України не можуть тлумачитися відірвано від змісту ухвали слідчого судді та фактичного стану строку досудового розслідування. Зазначена норма визначає наслідки саме відмови у продовженні строку досудового розслідування, однак не передбачає автоматичного припинення кримінального провадження у випадку, коли підставою для відмови є встановлення слідчим суддею факту попереднього продовження такого строку.

З огляду на викладене, суддя вважає, що у даному конкретному випадку положення ч. 7 ст. 295-1 КПК України не може бути застосовано, адже ухвалою хоч і відмовлено у задоволенні клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування, але її зміст говорить про уже існуюче продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не завершився, суддя вважає, що всі подальші дії стороною обвинувачення були виконанні в межах строку досудового розслідування. 

При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні (ч. 7 ст. 115 КПК України).

Так, 16.05.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000202. Відповідно до змісту ухвали слідчого судді від 25.09.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні почав рахуватися саме з дати повідомлення первісного провадження, тобто з 16.05.2023 і був продовжений до п`яти місяців, тобто до 16.10.2023.

06.09.2023 з матеріалів кримінального провадження № 52023000000000202 виділено матеріали досудового в окреме провадження № 52023000000000460 за підозрою ОСОБА_5 і цього ж дня зупинено кримінальне провадження.

Отже станом на 06.09.2023 до закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні залишалось - 40 днів до завершення п`ятимісячного строку.

21.09.2023 - відновлено кп № 52023000000000460. Відновлення пов`язане з необхідністю звернутися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування (станом на 21.09.2023 залишилось 39 днів).

28.09.2023 - зупинено досудове розслідування (32 дні залишились, п. 126 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 49);

18.12.2023 - відновлено досудове розслідування (п. 135 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 50);

18.12.2023 - зупинено досудове розслідування (31 день залишився, п. 136 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 50);

10.04.2024 - відновлено досудове розслідування (п. 151 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 51);

10.04.2024 зупинено досудове розслідування (30 днів залишилось, п. 152 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 51);

14.05.2024 - відновлено досудове розслідування (п. 155 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 51);

14.05.2024 зупинено досудове розслідування (29 днів залишилось, п. 156 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 51);

02.07.2024 - відновлено досудове розслідування п. 160 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 51);

02.07.2024 зупинено досудове розслідування (28 днів залишилось) п. 162 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 51);

19.09.2024 - відновлено досудове розслідування (п. 165 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 52);

19.09.2024 зупинено досудове розслідування (27 днів залишилось, п. 166 Розділу ІІ Реєстру. Т. 1 а.с. 52);

21.01.2025 відновлено досудове розслідування (п. 170 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 52);

21.01.2025 зупинено досудове розслідування (26 днів залишилось, п. 172 Розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 52);

28.08.2025 - відновлено досудове розслідування (п. 175 Розділу ІІ Реєстру т. 1 а.с. 52);

28.08.2025 зупинено досудове розслідування (25 днів залишилось, - п. 176 Розділу ІІ Реєстру т. 1 а.с. 52);

15.10.2025 - відновлено досудове розслідування (п. 179 Розділу ІІ Реєстру т. 1 а.с. 52);

21.10.2025 - завершення досудового розслідування відповідно ст. 290 КПК України (18 днів залишилось, п. 289, 290, 294 Розділу І Реєстру т1 а.с. 41-42);

16.06.2026 - закінчення досудового розслідування відповідно ст. 290 КПК України та направлення обвинувального акту до суду (залишилось17 днів ).

Отже, до завершення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06.09.2023залишилось 17 днів .

З огляду на вище наведене, суддя вважає, що обвинувальний акт, надійшов до суду 16.06.2026 до спливу строку досудового розслідування. 

Також посилання захисника на принцип юридичної визначеності не спростовує наведеного висновку. Принцип юридичної визначеності передбачає, зокрема, передбачуваність застосування правових норм та можливість учасників провадження розуміти юридичні наслідки відповідних процесуальних рішень. У даному випадку таким рішенням є ухвала слідчого судді від 25.09.2023 в її цілісному змісті, а не окремо взяте формулювання з її резолютивної частини.

При цьому сам по собі принцип юридичної визначеності не може бути підставою для надання ухвалі слідчого судді правового наслідку, який не відповідає встановленим у ній обставинам та фактичному стану кримінального провадження.

Отже, доводи захисника про те, що ухвала слідчого судді від 25.09.2023 про відмову у задоволенні клопотання автоматично зумовлює виникнення обов`язку закрити кримінальне провадження на підставі ч. 7 ст. 295-1 КПК України, є необґрунтованими, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 219, 284, 295-1, 314, 369-372, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 52023000000000460 від 06.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1